Праця і заробітна плата
Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною» (законопроект №3695).
Ним доповнено КЗпП та Закон про відпустки новим видом відпустки – відпусткою при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується за рахунок роботодавця. Така відпустка надаватиметься одній із перелічених осіб:
– чоловіку, дружина якого народила дитину;
– батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
– бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).
Законом визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька). Відповідні зміни внесено в статті 179, 181 КЗпП та статті 18, 20 Закону про відпустки.
Законом також доповнено положення статті 182-1 КЗпП та статті 19 Закону про відпустки щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку та доповнено положення статті 51 КЗпП щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
Як повідомила голова парламентського підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики Марина Бардіна, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тепер доступна для батьків дитини, чия дружина є ФОПом чи самозайнятою особою. Батько дитини може взяти відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без довідки з місця роботи матері про її повернення на роботу. Сім’я зможе самостійно вирішити, хто перший піде у таку відпустку.
Індивідуальні умови праці для працівників, які визначає саме трудовий договір, пропонують унормувати в договірний режим регулювання трудових відносин. Така ініціатива з’явилася серед численної групи нардепів, куди входить і Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Вони зареєстрували законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» № 5371 від 13.04.2021 року.
В умовах нового договірного режиму трудовий договір виступатиме основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників підприємств приватної форми власності), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає встановленим критеріям.
Договірний режим будуть застосовувати до трудових відносин, що виникають:
– між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва з кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;
– між роботодавцем та працівником, розмір зарплати якого становить на місяць понад 8 розмірів мінімальних зарплат.
В умовах такого режиму сторони трудового договору можуть на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру зарплати з урахуванням встановленого законом граничного мінімального розміру, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням норм загальної тривалості робочого тижня, тривалості щотижневого відпочинку та інших прав і гарантій, які визначені КЗпП.
Щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження зарплати надаються працівникам з урахуванням таких особливостей:
1) на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості або надана працівникові на її повну тривалість з урахуванням норм щодо тривалості щорічних відпусток;
2) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін більший ніж 15 календарних днів на рік, якщо така умова передбачена трудовим договором;
3) зарплата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше першого дня відпустки.
Зарплата буде виплачуватись працівникові у строки, визначені трудовим договором, але не рідше одного разу на місяць.
З’явиться можливість розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця в односторонньому порядку, але із наданням працівнику компенсаційної виплати в сумі та у порядку, визначених трудовим договором, але не менше розміру 3 мінімальних зарплат.
На засіданні уряду 14 квітня схвалено постанову, якою уточнено і доповнено види грошових доходів, за які, у разі порушення термінів їх виплати, проводиться компенсація. Йдеться про внесення змін до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159.
Надалі згідно з цим Порядком компенсації будуть підлягати такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
– пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
– соціальні виплати (допомога сім’ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
– стипендії;
– заробітна плата (грошове забезпечення).
– сума індексації грошових доходів громадян;
– суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
– суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
За направленим для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва працівником зберігають місце роботи (посаду), а також йому проводять виплати, передбачені постановою КМУ від 28.06.97 р. № 695.
Передбачені такі мінімальні державні гарантії: збереження середньої зарплати, оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад; виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень за основним місцем роботи.
Коли ж працівник навчається дистанційно і не має витрат на оплату проїзду до місця навчання чи наймання житла, то відповідне відшкодування таких витрат, у тому числі виплата добових, на думку Мінекономіки, не здійснюють. Проте, якщо працівник підтвердить відповідні витрати, то гарантії, передбачені Постановою № 695, мають бути забезпечені.
Однак, перебуваючи у щорічній відпустці, працівник не зобов’язаний у цей період проходити навчання за направленням роботодавця. Хоча працівник може використовувати відпустку на власний розсуд, тож факт перебування працівника у щорічній відпустці не може бути перешкодою (забороною) для нього проходити підвищення кваліфікації.
Треба також враховувати, що наказ (розпорядження) про направлення працівника на курси підвищення кваліфікації з відривом від виробництва – підстава для внесення до табеля обліку використання робочого часу відповідної відмітки, наприклад, – «Ін» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством). Водночас години роботи позначають буквеним кодом «Р», а період відпустки – «В». А зважаючи на різний порядок обліку та оплати в наведених випадках відповідних періодів, недоцільним буде направлення роботодавцем працівника на навчання для підвищення кваліфікації у період його щорічної відпустки.
Джерело: лист Мінекономіки від 04.01.2021 р. № 4706-06/14-09.
Наказом Мінекономіки від 23.03.2021 р. № 609 визначені умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів.
Окремо затверджені схеми посадових окладів:
– робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших державних органів;
– робітників, зайнятих обслуговуванням органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 1 січня 2021 року. Одночасно втрачає чинність наказ Мінпраці від 02.10.1996 р. № 77.
Проте лише із 1 січня 2022 року буде застосовуватись норма, за якою місячні оклади (тарифні ставки), зазначені в додатках 1 – 6 до цього наказу, змінюються в установленому порядку пропорційно підвищенню посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду, розмір якого визначено у примітці 1 додатка 1 до постанови КМУ від 30.08.2002 р. № 1298.
Таким чином, Мінекономіки прибрало вимогу підвищити із 1 січня 2021 року посадові оклади робітникам пропорційно підвищенню посадового окладу працівника 1-ого тарифного розряду за ЄТС.
Тому фактично посадові оклади робітникам держорганів «заморозили» на рівні вересня 2020 року, як і решті працівників держорганів.
Приміром, за новою схемою посадовий оклад для двірника, гардеробника, опалювача, прибиральника службових приміщень складає із 01.01.2021 року 2723 грн. Проте, якщо пропорційно підвищити посадовий оклад із попередньої схеми посадових окладів для таких посад (1450 грн) на коефіцієнт зростання посадового окладу працівника 1-ого тарифного розряду за ЄТС (із травня 2016 року до вересня 2020 року), то отримаємо: 1450 грн х 2225 грн : 1185 грн = 2722,57 грн (2723 грн із округленням).
Тобто, фактично Мінекономіки виконало вимоги ст. 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», яка передбачає на 2021 рік обмеження розмірів та умов оплати праці, але яке застосовують саме для працівників державних органів. Рівень оплати праці для них залишили на показниках вересня 2020 року.
Однак робітникам органів місцевого самоврядування краще пощастило. Для них посадові оклади все ж підвищено і змінюються вони двічі на рік: із 1 січня та 1 грудня 2021 року. Тому ті із місцевих рад, які не підвищували посадові оклади робітникам із 1 січня 2021 року, будуть проводити перерахунок оплати праці за січень-березень 2021 року.
________________________________________
Податок на доходи фізосіб
Платник податків поцікавився у податківців, до якого бюджету сплачувати ПДФО із зарплати працівників, які поряд зі своєю основною роботою працюють за внутрішнім сумісництвом, або за суміщенням професій (посад), або виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника, та отримують доплати згідно КЗпП.
ПДФО, який сплачує (перераховує) податковий агент – юрособа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) чи представництво нерезидента – юрособи, зараховують до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізособі (ст. 64 БКУ).
Такий порядок застосовують всі юрособи, у т.ч. такі, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юрособа, а також відокремлені підрозділи, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.
Тому якщо місце роботи працівника за укладеним з роботодавцем трудовим договором не змінювалося (працівник поряд зі своєю основною роботою виконує роботу за внутрішнім сумісництвом, або за суміщенням професій (посад), або виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника), то ПДФО, нарахований юрособою – роботодавцем за такого працівника, перераховують до бюджету за основним місцем роботи зазначеного працівника.
Джерело: ІПК ДПС від 19.03.2021 р. № 1073/ІПК/99-00-04-03-03-06.
________________________________________
Єдиний податок
Мінфін оприлюднив проект власного наказу «Про затвердження Порядку обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку». Він передбачає встановлення порядку та форми ведення обліку товарних запасів для фізосіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, відповідно до Закону про РРО.
Нагадаємо, що нещодавніми змінами до Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Отже, облік товарних запасів буде здійснюватися ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які будуть невід’ємною частиною такого обліку.
ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), буде вести облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, виданих на окреме місце продажу (господарський об’єкт), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів та копій первинних документів, які підтверджують отримання товарів ФОП. Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів та копії первинних документів на отримання товарів ФОП будуть невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, будуть обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку буде вестися за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі. Вона повинна буде містити зазначені в довільному порядку дані ФОП (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта/номер ID картки, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкту) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік). Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.
Порядок передбачає, що буде заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:
1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку, та/або, у випадках, передбачених цим Порядком, копії первинних документів;
2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;
3) первинні документи та/або, у випадках, передбачених цим Порядком, копії первинних документів і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Також закріплено, що Форма обліку, первинні документи та, у випадках, передбачених цим Порядком, копії первинних документів на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах. Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Форма обліку, первинні документи та, у випадках, передбачених цим Порядком, копії первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів, будуть надавати посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. Такі документи надаватимуть особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Починаючи із звітних періодів 2021 року треба подавати оновлену форму податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (наказ Мінфіну від 09.12.2020 р. № 752).
ФОП – платники ЄП 1-3 груп у разі самостійного виправлення інформації, відображеної у розділі 1 «Загальні показники підприємницької діяльності» податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, можуть подати до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період декларацію з позначкою «Звітна нова» та після закінчення граничного строку подання декларації «Уточнюючу». При цьому у решті розділів декларації відображають показники, що були зазначені у декларації, яку уточнюють.
Уточнюючу декларацію за оновленою формою, у редакції Наказу № 752, подають починаючи з 1 квітня 2021 року.
________________________________________
Звітність
В НКЦПФР повідомили, що 09.04.2021 року на засіданні Комітету з управління системою фінзвітності схвалили електронний формат Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року (v.1.2) для використання суб’єктами звітування при складанні фінзвітності в електронному форматі за 2020 рік та проміжної фінзвітності в 2021 році.
В ДПС пояснили, як заповнювати графи 4 та 5 додатка 4 ДФ до податкового розрахунку, якщо зарплату виплачують несвоєчасно (у наступному кварталі), а суму ПДФО перераховують до бюджету у визначений термін – упродовж 30-ти календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходів.
В ситуації, коли оподатковуваний дохід нараховують, але не виплачують (не надають) платнику податку, то податок, який повинні утримати з такого нарахованого доходу, перераховують до бюджету у строки, встановлені для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 ПКУ).
Однак у разі нарахування доходу його показують у графі 3а додатка 4 ДФ обов’язково, незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Зарплату, яку виплачують у встановлені терміни в наступному місяці, відображають в додатку 4 ДФ за той період, у який входить попередній місяць, за який зарплату нарахували.
Наприклад, у додатку 4 ДФ за січень показують зарплату, нараховану у січні та виплачену в лютому, за лютий (нараховану у лютому та виплачену в березні), за березень (нараховану в березні та виплачену у квітні).
Аналогічно відображають ПДФО, який перераховують у встановлені терміни до бюджету у наступному місяці, у разі своєчасної виплати зарплати.
Якщо зарплата виплачують несвоєчасно (у наступному кварталі) то, незважаючи на те, що ПДФО перераховують до бюджету протягом 30-ти календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходів, суму фактично перерахованого до бюджету податку показують у графі 4 «Сума перерахованого податку» та у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» додатка 4 ДФ за наступний квартал.
Головне управління ДПС у Запорізькій області нагадало, що Мінфін наказом № 773 вніс зміни до власного наказу № 4 щодо форми податкового розрахунку №1ДФ та Порядку його заповнення. Розрахунок має шість додатків:
– «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1, додаток 1);
– «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…» (Д2, додаток 2);
– «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3, додаток 3);
– «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ, додаток 4);
– «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5, додаток 5);
– «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (Д6, додаток 6).
Особливості заповнення Додатку 1 (Д1)
Додаток 1 (Д1) «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» практично є аналогом таблиці 6 Звіту з ЄСВ.
Найбільш суттєва різниця полягає у тому, що таблиця додатку Д1 містить графу 25 «Ознака (0, 1)», у якій відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно виключити. Графа 25 заповнюється тільки для «Звітного нового» (при коригуванні сум внеску та реквізитів) та «Уточнюючого» (виключно при коригуванні реквізитів) додатку. Тобто тепер маємо уніфікацію порядку виправлення помилок з ЄСВ, ПДФО та військового збору (виправлення помилок буде здійснюватися як у формі № 1ДФ).
Додаток Д1 призначений для щоквартального формування платниками ЄСВ щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.
Отже, за звітний квартал потрібно подавати три додатка Д1 – за перший, другий та третій місяць такого кварталу (у рядку 02 додатку вказується номер місяця у звітному кварталі – цифрове значення від 1 до 3).
Якщо платник ЄСВ у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством – додаток Д1 за такий квартал не подається.
Особливості заповнення Додатку 4 (4ДФ)
Додаток 4 (4ДФ) «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» нагадує форму № 1ДФ.
Проте, у цьому додатку передбачено персоніфіковане відображення не тільки сум ПДФО, а й військового збору. Тобто базу оподаткування, відповідні суми ПДФО та військового збору необхідно вказувати для кожної фізичної особи.
Також зазначимо, що за звітний квартал потрібно подавати три додатка 4ДФ – за перший, другий та третій місяць такого кварталу.
Особливості заповнення Додатку 5 (Д5)
Додаток 5 (Д5) «Відомості про трудові відносини та період проходження військової служби» багато в чому нагадує таблицю 5 Звіту з ЄСВ, але з деякими особливостями.
Так, у таблиці додатку Д5 з’явилися графи:
– 11 «Внутрішній сумісник (1 – так, 0 – ні)»;
– 12 «Переведено, призначено на іншу посаду або роботу, переміщено до іншого підрозділу (1 – так, 0 – ні)».
До того ж додані нові підстави для подання додатку Д5: особу переміщено з одного структурного підрозділу до іншого, переведено на іншу постійну посаду або роботу у того самого платника ЄСВ; особу призначено на нову посаду.
Особливості заповнення Додатку 6 (Д6)
Додаток 6 (Д6) «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» так само, як і таблиця 7 Звіту з ЄСВ, призначений для визначення платником ЄСВ періодів (строків) трудової або іншої діяльності, що відповідно до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховуються при визначенні права на відповідну пенсію, а також періоди страхового стажу, не пов’язані із трудовою та/або професійною діяльністю.
Новою є графа 17 «Ознакa (0, 1)» у таблиці додатку Д6, яка призначена для виправлення помилок. Цей додаток також подається окремо за кожен місяць звітного кварталу.
Міністерство фінансів оприлюднило проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4». Ним пропонується забезпечити відображення інформації у Податковому розрахунку за формою № 4ДФ про нараховані (виплачені) у звітному податковому періоді доходи у вигляді бюджетних грантів та інформації про факт використання бюджетного гранту за цільовим призначенням.
Для цього Мінфін хоче внести зміни до:
- додатка 4 ДФ до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (виклавши його у новій редакції);
- Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
При цьому заплановано, що податковий розрахунок за формою, затвердженою цим наказом, перший раз подається за ІІ квартал 2021 року.
Метою прийняття проекту є приведення Наказу № 4 у відповідність із прийнятими змінами до ПКУ, внесеними Законом № 962.
Варто нагадати, що Законом № 962 доповнено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб. До нього потрапили:
– дохід у вигляді бюджетного гранту;
– сплачена закладом культури вартість товарів та послуг, що пов’язані з участю такого платника податку у створенні та показі (проведенні) культурних, у тому числі гастрольних, заходів, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку.
Наказом Мінекономіки від 18.03.2021 р. № 563 затвердили нову форму звітності № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці» та порядок її подання. Вона замінила попередню аналогічну форму із наказу Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. № 317.
Форму № 4-ПН заповнюють підприємства, установи та організації в разі запланованого масового вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у т.ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, скороченням чисельності або штату працівників.
Її подають не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення в разі звільнення держслужбовців) до центрів зайнятості за місцем провадження господарської діяльності. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку подання інформації – перший після нього робочий день.
Форму № 4-ПН подають в електронному (з накладенням кваліфікованого електронного підпису) чи паперовому вигляді (із засвідченням підписом керівника або особи, відповідальної за подання інформації).
У формі вказують, зокрема, дати наказів про попередження про заплановане вивільнення працівників та запланованого вивільнення працівників.
________________________________________
Бюджет
Правління НБУ підвищило облікову ставку до 7,5% річних. Рішення набирає чинності із 16 квітня 2021 року.
Вимушений крок спрямований на поступове сповільнення інфляції в другому півріччі 2021 року та повернення її до цілі 5% уже в першому півріччі 2022 року.
НБУ довелось переглянути прогноз інфляції з 7% до 8% у 2021 році. Одночасно погіршили прогноз зростання реального ВВП у 2021 році з 4,2% до 3,8%.
У IV кварталі 2020 року економіка майже сягнула докризового рівня, але на початку 2021 року її відновлення дещо сповільнилося.
По-перше, запровадження нових карантинних обмежень призвело до пригнічення ділової активності.
По-друге, ефект нижчих минулорічних врожаїв позначився на показниках сільського господарства, харчової промисловості та вантажообороту.
По-третє, посилення конкуренції на окремих зовнішніх ринках та розширення торговельних обмежень з боку Росії вплинули на погіршення показників промисловості попри високі ціни на світових товарних ринках. Складніші погодні умови січня-лютого послабили показники будівництва та транспорту.
Нагадаємо, попередній рівень облікової ставки у розмірі 6,5% протримався із 5 березня до 15 квітня 2021 року.
________________________________________
Інше
Новий адміністративно-територіальний устрій України зумовив прийняття Урядом постанови «Про внесення змін до переліку населених пунктів, яким надається статус гірських». Про це інформують на Урядовому порталі.
До оновленого списку включили 714 гірських населених пунктів, які розташовані на території 86 територіальних громад та входять до складу 16 районів у 4 областях (Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій).
До гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуту сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність. Основний критерій віднесення населених пунктів до категорії гірських – розташування на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря.
Мешканці гірських населених пунктів мають низку пільг. Зокрема, для них розмір державних пенсій, стипендій, всіх видів державної матеріальної допомоги збільшують на 20%, а тарифні ставки та посадові оклади працівників підвищують на 25%.
Умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах, затверджені постановою КМУ від 11.08.1995 р. № 648.
В Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків нагадують правила самостійного виправлення помилок у ф. № 20-ОПП.
При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків подає до органу ДПС за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП. В ньому треба вказати оновлену інформацію про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, вказують у дужках його попереднє значення.
Якщо змінилось призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання, інформацію щодо такого об’єкта оподаткування надають в повідомленні двома рядками: в одному рядку зазначають інформацію про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлену інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.
Коли виявлена помилка у повідомленні за ф. № 20-ОПП, то суб’єкт господарювання повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП до органу ДПС за основним місцем обліку.
При заповненні ф. № 20-ОПП з виправленою (оновленою) інформацією у графі 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» проставляють значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Якщо виявлені помилки у заповненні граф 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування», у повідомленні за ф. № 20-ОПП вказують виправлену інформацію щодо адміністративної одиниці відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування, та у графі 2 «Код ознаки надання інформації» проставляють значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Таке повідомлення подають разом з супровідним листом, в якому зазначають факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.
Мінфін наказом від 01.03.2021 р. № 127 затвердив зміни до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені. Зміни набрали чинності 26.03.2021 р.
Насамперед до Порядку додали новий розділ ІІ, який регулює опрацювання заяв платників податків на повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Така заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет». У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з розрахункового документа, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.
Також зміни передбачають, що електронні висновки про повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені надсилаються ДПС до Казначейства у межах залишку коштів на єдиному рахунку.
Додатково Мінфін у новій формі виклав Форму електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені та Форму електронного повідомлення про повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданої платником податків податкової декларації.
Власники об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості виступають платниками податку на нерухомість – нагадують в ГУ ДПС у Черкаській області.
Базу оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості обчислюють самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (пп. 266.3.3 ПКУ).
Платники податку – юрособи самостійно обчислюють суму податку на нерухомість станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 266.7 ПКУ).
Якщо відбувається перехід права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року, то податок обчислюють для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (пп. 266.8.1 ПКУ).
Тому платник податку – юрособа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів про держреєстрацію припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 1 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку держреєстрацію.
Якщо держреєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платник податків – юрособа подає Декларацію за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».
Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127.
________________________________________
До відома
Держстат повідомив, що індекс інфляції в березні 2021 року порівняно з лютим 2021 року становив 1,7%, а з початку року – 4,1%.
В березні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,1%. Найбільше (на 9,7%) подорожчала соняшникова олія. На 4,8-1,0% зросли ціни на цукор, фрукти, продукти переробки зернових, рис, хліб, м’ясо та м’ясопродукти, овочі, масло, кисломолочну продукцію, сало, рибу та продукти з риби. Водночас на 0,6% подешевшали яйця.
Одяг і взуття подорожчали на 12,7%, у т. ч. одяг – на 13,0%, взуття – на 12,3%.
Ціни на транспорт зросли на 1,8% в першу чергу за рахунок подорожчання палива та мастил на 5,7%, проїзд в залізничному та автодорожньому пасажирському транспорті – на 4,4% та 1,6% відповідно.