Праця і заробітна плата
Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області роз’яснило питання щодо оплати праці на період карантину та на період простою не з вини працівника.
По-перше, передбачено підставу збільшення кількості днів неоплачуваної відпустки за угодою сторін у разі карантину. Зокрема, згідно із Законом № 530 передбачено нові однакові за змістом зміни до ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону про відпустки. Так, у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону №1645 строк перебування у відпустці без збереження заробітної на період карантину не включається у загальний строк, встановлений ч. 2 ст. 84 КЗпП та ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.
Отже, відповідно до оновлених норм неоплачувана відпустка за угодою між працівником та роботодавцем буде надаватися:
– за сімейними обставинами строком не більш як 15 календарних днів на календарний рік;
– на період карантину така відпустка може бути надана на весь час карантину за заявою працівника.
При цьому працівник у заяві на її надання має посилатися саме на норму ч. 4 ст. 84 КзпП та ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки, наприклад, вказавши так: «Прошу надати мені відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 84 КЗпП та ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки», а далі вказати бажану дату початку відпустки та дату її завершення (до закінчення карантину чи конкретну дату).
Також легалізовано роботу вдома – відповідно до пп. 1 п. 2 розд. ІІ Закону № 530 роботодавець може доручити працівникові, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома. Роботодавці можуть отримати від працівників письмові заяви про те, що вони мають належні умови для роботи вдома або можуть виходити на роботу та виконувати деякі доручення роботодавця. В цьому випадку не йдеться про зміну істотних умов праці за ст. 32 КЗпП, тому попереджати працівників за 2 місяці не потрібно. За роботу вдома працівник отримує ту ж оплату, що і при роботі на робочому місці. Можлива виплата компенсації за використання інструментів та механізмів (ст. 125 КЗпП).
Стосовно ж відпустки під час карантину, то можливе надання, зокрема, щорічної відпустки та інших відпусток, на які має право працівник, поза графіком відпусток. Зважаючи на те, що в нормі пп. 1 п. 2 розд. ІІ Закону № 530 нічого не сказано про вид відпустки, ця норма стосується як оплачуваної відпустки (усі щорічні, додаткова «на дітей», «бойова», «чорнобильська»), яку можна надавати поза графіком відпусток, так і відпусток без збереження зарплати. Але працівник має погодитися використати таку відпустку. В жодному разі навіть за наявності такої норми роботодавець не може змушувати працівника використати будь-яку відпустку – має бути досягнута згода сторін: з одного боку роботодавець пропонує, з іншого – працівник не проти.
За ініціативою власника підприємства, установи, організації або уповноваженого органу може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб (пп. 2 п. 2 розд. ІІ Закону № 530).
Крім того. для працівників, підрозділи яких перебувають у стані простою, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом міністрів України, згідно з ст. 113 КЗпП передбачено компенсацію з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Парламентом 3 листопада прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» (№ 4051). Ним пропонується внести зміни до КЗпП та Закону України «Про охорону праці». Передусім – розмежувати поняття надомної праці та дистанційної праці.
Також планують встановити, що дистанційна робота – це коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. А ось надомна робота – це коли робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності.
Законопроект № 4051 встановлює для роботодавців можливість ознайомлювати працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями та іншими документами із використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. Відповідно підтвердження про ознайомлення допускається шляхом обміну електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником.
Встановлять, що при укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець ознайомлює працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, а також з вимогами щодо охорони праці при роботі з обладнанням та засобами, рекомендованими або наданими цим роботодавцем.
Буде передбачено можливість встановлювати за письмовим, взаємним погодженням режиму праці із саморегульованим часом початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу.
Також закріплять положення, щодо яких роботодавець зобов’язаний ознайомити, не менш ніж за два місяці, співробітників з умовами та специфікою переведення на режим гнучкого робочого часу та забезпечити точний облік відпрацьованого часу та контроль за його дотриманням.
У разі порушення працівником прийнятого гнучкого робочого часу, працівники можуть переводитись на загальновстановлений режим без завчасного, двомісячного повідомлення роботодавцем про таке переведення.
Своєю чергою, при надомній роботі на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи та організації, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.
Працівнику дадуть можливість вимагати від роботодавця тимчасовий (до 2-х місяців) перехід на дистанційну роботу у випадку, якщо на робочому місці щодо нього було вчинено дії, що містять ознаки дискримінації.
Працівнику, який має дитину віком до 3 років або здійснює догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, нададуть можливість виконувати свою роботу на умовах дистанційної роботи.
Зміни передбачать укладення письмової форми договорів про повну матеріальну відповідальність з працівниками, що виконують роботу за трудовим договором про дистанційну або надомну роботу, а також встановлять відповідальність працівника за шкоду, завдану нестачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за договором про дистанційну або надомну роботу.
А ще хочуть передбачити, що при укладенні трудового договору про дистанційну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці і протипожежної охорони, які можуть бути проведені дистанційно із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
В Управлінні Держпраці у Кіровоградській області нагадали випадки, в яких роботодавець може відсторонити працівника від роботи.
Якщо звернутись до ст. 46 КЗпП, то серед таких:
– поява працівника на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
– відмови або ухилення працівника від обов’язкових медоглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
– інші випадки, передбачені законодавством.
Якщо прийняли рішення про відсторонення від роботи, тоді трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняють. Проте у такому разі працівника тимчасово не допускають до виконання його трудових обов’язків.
Зважаючи на той факт, що зарплату виплачують за виконану роботу, у разі відсторонення від роботи не повинна була би зберігатися зарплата. Однак законодавство встановлює все ж окремі випадки, коли зарплата у разі відсторонення від роботи зберігається або працівникові виплачується допомога за кошти Фонду соцстрахування.
Відсторонити від роботи можна лише у випадках, передбачених законодавством. Про це оголошують наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, а працівника повідомляють. Термін відсторонення встановлюють до усунення причин, що його спричинили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.
Працівника після відсторонення від роботи можуть тимчасово або постійно перевести на іншу роботу.
Відсторонення працівника від роботи може передувати звільненню працівника, зокрема за п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП у зв’язку з появою його на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.
Коли працівник не виконує у встановлений термін вимоги, які були підставою для законного його відсторонення від роботи, тоді роботодавець може притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, у тому числі розірвати з ним трудовий договір.
Доручати додаткову роботу, пов’язану із виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, можна лише за погодженням з працівником та повинно оформлюватися відповідним наказом роботодавця – наголошують в Мінекономіки.
У разі виконання службових обов’язків за більш відповідальною посадою, коли це пов’язане з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, це уважають тимчасовим замісництвом.
Порядок оплати тимчасового замісництва регламентують роз’ясненнями Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 30/39.
Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, відпусткою, виконанням громадських обов’язків тощо, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігають робоче місце (посада).
Працівники виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника одночасно з виконанням своїх основних обов’язків в межах встановленої графіком роботи (змінності) тривалості робочого дня (зміни).
Водночас чинне законодавство не передбачає прямого зобов’язання роботодавця на час тимчасової відсутності певного працівника, зокрема у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю тощо, покладати виконання його обов’язків на іншого працівника. Це питання вирішується кожним роботодавцем самостійно і залежить, зокрема, від таких факторів, як виробнича необхідність, фінансові можливості, згода працівника, на якого покладають додаткові обов’язки тощо.
Джерело: лист Мінекономіки від 14.08.2020 р. № 3512-06/50540-01.
________________________________________
Податок на прибуток
Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які працюють в Україні через відокремлені підрозділи, у т. ч. постійні представництва, або придбавають нерухомість чи отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах. Такими є приписи п. 64.5 ПКУ.
Аби реалізувати цю норму Мінфін розробив порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків, який Уряд затвердив 04.11.2020 р.
Цей Порядок визначає механізм повідомлення контролюючими органами нерезидентів про взяття їх на облік як платників податків. Зокрема, при взятті на облік цих осіб у контролюючих органах відповідно до поданої ним заяви та документів, таким нерезидентам не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка.
Якщо взяття на облік нерезидента здійснено за рішенням контролюючого органу на підставі акту перевірки, без заяви про взяття на облік та отримання заперечення до акту перевірки, таким нерезидентам надсилається (видається) Повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків. Затвердженим Урядом Порядком визначена форма Повідомлення та процедура його направлення нерезиденту.
Джерело: сайт Мінфіну.
_______________________________________
Податок на доходи фізосіб
За правилом, передбаченим пп.165.1.19 ПКУ, до загального місячного або річного оподатковуваного доходу не входять кошти або вартість майна чи послуг, що надаються як допомога на медичне обслуговування платника податку за кошти його роботодавця за наявності підтвердних документів. До такої допомоги належать витрати роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії.
Виходячи з цього, ПДФО та військовий збір з доходу працівника у вигляді оплаченої вакцинації не нараховується. Також не нараховується і ЄСВ, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці.
Щодо підтвердних документів (як однієї з умов неоподаткування таких виплат), то до таких можна зарахувати договір із закладом охорони здоров’я про проведення вакцинації, документи на оплату послуг із вакцинації. Якщо ж вакцину роботодавець придбавав окремо, то необхідно мати документи, що підтверджують факт такого придбання (чек, накладну, податкову накладну тощо).
Крім цього, на самому підприємстві теж має бути «пакет» документації. Зокрема, вакцинацію необхідно оформити розпорядчим документом (наказом). У наказі бажано вказати, який вид вакцинації проводять (обов’язкову, рекомендовану, добровільну) й підстави для її проведення. Крім того, у наказі наводять перелік працівників, які підлягають вакцинації, осіб, відповідальних за її проведення, та терміни вакцинації.
Можливість проведення таких заходів слід також передбачити в колективному або трудовому договорі. Крім того для проведення рекомендованих щеплень необхідно одержати заяву від працівника.
Із закладом охорони здоров’я слід укласти договір про вакцинацію працівників. При цьому лікувально-профілактичний заклад, у якому організовано кабінет щеплень, повинен мати ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики.
Інформацію про проведену вакцинацію заносять до Медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о, затверджена наказом МОЗ від 14.02.2012 р. № 110) до розділу «Відомості про щеплення». На підставі цієї інформації лікувальний заклад оформляє довідку працівнику, у якій указують торговельну назву вакцини, назву виробника, дозу, серію введеної вакцини.
Ця довідка може слугувати документом, що підтверджує факт проведення вакцинації конкретного працівника. Крім того, роботодавцю бажано отримати від закладу охорони здоров’я акт наданих послуг.
Джерело: роз’яснення Головного управління ДПС у Миколаївській області
________________________________________
Єдиний податок
Мінфін оприлюднив проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578».
Його розробили у зв’язку з вимогами розділу ХІV ПКУ в частині ведення обліку та складення звітності платниками єдиного податку – ФОП четвертої групи та впровадження подання звітності із ЄСВ у складі звітності по єдиному податку.
Таким чином будуть реалізовані вимоги Законів № 115 та № 116. Саме ними передбачено, що подаватимуть звітність про нарахування ЄСВ у складі звітності з ПДФО (єдиного податку), у зв’язку з чим виникла необхідність доповнення податкових декларацій платника єдиного податку – ФОП та платника ЄП четвертої групи новим додатком, у якому відображатимуть звітні відомості про нарахований дохід застрахованої особи та суми нарахованого ЄСВ.
Тому із 2021 року отримаємо нові форми податкової декларації платника:
– платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;
-платника єдиного податку четвертої групи.
Податкові декларації платника єдиного податку – ФОП та платника ЄП четвертої групи за новими формами подаватимуть за податкові звітні періоди 2021 року.
Ми вже інформували про наміри відтермінувати запровадження загальнообов’язкових РРО для підприємців-єдинників – це було погоджено на екстреній нараді представників фракцій у вівторок. Але коли справа дійшла до голосування, то законопроєкт № 4313 «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України та інших законодавчих актів про перенесення термінів набрання чинності норм щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» у першому читанні не набрав мінімально необхідних 226 голосів. І це попри солідний авторський колектив, включно з головою парламенту.
Законопроєкт пропонував внесення таких змін до ПКУ та Закон про РРО:
– перенесення на 01.01.2022 року вимоги щодо обов’язкового застосування РРО суб’єктами господарювання, які мають застосовувати РРО з 01.01.2021 року;
– перенесення на 01.01.2022 року вимоги щодо обов’язкового застосування РРО суб’єктами господарювання, які мають застосовувати РРО з 01.04.2021 року;
– перенесення на 01.01.2022 року запровадження спеціального порядку розгляду скарг покупців та компенсації частини штрафних санкцій «кешбек».
Утім, не виключено, що після доопрацювання законопроєкт таки ухвалять під час повторного першого читання.
________________________________________
Звітність
За відсутності нарахування та виплати доходу в кварталі, в якому відбулося звільнення працівника, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ не подають. При цьому графу 7 «Дата звільнення з роботи» такого розрахунку не заповнюють.
Пояснення надали в ГУ ДПС у Волинській області.
Якщо керуватися п. 3.7 розд. III Порядку № 4, то графу 7 заповнюють тільки на тих фізосіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді зарплати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізосіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюють.
При неодноразовому прийнятті фізособи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі треба про таку особу заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.
7 листопада – день, коли остаточно перестануть діяти електронні цифрові підписи (ЕЦП). Після цього і замовники, і постачальники повинні використовувати кваліфіковані електронні підписи (КЕП). Про це інформує Прозорро.
З 7 листопада 2018 року більшість акредитованих центрів сертифікації ключів видавали електронні підписи саме у вигляді КЕП. Якщо ж ні, то варто змінити свій ЕЦП на КЕП уже найближчим часом.
Основне, що зміниться з 7 листопада:
– замовники публічних закупівель (окрім закладів комунальної форми власності) мають зберігати КЕП на захищених носіях – інакше кажучи, використовувати токени при публікації на Прозорро;
– учасники повинні мати КЕП, але не обов’язково на токені;
– замовники не зобов’язані згідно з Законом «Про електронні довірчі послуги» чи Законом «Про публічні закупівлі» вимагати від учасників підписати пропозицію саме КЕП на токені, а не КЕП на іншому носії.
На основі чого скасовується дія ЕЦП? 7 листопада 2018 року набув чинності оновлений Закон «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон). Він ввів поняття нового, більш захищеного електронного підпису – КЕП (кваліфікований електронний підпис) та скасував поняття ЕЦП. Оскільки на той момент усі платники податків користувалися виключно ЕЦП, було вирішено організувати їх поступовий перехід на КЕП протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм.
Якщо ви отримали електронний підпис до 07.11.2018 р., і потім не оновлювали чи не продовжували його, то ви є власником старого ЕЦП, який припинить свою роботу 7 листопада. Для того, щоб отримати актуальний КЕП та продовжувати спокійно підписувати електронні документи та податкову звітність, зверніться до обраного АЦСК.
Поновлення КЕП онлайн реалізовано у сервісі Liga:Report. Замовляйте тестовий доступ та переконайтеся самі.
Після 7.11.2018 р. більшість АЦСК видавали платникам податків електронний підпис у вигляді КЕП. Обов’язково впевніться в тому, що ви є власником саме такого ключа, щоб комфортно продовжувати свою роботу після 7 листопада. Для цього зверніться до АЦСК, в якому ви отримали електронний підпис.
Оскільки КЕП є електронним файлом, для його зберігання потрібен фізичний носій. Він може мати такий вигляд:
– звичайний пристрій, на якому створюється та зберігається КЕП. Це будь-який флеш-накопичувач, жорсткий диск комп’ютера тощо;
– пристрій із вбудованими апаратно-програмними засобами, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, копіювання чи ознайомлення з параметрами особистого ключа. Даний пристрій називається захищеним носієм особистих ключів та відповідає умовам п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг. Прикладом такого носія є токен. Токен (його також називають апаратним ключем) – це флеш-накопичувач, що має унікальний інвентарний номер та затверджений Держслужбою спецзв’язку.
Те, в якому вигляді має зберігатися ваш ключ, залежить від вашого виду діяльності.
Згідно з вимогами абз. 2 ч. 2 ст. 17 Закону, з 7 листопада 2020 року зберігати КЕП на захищених носіях особистих ключів (токенах) зобов’язані наступні суб’єкти:
– представники органів державної влади;
– представники органів місцевого самоврядування;
– працівників державних установ, підприємств, організацій;
– нотаріуси;
– державні реєстратори та суб’єкти, що виконують їхні обов’язки згідно з уповноваженням держави.
Згідно з законодавством сьогодні приватні суб’єкти господарювання не зобов’язані використовувати токени, але можуть придбати їх за власним бажанням. З 1 січня 2022 року приватні суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів (токенах).
________________________________________
Готівкові розрахунки
Податківці нагадали, що КОРО використовується лише у випадках проведення розрахункових операцій при відключенні електроенергії чи поломки РРО.
Згідно з п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ – 1095 днів. Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.
І тут податківці слушно зазначили, що місце зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій формі у діючому законодавстві не визначено, тому суб’єкт господарювання самостійно визначає це місце.
Тому, на їхню думку, підприємство може розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касах відокремлених підрозділів, де визначити місцем зберігання щоденних Z-звітів КОРО. Тобто, як бачимо, за умови визначення внутрішнім документом місяця зберігання щоденних Z-звітів КОРО, не загрожує штраф за порушення встановленого порядку використання КОРО згідно з п. 3 ст. 17 Закону про РРО.
Джерело: ІПК ГУ ДПС у м. Києві від 22.09.2020 р. № 3961/ІПК/26-15-05-09-01-14
В ГУ ДПС у Львівській області переконують, що РРО не обов’язково застосовувати ФОП, якщо за доступ до веб-сайту з вебінарами та навчальними курсами клієнт сплачує через мережу Інтернет. Але ситуація зміниться після 01.01.2021 р.
Починаючи із 01.01.2021 р. суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, будуть зобов’язані застосовувати РРО не залежно від отриманого обсягу доходу.
Коли ж розрахунки проводити виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) , тоді РРО можна не застосовувати.
________________________________________
Контроль і відповідальність
План-графік документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік сформують згідно із новою редакцією Порядку, яка затверджена наказом Мінфіну від 07.09.2020 р. № 548.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднять на офіційному вебсайті ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюватимуть у разі його коригування.
Внесення змін до плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року, крім випадків, коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
При формуванні плану-графіка на наступний рік враховують показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховують показники за попередній рік. При коригуванні плану-графіка враховують показники за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал.
Порядком також визначено критерії відбору платників податків від високого до незначного ступеня ризику.
________________________________________
Інше
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» ( №3851).
У ПКУпередбачено звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств та ПДФО доходи у вигляді цільових культурних грантів, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій у порядку, установленому законом.
Законом передбачено також звільнити від оподаткування ПДФО суми отриманих фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, культурних грантів. Але за умови їх повного та цільового використання. У разі неповного використання такого гранту, суми якого не повернуті надавачу, або його нецільового використання такі суми визнаються доходом і підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Закон запроваджує знижену ставку ПДВ у розмірі 7% для стимулювання попиту і розширення доступності суспільно важливих послуг, зокрема, до операцій з постачання послуг із показу вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів, кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів; показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій у музеях, зоопарках та заповідниках, їх відвідування.
Окрім того, знижена ставка ПДВ у розмірі 7% буде для операцій із постачання послуг з розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.
Тимчасово, з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року, закон звільнить від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.
Також тимчасово, до 1 січня 2023 року, застосовується знижена ставка ПДВ у розмірі 7% до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування.
До 1 січня 2025 року продовжено дію чинної наразі до 1 січня 2023 року норми щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій із постачання національних фільмів, постачання робіт та послуг із виробництва національних фільмів; постачання робіт та послуг із виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, зі збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності). При цьому податківці впевнені: якщо фізична особа є засновником юридичної особи, то така особа не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
Така позиція обгрунтовується аналізом низки норм ПКУ. Зокрема тим, що за п. 45.1 цього Кодексу податковою адресою платника податків – фізособи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. А податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ПКУ).
При цьому податківці вказують, що відповідно до ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Мінфін України своїм наказом від 06.07.2020 № 400 затвердив Порядок безперервного професійного навчання аудиторів. Під таким навчанням розуміють участь аудиторів у заходах з метою забезпечення професійного розвитку, підтримання на високому рівні та удосконалення практичних навичок з аудиту і набуття нових теоретичних знань за напрямами, визначеними ч. 2 ст. 19 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
Мінімальний обсяг, тривалість безперервного професійного навчання аудитора становлять 120 годин протягом трьох років поспіль за накопичувальною системою, але не менше 20 годин на рік. При цьому має бути забезпечено диференціацію видів безперервного навчання аудиторів.
Освітні заходи можуть проводити:
1) уповноважені юридичні особи;
2) уповноважені аудиторські фірми (для своїх співробітників);
3) уповноважені професійні організації аудиторів та/або бухгалтерів (для своїх членів).
Крім освітніх заходів аудитори можуть брати участь у короткострокових заходах (конференціях, заходах профільних органів влади, науково-практичних конференціях, семінарах, практикумах, вебінарах тощо). Також заходами з безперервного професійного навчання визнають публікації з питань аудиту, бухгалтерського обліку та оподаткування, участь у підготовці проектів нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та аудиту, викладання у закладах вищої освіти і т.п.
Аудитор забезпечує контроль за власним проходженням безперервного професійного навчання за різними формами і видами та зберігає підтверджувальні документи про його проходження.
Перевірку дотримання вимог щодо безперервного професійного навчання аудиторів у передбачених Порядком № 400 випадках здійснюють Інспекція із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та/або Аудиторська палата України.
За недотримання вимог щодо безперервного професійного навчання до аудиторів може застосовуватися одне зі стягнень, встановлених ч. 6 ст. 42 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковою адресою платника податків – фізособи є її місце проживання, за яким вона береться на облік у контролюючому органі. Водночас фізособа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
ФОП беруть на облік у контролюючих органах за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР, наданих держреєстратором (п. 65.1 ПКУ). В ЄДР вносять відомості про місцезнаходження ФОП (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з ФОП).
Відомості, які містяться в ЄДР, контролюючі органи отримують у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючого органу.
Тому першоджерелом відомостей щодо місцезнаходження ФОП виступають дані із ЄДР.
ДП «НАІС» оновило програмне забезпечення ЄДР, аби його додаткового захистити.
Запровадили додатковий метод ідентифікації користувача з використанням одноразового паролю на етапах прийому документів, затвердження реєстраційної дії та відмови. Мета цього кроку – запобігти рейдерству у ЄДР через злом робочих місць нотаріусів та реєстраторів.
Тепер під час підписування заяви, затвердження реєстраційної дії або відмови, нотаріус або реєстратор повинен за допомогою одноразового тимчасового паролю підтвердити, що саме він проводить ці дії.
Крім того в оновленні ЄДР реалізували такі зміни:
– виправили помилки у відображенні відомостей отриманих від органів держвлади щодо відокремлених підрозділів юросіб;
– додали форму подачі документів «Паперова поштовим відправленням» для реєстраційної дії «Внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій»;
– додали можливість обрання виду установчого документу при виконанні реєстраційної дії «Державна реєстрація переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту»;
– при проведенні реєстраційної дії «Внесення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця» додали можливість видалення/редагування сутностей: ліквідатор; розпорядник майна; управитель майна.
Джерело: Ліга:закон