Праця і заробітна плата

Можливість роботи особи з інвалідністю на посаді вантажника пояснили в Управлінні Держпраці у Рівненській області.

Підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ст. 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII).

Тому при застосуванні праці осіб з інвалідністю роботодавець зобов’язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки у разі їх невиконання може погіршитись стан здоров’я працівника – особи з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.

Це означає, що з питань можливості роботи особи з інвалідністю на посаді вантажника варто звернутись до МСЕК, яка встановила інвалідність та винесла трудові рекомендації.

Також зважайте, що міські, міжрайонні, районні комісії аналізують разом із лікувально-профілактичними закладами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, профспілковими органами умови праці для виявлення факторів, що мають негативний вплив на здоров’я і працездатність працівників, а також визначають умови та види діяльності, робіт і професій для хворих та осіб з інвалідністю (пп. 8 п. 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317).

На думку Держпраці України, медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, що потребують професійному добору, щорічні обов’язкові медичні огляди осіб віком до 21 року мають проводитись. Про це інформує Управління Держпраці у Тернопільській області.

Нагадаємо, що за ст. 17 Закону України “Про охорону праці”, ст. 169 КЗпП роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.

Додатково у Держпраці інформують, що останнім часом не вносились зміни до законодавчих актів щодо зупинення (призупинення) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

20 січня Кабінет Міністрів України під час чергового засідання затвердив нові оклади єдиної тарифної сітки для розрахунку заробітних плат працівників бюджетних установ. Про це йдеться у постанові КМУ «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 20 січня 2021 р. № 29.

Зокрема, уряд підвищив з 1 січня і з 1 грудня 2021 року розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, на основі якого визначаються посадові оклади працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Так, з 1 січня встановлюється посадовий оклад працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки (ЄТС) у розмірі 2 670 грн, а з 1 грудня – 2 893 грн.

Відповідне уточнення внесено у примітку до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Крім того, уряд доручив керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити диференціацію заробітної плати шляхом встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.

Додатково рекомендували органам місцевого самоврядування вжити заходів до приведення власних нормативно-правових актів з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій, що належать до сфери їх управління, у відповідність із цією постановою.

Мінсоцполітики вказало на те, що норм та положень про необхідності видавати наказ при настанні права на проведення індексації грошових доходів на підприємствах, установах, організаціях не передбачено в Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-XII та Порядку № 1078.

Висновок містить лист Мінсоцполітики від 03.02.2020 р. № 1476/0/290-20/51.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та нарахування сум індексації визначені Порядком № 1078. Саме він і передбачає, в яких випадках настає право на чергову індексації та як рахувати бухгалтеру суму індексації зарплати.

Свого часу Верховний суд (Друга судова палата Касаційного цивільного суду) в постанові від 06.06.2018 р. у справі № 695/984/16-ц пояснював, що виплата індексації зарплати має підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

В ГУ ПФУ у Вінницькій області розповіли роботодавцям про підготовку до переходу на електронні трудові книжки.

Наявні документальні відомості про трудову діяльність працівника подають через вебпортал електронних послуг ПФУ у вигляді скан-копій. На документи накладає кваліфікований електронний підпис страхувальник або працівник.

Якщо працівник делегує повноваження щодо оцифрування документів про трудову діяльність роботодавцю, тоді працівник надає згоду на обробку персональних даних, яку укладають у довільній формі. Сканована копія цієї згоди виступає невід’ємною складовою відомостей, поданих страхувальником.

У разі бажання працівника особисто подати відомості про трудову діяльність скан-копія згоди не потрібна.

В будь-якому випадку перед скануванням трудових книжок необхідно провести їх ретельний аудит. Помилки, неточності та упущені записи доведеться виправити, аби в подальшому не подавати дані заново.

________________________________________

Податок на додану вартість

Неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення є штрафною санкцією та не є об’єктом оподаткування ПДВ, тому при стягненні неустойки ПДВ не має включатися до її складу – констатували у Верховному Суді.

Тож при розрахунку розміру неустойки за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму не включається ПДВ, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Принагідно у ВС нагадали, що неустойка, яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцеві у разі припинення договору найму, має певну специфіку щодо незастосування до неї скороченого строку позовної давності, оскільки дія такої санкції поширюється на весь час неправомірного користування майном. До неї також не застосовуються положення про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, для неї передбачено інше – дію санкції на весь період неправомірного користування майном.

Джерело: повідомлення ВСУ

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Податківці нагадують, що працівник, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу (далі – ПСП) за умови, якщо розмір його зарплати не перевищує граничного розміру для отримання ПСП.

У 2021 році розмір зарплати, який дає право на ПСП, становить 3180 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2270 грн х 1,4).

Тож, якщо працівник працює неповний робочий день, то він має право на ПСП за умови, якщо розмір його місячної зарплати не перевищує 3180 грн.

Джерело: роз’яснення ДПС із категорії 116.11 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).

У 2021 році розмір мінімальної зарплати у розрахунку на місяць змінюється двічі (із 1 січня – 6000 грн, із 1 грудня – 6500 грн).

Тож виходить, що переважна більшість працівників не зможе скористатися ПСП, бо вони отримуватимуть за умови повністю відпрацьованого місяця мінімально суму, що перевищує граничний дохід для застосування ПСП, – 3180 грн для 2021 року.

Проте все ж маємо окремі категорії осіб, які за певних умов матимуть право на ПСП у 2021 році навіть за такого рівня мінімальної зарплати:

1. Особи, які працюють на умовах неповного робочого часу і при цьому сума їх місячної зарплати не перевищує граничний дохід для застосування ПСП, тобто 3180 грн. Приміром, якщо працівник оформлений на 0,5 ставки, то гарантований мінімальний розмір його зарплати становить: 6000 грн х 0,5 = 3000 грн, що менше, аніж 3180 грн, а значить можна застосувати ПСП.
2. Працівник не відпрацював більше половини робочого часу місяця у зв’язку із відпусткою без збереження зарплати, відпусткою по догляду за дитиною до трьох років, або ж через призупинення діяльності його робочий час суттєво скоротили. Тоді можливий варіант, що його зарплата за місяць не перевищить показник в 3180 грн.
3. Працівники із дітьми, але за умови, що місячна зарплата не перевищить кратно збільшеного граничного доходу для застосування ПСП на дітей.

В ДПС констатують, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.

Проте це не заважає податківцям відповідати на запити платників податків та формувати ним індивідуальні податкові консультації.

Приміром в ІПК від 30.11.2020 р. № 4907/ІПК/99-00-04-04-02-09 особа вказує, що займається майнінгом криптовалют, в результаті чого отримала біткоїни в електронному вигляді на свій крипто-гаманець. Тому поцікавилася в ДПС питанням порядку оподаткування операцій з криптовалютою та їх декларуванням в декларації про майновий стан і доходи.

Податківці відсилають до пп. 168.2.1 ПКУ, за яким платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року.

Однак все ж погоджуються, що за нормативними документами, які діють на сьогодні, відображення в податковій декларації наявності у платника податків криптовалюти в крипто-гаманці чинним законодавством не передбачено. Водночас, при отриманні доходів від операцій з криптовалютою зазначені доходи відображаються у розділі ІІ податкової декларації.

В іншій ІПК від 02.12.2020 р. № 4928/ІПК/99-00-04-05-03-06 у податківців відповідь дещо розширена.

З їх позиції дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу криптовалюти іншій фізичній особі – резиденту, включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід з відповідним оподаткуванням. А коли дохід виплачує фізична особа – нерезидент, тоді такий дохід вважають іноземним та оподатковують ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Податківці пояснили деякі деталі щодо оподаткування ПДФО суми моральної шкоди, яку виплачують за рішенням суду.

Потрібно враховувати, що після змін до пп. 164.2.14 ПКУ згідно Закону № 466-IX, які діють із 23.05.2020 року, до оподаткованого доходу включають дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовують на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Цю норму в ДПС розтлумачили у форматі питання – відповіді платника податків.

1. Чи стосується обмеження у розмірі, що не перевищує чотирикратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом, до всього пункту «а» чи тільки до відшкодування моральної шкоди?

Обмеження, зазначені в пп. 164.2.14 ПКУ, стосуються відшкодування моральної шкоди.

2. Якщо загальний розмір відшкодування моральної шкоди, що зазначений у постанові ДВС згідно винесеного рішення суду, який підлягає утриманню із зарплати працівника у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, то чи необхідно сплачувати ПДФО в тому місяці, коли загальний розмір проведених утримань досягне перевищення чотирикратного розміру мінімальної зарплати?

Коли дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди перевищує розмір встановлений пп. 164.2.14 ПКУ, тоді сума такого перевищення оподатковується ПДФО і військовим збором під час її нарахування.

3. На 1 січня якого звітного (податкового) року застосовувати розмір мінімальної зарплати для визначення неоподатковуваного розміру відшкодування моральної шкоди, якщо сума утримань із зарплати працівника для відшкодування моральної шкоди на користь іншої фізичної особи згідно постанови ДВС переходить на наступний звітний (податковий) рік або покриває кілька років, включаючи минулі періоди?

Розмір мінімальної зарплати з метою визначення суми перевищення відшкодування моральної шкоди застосовують на 1 січня звітного року в якому прийнято рішення суду, незалежно від того, що виконання цього рішення переходить на наступні роки.

4. Чи застосовуються зазначені зміни до сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди, якщо постанова ДВС надійшла до підприємства після 23.05.2020, але дата рішення суду зазначена до 23.05.2020 р.? Чи застосовуються нововведення до сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди, які вже є на виконанні у підприємства, та частково виконані?

Якщо рішення суду прийнято до 23.05.2020 р., то дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди оподатковується відповідно до норм ПКУ, які діяли до 23.05.2020 р.

5. Якщо надійшли дві чи більше постанов ДВС на виконання рішень суду для утримання відшкодування моральної шкоди на користь однієї і тієї ж фізичної особи, то необхідно за кожною окремою постановою ДВС визначити сукупний оподатковуваний розмір відшкодування (понад чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати) або у сукупному розмірі за всіма постановами ДВС, які стосуються відшкодування моральної шкоди на користь цієї фізичної особи?

Дохід у вигляді суми перевищення моральної шкоди визначається за кожним рішенням суду окремо, незалежно від кількості прийнятих рішень на користь однієї і тієї ж особи.

Джерело: ІПК ДПС від 02.12.2020 р. № 4921/ІПК/99-00-04-05-03-06.

________________________________________

Єдиний податок

Зміна розміру мінімальної заробітної плати впливає й на розмір ставки певних податків, про це нагадало Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.

Так, мінімальна заробітна плата з 1 січня цього року становить 6000 гривень, підвищився й розмір прожиткового мінімуму – тепер для працездатної особи він складає 2270 гривень. Відповідно, зростає й сума єдиного податку для підприємців-«спрощенців» І та ІІ груп. Тепер для підприємців I групи максимальна ставка єдиного податку, яка встановлюється органом місцевого самоврядування в розмірі не більше 10% прожиткового мінімуму, складає 227 гривень.

Єдиний податок для ІІ групи встановлюється у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати і відповідно складає до 1200 гривень. Оскільки, розміри ставок єдиного податку затверджуються рішеннями органів місцевого самоврядування, тому, відповідно, можуть різнитися для платників різних ОТГ.

Мінімальний щомісячний платіж з ЄСВ тепер, замість минулорічних 1100 гривень, складатиме 1320 гривень. Адже базою для нарахування єдиного внеску теж є мінімальна зарплата.

Податкове законодавство не містить переліку витрат, понесених ФОП – платником єдиного податку, ПДВ у складі яких може бути враховано при формування податкового кредиту з ПДВ.

Тож як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, передбачено загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ, підставою для якого є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Джерело: ІПК ДПС України від 18.11.2020 р. № 4739/ІПК/99-00-04-05-03-06

________________________________________

Бухгалтерський облік

У разі неповернення фіндопомоги підприємству, що її надавало, лишається тільки пробачити та списати такий борг.

Як зауважують податківці – виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності за зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

При цьому головне зважати на наступне:

– позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач;

– після переривання перебіг позовної давності починається заново;

– час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Джерело: ІПК ДПС від 18.11.2020 р. № 4729/ІПК/99-00-05-05-02-06

________________________________________

Звітність

В ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадали платникам податку на прибуток про норми Закону № 466 (чинні із 23.05.2020 року), які змінили п. 46.2 ПКУ і передбачають подання фінзвітності разом з аудиторським висновком.

Враховуючи, що зміни до п. 46.2 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 року, а граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та фінзвітності за звітний період (2019 рік) на той час вже минув, то вперше обов’язок подати річну фінзвітність разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовують в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Тому платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

– разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінзвітності аудитором;

– річну фінзвітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінзвітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з Декларацією за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної Декларації, тоді перелічені платники податку на прибуток подають уточнюючу Декларацію до річної Декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Роботодавців зобов’язали щороку, не пізніше 01 лютого після звітного року, подавати центру зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за формою із додатку до Порядку, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р. № 271.

Тож такий звіт про квоту з працевлаштування за 2020 рік треба подати центру зайнятості не пізніше 1 лютого 2021 року (понеділок).

Нагадаємо, що квота – норматив працевлаштування громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (крім осіб з інвалідністю), у розмірі:

– 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб;

– не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років.

Роботодавці самостійно розраховують квоту з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють у роботодавця і належать до таких, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (крім осіб з інвалідністю).

Який порядок підписання електронної податкової звітності у випадку тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) директора підприємства у разі, якщо згідно посадової інструкції директора підприємства його обов’язки виконує заступник директора підприємства?

На це податківці зауважили – для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557.

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований електронний підпис керівника і останньою – печатка (за наявності) ( пункт 4 розділу III Порядку № 557).

Джерело: ІПК ДПС від 17.11.2020 р. № 4706/ІПК/99-00-12-02-01-06.

________________________________________

Банківська діяльність

Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. Національний банк заявляє, що залишається відданим своєму зобов’язанню щодо досягнення цілі з інфляції. Подальша монетарна політика спрямовуватиметься на забезпечення належного балансу між реакцією на інфляційні ризики та підтримкою відновлення економіки.

Національний банк переглянув прогноз зростання інфляції в 2021 році в бік підвищення з 6,5% до 7%. Прискорення інфляції в першому півріччі зумовлюватиметься жвавим споживчим попитом, подорожчанням енергоносіїв та гіршим торішнім врожаєм сільськогосподарських культур. Крім того, зростуть виробничі витрати бізнесу, зокрема на оплату праці. Темпи зростання адміністративно-регульованих цін залишатимуться високими внаслідок підвищення акцизів на тютюнові вироби та подорожчання електроенергії.

Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Основними ризиками є посилення карантинних заходів як в Україні, так і в світі, а також суттєвий приив іноземного капіталу.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що у 2021 році розмір мінімальної зарплати буде змінюватися двічі – з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн). А отже, буде змінюватися мінімальний страховий внесок з ЄСВ:

– з січня по листопад – 1320 грн. (6000 х 22%);

– за грудень – 1430 грн. (6500 х 22%).

Також податківці звертають увагу на терміни сплати ЄСВ самозайнятими особами у 2021 році:

– фізособами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи, – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

– фізособами – підприємцями, які обрали загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Остаточний розрахунок за календарний рік до 10 лютого наступного року.

Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску для підприємців, який підлягає сплаті, становить:

• за І квартал 2021 року – 3960 грн (термін сплати 19 квітня 2021 року);
• за ІІ квартал 2021 року – 3960 грн (термін сплати 19 липня 2021 року);
• за ІІІ квартал 2021 року – 3960 грн (термін сплати 19 жовтня 2021 року);
• за IV квартал 2021 року – 4070 грн (термін сплати 19 січня 2022 року).

Також з 01.01.2021 р. розширено коло осіб, які звільняються від сплати ЄСВ. До них включено фізосіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства. Для них скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Тобто, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком.

Також звільняються від сплати ЄСВ за себе фізособи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ тільки добровільно.

Ще звільняються від сплати ЄСВ за себе:

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізосіб – підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізособою – підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізособи – підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Крім того, звільнено від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ платників єдиного податку першої групи за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе. Тобто єдиний внесок спрощенці першої групи не сплачують за грудень 2020 року та 5 місяців з січня по травень (включно) 2021 року. Важливо, що законом чітко визначено, ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника першої групи.

_______________________________________

Приватні підприємці

Як відомо, самозайнятими особами для цілей оподаткування також є незалежні професіонали, що реалізують себе у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності. Сюди ж належить діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною та іншою подібною діяльністю.

Найбільш заповзяті самозайняті особи можуть при цьому ще й реалізовуватися як підприємці.

У разі ж прийняття рішення полишити лави самозайнятих і займатися ділом лише у статусі ФОПа – у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.

Тож особа, яка припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та при цьому не припиняється її державна реєстрація як ФОП, подає заяву формою № 5-ОПП «зміни», копію документа, який підтверджує припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності.

Заява ж про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою 7-ЄСВ до контролюючого органу не подається.

Джерело: ІПК ДПС від 02.11.2020 р. № 4504/ІПК/99-00-04-05-03-06

Фізособа – підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КпАП в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв’язку з порушенням принципу «non bis in idem» як складового елемента принципу верховенства права. А штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, є заходами фінансової відповідальності. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №260/1743/19.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому. Нормативних і фактичних підстав відносити штрафи за ст. 265 КЗпП до заходів адміністративної відповідальності немає. Частина друга ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КпАП передбачають відповідальність для фізосіб – підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому можуть збігатися суб’єкт відповідальності та вид порушення.

В умовах одночасного застосування санкцій до фізособи – підприємця за вказаними вище статтями провадження не є пов’язаними за своєю суттю, оскільки за цілями та застосовуваними санкціями не є взаємодоповнюючими, а передбачають подвійне застосування щодо однієї та тієї ж особи двох штрафних каральних заходів. Це є не лише непропорційним і надмірним обтяженням щодо такої особи, але й ставить у нерівне правове становище при вчиненні аналогічного правопорушення в діяльності юридичної особи та фізичної особи – підприємця не на користь останнього.

ФОПи подають Звіт з ЄСВ «за себе» із типом форми «ліквідаційна» упродовж 30 календарних днів з дня держреєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку як платника ЄСВ.

В такому разі останній період для обчислення та сплати ЄСВ:

– для ФОПів на загальній системі оподаткування – період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено держреєстрацію припинення підприємницької діяльності (включно);

– для ФОПів на спрощеній системі оподаткування, – період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено держреєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів (включно).

Сплачують ЄСВ упродовж 10 календарних днів, які настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого ЄСВ за останній звітний період.

________________________________________

Зовнішньоекономічна діяльність

На своєму засіданні 20 січня Кабінет Міністрів cхвалив проєкти законів щодо вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності України.

Так, законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» повинен забезпечити захист прав та інтересів України та її суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у надзвичайних ситуаціях в міжнародній торгівлі та/або міжнародних відносинах із дотриманням правового забезпечення виконання зобов’язань України за міжнародними договорами.

Серед іншого у документі пропонується удосконалення процедури застосування та розширення переліку заходів України у відповідь на міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії іноземних держав або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно України. Зокрема це буде заборона зовнішньоекономічних операцій або встановлення обмеження на їх здійснення, скасування тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України та/або зупинення звільнення від оподаткування ввізним митом, обмеження транзиту товарів.

Інший схвалений урядом законопроєкт «Про внесення зміни до статті 275 Митного кодексу України щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності» пропонується можливість встановлювати спеціальне мито як заходи у відповідь на міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії іноземної держави або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно України та як заходи у відповідь на дискримінаційні дії іноземної держави або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

«На сьогодні весь світ використовує принцип протекціонізму – захисту своїх виробників. В цьому ракурсі ми також маємо захищати своїх виробників та експортерів на міжнародній торговій арені, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність національної економіки», – прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Також на засіданні КМУ з техніко-юридичними правками схвалено законопроєкт, який дозволить врегулювати механізм залучення іноземних інвестицій у підприємства, що мають стратегічне значення для національної безпеки України. Документ визначатиме принципи здійснення іноземних інвестицій, види діяльності, що мають стратегічне значення для національної безпеки України. Для координації та моніторингу впливу інвестицій на національну безпеку України буде утворено Міжвідомчу комісію з питань оцінки впливу іноземних інвестицій.

________________________________________

Інше

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків нагадало про можливість отримати акт звірки стану розрахунків за податками, зборами та ЄСВ.

При надходженні письмової заяви від суб’єкта господарювання орган ДПС надає письмовий документ про стану розрахунків з бюджетом у довільній формі.

Такі заяви розглядають у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР).

Нагадаємо, що інтегровані картки платників податків містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

________________________________________

До відома

Координаційний центр з надання правової допомоги нагадує, що у супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, ресторані, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці – обслуговування має бути українською мовою. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. Так, з 16 січня 2021 року відповідно до статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою.

Відповідно до Закону державна мова має використовуватися в освітній та медичній сферах, у трудових відносинах та у сфері обслуговуванні споживачів, а також під час публічних заходів, у рекламі та інших сферах. Крім того, Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Про новації

16 січня 2021 року споживач отримав право на обслуговування державною мовою «за замовчуванням» у закладах торгівлі, у тому числі інтернет-магазині, розважальних закладах, закладах харчування тощо. Водночас на прохання споживача його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Українською мовою має надаватися інформація про вироби (товари), роботи чи послуги: на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.

Про штрафи

За порушення суб’єктами господарювання вимог, встановлених ст. 30 Закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів, передбачені штрафні санкції, порядок накладення яких встановлено статтею 57 Закону.

Так, порушників не будуть одразу штрафувати. Відповідно до Закону, якщо споживача не обслуговують державною мовою в певному закладі чи на вебсайті, Уповноважений із захисту державної мови («мовний омбудсмен») чи його представник має скласти акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголосити попередження суб’єкту господарювання-порушнику та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складання акту.

У разі повторного порушення (протягом року) стосовно суб’єкта господарювання складається протокол за результатами здійснення заходу державного контролю за застосуванням державної мови, розглядається справа про правопорушення та може накладатися штраф – від трьохсот (5100 гривень) до чотирьохсот (6800 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарювання.

Якими будуть наступні рішення влади? Користуйтеся екосистемою LIGA360, щоб стежити за прийняттям законів та інших нормативно-правових актів, що можуть вплинути на ваш бізнес та ведення обліку. Замовити прямо зараз.

Про механізми реагування

У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою необхідно звернутися до представника суб’єкта господарювання з проханням щодо обслуговування державною мовою. У випадку відмови потрібно звернутись до керівництва суб’єкта господарювання або на гарячу лінію відповідного закладу (за наявності).

У випадку повторної відмови треба зафіксувати факт такої відмови та дані суб’єкта господарювання й звернутися зі скаргою на відповідні рішення, дії чи бездіяльність до Уповноваженого із захисту державної мови: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити форму скарги.

Відповідно до ст. 55 Закону у скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги. Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.

Про контроль

Уповноважений із захисту державної мови здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку надходження скарги, а також за власною ініціативою.

Уповноважений, його представник під час здійснення державного контролю за застосуванням державної мови має право:

1) одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, необхідну для здійснення контролю за застосуванням державної мови;

2) безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, бути присутнім на їх засіданнях з дотриманням вимог закону;

3) одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, від громадських об’єднань, політичних партій, інших юридичних осіб.

Пенсійним фондом затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за листопад 2020 року в сумі 10634,72 грн.

Нагадаємо, що показник середньої зарплати за жовтень 2020 року був у сумі 10887,46 грн, а за вересень 2020 року ПФУ визначив його на рівні 10570,56 грн. Утім, скажімо, аналогічний показник за червень 2020 року становив аж 11197,38 грн.