Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 18 — 23 жовтня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

10 червня 2021 року стало відправною датою для обліку трудової діяльності в електронній формі. Зміни передбачає Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 р. № 1217-IX.

В ГУ Держпраці у Київській області відмічають, що на вимогу працівника, якого вперше приймають на роботу, трудову книжку оформлює роботодавець в обов’язковому порядку не пізніше 5 днів після прийняття на роботу. Також саме роботодавець, але лише на вимогу працівника, зобов’язаний вносити до трудової книжки, яка зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Тобто, обов’язок зберігати трудові книжки покладений на працівника. Роботодавець повинен забезпечити внесення записів до трудової книжки на вимогу працівника.

Видавати працівникам трудові книжки, які наразі зберігаються у роботодавця, підстав немає. Проте й відсутні підстави відмовити працівнику у видачі такої трудової книжки на його вимогу. Таку вимогу бажано оформити у вигляді заяви.

Після завершення робіт щодо включення ПФУ до реєстру застрахованих осіб відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників, на які відведено 5 років, всі наявні трудові книжки видають працівникам в обов’язковому порядку.

Також роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, яка зберігається у працівника.

Оновлена із 09.05.2021 року ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР передбачає надання одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів.

Проте, як діяти, коли жінка майже 9 років перебувала у відпустках по догляду за дитиною до 3 років, щоразу при народженні кожної із трьох дітей, і тепер звільняється? Чи належить їй компенсація за не використану додаткову відпустку на дітей усі ці роки? Чи треба підтверджувати, що батько дитини не брав такий вид відпустки? А як діяти, коли батьки цих дітей різні?

Ці запитання були адресовані Держпраці. Проте в листі від 29.09.2021 р. № 6438/4/4.1-3В-21 чітких відповідей запитувач не отримав.

Констатовано, що законодавство не визначає переліку документів, які має надати працівник для підтвердження його права на додаткову відпустку на дітей. На думку Держпраці, таким підтвердженням може бути свідоцтво про народження дитини та будь-який інший офіційний документ, що підтверджує невикористання у поточному році зазначеної відпустки іншим з батьків, наприклад, довідка з місця роботи, довідка з центру зайнятості як безробітного, довідка про зайняття підприємницькою діяльністю тощо.

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону про внесення зміни до статті 119 КЗпП щодо справедливого врегулювання питання виплати середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу ( № 6170 від 12.10.2021 р.). Його автори – троє народних депутатів, серед яких й Д. Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Проект передбачає наступне. По-перше, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення роботодавець й надалі повинен буде зберігати місце роботи та посаду.

По-друге, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період зберігається середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. При цьому такий середній заробіток компенсується роботодавцю за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тим самим поза збереженням середнього заробітку опиняються прийняті на військову службу за контрактом. На думку авторів законопроекту, «потребує більш справедливого врегулювання питання виплат доходів громадян, які уклали контракти на службу добровільно. Зокрема, багато прикладів укладення контрактів про проходження служби у військових частинах, військових комісаріатах, закладах військової освіти на територіях, які не належать до зони проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Також непоодинокими є випадки застосування норм статті 119 Кодексу … для уникнення відповідальності за порушення працівниками трудової дисципліни шляхом укладення ними контракту про проходження військової служби».

Кошти на компенсації роботодавцями за заробіток призваних на військову службу автори законопроекту хочуть знайти серед коштів, які надійдуть до бюджету від детінізації ринку тютюнових виробів.

У разі прийняття цей Закон має набрати чинності з 1 січня 2022 року.

Верховний Суд погодився із доводами Держпраці, що при встановленні розміру оплати праці бухгалтера та маляра необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень. Таким чином касаційну скаргу регіонального управління Держпраці задоволено у постанові ВС від 04.06.2021 р. у справі № 816/1889/16.

Позивачем у цій справі виступало підприємство, яке переконувало, що державний інспектор під час перевірки не перевірив належним чином документи про прийняття на роботу, наявність кваліфікацій у працівників та їх освіту, які є характеристикою кваліфікації працівника. Зазначив, що посадовий оклад бухгалтера, маляра визначений згідно з законодавством, виходячи із розміру мінімальної зарплати. Тому оплата праці бухгалтера та маляра за червень-серпень 2016 року проводилась виходячи із встановленого посадового окладу, без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Проте представники Держпраці іншої думки – оклад формують на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюють у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тому оплата праці на рівні мінімальної зарплати допустима тільки для простої некваліфікованої праці. Назви таких професій передбачені розділом 9 Класифікатора професій «Найпростіші професії».

Натомість посилання позивача на те що бухгалтер має педагогічну освіту і не має ні кваліфікації, ні категорії бухгалтера, а маляр також не має ні кваліфікації, ні категорії, ні відповідної освіти, не можна брати до уваги, оскільки до професій «бухгалтер» і » маляр» виставляються певні вимоги, які передбачають певні знання в цих сферах, вміння, навики, тощо.

Тож при встановленні розмірів оплати праці бухгалтеру, маляру необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень. Це означає, що розмір оплати праці повинен бути вище за мінімальний.

Верховний Суд погодився із доводами Держпраці.

Адже, згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада бухгалтера за класифікацією професій відноситься до розділу 3 (фахівці). У свою чергу посада маляр за класифікацією професій відноситься до розділу 7 (кваліфіковані робітники з інструментом).

Тому при встановленні розміру оплати праці бухгалтера та маляра необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень.

________________________________________

Податок на додану вартість

В ДПС роз’яснили, як скласти ПН, якщо договором передбачено, що товари/послуги частково оплачують бюджетними коштами, а частково – коштами покупця.

Податківці пояснюють, якщо договором передбачена часткова оплата за бюджетні кошти, а частково – за рахунок коштів покупця, то за операцією з постачання таких товарів/послуг датою виникнення податкових зобов’язань (тобто датою, на яку має бути складена ПН) уважають:

– для частини товарів/послуг, вартість якої оплачують бюджетним коштом – дату отримання бюджетних коштів на поточний рахунок постачальника;

– для частини товарів/послуг, вартість якої оплачена за кошт покупця – дату першої події: або сплата покупцем коштів, або відвантаження товарів (для послуг – оформлення документа, який засвідчує факт постачання послуг).

Натомість порядок складання ПН у кожному конкретному випадку постачання товарів/послуг податківці готові пояснювати в індивідуальній податковій консультації після отримання від платника податку детального опису обставин здійснюваних операцій.

________________________________________

Податок на прибуток

Із 1 січня 2022 року платники податку на прибуток подаватимуть декларацію з податку на прибуток за 2021 рік за оновленою формою.

Нагадаємо, що наказом Мінфіну від 04.06.2021 р. № 317 скоригували окремі позиції у формі податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зокрема, форму цієї декларації доповнили новим рядком «7.1». Його заповнюють нерезиденти у разі діяльності на території України через постійне представництво. У такому рядку вказують інформацію про:

– повне найменування постійного представництва/відокремленого підрозділу нерезидента, через який здійснюють діяльність в Україні;

– код за ЄДРПОУ постійного представництва. Якщо нерезидент здійснює діяльність через неакредитований відокремлений підрозділ, то зазначають ідентифікатор об’єкта оподаткування згідно з повідомленням про такий об’єкт оподаткування;

– місцезнаходження постійного представництва/відокремленого підрозділу нерезидента;

– найменування контролюючого органу за місцем обліку постійного представництва/відокремленого підрозділу нерезидента.

Щодо стосується звітування нерезидентами при наявності кількох постійних представництв в різних регіонах України, у такому випадку нерезидент визначатиме оподатковуваний прибуток окремо по кожному такому постійному представництву і окремо складатиме та подаватиме податкову декларацію з податку на прибуток за неосновним місцем свого обліку, за місцезнаходженням таких постійних представництв.

Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Житомирській області.

________________________________________

Єдиний податок

Головне управління ДПС у Запорізькій області інформує, що доходом юрособи – платника єдиного податку 3-ї групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (пп. 2 п. 292.1 ПКУ).

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ (абз. 4 п. 296.1 ПКУ).

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (абз. перший п. 8 НП(С)БО 21).

Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.

Тобто, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

________________________________________

Звітність

Чи відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» додатка 4ДФ до Розрахунку кількість працівників, які знаходяться у відпустці по вагітності та пологах, у відпустці без збереження заробітної плати тощо та по яких у звітному періоді не здійснювалось нараховування (виплата) доходів за ознакою «101»? Головне управління ДПС у Рівненській області інформує про наступне: враховуючи норми чинного законодавства, в графі «Працювало за трудовими договорами» додатка 4ДФ до Розрахунку не відображають кількість працівників, які перебувають у відпустках по вагітності та пологах, по догляду за дітьми, у відпустці без збереження заробітної плати, тощо та по яких у звітному періоді не здійснювалось нараховування (виплата) доходів за ознакою «101».

Згідно з пп. 1 п. 4 розд. ІV Порядку відомості щодо чисельності працівників відображаються у додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (додаток 4ДФ) до Розрахунку. Зокрема, у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» – проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «101».

Відповідно до п. 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

На сайті ДПС розміщено для громадського обговорення проект наказу Мінфіну «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».

Фактично пропонують нову редакцію податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка запрацює з дня офіційного опублікування затвердженого наказу.

Проект наказу передбачає місця для зазначення коду Кодифікатора (КАТОТТГ), інформації щодо кодів за КОАТУУ (КАТОТТГ) адміністративно-територіальних одиниць та адреси місць розташування об’єктів оподаткування, строку користування податковою пільгою у звітному періоді, виокремлення нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ПКУ.

Також для зменшення помилок (розбіжностей) при поданні уточнюючих податкових декларацій, спрощення ведення автоматизованого обліку та аналіз поданих документів, як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення в подальшому сервісного обслуговування платників, буде запроваджена позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється».

Додатково податкову декларацію приведуть у відповідність до п. 50.1 ПКУ в частині порядку визначення розміру штрафної санкції та у відповідність до Типової інструкції з діловодства, зокрема щодо застосування замість слів «ім’я», «ініціали» словосполучення «власне ім’я».

________________________________________

Банківська діяльність

НБУ вирішив залишити облікову ставку на рівні 8,5% із 22 жовтня 2021 року.

В прес-релізі банківського регулятора вказується, що рішення узгоджене зі зниженням інфляції до цілі 5% наприкінці наступного року відповідно до базового сценарію оновленого макроекономічного прогнозу.

За базового сценарію, для повернення інфляції до цілі 5%, облікову ставка утримуватимуть на рівні не нижче 8,5% щонайменше до ІІІ кварталу 2022 року, а не до ІІ кварталу, як очікувалося в липні.

Знижуватимуть облікову ставку протягом наступного року більш поступово, ніж прогнозувалося. Очікується, що її рівень на кінець 2022 року становитиме 7,5% порівняно з 6,5% у попередньому прогнозі.

Наступне засідання Правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 9 грудня 2021 року.

Нагадаємо, востаннє НБУ збільшував облікову ставку до 8,5% із 10 вересня.

Відслідковувати зміну облікової ставки за 1994-2021 роки можна у довіднику «Розмір облікової ставки Національного банку України». Зважайте, що її розмір використовується у деяких випадках визначення пені за порушення податкового законодавства.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Податківці в ІПК № 3529/ІПК/20-40-07-10-19 від 23.09.2021 р. розповіла стосовно доопрацювання реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно до вимог Наказу № 306 та Наказу № 329 було внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів. Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються РРО та програмними РРО.

Отже, до 01.08.2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками), для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках: найменування суб’єкта господарювання; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи.

У зв’язку з прийняттям Наказу № 329, до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Таким чином, податківці пояснили: якщо підприємство застосовує РРО, що перебували на обліку у органах ДПС, до дня набрання чинності Наказом № 306 (01.08.2020 р.), то такі РРО можливо застосовувати та вони не потребують обов’язкового доопрацювання до появи у законах, що регулюють порядок проведення розрахунків та/або обіг алкогольних напоїв, або ПКУ вимоги щодо відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, також такі РРО не потребують доопрацювання і на виконання вимог Наказу № 329.

Разом з тим, застосування недоопрацьованих РРО після внесення змін до законів, що регулюють порядок проведення розрахунків та/або обіг алкогольних напоїв або ПКУ, які передбачатимуть обов’язок відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, призведе до формування такими РРО невідповідних документів і не прийняття їх як розрахункових.

Водночас, якщо виробник (постачальник) РРО має технічну можливість доопрацювати вищезазначені РРО, підприємство має право їх доопрацювати з урахуванням вимог Наказів № 306 та № 329.

Починаючи із 01.10.2021 року фіскальний касовий чек повинен був отримати новий реквізит – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої». Його зазначають у випадках, передбачених чинним законодавством. Цього вимагає наказ Мінфіну від 08.06.2021 р. № 329.

Проте у п. 11 ст. 3 Закону про РРО до обов’язків суб’єктів господарювання належить проведення розрахункових операцій через РРО/програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Тож, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Саме тому ДПС рекомендує з 01.10.2021 року при програмуванні алкогольних напоїв, які є складовими у приготуванні алкогольного коктейлю, забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі одноразово при відкупорюванні тари, в межах приготування першої порції такого коктейлю або продажу алкогольного напою на розлив.

Переглядайте статтю «Роздрібна торгівля тютюном й алкогольними напоями: як організувати роботу».

Водночас податківці звертають увагу, що наразі порядок розрахунків, який визначений ст. 3 Закону про РРО, не передбачено обов’язок при реєстрації розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Такий обов’язок прописаний лише в Положенні № 13, в редакції Наказу № 329.

Тому із 01.10.2021 року підстав застосовувати до суб’єктів господарювання штрафні (фінансові) санкції за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у органів ДПС не виникне до внесення відповідних змін у законодавстві.

Джерело: сайт ДПС.

Податківці відповіли підприємцю з приводу порядку застосування програмного РРО (далі – ПРРО) у разі проведення на ПРРО операції «сторно».

  1. Суб’єкти господарювання, які застосовують ПРРО, можуть використовувати операцію «сторно» лише у випадках, передбачених Порядком реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Мінфіном від 14.06.2016 р. № 547 (далі – Порядок № 547).

Якщо сформовано розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію (у т.ч. при відмові покупця від розрахункової операції), тоді таку операцію скасовують шляхом наступної реєстрації операції «сторно». Проте це виконується до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО, із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. Якщо операція «сторно» не може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа ПРРО, то виконується реєстрація від’ємної суми шляхом роздрукування видаткового касового чека на ПРРО відповідно до Порядку № 547.

  1. Операція «сторно» на ПРРО проводиться із зазначенням тих позначень, які формуються програмним забезпеченням ПРРО.
  2. Обов’язкові реквізити документа з проведення операції «сторно» для ПРРО законодавством не визначені, тому розміщення реквізитів у такому документі визначається програмним забезпеченням ПРРО.
  3. Порядком № 317 не визначено обов’язок та порядок складання акту про видачу коштів. У даному випадку необхідно користуватись положеннями Порядку № 547.

Тому за фактом видачі коштів та скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати складаються акти.

Такий самий акт складають під час скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначають дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Джерело: ІПК ДПС від 29.09.2021 р. № 3629/ІПК/20-40-07-10-19.

Наказом ДПС України від 12.10.2021 р. № 883 внесено зміни до наказу ДПС від 21.12.2020 р. № 744. Завдяки цьому Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом № 744, виклали у новій редакції.

Тепер у реєстрі РРО – 188 найменувань, із яких 97 – ті реєстратори розрахункових операцій, що дозволені до первинної реєстрації. Решта – це реєстратори розрахункових операцій, первинна реєстрація яких заборонена. Ще 16 реєстраторів розрахункових операцій потрапили у перелік виключених з Державного реєстру в 2016-2021 роках, їхня експлуатація не дозволяється.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Дійсні електронні лікарняні по вагітності та пологах почали створювати з 1 жовтня, коли завершився перехідний період. Деякі роботодавці вже призначили за такими лікарняними допомогу від Фонду соціального страхування України, однак в окремих випадках у страхувальників виникли складнощі при нарахуванні декретних виплат. У Фонді розповіли, які особливості призначення допомоги від ФССУ за е-лікарняними по вагітності та пологах.

Коли е-лікарняний по вагітності та пологах можна брати до оплати?

Е-лікарняні вважають виданими і стають готовими до сплати через сім календарних днів після дати свого закриття (це визначено наказом МОЗ від 17.06.2021 р. № 1234). Однак е-лікарняні по вагітності та пологах – виключення. Вони стають готовими до оплати через сім днів після дати відкриття. Тож створений 19.10.2021 р. електронний листок непрацездатності по вагітності та пологах можна брати в роботу та подавати до Фонду на оплату з 27 жовтня.

Що робити, якщо е-лікарняний не змінив статус на «готовий до сплати»?

Електронний лікарняний має статус «закритий» з дня свого створення і змінює його на «готовий до сплати» у день видачі – тобто через сім днів після дати відкриття для лікарняних по вагітності та пологах. Однак сьогодні е-лікарняні по вагітності та пологах часто не змінюють свій статус попри вичерпання строків. У такому випадку потрібно орієнтуватись на дати – якщо після дати створення пройшло сім днів, з е-лікарняним можна починати працювати і призначати за ним допомогу, навіть якщо його статус залишився «закритим».

Як оплачувати е-лікарняний по хворобі, якщо працівниця знаходиться у декретній відпустці?

Якщо періоди непрацездатності в різних е-лікарняних однієї особи пересікаються, вони скоротяться автоматично відповідно до правил скорочення. Лікарняний по вагітності та пологах має найвищий пріоритет і скоротить будь-який інший листок непрацездатності, створений у межах декретної відпустки.

У який термін потрібно нарахувати допомогу по вагітності та пологах?

Процедура призначення допомог від Фонду соціального страхування України не змінилась і тотожна для паперових і е-лікарняних. Провести засідання комісії із соціального страхування підприємства і призначити допомогу необхідно упродовж 10 календарних днів з дня видачі лікарняного (е-лікарняний по вагітності та пологах вважається виданим через сім днів після дати відкриття). Після призначення допомоги роботодавець має 5 робочих днів, аби сформувати і подати до ФССУ заяву-розрахунок. Саме від дати подання заяви-розрахунку залежить дата фінансування.

________________________________________

Приватні підприємці

Головне управління ДПС у Житомирській області наголошує, що ФОП не включає до загального оподатковуваного доходу суму коштів, яка була отримана на розрахунковий рахунок та повернута у зв’язку з розірванням договірних відносин.

Відповідно до п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Статтею 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договірних відносин покупцеві не переходить право власності на товар та не складається документ, яким підтверджується виконання робіт або надання послуг, відповідно відсутній і дохід від проведеної операції.

Таким чином, фізична особа – підприємець не повинна включати до загального оподатковуваного доходу суму коштів, що була отримана на розрахунковий рахунок та повернута через розірвання договірних відносин.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області пояснює, що оподатковують доходи ФОП на загальні системі, які отримані протягом календарного року від госпдіяльності (п. 177.1 ПКУ).

Тому отриману ФОПом суму кредиту, який відповідно до умов договору обов’язково треба повернути у визначені строки, не включають до складу доходу ФОП упродовж дії договору кредиту.

Водночас, якщо суму кредиту не повертають у визначений у договорі термін, то її включають до складу доходів ФОП та оподатковують на загальних підставах.

Для ФОП на загальній системі самостійне визначення бази нарахування ЄСВ у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду – це винятково прав, а не обов’язок. Про це нагадали в ГУ ДПС у Львівській області.

ФОП на загальній системі нараховують ЄСВ «за себе» на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Коли такий платник не отримав дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, тоді він має право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше максимальної величини та не менше за розмір мінімального страхового внеску.

Проте із 1 січня 2021 року не треба сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за місяці, у яких не було отримано дохід (прибуток) ФОПам (крім спрощенців).

ДПС нагадала, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Також фахівці ДПС вказали, що документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг).

Таким чином, ФОП може підтвердити понесені витрати:

– договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг) складеними на його ім’я та фізичної особи – продавця (виконавця робіт, послуг);

– платіжними документами, що підтверджують факт утримання податку на доходи фізичних осіб (військового збору) та перерахування його до бюджету;

– відомостями з Розрахунку.

________________________________________

Земля

ДПС нагадала в консультації, що порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Таким чином, якщо Статутом фермерського господарства визначено, що право власності на земельні ділянки, що належать його членам, не є власністю фермерського господарства, а складений капітал утворився виключно за рахунок грошових коштів від кожного члена, платниками земельного податку за земельні ділянки, що належать членам фермерського господарства на праві приватної власності, є безпосередньо громадяни – власники таких земельних ділянок.

У такому випадку положення п. 281.3 ПКУ, відповідно до якого передбачено звільнення від сплати земельного податку власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів на таких членів господарства не поширюються.

Джерело: ІПК ДПСУ від 21.07.2021 р. № 2851/ІПК/99-00-04-01-03-06.

________________________________________

Контроль і відповідальність

Відповідно до статті 11 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контроля) зобов’язаний:

– допускати посадових осіб органу державного нагляду (контроля) до здійснення заходів державного нагляду (контроля) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контроля), передбаченого цим Законом;

– не створювати перешкоди органам державного нагляду (контроля) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контроля), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

– виконувати вимоги органу державного нагляду (контроля) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

– надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контроля), відповідно до закону;

– одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контроля) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

За матеріалами ДПС.

На Інспекційному порталі оприлюднили проект річного плану перевірок Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Ключова сфера перевірок – госпдіяльність з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, що підлягає ліцензуванню.

Перевірками охоплять 54 857 суб’єктів господарювання, серед яких за ступенями ризику:

– високого – 35 264 суб’єктів;

– середнього – 15 115 суб’єктів;

– незначного – 4 478 суб’єктів.

Держпраці розмістила на Інспекційному порталі проект річного плану інспекційних заходів на 2022 рік.

До нього включили 17 421 суб’єктів господарювання.

Із проекту річного плану можна дізнатись:

– найменування суб’єкта господарювання та його ідентифікаційний код юрособи або реєстраційний номер облікової картки платника податків ФОП;

– місцезнаходження (місце провадження господарської діяльності) суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів;

– сферу державного нагляду (контролю);

– ступінь ризику;

– дату початку перевірки та її строк.

________________________________________

Інше

Законодавство не передбачає обов’язкову наявність акту розслідування нещасного випадку невиробничого характеру при призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві – наголошують у Фонді соцстраху.

У випадку надходження до комісії із соцстрахування підприємства листка непрацездатності, в якому підкреслено причину непрацездатності «невиробничі травми», комісія повинна з’ясувати обставини та причини отримання невиробничої травми застрахованою особою шляхом розгляду пояснень застрахованої особи, акта за формою НТ (невиробничий травматизм) у разі його наявності або інших документів, які дають змогу визначити обставини отримання травми.

Що стосується обов’язковості розслідування роботодавцем нещасних випадків невиробничого характеру, то відповідно до п. 11 та 12 Порядку нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідує комісія, утворена організацією, де працює потерпілий, у складі голови комісії – посадова особа, яку визначає керівник організації, і членів комісії – керівника відповідного структурного підрозділу, представника профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки. Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймає керівник організації на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.

Треба зважати, що п. 3 Порядку чітко визначено перелік нещасних випадків, які підлягають розслідуванню. Тому при надходженні до роботодавця звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, про проведення розслідування нещасного випадку, керівник повинен прийняти рішення про створення відповідної комісії для такого розслідування.

У свою чергу робочий орган виконавчої дирекції Фонду соцстраху або його відділення у разі потреби має право здійснювати обмін інформацією зі страхувальником шляхом направлення запиту щодо уточнення інформації, наведеної у заяві-розрахунку.

При виникненні питань щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з травмою, не пов’язаною з виконанням трудових обов’язків, за вимогою працівників Фонду страхувальник може надавати протокол засідання комісії щодо прийняття даного рішення, інші матеріали розслідування, проведеного комісією із соціального страхування, або ж акт за формою НТ у разі, якщо його було складено.

Ознайомтеся зі статтею «Новий порядок розслідування нещасних випадків на виробництві: на що звернути увагу».

19 жовтня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 6131-2 щодо вдосконалення інституту зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи.

Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а саме:

1) Розширити перелік юридичних осіб, на яких не поширюється вимога щодо подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників, наступними юридичними особами:

– громадські організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи),

– молодіжні і дитячі громадські організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи),

– благодійні організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи),

– асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні, дачні (дачно-будівельні), садівничі, городні (садівничо-городні) та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи,

– пенсійні фонди,

– органи самоорганізації населення,

– споживчі товариства, адвокатські бюро,

– недержавні організації професійного самоврядування (саморегулювання).

Інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності не подається при державній реєстрації створення юридичної особи щодо юридичних осіб, засновниками яких є виключного фізичні особи, які вважаються її кінцевими бенефіціарними власниками, якщо вони не подали інформацію про те, що кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи є інші особи.

2) Залишивши обов’язок подавати документи та відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи лише при первісній реєстрації юридичної особи та у разі змін у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

3) Скасувати обов’язок щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.

4) Визначити, що нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, не подається у випадку: перебування особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи в установах виконання покарань; оголошення особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи у міжнародний розшук, та/або яка виїхала, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором; смерті особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи; оголошення особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; подачі документів, передбачених частиною першою цієї статті, особою, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.

5) У Прикінцевих та перехідних положеннях до законопроекту передбачити, що в зареєстрованих станом на момент набрання чинності цим Законом юридичних особах, засновникам (учасниками) яких є фізичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками вважаються засновники (учасники) юридичної особи, зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. У такому разі інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структура власності таких юридичних осіб не подається.

Якщо кінцеві бенефіціарні власники юридичної особи є відмінними від фізичних осіб, які є її засновниками (учасниками) зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, така юридична особа зобов’язана протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом подати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності.

У повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Про це податківці нагадали, пояснюючи яким чином заповнити повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі придбання/оренди малоцінних необоротних матеріальних активів, пов’язаних з оподаткуванням.

Фахівці ДПС вказали, що під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності.

Отже, у разі, якщо малоцінні необоротні матеріальні активи, якими володіє/користується суб’єкт господарювання, призначені для ведення господарської діяльності та фізично розміщені у приміщеннях платника податків (офіси, склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), про які повідомлено контролюючі органи як про об’єкт оподаткування, то керуючись принципом укрупнення інформації надавати окремо відомості про них не потрібно.

В ДПС нагадують, що не виступають об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) ДК 018-2000, котрі використовуютьс за призначенням у госпдіяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Звільнення передбачене у пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ.

Органи ДПС обчислюють базу оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості на підставі даних Держреєстру речових прав на нерухоме майно, які безоплатно надають органами держреєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 ПКУ).

Якщо платник податку надав органу ДПС правовстановлюючі документи на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем ДПС, то сплачують податок фізособи на підставі поданих відомостей.

Визначають належність будівель до того чи іншого класу будівель на підставі документів, які підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.

Тому ФОП не надає до ДПС правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до категорії «Будівлі промислові та склади» (код 125) Класифікатора, якщо така особа є їх власником.

Такі документи надають у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.

Також ознайомтесь із статтею «Податок на нерухомість: чи сплачує ФОП за будівлі промисловості».

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 1 — 5 листопада 2021 р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА Із 8 листопада 2021 року застосовуватиметься наказ МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням»

Підсумки тижня (огляд за 18 — 23 жовтня 2021 р.)

Праця і заробітна плата 10 червня 2021 року стало відправною датою для обліку трудової діяльності в електронній формі. Зміни передбачає Закон України «Про внесення змін

Підсумки тижня (огляд за 11 — 13 жовтня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Міністерство економіки України у листі № 4712-06/42842-07 від 27.08.2021 р. розглянуло звернення щодо надання соціальних відпусток.Так, відповідно до ч. 2 ст.