Праця і заробітна плата
Передбачено скорочення тривалості роботи в нічний час
Як зазначено в ст. 45 Конституції України, право на відпочинок забезпечується, зокрема, встановленням скороченої тривалості роботи у нічний час. Окрім того, ст. 54 КЗпП передбачає, що при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (п. 2 ч. 1 і ч. 3 ст. 51 КЗпП). Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. Про це повідомляють у Державному центрі зайнятості.
При роботі в нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, при цьому тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто, в одну ніч тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів на цей же час має бути продовжена тривалість роботи в денний час. Тому скорочення тривалості роботи в нічний час провадиться в межах встановленого працівнику режиму робочого часу. Графіки змінності мають забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня. Тривалість роботи не скорочується в разі, коли працівник прийнятий для роботи лише в нічні зміни. Це зазначено в листі Міністерства соціальної політики.
Встановлено гарантії в оплаті праці за роботу в нічний час
Як передбачає ст. 108 КЗпП, робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Статтею 3-1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Робота в нічний час дозволяє вийти на пенсію на пільгових умовах
Робота в нічний час враховується як шкідливий виробничий фактор, який надає право вийти на пенсію за віком на пільгових умовах. Визначити, які категорії працівників мають право на достроковий вихід на пенсію, дозволяє Постанова № 461.
Зокрема, Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах вказує, що таке право мають робітники метрополітену, постійно зайняті тільки в нічний час на роботах у тунелях і підземних спорудах (при наявності відповідного страхового стажу).
Заборонено залучення окремих категорій осіб до роботи в нічний час
Хоча Конституція України проголошує право кожного на працю, на яку він вільно погоджується або яку вільно обирає, законодавство нашої країни обмежує права на працю вночі. Це стосується певних категорій осіб, яким нічна праця може спричинити шкоду для здоров’я. Так, відповідно до ст. 54 КЗпП, забороняється залучення до роботи в нічний час:
1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;
2) осіб, молодших 18 років;
3) інших категорій працівників, передбачених законодавством (наприклад, батьків, які виховують дитину без матерів та інших осіб, зазначених у ст. 186-1 КЗпП).
Оскільки забороняється залучати певні категорії працівників до нічних робіт, то, якщо вечірня зміна хоча б частково припадає на час після 22.00, вони не повинні працювати. Ці норми сформульовані ясно. Водночас викликають дискусії положення ст. 175 КЗпП, у яких йдеться про заборону залучення до роботи у нічний час усіх жінок за винятком визначених Кабінетом Міністрів України галузей. Відповідний перелік так і не був затверджений. Наявна практика дозволяє дійти висновку, що заборону не слід сприймати як категоричну.
Допустиме залучення до роботи в нічний час окремих категорій осіб за деяких умов
Окремі категорії працівників допускається залучати до нічних робіт за деяких умов:
1) осіб з інвалідністю – лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55 КЗпП);
2) осіб похилого віку – тільки за їх згодою та за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я (ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»).
Отримувати таку згоду консультанти з кадрових питань радять у письмовій формі.
Для роботодавця виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов’язків. Водночас працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому мають фактично забезпечити доступ до роботи і можливість виконанувати свої обов’язки.
Відповідні тези містить постанова Верховного Суду (колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду) від 17.06.2020 р. у справі № 521/1892/18.
Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про поновлення позивача на роботі, оскільки не доведено вручення йому наказу про поновлення на роботі і фактично не допущено до роботи.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що позивач вже повідомлений судом про поновлення його на роботі рішенням суду та про те, що відсутність позивача на роботі не пов’язана з поважними причинами.
Управління Держпраці у Кіровоградській області надало роз’яснення стосовно додаткової відпустки на дітей та можливості її заміни грошової компенсації.
У Держпраці нагадують, що під час прийняття на роботу на кожного працівника оформлюють особову картку за формою № П-2. У п. 10 картки відображається сімейний стан працівника і склад його сім’ї. Якщо відомості про наявність двох дітей зазначені в особовій картці, то це означає, що роботодавець знав про право працівниці на додаткову відпустку на дітей і повинен запропонувати їй надати копії свідоцтв про народження дітей.
Відповідно до ст. 182-1 КЗпП жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Додаткова відпустка працівникам, що мають дітей, належить до соціальних відпусток. Ця відпустка надається за календарний рік, а не за відпрацьований робочий рік. Вона може бути використана працівником у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини.
Якщо працівник, що має право на цю відпустку, з яких-небудь причин не скористався цим правом за декілька попередніх років, він може використати цю відпустку пізніше. Важливо звернути увагу на те, що можливість заміни додаткової відпустки на дітей грошовою компенсацією в разі, якщо працівник продовжує працювати на підприємстві, чинним законодавством не передбачена. Відповідно до ст.24 Закону України «Про відпустки» отримати компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки на дітей працівник має право тільки в разі звільнення.
Якщо працівниця, якій передбачена додаткова відпустка за підставою «жінка, що має двох або більше дітей віком до 15 років», звільняється, то роботодавець повинен виплатити працівниці компенсацію за всі невикористані дні додаткових відпусток на дітей за всі роки, коли вона мала право на ці відпустки.
Згідно зі ст.116 КЗпП компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки на дітей роботодавець повинен виплатити працівниці в день її звільнення, з урахуванням вимог ст.117 КЗпП. Тобто, затримка у розрахунку означатиме обов’язок роботодавця виплатити працівниці її середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Мінекономіки розглянуло ситуації із врахуванням винагороди за підсумками роботи за рік при обчисленні середньої зарплати, а також виключенням часу простою із розрахункового періоду.
У листі від 08.02.2021 р. № 4708-06/7891-09 підсумовують, якщо простій запроваджено на певний період, який включає і вихідні дні, то при обчисленні середньої зарплати для оплати часу відпусток необхідно виключити весь період простою, з урахуванням вихідних днів.
Це пояснюють тим, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду. До цього часу належить, зокрема, час простою не з вини працівника (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).
В іншому листі від 29.01.2021 р. № 4708-06/5567-07 міністерство наголошує, що при обчисленні середньої зарплати винагороду за підсумками роботи за рік враховують в частині, яку відносять до тих місяців, що входять в розрахунковий період.
Адже, керуючись абз. 3 п. 3 Порядку № 100, премії та інші виплати, які виплачують за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої зарплати включають додаванням до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Таку частину визначають діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати.
________________________________________
Податок на додану вартість
Податківці повідомили, чи має право покупець на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, якщо кваліфікований електронний підпис, що накладається на таку податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, власне ім’я та прізвище особи, яка її склала, належать різним особам.
Вони зазначили, що чинне законодавство не передбачає накладення на податкову накладну будь-яких інших підписів, окрім підписів платника або уповноваженої ним особи. Тому реквізит «Посадова (уповноважена) особа/фізична особа (законний представник) – Власне ім’я та ПРІЗВИЩЕ)» повинен заповнюватись відповідно до власного ім’я та прізвища особи, яка здійснює накладення на податкову накладну свого електронного підпису.
Водночас контролери вказали, що невідповідність електронного підпису, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, власного ім’я та прізвища особи, яка склала податкову накладну, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
ДПС продовжує продукувати сюрпризи для платників ПДВ.
Раніше стало відомо про:
– оновлену форма податкової накладної з новими ставками ПДВ, яка діє із 1 березня;
– нову форму декларації з ПДВ.
А цього разу мова піде про автоматизований моніторинг ДПС за яким «блокують» податкові накладні.
Наказом ДПС від 11.03.2021 р. № 277 затвердили оновлений Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано для реєстрації в ЄРПН, критеріям ризиковості операції при автоматизованого моніторингу.
Він включає 173 позицій із кодами УКТЗЕД для певних груп товарів, передусім продукції агропромислового комплексу.
Попередній перелік встановлений наказом ДПС від від 03.02.2020 р. № 67. Саме до нього і несли зміни.
Нагадаємо, що критерії ризиковості здійснення операцій визначені в постанові КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.
Неочікувано для платників ПДВ вже 12.03.2021 року офіційно опубліковано наказ Мінфіну від 01.03.2021 р. № 131, який затвердив нові форми ПН/РК, а також:
– податкової декларації з ПДВ;
– уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
– розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у т. ч. їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Цей наказ запрацював з дня офіційного його опублікування (12.03.2021 року) та застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 числа місяця, в якому його опубліковано, тобто із 01.03.2021 року.
Тому із 12.03.2021 року зареєструвати в ЄРПН можна ПН/РК лише за формами, встановленими Наказом № 131. Саме у них уже містяться ставки ПДВ у розмірі 7% для туристичного сектору та креативних індустрій та 14% для аграріїв.
Що стосується подання заново оновленої форми декларації, то наразі ДПС з цього приводу не висловилася.
Раніше податківці пояснювали, що податкову декларацію з ПДВ за оновленою формою (наказ Мінфіну від 02.12.2020 р. № 734, вперше подають за звітний період березень 2021 року (граничний термін подання 20.04.2021 року). Натомість уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 734, подають починаючи з 01.04.2021 року.
Схоже такими ж будуть строки для звітування згідно із заново оновленою формою декларації з ПДВ згідно Наказу № 131. Адже цей наказ застосовують до податкових періодів, починаючи з 1 березня.
Хоча згідно з п. 46.6 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Контролери вважають, що в ситуації, коли юридична особа є постачальником безпосередньо послуг тимчасового розміщування (проживання) і має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування ( клас 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції постачання клієнту таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування (сніданків), за умови, що таке харчування є складовою частиною послуг тимчасового розміщування (проживання) і його вартість входить до складу вартості цих послуг) підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 %.
Водночас, якщо харчування (сніданки) не є складовою частиною послуг тимчасового розміщування (проживання), то постачання цих послуг треба розглядати як окрему операцію, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.
Операції ж платника з постачання додаткових послуг (у тому числі послуг СПА, паркування, прання, користування тренажерними залами та басейнами, конференц-залами, місцями для проведення нарад та відпочинку, тощо) підлягають оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.
Джерело: ІПК ДПС від 02.03.2021 р. № 756/ІПК/99-00-21-03-02-06.
В ДПС розглянули питання щодо заповнення ПН у разі здійснення постачання товарів/послуг особі, яка не зареєстрована платником ПДВ.
Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р № 1307.
При оформлені ПН неплатнику, у верхній лівій частині таких ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини.
Зокрема, при постачанні товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник ПДВ, та у разі складання ПН за щоденним підсумком операцій зазначається тип причини:
- «02» – складена на постачання неплатнику податку;
- «03» – складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
- «07» – складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
- «11» – складена за щоденними підсумками операцій.
У графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
ПН на нерезидента – у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» відображається умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Джерело: роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
ДПС повідомила про старт із 16 березня 2021 року реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН, які складають за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, здійснених починаючи з 01.03.2021 року.
Нові форми податкової звітності з ПДВ та ПН, які містять рядки та графи, призначені для відображення постачання окремих видів сільськогосподарської продукції за ставкою ПДВ у розмірі 14%, затверджені наказом Мінфіну від 01.03.2021 р. № 131 (далі – Наказ № 131).
Оновлена форма податкової накладної з новими ставками ПДВ діє із 1 березня. Це обумовлено тим, що Наказ № 131 набрав чинності з 12.03.2021 року та застосовується із 01.03.2021 року, тобто «заднім числом».
Не обійшлося, звісно, й без оновлення податкової декларації з ПДВ. Тож цим же Наказом № 131 Мінфін затвердив оновлену податкову звітність з ПДВ.
________________________________________
Податок на доходи фізосіб
Територіальні органи ДПС у Полтавській області пояснили, чи підлягає оподаткуванню ПДФО участь у семінарі (конференції, навчанні) найманого працівника, якщо семінар (конференція, навчання) проводиться за профілем діяльності юридичної особи, у тому числі за кордоном.
На думку податківців, у разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юрособа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО.
Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юрособою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага. Тому він включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18%.
У ДПС нагадують, що відповідно до ст. 6 Закону «Про професійний розвиток працівників» організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.
Згідно з пп. 165.1.21 ПКУ не включається до складу оподатковуваних доходів фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (6000 грн. х 3) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Згідно з пп. 165.1.37 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
Отже, сума коштів, сплачених роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2021 році 18000 грн. за кожний місяць навчання, та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).
У разі порушення умов та в частині перевищення суми, визначеної пп. 165.1.21 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються ПДФО за ставкою 18%.
________________________________________
Єдиний податок
ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що із 01.01.2021 року діє наказ Мінфіну від 09.12.2020 р. № 752, яким оновлено форму податкової декларації платника єдиного податку (далі – Декларація).
Однак за потреби самостійно виправити помилки, оновлена форма Декларації застосовується із 1 квітня 2021 року.
Декларацію платники ЄП (1 – 3 групи) можуть подати як звітну (звітну нову), так і уточнюючу (відповідні відмітки робляться в полі 01 Декларації).
При поданні звітної (звітної нової) Декларації у її полі 02 вказують звітний (податковий) період, за який її подають. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюють показники минулих звітних періодів, то у полі 03 Декларації зазначають звітний (податковий) період, який уточнюють. Водночас у складі звітної або звітної нової Декларації платник може уточнити показники Декларації за один податковий (звітний) період, що минув.
Якщо треба подати уточнюючу Декларацію, то у її полях 02 та 03 вказують податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюють, та заповнюють однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, який уточнюють.
При виправленні помилок за минулі звітні періоди у складі звітної (звітної нової) Декларації єдинник в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається Декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:
– виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V Декларації (рядки 08-14);
– суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15-20).
Якщо виправлення проводять в уточнюючій Декларації, то єдинник в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:
– податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V Декларації (рядки 08 – 14);
– суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15-20).
Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що з 01 січня 2021 року фізоби – підприємці – платники єдиного податку І і ІІ груп та платники єдиного податку ІІІ групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. ФОПи – платники ЄП ІІІ групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді. Для цілей оподаткування платники зобов’язані вести облік показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів.
Пунктом 44.3 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання відповідних документів протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
Податківці наголошують, що зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом № 786 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді – зошиті, журналі тощо, в електронному вигляді – в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками ЄП І – ІІІ груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з пп. 20.1.6 ПКУ.
Крім того, при заповненні податкової декларації за звітний період – 2020 рік платниками єдиного податку використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат (далі – Книги), які велися до 01 січня 2021 року, показники яких повинні бути підтверджені первинними документами.
За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ (передбачає накладення штрафу в розмірі 1020 гривень, а при повторному вчиненні – вдвічі більше).
Також податківці зазначають, що згідно з п. 297.3 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції як до податкового агента, передбачені ст. 125-1 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з пп. 129.1.1 ПКУ.
________________________________________
Звітність
Як і очікувалося, Мінфін затвердив наказом від 31.12.2020 р. № 841 оновлені редакції форми та порядку складання Звіту про контрольовані операції. Вони набирають чинності з дня офіційного опублікування.
Ціль таких змін – привести форму та порядок складання Звіту про контрольовані операції у відповідність до положень ПКУ, якими передбачено зміни та доповнення щодо:
– визначення терміну «пов’язані особи» (для цілей ТЦУ), яким, зокрема, збільшено поріг пов`язаності з 20 до 25 відсотків та запроваджено нову категорію пов`язаних осіб – «утворення без статусу юридичної особи»;
– особливостей застосування методів ТЦУ для контрольованих операцій з сировинними товарами та використання переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін для таких товарів;
– зазначення платниками податків використаних джерел інформації для виконання вимог щодо обґрунтування в документації з ТЦУ відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
– використання під час перевірок з питань дотримання принципу «витягнутої руки» тих самих джерел інформації, що їх використовував платник податків.
В НКЦПФР пояснили чи застосовувати МСФЗ великими підприємствами, які не є емітентами цінних паперів.
Нагадали, що підприємства, що становлять суспільний інтерес, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ.
Підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств, належать до підприємств, що становлять суспільний інтерес.
Тож фінзвітність великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів, має складатися за МСФЗ.
Джерело: лист НКЦПФР від 19.01.2021 р. № 28/03/1104.
_______________________________________
Готівкові розрахунки
В бізнеса накопичилась низка питань до ДПС, які стосуються використання програмних РРО (далі – ПРРО). На частину з них відповіли податківці. Серед таких:
- Які дії при відключенні світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО?
Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317.
- Що робити при зупинці роботи ПРРО, якщо гаджет продовжує функціонувати? Чи потрібно в такому випадку до чи після перезавантаження ПРРО надавати повідомлення про виявлення несправностей ПРРО?
Користувач ПРРО самостійно оцінює працездатність ПРРО. Якщо роботу ПРРО відновили одразу після його перезавантаження (короткотермінова зупинка), то ПРРО не вважають несправним. Повідомлення про виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО у такому випадку до ДПС не надсилають.
- ПРРО дозволяє лише перегляд Z-звітів перед їх відправкою. Після відправки Z-звіти не зберігають в ПРРО та не відображають в закритій частині Електронного кабінету. Це призводить до незручності у підрахунку обсягів операцій для складання звітності відповідно до обраної системи оподаткування. Чи будуть відображені в електронному кабінеті платника податків у розділі «Дані РРО. Z – звіти» дані з Z – звітів ПРРО?
Фіскальний звітний чек (Z-звіт) у приватній частині Електронного кабінету реалізують в ході доопрацювання програмного забезпечення ІТС «Електронний кабінет».
- «ПРРО Каса» не дозволяє створити групи товарів для більш швидкого пошуку товарів та створення каталогу номенклатури товарів по зручним для користувача групам.
Номенклатуру товарів формує та вводить користувач ПРРО самостійно. Виконання пошуку по назві товару або її частині реалізовані в безкоштовному рішенні ДПС. Користувач ПРРО може самостійно виконати налаштування груп товарів для пошуку.
- В «ПРРО Каса» відсутні налаштування для друку чека, тому чеки друкують лише у форматі А-4. Купівля термопринтерів для друку компактних чеків потребує додаткових витрат (від 1500 грн.).
Безкоштовний ПРРО дозволяє друк фіскальних чеків на різних пристроях. Налаштувати друк можна, переглянувши керівництво користувача, яке знаходиться в складі архівного файлу разом з програмним забезпеченням для завантаження.
________________________________________
Бюджет
ДКСУ відповіла держустанові, який КЕКВ використати у разі придбання невмонтованого медичного обладнання.
Якщо видатки на придбання невмонтованого медичного обладнання включені у вартість зведеного кошторису на реконструкцію приміщень держустанови, то їх проводять за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».
Цей КЕКВ призначений для придбання невмонтованого обладнання, яке включене у вартість зведеного кошторису на капітальне будівництво та реконструкцію будов і об’єктів.
Джерело: лист ДКСУ від 29.01.2021 р. № 16-06-06/2463.
Мінфін запланував чергову порцію змін у бухобліку для суб’єктів держсектору. Про це свідчить оприлюднений на сайті міністерства проект наказу «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі».
Зміни можуть незабаром з’явитись у:
– Плані рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженому наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203;
– Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженому наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219;
– Типовій кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженій наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.
Зокрема, з’явитися кореспонденція для відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів від суб’єктів державного сектору, які відповідно до законодавства виконують функції з управління об’єктами державної (комунальної) власності, у межах відповідного бюджету.
________________________________________
Сільське господарство
Кабінет Міністрів України постановою від 17 березня 2021 р. № 205 вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Зокрема, передбачили: протягом бюджетного року один виробник сільськогосподарської продукції (за визначенням, наведеним у п. 2-1.4. ст. 2-1 Закону про підтримку сільського господарства) може отримати державну підтримку в сумі не більше ніж 10 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Таким чином, у 2021 році, скориставшись програмою підтримки, один сільгоспвиробник може розраховувати на фінансову підтримку до 60 млн грн. Отримати 25% компенсації вартості за придбану с/г техніку можуть юридичні особи та фізособи – підприємці – сільгоспвиробники.
________________________________________
Зовнішньоекономічна діяльність
У головному податковому відомстві звернули увагу на те, що відповідальність за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності діє у повній мірі.
Аде ані норми Закону № 2473, ані інші нормативно-правові акти, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період дії карантину.
________________________________________
Контроль і відповідальність
Головне управління ДПС у Запорізькій області нагадало, що забороняється продаж, зокрема, алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі (ст. 15-3 Закону № 481). До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст. 15-3 – 6800 гривень (ст. 17 Закону № 481).
Отже, якщо суб’єкти господарювання здійснюють на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями торгівлю алкогольними напоями в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо без обмеження площі, то до них застосовуються штрафні санкції як за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі у розмірі 6800 гривень.
Варто додати, що місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем фактичного розташування, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м., обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону № 481).
Будівлі – це земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (пп. 14.1.15 ПКУ).
________________________________________
Інше
Головне управління ДПС у Тернопільській області розповіло, як заповнювати реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» при сплаті єдиного внеску. Варто нагадати, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску визначені Порядком №666.
Так, відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку №666 під час сплати єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
– у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
– у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
– у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску (або серія та номер паспорта) громадянина, який здійснює сплату;
– у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
– у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
– у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
– у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки, під час заповнення реквізиту «Отримувач»:
- зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному держреєстрі юросіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юросіб, або в реєстраційному документі;
- зазначається ПІБ отримувача, що відповідає зазначеному в паспорті чи іншому документі, що посвідчує особу;
- під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.
В ГУ ДПС у Чернівецькій області звертають увагу платників податків на те, що із 20.03.2021 року діятиме наказ Мінфіну від 31.12.2020 р. № 846, яким викладено в новій редакції Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.
Читайте: оновлено порядок направлення податкових повідомлень-рішень
Даний Порядок приведено у відповідність до норм ПКУ, зокрема, у частині:
– доповнення підстав, у разі встановлення яких за результатами перевірки надсилається (вручається) податкове повідомлення-рішення, розширення інформації, яка повинна міститись у податкових повідомленнях-рішеннях, прийнятих за результатами документальної перевірки, визначення інформації, яка повинна міститись у Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень, уніфікації норм щодо надсилання (вручення) платнику податків податкових повідомлень-рішень;
– граничного строку сплати грошового зобов’язання, протягом якого платник податків зобов’язаний сплатити нараховані суми грошових зобов’язань;
– прийняття за результатами перевірок, що були розпочаті до 1 січня 2021 року, податкових повідомлень-рішень, а також їх оскарження за правилами ПКУ, що діяли до 1 січня 2021 року. За перевірками, які будуть розпочаті після 1 січня 2021 року, документом передбачено прийняття податкових повідомлень-рішень та їх оскарження за правилами, що діють після 1 січня 2021 року;
– відображення у формах податкових повідомлень-рішень інформації щодо права платника податків подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтвердних документів поважності причин його пропуску;
– використання єдиного рахунку з 1 січня 2021 року. Включено до відповідних форм податкових повідомлень-рішень посилання на єдиний рахунок одержувача та умови сплати коштів на ці рахунки.
Також кількість форм ППР збільшилася вдвічі (було 14, а стало 30).