Праця і заробітна плата

Пресслужба Державної податкової служби України констатує, що для мінімізації витрат на оподаткування оплати праці платники податків часто підмінюють трудові договори з найманими працівниками цивільними договорами про надання послуг. За наявною у ДПС інформацією, лише за червень 2021 року платниками податків прозвітовано про 210 тис. осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру.

У ДПС звертають увагу, що чинним законодавством чітко розмежовано випадки, в яких можливе оформлення відносин цивільними договорами про надання послуг, а коли виключно трудовими.

При проведенні перевірок органами ДПС відносини будуть визнаватися трудовими за наявності однієї з таких ознак:

• робота виконується відповідно до вказівок і під контролем роботодавця, а працівник інтегрований в його організаційну структуру;
• робота виконується відповідно до визначеного роботодавцем графіку;
• робота передбачає надання інструментів, матеріалів і механізмів стороною, яка замовила роботу;
• періодична виплата винагороди працівникові;
• надання працівнику щотижневих вихідних днів і щорічної відпустки;
• оплата стороною, яка замовила проведення робіт, поїздок, що вживаються працівником для виконання роботи.

ДПС для упередження негативних наслідків для платників податків у подальшому просить уникати випадків підміни трудових договорів з найманими працівниками цивільними договорами про надання послуг. Також нагадують, що за використання праці неоформлених належним чином працівників законодавством передбачено фінансову та адміністративну відповідальність роботодавців.

В Управлінні Держпраці у Рівненській області проконсультували дистанційно із питання правомірності перебування на лікарняному на основному місці роботи та в той же час роботи на іншому місці роботи за сумісництвом.

Для такої ситуації на перешкоді відразу два нюанси.

По-перше, допомогу по тимчасовій непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати при настанні тимчасової непрацездатності (ст. 22 Закону № 1105).

По-друге, застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у т.ч. на лікарсько-консультативну комісію чи медико-соціальну експертну комісію, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюють рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності (ч. 2 ст. 23 Закону № 1105).

До порушень режиму відносять згідно з на п. 4.1 Інструкції № 532:

– відсутність хворого вдома у випадку призначення йому постільного режиму;

– несвоєчасна явка на прийом до лікаря;

– вихід на роботу без дозволу лікаря;

– самовільне залишення закладу охорони здоров’я;

– виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду;

– відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК.

Комісія (уповноважений) із соцстрахування контролює правильне нарахування і своєчасну виплату лікарняних, приймає рішення про відмову в їх призначенні, про припинення їх виплати.

В Управлінні Держпраці у Миколаївській області нагадали про норми тривалості робочого часу за сумісництвом. Надана відповідь на питання, чи можна працювати на основній роботі на повну ставку (40 годин та тиждень) і за сумісництвом в іншій організації на 0,75 ставки (30 годин на тиждень).

Передбачено обмеження тривалості роботи за сумісництвом для працівників держпідприємств згідно із п. 2 постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245. Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП).

Тож виходить, що тривалість робочого часу за сумісництвом не повинна перевищувати 20 годин на тиждень.

Окрім того, маємо додатково вимоги в КЗпП, які стосуються вихідних днів та часу відпочинку працівників.

Тому на умови роботи за сумісництвом особа не може працювати без вихідних та з навантаженням більше, ніж передбачено вимогами чинного законодавства.

Роботодавець пропонує укласти цивільно-правовий договір замість трудового?

Фахівці Держпраці пропонують розібратися, чим вони відрізняються і як не помилитися у виборі.

Що таке трудовий договір?

Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.

За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні та безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.

Важливо. Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня – маєте отримати дозвіл керівника.

З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:

• Регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць
• Нормований робочий час
• Лікарняні
• Оплачувані вихідні й відпустки
• Захист від незаконного звільнення тощо.

Що таке цивільно-правовий договір?

За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом. На них не поширюється дія трудового законодавства.

Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.

Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.

Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Як уникнути підміни трудових відносин цивільно-правовими?

Фахівці Держпраці нагадують: між працівником і роботодавцем завжди укладається трудовий договір. Тоді як цивільно-правовий договір укладається з незалежним підрядником.

Щоби відрізнити трудові відносини від підрядних, запитайте, з якою метою з вами укладають договір?

Потрібно виконати певний обсяг робіт? І ви, як виконавець, зобов’язуєтеся передати замовнику результат роботи й робите все самостійно? У такому разі сміливо укладайте один із цивільно-правових договорів: договір підряду, договір про надання послуг або інший.

Або ж ідеться про систематичне виконання обов’язків, які належать до конкретної посади, спеціальності чи трудової функції в діяльності компанії, та ще й потребують присутності на робочому місці за визначеним графіком? При цьому роботодавець організовує процес роботи, дає вказівки та контролює виконання? У такому разі маємо трудові відносини між працівником і роботодавцем.

Крім того, ви є найманим працівником, якщо:

• виконуєте роботу в інтересах однієї особи чи організації
• користуєтеся обладнанням, матеріалами та приміщенням замовника
• після виконання завдання ваша трудова діяльність продовжується
• отримуєте фіксовану винагороду за процес роботи, а не за результат
• маєте питати дозволи про відгули й відпустки.

________________________________________

Податок на додану вартість

У Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків відповіли, чи слугуватиме неподання платником ПДВ аудиторського висновку разом з фінзвітністю підставою аби зупинити реєстрацію ПН.

Податківці нагадали, що платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність з аудиторським звітом, подають їх до ДПС у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. Якщо не подана (несвоєчасно подана) річна фінзвітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, то застосовують відповідальність, передбачену п. 120.1 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

В п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165, міститься випадок, коли платником податку на прибуток підприємств не подав контролюючому органу фінзвітність за останній звітний.

Тож неподання фінзвітності за останній звітний період є також одним з критеріїв ризиковості платника ПДВ.

Якщо згідно з умовами договору довгострокової оренди земельних ділянок акт наданих послуг не складається, то датою виникнення податкових зобов’язань за такою операцією відповідно до положень пункту 187.1 ПКУ є дата зарахування коштів (орендної плати, сплаченої орендарем), на банківський рахунок орендодавця. Про це податківці повідомили в ІПК від 20.07.2021 р. № 2842/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Разом з тим з питання правильності оформлення первинних документів за операціями з надання землі в оренду (зокрема, визначення необхідності складання актів наданих послуг за такими операціями) ДПС порадила все ж таки звернутися до Міністерства фінансів України.

У випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або контролюючим органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1 чи 11.2 (в залежності від ставки) декларації з ПДВ зі знаком «мінус».

Оскільки в розглянутій ситуації суми ПДВ відповідно до рішення суду повернуті платнику на рахунок в банку, проте для внесення змін до митних декларацій не була оформлена додаткова митна декларація або аркуш коригування, то зменшення податкового кредиту слід здійснити на дату повернення коштів шляхом складання бухгалтерської довідки, якщо ввезення товарів на митну територію України та оформлення митної декларації та прийняття рішення щодо коригування митної вартості відбулось до 1 липня 2015 року.

У разі, якщо ввезення товарів на митну територію України та оформлення митної декларації та прийняття рішення щодо коригування митної вартості відбулось після 1 липня 2015 року, Товариство зобов’язано нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Джерело: ІПК ДПСУ від 15.07.2021 р. № 2787/ІПК/99-00-21-03-02-06.

________________________________________

Єдиний податок

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати ЄП протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Про це нагадують фахівці Головного управління ДПС у Харківській області.

Інформація про період щорічної відпустки та терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі, при цьому окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.

Податківці нагадали, що платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників ЄП першої та другої груп здійснюють контролюючі органи на підставі заяви такого платника щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Тому для уникнення порушення терміну сплати авансових платежів податківці рекомендують подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області пояснило ФОП -єдинникам, чи включати до доходу кредиторку за придбані, але не оплачені товари, яку списано за домовленістю сторін до закінчення терміну позовної давності.

Податківці нагадують, що до суми доходу платника єдиного податку включають вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів, робіт, послуг (п. 292.3 ПКУ).

Тож, якщо за домовленістю сторін кредиторка за придбані, але не оплачені товари (роботи, послуги), списана до закінчення терміну позовної давності, то такі товари (роботи, послуги) вважають безоплатно отриманими, оскільки особа, яка передала їх, не вимагає компенсації їх вартості.

Вартість таких товарів (робіт, послуг) включають до доходу платника єдиного податку у звітному періоді, в якому досягнуто домовленість щодо прощення заборгованості.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до доходу єдинника не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності ( пп. 1 п. 292.1 ПКУ).

ПКУ визначає, що пасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок ( пп. 14.1.268 ПКУ).

Проте, як вказали податківці, проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Отже, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства на загальній системі оподаткування, яке здійснює діяльність у сфері торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Відповіді втілилися в ІПК від 06.09.2021 р. № 3347/ІПК/99-00-07-05-01-06.

Так, податківці вказали, що Наказом № 329 внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів. Наказ № 329 стосується виключно наявності з 01.10.2021 року у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО та/або ПРРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Тому обов’язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої визначено Наказом № 13 (в редакції Наказу № 329) та розповсюджується на суб’єктів господарювання всіх організаційно – правових форм без виключення.

Як акцентують у ДПС, алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без наявності штрихового коду) реалізуються без відображення штрихового коду, в межах придатності такого напою до споживання.

Також податківці звертають увагу, що для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО та/або ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

При програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.

Зверніть увагу, що не буде вважатись порушенням чинного законодавства продаж з 01.10.2021 року алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув) маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/або ПРРО відомостей із штрих – коду марки акцизного податку (серії та номеру), як і продаж алкогольних коктейлів з їх використанням у такий же спосіб,.

У той же час алкогольні напої, марковані марками акцизного податку старого зразка, в межах терміну придатності таких напоїв для споживання не будуть вважатись такими, що марковані з відхиленням від вимог Положення про маркування алкогольних напоїв, за умови забезпечення їх цілісності та наявності на тарі у яку такі алкогольні напої були розлиті їх виробником.

Мінфін наказом від 26.07.2021 р. № 427 затвердив зміни до деяких власних нормативно-правових актів з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Новації знадобилися з огляду на минулорічне коригування ПКУ та Закону про РРО.

Так, уточнення внесли до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги). Приміром, визначили, що акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

До Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій додали вимогу, за якою у відповідній заяві на реєстрацію зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці. Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Надалі ПРРО може бути встановлений та застосовуватися лише на пристрої, що належить суб’єкту господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, на праві власності, володіння, користування. Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

У ПРРО може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, фізособи – підприємця, створювачем якої є така особа.

Використання у ПРРО кваліфікованої або удосконаленої електронної печатки можливе за умови доступу до особистого ключа печатки лише створювача (уповноваженого представника створювача) електронної печатки та захисту такого ключа від несанкціонованого доступу інших осіб, та з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Але використовувати ПРРО під час оптової та/або роздрібної торгівлі пальним забороняється.

Для переведення у фіскальний режим роботи ПРРО, зареєстрованого у Реєстрі, забезпечення реєстрації розрахункових документів на фіскальному сервері особа, яка здійснює розрахункову операцію (за умови закриття попередньої зміни на такому ПРРО), відкриває робочу зміну, ініціюючи відповідною командою ПРРО автоматичне створення службового документа, якому ПРРО автоматично присвоює локальний номер та тип «Відкриття зміни».

Локальний номер цього та інших електронних документів, що створюються ПРРО, є порядковим числовим номером, автоматично сформованим ПРРО, який присвоюється електронним документам, створеним ПРРО. Таке повідомлення направляється до фіскального сервера і реєструється фіскальним сервером шляхом присвоєння йому номера, який є номером зміни.

Номер зміни повідомляється особі, яка відкриває зміну на ПРРО, у відповіді фіскального сервера.

Також Наказ № 427 врегулював питання внесення чи видачі готівки з місця проведення розрахунків з реєстрацією через РРО/ПРРО.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Як повідомляє ФССУ, уже з першого жовтня електронні лікарняні повністю замінять своїх паперових попередників. Упродовж наступних двох тижнів інформаційні системи, протоколи обміну даними і правила створення медичних висновків доопрацюють – аби врахувати помилки і нюанси, до яких виникали питання у лікарів, працівників і роботодавців під час тестового періоду.

Тож у жовтні деякі норми, що діють зараз, будуть модернізовані. Наприклад, зміниться термін формування медвисновку і номер е-лікарняного. Але більшість положень залишаться чинними.

Фонд опублікував відповіді на найпоширеніші із запитань, які він отримує від застрахованих осіб і їх роботодавців, та які ще не висвітлювали в попередніх роз’ясненнях.

Як зрозуміти, отримав працівник невиробничу травму або мав загальне захворювання, якщо йому створено е-лікарняний з причиною непрацездатності «1»?

В електронних лікарняних причина непрацездатності вказується за оновленими кодами – вони відрізняються від визначених для паперових листків непрацездатності. Якщо в паперових лікарняних для загального захворювання та травми невиробничого характеру визначено два різні коди, то в електронному в обох випадках вказується код «1 – Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві».

Діагноз – персональні дані працівника. Тож з’ясовувати деталізовану причину непрацездатності не варто.

Коли в паперових лікарняних зазначено, що працівник мав травму невиробничого характеру, роботодавці запитують в співробітника пояснення. Чи потрібно це роботи у випадку е-лікарняних?

Роботодавці брали в працівників пояснення щодо обставин травмування, аби правильно призначити матеріальне забезпечення. Адже допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, наприклад, у разі одержання травми при вчиненні кримінального правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю, хвороби або травми через сп’яніння тощо. Оскільки в е-лікарняних неможливо визначити, мав працівник травму або загальне захворювання, запитувати таке пояснення не потрібно.

Водночас в е-лікарняному наявна помітка щодо ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Якщо тимчасова непрацездатність працівника пов’язана зі сп’янінням, комісія з соціального страхування підприємства має відмовити в призначенні допомоги.

Якщо працівник має довготривале захворювання, то йому оплатять е-лікарняний лише після одужання?

Ні, застрахованій особі, яка довго хворіє, Фонд соціального страхування України оплатить кожний проміжний е-лікарняний. Як і у випадку паперових листків, один страховий випадок може оформлюватись декількома електронними лікарняними. Вони створюються як продовження первинного і підлягають оплаті кожен після своєї видачі.

Однак якщо паперовий лікарняний може продовжуватись лікарем одноосібно до 15 календарних днів, то медичні висновки для формування е-лікарняних лікарі можуть створювати самостійно терміном до 30 календарних днів. Подальше підтвердження тимчасової непрацездатності потребує огляду лікарсько-консультативною комісією (ЛКК).

Орієнтовний термін непрацездатності пацієнта, визначений у е-лікарняному, має ґрунтуватись на індивідуальних показниках стану здоров’я людини та медичних протоколах. Якщо пацієнт не одужає в орієнтовно визначений при огляді термін, лікар сформує новий медичний висновок, на підставі якого сформується окремий, продовжений е-лікарняний.

Оскільки електронний лікарняний працівника стає готовим до сплати лише після завершення визначеного у ньому періоду непрацездатності, не варто формувати надто довгі медичні висновки, якщо для цього немає вагомих підстав.

В ГУ ДПС у Вінницькій області нагадують, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то суму ЄСВ обчислюють як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Умова застосування зазначеної норми – це перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У випадку звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована зарплата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, суму ЄСВ розраховують з фактично нарахованої зарплати незалежно від її розміру.

________________________________________

Приватні підприємці

Для ФОП на загальній системі остаточний розрахунок зобов’язань з ПДФО проводиться за підсумками року

ФОП на загальній системі оподаткування має сплачувати самостійно розраховані авансові внески з ПДФО щокварталу, а остаточний розрахунок зобов’язань з ПДФО проводиться за підсумками року. Чи застосовується відповідальність до ФОП на загальній системі оподаткування, якщо авансові платежі з ПДФО сплачені до бюджету несвоєчасно?

Ні – погоджуються податківці. А от відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені застосовується до фізособи – підприємця на загальній системі оподаткування за не сплату або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній податковій декларації.

Джерело: роз’яснення ДПС у Дніпропетровській області.

________________________________________

Інше

В Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ почали розгляд у другому читанні законопроекту № 5600.

Голова профільного комітету проінформував, що до всього законопроекту № 5600 подали майже 11400 поправок.

Тож через великий обсяг законопроекту, правки до нього розглядатимуть блоками, виділеними за темами (пропонують більше 20 тем).

Першою розглянули тему повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема, надання їм інформації про боржників-фізосіб і скасування вимог регуляторного законодавства до рішень про встановлення місцевих ставок оподаткування.

Також на засіданні розглянули поправки, які стосуються таких тем:

– запровадження заборони виїзду за кордон для керівників юридичних осіб – боржників;

– звільнення від ПДВ операцій з інвестиційним золотом;

– надання можливості контролюючому органу права здійснювати аудіо та відеозапис під час перевірок і ряду технічних правок;

– мінімальне податкове зобов’язання;

– порядок обміну інформацією.

Голова комітету у своєму Telegram каналі поділився напрацюваннями до 2-го читання законопроекту № 5600 в частині таких блоків:

1) адміністрування податків:

– виключено положення про податкову заставу на період оскарження ППР;

– врегульовані процесуальні питання щодо права контролюючого органу на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, зокрема:

а) збільшено строк не погашення боргу, як підстави звернення контролюючого органу до суду, з 30 календарних днів до 240,

б) урегульовано додаткові підстави для скасування такої заборони: окрім погашення боргу додано зміну керівника боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника,

в) передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників для оперативного отримання відповідної інформації платниками податків;

г) чітко прописано процедуру прийняття судом відповідного рішення, у тому числі передбачено право на апеляційне та касаційне оскарження такого рішення;

– передбачено право контролюючого органу щодо надсилання запитів у випадку виявлення фактів, що свідчать про потенційне порушення, обмежено правом платника податків не надавати інформацію та документи, якщо така інформація/документи вже була надана контролюючого органу у минулому;

– передбачено, що контролюючий орган не має права на погашення податкового боргу через інкасо, у випадку якщо сума боргу дорівнює чи перевищує заборгованість держави перед платником податків із бюджетного відшкодування;

– надано можливість під час перевірок здійснювати звукозапис, фото-, відео– фіксацію та відповідно використовувати такі записи як підставу для висновків акту перевірки;

2) податок на прибуток:

– вдосконалено механізм списання збитків великими платникам податку на прибуток, а саме збитки враховують до повного їх погашення, але частинами по 50% щороку. Якщо сума збитків, яка залишилась, становитиме до 10 % від фінрезультату, то такі збитки враховують у повному обсягу. Першим звітним періодом буде 2022 рік.

– коригування фінрезультату на суми безповоротної фіндопомоги застосовують лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки;

– звільнено від оподаткування прибуток виробників свійської птиці. Проте з переліку свійської птиці виключено вирощування курей;

3) мінімальне податкове зобов’язання:

– пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власно вирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної зарплати (у пп. 165.1.24 ПКУ замінено пільгу щодо звільнення доходів, отриманих з 2 га на пільгу, що має грошовий вираз доходу 12 МЗП, в першому читанні пропонувалося 0,5 га);

– фізичним особам, яким земельні ділянки належать на праві власності або користування, контролюючий орган не нараховуватиме мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки, які станом на 01.01.2022 року знаходились у межах населених пунктів (у першому читанні пропонувалося не нараховувати МПЗ на земельні ділянки розмір якої (яких) не перевищував 0,5 га);

– порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгсптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;

– для забезпечення справедливості нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форми власності передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю);

– перший період нарахування МПЗ – 2022 рік. Тобто МПЗ буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік. У першому читанні передбачалась сплата за 2021 рік.

– передбачені перехідні положення щодо застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ. У 2022 та 2023 роках, коефіцієнт зменшений з 0,05 до 0,04;

4) місцеві податки:

– виключено питання оподаткування платою за землю земельних ділянок, у випадку користування без оформлення правовстановлюючих документів, в тому числі у разі самозахвату;

– уточнено вимоги до ППР в частині детального розрахунку суми податку та розшифровки реквізитів об’єктів оподаткування по платі за землю, податку на нерухомість та по транспортному податку;

5) ПДВ:

– виключено положення про оподаткування ПДВ другого та наступного постачання житла;

– виключено положення про встановлення додаткових вимог до права на бюджетне відшкодування (включення відповідних витрат у розмірі не менше 8% продажної ціни таких виготовлених товарів);

– збільшено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН з 185 днів (І читання) до 366 календарних днів;

– поширено касовий метод також на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування,

– продовжено до 2025 р. пільги щодо розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання.

6) ПДФО:

– передбачено оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, отриманого у спадщину;

– передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

– до складу витрат ФОП включаються витрати на платежі на користь організацій колективного управління;

7) рента:

– запроваджено диференціацію ставок оподаткування марганцевих руд;

– уточнено ставки рентної плати за використання підземної води у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального поділу;

– уточнено, що для ЖКП передбачено застосування до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині виключно до обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.

ДПС нагадує платникам податків про обов’язок здійснити перехід на використання POS-терміналів установ банків та забезпечити обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги).

Йдеться про платників, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій та відповідають хоча б одному з критеріїв:

– реалізують підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби, пальне);

– використовують господарську одиницю з торгівельною площею більше 20 кв.м;

– здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення, що перевищує 25 тис. осіб.

Зазначені вимоги встановлені Постановою № 878 та Порядком № 833.

ДПС поділилася успішним для податківців вирішенням судової суперечки із платником податків. Суд підтримав правомірність податкових повідомлень – рішень на 50 млн грн.

Суб`єкт господарювання не довів факт зберігання товарно-матеріальних цінностей у складських приміщеннях товариства, а також факт надходження коштів на рахунки підприємства, за яким виникають податкові зобов`язання з ПДВ, що не були задекларовані, а отже у позивача було відсутнє право на отримання суми бюджетного відшкодування. Цю позицію ГУ ДПС в Одеській області підтримав Касаційний суд у складі Верховного Суду.

Судді відсилають до п. 44.5 ПКУ (в редакції, яка діяла на час перевірки), за яким у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 ПКУ, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів).

Додатково враховано аналогічний висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 13.05.2021 року у справі № 640/15297/19, про те, що втрата відповідних документів – це не безумовна підстава перенести терміни перевірки. Обов`язкова підстава перенести терміни перевірки – це неможливість перевірки за відсутності документів, які втрачені платником податків.

Також не прийняті до уваги доводи товариства, що до суду першої інстанції були надані всі необхідні первинні документи, оскільки в матеріалах справи наявні лише копії митних декларацій та платіжних доручень по сплаті попередньої оплати за митне оформлення. Вказані копії, в свою чергу, зроблені з копій та не засвідчені належним чином.

Зверніть увагу, що терміни зберігання первинних документів збільшуються на період карантину.

________________________________________

До відома

15 вересня уряд схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2022 рік та разом із відповідними матеріалами подав його на розгляд Верховній Раді України. Про це інформує Мінфін. Проект ґрунтується на Бюджетній декларації на 2022 – 2024 роки. 21 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представить проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у Верховній Раді України. У парламенті документ зареєстровано як законопроект № 6000.

Прожитковий мінімум у 2022 році

Проектом заплановано установити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 2393 гривні, з 1 липня – 2508 гривень, з 1 грудня – 2589 гривень. Для основних соціальних і демографічних груп населення цей показник складатиме:

• дітей віком до 6 років: з 1 січня – 2100 гривень, з 1 липня – 2201 гривня, з 1 грудня – 2272 гривні;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2618 гривень, з 1 липня – 2744 гривні, з 1 грудня – 2833 гривні;
• працездатних осіб: з 1 січня – 2481 гривня, з 1 липня – 2600 гривень, з 1 грудня – 2684 гривні;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня – 2102 гривні;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових органів: з 1 січня – 2102 гривні;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня – 1600 гривень;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1934 гривні, з 1 липня – 2027 гривень, з 1 грудня – 2093 гривні.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2022 році

Кабмін пропонує установити у 2022 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі:

• з 1 січня – 6500 гривень,
• з 1 жовтня – 6700 гривень.

Мінзарплата у погодинному розмірі має становити:

• з 1 січня – 39,26 гривні,
• з 1 жовтня – 40,46 гривні.

Сплата держпідприємствами у 2022 році частини чистого прибутку

Господарські товариства, у статутному капіталі яких 100% акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100%, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90%, до 1 липня року, що настає за звітним.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100% (крім названих вище), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90%, до 1 липня року, що настає за звітним.

Заробітна плата бюджетників та держслужбовців

Також у Держбюджеті-2022 хочуть установити, що у 2022 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.