Праця і заробітна плата
Фахівці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надали роз’яснення щодо питання визначення робочих місць, які підлягають атестації робочих місць та особи, яка несе відповідальність за її проведення. Так, згідно вимог п.п. 1 та 2 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці основною метою атестації є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років. Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, робіт, професій та посад, для яких у списках № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачено показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.
Ну а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.
Управління Держпраці у Кіровоградській області надало роз’яснення щодо порядку пересилання трудової книжки поштою. Так, відповідно до п. 4.1 Інструкції про трудові книжки роботодавець зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Згідно із п. 4.2 указаної Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець у цей день надсилає працівникові поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Бажано надсилати таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням роботодавця про отримання листа працівником, оскільки у разі виникнення трудового спору, у роботодавця буде додатковий доказ щодо відсутності його вини у затримці видачі працівнику трудової книжки.
Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.
Якщо письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою керівництвом не отримано, то слід керуватися нормами п. 6.2 указаної Інструкції, відповідно до яких трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у закладі окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.
Про оформлення та ведення трудових книжок читайте в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
________________________________________
Податок на додану вартість
Група народних депутатів, серед яких і Д. Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, зареєструвала у парламенті законопроект № 4184. Він передбачає внесення до ПКУ змін щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування ПДВ операцій із постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам.
За такою складною назвою приховано наступне: оподаткування ПДВ нерезидентів, що надають фізособам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України. Експерти вже називають головними об’єктами такого оподаткування доходи найбільших компаній, що здійснюють діяльність та надають послуги у віртуальному просторі, але не зареєстровані в Україні – Google, Facebook тощо. З іншого боку, резидентів звільнять від необхідності сплати 20% податку за рекламу в мережі Інтернет.
Законопроектом пропонується:
– виключити норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20% суми таких виплат за власний рахунок;
– чітко визначити, що для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;
– визначити перелік електронних послуг;
– звільнити від оподаткування ПДВ постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;
– включити нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ;
– встановити правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
– встановити форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
– визначити спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;
– визначити правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, що надають фізособам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
– звільнити від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
– передбачити сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.
ДПС роз’яснила, на яку дату визнавати податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання товарів, у договорі на поставку яких використовуються умови DPU «Поставка в місці з розвантаженням» (в редакції Інкотермс 2020). Тобто датою переходу права власності на партію товару від продавця покупцю є дата відвантаження цієї партії товару в місці поставки товару.
Податківці нагадали, що згідно з п. 187.1 ПКУ у разі постачання товарів, оплата за які не відбувалася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення ПДВ-зобов’язань вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).
Отже, дата виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів не завжди залежить від дати переходу права власності на товар.
Причому датою, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, яка визначає фізичне переміщення товару зі складу (або будь-якого місця зберігання) продавця з метою доставки зазначеного товару покупцеві. Це може бути й дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до ст. 307 ГКУ оформляються в установленій формі з складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.
Відповідно до вимог п. 201.1 ПКУ постачальник на дату першої з подій – дату відвантаження товару, зобов’язаний був в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Водночас слід врахувати, що згідно зі ст. 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються виключно нормами ПКУ, а тому врегулювання в рамках договору питань, що віднесені до сфери регулювання податкового законодавства, є неправомірним. Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦКУ до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Тому перенесення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на підставі умов договору на інший строк, ніж визначений ПКУ, не відповідає нормам ПКУ.
Джерело: ІПК ДПСУ від 04.09.2020 р. № 3698/ІПК/99-00-05-06-02-06
________________________________________
Податок на прибуток
Офіс великих платників податків повідомив позицію Мінфіну, яка стосується положень пп. 141.4.11, п. 46, 47 підрозділу XX «Перехідні положення» ПКУ в частині оподаткування процентів за позикою або фінансовим кредитом, залучених від нерезидента, у разі зміни позичальника (кредитора).
Тож, якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам після 31 грудня 2016 року, проценти, що сплачують резиденти за користування такою позикою або фінансовим кредитом оподатковують за заниженою ставкою податку або звільняються від оподаткування при одночасному дотриманні усіх умов, визначених пп. 141.4.11 ПКУ.
Коли ж відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року (включно) та залучені таким позичальником (кредитором) шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовий біржі, проценти, які сплачують резиденти за користування позикою або фінансовим кредитом в період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року, звільняють від оподаткування відповідно до п. 46 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ при дотриманні умов, визначених пп. «б» і «в» пп. 141.4.11 ПКУ.
При цьому, починаючи з 1 січня 2018 року (з дати набрання чинності Законом № 2245), відповідно до п. 46 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ звільняють від оподаткування проценти, які сплачують резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом, які залучені позичальником (кредитором) шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, у тому числі при зміні позичальника (кредитора) за такою позикою або фінансовим кредитом, наданими резидентам до 31 грудня 2016 року (включно). Обов’язково мають дотримуватись умови, визначені пп. «б» пп. 141.4.11 ПКУ. Звільнення діє незалежно від країни податкової резиденції нерезидента та/або уповноваженої ним особи, якому виплачуються такі проценти.
Позиція викладена у листі ДПС від 19.10.2020 р. № 18727/7/99-00-05-05-02-07.
________________________________________
Єдиний податок
Податківці роз’яснили, чи повинне товариство якимось чином повідомляти органи ДПСУ про збільшення загального об’єму використовуваних ємностей для зберігання пального у разі якщо товариство орендуватиме або придбаватиме додаткові ємності для зберігання пального.
Насамперед, контролери нагадали, що товариство має право зберігати пальне, яке не реалізовується іншим особам, використовувати його виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки та надавати послуги із зберігання пального іншим особам за наявності ліцензії на відповідне місце зберігання пального.
Для отримання такої ліцензії товариство мало надати контролерам документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення відповідно до ст. 15 Закону № 481.
Щодо інформування органів ДПСУ про збільшення загального об’єму використовуваних товариством ємностей для зберігання пального, то податківці вказали на те, що це чинним законодавством не передбачено. Але товариство повинне мати всі дозвільні документи на зазначенні ємності.
Крім того, податківці нагадали, що згідно пп. 230.1.2 ПКУ платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:
– усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
– усі акцизні склади – в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Джерело: ІПК ДПСУ від 09.09.2020 р. № 3786/ІПК/99-00-09-03-03-06
________________________________________
Звітність
Із 1 січня 2021 року запрацюють Закони № 115 та № 116, які передбачають єдину звітність про суми утриманого та/або сплаченого ПДФО, а також суми нарахованого ЄСВ. Її подаватимуть щокварталу.
Податкові агенти подаватимуть податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого ЄСВ (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
До того ж звітність про нарахування ЄСВ буде складовою звітності з ПДФО (єдиного податку).
Тепер Мінфін оприлюднив проект наказу про внесення змін до наказу Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859.
В результаті отримаємо в новій реакції форму податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкції щодо її заповнення.
Таку декларацію доповнять окремими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 та виокремлять зобов’язання з ЄСВ в декларації для:
– ФОП, крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування;
– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
– членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
– осіб, які сплачують ЄСВ на умовах договору про добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.
Варто відмітити, що додатки до декларації ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3 запрацюють лише після втрати чинності наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.
Також в декларація з’явиться додаток КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії». Цього вимагає Закон № 466, за яким платник податку – резидент, який визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії, включити її до загального оподатковуваного доходу та відобразити в річній податковій декларації.
Підприємства, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, не пізніше ніж 28 лютого року, наступного за звітним, подаватимуть органам, до сфери управління яких належать, звіт про платежі на користь держави.
Форму № 1-ЗПКД (річна) затвердили наказом Мінфіну від 13.08.2020 р. № 499.
До підприємств, що здійснюють заготівлю деревини відносяться ті, які займаються заготівлею:
– круглого лісоматеріалу для деревообробної промисловості;
– круглого лісоматеріалу, який використовують в необробленому вигляді, такого як рейки, огорожі, стовпи та жердини;
– паливної деревини;
– відходів паливної деревини, які залишилися після її заготівлі;
– деревного вугілля в лісі (традиційним методом).
У такому звіті підприємства розкриватимуть інформацію про такі платежі:
1) податок на прибуток підприємств;
2) частину чистого прибутку, що вилучається до бюджету;
3) дивіденди;
4) рентну плату;
6) збори та інші платежі, зокрема податок на майно (земельний податок) тощо.
Роботодавці при звітуванні за 2020 рік використовуватимуть оновлену форму звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та інструкції щодо її заповнення. Зміни запроваджує наказ Мінсоцполітики від 27.08.2020 р. № 591, який набуде чинності із дня його офіційного опублікування.
Підприємства, установи, організації, у т. ч. підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізособи, що використовують найману працю, подають відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням звіт не пізніше ніж 1 березня року, наступного за звітним.
У формі звіту змінили розділ «Кількість працівників та фонд оплати праці», де щодо кількості працівників враховується розподіл за статтю (жінки та чоловіки), місцем проживання (місто або сільські населені пункти та селища міського типу), віком (від 18 до 35 років, від 35 до 60 років, понад 60 років).
Також потрібно буде зазначати (за наявності) ознаки неприбутковості, а також – форми фінансування.
Звіт підписуватиме керівник і головбух (за наявності такої посади). У звіті чітко і розбірливо має бути заповнено всі графи та рядки. Замість відсутніх даних проставляється прочерк. Виправлення підтверджується підписом керівника.
________________________________________
Готівкові розрахунки
В ДПС пояснили, як діяти продавцю у разі проведення розрахункової операції через РРО або ПРРО, якщо за домовленістю сторін, покупець здійснює через мережу Інтернет (платіжними картами Visa, MasterCard, LiqPay та інших) часткову оплату за товар, а остаточний розрахунок проводить під час його отримання на поштовому відділенні.
В такому разі суб’єкт господарювання – продавець зобов’язаний провести через РРО розрахункову операцію на повну суму покупки з використанням режиму попереднього програмування найменування (для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії за УКТ ЗЕД), цін товарів, обліку їх кількості, форми оплати із зазначенням суми, що сплачена авансом «передоплата товарів» та суми, яку необхідно доплатити під час отримання відправлення «післяплата».
Роздрукований касовий чек, який підтвердить факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «попередня оплата» та «післяплата», укладають в поштове відправлення.
При цьому залишок несплачених коштів, які пошта повинна стягнути за дорученням відправника з адресата, в момент отримання товару покупець вносить для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, який підтверджує факт оплати остаточної суми товару, зобов’язане видавати поштове відділення.
Однак в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надає ДПС на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через програмний РРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.
Головне управління ДПС у Запорізькій області нагадало, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або програмний РРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.
У разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або програмний РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО або програмного РРО.
Зазначене визначено п. 2 та п. 3 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання, які прийняли рішення, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть, зокрема, скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Такі рішення обов’язково мають бути затверджені відповідними розпорядчими документами суб’єкта господарювання.
Відповідно до п. 11 гл. 4 р. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547, після закінчення використання КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення.
Скасування проводиться щодо КОРО, використання яких суб’єктом господарювання ще не закінчено, а використані КОРО скасовувати не потрібно, вони зберігаються суб’єктом господарювання протягом трьох років після їх закінчення.
Разом з тим, як зазначають податківці, потрібно перереєструвати також і реєстраційне посвідчення на РРО, щодо якого було скасовано КОРО. До такої перереєстрації суб’єкт господарювання не має права здійснювати розрахункові операції на цьому РРО.
Водночас чинним законодавством не передбачено штрафних санкцій за зазначену діяльність.
Джерело: ІПК ДПСУ від 15.09.2020 р. № 3858/ІПК/99-00-07-05-01-06.
________________________________________
Приватні підприємці
Запорізькі податківці нагадують, що підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що вплинуло на мінімальний розмір єдиного внеску.
Відповідно до пп. 2 і 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, його сума розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Тобто, мінімальна ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати.
Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн на місяць (5000 грн х 22%) (3300 грн за квартал). Максимальний розмір – 16500 грн (15 х 5000 грн х 22%).
Підприємці, які сплачують єдиний внесок щомісяця – у жовтні за вересень, листопаді за жовтень, грудні за листопад 2020 року та січні 2021 року за грудень 2020 року повинні сплатити його суму у розмірі 1100 грн.
Якщо єдиний внесок сплачується щоквартально, то в жовтні необхідно сплатити 3178,12 грн за ІІІ квартал (1039,06 грн х 2 міс. +1100 грн) та 3300 грн за ІV квартал 2020 року (1100 грн х 3 міс.).
________________________________________
Зовнішньоекономічна діяльність
Зовнішньоекономічний договір на перевезення вантажів з резидентом Республіки Польща, умовами якого передбачено також залучення таким перевізником субпідрядників під час надання послуг міжнародного перевезення вантажів (товарів) став предметом запиту до податківців.
Відповідь профільного відомства наступна – якщо винагорода за послуги з перевезення здійснюється замовником безпосередньо нерезиденту-перевізнику, то такі послуги розглядаються як фрахт і підлягають відповідному оподаткуванню, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів щодо звільнення від оподаткування або зменшення ставки для оподаткування.
У випадку, що розглядається, доходи (прибутки), які згідно з відповідним договором виплачуються замовником – резидентом України перевізнику – резиденту Польщі (який не має в Україні постійного представництва) за надані ним послуги з міжнародного перевезення, підлягають оподаткуванню лише в Польщі, тобто звільняються від оподаткування в Україні.
Джерело: ІПК ДПС України від 11.09.2020 р. № 3820/ІПК/99-00-05-05-02-06
________________________________________
Контроль і відповідальність
Головне управління ДПС у Хмельницькій області нагадує, що Законом № 466 внесені зміни до ПКУ, зокрема в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності. Так, із 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з ЄРПН) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн (раніше штраф становив 510 грн).
Ті самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн (раніше – 1020 грн).
Варто врахувати, що платники мають забезпечити зберігання відповідних документів протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів.
У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
У разі ліквідації платника указані документи за період діяльності не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті ліквідації платника, в установленому законодавством порядку передають до архіву.
Держана регуляторна служба України нагадала, що 15 жовтня 2020 року закінчився строк, відведений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для визначення органами державного нагляду (контролю) переліків суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у 2021 році та внесення відомостей про таких суб’єктів господарювання до Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), функції якої наразі забезпечуються Інспекційним порталом.
Тому Інспекційним порталом автоматично був згенерований проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, який відкритий у загальному доступі. Ознайомитись з проектом плану можна на сайті Пілотного модуля планування заходів державного нагляду (контролю) або завантаживши Комплексний план у форматі .xlsx. Зараз проект плану містить 43542 перевірки. На 2020 рік, нагадаємо, було заплановано трохи більше 32 тисяч планових перевірок.
Затвердження Державною регуляторною службою України плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік відбудеться 15 листопада 2020 року. А починаючи з 15 листопада та до 1 грудня 2020 року органами державного нагляду (контролю) будуть затверджені річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік.
Зверніть увагу! У період з 15 жовтня 2020 року по 1 грудня 2020 року Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачається можливість:
– внесення змін до сформованого проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) щодо узгоджених органами державного нагляду (контролю) інших дат початку та строків здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю);
– відмови суб’єктом господарювання від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до Державної регуляторної служби України. У такому разі перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не встановлює права суб’єктів господарювання на відмову від проведення заходів державного нагляду (контролю) в цілому і не передбачає можливості відмови суб’єктом господарювання від проведення окремих планових заходів державного нагляду (контролю), які увійшли до плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю), а лише визначає можливість відмовитись від проведення комплексного планового заходу, унаслідок чого перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
________________________________________
Інше
ДПС оприлюднила проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666». Йдеться про зміни в заповненні розрахункового документа внаслідок запровадження, починаючи з 01 січня 2021 року, нової системи сплати податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на небюджетні рахунки з використанням єдиного рахунку паралельно з діючою системою оперативного обліку та сплати платежів.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платникам, що виявлять бажання сплачувати податки, збори, платежі та єдиний внесок через єдиний рахунок, постане потреба зазначення у розрахунковому документі інформації. А саме – реквізитів одержувачів коштів, сум коштів для відповідних одержувачів коштів, дати та номера податкового повідомлення-рішення; призначення відповідного платежу та його одержувача або взагалі без зазначення одержувача коштів.
З метою забезпечення заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа для функціонування системи сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску через єдиний рахунок Порядок доповнено новим розділом. Зміни, які викладені в новому розділі, дозволять платнику оформити сплату:
– за одним видом платежу одним документом на переказ коштів із зазначенням конкретного одержувача коштів;
– за декількома видами платежів одним документом на переказ коштів із зазначенням за кожним видом платежу конкретного одержувача коштів;
– однією сумою без зазначення одержувача коштів.
Разом з тим платник, який вкаже одночасно декілька одержувачів коштів, буде мати можливість спрямувати належну суму коштів кожному такому одержувачу із загальної суми, зазначеної у документі на переказ коштів.
Також платнику буде надана можливість керувати своїми платежами в частині спрямування коштів в рахунок сплати грошових зобов’язань, визначених:
– на підставі податкових повідомлень-рішень шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;
– на підставі податкових декларацій (розрахунків) шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про призначення відповідного платежу та його одержувача.
Головне управління ДПС у Миколаївській області повідомило, що у зв’язку з впровадженням електронних сервісів для платників Порядком № 422 не передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.
Таку позицію підтверджує те, що Державною податковою службою України у листі від 12.10.2020 р. №18332/7/99-00-12-09-01-07 надано роз’яснення у частині встановлення єдиного підходу до розгляду запитів про отримання витягу щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом та фондами соціального пенсійного забезпечення. Так, з метою реалізації вимог ст. 42-1 ПКУ в ITC «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (далі – Витяг).
Платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету. Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДГІС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
Подавати звітність, контролювати своєчасність і повноту сплати податків до бюджету та відслідковувати всі податкові зміни просто з рішенням LIGA360:Бухгалтер. Отримайте тестовий доступ, щоб працювати легко та швидко.
Джерело: Ліга:закон