ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків роз’яснило алгоритм дій платника якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.
Так, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пп. 21 та 22 Порядку № 1246).
Водночас, у п. 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Верховний Суд розглянув позов товариства до податківців з приводу оскарження їх рішення про блокування реєстрації декількох податкових накладних.
Проте так сталося, що суд першої інстанції вказав на те, шо позовна заява подана з порушенням визначеного законодавством строку звернення до суду.
Товариству запропонували усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
На обґрунтування підстав поважності пропуску строку звернення до суду товариство посилалось на:
– поширення на території України коронавірусу COVID-19 та, як наслідок, переведення всіх працівників підприємства на дистанційну роботу;
– відсутність у штаті підприємства компетентної особи у сфері права, що позбавило позивача реальної можливості підготувати та своєчасно направити до суду позовну заяву.
Проте навіть апеляційний суд не погодився із цими аргументами та виходив із того, що переведення працівників на дистанційну роботу у зв’язку з введенням на території України карантину є питанням організації внутрішніх робочих процесів позивача та не звільняє останнього від відповідальності за несвоєчасне виконання процесуальних обов’язків. Наведені вище обставини не спричинили припинення діяльності підприємства та виконання керівником та працівниками товариства своїх функціональних обов’язків, а відтак товариство жодним чином не було обмежене у праві на своєчасне отримання правової допомоги у встановлені ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строки.
Верховний Суд у своє чергу підтримав рішення суду апеляційної інстанції. Він відсилає до своєї постанови від 02.07.2020 р. у справі № 1.380.2019.006119. В ній сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов’язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки спірні рішення, з приводу правомірності яких виник спір, винесені 03.06.2020 року (тобто в період зупинення строків Законом № 540-IX) і товариство не спростовувало, що про ці рішення воно змогло дізнатися у день їх прийняття, саме з 06.06.2020 року (у зв’язку із набранням чинності Закону № 731-IX) розпочався відлік передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом.
Проте товариство звернулось до суду 19.03.2021 року, тобто із порушенням визначеного строку звернення до суду.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об’єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тому поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Джерело: постанова ВС/КАС від 30.09.2021 р. у справі № 320/3307/21.
У разі якщо зберігач товару надав власнику товару письмову відмову про повернення такого товару, чи закінчився термін його зберігання, що визначений у договорі, і зберігач не повертає товар без будь-яких пояснень, то вважається, що відбулась операція з постачання такого товару і на дату такої письмової відмови чи закінчення терміну зберігання товару у власника такого товару виникають податкові зобов’язання з ПДВ.
Нагадаємо, що п. 187.1 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше та передбачена цим пунктом.
________________________________________
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗОСІБ
Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ПКУ. Про це інформує Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.5.1 ПКУ).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (пп. 170.5.2 ПКУ).
Доходи, зазначені в п. 170.5 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 ПКУ.
Згідно з пп. 167.5.1 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18% – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 ПКУ.
Відповідно до п.п. 167.5.2 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 5% — для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, ставку податку встановлено у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ПКУ, — 9%.
Крім того, дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з пп. 57.1-1.4 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п.п. 170.5.3 ПКУ), тобто оподатковуються за ставкою 18%.
________________________________________
ЄДИНИЙ ПОДАТОК
У разі призначення пенсії фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають протягом року Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з типом форми «Звітна» та додатковою позначкою «Довідково», у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
«Довідковий додаток» при цьому заповнюють таким чином:
– у заголовній частині в комірці 01 «Звітна» та в комірці 04 «Довідково» проставляється позначка «Х»;
– у розд. 1 вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків з врахуванням примітки 4 до Додатка 1;
-у розд. 2 – серія (за наявності) та номер паспорта для ідентифікації платника єдиного внеску у Пенсійному фонді України з врахуванням примітки 5 до Додатка 1;
– у розд. 3 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
– у розд. 4 в полі «Податковий (звітний) період» проставляється позначка «Х» поруч з відповідним звітним періодом та зазначається номер календарного місяця (вказується арабськими цифрами від 1 до 12), в якому подається Додаток 1;
– у розд. 5 «Тип форми» в полі «призначення пенсії» проставляється позначка «Х»;
– у розд. 6 «Дата державної реєстрації припинення» не заповнюється;
– у розд. 7 вказується основний код економічної діяльності за КВЕД згідно з реєстраційними документами;
– у розд. 8 – період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, як платника єдиного внеску – зазначається період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дати (місяця) формування заяви на призначення пенсії включно та код категорії застрахованої особи;
– рядки та графи у розд. 9 обов’язково заповнюються в розрізі місяців за період, визначений у розд. 8, де у графі 2 відображається самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, нарахованого доходу застрахованих осіб, а у графі 4 обчислюються суми нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4.
Зауважимо, що за необхідності платники можуть виправити грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити, у разі виправлення самостійно виявлених помилок шляхом подання Додатка 1 у складі Декларації з типом «Уточнююча»
Джерело: роз’яснення ДПС у Житомирській області.
До податківців звернувся ФОП — єдинник другої групи, який надає інформаційні послуги в електронній формі (онлайн) за допомогою мобільного телефону, електронної пошти та безкоштовних онлайн додатків для дзвінків і обміну повідомленнями: Вайбер, Телеграм, Скайп тощо. Оплата за надані послуги приймається за допомогою Приват24, Ощад24, LiqPay, EasyPay, PayPong, City24, Fondy, WayForPay тощо. У підприємця виникло питання щодо обов’язку застосування ним РРО/ПРРО після перевищення у 2021 році річного обсягу доходу у 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, при прийманні оплати за надані послуги онлайн.
На це податківці відповіли в ІПК ДПС від 18.11.2021 р. № 4415/ІПК/99-00-07-05-01-06 наступне: у разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу застосування РРО/ПРРО для такого платника є обов’язковим. Воно починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ чітко регламентовано, що такий критерій, для цілей незастосування РРО, як обсяг доходу, діє виключно у період до 01.01.2022 р.
Поряд з цим, пунктом 14 ст. 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Надаючи відповідь на поставлене питання, ДПС зазначила, що у разі провадження підприємцем діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким суб’єктом господарювання) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів застосування РРО для такого Підприємця не є обов’язковим.
ФОП, який продає товари в роздріб у магазині, який розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи – відмічають в ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.
Податківці відсилають до п. 291.4 ПКУ, за яким до першої групи платників єдиного податку відносять ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.
Під торговим місцем розуміють площа, відведену для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства (п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Держкомстату від 26.07.2005 р. № 209).
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звертає увагу платників податків, що ставки єдиного податку встановлюються місцевими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
– для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (у 2022 році 248,10 грн) ;
– для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (у 2022 році – 1300 грн).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
Якщо платники єдиного податку першої і другої груп здійснюють господарську діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, то застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
– 3% доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
– 5% доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для ФОП, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 5% доходу.
________________________________________
ЗВІТНІСТЬ
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», Податкового кодексу (далі – ПК), Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК.
Відповідно до абзацу другого п. 49.9 ст. 49 ПК за умови дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 і 49 ПК, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
– за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п.п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПК);
– у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 ст. 49 ПК не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п.п. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК).
Згідно з абзацом другим п. 9 розд. ІІ Порядку друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.
Контролюючий орган має право після отримання платником податків другої квитанції про прийняття (реєстрацію) податкової декларації надіслати такому платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання відповідно до п. 49.11 та п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК.
За матеріалами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Податківці пояснили, чи заповнювати страхувальнику – роботодавцю рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини податкового розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий».
Їх підсумок – страхувальник – роботодавець у заголовній частині податкового розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» заповнює рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» незалежно від того, що такий податковий розрахунок носить інформаційний характер.
В рядку 09 «Ознака платника єдиного внеску» позначкою «Х» відмічають відповідно ознаку платника податків, а саме:
– 091 – роботодавець – якщо податковий розрахунок подає юрособа або ФОП, які використовують працю найманих працівників;
– 092 – бюджетна установа;
– 093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;
– 094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.
________________________________________
ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ
Підприємство торгівлі у разі отриманні від фізособи готівки за передані їй корпоративні права повинне провести такі операції через РРО та/або ПРРО або здійснити розрахунки безготівково через установи банків.
Податківці апелюють до вимог п. 1 ст. 3 Закону про РРО, за яким при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, треба проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО або ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.
Пресслужба Державної податкової служби України інформує користувачів реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій про те, що 26.11.2021 р. набрав чинності наказ № 496, яким затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку.
ДПС звертає увагу платників податків, які відповідно до законодавства проводять розрахункові операції з застосуванням РРО/ПРРО, що Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців, а не певних товарів.
Таким чином, за наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, фізичні особи-підприємці мають здійснювати облік всіх товарів, які знаходяться в реалізації, а не лише визначених п.61 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ.
Дедалі більшає маніпуляцій довкола розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій. На цьому наголосив в.о. Голови ДПС Михайло Тітарчук, зазначивши, що Державна податкова служба України за підтримки EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на касовий апарат, програмний РРО. Також в розробці версія для iOS.
Він нагадав, що з 1 січня 2022 року набувають чинності норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Також він вказав, що підприємець сам вирішує, який вид реєстратора використовувати – купувати апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Більше того, можна користуватися відповідним API, розміщеним на вебпорталі ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії.
Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.
ПРРО значно спрощує ведення бізнесу, адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично. Тобто за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X– та Z-звіти). При цьому кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.
При використанні ПРРО підприємець може видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, чек можна перевірити в Електронному кабінеті.
________________________________________
БЮДЖЕТ
14.12.2021 року в газеті «Голос України» опублікували Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 р. № 1928-ІХ.
Про ключові показники головного фінансового документи йшлося за посиланням.
Фактично із 1 січня 2022 року мінзарплата становитиме тих же 6500 грн, якою її встановлено із 1 грудня 2021 року. Її підвищать на 200 грн лише із 1 жовтня 2022 року.
І це не єдина норма, яка обмежуватиме ріст зарплат, передусім в бюджетній сфері.
В ст. 22 Закону про Держбюджет на 2022 рік вказано, що у 2022 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір зарплати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.
Також Уряд повинен забезпечувати утворення органів виконавчої влади та/або виконання органами виконавчої влади додаткових повноважень в межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади.
Водночас до 31.12.2022 року можуть встановлюватись держслужбовцям додаткові стимулюючі виплати. Таку можливість щороку продовжують.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 2 грудня 2021 року. Про це повідомляє пресслужба глави держави.
Згідно з документом, доходи державного бюджету на 2022 рік визначені в сумі 1 трлн 323,9 млрд грн, видатки – на рівні 1 трлн 499,4 млрд грн. Граничний обсяг дефіциту держбюджету встановлено в розмірі 188,8 млрд грн (3,5% ВВП).
Закон передбачає поетапне зростання розміру прожиткового мінімуму на 8,2%. Так, для працездатних осіб з 1 січня 2022 року він становитиме 2481 грн, з 1 липня – 2600 грн, з 1 грудня – 2684 грн.
Також у документі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2022 року до 6700 грн.
У сфері охорони здоров’я 157,3 млрд грн передбачено на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, 4,3 млрд грн – на бюджетну програму «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями», 2,6 млрд грн – на проведення вакцинації населення від COVID-19.
Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам запланована у розмірі 108 млрд грн. На виплату стипендій передбачено 5,1 млрд грн; на допомогу сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, виплату тимчасової допомоги дітям та допомоги на догляд за інвалідом І чи ІІ груп – 66 млрд грн.
На житлові субсидії населенню у державному бюджеті на наступний рік закладено 38,4 млрд грн.
На програму «єПідтримка», у межах якої держава надаватиме допомогу в обсязі 1 тис. грн громадянам, які пройшли повний курс вакцинації проти COVID-19, у держбюджеті на 2022 рік передбачено 3 млрд грн.
На національну безпеку й оборону передбачено видатки у розмірі 267,2 млрд грн.
На розвиток мережі та утримання автомобільних доріг державного значення заплановано виділити 42,2 млрд грн; на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автодоріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 24,6 млрд грн.
На оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень закладено 5,2 млрд грн; на розвиток аеропортів – 3,55 млрд грн; на розвиток міського пасажирського транспорту – 1 млрд грн.
________________________________________
ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ
Державна податкова служба розробила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців. Як відомо, відповідний Порядок затверджений Наказом № 496.
У ролику роз’яснюється, що таке облік товарних запасів, у якій формі ФОП здійснює облік при отриманні товару, як правильно заповнити Форму ведення обліку товарних запасів тощо.
Пресслужба Державної податкової служби України звертає увагу, що Порядок не поширюється на платників єдиного податку І групи, а також на платників єдиного податку ІІ-ІV груп, які не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Також Порядок поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.
________________________________________
КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Податківці розпочали формування плану-графіку планових документальних перевірок на 2022 рік – інформують в ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
Під час формування плану-графіку на наступний рік враховують показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо для податку на прибуток платника податків податковим (звітним) періодом є календарний рік, то при плануванні враховують показники за попередній рік.
План-графік документальних планових перевірок на 2022 рік оприлюднять на офіційному веб-сайті ДПС до 25 грудня року 2021 року.
Відбирають платників податків до плану-графіка за критеріями ризиків згідно з вимогами Порядку формування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524.
Відбір проводять за наявними податковими ризиками недоплати сум податків, зборів, які визначає система ризикоорієнтовного відбору за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС.
Виділяють такі основні групи податкових ризиків згідно системи ризикоорієнтовного відбору:
– неадекватність декларування податку на прибуток або ПДВ (коли доходи, обсяги постачання зростають, а суми задекларованих податків не збільшуються) та їх розмір суттєво менший ніж у середньому по галузі;
– наявність взаємовідносин із ризиковими суб’єктами господарювання (які перебувають у розшуку, по яких наявні кримінальні провадження пов’язані із ухиленням від сплати податків, мають ознаки фіктивності та нереальної господарської діяльності);
– значний розмір інших витрат, перевищення операційних витрат над собівартістю, значні суми дебіторської та кредиторської заборгованості, та їх зростання, тощо.
Ризики високого ступеня можна побачити в електронному кабінеті платника.
________________________________________
ІНШЕ
За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій (УПК) при Міністерстві фінансів наказом Мінфіну від 10 грудня 2021 року № 661 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи – боржника, який має враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної.
Цією консультацією надано роз’яснення щодо розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи-боржника, який може враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної відповідно до підпункту «ґ» пп. 14.1.11 ПКУ.
Роз’яснено, що з урахуванням норм Кодексу України з процедур банкрутства (КзПБ) вищезазначена норма ПКУ застосовується для визнання безнадійною заборгованості фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців за умови, що така заборгованість прострочена понад 180 днів, а розмір суми боргу становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та за умови, що безспірність вимог кредитора за такою заборгованістю підтверджено документально (договором та первинним документом, який визнає заборгованість, зокрема, визнаною претензією, актом звірки з боржником, листом боржника).
Водночас ця норма ПКУ після введення в дію КзПБ не підлягає застосуванню для заборгованості юридичних осіб. Таким чином, для визнання заборгованості юридичних осіб безнадійною потрібно досліджувати інші підстави, визначені в пп. 14.1.11 ПКУ.
Роз’яснення цих питань, кажуть у Мінфіні, усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Міністерство юстиції України листом від 24.11.2021 р. № 113677/124754-33-21/8.4.4 розглянуло деякі питання, пов’язані з поданням інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (далі – КБВ).
Аналізуючи положення чинного законодавства Мін’юст говорить, що зобов’язання щодо оновлення відомостей про КБВ залишилося незмінним, лише продовжено строк для такого оновлення з метою сприяння розвантаженню суб’єктів господарювання та державних реєстраторів.
Отже, якщо юридична особа встигла оновити інформацію про КБВ до 11 жовтня 2021 року, то у неї відсутня необхідність повторно до 11 липня 2022 року оновлювати зазначені відомості на виконання пункту 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IX.
Своєю чергою, зобов’язання щорічного підтвердження відомостей про КБВ встановлено статтею 17-1 Закону про реєстрацію. Можна зробити висновок, що процес щорічного підтвердження відомостей про КБВ відповідно до положень статті 17-1 Закону про реєстрацію має розпочатися після завершення процедури оновлення зазначених відомостей незалежно від того чи була оновлена інформація у 2021 році чи у 2022 році, тобто з нового календарного року – з 01 січня 2023 року.
Наприклад, якщо юридична особа зареєстрована 15 липня, то обов’язок щодо подання документів відповідно до статті 17-1 Закону про реєстрацію, тобто щодо підтвердження актуальності відомостей про КБВ, які вже мають бути оновлені у Єдиному державному реєстрі, в неї виникає з 15 липня 2023 року.
А ось щодо схематичного зображення структури власності для громадських організацій, а також визначенням КБВ асоціацій як договірних об’єднань, створених з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, Мін’юст порекомендував звернутись до Міністерства фінансів України.
Щодо правильності відліку 14 календарних днів з метою щорічного підтвердження відомостей про КБВ для юридичних осіб, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, у листі сказано, що нормами чинного законодавства чітко врегульовано: протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації створення юридичної особи мають щорічно підтверджуватися відомості про КБВ, а не з дати запису в Єдиному державному реєстрі, коли відомості щодо юридичної особи, державна реєстрація якої була проведена до 01 липня 2004 року, внесені до вказаного реєстру.
________________________________________
ДО ВІДОМА
Податкові органи заявляють, що в Казначействі України за МФО 899998 згенеровано реквізити бюджетних рахунків для зарахування у 2022 році для окремих видів надходжень до загального фонду держбюджету, контролює справлянням яких ДПС.
Дата початку операцій із зарахування надходжень на нові рахунки визначено – 01.01.2022 року.
Інформацію поширило Головне управління ДПС у Тернопільській області. Також там додають, що рахунки за кодами класифікації доходів, що були відкриті у 2021 році в розрізі територіальних громад, із 01.01.2022 року будуть закриті.
Схоже повідомлення розмістило Головне управління ДПС у Чернігівській області.
Будуть змінені рахунки для зарахування:
– військового збору (ККДБ 11011000, 11011001);
– податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (КБКД 11020100);
– акцизних податків, що зараховуються до державного бюджету (спирт, лікеро-горілчана продукція, пиво) (КБКД 14020100, 14020200, 14020400);
– екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБКД 19011000);
– частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету (КБКД 21010100);
– штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (КБКД 21080900);
– пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (КБКД 21081000);
– коштів від реалізації скарбів, які є пам’ятками історії та культури, майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування (КБКД 31010100);
– ПДВ у частині сплати пені та грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом (КБКД 14060100).
Тож уважно заповнюйте реквізитів в платіжних дорученнях, зокрема, поле «Призначення платежу», адже це впливає на своєчасність та повноту зарахування сплачених сум до інтегрованих карток платників та дозволяє уникнути неправомірного боргу та штрафних санкцій.
Раніше уже повідомлялось, що згідно нормативних вимог нові бюджетні рахунки на 2022 рік відкриють до 15 січня. Однак Казначейство може відкрити нові бюджетні рахунки та перевідкрити «старі» бюджетні рахунки із 01.01.2022 року, про що і свідчить інформація від органів ДПС. Тоді зарахування податків на нові бюджетні рахунки розпочнеться із 4 січня. Про це свідчить регламент казначейських платежів в новорічний період.
джерело:ліга:закон