аутсорсинг, податковы Праця і заробітна плата
Керуючись розпорядження КМУ «Про перенесення робочих днів у 2021 році» від 30.09.2020 р. № 1191-р керівники підприємств, установ та організацій, у яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, можуть перенести робочі дні:
– з п’ятниці 8 січня на суботу 16 січня;
– з понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня;
– з п’ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня.
Звісно, зазначене розпорядження рекомендаційне, адже рішення про перенесення робочих днів приймає роботодавець самостійно. Для цього видають наказ чи інший розпорядчий документ.
Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому надання відпусток, вихід на роботу повинні здійснюватися за зміненим графіком робот, який враховує таке перенесення робочих днів.
При перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст.53 КЗпП.
Доволі часто виникають питання про визначення тривалості відпустки, якщо на її період припали робочі дні, що переносяться, та як це впливає на день виходу на роботу після відпустки (чи подовжується її тривалість). Тобто, чи повинні такі працівники працювати в робочу суботу, наприклад – 16 січня, якщо 8 січня вони перебуватимуть у відпустці?
Оскільки щорічна відпустка надається в календарних днях, то її тривалість, наприклад для працівників, котрим її надали в січня 2021 року, не змінюється від того, що 8 січня 2021 року буде вихідним днем. Адже до тривалості щорічної відпустки не враховують, згідно зі ст. 781 КЗпП, лише святкові й неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП (1 січня – Новий рік, 7 січня – Різдво Христове), а решту вихідних днів за графіком роботи враховують.
Отже, якщо щорічна відпустка працівника закінчується 15 січня, то субота, 16 січня, для нього буде робочим днем, як і для решти працівників підприємства.
Джерело: пояснення Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Верховна Рада нарешті схвалила Держбюджет-2021 (законопроєкт № 4000).
Законом установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року – 2189 грн, з 1 липня – 2294 гривні, з 1 грудня – 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
– дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року – 1921 гривня, з 1 липня – 2013 гривень, з 1 грудня – 2100 гривень;
– дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року – 2395 гривень, з 1 липня – 2510 гривень, з 1 грудня – 2618 гривня;
– працездатних осіб: з 1 січня 2021 року – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень, з 1 грудня – 2481 гривня;
– працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2021 року – 2102 гривні;
– працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2021 року – 2102 гривні;
– працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2021 – 1600 гривень;
– осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року – 1769 гривень, з 1 липня – 1854 гривні, з 1 грудня – 1934 гривні.
Законом установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату:
– у місячному розмірі: з 1 січня – 6000 гривень, з 1 грудня – 6500 гривень;
– у погодинному розмірі: з 1 січня – 36,11 гривні, з 1 грудня – 39,12 гривні.
Законом установлено, що у 2021 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:
– для працездатних осіб – 35%;
– для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100%,
– для дітей – 130% відповідного прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2021 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.
Серед іншого, Законом Кабінету Міністрів України доручено вжити заходів щодо забезпечення автономізації закладів вищої освіти; створити єдину електронну систему моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно—технічної), фахової передвищої та вищої освіти; забезпечити розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на конкурсних засадах у закладах вищої освіти незалежно від форми власності; включити показник зайнятості випускників закладів вищої освіти за рівнями вищої освіти та формами здобуття вищої освіти до формули розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти.
Роботодавець повинен за рахунок тривалості робочої зміни організувати внутрішні регламентовані перерви для відпочинку відповідно до Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 р. № 7 (далі – ДСанПІН 3.3.2.007-98). Про це нагадали в Управлінні Держпраці у Рівненській області.
За характером роботи з відеотерміналами електронно-обчислювальних машин (далі – ЕОМ) та персональних електронно-обчислювальних машин (далі – ПЕОМ) працюють три професійні групи професій:
– розробники програм (інженери-програмісти);
– оператори електронно-обчислюваних машин;
– оператори комп’ютерного набору.
ДСанПІН 3.3.2.007-98 вимагає такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
– для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи, за ВДТ;
– для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи;
– для операторів комп’ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви встановлюються в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
Тому, встановлені за вимогами ДСанПІН 3.3.2.007-98 внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ повинні входити в тривалість робочої зміни.
________________________________________
Податок на прибуток
В ГУ ДПС у Волинській області наголошують, що із 1 січня 2021 року набирає чинності нова редакція пп.14.1.49 ПКУ, який містить визначення дивідендів.
Дивіденди – платіж, який здійснює юрособа, в т. ч. емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухобліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюють також:
– платіж у грошовій чи негрошовій формі, який здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
– суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), які придбаваються у нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– виплата в грошовій або негрошовій формі, яку здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юрособою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу госптовариства або іншої аналогічної операції між юрособою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юрособи.
Зміни запроваджені Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX.
Платник податку на прибуток, що у своїй діяльності практикує операції з перерахування спонсорських внесків неприбутковим установам та організаціям, задався питаннями впливу цих операцій на фінансовий результат до оподаткування. Контролери з цього приводу зауважують наступне.
Якщо платник податку на прибуток безоплатно перераховує кошти у вигляді спонсорських внесків до неприбуткових організацій, що внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій та не є об’єднаннями страховиків або суб’єктами сфери фізичної культури і спорту, то такий платник податку збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму таких спонсорських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Джерело: ІПК ДПС України від 21.08.2020 р. № 3516/ІПК/99-00-05-05-02-06
________________________________________
Єдиний податок
ФОП-єдинники І-ІІІ групп (окрім платників ПДВ) починаючи із 01.01.2021 року зможуть вести облік доходів у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Водночас ФОП платники єдиного податку ІІІ групи – платники ПДВ вестимуть облік доходів у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Саме так Законом № 786 відкоригували порядок ведення обліку доходів для ФОПів.
Також для ФОПів та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, Закон № 786 дає можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через Електронний кабінет.
Тому фактично скасовується вимога обов’язкового ведення книги обліку доходів для ФОП – платників єдиного податку І-ІІІ груп, а також її реєстрація в ДПС.
Це зобов’язало Мінфін видати наказ від 26.11.2020 № 728, яким скасовані:
– форма книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ) та Порядок її ведення;
– форма книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ) та Порядок її ведення.
Він набирає чинності із 01.01.2021 року.
Зважайте, що ФОП, які не вестимуть книгу обліку з 1 січня 2021 року у зв’язку з запровадженням ведення обліку доходу в довільній формі, мають її зберігати ще 3 роки.
У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що Законом № 540, який набрав чинності 02.04.2020 р., внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ПКУ щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування. Зокрема, для суб’єктів господарювання – спрощенців, які відносяться до ІІІ групи, обсяг доходу збільшено з 5 млн грн до 7 млн грн.
При цьому, відповідно до норм ПКУ, платники єдиного податку ІІІ групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ, а також зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Отже, платники єдиного податку ІІІ групи, які:
– в І кварталі 2020 року перевищили граничний обсяг доходу, який надає їм право перебувати у ІІІ групі – 5 млн грн, повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ та перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (в редакції до 02.04.2020 р.);
– в І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу – млн грн, мають право перебувати в обраній групі. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу – 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. (включно).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.12.2020 р. набрав чинності Закон № 1017. Але його норми щодо нових лімітів доходу для платників єдиного податку та правил застосування реєстраторів розрахункових операцій у 2021 році наберуть чинності з 01.01.2021 р.
Так, Закон № 1017 вніс зміни до п. 291.4 ПКУ, відповідно до яких суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група — ФОП, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі — МЗП);
2) друга група — ФОП, обсяг доходу не перевищує 834 розміри МЗП;
3) третя група — ФОП та юридичні особи, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів МЗП.
Крім того, Законом № 1017 внесено зміни до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Відповідно до внесених змін до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку ІІ – IV груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн (з певними виключеннями). З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного ІІ – IV груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів МЗП, незалежно від обраного виду діяльності (з певними виключеннями).
У разі перевищення платником єдиного податку ІІ – IV груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу обсягу доходу у 220 розмірів МЗП застосування РРО/ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО/ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Від себе додамо, що за умови встановлення у 2021 році МЗП на рівні 6000 грн граничний розмір обсягу доходу протягом календарного року для незастосування РРО/ПРРО становитиме 1 млн 320 тис. грн.
________________________________________
Звітність
Починаючи із звітного періоду – січень 2021 року – подається нова статистична форма звітності № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці».
Її затверджено наказом Держстату від 21.07.2020 р. № 222. Вперше такий звіт подають юридичні особи територіальному органу Держстату до 7 лютого 2021 року.
Наразі в Альбомі статзвітності на 2021 рік міститься роз’яснення Держстату від 12.08.2020 р. щодо форми державного статистичного спостереження№ 3-борг (місячна).
Показники форми № 3-борг включають дані щодо юросіб про суми невиплачених нарахувань з оплати праці, кількість працівників, яким заборгували ці виплати, про суми невиплаченої допомоги з тимчасової втрати працездатності.
Також форма № 3-борг містить пояснення щодо основної причини відхилення суми заборгованості за розрахунками з оплати праці більше чи менше 25% порівняно з попереднім періодом.
При відсутності на підприємстві, установі, організації заборгованості з виплати зарплати та виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у розділі 1 рядок 2000 містить позначку «v», а всі інші рядки форми не містять даних.
Держстат проінформував респондентів про зміни у поданні форм державних статистичних спостережень до органів державної статистики на 2021 рік.
Зокрема, скасовують подання форм статзвітів:
– звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування;
– звіт про взаємозв’язки підприємства з прямими іноземними інвестиціями в рамках відносин прямого інвестування;
– звіт про взаємозв’язки підприємства – прямого інвестора в рамках відносин прямого інвестування;
– звіт про діяльність закладу вищої освіти;
– звіт про діяльність закладу дошкільної освіти;
– звіт про випуск, розміщення та обіг цінних паперів;
– звіт про експорт/імпорт продукції (товарів, послуг) військового призначення та подвійного використання;
– звіт дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за літо 20__ року;
– звіт про тарифи та доходи на транспортування вантажів трубопроводами.
________________________________________
Банківська діяльність
НБУ унормував можливість передавати інкасові доручення (розпорядження) між банками та органами ДПС у електронній формі. Для цього затверджено постанову Правління НБУ від 10.12.2020 р. № 156, якою внесли зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Зміни запрацюють із 01.01.2021 року.
Новий порядок інформаційної взаємодії у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) буде альтернативою паперовій формі і дасть можливість:
– оптимізувати процедуру доставки до банків інкасових доручень (розпоряджень);
– посилити рівень захисту документів від несанкціонованого доступу,
– підвищити ефективність використання робочого часу;
– зменшити витрати коштів, потрібних для доставки документів у паперовій формі.
Окрім того, цією ж постановою, як заявляє прес-служба НБУ, із 1 січня 2020 року податковий агент зможе перерахувати суму утриманого ним ПДФО на єдиний рахунок. Проте в п. 4 цієї постанови прописано, що вказана норма запрацює із 31.01.2020 року.
________________________________________
Готівкові розрахунки
ДПС пояснила користувачам програмних РРО, чи можна одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі програмні РРО на одному пристрої.
По-перше, програмне забезпечення можна одночасно встановити на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний РРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
По-друге, в програмах «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надає ДПС на безоплатній основі, на даний час не реалізована можливість одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі програмні РРО на одному пристрої.
По-третє, описане використання суб’єктами господарювання програмних РРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому. При цьому суб’єкт господарювання протягом дня в програмному РРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.
________________________________________
Бюджет
Щороку на початок нового бюджетного періоду в органах Казначейства відкривають рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (окрім рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ) відповідно до БКУ, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11.
Рахунки за надходженнями відкривають протягом 45 днів із дня прийняття закону про Державний бюджет України. Це передбачає п. 2.1 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758.
Зважаючи на те, що Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прийнятий 15.12.2020 р, то 45-деннний строк спливає 28 січня 2021 року.
Інформацію про відкриті/закриті рахунки доводять до відома органів Казначейства для подальшого інформування органів, що контролюють справляння надходжень бюджету згідно з установленими порядками взаємодії, та місцевих фінансових органів.
Тож наприкінці січня 2021 року стануть відомі реквізити нових бюджетних рахунків на 2021 рік.
За відсутності змін у законодавстві щодо переліку надходжень, які зараховують до загального та спеціального фондів державного й місцевих бюджетів, і/або порядку їх зарахування до відповідних бюджетів, не пізніше першого робочого дня нового бюджетного періоду відкривають (перевідкривають) рахунки з реквізитами попереднього бюджетного періоду.
Якщо внесені зміни до законодавства, згідно з якими змінюють перелік надходжень, що зараховують до відповідних бюджетів, та/або порядок їх зарахування, а також код та назва території, Казначейство централізовано відкриває/закриває рахунки за надходженнями згідно із внесеними змінами.
Водночас у 2021 році маємо відразу два додаткових моменти:
- Ліквідація територіальних органів ДПС як окремих юросіб та створення їх як відокремлених підрозділів ДПС.
Процес був запущений постановою КМУ від 30.09.2020 р. № 893 і у жовтні 2020 року розпочали ліквідацію головних управлінь ДПС в областях.
- Запровадження єдиного рахунку для сплати податків.
На 01.01.2021 року запланований старт функціонування єдиного рахунку, який платник податків може за бажанням використовувати для сплати податків і зборів, інших платежів, ЄСВ. Його платники податків відкриватимуть у Казначействі на ім’я ДПС. Порядок функціонування єдиного рахунка затвердили постановою КМУ від 29.04.2020 р. № 321.
________________________________________
Пенсійне і соціальне забезпечення
ДПС розповіла платникам ЄСВ про послаблення, які передбачені у нарахуванні та сплаті ЄСВ згідно із Законом № 1072 (чинний із 10.12.2020 р.). Цьому питанню присвячено окремий розділ в Інформаційному листі № 17.
- Звільнення від ЄСВ для ФОП-загальносистемників.
На період з 1 по 31 грудня 2020 року для ФОПів, які є платниками ЄСВ (крім спрощенців), на яких поширюється дія Закону № 1071, положення абз. 2 п. 2 ч. п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ в частині сплати ЄСВ за себе не застосовують.
Тобто, якщо ФОП-загальносистемником за вказаний період не отримано дохід (прибуток), то його звільнено від обов’язку нараховувати та сплачувати мінімальний ЄСВ. Такі особи можуть нарахувати, обчислити та сплатити ЄСВ за цей період в розмірах, визначених Законом про ЄСВ. Тоді інформацію про сплачені суми зазначають у звітності із ЄСВ за звітний період, визначений для таких осіб Законом про ЄСВ.
- Звільнення одноразової підтримки від держави від нарахування ЄСВ.
Не становлять об’єкт нарахування та сплати ЄСВ соцпідтримка, яку виплачують за рахунок коштів держбюджету відповідно до Закону № 1071:
– одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів;
– виплати застрахованим особам, які здійснюють за рахунок одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників.
- Продовження термінів для списання боргів із ЄСВ для «сплячих» ФОП.
Коло суб’єктів, які мають право на таке списання, не змінюється:
– ФОП (крім спрощенців);
– особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Однак встановлено новий період, упродовж якого такі платники можуть звернутися за списанням – до 1 березня 2021 року.
Таким чином, всі хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31 серпня 2020 року), зможуть це зробити.
Більше того, Закон № 1072 врегулював питання списання недоїмки з ЄСВ для тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі Законів № 592 та № 786 у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Таким платникам не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи здійснять списання на підставі документів, які були подані раніше.
Всі інші суб’єкти (які не зверталися раніше, або яким було відмовлено у списанні через недотримання вимог до обов’язкових документів, необхідних для списання) можуть звернутися до контролюючих органів у порядку, описаному нижче.
Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом про ЄСВ, несплачені станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови:
1) такими платниками у відповідних місяцях періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО;
2) якщо до 1 березня 2020 року подано необхідні документи:
а) для ФОП (крім спрощенців):
– заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності (якщо така заява не подавалася раніше);
– заяву про списання заборгованості;
– звітність з ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше або була подана з помилками). Цю норму слід розуміти таким чином, що подана ФОП звітність має обов’язково відображати дані за період з 1 січня 2017 року до дати держреєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 1 грудня 2020 року. ФОП не потрібно звітувати за період після дати держреєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником ЄСВ на підставі даних, одержаних контролюючим органом від держреєстратора.
б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність:
– заяву про списання заборгованості;
– заяву про зняття з обліку як платника ЄСВ (якщо така заява не подавалася раніше);
– звітність із ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше, або була подана з помилками). Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника ЄСВ. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 1 грудня 2020 року.
________________________________________
Транспорт
Мінцифри повідомило, що спільно із Мінінфраструктури, Інститутом аналітики та адвокації та провайдерами електронного документообігу впроваджують е-ТТН – електронну товарно-транспортну накладну.
«Міністерство інфраструктури активно працює над цифровізацією транспортної галузі. Це і рішення з автоматизації процесів, і відмова від паперового обігу документів, і створення нових цифрових сервісів для бізнесу та громадян. Цілі амбітні, проте потребують не просто запровадження ІТ-рішень, а і розбору та часто зміни бізнес-процесів. Прикладом такого проєкту є електронна товарно-транспортна накладна», – зауважив CDTO Міністерства інфраструктури України Анатолій Клімашевський.
У свою чергу генеральний директор Директорату цифрової інфраструктури на транспорті Міністерства інфраструктури України Фарід Сафаров вказав на те, що через конкуренцію на ринку є різні системи електронного документообігу. Саме через це питання передачі даних між одним провайдером до іншого не було вирішено. Тож потрібен був арбітр. Ним стало Міністерство інфраструктури України.
Повний перехід до електронної форми планується після експериментального проекту, цифровізації спеціальних форм ТТН та подальшої роботи у напрямку транскордонного обміну даними між країнами.
Нагадаємо, що постановою КМУ від 07.05.2020 р. № 301 затверджено Порядку реалізації експериментального проекту щодо впровадження електронного документообігу електронної товарно-транспортної накладної.
________________________________________
Контроль і відповідальність
Верховна Рада прийняла Закон на підставі законопроєкту № 3890. Ним внесено зміни до ст.ст. 46, 47 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». А саме – визначено, що фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі від 3400 до 5100 грн встановлюються для юридичної особи, фізичної особи-підприємця за такі два порушення:
– допуск особи у громадські будинки, споруди, де здійснюється обслуговування населення, та громадський транспорт у період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, без попередження, донесеного в будь-якій формі та в будь-який спосіб, про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту органів дихання, зокрема респіратор або захисну маску, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовлений самостійно;
– відсутність реагування на перебування в таких місцях осіб без вдягнутих засобів індивідуального захисту (усне зауваження про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту, припинення обслуговування, виклик представника Національної поліції з повідомленням про адміністративне правопорушення).
Також Законом визначається, що складати постанови про накладення штрафів та застосування фінансових санкцій уповноважені посадові особи територіальних органів центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Податківці Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі констатують, що на 01.12.2020 року податківці провели 401 фактичну перевірку платників, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі підакцизними групами товарів, реалізації пального та ресторанного господарства.
В першу чергу до переліку ризикових суб’єктів господарювання потрапляє бізнес, який використовує РРО з середньомісячним виторгом менше 5 тис. грн. За словами податківців, це свідчить про незначний обсяг продажу, проведений через РРО, приховування реального обсягу розрахункових операцій, а значить – зниження рівня сплати податків до бюджету.
Контролери рахують, що кожен господарський об’єкт потребує на місяць таких мінімальних витрат:
– офіційна мінімальна зарплата одного працівника станом на 01.09.2020 року – 5 тис. грн;
– обслуговування касової та іншої техніки – від 200 гривень до 500 гривень;
– вартість ліцензій та дозвільних документів, витрати на утримання приміщення, оренду, опалення тощо.
Тож вони переконують, що при обсягах обороту через РРО менше 5 тис. грн., відразу зрозуміло, що підприємець намагається приховати торгову виручку та необлікований товар.
Тому такі суб’єкти господарювання одразу потрапляють під пильний контроль спеціалістів податкового відомства для фактичних контрольно-перевірочних заходів.
________________________________________
Інше
В Мінекономіки повідомило про старт трьох нових програм підтримки працівників, ФОП та роботодавців, які можуть постраждати через січневий карантин «зимових канікул».
Сюди відносяться:
- «Допомога працівникам та ФОП – 8000 грн». Реалізується через портал “Дія”, заяви можна подавати до 31 грудня 2020 року. Затверджений чіткий Перелік видів економічної діяльності, які можуть постраждати у зв’язку з посиленням карантину і які підпадають під реалізацію програми.
- «Допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин». Реалізується через регіональні центри зайнятості і НЕ прив’язана до затвердженого Переліку видів економічної діяльності. Гранична дата прийому заявок – до 21 грудня 2020 року.
- «Одноразова компенсація суб’єктам господарювання ЄСВ». Реалізується шляхом подання заяв через регіональні ДПС. Можуть скористатися суб’єкти господарювання, які проводять діяльність, передбачену у Перелік видів економічної діяльності, які можуть постраждати у зв’язку з посиленням карантину. Гранична дата прийому заявок – до 21 грудня 2020 року.
Більшість виплат планують здійснити до кінця 2020, до того моменту, коли країна перейде на січневий карантин. Наразі зробили максимально спрощений порядок подачі заявок з мінімальним переліком документів.
________________________________________
До відома
У свій передостанній пленарний день 17.12.2020 року Рада все ж схвалила «податковий» подарунок бухгалтерам «під ялинку». В цілому прийняли Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (зареєстрований як законопроект № 4065).
Він передбачає впровадження прозорих і деталізованих механізмів реалізації положень щодо:
– обмежень, запроваджених для запобігання ухиленню від оподаткування;
– визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній;
– надання платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об’єктів оподаткування (з урахуванням обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням у світі COVID-19).
Зміни внесені до ПКУ, Закону про РРО, Закону № 466, які спрямовані на уточнення:
– деяких положень трансфертного ціноутворення;
– підстави припинення адміністративного арешту;
– положення щодо коригування фінрезультату до оподаткування щодо операцій, які не мають ділової мети;
– особливості справляння акцизного податку;
– особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду;
– положення щодо застосування РРО.
Зокрема, норми щодо КІК відтермінували до 2022 року, прописали перехідні положення для «паливного» акцизу, а також скасували норму в Законі № 466, за якою передбачався строк давності для перевірки ПДФО та військового збору тривалістю в 7 років.
Пенсійним фондом затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за жовтень 2020 року в сумі 10887,46 грн.
Нагадаємо, що показник середньої зарплати за вересень 2020 року ПФУ визначив на рівні 10 570,56 грн. Утім, скажімо, аналогічний показник за червень 2020 року становив аж 11 197,38 грн.
Кабінет Міністрів України нарешті оприлюднив власну постанова від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Ключове: з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України продовжили започаткований ще у березні карантин.
Загальні умови карантину з 19 грудня по 28 лютого
На всій території України на період дії карантину забороняється:
1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту (далі – ЗІЗ), зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;
3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
4) перетин державного кордону іноземцями та особами без громадянства (з винятками для певних категорій осіб) без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування;
5) перетин контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, АР Крим та м. Севастополя та виїзду з них іноземцями та особами без громадянства без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування;
6) проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра), крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів влади, іспитів (тестування) для майбутніх нотаріусів та держреєстраторів, проведення офіційних спортивних заходів та матчів без глядачів;
7) діяльність культових споруд та приміщень, облаштованих для молитовних потреб, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів з розрахунку одна особа на 5 кв м; проведення релігійних заходів на відкритому повітрі, під час яких не забезпечено дотримання дистанції 1,5 м між присутніми;
8) приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50% місць у кожному окремому кінозалі або залі;
9) приймання відвідувачів у музеях, на виставках, в галереях, в яких не забезпечено можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв м;
10) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння;
11) проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій;
12) робота після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос і діяльності після 23-ї години 31.12.2020 р. до 1-ї години 01.01.2021 р.;
13) розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри між місцями для сидіння за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими ЗІЗ, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв);
14) діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:
– не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 м;
– не забезпечено працівників ЗІЗ та не здійснюється належний контроль за їх використанням;
– обслуговуються покупці без одягнутих ЗІЗ;
– не забезпечується централізований збір використаних ЗІЗ в окремі контейнери (урни);
15) діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Мінсоцполітики);
16) відвідування закладів освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти;
17) відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50% здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;
18) проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю дітей з більш ніж однієї групи/класу та за присутності глядачів (відвідувачів);
19) проведення державними та комунальними закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації, крім:
– надання меддопомоги внаслідок ускладненого перебігу вагітності та пологів;
– надання меддопомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим;
– надання меддопомоги у спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я пацієнтам з онкологічними та пульмонологічними захворюваннями;
– надання паліативної медичної допомоги у стаціонарних умовах;
– надання планової меддопомоги закладами охорони здоров’я національного рівня, що надають третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу;
– проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації, якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя або здоров’я людей;
20) діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 20 кв м;
21) відвідування пунктів (місць) тимчасового тримання осіб, пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та пунктів тимчасового розміщення біженців, крім осіб, які надають правову допомогу особам, які перебувають в таких пунктах;
22) відвідування сторонніми особами (крім законних представників, членів сім’ї, родичів за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів, не частіше ніж один раз на тиждень) установ і закладів соціального захисту, в яких тимчасово або постійно проживають/перебувають громадяни похилого віку, ветерани війни і праці, особи з інвалідністю, особи із стійкими інтелектуальними або психічними порушеннями, установ і закладів, що надають соціальні послуги сім’ям/особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, крім установ і закладів, які надають соціальні послуги екстрено (кризово);
23) надання засудженим дозволів на короткочасні виїзди за межі установ виконання покарань, відвідування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів представниками об’єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, надання побачень засудженим та особам, узятим під варту, які тримаються в таких установах (з певними виключеннями, передбаченими постановою).
Для того, щоб уникнути впливу інформаційного шуму і вчасно приймати рішення щодо контролю вашої репутації, використовуйте систему медіамоніторингу Semantrum. Автоматичний моніторинг всіх онлайн та традиційних ЗМІ, інтернет-простору та соцмереж. Замовте тестовий доступ до системи Semantrum.
Умови локдауна з 8 по 24 січня 2021 року
Додатково в період з 00 годин 00 хвилин 08.01.2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25.01.2021 р. на території України забороняється:
1) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності зі здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах;
2) приймання відвідувачів у ТРЦ, крім приймання відвідувачів у закладах, визначених у підпункті 4;
3) приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;
4) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
– торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60% яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень;
– торгівлі пальним;
– провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінустанов і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з техобслуговування та ремонту транспортних засобів, перукарень та салонів краси за попереднім записом;
5) приймання відвідувачів закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи історико-культурних заповідників, суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно– та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу) ЗІЗ. Діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана з виробництвом аудіовізуальних творів, не є масовим заходом;
6) приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, крім відвідування спортсменами національних збірних команд України та їх тренерами за умови дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів;
7) проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів (крім організації гірськолижного дозвілля (без роботи закладів громадського харчування та продажу алкогольних напоїв), новорічних та різдвяних свят ялинки (без концертів та ярмарків, у тому числі продуктових), проведення офіційних спортивних заходів та матчів без глядачів;
8) робота закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11-ї години до 6-ї години наступної доби, крім надання послуг з харчування в готельному номері за замовленням клієнтів;
9) діяльність непродовольчих ринків;
10) відвідування закладів освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти.
Особливості приймання відвідувачів
Також Кабмін рекомендував органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити:
– встановлення відстані у прикасовій та касовій зонах закладу торгівлі між особами (за винятком покупця і продавця) не менше ніж 1,5 м та/або наявність між ними відповідних захисних екранів;
– дотримання відстані не менше ніж 1,5 м між відвідувачами, які очікують дозволу на вхід до приміщень.
Тимчасове звільнення від ведення книг обліку та проходження медоглядів
На період дії карантину тимчасово дозволяється:
– фізичним особам – підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг повинне розпочатися після встановлення карантину, за умови подальшого подання такими особами книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), до яких внесені дані про доходи і витрати, отримані (здійснені) ними, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про відміну карантину;
– залучення до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених у переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженому Постановою № 559.
Посилення контролю за дотриманням карантинного законодавства
Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів доручено посилити державний нагляд (контроль) за дотриманням санітарного законодавства і здійсненням протиепідемічних заходів закладами дошкільної освіти, закладами громадського харчування, фізичної культури та спорту, ринками, закладами, що надають послуги з розміщення, об’єктами торгівлі продовольчими та непродовольчими групами товарів тощо.
А Національній поліції та Державній службі з безпеки на транспорті за участю органів місцевого самоврядування доручено забезпечити контроль виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень.