Податок на додану вартість
При зміні суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), у т.ч. пов’язаного зі зміною адміністративного району, не відбувається анулювання реєстрації платника ПДВ та не здійснюється повторна реєстрація платником ПДВ. Тому підстави для відкриття нового електронного рахунку відсутні, а отже номер рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ не змінюється.
Нагадаємо, після запровадженням Законом № 466 нових правил обліку платників ПДВ у відповідність до них приведено Положення № 1130, яким врегульоване реєстраційні процедури для платників ПДВ..
________________________________________
Податок на прибуток
ГУ ДПС нагадала про зміни, які відбулись в частині ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій. Пояснення викладені в листі від 08.02.2021 р. № 3467/7/99-00-21-02-01-07.
Нагадаємо, що тепер у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися прохання заявника про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Щодо змін у додатках до Порядку.
Враховуючи, що під час державної реєстрації створення юридичної особи у заяві про реєстрацію заявник може зазначати прохання про включення до Реєстру без подання окремої заяви, з Єдиного державного реєстру до контролюючого органу така заява не передається, а передаються відомості із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи з проханням про включення до Реєстру, відповідні зміни внесені до додатків, визначених Порядком.
Постановою № 1270 додаток 1 до Порядку доповнено новою виноскою «1» до назви додатка 1, яка передбачає, що в разі надходження з ЄДР відомостей про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій реєстраційна заява створюється в автоматичному режимі.
З метою уніфікації форм документів, затверджених Порядком, та прискорення надання адміністративних послуг Порядок доповнено новими додатками, а саме:
– Додаток 4 «Витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій», який містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування;
– Додаток 5 «Повідомлення про відсутність відомостей про платника у Реєстрі неприбуткових установ та організацій».
ДПС розглянула нарахування амортизації на основні засоби у разі реконструкції частини адміністративного корпусу.
Як зазначено у зверненні до податківців, ТОВ планувало здійснити реконструкцію двох поверхів цієї будівлі під виробництво лікарських засобів, а також змінити тип майна: з адміністративного корпусу на виробничу будівлю для виробництва лікарських засобів.
Уся будівля рахується у власності ТОВ як єдиний корпус, й амортизацію нараховують не по поверхово, а на всю будівлю.
Тому виникло питання, чи потрібно здійснювати нарахування амортизації під час реконструкції корпусу на всю будівлю чи частину будівлі (по поверхово), чи її взагалі не потрібно нараховувати.
ПКУ не встановлює правил нарахування амортизації у разі реконструкції частини будівлі.
Тому, платник податку на прибуток на період реконструкції корпусу здійснює нарахування амортизації за правилами бухобліку з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 та пп. 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ.
Джерело: ІПК ДПС від 31.12.2020 р. № 5299/ІПК/99-00-21-02-02-06.
Уряд за поданням Мінекономіки щороку затверджує базові нормативи відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави (далі – базовий норматив).
Господарські товариства сплачують дивіденди на державну частку до Держбюджету у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів, пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
Проект постанови, яким встановлюється базовий норматив на 2020 рік, розробило Мінекономіки.
Запропоновано затвердити базовий норматив за результатами фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання у 2020 році, у розмірі 50%.
Такий же розмір базового нормативу встановлений на 2019 рік постановою КМУ від 24.04.2020 р. № 328.
________________________________________
Податок на доходи фізосіб
Податківці відповіли, чи включати компенсацію витрат за використання працівником власного автомобіля під час трудових обов’язків (витрат на пальне та амортизаційні витрати) до оподатковуваного доходу.
Вказаний дохід включається податковим агентом до оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.
При цьому він не є базою нарахування ЄСВ
Джерело: ІПК ДПС від 12.01.2021 р. № 128/ІПК/99-00-04-03-03-06.
________________________________________
Єдиний податок
Нещодавно Мінфін оновив форму декларації акцизного податку та порядку її заповнення і подання. Зміни до них затверджені наказом Мінфіну 08.12.2020 р. № 747. Він чинний із 16.02.2020 року.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (п. 46.6 ПКУ).
Тому вперше подавати декларацію акцизного податку за зміненою формою треба за березень 2021 року не пізніше 20 квітня.
Водночас ДПС до набрання чинності нової форми декларації акцизного податку із змінами ( Наказ № 747) пропонує платникам акцизного податку здійснювати декларування податкових зобов’язань таким чином.
Із 01 січня 2021 року сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну, виділені в окремий код 2402 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД, змінено одиниці виміру сигарил з «гривень за 1 кілограм (нетто)» на «гривень за 1000 штук» і запроваджено адвалорну ставку (12 відсотків), а також визначено мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів з подвійним обмеженням.
Платник податків може подати при необхідності доповнення до декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подають з поясненням мотивів його подання.
Зазначене доповнення до декларації акцизного податку подається у додатку 10 до декларації (наказ Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14).
Отже, пропонується платникам акцизного податку за звітні періоди січень і лютий 2021 року розрахунок суми акцизного податку з сигарил (код 2402 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД) подавати у додатку 10 до декларації акцизного податку за формою, наведеною у додатку 1 до листа ДПС від 11.02.2021 р. № 3836/7/99-00-21-03-03-07.
Визначена таким чином сума податкового зобов’язання з сигарил відображається у розділі Б декларації акцизного податку за відповідною операцією згідно з порядком, затвердженим наказом № 14, в чинній редакції.
Що стосується оподаткування операцій з рідинами, які використовуються в електронних сигаретах, та тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) при їх ввезенні на митну територію України або реалізації виробником товарів вироблених в Україні з 01 січня 2021 року, то:
– рідини, які використовуються в електронних сигаретах (код 3824 90 97 20 згідно з УКТ ЗЕД) оподатковуються за ставкою 3000 гривень за 1 літр (пп. 215.3.31 ПКУ);
– змінено одиницю виміру ТВЕНів з «гривень за 1 кілограм (нетто)» на «гривень за 1000 штук». Так, ТВЕНи (код 2403 99 90 10 згідно з УКТ ЗЕД) у період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2024 року оподатковуватимуться за ставками, встановленими п. 17 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а з 01 січня 2025 року оподаткування здійснюватиметься за ставками, визначеними пп. 215.3.2 ПКУ.
Розрахунок акцизного податку із зазначених товарів здійснюється платниками податку у додатку 1 до декларації акцизного податку із перенесенням суми податку у розділ Б декларації за відповідними операціями згідно з порядком, затвердженим наказом № 14, в чинній редакції.
Джерело: лист ДПС від 11.02.2021 р. № 3836/7/99-00-21-03-03-07.
В ДПС відповіли на запит ФОПа щодо включення в дохід вартості безоплатно отриманих послуг з користування квартири.
Ситуація ускладнювалась тим, що ФОПу на підставі договору позички передала у користування квартиру інша фізособа – власник цієї квартири. Водночас ФОП планує передати зазначену квартиру в оренду.
Податківці зауважують, оскільки передача квартири ФОПу на підставі договору позички не передбачає переходу права власності на таке майно, то доходу у розумінні п. 292.1 ПКУ в такого підприємця не виникає.
Разом з тим до доходу ФОП – платника єдиного податку включають суму орендної плати, отриманої таким підприємцем на підставі договору оренди.
Також варто враховувати, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв.м. (до 01.01.2021 р. – 100 кв.м.)., нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв.м. (до 01.01.2021 р. – 300 кв.м.) (пп. 291.5.3 ПКУ).
Джерело: ІПК ДПС від 05.01.2021 р. № 86/ІПК/99-00-04-03-03-06.
________________________________________
Бухгалтерський облік
Мінфін доповнив НП(С)БОДС 128 «Зобов’язання» поняттями «умовне зобов’язання» та «умовний актив». Зміни запроваджені наказом Мінфіну від 27.01.2021 р. № 44.
Ці терміни замінять попередні – непередбачений актив та непередбачене зобов’язання.
Додатково прописують, що уважати поточними та довгостроковими зобов’язаннями.
Також уточнять, якщо суб’єкт державного сектору має право та намір відстрочити погашення зобов’язання на період не менше 12 місяців після дати балансу згідно з існуючим кредитним договором, таке зобов’язання слід розглядати як довгострокове, навіть якщо строк його погашення настає раніше.
Зобов’язання класифікується як довгострокове, якщо на дату балансу існує згода позикодавця надати пільговий період, що закінчується не менше ніж через 12 місяців після дати балансу, протягом якого позичальник може виправити порушення та позикодавець не може вимагати негайного платежу.
________________________________________
Звітність
На нараді у Фонді соцстраху обговорили здійснення страхових виплат, зміни в сплаті ЄСВ і подання звітності.
Із 2021 року відбулися зміни у сплаті ЄСВ для ФОП, самозайнятих та членів фермерських господарств.
Ці категорії осіб звільняють від сплати ЄСВ за себе, якщо за основним місцем роботи ЄСВ за них сплатив роботодавець. Крім того, самозайняті особи звільнені від сплати ЄСВ за себе, якщо провадять незалежну профдіяльність як ФОП. Також, якщо зазначені категорії осіб отримують пенсію за віком або за вислугу років, мають інвалідність, досягли пенсійного віку та отримують відповідно до закону пенсію чи соціальну допомогу, тоді вони можуть бути платниками ЄСВ виключно на добровільних умовах.
Проте треба зважати, що право на отримання матеріального забезпечення від Фонду соцстраху для цих осіб має особливості, оскільки застрахованою вважають особу, яка сплатила або за яку сплачено роботодавцем ЄСВ.
Тобто, якщо у місяці, в якому зазначені особи не сплачували ЄСВ, тобто не були застрахованими, вони захворіли, отримали невиробничу травму, або настав 30-ий тиждень вагітності, право на матеріальне забезпечення не набувається. Самозайняті особи, зареєстровані як ФОП, набувають право на матеріальне забезпечення лише як ФОП. Особи, які отримують пенсію за вислугу років, набувають право на отримання матеріального забезпечення від Фонду соцстраху за умови добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та сплати ЄСВ.
При обчисленні середньоденного доходу для розрахунку суми матеріального забезпечення від Фонду, періоди несплати ЄСВ не виключають із розрахункового періоду. Водночас допомога по вагітності та пологах для таких осіб незалежно від визначеного розміру середньоденного доходу не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.
Також гарячою є тема зміни порядку подання звітності з ЄСВ, яка набула чинності з 1 січня 2021 року. Зокрема, передбачено щоквартальне подання звітності про нарахування ЄСВ замість щомісячної звітності (наказ Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773).
Для недопущення порушення прав застрахованих осіб на своєчасне отримання виплат, Мінфін запровадив податковий розрахунок та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий».
А якщо керуватись листом Мінфіну від 27.01.2021 р. № 11220-02-62/2362, то розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подають роботодавці у разі необхідності призначення застрахованим особам поза межами звітного щоквартального періоду пенсій, матеріального забезпечення або страхових виплат. Така звітність подається виключно по тим особам, яким необхідно призначити виплати.
Держстат розмістив оголошення, в якому вказується про подання респондентами фінзвітності за 2020 рік в електронному вигляді на бланках форм, затверджених відповідними наказами Мінфіну, ураховуючи наказ Мінфіну від 29.09.2020 р. № 588.
Вказаним наказом внесені зміни до НП(С)БО, серед яких – нові рядки в форми № 1-мс «Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».
Тож за 2020 рік подають звіт до Держстату за формою № 1-мс із за кодом шаблону форми S0111005.
Річну фінзвітність до Держстату треба подати не пізніше 28 лютого наступного за звітним року. Враховуючи, що 28 лютого у 2021 році припадає на вихідний, останній день подання фінзвітності – 1 березня 2021 року.
Мінфін визначив долю звітності з ЄСВ за попередніми формами, затвердженими Наказом № 435.
Зважайте, що із 1 січня діє об’єднана звітність із ПДФО та ЄСВ. Форму № 1ДФ виклали у новій редакції наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773, який поглинув таблиці Звіту з ЄСВ. А вперше обєднану звітність подають з І кварталу 2021 року.
Тепер же в наказі Мінфіну від 28.12.2020 р. № 814 визначили, що звітність з ЄСВ за формами, затвердженими Наказом № 435, подається до податкових органів за основним місцем взяття на облік як ЄСВ в податкових органах:
– до 1 квітня 2021 року – згідно з додатком 4 Звіту з ЄСВ роботодавцями за звітні періоди до 2020 року включно та у разі держреєстрації припинення діяльності до 28 лютого 2021 року;
– до 01 квітня 2021 року – згідно з додатком 7 Звіту з ЄСВ роботодавцями при настанні нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання із застрахованою особою;
– до 01 квітня 2021 року – згідно з додатком 5 Звіту з ЄСВ для ФОП – платників ЕП 1-3 груп;
– до 01 січня 2022 року – згідно з додатком 5 Звіту з ЄСВ для ФОП – платників ЕП 4 групи;
– до 01 січня 2022 року – згідно з додатком 5 Звіту з ЄСВ для ФОП на загальні системі оподаткування;
– до 01 січня 2022 року – згідно з додатком 5 Звіту з ЄСВ для осіб, які займаються незалежною профдіяльністю, та членів ФГ;
– до 01 січня 2022 року – згідно з додатком 6 Звіту з ЄСВ для тих, хто бере участь в добровільній сплаті ЄСВ.
Починаючи із 01.01.2021 року діє наказ Мінфіну від 09.12.2020 р. № 752, яким оновлено форму податкової декларації платника єдиного податку. В ній з’явився додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1).
Податкова декларація платника єдиного податку подається за формою, затвердженою Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.
Водночас згідно абз. 5 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 період, за який ФОП подають звітність до контролюючого органу (звітний період), – календарний рік.
Тому платники ЄП 1-2 груп вперше подають додаток 1 у складі оновленої декларації за 2021 рік, граничний термін подання якого – до 1 березня 2022 року.
ФОП – платники ЄП 3 групи подають додаток 1 у складі оновленої декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.
Законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкового звіту, зокрема, Розрахунку з типом «Звітний», після граничного строку, що передбачений п. 102.1 ПКУ.
Такою є відповідь податківців на питання, чи повинен подати податковий агент Розрахунок з типом «Звітний» за попередні періоди, строк звітування по яких минув і складає більше 1095 днів.
Податківці продовжують надавати роз’яснення щодо заповнення нової об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ. Фактично мова йде про новий податковий розрахунок (оновлена форма затверджена наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773), який замінив передусім форму № 1ДФ, яка включила в себе таблиці Звіту з ЄСВ.
Цього разу в ДПС відповіли, в якому періоді заповнювати графа 7 «Дата прийняття на роботу» додатка 4ДФ до податкового розрахунку, якщо працівника прийняли на роботу у одному періоді, а дохід нарахований і виплачений у наступному.
Якщо працівника прийняли на роботу в звітному періоді (наприклад 31 березня), а дохід нарахований і виплачений у наступному (наприклад 01 квітня), то дата прийняття на роботу (31 березня) не відображається при заповненні додатка 4ДФ до податкового розрахунку за той звітний період, в якому нараховано дохід працівнику.
Це пояснюють тим, що згідно з пп. 2 п. 4 розд. IV Порядку № 4 під час заповнення додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до податкового розрахунку графа 7 «Дата прийняття на роботу» заповнюється лише на тих фізосіб, які приймались на роботу у звітному періоді.
В Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків вказали на особливості заповнення звітності з екоподатку та ренти, зважаючи на оновлення довідника місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).
Оновлений довідник затверджений наказом Мінфіну від 10.12.2020 р. № 756 (далі – Наказ № 756).
Читайте також: в податкових деклараціях 2021 року треба вказувати нові коди КОАТУУ.
Зокрема, при заповненні декларації з екоподатку, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 715:
– у рядку 7 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» зазначають код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;
– у рядку 3.1 рядка 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника» додатків 1 – 3 до декларації зазначають код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Наказі № 756, у якій платник перебуває на обліку;
– у рядку 3.2 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення» додатків 1 – 3 до декларації вказують код КОАТУУ за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.
ДПС звертає увагу на те, що треба вказувати код органу самоврядування, а не територіально-адміністративної одиниці (населеного пункту), який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади.
В декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 719 треба відображати відповідні показники, які використовують для внесення відповідних змін до податкової звітності:
– у рядку 6 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається декларація;
– у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 1-3,5 та 7 до декларації зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Наказі № 756;
– у рядку 5 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням об’єкта» до декларації зазначається код КОАТУУ місця здійснення діяльності платника.
– у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 4, 6, 10 – 11 до декларації зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Наказі № 756.
22 лютого 2021 року завершується термін подання юрособами звітності з податку на нерухомість на 2021 рік – нагадали в ГУ ДПС у м. Києві.
Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. № 408.
Додаток 1 (Розрахунок у частині об’єктів житлової нерухомості) заповнюють таким чином:
– у колонці 2 – код типу об’єкта, визначеного відповідно до ДК 018-2000 (далі – Класифікатор). Якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код за Класифікатором, тоді обирається з Класифікатора код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах;
– у колонці 3 – код за КОАТУУ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовані об’єкти нерухомості;
– у колонках 4-7 – інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна;
– у колонці 8 – площа об’єкта оподаткування у метрах квадратних з двома знаками після коми. У разі перебування об’єкта оподаткування у спільній власності зазначають розмір (площа) належного декларанту такого об’єкта;
– у колонках 9-12 – кількість місяців перебування об’єкта нерухомості у власності у кожному кварталі звітного (податкового) періоду. При переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року для попереднього власника не враховується місяць, в якому припинилося право власності, а для нового власника враховується місяць, в якому він набув право власності;
– у колонці 13 – ставка податку у %, визначена рішенням органу місцевого самоврядування;
– у колонці 14 – розмір мінімальної зарплати станом на 01 січня звітного року;
– у колонці 15 – якщо розмір податку збільшується, зазначається «25000», якщо не збільшується, клітинка не заповнюється;
– у колонці 16 – річна сума податку (у гривнях з копійками з двома знаками після ком) за кожним задекларованим об’єктом;
– у колонці 20 – сума податкового зобов’язання до сплати (у гривнях з копійками з двома знаками після коми);
– у колонках 21-24 – розмір квартальних авансових внесків.
– у рядку 3 – сума, нарахована на 2021 рік (усього), у тому числі розмір квартальних авансових внесків.
Додаток 2 (Розрахунок у частині об’єктів нежитлової нерухомості) заповнюють за аналогічним алгоритмом.
ПФУ пояснив деталі подання об’єднаної звітності із ПДФО та ЄСВ з типом «Довідковий».
Йдеться про заповнення оновленої форми податкового розрахунку, яку затверджено наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773 (далі – податковий розрахунок). Саме цю звітністю подають вперше за І квартал 2021 року із ПДФО та ЄСВ.
Податковий розрахунок типу «Довідковий» подають платники ЄСВ з типом «Звітний», у додатках якого наявна інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат.
В рядку 035 додатка 1 до податкового розрахунку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Д1) обирається необхідна позначка:
– для призначення пенсії – у разі подання Д1 у складі податкового розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії застрахованим особам. У цьому разі Д1 містить відомості для призначення пенсії по застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії;
– для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Д1 у складі податкового розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат застрахованим особам. У цьому разі Д1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат по застрахованій особі.
Тобто податковий розрахунок типу «Довідковий» подають упродовж звітного кварталу в разі призначення пенсії або інших соціальних виплат застрахованій особі.
Водночас при поданні податкового розрахунку за звітний квартал до нього та його складових необхідно включати відомості про нарахування ЄСВ щодо осіб, стосовно яких раніше було надано податковий розрахунок типу «Довідковий».
Відповідне роз’яснення містить лист ПФУ від 22.01.2021 р. № 2800-050102-1/2832.
Аналогічно пояснив також Мінфін у листі від 27.01.2021 р. № 11220-02-62/2362. В міністерстві наголосили, що для недопущення порушення прав застрахованих осіб на своєчасне отримання пенсійних та соціальних виплат було впроваджено податковий розрахунок та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий».
Проте обидва відомства порадили з питань заповнення податкового розрахунку звертатися за консультаціями до ДПС.
________________________________________
Готівкові розрахунки
В ДПС розглянули ситуацію, за якої обидва підприємства об’єдналися для спільної мети та зареєстровані за однією юридичною адресою. Тепер вони запитують, чи можуть використовувати один РРО за раніше встановленою черговістю використання між собою (розподіл тиждень через тиждень, або по парним і непарним числам місяця, або у вихідні та робочі дні тижня).
Податківці нагадали, що для реєстрації РРО подають заяву за формою № 1-РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
Формою реєстраційного посвідчення № 3-РРО передбачено зазначення у ньому даних щодо суб’єкта господарювання, зокрема, найменування та податкового номеру.
Тому РРО реєструється в контролюючому органі на конкретного суб’єкта господарювання та його конкретний господарський об’єкт, про що зазначається у реєстраційному посвідченні РРО.
Тож РРО може використовуватись лише тим суб’єктом господарювання, який здійснив його реєстрацію в контролюючому органі.
Джерело: ІПК ДПС від 25.01.2021 р. № 273/ІПК/99-00-07-05-01-06.
Яким чином буде визначатись кількість порушень у сфері використання РРО/ПРРО, а саме: за кількістю фактично проведених перевірок або за кількістю фактично встановлених порушень під час однієї перевірки?
На це податківці відповідають -при здійсненні розрахунків суб’єкт господарювання повинен проводити усі розрахункові операції через зареєстрований РРО із роздрукуванням розрахункових документів.
У разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових недотримань вимог – друге, та усі наступні порушення каратимуться як повторні.
За порушення порядку проведення розрахунків готівкою за товари (послуги), зокрема і недотримання встановлених законодавством вимог передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО у розмірі:
– 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
– 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Докладніше про «Відповідальність за порушення у сфері РРО» можна дізнатися з модуля Ситуації.
________________________________________
Контроль і відповідальність
Ані у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі – Закон № 877), ані у іншому Законі, як акті аналогічної юридичної сили, не передбачена така підстава для позапланової перевірки, як за зверненням юридичної особи – вказує Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 р. у справі № 822/620/17.
В цій справі ФОП намагався оскаржити рішення про позапланову перевірку регіонального управління Держпраці та накладання штрафу за офіційно неоформлених працівників.
В касаційні скарзі позивач посилався на те, що позапланова перевірка призначена із порушенням законодавства. Серед підстав для проведення позапланового заходу, які визначені у ст. 6 Закону № 877, не передбачено звернення податкової інспекції.
Тому суд, проаналізувавши ст. 6 Закону № 877, робить висновок, що орган Держпраці при фактичному здійсненні такої перевірки вийшов за межі своїх повноважень, оскільки ст. 6 Закону № 877 містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами.
Серед таких – обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав.
Однак про те, що позапланові перевірки проводяться за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про працю та за наявності згоди Держпраці України на їх проведення, вказано у підзаконному нормативному акті.
Тому суд доходить висновку, що в розумінні рішення КСУ від 09.07.1998 р. № 12-рп/98 підзаконний акт не може застосуватись всупереч Закону № 877, встановлюючи додаткову підставу для проведення перевірки, що заборонено безпосередньо положеннями ч. 2 ст. 6 цього Закону.
Як результат – колегія суддів вказує, що підставою для проведення перевірки стало повідомлення від ДПІ, проте його не можна співставити з будь-якою підставою для позапланової перевірки, передбачених ст. 6 Закону № 877.
________________________________________
Інше
Мінфін в наказі від 31.12.2020 р. № 847 прописав порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або ЄСВ на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок. Мова йде про оновлення норм діючого Порядку № 666.
Зокрема, уточнено, що при заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.
В п. 3 оновленого Порядку № 666 наводитимуться приклади заповнення поля «Призначення платежу» в розрахунковому документі під час сплати податків, зборів, платежів до бюджету.
З’явився приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» у разі сплати коштів у рахунок податкового боргу підприємством.
Передбачено, що сплата податку, збору, платежу, ЄСВ здійснюється платником податку/ЄСВ безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Окремим розділом в Порядку № 666 з’являється порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, ЄСВ з використанням єдиного рахунку. Реквізит міститиме 14 полів.
Сплату за кожним видом платежу можна оформлювати як окремим документом на переказ, так і одним документом на переказ декілька одержувачам коштів.
У разі визначення декількох одержувачів коштів, суми, зазначені в полі № 1 «Призначення платежу», мають відповідати загальній сумі переказу за розрахунковим документом, а інформація про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина в полі № 2 «Призначення платежу» повторюється за кожним таким одержувачем.
Також отримали нову редакцію додатку до Порядку № 666 із переліком кодів видів сплати.
МОЗ уважає за доцільним продовжити карантин, але з рівнями епідемічної небезпеки («зелений», «жовтий», «помаранчевий» та «червоний»), які визначатимуться на підставі щоденної оцінки ознак, що включають захворюваність на грип та ГРВІ, заповненість ліжок, відведених для госпіталізації хворих на COVID-19, динаміку госпіталізації, показники, що характеризують тестування осіб з підозрою на COVID-19.
Таким чином, Уряд продовжить на території України термін дію карантину до 30 квітня 2021 року.
Починаючи із 24 лютого 2021 року на території України діятиме «жовтий» рівень епідемічної небезпеки з відповідними обмеженнями та протиепідемічними заходами, що наразі діють на території всієї країни.
Погіршення епідемічної ситуації в окремих регіонах та настання ознак «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки, стане сигналом для місцевих органів виконавчої влади вжити додаткові протиепідемічні заходи, які запроваджуються рішеннями регіональних комісій з ТЕБ та НС з метою недопущення подальшого погіршення епідемічної ситуації.
При настанні в регіоні ознак «червоного» рівня епідемічної небезпеки рішенням Державної комісії з ТЕБ та НС на території всього регіону вводяться додаткові обмеження, аналогічні тим, які були встановлені в Україні з 8 до 25 січня 2021 року.
Кольорові рівні епідемічної небезпеки встановлюватимуть на рівні областей, а не окремих районів чи населених пунктів.
Перехід на «зелений» рівень відбуватиметься на усій території України, але для цього ситуація із захворюваністю має суттєво покращитися не менше, аніж у 13 регіонах.
Закладам громадського харчування в «жовтому» рівні регіонів дозволять працювати до 24-ої години.
Зміни до «карантинної» постанови № 1236 прийняли на засідання Уряду 17.02.2021 року.
Доповнення!
За словами Міністра охорони здоров’я прийнята Урядом постанова передбачає встановлення базового жовтого рівня для всієї країни.
«У ньому діятимуть ті обмеження, які діють в Україні після жорстких зимових карантинних обмежень. Більш того, ми зробили деякі послаблення. Наприклад, буде дозволятися проведення масових заходів, якщо для однієї особи передбачатиметься 4 квадратних метри площі або з наповненістю залу до 50%. Дозволятимуться відвідування закладів освіти групами більш ніж 20 осіб. Під час проведення матчів командних ігрових видів спорту можуть бути присутні глядачі, але з певними обмеженнями щодо кількості заповнених місць. Дозволятиметься працювати ресторанам, кафе, барам та їдальням до 24 години», – міністр.
ДПС повідомила, що заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можна подати не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування ( п. 102.5 ПКУ).
До надміру сплачених грошових зобов’язань відносять суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 ПКУ).
За умови відсутності заяви платника про повернення таких сум, помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в інтегрованій картці платника більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата) списують на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДПС (абз. 5 п. 4 глави 2 розд. III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. № 422).
Місцеві ради приймають рішення про місцеві податки до 15 липня року, що передує періоду, в якому планується їх застосовування
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що якщо радою об’єднаної територіальної громади, створеною у зв’язку з об’єднанням сільських рад в ОТГ, не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовують ставки, що були затверджені рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися в територіальну громаду.
Річ у тім, що згідно з абзацом першим ч. 8 ст. 8 Закону № 157 після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.
Сільська, селищна, міська рада, обрана об’єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування та посадових осіб, визначені в абзаці першому частини восьмої ст. 8 Закону №157.