ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Умови встановлення і розміри компенсаційних виплат, в т. ч. і за період відрядження, підприємства визначають самостійно в колдоговорі або іншому локальному акті підприємства – наголошують в Мінекономіки у листі від 27.01.2022 р. № 4711-06/4121-01.

Саме так в міністерстві відреагували щодо того, який мінімальний розмір добових можна встановити госпрозрахунковим підприємствам, якщо із 01.01.2022 року для бюджетних закладів добові по Україні підвищено до 300 грн згідно постанови КМУ від 02.02.2011 р. № 98.

Мінекономіки стверджує, що оскільки дія Постанови № 98 поширюється лише на органи держвлади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, то госпрозрахункові підприємства питання стосовно відряджень мають врегулювати самостійно.

Щодо роз’яснень, наданих листом Мінсоцполітики від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28, то в міністерстві відзначили, що листи розглядають конкретні ситуації та питання, порушені у конкретних зверненнях і не є нормативно-правовими актами, а мають інформаційно-рекомендаційний характер.

В цьому листі міститься висновок, що розмір добових не може бути нижчим, ніж встановлено Постановою № 98.

Зразок Положення про службові відрядження підприємства віднайдете у статті за посиланням.

На тему подання Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту висловилися Держпраці та ДПС. Щоправда, їхні відповіді мало що можуть дати для практичного використання суб’єктами господарювання.

Так, Держпраці в листі від 04.02.2022 р. № 702/4.1/4.1-22 довго цитувала чинне законодавство. Передусім – щодо власних повноважень, визначених Положенням № 96, та передбаченого у КЗпП обов’язку роботодавця повідомляти ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Окремо Держпраці зупинилася на статусі гіг-контракту, визначеному Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» як цивільно-правовий договір. При цьому наголосили: укладення цивільно-правових договорів регулюється ЦКУ, контроль за виконанням умов яких не належить до повноважень Держпраці.

Резюме ж наступне: Держпраці здійснює контроль за виконанням умов Постанови № 413 в частині подання суб’єктами господарювання повідомлень про прийняття найманих працівників (за основним місцем роботи та за сумісництвом). Інші питання, викладені у листі, на яке відповідали, не належать до повноважень Держпраці. У разі виникнення додаткових запитань можна звернутись до Міністерства економіки як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці.

Фактично аналогічну позицію зайняли і податківці у листі від 01.02.2022 р. № 144/2/99-00-04-03-03-02. У ньому йдеться, що враховуючи норми Постанови № 413, Державна податкова служба України лише приймає від суб’єктів господарювання Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 КЗпП. А ось надання роз’яснень стосовно законодавства про працю в частині заповнення та подання Повідомлення знаходиться, на думку ДПС, в правовому полі Мінекономіки.

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Парламентом прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності» (законопроект № 5498) та Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності» (законопроект № 5499). Закони передбачають створення умов для розвитку наукової та науково-технічної діяльності шляхом зменшення податкового навантаження на науково-дослідні установи при придбанні ними обладнання, призначеного для здійснення ними наукових досліджень.

Так, передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України та звільнення від ввізного мита наукових приладів, обладнання, спеціалізованих транспортних засобів (в тому числі науково-дослідних суден), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому та електронному вигляді, що ввозяться в Україну державними науковими установами та закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності.

Указані звільнення не застосовуються до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України.

Встановлення порядку цільового використання таких товарів надано Кабінету Міністрів України.

Закони набирають чинності з 1 липня 2022 року.

Державна податкова служба повідомляє, що з 1 березня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних буде здійснюватися реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою.

Наказ Міністерства фінансів від 17.01.2022 № 15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.02.2022 за № 129/37465, яким внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку її заповнення, в частині доповнення його окремими положеннями щодо заповнення податкової накладної у разі здійснення операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, набрав чинності 16.02.2022.

Податківці зазначили, що з метою забезпечення можливості переналаштування платниками податків власних програмних продуктів реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою, в Єдиному реєстрі податкових накладних буде здійснюватися з 01.03.2022.

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що Постановою №1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), подання та розгляд таблиць даних платників податків, встановлення відповідності/невідповідності платника критеріям ризиковості платника податку, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі – комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Питання відповідності/невідповідності платника критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність його критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, подається в електронному вигляді у форматі XML – код форми J1314901.

До Повідомлення можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J1360102), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, можуть бути:

• договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
• договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
• первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
• інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Як в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця відображається операція з повернення покупцем частини товарів, кошти за які залишаються у продавця та зараховуються/не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів? На це податківці відповідають так.

У разі якщо на дату повернення частини товарів сума оплати за них не зараховується в рахунок оплати іншого товару, а повертається покупцю, то розрахунок коригування складається на дату повернення коштів.

У разі якщо на дату повернення частини товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар, то постачальник на зазначену дату на суму коштів, які зараховуються в рахунок оплати іншого товару, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

________________________________________

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Податківці в ІПК № 324/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 10.02.2022 р. розглянули питання щодо застосування РРО платником єдиного податку 3 групи, який здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Так, обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Якщо продавець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, то у такому випадку РРО/ПРРО не застосовується, оскільки така операція не є розрахунковою у розумінні Закону про РРО, у тому числі здійснена споживачем за допомогою платіжного сервісу.

Разом з тим, якщо підприємець для оплати за товар (послугу) надав реквізити свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або споживачу надано можливість здійснити оплату за товар з використанням реквізитів платіжної карти підприємця, така операціє є розрахунковою та вимагає застосування РРО/ПРРО на загальних підставах.

Тобто, реєстрація та застосування підприємцем РРО/ПРРО у встановленому Законом про РРО порядку є обов’язковим лише у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні цього Закону.

У разі встановлення в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, якщо їх застосування передбачене Законом, відповідальність за вказане порушення передбачена пунктом 1 статті 17 Закону про РРО.

Також податківці повідомили, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, передбачених п. 299.10 ПКУ. Скасування реєстрації платником єдиного податку у разі відсутності зареєстрованого РРО/ПРРО не передбачено пунктом 299.10 ПКУ.

Для ФОП на ЄП форма податкової декларації затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578.

Податкову декларацію з типом «Довідково» в електронній формі подають за ідентифікатором форми:

– F0103405 – платниками ЄП першої та другої груп;

– F0103307 – платниками ЄП третьої групи.

Водночас при створенні податкової декларації з типом «Довідково» у розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирають рік та місяць, в якому її формують (подають).

Податківці пояснили, чи може ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення та/або нежитлові приміщення, застосовувати другу групу платників ЄП.

Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками ЄП 1-3 груп наведені у п. 291.5 ПКУ.

Не можуть бути платниками ЄП 1-3 груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. м, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. м (пп. 291.5.3 ПКУ).

Тож ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв. м (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв. м (включно), має право застосовувати другу групу платників ЄП за умови здавання таких приміщень в суборенду платникам ЄП та/або населенню.

У разі якщо ФОП є платником єдиного податку, не зареєстрований платником податку на додану вартість та не здійснює реалізацію категорії товарів зазначеної у п. 12 ст. 3 Закону про РРО, то як результат на нього не поширюються вимоги Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок № 496). Такий висновок зроблено в ІПК від 03.02.2022 р. № 298/ІПК/99-00-07-05-01-06.

Водночас, у разі якщо з 01.01.2022 р. ФОП додатково розпочав діяльність з реалізації товарів зазначених у п. 12 ст. 3 Закону про РРО, зокрема, виробів медичного призначення, то на підприємця поширюватимуться вимоги Порядку № 496 на загальних підставах, щодо всіх видів та категорій товарів.

Положеннями пункту 12 статті 3 Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

У Головному управлінні ДПС у Луганській області нагадали, що продовжувати застосовувати спрощену систему оподаткування мають право платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

Так, у 2022 календарному році обсяг доходу ФОП не повинен перевищувати:

– для першої групи – 1085500 грн (167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року);

– для другої групи – 5421000 грн (834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року);

– для третьої групи ФОП та ЮО – 7585500 грн (1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року).

При цьому, у разі перевищення цих обсягів такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.

Ці норми визначено пунктами 291.4 та 293.8 ПКУ.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, незалежно від обсягу доходу зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків. Таку позицію озвучили у ДПС.

Водночас через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума коштів, отримана за такими договорами, тобто як сума вартості товарів (робіт, послуг), так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ПКУ).

При цьому РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ПКУ).

________________________________________

ЗВІТНІСТЬ

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вказує, що податковий розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не повинен містити інших додатків крім тих, у яких проводять коригування.

Коригують показники додатка 4ДФ до податкового розрахунку таким чином:

1) у розділі I:

– для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;

– для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» – на введення рядка;

– для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указують «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення;

2) у розділі II:

– у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

– у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

– у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ за минулі періоди зазначають період, відповідно за який була подана звітність, яку коригують.

________________________________________

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

Відповідно до частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 %.

Згідно з пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667 резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає, зокрема, таким вимогам:

– розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

– середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

Не може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року) (частина друга ст. 5 Закону № 1667).

За матеріалами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

В ДПС відповіли підприємцю щодо обов’язку використовувати РРО та/або ПРРО, якщо той для оплати за товар надав покупцю рахунок-фактуру та реквізити розрахункового рахунку, а покупець оплатив за їх реквізитами за допомогою платіжного сервісу.

Обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та реквізитів платіжних карток установ банків, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Податківці вкотре акцентують, що застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення.

Тож, коли продавець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, то у такому випадку РРО та/або ПРРО не застосовують, оскільки така операція не є розрахунковою, у т. ч. здійснена споживачем за допомогою платіжного сервісу.

Водночас, якщо підприємець для оплати за товар (послугу) надав реквізити свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або споживачу надано можливість здійснити оплату за товар з використанням реквізитів платіжної карти підприємця, то така операціє є розрахунковою та вимагає застосування РРО та/або ПРРО на загальних підставах.

Джерело: ІПК ДПСУ від 07.02.2022 р. № 307/ІПК/99-00-07-05-01-06.

В ГУ ДПС у Львівській області відмітили, що коли у суб’єкта господарювання (користувача ПРРО) виникає у програмному рішенні «ПРРО Каса» (Windows/Android) при формуванні фіскального чека «помилка в реєстрації чека» або «не можливо фіскалізувати чек», тоді потрібно перевірити наявність зв’язку з фіскальним сервером.

Водночас разом із повідомленням про помилку надходить розшифрування причини відмови.

Наведені помилки можуть виникати у випадку:

– втрати зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та відмовою суб’єкта господарювання перейти в режим офлайн;

– коли суб’єкт господарювання здійснював спроби працювати з двох різних пристроїв на одному ПРРО, не закривши при цьому робочу зміну на одному з пристроїв, внаслідок чого була порушена локальна нумерація документів.

________________________________________

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Квота на працевлаштування окремих категорій осіб закріплена в Законі України «Про зайнятість населення» (далі – Закон) та розробленому відповідно до нього Порядку надання роботодавцями Державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затвердженому наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р. № 271 (далі – Порядок № 271).

Серед аспектів дотримання квот на працевлаштування:

1. Законом визначено коло осіб, які користуються квотами на працевлаштування.

Ці категорії наведені у статті 14 Закону. А належність громадян до вказаних категорій та дія квоти протягом відповідного періоду підтверджують документами, зазначеними в п. 3.2 Порядку № 271.

2. Обов’язки щодо працевлаштування у рахунок квоти поширюється на певне коло роботодавців.

Для працевлаштування осіб, зазначених у п. 1-5, 7-8 ч. 1 ст. 14 Закону, встановлена квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб. Для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років, встановлена квота у розмірі не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб.

3. Про виконання квоти на працевлаштування роботодавець має інформувати органи Державної служби зайнятості.

Роботодавці щороку, не пізніше 1 лютого після звітного року, подають центру зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Така форма затверджена додатком до Порядку № 271.

Можливість працевлаштувати осіб, які мають додаткові гарантії, за сприянням Держслужби зайнятості, роботодавець реалізує при поданні форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка затверджена наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. № 316.

4. За невиконання квоти для працевлаштування передбачена відповідальність.

У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (ст. 53 Закону).

5. Роботодавці можуть звернутися у передбачених законодавством випадках за допомогою до служби зайнятості.

Така можливість передбачена у ч. 3 ст. 14 Закону. Одне із завдань Держслужби зайнятості – додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, які неконкурентоспроможні на ринку праці.

Джерело: повідомлення Держслужби зайнятості.

Також читайте статтю «Як рахувати квоту для осіб передпенсійного віку».

________________________________________

ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ

Наказом Мінфіну № 66 від 10.02.2022 р. затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань визначення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування. Йдеться про віднесення до витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на доходи ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, амортизаційних відрахувань з основних засобів (у тому числі вантажних транспортних засобів) та вартості придбаних послуг з обов’язкового страхування. Загальні вимоги до цих відносин встановлені ст. 177 ПКУ.

З практичних аспектів Мінфін розглянув в УПК питання:

• Чи має право ФОП, що перебуває на загальній системі оподаткування, відносити до складу витрат амортизаційні відрахування з об’єктів основних засобів, що були придбані до 01.01.2017 р., а також з вантажних автомобілів, що були придбані до 23.05.2020 р.?
• Які умови слід виконати ФОП, що перебуває на загальній системі оподаткування, для підтвердження вартості основних засобів, що підлягають амортизації, та відповідної суми амортизаційних відрахувань, що враховується у складі витрат звітного періоду?
• Як визначити суму амортизації основних засобів для відображення у витратах ФОП, що перебуває на загальній системі оподаткування, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів відповідного звітного періоду?

Також в УПК наведено приклади розрахунку амортизації фізичною особою – підприємцем.

Ще одним предметом розгляду консультації стало питання віднесення до витрат ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, вартості послуг з обов’язкового страхування.

________________________________________

ТРАНСПОРТ

Мінінфраструктури інформує, що до 1 березня 2022 року завершать розробку системи е-ТТН – електронного реєстру е-ТТН, а вже з 1 квітня система е-ТТН буде запущена у тестовому режимі.

Учасники ринку вантажних перевезень зможуть долучитися до тестування системи е-ТТН, реєструвати та обмінюватися е-ТТН, супровідними документами та коригуючими актами як юридично значущими документами. Це дозволить підготуватися обов’язкового використання е-ТТН із 1 серпня 2022 року.

Аби почати створювати е-ТТН, представники бізнесу можуть обрати для співпраці будь-якого провайдера, що пройшов сертифікацію.

Міністерство забезпечуватиме інтероперабельність системи: незалежно від того, з яким провайдером працюватиме вантажовідправник, вантажоодержувач, перевізник – дані е-ТТН будуть синхронізуватися через систему е-ТТН і стануть доступними для кожної зі сторін вантажоперевезення, навіть, якщо у кожної з них інший провайдер.

Нині Мінінфраструктури працює над ціноутворенням використання е-ТТН і готове обговорювати його з ринком – як провайдерами, так і користувачами. До того ж плату за використання е-ТТН буде запроваджено лише з 1 серпня. У тестовий період створення всіх е-ТТН у системі буде безоплатним.

________________________________________

КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків відповіло, чи буде застосовуватись адмінвідповідальність до податкових агентів за неподання або несвоєчасне подання податкового розрахунку.

За неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПІ за встановленою формою відомостей про доходи громадянслідує попередження або штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 2 до 3 НМДГ, тобто від 34 до 51 грн (ч. 1 ст. 1634 КпАП).

Ці ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адмінстягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 3 до 5 НМДГ (51-85 грн).

Водночас змін в частині незастосування до податкових агентів адмінвідповідальності на період карантину до КпАП не вносились.

________________________________________

ІНШЕ

Як повідомляє Державна служба фінансового моніторингу України, 1 травня 2022 року набирають чинності Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу та Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України.

З метою ефективного забезпечення формування суб’єктами первинного фінансового моніторингу повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з проведенням фінансового моніторингу Держфінмоніторинг з 15 лютого 2022 року починає тестування обміну інформацією з суб’єктами первинного фінансового моніторингу засобами Інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет системи фінансового моніторингу».

Рекомендації щодо тестування Інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет системи фінансового моніторингу» та інформаційного обміну між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Держфінмоніторингом розміщено на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу в розділі: Фінансовий моніторинг/Технології/Для небанківських установ та Фінансовий моніторинг/Технології/ Для банківських установ.

З покроковими відеоінструкціями у соціальній мережі YouTube:

1. «Відеоінструкція з реєстрації в е-кабінеті та користування розділами кабінету СПФМ»
2. «Відеоінструкція щодо заповнення «U-FM Повідомлення про суб’єкта первинного фінансового моніторингу»
3. «Відеоінструкція щодо заповнення «A-FM Повідомлення про фінансові операції»
4. «Відеоінструкція щодо заповнення «N-FM Повідомлення про підозрілу діяльність (case)»
5. «Відеоінструкція щодо заповнення «G-FM Повідомлення про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників»
6. «Відеоінструкція щодо заповнення «J-FM Повідомлення про відмову від встановлення/підтримання ділових відносин»
7. «Відеоінструкція щодо заповнення «S-FM Повідомлення про замороження (розмороження) активів»

Нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 6 Закону № 361 суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:

1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;

2) платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;

3) професійні учасники організованих товарних ринків;

4) професійні учасники ринків капіталу, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;

5) оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;

6) філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;

7) спеціально визначені суб’єкти первинного фінмоніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):

• суб’єкти аудиторської діяльності;
• бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухобліку;
• суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
• адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
• нотаріуси;
• суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
• особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юрособами;
• суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
• суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
• суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;

8) постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;

9) інші юрособи, які за своїм правовим статусом не є фінустановами, але надають окремі фінпослуги.

Госптовариства, у статутному капіталі яких 100% акцій (часток) належать державі, та госптовариства, 100% акцій (часток) яких належать госптовариствам, частка держави в яких становить 100%, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до держбюджету частину чистого прибутку на держчастку в розмірі, визначеному базовими нормативами, установленими на відповідний рік, але не менше 90%, до 1 липня року, що настає за звітним.

Про це нагадали в ГУ ДПС у м. Києві.

Тож госптовариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у разі неприйняття до 1 травня 2022 року рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2021 рік, повинні до 1 липня 2022 року сплатити до держбюджету частину чистого прибутку (доходу) за нормативом відрахування не менше 90% частки чистого прибутку, що належить державі.

Вказаний порядок сплати до бюджету частини чистого прибутку за 2021 рік встановлений ст. 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 р. № 1928-IX.

Ознайомтеся із публікацією «Держдивідендний» розрахунок – 2021: як звітують підприємства держкомсектору».