Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 11 — 14 травня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

Сьогодні реальний прожитковий мінімум більше ніж удвічі перевищує законодавчо встановлений. Про це інформує Мінсоцполітики. Основним стримуючим фактором щодо наближення розміру прожиткового мінімуму до його фактичного значення є те, що до величини прожиткового мінімуму прив’язано понад 180 різноманітних видів виплат, частина з яких не має жодного відношення до прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту (наприклад, штрафи, збори, грошові стягнення тощо). Тому будь-яке збільшення прожиткового мінімуму автоматично призводить до перерахунку значної кількості виплат та необхідності вишукання додаткових видатків бюджетів усіх рівнів.

Міністерством соціальної політики розроблено низку законопроектів, які схвалено урядом та подано до Верховної Ради України, а саме:

  • про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстраційний № 5045 від 08.02.2021 р.);
  • про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин (реєстраційний № 4671 від 28.01.2021 р.);
  • про внесення зміни до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин (реєстраційний № 4670 від 28.01.2021 р.);
  • про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення (реєстраційний № 5013 від 03.02.2021 р.).

Норми цих законопроектів передбачають:

  • нову методологію визначення прожиткового мінімуму та його застосування виключно для основних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, державної соціальної допомоги, яка є для людини основним джерелом доходів);
  • запровадження базової величини для соціальних виплат населенню та базової величини для соціальних виплат на дітей для розрахунку соціальних виплат (надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги, щомісячних допомог), що встановлюються до пенсії або державної соціальної допомоги, яку виплачують замість пенсії, державної соціальної допомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, стипендій та інших виплат;
  • запровадження базової величини для грошових платежів і стягнень та базової величини для адміністративних зборів.

При цьому жодна із соціальних виплат, які на сьогодні одержують громадяни, запевняють у Мінсоцполітики, не буде зменшена.

________________________________________

Податок на додану вартість

Підприємство продало нерухоме майно, а на період переоформлення договорів на постачання електроенергії на нового власника майна сторонами було прийнято рішення укласти договір на компенсацію новим власником витрат на її оплату. У цій ситуації, на думку фахівців ДПС вважають, що отримання компенсації витрат на оплату електроенергії не може розцінюватись як операція з постачання товарів/послуг для цілей оподаткування ПДВ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Таким чином, кошти, які надходять від нового власника нерухомого майна у вигляді компенсації вартості електричної енергії, до бази оподаткування не включаються та податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не визначаються.

Також в консультації відзначено, що при формуванні податкового кредиту слід приймати до уваги те, що суб’єкт господарювання, який здійснює оплату за електроенергію постачальнику у повному обсязі, не використовує весь обсяг таких послуг у власній госпдіяльності (частина вартості електричної енергії компенсується новим власником нерухомого майна).

В зв’язку з цим на частину вартості електричної енергії, яка компенсована новим власником нерухомого майна, мають бути нараховані податкові зобов’язання за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ.

Джерело: ІПК ДПС від 02.04.2021 р. № 1332/ІПК/99-00-21-03-02-06

________________________________________

Єдиний податок

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що фізособа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Згідно зі ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Разом з цим ст. 291 ПКУ визначено, що фізособа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

У разі якщо фізособа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ПКУ).

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, аби обрати або перейти на спрощену систему оподаткування треба подати до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (пп. 298.1.1 ПКУ).

Ті суб’єкти господарювання, які є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, можуть перейти на спрощену систему оподаткування, подавши заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (пп. 298.1.4 ПКУ).

Відмовитись від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання можна не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), подавши до контролюючого органу заяву (пп. 298.2.1 ПКУ).

Платникам єдиного податку дозволено самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи (пп. 298.2.2 ПКУ).

Однак, норми ПКУ не передбачають можливості відкликати ФОП подані ними заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Юрособі – платнику єдиного податку третьої групи, яка розпочала будівництво (у т. ч. виробничих об’єктів) на власній земельної ділянки, доведеться сплачувати земельний податок на загальних підставах. На це звернули увагу в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Звільнення від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність із земельного податку для платників єдиного податку діє при умові використання ними землі для господарської діяльності (крім надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду, найм, позичку (пп. 4 п. 297.1 ПКУ).

Однак у разі будівництва (в т. ч. виробничих об’єктів) юридична особа не використовує у господарській діяльності свої земельні ділянки. Тому вона не виконує умови, які звільняють від сплати земельного податку.

________________________________________

Бухгалтерський облік

На сайті Мінфіну з’явився проект наказу «Про затвердження Змін до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку».

Документ передбачає низку змін, серед яких:

  1. Підприємства, які складають фінзвітність за МСФЗ, зможуть застосовувати норми Методичних рекомендацій № 356, якщо вони не суперечать МСФЗ.
  2. Регістри бухобліку можна буде складати у паперовій або в електронній формі та вони повинні мати обов’язкові реквізити.
  3. Регістри бухобліку (журнали, відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки тощо) за всіма господарськими операціями заповнюватимуть в гривнях і копійках, а регістри, що, крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, – у відповідних вимірниках іноземної валюти.
  4. Підприємства, враховуючи особливості своєї діяльності і технології обробки облікових даних, матимуть змогу додатково розробляти власні облікові регістри, які мають містити обов’язкові реквізити, та затверджувати їх у розпорядчому документі про організацію бухобліку.
  5. Якщо вноситимуться зміни до Плану рахунків та Інструкції про його застосування № 291, підприємство за потреби буде приводити у відповідність до таких змін свої облікові регістри.
  6. Будуть затверждені нові редакції таких форм, як:

– журнали із 1-го по 8-ий;

– відомість № 8 позабалансового обліку;

– аркуш-розшифровка за дебетом рахунку;

– бухгалтерська довідка до Журналу;

– головна книга;

– реєстр депонованої заробітної плати.

________________________________________

Звітність

Як відомо, нещодавно було затверджено нову форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок його заповнення. На думку ДПС, розрахунок поєднав у собі звичні для всіх напрацювання зі звітності з єдиного внеску за формою Д4 та форми 1ДФ, а в окремих випадках спростив процес звітування.

Так, наприклад, у разі допущення помилки по застрахованій особі у звітності за формою Д4 до закінчення граничного терміну подання страхувальнику необхідно було повністю формувати заново такий звіт по всім застрахованим особам. Натомість, в Розрахунку в аналогічній ситуації, застосовується зрозумілий та звичний для податкових агентів порядок виправлення помилки – виведення помилкових записів/введення коректних записів. Тобто відбулася уніфікація підходів відображення інформації там, де це дозволяє специфіка даних, які обліковуються у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Таким чином, у разі допущення помилки по одній або декільком застрахованим особам до закінчення граничного терміну подання, достатньо сформувати Розрахунок з типом «Звітний новий», заповнивши необхідні реквізити, перелік яких наведено в розділі V Порядку, та в тих додатках, де потрібно провести коригування, здійснити виключення/включення записів безпосередньо по тим застрахованим особам, по яким допущено помилку.

Після закінчення граничного терміну подання алгоритм здійснення коригування, у разі виправлення реквізитів застрахованих осіб (РНОКПП, ПІБ тощо), буде ідентичним як і для Розрахунку з типом «Звітний новий». Такий алгоритм буде відрізнятися лише у випадку необхідності коригування сумових показників, тоді застосовується звичний для платників єдиного внеску порядок із застосування відповідних типів нарахувань. У разі ж введення в Розрахунку з типом «Уточнюючий» пропущеного запису, то застосовується комбінація методів, тобто включення пропущеного запису з одночасним зазначенням необхідного типу нарахувань.

11 травня 2021 року завершився термін подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за І квартал 2021 року.

Водночас в ГУ ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою вищезазначеної звітності накладають штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, у розмірах та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ. Тобто, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою штраф в розмірі 1020 грн.

Проте податківці, звертаючи увагу на розміри штрафів, знову не згадують про «карантинний» мораторій на штрафи та пеню за податкові правопорушення.

Адже згідно п. 521 Підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовують.

Разом з тим, «карантинний» мораторій не врятує від адмінштрафу за несвоєчасне подання податкового розрахунку.

На сайті ДПС з’явилося нове роз’яснення про подання податковими агентами додатку 4ДФ до податкового розрахунку.

Зокрема, викладено алгоритм виправлення помилок, які були допущені в податковому розрахунку за ф. №1ДФ за звітні періоди до 01.01.2021 року.

В такому випадку необхідно заповнити та подати: податковий розрахунок та Додаток 4ДФ.

Для прикладу розглянуто заповнення реквізитних даних та коригування показників податкового розрахунку.

Якщо необхідно подати уточнюючий звіт за 4 квартал 2020 року:

а) у податковому розрахунку вказуємо:

– рядок 013 – «Уточнюючий»;

– звітний податковий період: рік – 2020, квартал – IV,

– номер податкового розрахунку – 1;

– заповнюємо всі необхідні реквізити по підприємству, зокрема рядки: 03; 031;032; 091.

б) у додатку № 4ДФ:

– рядок 013 – «Уточнюючий»;

– звітний податковий період: рік – 2020, квартал – IV. Номер місяця в кварталі для «Уточнюючих» розрахунків за періоди до 01.01.2021 року завжди приймає значення – «3».

– номер податкового розрахунку – 1;

– номер додатку до податкового розрахунку – 1

– заповнюємо всі необхідні реквізити по підприємству, зокрема рядки: 031;032.

в) якщо коригуємо показники у розділі I «Персоніфіковані дані», то оскільки за минулі періоди в податковому розрахунку за ф.№ 1ДФ зазначались квартальні суми в графах 3а, 3 та 4а, 4, то при коригуванні таких даних для виключення та/або введення нових показників зазначається інформація без розподілу по місяцях:

– для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 проставити «1» – на виключення рядка;

– для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 9 проставити «0» – на введення рядка, зазначивши суму за відповідний квартал;

При цьому коригування показників податкового розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розділі I графи 5а, 5 не заповнюють.

г) якщо коригуємо показники у розділі II: для виправлення помилок щодо суми військового збору видаляємо строку з помилковою інформацією – у рядку «Військовий збір – виключення 4» потрібно повторити всі графи помилкового рядка; необхідно зазначити правильну інформацію – у рядку «Військовий збір» відображаємо правильну суму військового збору за квартал.

Треба вказувати виключно суми за квартал відповідного минулого періоду за який проводять таке коригування.

________________________________________

Контроль і відповідальність

Податківці інформують, що Законом від 1 грудня 2020 року № 1017-ІХ скасовано штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів у РРО (ПРРО).

Крім того, до 1 січня 2022 року продовжено застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог Закону щодо використання РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій.

Тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені п.1 ст.17 Закону про застосування РРО, зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факту:

  • проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
  • непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
  • невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

– 10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

– 50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Відзначимо, що з 1 січня 2022 року штрафи зростуть до 100 та 150 відсотків відповідно.

Держпродспоживслужба інформує, що спільно з органами влади та місцевого самоврядування продовжує здійснювати перевірки дотримання встановлених вимог до функціонування в умовах адаптивного карантину на об’єктах нагляду. Зокрема щодо дотримання режиму носіння захисних масок, соціальної дистанції та здійснення визначених заходів дезінфекції:

  • в закладах громадського харчування;
  • на об’єктах торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, ринках;
  • у перукарнях та салонах краси,
  • у закладах фізичної культури та спорту;
  • у дошкільних закладах, закладах загальної середньої освіти та вищої та середньої освіти, гуртожитках освітніх закладів тощо.

Так, за період з 3 по 9 травня територіальними органами Держпродспоживслужби здійснено 28834 заходів нагляду, порушення встановлено на 2449 об’єкті (8 %), тобто на кожному одинадцятому перевіреному об’єкті. До порушників застосовувалися відповідні заходи реагування, зокрема надано 2890 приписів (пропозицій), складено 602 протоколи, у 670 випадках щодо виявлених порушень інформувались органи місцевої влади та у 299 випадках поінформовано органи Національної поліції.

Порушення карантинних вимог виявлено серед перевірених:

– у 12% дошкільних заклади освіти;

– в 11% об’єктів торгівлі продовольчими товарами (окрім ринків);

– у 10% інших об’єктів нагляду (агропромислові ринки, аптеки, ТРЦ, розважальні заклади, об’єкти водозабезпечення, транспорт тощо);

– у 9% закладів громадського харчування, перукарень та салонів краси;

– у 7% об’єктів торгівлі непродовольчими товарами;

Також фахівцями Держпродспоживслужби вживаються превентивні заходи, зокрема надаються попередження суб’єктам господарювання щодо недопущення в подальшому порушення карантинних вимог та необхідності дотримання протиепідемічних заходів.

Як відомо, з 24 лютого 2021 року в Україні діє модель адаптивного карантину. Станом на 9 травня 2021 року в жодній області України не встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки. У переліку помаранчевої зони – Волинська, Донецька, Житомирська, Тернопільська та Черкаська області. При цьому, у жовтій зоні наразі перебуває Київ та 17 областей України.

Мінфін визначив процедуру надання суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) на запит Держфінмоніторингу інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу. Наказом від 05.04.2021 р. № 196 затвердили відповідний порядок, який чинний із 11.05.2021 року.

Держфінмоніторинг надсилає СПФМ запит у разі, якщо об’єктом фінансового моніторингу є:

– фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

– фінансова операція або інформація про клієнта, пов’язана із вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

– інформація про дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників, у тому числі зазначена у запиті уповноваженого органу іноземної держави.

У запиті зазначають інформацію про клієнта, фінансові операції якого підлягають відстеженню (моніторингу), період, за який має бути надано інформацію, та ознаки, за якими СПФМ необхідно надати інформацію про фінансові операції.

СПФМ повідомляє Держфінмоніторинг про відстеження фінансових операцій не пізніше наступного робочого дня після проведення кожної фінансової операції.

________________________________________

Інше

26 березня 2021 року набрали чинності зміни до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби, її територіальних органів, Державної казначейської служби, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Мінфіну від 11 лютого 2019 року № 60 (далі – Порядок).

Зміни до зазначеного наказу затверджено наказом Міністерства фінансів від 1 березня 2021 року № 127.

У Головному управлінні ДПС у м. Києві повідомили, що змінами, зокрема, визначено порядок опрацювання заяв платників податків на повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені. Для цього до Порядку додано новий розділ ІІ, який регулює опрацювання заяв платників податків на повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет».

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з розрахункового документа, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

Також зміни передбачають, що електронні висновки про повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені надсилаються ДПС до Казначейства у межах залишку коштів на єдиному рахунку.

У новій редакції викладено Форму електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, а також Форму електронного повідомлення про повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб на підставі поданої платником податків податкової декларації.

Кабінетом Міністрів на позачерговому засіданні схвалено законопроект, яким вносяться зміни до ПКУ. «Ми закриваємо прогалини, які дозволяли великому бізнесу не платити податки в Україні», – заявив премєр-міністр Денис Шмигаль.

Керівник уряду заявив: «Наголошу, що ми не підвищуємо та не плануємо підвищувати загальнодержавні податки для людей чи бізнесу. Зміни не торкнуться ФОПів чи загалом малого та середнього бізнесу. Законопроєкт містить 4 головні блоки:

– ставки окремих податків будуть приведені у відповідність до фактичного рівня макропоказників. Це стосується, наприклад, плати за використання води та лісів або екологічного податку;

– рентні платежі з видобування корисних копалин. Видобуток з українських надр має бути справедливо оподаткованим. Так само підвищимо й ефективність зборів акцизного податку;

– подальша протидія «скруткам» та боротьба з тіньовим використанням землі та обігом сільськогосподарської продукції;

– питання, які стосуються адміністрування податкового боргу».

У Мінфіні нагадують, що згідно з ПКУ уряд вправі внести до парламенту до 1 червня, у разі необхідності, законопроект щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях (акцизного податку, екологічного податку та рентної плати) з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Для підприємців та громадян законопроектом запропоновано звільнення від ПДФО коштів державної підтримки, отриманої від Фонду розвитку підприємництва або Фонду розвитку інновацій (державні програми «Доступна іпотека 7%» та «Доступні кредити 5-7-9%»).

В уряді сподіваються, що законопроект щодо змін до ПКУ дасть змогу збільшити щорічні надходження в державний бюджет до 60 млрд грн.

Неочікувано для бізнесу уряд на позачерговому засіданні схвалив законопроект, яким будуть запроваджені зміни до ПКУ. Звісно, податкові зміни запрацюють лише після того, як цей документ пройде профільний комітет Ради та буде прийнятий нардепами на пленарному засіданні Ради. А на цих етапах він, безумовно, зазнає коригувань, бо для цього є усі підстави.

Федерація роботодавців України відразу висловила стурбованість схваленим проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – законопроект).

Законопроект не проходив громадського обговорення, не узгоджувався із сторонами соціального діалогу, зокрема із роботодавцями, а запропоновані терміни в черговий раз порушують принцип стабільності податкового законодавства.

Наведемо частину критичних зауважень з боку Федерації роботодавців України.

  1. Автори законопроекту пропонують розповсюдити право податкової застави на неузгоджені грошові зобов’язання, що суперечить самому сенсу процедури їх узгодження, необґрунтовано обмежуватиме права платників податків та заважатиме їх нормальній господарській діяльності.
  2. Сумнівним є намір обмежувати виїзд керівника платника податків за кордон за наявності податкового боргу в нього. Зазначене обмеження також може нанести шкоду такому платнику податків і лише зменшити його шанси погасити наявний податковий борг.
  3. Неприйнятною є пропозиція щодо обмеження 50% суми від’ємного значення об’єкту оподаткування минулих років, яку можна включити в фінрезультат до оподаткування, особливо на тлі тих проблем, із якими стикнувся бізнес внаслідок пандемії.
  4. Шкідливою для бізнесу є пропозиція фактично оподатковувати за ставкою 20% експорт товарів, зазначених у товарних групах 1-24 за УКТ ЗЕД, а також обмежити у звільненні від оподаткування ПДВ першого постачання житла. Також незрозумілий намір скоротити в 6 разів термін, протягом якого у платника податків залишається право на реєстрацію отриманих податкових накладних та, відповідно, на податковий кредит за ними. До того ж така ініціатива є дискримінаційною по відношенню до певного кола платників податків.
  5. Щодо акцизного податку, то недоречна зміна бази оподаткування акцизним податком пива з середини року. Крім того роботодавці виступають проти запровадження спеціального коефіцієнта, що пропонують застосовувати до акцизного податку, який сплачують виробники/імпортери тютюнових виробів за встановлених умов.
  6. Наміри в черговий раз підвищити акцизний податок на лікеро-горілчану продукцію на 5% не призведуть до збільшення надходжень бюджету, а скоріше стимулюватимуть тіньове виробництво.
  7. Не можна погодитись із трикратним збільшенням ставки екологічного податку на двоокис вуглецю.

Мінфін розраховує поетапно запровадити з 1 січня 2023 року сертифікацію працівників підрозділів внутрішнього аудиту державних органів. Для цього розміщено для громадського обговорення відповідний проект постанови КМУ.

Відповідно до запропонованих положень проекту, особи, які не мають сертифіката та підлягають обов’язковій сертифікації, проходять її:

– за черговістю, встановленою Мінфіном, – особи, які призначені на посади до 1 січня 2023 року;

– протягом одного року з дати призначення на посаду – особи, які призначаються на посади з 1 січня 2023 року.

Сертифікація передбачатиме складання кваліфікаційного іспиту, за результатами успішного складання якого видаватимуть сертифікат.

Отримувати сертифікат обов’язково:

– керівникам та заступникам керівників підрозділу державного органу та його територіальних органів;

– керівникам та заступникам керівників структурних підрозділів у складі підрозділу державного органу та його територіальних органів;

– посадовим особам державного органу та його територіальних органів, на яких покладено повноваження щодо здійснення внутрішнього аудиту.

Проходження сертифікації працівником підрозділу внутрішнього аудиту та отримання відповідного сертифіката Мінфіну буде підставою для підвищення його посадового окладу до 30% у межах затвердженого фонду оплати праці.

________________________________________

До відома

Інфляція на споживчому ринку у квітні 2021 р. порівняно з березнем 2021 р. становила 0,7%, з початку року – 4,8%. Про це інформує Держстат. Базова інфляція у квітні 2021р. порівняно з березнем 2021р. становила 0,7%, з початку року – 3,1%.

На споживчому ринку у квітні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,2%. Найбільше (на 10,0%) подорожчала соняшникова олія. На 1,0-5,0% зросли ціни на цукор, продукти переробки зернових, рис, хліб, м’ясо та м’ясопродукти, макаронні вироби. Водночас на 1,3-0,5% подешевшали овочі, фрукти, яйця, молоко.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,9%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,5%.

Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,4% відбулося в основному за рахунок підвищення цін на природний газ на 2,3%.

Ціни на транспорт зросли на 0,6% в першу чергу за рахунок подорожчання проїзду в залізничному та автодорожньому пасажирському транспорті на 2,6% та 1,4% відповідно, палива та мастил – на 0,8%.

Нагадаємо: індексацію зарплати потрібно проводити у тому випадку, коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.

Для зручності коефіцієнти (суми) індексації заробітної плати у 2021 році можна переглянути в довіднику.

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 7 — 11 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області надало консультацію з питання можливості отримання відпустки без збереження заробітної плати декілька разів на рік.

Підсумки тижня (огляд за 31 травня — 4 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Координаційний центр з надання правової допомоги розповів про право на додаткову, так звану навчальну відпустку, яке передбачено Конвенцією Міжнародної організації праці

Підсумки тижня (огляд за 17 — 21 травня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Відряджений працівник або працівник, який отримав кошти під звіт, повинен по завершенню відрядження або придбання товарів (послуг) подати до бухгалтерії звіт

Підсумки тижня (огляд за 11 — 14 травня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Сьогодні реальний прожитковий мінімум більше ніж удвічі перевищує законодавчо встановлений. Про це інформує Мінсоцполітики. Основним стримуючим фактором щодо наближення розміру прожиткового

Підсумки тижня (огляд за 5 — 7 травня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у

Підсумки тижня (огляд за 19 — 23 квітня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Координаційний центр з надання правової допомоги розповів про основні питання, які найчастіше хвилюють як роботодавців, так у працівників та як їх