ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Міністерство економіки листом від 07.10.2021 р. № 4711-06/49007-07 роз’яснило щодо застосування положень Порядку № 100 та Постанови № 917. Норми останньої застосовуються з 04.09.2021 р.
Як пояснили у Мінекономіки, працівникам, яким у період з 12.12.2020 р. по 03.09.2021 р. включно обчислення середньої заробітної плати було здійснено без врахування нарахованих у цьому періоді премій та виплат за підсумками роботи за певний період, протягом трьох місяців після набрання чинності Постанови № 917 повинні здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням редакції п. 3 Порядку № 100, яка була чинна на час розрахунку середньої заробітної плати. А саме – з урахуванням редакції Постанови № 1213.
Якщо премії та інші виплати за підсумками роботи за певний період нараховано після набрання чинності Постанови № 917 (з 04.09.2021 р.), то перерахунок середньої заробітної плати, яка нарахована в період з 12.12.2020 р. по 03.09.2021 р., не здійснюється.
Директорат розвитку ринку праці та умов оплати праці Мінекономіки дав відповіді на шість найбільш поширених питань роботодавців щодо дистанційної та надомної праці.
1) Чи потрібно при застосуванні надомної або дистанційної праці використовувати саме типові форми трудових договорів про надомну і дистанційну роботу?
Згідно з п. 6-1 ч. 1 ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу. На думку Мінекономіки, сторони трудових відносин при укладенні трудових договорів про дистанційну або надомну роботу повинні використовувати саме типові форми трудових договорів про надомну та дистанційну роботу і укладати їх в письмовій формі.
Крім цього, Типовою формою трудового договору про надомну роботу і Типовою формою трудового договору про дистанційну роботу передбачені випадки, коли такі договори укладаються на момент, коли працівник уже перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
Так, у Примітці до пункту 39-1 Типової форми трудового договору про надомну роботу і Типової форми трудового договору про дистанційну роботу встановлено наступне: «Зазначається лише один з пунктів залежно від того, чи було здійснено прийняття на роботу працівника, який не перебуває у трудових відносинах з роботодавцем (пункт 39), або здійснено укладення трудового договору про надомну / дистанційну роботу з працівником, що вже перебуває у трудових відносинах з Роботодавцем на умовах іншого режиму роботи (пункт 39-1).».
Пунктом 39-1 типових форм трудових договорів встановлено наступне: «Цей Договір набирає чинності після його підписання Сторонами з _________ та укладається на заміну інших трудових договорів, що були раніше укладені між Сторонами.».
Враховуючи вищевикладене, Мінекономіки вважає, що у випадку, якщо з працівником уже було укладено трудові договори, зокрема ті, які уже містять положення про дистанційну / надомну роботу, з таким працівником доцільно переукласти трудовий договір про дистанційну / надомну роботу відповідно до типової форми, затвердженої Наказом № 913-21.
Разом з тим, якщо при здійсненні такого переукладення трудового договору змінюються істотні умови праці працівника (системи і розміри оплати, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інші), роботодавцем мають бути дотримані вимоги статті 32 КЗпП щодо двомісячного строку повідомлення працівника.
2) Чи можливе внесення змін до типової форми трудового договору та передбачення там додаткових умов праці працівника?
Типовими формами трудових договорів про дистанційну та надомну роботу передбачено можливість сторін за згодою встановити додаткові умови щодо прав та обов’язків працівника та роботодавця, додаткові умови щодо оплати праці, додаткові характеристики виконуваної роботи, інші положення. При цьому відповідно до статті 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Тому сторонам трудових відносин при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу не заборонено вносити додаткові зміни та доповнення, які не суперечать законодавству про працю.
3) Чи необхідно у трудовому договорі про дистанційну або надомну роботу у розділі «IV. Умови оплати праці» повністю дублювати положення колективного договору та / або нормативного акту роботодавця щодо оплати праці?
Згідно зі ст. 29 Закону про оплату праці при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 29 КЗпП при укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець зобов’язаний поінформувати під розписку про умови праці, ознайомити працівника з колективним договором. Разом з тим, на думку Мінекономіки, умови праці, які встановлюються у колективному договорі або нормативному акті роботодавця, не вимагається дублювати у кожному трудовому договорі працівника.
У зв’язку з цим, за умови дотримання відповідно до законодавства процедури інформування працівника про його умови праці, у трудовому договорі може бути зазначене відповідне посилання на колективний договір або нормативний акт роботодавця без встановлення у ньому конкретних умов оплати праці.
4) Які дії має вчинити роботодавець у випадку прийняття ним рішення про зміну режиму роботи працівника (переведення на дистанційний режим або переведення з дистанційного режиму на інший режим роботи)?
Відповідно до ст. 32 КЗпП про зміну істотних умов праці (зокрема, систем та розмірів оплати праці) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Тож у випадку прийняття роботодавцем рішення про зміну режиму роботи працівника (переведення на дистанційний режим або переведення з дистанційного режиму на інший режим роботи), роботодавець повинен повідомити такого працівника у строк не менше ніж за два місяці.
Водночас відповідно до ч. 11 ст. 60-2 КЗпП на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми ч. 3 ст. 32 КЗпП не застосовуються.
5) Якою має бути форма трудового договору при зміні режимів роботи працівника?
Частиною першою ст. 24 КЗпП врегульовано випадки обов’язкового укладення трудового договору в письмовій формі. При цьому в окремих випадках передбачено типові форми таких договорів (дистанційна та надомна робота).
Якщо внаслідок зміни режиму роботи законодавство про працю не вимагає обов’язкового укладення трудового договору в письмовій формі, сторони можуть самостійно визначати форму трудового договору.
Разом з тим, з метою уникнення трудових спорів Мінекономіки рекомендує в таких випадках все одно укладати трудові договори у письмовій формі.
Водночас у міністерстві вважають, що зміна режиму роботи працівника та строки попередження про таку зміну повинні бути підтверджені нормативним актом роботодавця. При цьому, у разі зміни режиму роботи працівника у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці роботодавцю слід також дотримуватися вимого ч. 3 ст. 32 КЗпП.
6) Який порядок дій роботодавця у випадку виявлення працівником бажання перевестися на дистанційну роботу?
Виходячи зі змісту статей 32, 60-1 та 60-2 КЗпП, дистанційну та надомну роботи слід вважати режимами роботи, про зміну яких з ініціативи роботодавця останній повинен попередити працівника у строк не менше ніж за два місяця.
При цьому законодавством про працю не встановлено строку такого попередження у випадку, якщо зміни істотних умов праці ініційовані з боку працівника.
Разом з тим, Мінекономіки звертає увагу, що зміни істотних умов праці з ініціативи працівника повинні належним чином відображати його волю та бажання і не бути прихованим засобом для уникнення роботодавцем процедури, передбаченої частиною третьою ст. 32 КЗпП.
________________________________________
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Для упередження формування ризикового ПДВ, на центральному рівні ДПС України створена та функціонує Система Автоматизованого Моніторингу Критеріїв Оцінки Ризиків (САМКОР). Про це інформує Головне управління ДПС в Одеській області.
Постановою КМУ № 1165 визначено, зокрема, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, Критерії ризиковості здійснення операцій.
Питання відповідності/невідповідності платника критеріям ризиковості розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника хоча б одному з критеріїв ризиковості платника комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника. Платник отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника критеріям ризиковості та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника, що свідчать про таку невідповідність.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника критеріям ризиковості платник отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
– договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
– договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
– первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
– розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
– документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
– інші документи, що підтверджують невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником, комісія регіонального рівня розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами їх комісією приймається рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості, яке платник отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом 7 робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник виключається з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника.
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що покупці, крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку, мають право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах якої допущено помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, та які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН.
У разі своєчасної реєстрації в ЄРПН це станеться у податковій звітності з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому складено розрахунок коригування, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
У разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій звітності з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати складання такої податкової накладної.
Слід зауважити, що суми ПДВ, відображені у податкових накладних/розрахунках коригування, з дати складання яких минуло 1095 календарних днів, не можуть бути включені до податкового кредиту.
Покупці, які застосовують касовий метод податкового обліку, мають право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах якої допущено помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, та які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, в аналогічному порядку, але за умови оплати або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг з урахуванням періоду, визначеного п. 198.6 ПКУ в редакції Закону № 466.
Перереєстрацію платника ПДВ проводять у випадку перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ (п. 183.15 ПКУ).
Що стосується перереєстрації у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (П.І.Б.) платника ПДВ, який включений до ЄДР, то її проводить контролюючий орган без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР. А будь-яких інших підстав для проведення перереєстрації платника ПДВ немає.
Норму із ПКУ, яка стосувалась перереєстрації у зв’язку зі зміною даних про платника ПДВ, пов’язаних із місцезнаходження (місцем проживання) платника ПДВ, виключили згідно із Законом № 466.
Тож, якщо відбулося перейменування назв вулиць, міст, селищ, зміна поштових індексів, тоді перереєстрацію платника ПДВ не здійснюють та реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до органу ДПС не подають.
Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.
________________________________________
ЄДИНИЙ ПОДАТОК
Податківці стверджують, що виготовлення ФОП – платником ЄП другої групи продукції з давальницької сировини суб’єкта господарювання, який перебуває на загальній системі, є порушенням умов спрощеної системи оподаткування.
Пояснюють це тим, що платники ЄП другої групи – це ФОП які проводять господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства (пп. 2 п. 291.4 ПКУ).
При цьому давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (пп. 14.1.41 ПКУ).
Тому операції з виробництва такої продукції є за своєю суттю операціями з надання послуг замовнику, що є порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування для ФОП – єдинника другої групи.
З 1 січня 2022 року запроваджується обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) ФОПами. Подробиці розповів в.о. керівника ДПС Євген Олейніков. За його словами, це буде стосуватися тих фізосіб-підприємців, які не перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування і при цьому здійснюють операції, що належать до розрахункових.
Якщо дуже просто, каже Є. Олейніков, то це залежить від моделі бізнесу: «Якщо у вас бізнес B2B, ви працюєте переважно з такими ж ФОПами і юридичними особами, маєте угоди, проводите розрахунки через банк, то з імовірністю 99% у вас не буде операцій, що підлягають застосуванню реєстратора. Якщо ж ви здійснюєте переважно операції з роздрібної торгівлі, тобто B2C, то, скоріше за все, вам реєстратор знадобиться. Хоча є перелік винятків з операцій, які є розрахунковими, але їх можна не проводити через реєстратор».
Також він нагадав, що немає відповідальності за факт відсутності реєстратора. Є відповідальність за непроведення через реєстратор розрахункової операції. Тобто якщо у вас такої операції нема, реєстратор вам не потрібен.
На питання як буде діяти податкова відносно тих, хто не поставить РРО з 2022 року, керівник ДПС відповів: «Поки що ніяк. У нас до кінця карантину діє мораторій на перевірки. Зараз ми намагаємося інформувати тих підприємців, діяльність яких передбачає наявність РРО, що наближається момент, коли їх слід встановити. Після 1 січня будемо звертатися і нагадувати, що поки діє мораторій, потрібно скористатися цим, встановити РРО і почати його застосовувати. Тобто на першому етапі переважно будемо переконувати, а щодо тих, хто вперто ігноруватиме закон, буде застосовуватися контрольна функція».
А от чи будуть відстрочення перевірок після зняття мораторію? На це Є. Олейніков відповів: «Коли знімуть мораторій, це не означає, що ми кинемо все і побіжимо одразу перевіряти ФОПів щодо РРО. У Державній податковій службі працює до 25 тисяч осіб. Тобто нам треба було б відкласти всі справи і займатися тільки перевірками ФОПів, причому без якогось відчутного ефекту».
________________________________________
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
Наказом Мінфіну від 27.10.2021 р. № 567 внесено уточнення та доповнення до НП(С)БОДС 123 «Запаси», НП(С)БОДС 135 «Витрати», НП(С)БОДС 136 «Біологічні активи». Зміни діятимуть із 01.01.2022 року.
По-перше, НП(С)БОДС 123 «Запаси» не застосовуватимуть до оцінки запасів, утримуваних суб’єктами держсектору після збирання врожаю, до корисних копалин та мінеральної сировини за умови, що вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших НП(С)БОДС.
Натомість НП(С)БОДС 123 «Запаси» поширюватиметься на біологічні активи, пов’язані із сільськогосподарською діяльністю та сільськогосподарською продукцією під час збирання врожаю.
У примітках до фінансової звітності буде розкриваться інформація про вартість запасів, визнану витратами протягом періоду.
По-друге, до НП(С)БОДС 135 «Витрати» уведено поняття «кваліфікаційний актив» – актив, підготовка якого для використання за призначенням або для продажу обов’язково потребує суттєвого періоду часу».
Уточнено, що до матеріальних витрат у складі витрат за обмінними операціями належать витрати палива та електроенергії.
Встановлюється, що сума постійних загальновиробничих витрат, розподілених на кожну одиницю продукції (робіт, послуг), не зростає внаслідок низького рівня виробництва або простоїв. У періоди надзвичайно високого рівня виробництва сума постійних загальновиробничих витрат, розподілених на кожну одиницю продукції (робіт, послуг), зменшується.
По-третє, передбачено, що біологічні активи при їх первісному визнанні оцінюють за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж, крім випадків, коли справедливу вартість достовірно визначити неможливо. Якщо справедливу вартість достовірно визначити неможливо, біологічний актив зараховують на баланс суб’єкта державного сектору за первісною вартістю.
________________________________________
ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ
ДПС наголошує, що у разі застосування ЕПЗ розрахунковою операцією є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок згідно з виписки фінансової установи або момент вручення такого товару споживачу. Про це відзначено в ІПК від 04.10.2021 р. № 3688/ІПК/99-00-07-05-02-06.
У випадках отримання оплати за товари в позаробочий час РРО та/або ПРРО суб’єкту господарювання слід застосовувати на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів, не пізніше наступного робочого дня, з дня її отримання із дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.
При здійсненні постачальником (платником ПДВ) операцій з постачання товарів покупцю (кінцевому споживачеві, який не є платником ПДВ) за готівку, розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), такий постачальник (платник ПДВ) може скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій (якщо попередньо не були складені податкові накладні на такі операції).
При постійних зв’язках постачальника (платника ПДВ) товарів з покупцями (кінцевими споживачами) таких товарів, а саме у випадках, коли постачання товарів таким покупцям (кінцевим споживачам) має безперервний або ритмічний характер, постачальник (платник ПДВ) таких товарів не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено таке постачання, може скласти зведену податкову накладну з урахуванням особливостей, визначених пунктом 201.4 ПКУ.
В ДПС пояснили, чи не буде порушенням програмування РРО при оптовій торгівлі таким чином, що при сплаті з відстрочкою оптовими покупцями через касу фіскальний чек надавався із строчкою – погашення заборгованості або оплата за видатковою накладною, або оплата за договором поставки?
Висновок податківців – розрахункові операції у разі розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводять через РРО/програмні РРО з зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі розрахунків за відстроченим платежем – проводять через РРО/програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем проводиться через РРО/програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Діюче законодавство не передбачає при сплаті з відстрочкою платежу проводити розрахунок готівкою через РРО/програмні РРО з призначенням – погашення заборгованості, оплата за видатковою накладною, оплата за договором поставки.
Джерело: ІПК ДПС від 29.10.2021 р. № 4131/ІПК/99-00-07-05-02-06.
________________________________________
ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Податковій службі адресували запит із ситуацією, коли платник податків із 01.06.2019 року до 31.03.2020 року знаходився на спрощеній системі оподаткування, але просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо списання боргу зі сплати ЄСВ, нарахованого за період перебування на загальній системі оподаткування (із 01.04.2020 року по 29.01.2021 року).
ДПС відсилає до п. 915 розділу VIII Закону № 2464, який і визначає окремі процедуру списання боргів з ЄСВ для ФОПів.
Він передбачає, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01.12.2020 року суми недоїмки, нараховані платникам ЄСВ, зазначеним у п. 4 (крім ФОП на спрощеній системі оподаткування) та 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01.01.2017 року до 01.12.2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО, та за умови подання до 01.03.2021 року, зокрема особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 01.01.2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (крім ФОП на спрощеній системі оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01.01.2017 року до 01.12.2020 року.
Оскільки у період з 01.06.2019 року по 29.01.2021 року ФОП змінювала систему оподаткування то положення п. 915 розділу VIII Закону № 2464 не поширюються на таку ФОП.
Джерело: ІПК ДПСУ від 01.11.2021 р. № 4140/ІПК/99-00-04-03-03-06.
Десятиденний термін для призначення застрахованій особі комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства матеріального забезпечення починається через сім днів після дати закінчення періоду дії листка непрацездатності. Про це йдеться у листі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 11.10.2021 р. № 2369-11-1.
Що стосується відповідальності за порушення роботодавцем строку призначення матеріального забезпечення застрахованим особам, а також неподання у 5-денний термін заяви-розрахунку, то ні Законом № 1105, ні Порядком № 12 така відповідальність не передбачена.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 1105 документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються роботодавцем (комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства) не пізніше десяти днів з дня їх надходження.
Пунктом 2 Порядку № 12, передбачено, що у разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов’язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.
На підставі цього рішення страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.
________________________________________
ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 р. № 496 затверджено Порядок, який визначає правила ведення обліку товарних запасів. Він поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону про РРО зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Відповідно до п. 3 Наказу № 496, він набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування. Оскільки цей акт було опубліковано в «Офіційному віснику» від 16.11.2021 р. №87, то він набере чинності з 26 листопада 2021 року.
Нагадаємо, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку. При цьому заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:
1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;
2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;
3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Суб’єкти господарювання мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/ підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб. Про це нагадує Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Поточний рахунок відкривається підприємствам усіх видів і форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам – підприємцям для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства.
Юридична особа для ведення господарської діяльності може здійснювати розрахунки як в безготівковій формі, так і готівкою.
Якщо фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не планує працювати з іншими підприємствами (зазвичай розрахунки між підприємствами здійснюються у безготівковій формі) та отримувати оплату за товари та послуги від покупців через банк, то такий підприємець може здійснювати підприємницьку діяльність, не відкриваючи рахунка в банку. При цьому сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.
________________________________________
КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
За ініціативи Мін’юсту на засіданні Уряду 17.11.2021 року розглянуто проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку подання податкової звітності».
Документ пропонує зміни до ст. 1631 КпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність для керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій за порушення порядку ведення податкового обліку, подання податкової звітності, надання аудиторських звітів.
Крім того пропонують збільшити розміри штрафних санкцій за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.1631 КпАП із 5-10 НМДГ до 100-150 НМДГ (від 1700 грн до 2550 грн).
Для реалізації зазначеної статті КпАП також пропонують зміни також до ст. 221, 2342, 255 КпАП, якими визначать, що справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку ведення податкового обліку, подання податкової звітності, надання аудиторських звітів розглядатимуть податкові органи.
Додатково вказаним законопроектом внесуть зміни до ст. 1634 та 1651 КпАП для уникнення колізій, які на сьогодні виникають на практиці при застосуванні цих положень КпАП за подання єдиної звітності в частині ЄСВ.
Державна регуляторна служба України затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік.
Механізм участі ДРС у заходах державного нагляду (контролю) визначено постановою Кабміну від 24 травня 2017 р. № 388.
Уповноважені представники ДРС під час перевірок мають право:
- одержувати від посадових осіб органу (органів) державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання інформацію, довідки, копії документів, скарг, матеріалів, відомості щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю);
- вимагати від посадових осіб органу (органів) державного нагляду (контролю) зупинення дій, які порушують вимоги законодавства, та усунення вже вчинених порушень;
- складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Підстави, за наявності яких проводять документальну позапланову перевірку, нагадали в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Треба враховувати, що обмеження у підставах для проведення перевірок платників податків, які визначені ПКУ, не поширюються на перевірки за зверненням платника податків (абз. 1 п. 78.2 ПКУ).
Керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДПС приймає рішення про документальну позапланову перевірку, яке оформлюють наказом (абз. 1 п. 78.4 ПКУ).
Тому на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника органу ДПС проводять документальну позапланову перевірку.
Проте органам ДПС заборонено проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 ПКУ, якщо питання, які є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (абз. 2 п. 78.2 ПКУ).
________________________________________
ІНШЕ
Президент України Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення надання інформації для цілей фінансового моніторингу», який спрощує передачу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Про це повідомляє сайт глави держави.
Документ передбачає можливість електронної подачі інформації представниками бізнесу та іншими юридичними особами для фінансового моніторингу з метою протидії легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом.
«Процес подання інформації про бенефіціарних власників цьогоріч було організовано неналежним чином. Саме тому я ініціюю можливість подання необхідної інформації в електронному вигляді – без черг та додавання непотрібних паперових документів. Натомість можна буде зробити кілька кліків у додатку «Дія»», – зазначив глава держави.
Передбачається також можливість автоматичної звірки поданої компаніями інформації з даними державних реєстрів, що замінить довготривалу звірку паперових документів з електронними реєстрами в ручному режимі та значно прискорить процес реєстрації.
Законопроект передбачає підготовку та затвердження відповідальним органом влади детальної методології визначення кінцевого бенефіціара для юридичних осіб та проведення роз’яснювальної роботи щодо цього. Запропоновано, щоб юридичні особи мали щонайменше шість місяців для подачі інформації з моменту затвердження такої методології, а ті, хто вже подав інформацію, отримали можливість її уточнити.
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводять до відома, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).
Зазначені норми встановлені ст. 60 Податкового кодексу.
У парламенті зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» щодо удосконалення деяких положень (№ 6245-1 від 12.11.2021 р.) авторства народних депутатів Д. Гетманцева та Я. Железняка.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону про аудит, зокрема:
– спростити порядок внесення відомостей до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, передбачивши їх внесення безпосередньо аудиторами та суб’єктами аудиторської діяльності в електронній формі в установленому законодавством про електронні документи та електронний документообіг порядку через інформаційно-аналітичну систему Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;
– диференціювати розмір внесків, які платяться на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю залежно від категорії підприємств, яким надаються аудиторські послуги, що забезпечить оптимізацію фінансового навантаження на суб’єктів аудиторської діяльності;
– посилити вимоги до якості аудиторських послуг з виконання завдань здійснення яких вимагається законодавством;
– усунення штучних бар’єрів з обмеження можливості аудиторів здійснювати підприємницьку діяльність;
– залучення професійних організацій аудиторів та бухгалтерів до системи регулювання аудиторської діяльності шляхом надання можливості делегування їм повноваження з контролю за безперервним професійним навчанням аудиторів -членів цих професійних організацій;
– підвищити рівень електронної комунікації аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності з Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю через інформаційно-аналітичну систему;
– удосконалити норми щодо порядку атестації аудиторів з метою зменшення вартості, яка справляється за проведення іспитів і підвищення якості підготовки екзаменаційних завдань та створення умов для входження у професію молоді та досвідчених фахівців;
– переходу від звітування за календарний рік до звітування за маркетинговий рік в аудиті, який враховує сезонні навантаження, що дозволить не відволікати ресурси суб’єктів аудиторської діяльності від виконання завдань з обов’язкового аудиту у період пікових навантажень та підвищить актуальність даних звітності;
– запровадження оперативного звітування суб’єктами аудиторської діяльності про результати надання послуг з метою забезпечення ефективного моніторингу якості аудиторських послуг;
– імплементація норм європейського законодавства, зокрема щодо забезпечення однозначності змісту аудиторського звіту, недопущення впливу регуляторів на зміст аудиторського звіту в частині аудиту фінансової звітності, уточнення складу заборонених неаудиторських послуг, проведення органом нагляду інших перевірок, крім перевірок з контролю якості аудиторських послуг, тощо;
– уточнити положення щодо процедури контролю якості аудиторських послуг, щодо професійної відповідальності аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, а також порядку дисциплінарного провадження.
В Мінекономіки повідомили про затвердження порядку впровадження електронного документообігу в системі управління охороною праці.
Відповідний наказ від 28.10.2021 р. № 839-21 зареєстрований в Мін’юсті 11.11.2021 р. за № 1488/37110.
Наказ Мінекономіки відкриває нові можливості в системі управління охороною праці та дозволяє значно спростити ведення відповідної документації.
Водночас впровадження електронного документообігу в системі управління охороною праці не є обов’язковим, це виключно альтернативний варіант, на вибір роботодавця. Тому кожне підприємство зможе обрати для себе зручний і комфортний формат.
Тож в результаті кожен роботодавець матиме право видати відповідний наказ, яким прийняти рішення щодо впровадження електронного документообігу, створення та використання якого передбачено нормативно-правовими актами з охорони праці.
Одночасно з прийняттям зазначеного рішення роботодавець буде зобов’язаний затвердити:
1) перелік документів, ведення яких передбачається у електронній формі;
2) порядок створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення документів, зазначених у переліку.
Затвердження Порядку сприятиме:
– економії часу та підвищенню продуктивності внутрішніх процесів у суб’єктів господарювання;
– оптимізації внутрішніх та зовнішніх комунікацій;
– забезпеченню безперервного процесу проведенню онлайн навчання та інструктажів на виробництві в умовах пандемії;
– покращенню взаємовідносин між замовником та підрядними організаціями в системі управління охороною праці.
Наказом Мінфіну від 04.06.2021 р. № 322, який набере чинності 27 листопада, затверджено:
– Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу;
– Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України.
Порядок створення особистого кабінету розроблено для забезпечення подання/отримання суб’єктами первинного фінансового моніторингу відповідно до Закону про запобігання та протидію інформації, необхідної для їх обліку як суб’єктів, інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, а також доведення Держфінмоніторингом до суб’єкта інформації відповідно до закону.
Своєю чергою, Порядок інформаційної взаємодії визначає механізм взаємодії між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Держфінмоніторингом щодо забезпечення відповідно до Закону про запобігання та протидію обміну інформацією щодо фінансового моніторингу.
Подання суб’єктами будь-якої інформації до Держфінмоніторингу, а також доведення Держфінмоніторингом до суб’єктів запитів, рішень/доручень, та іншої інформації, визначеної Законом, здійснюється в електронній формі.
Нагадаємо, що суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:
1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
2) платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;
3) професійні учасники організованих товарних ринків;
4) професійні учасники ринків капіталу, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;
5) оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
6) філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
7) спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):
– суб’єкти аудиторської діяльності;
– бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
– суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
– адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
– нотаріуси;
– суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
– особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
– суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
– суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
– суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;
8) постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
9) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.