Праця і заробітна плата

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюють у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Цього вимагає ч. 6 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Уряд схвалив та направив на розгляд Верховної Ради законопроект про Держбюджет на 2021 рік (№ 4000). Він містить показники мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

Тож у 2021 році мінімальний посадовий оклад складатиме 2270 грн, адже саме такий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб очікують станом на 01.01.2021 р.

Якщо ж порівнювати його з розміром мінімальної зарплати із 01.01.2021 р. – 6000 грн, то мінімальний оклад менше на 3730 грн. Тобто це менше 40% мінімальної зарплатні!

Нагадаємо, якщо працівнику, який виконав місячну норму праці, нарахували зарплату в меншому розмірі аніж мінімалка, роботодавець проводить доплату до її рівня, яку виплачує разом із зарплатою (ч. 1 ст. 31 Закону оплату праці).

В бюджетній сфері схему посадових окладів (тарифних ставок) формують на основі:

– мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого КМУ;

– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду за ЄТС запланований із 01.01.2021 р. на рівні 2670 грн.

Черговість, в якій надають щорічні відпустки, визначають графіками, затвердженими роботодавцем за погодженням з профспілкою (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводять до відома всіх працівників.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджують між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Такий алгоритм визначає ст. 10 Закону про відпустки.

Тож законодавство немістить вимоги писати заяву про щорічну відпустку, якщо таку відпустку надають у строки, визначені графіком відпусток.

Якщо ж працівник забажав використати щорічну відпустку в інший період, ніж передбачений графіком відпусток, тоді це вирішують за погодженням сторін трудового договору (між працівником і роботодавцем).

Як правило, у такому випадку заявник пише заяву, на яку роботодавець накладає резолюцію, погоджуючись надати щорічну відпустку у вказані в ній терміни, або через певні обставини пропонує перенести її на інший період. Далі на підставі цієї заяви видають наказ (розпорядження) про надання відпустки.

При цьому направлена поштою заява працівника може бути підставою для видання роботодавцем наказу (розпорядження) про надання такому працівнику відпустки.

Адже письмове звернення надсилають поштою або передає громадянин до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства (ч. 6 ст. Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР).

Проте треба враховувати, що за відсутності погодження із роботодавцем строків надання відпустки, при отриманні зазначеної заяви роботодавець не зобов’язаний видавати наказ (розпорядження) про надання відпустки. Роботодавець може як задовольнити прохання працівника, так і відмовити йому.

Відповідні висновки викладені у листі Мінекономіки від 31.03.2020 р. № 3512-06/21620-07.

Також в міністерстві нагадують, що роботодавець може погодитися, а може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник. А може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не ділити її взагалі.

І насамкінець зважайте, що між днем виплати зарплати за час відпустки і днем початку відпустки має бути не менше трьох календарних днів.

Управління Держпраці у Тернопільській області нагадує, що переведення працівника на роботу в умовах неповного робочого дня (тижня) проводиться за згодою працівника і оформляється наказом по підприємству. У разі незгоди працівника, таке переведення повинно проводитись із дотриманням вимог ч. 3 ст.32 КЗпП, а саме: про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Як же проводити оплату праці у разі переведення працівників на роботу в умовах неповного робочого дня (тижня)? При почасовій системі оплаті праці (годинна тарифна ставка/місячний посадовий оклад) оплата праці проводиться за фактично відпрацьований час.

Фактично відпрацьований час відображається у табелях обліку робочого часу, що регламентується наказом Держкомстату № 489.

При відрядній системі оплаті праці – за фактично виконану роботу по відрядних розцінках, встановлених на підприємстві. Кількість (об’єм) виконаної працівником роботи відображається у нарядах на виконання робіт.

У всіх випадках оплата проводиться із обов’язковим додержанням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, встановлених КЗпП і Законом України «Про оплату праці».

Також відповідно до ч. 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

________________________________________

Податок на прибуток

Умови оподаткування сплати винагороди правовласникам відповідно до законодавства про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав – дискримінаційні та мають бути скориговані. Так уважає група нардепів, котрі зареєстрували законопроект № 4088 від 14.09.2020 р.

Вони пропонують змінити окремі положення ПКУ, зокрема:

– уточнити, що до роялті відноситься, зокрема, платіж, який сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління;

– передбачити, що вимоги пп. 6 пп 140.5.7 ПКУ не застосовуються до випадків нарахування платником податку роялті (відрахування (винагороди) правовласнику) на користь організацій колективного управління;

– конкретизувати, що для ФОП до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать роялті сплачені на користь організацій колективного управління.

Це дозволить платникам, що перераховують роялті через організації колективного управління, відкоригувати фінрезультат та не збільшувати його на суму таких платежів, а також уникнути донарахувань податкових зобов’язань податковими органами при перевірках.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Профспілка надає захисні маски фізособам і задається питанням – чи слід в такому випадку нарахувати ПДФО та військовий збір? Податківці, ретельно процитувавши положення законодавства що регулюють ці жести доброї волі, все ж дійшли фіскальних висновків.

Так, вартість отриманої захисної маски вважатиметься додатковим благом і оподатковуватиметься на загальних підставах ПДФО та військовим збором.

Але за умови, що маски одержано безпосередньо конкретним платником податку – тобто якщо профспілка, як податковий агент може ідентифікувати отримувача такого доходу.

Джерело: ІПК ДПС України від 19.08.2020 р. № 3464/ІПК/99-00-04-05-03-06

Сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою «118». Про це нагадує Головне управління ДПС у Тернопільській області.

Так, згідно з пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізособи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. А для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом «і до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

– провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

– виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

– використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».

В Мінфіні пояснили порядок сплати ПДФО та військового збору до бюджету із зарплат працівників соціальних служб, які працюють у селах.

У листі від 29.05.2020 р. № 11220-02-2/16201 відсилають до ч. 2 ст. 64 БКУ, за якою ПДФО сплачують (перераховують) податкові агенти – юрособи (її філії, відділення, інші відокремлені підрозділи) чи представництва нерезидента – юрособами, а зараховують до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачують фізособі.

Такий порядок застосовують всі юрособи, у т. ч. такі, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юрособа, а також відокремлені підрозділи, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ). У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юрособа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів ( пп. 168.4.2 ПКУ).

У свою чергу суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізосіб, за звітний період перераховують до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу ( пп. 168,4.3 ПКУ).

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юрособа. Тоді ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Тож, коли територіальний центр соціального обслуговування не має відокремлених підрозділів у селах, ПДФО зараховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) територіального центру.

________________________________________

Готівкові розрахунки

ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування РРО, суб’єкти господарювання, які використовують РРО зобов’язані, зокрема:

– у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки при здійсненні розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку);

– забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (абзац одинадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку);

– створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ);

– зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку).

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

У разі викрадення пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа», після чого реєстрацію такого ПРРО буде скасовано.

Програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Також податківці наголосили, що чинним законодавством не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Податківці не заперечують того, що підприємство може переглянути (перезатвердити) вже встановлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки).

Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлений розд. V Положення № 148. Згідно його з п. 55 глави V установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).

Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) установи/підприємства, затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянутий ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додають до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку установи/підприємства.

________________________________________

Приватні підприємці

Головне управління ДПС в Запорізькій області повідомляє, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані платити єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок

Відповідне положення міститься в абз. 3 частині 8 ст. 9 Закону № 2464-VI «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Так, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Якщо останній день строків сплати єдиного внеску доводиться на вихідний або святковий день, останнім днем таких термінів сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Тобто, якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

________________________________________

Контроль і відповідальність

У податковому відомстві нагадали про те, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Таким «органом вищої інстанції» наразі є ДПСУ.

До того ж податкове законодавство не обмежує право платника податків на оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку навіть після припинення його господарської діяльності.

Безпосередньо ж скарга подається у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У разі «запізнення», пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку можна поновити – для цього протягом шести місяців подається відповідне клопотання та копії підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

Однак з огляду на дію карантину перебіг строків наразі зупинено.

Враховуючи зазначене, з метою оскарження податкових повідомлень-рішень звернутись до ДПСУ із відповідною скаргою можна буде вже у строк не пізніше останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Джерело: ІПК ДПСУ від 19.08.2020 р. № 3451/ІПК/99-00-05-01-02-06

В ГУ ДПС у м. Києві нагадали підприємцям про зміни у проведенні документальних перевірок згідно Закону № 466.

Завдяки оновленій редакції п. 82.2 ПКУ податківці можуть додатково продовжити документальні позапланові перевірки на три робочі дні, у разі якщо платником при проведенні перевірки надано документи менше ніж за три робочі дні до її завершення.

Також під час перевірок посадові особи мають право отримувати від платників належним чином завірені копії первинних документів.

Змінилися й строки для надання посадовою особою запиту про надання документів (п. 85.4 ПКУ). Такий запит повинен бути поданий не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати завершення перевірки.

Якщо контролюючий орган порушив визначений термін щодо надання запиту, за заявою платника перевірка повинна бути зупинена на строк не менше ніж п’ять робочих днів.

Насамкінець звертають увагу, що у зв’язку із змінами до п. 82.4 ПКУ, контролюючий орган має можливість зупиняти документальні перевірки всіх категорій платників податків.

________________________________________

Інше

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588 – форма № 20-ОПП, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юрособи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юрособою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Кабінет міністрів затвердив механізм використання цифрової версії податкового номеру та електронних копій документів у «Дії», про це інформує Урядовий портал. Відповідні зміни внесено до постанови № 278.

Відтепер е-РНОКПП офіційно є цифровим аналогом паперового податкового номера. У мобільному застосунку «Дія» він відображається двома способами: у складі е-паспорта (ID-картка чи біометричний закордонний паспорт) або як окремий документ – е-РНОКПП (якщо у користувача немає е-паспорта).

Постановою врегульовано можливість формування електронної копії документів у мобільному застосунку «Дія». Постанова також містить перелік ситуацій, коли можна скористатися цифровими документами. Наприклад, під час:

– надання послуг поштового зв’язку;

– здійснення банківських операцій;

– на касах супермаркетів для підтвердження віку під час придбання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин або тютюнових виробів;

– надання послуг з медичного обслуговування;

– надання адміністративних послуг;

– повернення коштів сплачених за товар.

Наразі цифровий номер платника податків та електронні копії інших документів доступні лише у версії застосунку «Дія» 2.0 для бета-тестувальників. Однак Мінцифра обіцяє вже скоро запустити їх для всіх українців.

Народний депутат О. Гончаренко додатково повідомив, що електронні копії документів можна буде використовувати і під час надання готельних та телекомунікаційних послуг, для пред’явлення на вимогу уповноваженої особи під час відвідування адміністративних будівель. За словами депутата, експериментальний проект запускають у зв’язку з тим, що громадяни вже масово стикаються з неможливістю використання додатку «Дія» в частині торгових мереж, банків, поштових відділень.

Парламентом прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (№ 3851).

Законопроектом передбачається внести зміни до Податкового кодексу України, якими, зокрема, пропонується:

– запровадити знижену ставку ПДВ у розмірі 7% до операцій з постачання послуг із показу вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів, кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів; показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій у музеях, зоопарках та заповідниках, їх відвідування;

– застосовувати знижену ставку ПДВ у розмірі 7% до операцій із постачання послуг з розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

– тимчасово, з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року, звільнити від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

– тимчасово, до 1 січня 2023 року, застосовувати знижену ставку ПДВ у розмірі 7% до операцій із постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування;

– звільнити від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини;

– продовжити до 1 січня 2025 року дію чинної до 1 січня 2023 року норми щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання національних фільмів, постачання робіт та послуг із виробництва національних фільмів; постачання робіт та послуг із виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, зі збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.

Головне управління ДПС у Запорізькій області нагадало, що мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки. Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою № 957.

У разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція: 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн.

Зазначена норма передбачена ст. 1, ст. 17 Закону № 481.

14 вересня Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законів України в частині забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Проект закону розроблено з метою збільшення надходжень до Державного бюджету у 2021 році. Про це інформує Урядовий портал.

Зокрема, передбачається:

– для сільгоспвиробників не нараховуватимуться зобов’язання з ПДВ у випадках форс-мажорних обставин (втрата врожаю, падіж поголів’я);

– виключення із складу доходів платників єдиного податку коштів державної підтримки від Фонду розвитку підприємництва та Фонду розвитку інновацій;

– виключення із складу доходів фізосіб – підприємців та громадян сум коштів, отриманих від Фонду розвитку інновацій;

– виправлення неузгодженостей законодавства щодо маркування рідин для електронних сигарет;

– усунення неузгодженості законодавства про ліцензування обігу пального із законодавством про працю;

– пролонгація строку списання заборгованості з ЄСВ так званим «сплячим» ФОП на 2 місяці.

Передбачено відмінити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, списати суми фінансових санкцій (штрафів та пені), за умови повного погашення сум податкового боргу протягом 6 місяців, на який нараховані такі фінансові санкції.

Чергові нововведення пропонують встановити дозвіл стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених самостійно платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду.

Законопроєкт доповнює ПКУ нормами, які надають можливість платнику податку оскаржувати рішення комісії контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке надається платнику у випадку відповідності його критеріям ризиковості, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Держпродспоживслужба повідомляє про збільшення звернень громадян щодо обмеження їхніх прав як споживачів на використання електронних платіжних засобів при здійсненні розрахунку.

Зокрема, на розгляді Управління в Закарпатській області знаходилось звернення громадянина щодо відмови суб’єктом господарювання здійснити розрахунок за надану послугу з використанням платіжного терміналу.

Фахівці Головного управління провели позапланову перевірку під час якої факти, вказані у зверненні, підтвердились.

За обмеження права споживача на використання електронних платіжних засобів при здійсненні розрахунку за надані послуги, згідно зі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», до суб’єкта господарювання застосовано адміністративно-господарську санкцію у розмірі 8,5 тис. грн.

________________________________________

До відома

Із 1 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ. Про це нагадують полтавські податківці. Єдиний рахунок – це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, і єдиного внеску.

Єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:

– з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (такий виняток пов’язаний з функціонуванням спеціальних систем електронного адміністрування для цих податків),

– частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.

Кабінет Міністрів постановою № 321 затвердив Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади.

Для відкриття єдиного рахунку платник податків подає відповідне повідомлення до ДПС через свій електронний кабінет. На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

У разі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку, виключення такого платника з реєстру відбудеться з 1 січня календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.

Під час використання платником єдиного рахунку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та єдиного внеску, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів.

Джерело: Ліга:закон