ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Із 8 листопада 2021 року застосовуватиметься наказ МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 р. № 2153.

Як результат – невакцинованих проти COVID-19 працівників держорганів та закладів освіти відсторонятимуть від роботи.

Своєю чергою МОЗ підготував форму довідки щодо протипоказань до вакцинації проти COVID-19, яку працівник буде надавати роботодавцю.

Проте питань у роботодавців та працівників щодо процесу вакцинації залишається вдосталь. Саме тому на окремі із них продовжила відповідати Держпраці.

1. На який строк відстороняють працівника від роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації проти COVID-19?

Зважаючи на зміст норм Наказу № 2153, фактом, який зумовлює закінчення строку відсторонення працівника від роботи, є:

– закінчення дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, або

– отримання працівником обов’язкового щеплення проти COVID-19.

2. Чи може працівник у період відсторонення від роботи піти в оплачувану відпустку?

Відсторонення працівника від роботи – це тимчасове увільнення працівника від виконання ним трудових обов’язків, передбачених умовами трудового договору.

Натомість право на відпустку залежить від часу визначених законодавством умов (кількість відпрацьованого в робочому році часу, стаж роботи, соціальний статус, навчання тощо). Факт відсторонення відсутній серед умов, які визначають або обмежують право на відпустку.

Тому за наявності у працівника права на відпустку відповідно до норм законодавства, йому можуть бути надані за його згодою як оплачувані відпустки, так і відпустки без збереження зарплати відповідно до ст. 25 та 26 Закону України «Про відпустки».

3. Чи можна оформити простій для невакцинованих працівників? Як оплачувати такий простій?

Законодавство про працю не забороняє оформлювати простій з огляду на обставини, які унеможливлюють виконання працівником роботи через відсутність у працівників щеплень проти COVID-19.

Простоєм уважають зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).

В законодавстві чітко не регламентовано порядок та умови запровадження простою.

В залежності від обставин, які призводять до неможливості виконання працівниками робіт, може бути запроваджений як простій всього підприємства (установи), так і його окремих структурних підрозділів чи працівників.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП).

Інспектори праці виклали відповіді на поширені запитання, які стосуються типових форм трудових договорів про дистанційну та надомну роботу.

1. Чи потрібно при застосуванні надомної або дистанційної праці використовувати саме типові форми трудових договорів?

При укладенні трудових договорів про дистанційну або надомну роботу треба використовувати саме типові форми трудових і укладати їх в письмовій формі.

Типові форми трудових договорів про надомну та дистанційну роботу затверджені наказом Мінекономіки від 05.05.2021 р. № 913-21.

Якщо з працівником уже уклали трудові договори, зокрема ті, які уже містять положення про дистанційну/надомну роботу, то з таким працівником доцільно переукласти трудовий договір про дистанційну/надомну роботу відповідно до типової форми, затвердженої Наказом № 913-21.

При здійсненні такого переукладення трудового договору змінюються істотні умови праці працівника, а тому роботодавець повинен дотриматись вимоги ст. 32 КЗпП щодо двомісячного строку повідомлення працівника.

2. Чи можна внести зміни до типової форми трудового договору та передбачити там додаткові умови праці працівника?

Типовими формами трудових договорів про дистанційну та надомну роботу передбачено можливість сторін за згодою встановити додаткові умови щодо прав та обов’язків працівника та роботодавця, додаткові умови щодо оплати праці, додаткові характеристики виконуваної роботи.

3. Чи необхідно у трудовому договорі про дистанційну або надомну роботу повністю дублювати положення колдоговору та/або нормативного акту роботодавця щодо оплати праці?

Умови праці, які встановлюють у колдоговорі або нормативному акті роботодавця, не треба дублювати у кожному трудовому договорі працівника.

Тому, за умови дотримання відповідно до законодавства процедури інформування працівника про його умови праці, у трудовому договорі може бути зазначене відповідне посилання на колдоговір або нормативний акт роботодавця без встановлення у ньому конкретних умов оплати праці.

4. Які діяти роботодавцю у випадку прийняття ним рішення про зміну режиму роботи працівника (переведення на дистанційний режим або переведення з дистанційного режиму на інший режим роботи)?

У випадку прийняття роботодавцем рішення про зміну режиму роботи працівника роботодавець повинен повідомити такого працівника у строк не менше ніж за два місяці.

Водночас згідно із ч. 11 ст. 602 КЗпП на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівника ознайомлюють упродовж двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми ч. 3 ст. 32 КЗпП не застосовують.

5. Якою має бути форма трудового договору при зміні режимів роботи працівника?

Коли через зміну режиму роботи законодавство про працю не вимагає обов’язкового укладення трудового договору в письмовій формі, то сторони можуть самостійно визначати форму трудового договору.

Аби уникнути трудових спорів рекомендовано в таких випадках все одно укладати трудові договори у письмовій формі.

Умови про зміну режиму роботи працівника та строки попередження про таку зміну повинні бути підтверджені нормативним актом роботодавця.

6. Який порядок дій роботодавця у випадку виявлення працівником бажання перевестися на дистанційну роботу?

Якщо виходити зі змісту ст. 32, 601 та 602 КЗпП, то дистанційну та надомну роботи слід вважати режимами роботи, про зміну яких з ініціативи роботодавця останній повинен попередити працівника у строк не менше ніж за два місяця.

Однак законодавство про працю не встановлює строку такого попередження у випадку, якщо зміни істотних умов праці ініційовані з боку працівника.

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Починаючи із податкових періодів після 01.01.2022 року застосовуватимуться норми Закону № 1525, який встановлює правила оподаткування ПДВ електронних послуг, котрі постачають нерезиденти фізособам, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Встановлено, що реєстрацію як платника ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізособам, місце постачання яких розташовано на митній території України, проводять на підставі заяви про реєстрацію як платника податку такої особи-нерезидента.

Задля реалізацію цього порядку ДПС пропонує Мінфіну затвердити розроблений проект наказу «Про внесення змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

Проект наказу передбачає:

– виписати особливості реєстрації як платників ПДВ осіб-нерезидентів, де будуть регламентовані процедури реєстрації/перереєстрації/анулювання реєстрації як платників ПДВ осіб-нерезидентів;

– затвердити нові форми документів:

1) заяви про реєстрацію як платника ПДВ особи-нерезидента (форма № 1-РОН), яка містить підстави для внесення особи-нерезидента до реєстру платників ПДВ;

2) заяви про анулювання реєстрації як платника ПДВ особи-нерезидента (форма № 2-РОН), яка містить дані щодо загальної суми від здійснення операцій з постачання фізособам електронних послуг за результатами попереднього календарного року, що не перевищує суму в 1 млн. грн грн;

3) рішення про анулювання реєстрації як платника ПДВ особи-нерезидента (форма № 3-РОН), яка містить підстави для анулювання реєстрації як платника ПДВ особи-нерезидента, а також дані, що їх підтверджують;

4) рішення про відмову в анулюванні реєстрації як платника ПДВ за заявою особи-нерезидента (форма № 4-РОН), яке складається контролюючим органом у разі, якщо зазначена особою-нерезидентом у заяві за формою № 2-РОН загальна сума від здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання фізособам електронних послуг за результатами попереднього календарного року сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 млн грн.

Також унормовують питання реєстрації як платника ПДВ суб’єкта господарювання – платника єдиного податку першої або другої групи у разі його добровільного переходу на сплату єдиного податку зі ставкою, що передбачає сплату ПДВ (третя група 3%).

Додатково встановлять порядок присвоєння індивідуального податкового номера платника ПДВ. Зокрема, індивідуальний податковий номер для осіб-нерезидентів становить 9-значний податковий номер, який надають контролюючі органи згідно з порядком обліку платників податків і зборів.

________________________________________

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

У разі отримання запиту на надання документації з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) у період дії карантину платник податків має надати таку документацію у стандартний строк, передбачений законодавством (30 календарних днів). Про це нагадує пресслужба Державної податкової служби України.

При цьому податківці зазначають, що відсутність штрафних санкцій за порушення термінів подання документації з ТЦ на період дії карантину не перешкоджає проведенню перевірок відповідно до пп. 78.1.15 ПКУ.

У ДПС нагадують, що наказом Мінфіну затверджена Узагальнююча податкова консультація стосовно тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення. Зокрема, в цій УПК визначено, що призупинення строків надання відповідей на запити ДПС на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не розповсюджується на подання документації з трансфертного ціноутворення.

Рішенням Кабінету Міністрів затверджено нову редакцію Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення. Про це інформує Мінфін.

Попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях – це процедура між великим платником податків та ДПС, під час якої узгоджуються критерії для визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені великим платником по принципу «витягнутої руки» на підставі договору на обмежений строк.

Прийнятою постановою КМУ від 28 жовтня 2021 р. № 1114 (постанова набирає чинності через місяць з дня її опублікування, але не раніше 1 січня 2022 року) передбачено:

• єдина форма заяви про попереднє узгодження ціноутворення;
• подання заяви з додатками великим платником податків до ДПС засобами електронного зв’язку під час як підготовчого розгляду, так і під час процедури узгодження ціноутворення в контрольованих операціях, а також у разі продовження періоду дії договору про попереднє узгодження ціноутворення.

Зміни повинні прискорити та спростити адміністрування процесів на всіх етапах процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, в тому числі шляхом їх цифрового розвитку, зокрема під час листування між ДПС і великим платником податків.

У разі дотримання умов договору про попереднє узгодження ціноутворення контролюючі органи не мають права приймати рішення про донарахування податкових зобов’язань, штрафів, пені стосовно контрольованих операцій, які є предметом такого договору.

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗОСІБ

З точки зору податківців дохід у вигляді винагороди за зібрані покупцем (клієнтом) бали (бонуси) оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

У разі якщо фізичною особою укладено договір цивільно-правового характеру та отримано винагороду за накопичені бали на підставі цього договору, то зазначена винагорода є базою нарахування єдиного внеску.

В іншому випадку, якщо фізичною особою отримано винагороду за накопичені бали без укладання договору, то така винагорода не є базою нарахування єдиного внеску.

У продовження розмови пригадаємо питання кешбеку від єдинника.

Так, якщо єдинник бажає встановити програму лояльності, наприклад, уклавши договір с банком про зарахування покупцю бонусів за розрахунки карткою – йому, перш за все, необхідно подбати про наявність у чеку РРО усіх обов’язкових реквізитів. Зокрема, обов’язково повинні бути вказані форма оплати та загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг).

Такий вердикт податківців по відповідному запиту платника єдиного податку (див. ІПК ДПСУ від 10.07.2020 р. № 2774/6/99-00-07-05-01-06/ІПК).

При цьому, чек може містити і додаткову інформацію (у т.ч. про знижки та бонуси) та от «технічну реалізацію» такого роду програм лояльності слід погоджувати саме з обслуговуючим банком – підкреслюють у фіскальному відомстві.

Джерело: ІПК ДПСУ від 07.10.2021 р. № 3788/ІПК/99-00-04-03-03-06

________________________________________

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Податківці відповіли платнику єдиного податку 2-ї групи з приводу можливості продавати товари з використанням подарункових сертифікатів.

Нагадують, що платники єдиного податку 1-3 груп здійснюють розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), що передбачає п. 291.6 ПКУ.

Дата отримання доходу платника єдиного податку – дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг (п. 292.6 ПКУ).

Натомість розрахунок за товари подарунковим сертифікатом ФОП – платниками єдиного податку розцінюють як механізм розрахунку не у грошовій формі. Отже, це не дає права ФОП застосовувати спрощену систему оподаткування.

Джерело: ІПК ДПСУ від 06.09.2021 р. № 3320/ІПК/99-00-04-03-03-06.

Для обрання або переходу на єдиний податок суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву, в якій, зокрема, обов’язково слід вказати місце провадження господарської діяльності. Цю вимогу містить пп. 4 п. 298.3 ПКУ, а загальні положення визначені пп. 298.1.1 ПКУ.

Своєю чергою, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу: якщо ФОП буде здавати в оренду власне нерухоме майно, то в графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування він зазначає усі адреси розташування нерухомого майна, яке буде здаватися в оренду.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області нагадало, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів за наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ).

Окрім того, податківці не надсилають (не вручають) податкову вимогу, а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовують, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 180 НМДГ, тобто 3060 грн (абз. 3 п. 59.1 ПКУ).

Тому, якщо у ФОП – платника ЄП (першої – третьої груп) виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн, то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починають з 1-го числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. У такої ФОП протягом шести місяців перевіряють наявність боргу на кожне 1-ше число місяця.

Коли ж у ФОП обліковується податковий борг в сумі понад 3060 грн на кожне 1-ше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то така особа повинна перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день 6-ого місяця).

________________________________________

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

На черговому засіданні 28 жовтня Кабінет Міністрів схвалив розроблені Мінфіном зміни до Податкового кодексу України щодо впровадження електронних перевірок (е-аудит). Про це інформує Мінфін.

Зокрема вносяться зміни в частині обов’язку платників податків подавати до органів ДПС експортовані з вихідної системи обліку достовірні дані:

– про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов’язань;

– про зміни у фінансово-господарському стані платника податків за звітний (податковий) рік.

Подавати слід буде у вигляді стандартного аудиторського файла (SAF-T) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Такий обов’язок виникатиме у великих платників податків лише з 01 січня 2025 року, а у платників ПДВ – з 01 січня 2027 року.

За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками стандартного аудиторського файлу SAF-T, автори законопроекту пропонують накладати штраф у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року – для великих платників податків. Або ж у розмірі 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року для платників ПДВ (крім самозайнятих осіб, зазначених у пп. 14.1.226 ПКУ, тобто ФОПів та тих, хто провадить незалежну професійну діяльність).

Одночасно вносяться зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині доповнення чинної норми щодо забезпечення ведення підприємствами бухгалтерського обліку в електронному вигляді з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

________________________________________

ЗВІТНІСТЬ

Страхувальнику при необхідності провести коригування показників та реквізитів, вказаних у податковому розрахунку з типом «Звітний», до закінчення граничного строку його подання треба надати такий розрахунок з типом «Звітний новий» (п. 3 розділу V Порядку № 4).

Податковий розрахунок «Звітний новий» платники ЄСВ подають на підставі інформації з раніше поданих податкових розрахунків і містить інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого ЄСВ, які уточнюють. Для заповнення також використовують інформацію з повідомлень про виявлені помилки, які відправляють контролюючі органи платнику податків.

Водночас для коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати податковий розрахунок з типом «Звітний новий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників ЄСВ, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 податкового розрахунку. При цьому додатки, інформацію щодо яких не коригують, у рядку 06 не вказують та відповідно не подають (п. 8 розділу V Порядку № 4).

Джерело: повідомлення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на питання платників податків щодо необхідності подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) податковим агентом, який не має найманих осіб і дохід у звітному кварталі фізособам не нараховував і не виплачував.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником ЄСВ протягом звітного періоду.

Разом з тим пунктом 2 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку встановлено, що Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент і незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

________________________________________

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

Пресслужба Державної податкової служби України інформує суб’єктів господарювання, які є користувачами реєстраторів розрахункових операцій, що їм доцільно звернення безпосередньо до центрів сервісного обслуговування, з якими укладено договори про сервісне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, з таких питань:

– спроможності (технічних можливостей) зареєстрованої ними касової техніки виконувати вимоги чинної редакції Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів;

– необхідності чи/або можливості проведення робіт з доопрацювання наявної у них касової техніки з метою дотримання вимог щодо форми та змісту розрахункових документів;

– термінів, які надавались для здійснення такого доопрацювання.

________________________________________

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Громадяни з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою прав і свобод, які закріплені в Конституції та інших законодавчих актах.

Відповідно до Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», з метою реалізації творчих і виробничих здібностей та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, особам з інвалідністю забезпечується право працювати на підприємствах, в установах та організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

За нормами чинного законодавства України передбачено систему пільг для працюючих людей з інвалідністю, спрямованих на створення гідних умов для їх продуктивної та безпечної роботи.

Людям з інвалідністю це варто знати та пам’ятати при працевлаштуванні:

– роботодавці не мають права встановлювати випробувальний термін для працівників із інвалідністю, направлених на роботу;

– працюючі особи з інвалідністю мають право відмовитися працювати в нічний час і надурочно;

– за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності;

– на прохання може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня).

Окрім того, особам з інвалідністю передбачені додаткові гарантії щодо реалізації права на відпочинок, а саме:

– якщо недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, особи з інвалідністю мають право піти у щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві;

– працівники з інвалідністю за бажанням мають право піти у щорічну відпустку у зручний для них час;

– працівники з інвалідністю мають право на довшу тривалість основної та додаткової відпусток. Так, особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів. Також для цих категорій осіб відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку.

Таким чином, задля забезпечення трудових прав осіб з інвалідністю законодавство передбачило низку пільг та гарантій, втілення яких на практиці має на меті недопущення дискримінації осіб з інвалідністю на ринку праці та реалізацію їхніх трудових прав у повному обсязі.

Якщо права людини з інвалідністю порушені, можна звернутися із заявою до органів прокуратури або до суду. Особи з інвалідністю І та ІІ груп звільняються від сплати судового збору та державного мита, крім підприємців-інвалідів, що звертаються до господарських судів.

ЗА МАТЕРІАЛАМИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ.

Електронний реєстр листків непрацездатності і особисті кабінети на вебпорталі Пенсійного фонду продовжують оновлювати досі, аналізуючи зворотній зв’язок, наявні зауваження і кейси. Про це інформує Фонд соціального страхування України. Останні оновлення стосуються позначки про зв’язок страхового випадку із виробництвом, а також врегульовують набуття е-лікарняними по вагітності та пологах статусу «готовий до сплати».

ЗВ’ЯЗОК ІЗ ВИРОБНИЦТВОМ

Незалежно від обставин набуття хвороби або отримання травми, пацієнту відкриється е-лікарняний з причини «Тимчасова непрацездатність з хвороби або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві». Однак, якщо випадок стався внаслідок професійної діяльності працівника, одночасно буде розпочато процедуру розслідування. Участь в розслідуванні професійного захворювання або нещасного випадку беруть, зокрема, представники Фонду соціального страхування України – якщо під час розслідування зв’язок з виробництвом буде підтверджено, вони оновлять причину непрацездатності в електронному лікарняному. Така причина непрацездатності відображається додатково і встановлюється лікарями Фонду соціального страхування України.

Однак раніше в особистих кабінетах страхувальників на вебпорталі Пенсійного фонду встановлена ФССУ причина не відображалась, що створювало складнощі при призначенні допомоги і оформленні заяви-розрахунку.

В одному з останніх оновлень це було виправлено – тепер зазначений лікарями Фонду зв’язок із виробництвом відображається як причина непрацездатності і доступний при перегляді е-лікарняного в особистих кабінетах.

Набуття статусу «готовий до сплати»

На відміну від решти електронних лікарняних, які стають готовими до сплати через 7 днів після дати закриття, е-лікарняні по вагітності та пологах вважаються виданими та є готовими до сплати через 7 днів після дати відкриття.

Однак раніше е-лікарняні по вагітності та пологах не змінювали свій статус на «готовий до сплати» попри вичерпання строків. Сьогодні це врегульовано – лікарняний по вагітності змінить свій статус з «закритий» на «готовий до сплати» через 7 днів після дати свого створення.

________________________________________

КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Про це нагадали в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо

– дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки,

– порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій,

– ведення касових операцій,

– наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів,

– дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

• у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п. п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
• у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
• письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п. п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
• неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
• у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
• у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п. п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
• у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п. п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 80.9 ст. 80 ПКУ).

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПКУ (п. 80.10 ст. 80 ПКУ).

В Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків пояснили, як нараховувати пеня у разі самостійного виявлення платником заниження суми податкового зобов’язання.

Податковий обов’язок визнають виконаним, коли платник сплатив в повному обсязі відповідні суми податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ПКУ).

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку вказує у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, котрі подають до органу ДПС у відведені строки (п. 54.1 ПКУ).

У разі нарахування суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у т. ч. при внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок, пеню починають нараховувати після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (пп. 129.1.3 ПКУ).

Завершають нарахування пені (крім пені, передбаченої пп. 129.1.2, 129.1.4 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний казначейський рахунок та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховують пеню за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абз. 3 п. 129.4 ПКУ).

Кабінет Міністрів України постановою від 28.10.2021 № 1117 вніс зміни до Положення про Державну службу України з питань праці.

Зокрема, Держпраці доручили здійснювати державний гірничий нагляд з питань:

– повноти вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;

– виконання вимог щодо охорони надр під час встановлення кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин;

– повноти видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

– додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обґрунтованості та своєчасності їх списання.

Також Держпраці буде здійснювати у передбачених законодавством випадках реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Відомству доручили брати участь у:

– атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

– роботі комісії із списання об’єктів державної власності.

Цікаво, що надалі Держпраці для виконання покладених на неї завдань матиме право надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали відповідним органам для притягнення таких осіб до відповідальності згідно із законом.

________________________________________

ІНШЕ

Підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов’язань, а не для примусового внесення змін до відповідного договору, якщо лише самим договором не передбачено іншого. Про це йдеться у постанові КГС ВС від 01.06.2021 р. у справі № 910/9258/20.

За результатами розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій встановили, а КГС ВС погодився з тим, що позивач не довів як обставини, що унеможливлюють користування орендованими приміщеннями у повному обсязі, так і сам факт неможливості користування цими приміщеннями. Адже основним видом діяльності позивача є надання фінансових послуг, тоді як згідно з Постановою № 211 провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльність фінансових установ у зв’язку із запровадженням протиепідемічних заходів не заборонена.

КГС ВС звернув увагу на те, що у його попередніх постановах вже викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону про ТПП, відповідно до якого:

– статтею 14-1 Закону про ТПП визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

– форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс -мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов’язання;

– доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Ключовий висновок суддів у цій справі: підтвердженням існування форс-мажорних обставин, зокрема – й у формі запроваджених урядом карантинних обмежень, буде відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. При цьому Закон № 530, яким доповнено ч. 2 ст. 14-1 Закону про ТПП положенням про віднесення до форс-мажорних обставин карантину, встановленого КМУ, не передбачає будь-яких законодавчих змін (виключень/особливостей) щодо підтвердження існування такої обставини.

Мінсоцполітики презентувало на засіданні Уряду 03.11.2021 року проект змін до Порядку проведення грошових доходів громадян. Документ затвердив Уряд.

Документ пропонує аби винагороди, компенсаційні та інші виплат, які виплачують резидентами Дія Сіті працівникам та гіг-спеціалістам, не індексувалися, адже вони забезпечені законодавчо визначеним розміром середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів, а також періодичними переглядами розміру винагороди, що здійснюють резиденти Дія Сіті.

Також уточнено, коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, то суму індексації визначають з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачують пропорційно відпрацьованому/службовому часу. Це необхідно для механізму індексації грошового забзепечення.

Фахівці Головного управління ДПС у Запорізькій області роз’яснили правила користування єдиним рахунком.

Єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у Казначействі, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Платники податків добровільно за власним бажанням приймають рішення щодо використання єдиного рахунку.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подає платник податків в електронній формі через електронний кабінет.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Єдиний рахунок не може використовуватися для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів у Казначействі на ім’я ДПС відкривається єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Мінфіном.

Після відкриття єдиного рахунка інформація щодо його реквізитів стане доступною в електронному кабінеті.

ДПС на підставі повідомлення про використання єдиного рахунка не пізніше наступного робочого дня після його подання платником включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилкових або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 № 666.

Внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.

Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується податковим органом щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань відповідно до пункту 351.8 ПКУ з дотриманням черговості сплати.

Згідно з встановленою черговістю сплати у першу чергу погашається недоїмка з єдиного внеску.

Поповнення єдиного рахунку може здійснюватися платником виключно з рахунку, відкритого в установі банку, тобто у безготівковій формі.

Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити: витрати часу на формування платіжних доручень; кількість формування платіжних доручень; кількість помилково сплачених грошових зобов’язань; дозволить уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.

Законодавчо-нормативні акти для впровадження єдиного рахунку:

– Закон № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

– Закон № 559-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

– постанова КМУ від 29.04.2020 № 321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади».

Джерело:ЛІГА:ЗАКОН