________________________________________

Праця і заробітна плата

Управління Держпраці у Кіровоградській області розповіло про законодавчо встановлені строки та періодичність виплати заробітної плати найманим працівникам, порядок розрахунку при звільненні. Так, відповідно до ст. 97 КЗпП оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам

Їх закріплено ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Обов’язком роботодавця є виплата зарплати працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором:

– не менше 2-х разів на місяць, роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень);

– через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;

– не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

– у робочі дні за графіком роботи підприємства.

Якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим aбо неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Заробітна плата виплачується за першу половину місяця та за другу половину місяця:

– за першу половину поточного місяця – не пізніше ніж з 16 до 22 числа,

– за другу половину місяця – з 1 по 7 число наступного місяця.

Виплачують заробітну плату за фактично відпрацьований час на підставі табелю обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця (Положенням про оплату праці), погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації або Радою трудового колективу, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Повідомлення працівника про виплату заробітної плати

Згідно зі ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про:

– загальну суму нарахованої заробітної плати з розшифровкою за видами виплат,

– розміри відрахувань та утримань із заробітної плати,

– суму заробітної плати, що належить до виплати після відрахувань податку та збору.

Відповідальність за порушення виплати заробітної плати

Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату один раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства.

Якщо виплата зарплати затримується на один і більше календарних місяців, роботодавець зобов’язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати (ст. 34 Закону «Про оплату праці» та ст. ст.1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»).

Нарахування компенсації проводиться один раз перед виплатою заборгованості із заробітної плати.

За порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам більше, нiж за один місяць та виплату грошових коштів не в повному обсязі, чинним законодавством передбачено накладання фінансової санкції на підприємство у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

У разі порушення строків виплати зарплати не більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної зарплати.

У разі виплати заробітної плати один раз на місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати.

У випадку порушення строків виплати заробітної плати посадові особи несуть адміністративну відповідальність згідно зі стаття 41 КпАП: штраф від 510 грн. до 1700 грн.

При звільненні працівників

Статтею 116 КЗпП встановлені строки розрахунку при звільненні працівників. Так, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП встановлена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні працівника.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП роботодавець повинен виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

________________________________________

Податок на додану вартість

У господарській діяльності підприємства мають місце ситуації, коли оплата за товари/послуги, на які постачальником, на дату їх відвантаження, складена податкова накладна та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), здійснюється кількома різними платежами в різних податкових періодах.

Як у такому випадку визначати податковий кредит? Якщо платник податку здійснює придбання (виготовлення) товарів (послуг) та основних фондів, які призначаються для їх використання в операціях, до яких застосовується касовий метод податкового обліку, то суми ПДВ включаються до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної за умови їх оплати.

Якщо оплата за товари/послуги на підставі однієї податкової накладної здійснюється в різних звітних податкових періодах, то суми ПДВ відносяться до податкового кредиту тих звітних періодів, в яких відбувається списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.

Джерело: ІПК ДПСУ від 17.09.2020 р. № 3888/ІПК/99-00-05-06-02-06

У питаннях оподаткування ПДВ постачання послуг із розробки програмного забезпечення податківці радять орієнтуватися на положення Узагальнюючої податкової консультації № 536.

Так, звільняється від оподаткування ПДВ:

– операція з постачання програмної продукції (у тому числі розширення функціоналу комп’ютерної програми) з передачею права власності (виключного майнового права) на таку програмну продукцію;

– операція з постачання програмної продукції за якою виконавець набуває право власності (виключне майнове право) на розроблену програмну продукцію та надалі разом із розробленою програмною продукцією передає таке право замовнику. При цьому операція субпідрядника (платника ПДВ) з постачання послуг із розробки програмної продукції оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою, оскільки у процесі її створення субпідрядник не набуває право власності (виключне майнове право) на таку програмну продукцію чи її елементи (компоненти).

Додамо, що застосування пільги не залежить від того, резидент чи нерезидент поставляє відповідну програмну продукцію, оскільки пільга поширюється на операції, а не на платників.

Джерело: ІПК ДПСУ від 04.09.2020 р. № 3700/ІПК/99-00-05-06-02-06

Які номер та дата зазначаються у таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» у разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 декларації з ПДВ?

Бачення податківців з цього приводу наступне. При заповненні рядка 16.2 декларації у графах Таблиці зазначається дата приймання та реєстраційний номер уточнюючих розрахунків, визначених у другій квитанції.

При заповненні рядка 16.3 декларації у графах Таблиці зазначається дата складання податкового повідомлення-рішення та присвоєний контролюючим органом номер податкового повідомлення-рішення.

За загальним правилом, операції з постачання нерухомості – крім першої поставки – звільнені від ПДВ (пп. 197.1.14 ПКУ) – нагадують податківці.

Якщо спорудження житла здійснюється безпосередньо замовником, без залучення генпідрядника, то у такому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об’єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Також не звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання покупцям нежилих приміщень чи їх частин (комори та машиномісця) у складі житлового будинку, оскільки вони не належать до житлового фонду.

А от операції з подальшого постачання готового новозбудованого житла покупцям – фізособам звільняються від оподаткування ПДВ.

Джерело: ІПК ДПС України від 11.09.2020 р. № 3822/ІПК/99-00-05-06-02-06

________________________________________

Податок на прибуток

Чи варто коригувати звітність, якщо помилки не впливають на фінрезультат до оподаткування? Податківці на це говорять: якщо виправлення помилок впливає на дохід і фінрезультат до оподаткування та як наслідок – на показник об’єкта оподаткування податком на прибуток, то платник здійснює виправлення показників податкової декларації з податку на прибуток шляхом подання або уточнюючого розрахунку, або у складі податкової декларації з податку на прибуток за відповідний податковий (звітний) період за чинною на день їх подання формою.

Якщо платник виявляє помилки, допущені в податковій декларації з податку на прибуток, їх необхідно виправити. Зробити це можна двома способами: у поточній декларації або в уточнюючій декларації.

Джерело: роз’яснення ОВПП ДПСУ

 

 

________________________________________

Єдиний податок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ФОП, який здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Це податківці пояснюють наступним. До першої групи платників єдиного податку відносяться фізособи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

А згідно з п. 1.8 Інструкції № 209, торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Тому, роблять висновок у ДПС, до торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

 

 

________________________________________

Банківська діяльність

Правління Національного банку України постановою від 07.10.2020 р. № 140 внесло зміни до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів.

Зокрема, закріпили, що офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів використовуються резидентами та нерезидентами України:

1) для відображення в бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою та банківськими металами;

2) для проведення валютних операцій, що здійснюються Національним банком з Державною казначейською службою України;

3) в інших випадках, визначених законодавством України.

Національний банк, резиденти та нерезиденти України мають право використовувати офіційний курс гривні до іноземних валют, облікову ціну банківських металів та довідкове значення курсу гривні до долара США для укладання угод на грошовому та валютному ринках, однак не мають жодних зобов’язань цього робити.

 

 

________________________________________

Готівкові розрахунки

Як ми й прогнозували, у ВРУ зареєстровано новий законопроект про внесення змін до ПКУ та Закону про РРО щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями з числа платниками єдиного податку. Йдеться про законопроект № 2645-д від 12.10.2020 р. Нагадаємо, що це вже далеко не перша ініціатива щодо коригування результатів минулорічної «РРО-революції», проти якої виступає частина малого бізнесу, зокрема – з числа платників єдиного податку. Адже з 01.04.2021 року застосовувати РРО та/або програмні РРО зобов’язані будуть усі суб’єкти господарювання окрім платників єдиного податку першої групи.

За результатами обговорення попередніх законопроектів профільний комітет ВРУ вирішив, що його члени підготують і зареєструють певний компромісний законопроект, яким і став № 2645-д. Він передбачає звільнення від застосування РРО та/або програмних РРО платників єдиного податку другої групи за критеріями місця здійснення діяльності та/або розміру загальної площі торгового об’єкту.

Також законопроектом № 2645-д передбачається збільшення розміру загальної площі, дозволеної для надання в оренду на спрощені системі оподаткування, розширення переліку побутових послуг населенню, які надаються платниками єдиного податку.

У разі ухвалення Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але зміни в ПКУ щодо застосування РРО єдинниками ІІ групи наберуть чинності 1 квітня 2021 року.

Розповімо про нововведення та зміни, які підготували для єдинників щодо перебування на спрощеній системі оподаткування та застосування РРО, детальніше в матеріалі за посиланням.

Контролери вказали, що відмова у реєстрації програмного РРО формується у тих випадках, коли:

– автоматизована перевірка виявила недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), не заповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви за формою № 1-ПРРО (далі – Заява), не підтвердження права підписанта на подання Заяви тощо;

– програмний РРО із зазначеним у Заяві найменуванням вже зареєстрований;

– щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

– суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

– виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

Про відмову в реєстрації програмного РРО заявник дізнається з відповідного повідомлення, яке формує фіскальний сервер із зазначенням підстав для такої відмови.

Контролери наголосили, що у разі звільнення касира суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F139801 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.

Нагадаємо, що для роботи з програмним РРО необхідно зареєструвати касира. Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. При цьому за допомогою сертифікату електронного можна працювати одночасно тільки на одному программному РРО і тільки одним касиром. Тому у разі одночасного використання декількох програмних РРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

________________________________________

Приватні підприємці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що серед норм ПКУ та Порядку № 481 відсутня вимога щодо ведення Книги обліку доходів і витрат ФОП найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою. Отже, ФОП на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Податківці роблять такий висновок з норм Порядку № 481, згідно з якими:

– Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді;

– записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід;

– самозайняті особи заносять до Книги відомості в установленому порядку.

________________________________________

Ліцензування

Державною податковою службою України створено новий сервіс щодо оперативного автоматизованого повідомлення суб’єктів господарювання про сплив терміну чергового платежу за ліцензію, призупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії на певний вид діяльності, інформує Урядовий портал.

Повідомлення про внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується в інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС та направляється суб’єкту господарювання за 30, за 20, за 10 та 5 днів до настання терміну сплати за ліцензію через «Електронний кабінет».

Такі нововведення, стверджують урядовці, підвищать якість надання адміністративних послуг та поліпшать сервіс у сфері ліцензування відповідних видів діяльності, на провадження яких суб’єкти господарювання отримали ліцензії.

________________________________________

Інше

На запитання про те, чи необхідно платнику податків подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП, якщо відчуження об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням, відбувається протягом 10 робочих днів після їх придбання, податківці зауважують наступне.

Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає повідомлення за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3 – 12 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП, передбаченою у додатку до повідомлення за ф. № 20-ОПП. У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку № 1588).

Так, після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».

Нагадаємо, за неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, встановлена відповідальність згідно з п. 117.1 ПКУ.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно» № 905-ІХ. Верховна Рада ухвалила документ 17 вересня 2020 року.

Закон визначає право внутрішньо переміщених осіб не сплачувати туристичний збір за тимчасове проживання у місцях, зазначених у довідці про взяття на облік ВПО.

Також, згідно з документом, не враховуватимуться під час обчислення бази оподаткування фізичних осіб податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території об’єкти нерухомості, які наразі не є об’єктом оподаткування.

________________________________________

До відома

Як інформує ПФУ, затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії, за серпень 2020 року в сумі 9608,67 грн.

Нагадаємо, що середня зарплата за серпень становила 9 837,35 грн. Аналогічний показник за червень 2020 року становив 11 197,38 грн.

Постановою КМУ від 13 жовтня 2020 р. № 956 внесено зміни до урядової постанови від 22 липня 2020 р. № 641, яка регулює питання загальнонаціонального карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Постанова № 956 офіційно опублікована 14 жовтня, тобто вже набрала чинності. Що ж нею передбачено?

По-перше, карантин продовжили по 31 грудня включно. Раніше крайньою датою було 31 жовтня.

По-друге, знову підкоригували критерії віднесення регіону до числа «із значним поширенням COVID-19». Відповідно змінилися показники для віднесенн регіонів до тих, де встановлено «жовтий», «помаранчевий» чи «червоний» рівень епідемічної небезпеки.

По-третє, знову змінили карантинні обмеження залежно від рівня небезпеки.

Так, на території регіону, на якій установлено “зелений” рівень епідемічної небезпеки, забороняється надалі проведення масових (культурних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більш як 50 осіб (у разі проведення заходів з кількістю учасників до 50 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра), а також діяльність кінотеатрів та закладів культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому кінозалі або залі. У «жовтій» зоні проведення масових заходів дозволено за участю більш як 30 осіб, у «помаранчевій» – не більш як 20 осіб.

Додатково у «зеленій» зоні, а отже – будь де на території України, до 31 грудня заборонили роботу після 22-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.

Уточнили, що у «червоному» регіоні заборонено приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері культури, та у кінотеатрах – крім відвідувачів «автоконцертів». Зате в ході внесення змін зникла заборона на приймання у «червоній» зоні відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у спортивних залах, фітнес-центрах.

По-четверте, рекомендували органам влади, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості – також роботу в режимі реального часу через Інтернет із збереженням заробітної плати, дистанційну (надомну) роботу.

По-пяте, дали низку доручень органам влади. Так, Нацполіції, МОЗ та за участю органів місцевого самоврядування доручили забезпечити контроль за дотриманням умов самоізоляції особами з підтвердженим випадком COVID-19 та контактними особами, які перебувають на самоізоляції.

Держпродспожслужбі доручили посилити державний нагляд (контроль) за дотриманням санітарного законодавства і здійсненням протиепідемічних заходів закладами дошкільної освіти, закладами громадського харчування, фізичної культури та спорту, ринками, закладами, що надають послуги з розміщення, об’єктами торгівлі продовольчими та непродовольчими групами товарів тощо.

Національній поліції, Держтрансбезпеці за участю органів місцевого самоврядування доручили забезпечити контроль виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень.

 

Джерело: Ліга закон.