Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 19 — 23 квітня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

Координаційний центр з надання правової допомоги розповів про основні питання, які найчастіше хвилюють як роботодавців, так у працівників та як їх вирішувати на практиці.

Які ж першочергові заходи необхідно вжити роботодавцю та працівнику у разі виявлення у останнього коронавірусної інфекції?

Головним та пріоритетним для роботодавця є здоров’я та безпека його працівників. У разі виявлення інфекції працівник може скористатися листком непрацездатності, також має право на оплату тимчасової непрацездатності у випадку хвороби (в тому числі госпіталізації) відповідно до чинного законодавства про працю, умов та положень трудового договору чи колективного договору.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб», у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, що передбачено законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. На період перебування в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях) особі видається листок непрацездатності, який оплачується в розмірах і в порядку, встановлених законодавством для осіб, визнаних тимчасово непрацездатними внаслідок захворювання.

Які мають бути дії роботодавця, якщо працівник нещодавно повернувся із закордонної поїздки?

Для тих осіб, які повернулися з-за кордону, державою передбачено запровадження обов’язкового 14-денного карантину, або ж необхідно здати аналіз на виявлення коронавірусної інфекції. Це означає, що усі – громадяни, мешканці або відвідувачі – повинні добровільно перебувати у самоізоляції протягом 14 днів після повернення з-за кордон через ймовірність інфікування COVID-19. Ця вимога не розповсюджується на громадян України, які мають негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції), який проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону.

Працівник може не мати права на листок непрацездатності або бути як «непридатний до роботи», оскільки він ще не захворів або не має підтвердженого діагнозу. Вирішити таку ситуацію можна шляхом отримання працівником лікарняного листка, якщо працівник знаходиться на самоізоляції під наглядом лікаря; переведення працівника за його згодою на дистанційну роботу; надання працівникові відпустки, зокрема, щорічної, соціальної, без збереження заробітної плати тощо.

Необхідно звернути увагу роботодавців, що вони потенційно ризикують порушити законодавство про працю, якщо дозволять працівникові оформити тимчасову непрацездатність без підтвердженого діагнозу хвороби, навіть якщо працівник погоджується з таким підходом. У таких випадках роботодавцям слід ретельно перевіряти чинне законодавство, колективні договори, трудовий договір, умови та правила компанії, оскільки вони можуть містити додаткові положення або права, які можуть застосовуватись до робочого місця та працівників.

Якщо працівник тісно контактував із хворим або потенційно інфікованою особою, якими мають бути дії роботодавця?

У разі якщо працівник «тісно контактував» із хворим або потенційно хворим на COVID-19, від нього може вимагатися піти у самоізоляцію через ймовірність зараження вірусом. Працівники, які потребують самоізоляції, але ще не захворіли або не мають підтвердженого діагнозу, не можуть скористатися листком непрацездатності, оскільки вони не кваліфікуються як «непридатні до роботи», а просто вимагають ізоляції. Роботодавці повинні обговорити це питання з такими працівниками та прийти до консенсусу для того, щоб працівники не постраждали від втрати заробітної плати в період ізоляції.

Як діяти у ситуації, коли працівник із високою ймовірністю інфікований COVID-19, але бажає й надалі відвідувати роботу?

Якщо наявні певні симптоми, що працівник заразився COVID-19, рекомендується не дозволяти працівникові з’являтися на робочому місці (самоізоляція та інші режими роботи), і за необхідності направити відповідного працівника на тестування, якщо така можливість існує. Іншим варіантом є направлення працівника на медичне обстеження, яке може включати тест на COVID-19. Якщо ж діагноз працівника не підтверджено, він може повернутися до роботи, але якщо працівник отримує позитивний результат тесту, йому буде надано листок непрацездатності на період відсутності.

Важливо також пам’ятати, що за порушення правил, направлених на забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя в державі, встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Що робити у ситуації, коли безпосередній член родини працівника захворює на COVID-19, або закривається школа, яку відвідує дитина працівника?

Законодавство про працю, колективні договори або трудові договори можуть передбачати для працівників оплачувані відпустки за сімейними обставинами або відпустки по догляду за хворим членом сім’ї, або у разі надзвичайних ситуацій у сім’ї, таких як раптове закриття закладів дошкільної освіти чи шкіл без попереднього повідомлення. У таких випадках працівники зможуть використати відпустку (щорічна відпустка, відпустка за сімейними обставинами або відпустка по догляду).

Відповідно до законодавства в таких випадках, залежно від конкретної ситуації, можливо: якщо працівник знаходиться на самоізоляції під наглядом лікаря, отримання працівником лікарняного листка; за згоди працівника переведення його на дистанційну (надомну) роботу; встановлення працівнику неповного або скороченого часу, запровадження роботи змінами, встановлення простою, гнучкого графіку роботи; надання працівникові відпустки, зокрема, щорічної, соціальної, без збереження заробітної плати тощо.

Громадяни, які мають дітей, можуть скористатися додатковою оплачуваною соціальною відпусткою. Тривалість такої відпустки становить до 10 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів, але в деяких випадках соціальну відпустку можна отримати на 17 днів максимум. Соціальна відпустка надається в обов’язковому порядку. Роботодавець не має права відмовити працівникові, якщо він захоче скористатися своїм правом на отримання такої відпустки. Законодавством встановлено певна категорія людей, які саме можуть скористатися ним.

Кодексом законів про працю України передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

У разі встановлення карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч.3 ст. 84 Кодексу законів про працю. Зазначені відпустки надаються працівникам виключно на підставі їх особистої заяви. Якщо працівник відмовляється написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, роботодавець не має права примушувати його до цього.

Відповідно до змін, внесених до Кодексу законів про працю України: «Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором».

При такому режимі роботи працівник зобов’язаний упродовж всієї тривалості робочого часу виконувати роботу, доручену роботодавцем, та перебувати під контролем роботодавця за допомогою сучасної техніки (телефон, інтернет, інші засоби зв’язку). Законодавство України не містить конкретних норм з охорони праці при виконанні дистанційної (надомної) роботи.

Координаційний центр з надання правової допомоги розглянув ситуацію залучення працівників до роботи вночі. Це може бути обумовлено розпорядком роботи самого підприємства або мати епізодичний характер.

Який час, згідно із законодавством, вважається нічним ?

Питання тривалості, режиму і порядку обліку робочого часу регулюються КЗпП. Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Стаття 54 КЗпП передбачає, що за умов роботи у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.

Це правило не поширюється на працівників для яких уже передбачено скорочення робочого часу, а саме – для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень та для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Тривалість роботи також нe скорочується, якщо робітник прийнятий для роботи лишe у нічний час.

Тривалість нічної роботи може прирівнюватись до денної у таких випадках:

– коли цe необхідно за умовами виpобництва, зoкрема, в безперервних виробництвах;

– на змінних роботах пpи шестиденному робочому тижнi з oдним вихідним днем.

Як оплачується робота у нічний час ?

Робота у нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час ( ст. 108 КЗпП).

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат (ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці»).

Чи є можливість отримувати пенсію на пільгових умовах за умов того, що особа виконувала роботу у нічний час ?

Робота у нічний час враховується як шкідливий виробничий фактор, який надає право особі отримувати пенсію за віком на пільгових умовах.

Перелік посад, займаючи які працівники мають право вийти на пенсію раніше встановленого законодавством строку, можливо знайти у Постанові № 461.

Кого забороняється залучати до роботи у нічний час ?

Згідно зі ст. 55 КЗпП до роботи у нічний час забороняється залучати:

– вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;

– осіб, молодших вісімнадцяти років;

– працівників інших категорій, передбачених законодавством, зокрема, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.

Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Зазначені обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.

До роботи у нічний час, за деяких умов, можливо залучати такі категорії працівників:

1) осіб з інвалідністю – лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям;

2) осіб похилого віку – тільки за їх згодою та за умови, що це дозволяється їм за станом здоров’я.

В Управлінні Держпраці у Кіровоградській області пояснили щодо звільнення працівників у разі скорочення чисельності або штату.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників. Таке звільнення відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Звільнення буде законним, якщо власник або уповноважений ним орган дотримався таких дій:

– справді здійснив скорочення чисельності або штату;

– врахував переважне право на залишення працівника на роботі;

– запропонував працівникові перейти на іншу роботу на тому самому підприємстві;

– надав працівнику гарантії, передбачені чинним законодавством;

– отримав згоду від профспілкового органу (профспілкового представника) на звільнення працівника.

У разі прийняття рішення звільнити працівників варто враховувати те, що в разі скорочення чисельності або штату переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (ст. 42 КЗпП). Якщо умови продуктивності праці і кваліфікації працівників рівні, перевага в залишенні на роботі надається працівникам, що підпадають під категорії перелічені в ст. 42 КЗпП.

Для проведення скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець зобов`язаний:

  • обґрунтувати необхідність скорочення штату та звільнення;
  • скласти і затвердити новий штатний розпис, до якого не заносяться посади, які скорочено;
  • попередити працівників, посади яких скорочуються, персонально про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП);
  • одночасно з попередженням про звільнення за скороченням штату запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (ст. 49-2 КЗпП);
  • повідомити державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професій, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (ст. 49-2 КЗпП);
  • отримати згоду профспілкового комітету на звільнення працівника. (ст. 43 КЗпП);
  • після закінчення двомісячного попереджувального строку видати наказ про звільнення;
  • в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним розрахунок у встановлені законом строки (ст.47 КЗпП);
  • на вимогу працівника видати довідку про його роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 КЗпП);
  • в день звільнення виплатити працівникові всі суми, що належать йому від підприємства (заробітну плату, вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП), компенсацію за невикористану відпустку(ст. 83 КЗпП)). Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ст.116 КЗпП).

У разі незаконного вивільнення з роботи працівник має беззаперечне право звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 232 КЗпП).

Розмір оплати за час відпустки залежить від суми виплат за 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки. При обчисленні сум відпускних керуються нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду. Зазначена норма, зокрема, стосується випадків, коли працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня).

Тому, якщо працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня, тоді середньоденну зарплату для оплати часу відпустки розраховують діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду. Однак кількість календарних днів розрахункового періоду зменшують на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з переведенням на роботу на умовах неповного робочого тижня.

Коли ж працівник за власним бажанням працює в режимі неповного робочого тижня, тоді обчислюють середню зарплату на загальних умовах. Тобто, час роботи на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням не виключають із розрахункового періоду.

Джерело: лист Мінекономіки від 01.04.2021 р. № 4711-06/19889-07.

________________________________________

Податок на додану вартість

Ми вже повідомляли, що уряд підкоригував правила щодо ЄРПН. І ось маємо вже текст постанови КМУ від 21 квітня 2021 р. № 378. Саме нею було внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Окрім суто косметичних змін є й кілька принципових новацій. Передусім у Порядку змінили послідовність електронних підписів на податкову накладну. Надалі до Реєстру будуть прийматися податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

– кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

– кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізособою – підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису в указаному порядку.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку – для платників, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Також уточнили щодо внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

До оподатковуваного доходу платника податку згідно із пп. 164.2.7 ПКУ включають суму заборгованості платника податку за укладеним ним ЦПД, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2021 році – 1135 грн). Однак ця норма не стосується податкової заборгованості, за якою минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, який встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу.

Фізособа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Податковий агент у додатку 4ДФ до податкового розрахунку показує:

– суму списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності – під ознакою доходу «107», але не заповнює графу 4 «Сума перерахованого податку» та 4а «Сума нарахованого податку», тобто проставляє «0»;

– інші доходи, які згідно з ПКУ не включають до складу оподатковуваного доходу, – під ознакою доходу «194».

Тож суму списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображає юрособа – кредитор у додатку 4ДФ під ознакою доходу «107». Водночас фізособа самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Проте суму списаної на користь фізособи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2021 році – 1135 грн), показують у додатку 4ДФ під ознакою доходу «194», як виплату інших доходів.

Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Тернопільській області.

Премії, доплати і надбавки, які нараховують працівнику, включають до складу зарплати платника ПДФО і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування – акцентують в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).

Якщо нарахування зарплатних виплат здійснюють за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, їх показують у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп. 1.6.2 п. 1.6 розділу 1 Інструкції № 5).

________________________________________

Єдиний податок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

– у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

– у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

– у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

– у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

– у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно з пп. 296.5.4 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ПКУ;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ПКУ (у разі перевищення обсягу доходу).

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій (пп. 296.5.5 ПКУ).

Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ:

– до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп. 3 п. 291.4 ПКУ;

– до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ;

– до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

________________________________________

Звітність

Із 1 квітня 2021 року стартувала подача податковими агентами вперше оновленого податкового розрахунку, в якому показують суми нарахованого ПДФО, військового збору та ЄСВ (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773.

Тому на адресу ДПС надходять питання щодо заповнення нової об’єднаної звітності. Серед них – чи заповнювати рядок 032 Розрахунку та рядок 032 додатка 4ДФ до Розрахунку ФОП або юрособою, яка не має відокремлених підрозділів?

В рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку вказують код Кодифікатора адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням платника ПДФО або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подає податковий агент за його відокремлений підрозділ.

Також зазначений рядок 032 є в додатку 4ДФ до Розрахунку, у якому вказують Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подають за відокремлений підрозділ.

Тому ФОП або юрособа, яка не має відокремлених підрозділів при поданні Розрахунку заповнює рядок 032 Розрахунку та рядок 032 додатка 4ДФ до Розрахунку, у яких зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад) за своїм місцезнаходженням.

До 11 травня 2021 року триває прийом квартальної звітності платників податків, зокрема, податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця третьої групи (далі – Декларація) за ідентифікатором форми F0103307 та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) – J/F0510506.

В ГУ ДПС у Житомирській області звертають увагу на багато звернень щодо відсутності квитанцій № 2 для таких звітів або у квитанції № 2 для Розрахунку результатом обробки є “смайл” або є успішна квитанція № 2, але дані не внесені до реєстру застрахованих осіб.

Наразі в ДПС однозначних рекомендацій, щодо виходу з ситуації немає, оскільки звітність об’єднана, вона обробляється в рамках «Єдиного вікна». В обробці вищезгаданої звітності приймає участь як ДПС, так і ПФУ (з’явився Додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який оброблюється в ПФУ).

Принцип роботи «Єдиного вікна» базується на тому, що пакет звітності передається для обробки до системи ДПС, звіт проходить етап перевірок і якщо обробка вдала і перевірки пройдені, то формується успішна квитанція № 1, пакет звіту архівується на рівні системи ДПС і передається до ПФУ.

ПФУ остаточно перевіряє такий пакет звітів та за результатами перевірки всіх необхідних контролів формує квитанцію №2, яку передають до системи ДПС. Система ДПС формує узагальнюючу квитанцію № 2, яку за допомогою Єдиного вікна надсилають платнику податків.

Оскільки програмне забезпечення ПФУ не готове до коректної обробки Розрахунку та Декларації, квитанції № 2 не формуються, всі відправлені звіти знаходяться в черзі на обробку. Наразі ПФУ здійснює аналіз помилок, на основі якого до програмного забезпечення ПФУ вносять коригування.

Для Розрахунку рекомендують повторно відправляти звіт лише у разі, якщо термін очікування квитанції №2 перевищує декілька днів.

Якщо отримано у квитанції № 2 результат обробки “смайл”, рекомендують подавати звіт повторно, оскільки такий звіт вважають неприйнятим, а “смайл” – це внутрішня помилка системи, яка формується в разі, коли звіт відправлено, але квитанція № 2 не сформована, при цьому повторно відправлено той самий звіт. Такий звіт не попадає в ПФУ, а його дані не вносяться до реєстру застрахованих осіб.

Коли наявна успішна квитанція № 2 до Розрахунку, але дані не внесено до реєстру застрахованих осіб, тоді рекомендують звертатися за роз’ясненнями до контролюючих органів.

Починаючи із 1 квітня 2021 року податкові агенти вперше подають податковий розрахунок, в якому показує суми нарахованого ПДФО, військового збору та ЄСВ, за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773 (далі – Розрахунок).

У формі Розрахунку запроваджено новий реквізит «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад». При його заповненні слід керуватись наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 р. № 290, яким затверджений Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор).

В рядку 032 Розрахунку вказують код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подає податковий агент за його відокремлений підрозділ.

Вказувати коду Кодифікатора також передбачено в додатку 4ДФ до Розрахунку, а саме в рядку 032.

Тому, якщо юрособа виступає у якості податкового агента за відокремлений підрозділ, який не уповноважений сплачувати податок, така юрособа стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку та заповнює окремий Розрахунок за такий підрозділ із зазначенням коду Кодифікатора, який відповідає місцезнаходженню такого підрозділу.

Джерело: повідомлення ДПС.

________________________________________

Готівкові розрахунки

ДПС повідомила окремим роз’ясненням, що у програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються ДПС на безоплатній основі, на даний час не реалізована функція «додання товару (послуги)», що звільняються від сплати ПДВ, в «Довідник номенклатури».

Зазначена функція за можливості буде доопрацьована для ПРРО в наступних версіях.

________________________________________

Приватні підприємці

ФОП-загальносистемникам пояснили, як подавати Звіт з ЄСВ (форма № Д5 (річна)) і сплачують ЄСВ за себе у разі припинення підприємницької діяльності або зняття з обліку у 2021 році.

До 1 січня 2022 року ФОП – загальносистемники мають змогу подають за основним місцем обліку Звіт з ЄСВ (форма № Д5 (річна)) згідно з додатком 5 до Порядку № 435 (п. 1 наказу Мінфіну від 28.12.2020 р. № 814).

У разі держреєстрації припинення підприємницької діяльності підприємців вони подають самі за себе Звіт з ЄСВ із зазначенням типу форми «ліквідаційна». Останній звітний період в такому випадку – період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня держреєстрації припинення підприємницької діяльності.

Такий Звіт з ЄСВ подають упродовж 30 календарних днів з дня держреєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника ЄСВ (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).

Для ФОП – загальносистемників останній період, за який необхідно обчислити та сплатити ЄСВ, – період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено держреєстрацію припинення підприємницької діяльності (включно). ЄСВ сплачують упродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого ЄСВ за останній звітний період.

________________________________________

Контроль і відповідальність

В ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадали про можливість скасувати штрафи та пеню, які застосовують при виникненні податкового боргу. Вона реалізована Законом № 1072.

Для цього платнику податків необхідно:

– подати заяву;

– сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;

– не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.

Якщо перелічені умови виконати, то штрафи і пеня, що залишилися несплаченими, спишуть у порядку визначеному для списання безнадійного податкового борг.

Норма із п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ розповсюджується на всіх платників податків, окрім:

– великих платників податків;

– осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

– осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

– банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

– осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

– осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД та пені.

________________________________________

Інше

В ДПС відповіли, чи виступають платниками екоподатку суб’єкти господарювання за розміщення відходів, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар.

Під розміщення відходів розуміють постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 ПКУ).

Суб’єкти господарювання не є платниками екоподатку за розміщення відходів, якщо вони розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ПКУ).

Тому не треба сплачувати екоподаток за відходи, які утворилися у процесі діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т.ч. металобрухт.

Проте платниками екоподатку будуть суб’єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.

ДПС оприлюднила для обговорення проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків».

Проєктом наказу пропонується встановити порядок списання податковими органами безнадійного податкового боргу (БПБ) платника податків, зокрема визначення суми БПБ, що підлягає списанню, прийняття рішення про таке списання та запровадити форму рішення про списання БПБ.

Розробка проекту наказу обумовлена потребою приведення нормативно-правових актів у відповідність до законів про внесення змін до ПКУ, ухвалених протягом останнього часу.

У разі прийняття цього проекту втратить чинність Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, який діє зараз і затверджений Наказом № 577.

Згідно з запропонованим для обговорення проеком, крім випадку БПБ, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС на підставі документів (відомостей, витягів, інформації), необхідних для підтвердження, що такий податковий борг є безнадійним, та за наявності підстав приймає рішення про списання БПБ.

Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, буде здійснювати таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання БПБ має складатися у двох примірниках: перший – для платника податків, другий – для територіального органу ДПС.

В ГУ ДПС у Харківській області нагадують, що чіткий механізм перерахування коштів з єдиного рахунку на бюджетні/не бюджетні рахунки описаний в Порядку функціонування єдиного рахунка, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2020 р. № 321.

При формуванні розрахункових документів треба заповнювати усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню – останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#».

Водночас за коштами, які є помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями, ДПС не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування таких коштів на єдиний рахунок надсилає платнику через електронний кабінет повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом.

Платник не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДПС повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом визначає через електронний кабінет належність платежу відповідному одержувачу.

Якщо платник протягом зазначеного строку не визначив належність платежу відповідному одержувачу, тоді інформація з розрахункового документа вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному одержувачу і суми такого платежу включає ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати.

Покроковий опис уточнення платниками реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документу на переказ коштів на єдиний рахунок в ІТС «Електронний кабінет»:

Крок 1. Вибрати у вкладці «Вхідні/Вихідні документи» документ «Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» за формою J/F1407201. Увійти до вкладки «Єдиний рахунок»/»Журнал повідомлень про помилки в «Призначенні платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок».

Крок 2. Заповнити документ «Уточнення даних «Призначення платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» за формою J/F1307301 шляхом зазначення належності платежу відповідному одержувачу не пізніше наступного робочого дня після отримання «Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» за формою J/F1407201.

Крок 3. Підписати документ «Уточнення даних «Призначення платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» за формою J/F1307301 та відправити до ДПС.

Крок 4. Отримати квитанцію № 2 до документу «Уточнення даних «Призначення платежу» платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок» за формою J/F1307301 з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків нагадує, що відповідно до пп. 67 п. 1 ст. 1 Закону № 361 фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн), за наявності однієї або більше таких ознак:

  • зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
  • фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
  • фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
  • фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розд. ІІІ Закону № 361).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).

 

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 19 — 23 квітня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Координаційний центр з надання правової допомоги розповів про основні питання, які найчастіше хвилюють як роботодавців, так у працівників та як їх

Підсумки тижня (огляд за 12 — 16 квітня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною» (законопроект

Підсумки тижня (огляд за 22 — 26 березня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Правовий статус Державної інспекції праці, права та обов’язки інспекторів праці, форми контролю, підстави та порядок інспекційних відвідувань пропонують закріпити в КЗпП.

Підсумки тижня (огляд за 15 — 19 березня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Передбачено скорочення тривалості роботи в нічний час Як зазначено в ст. 45 Конституції України, право на відпочинок забезпечується, зокрема, встановленням скороченої