Праця і заробітна плата
Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Про таку вимогу ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» нагадали фахівці Управління Держпраці у Полтавській області.
Вирішення питання своєчасної оплати відпусток особливо актуальне у випадках, коли працівника слід відправити у відпустку за графіком. Згідно ст.10 Закону України «Про відпустки» конкретний період надання щорічної відпустки у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижня до встановленого графіком терміну.
При цьому триденний строк для виплати відпускних слід рахувати у календарних днях, а день виплати відпускних не враховується. Але якщо останній день строку виплати відпускних припадає на вихідний день, відпускні слід виплатити не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки.
Однак як вчасно виплатити відпускні, коли у працівника виникла термінова необхідність за сімейними обставинами піти у відпустку буквально наступного дня після подання заяви і складання наказу?
Фахівці Держпраці говорять, що у виняткових випадках у разі настання обставин, які зумовили використання працівником щорічної відпустки чи її частини у терміни, коли неможливо провести її оплату у строки, зазначені у ст.115 КЗпП та у ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки», в заяві працівник має право вказати про отримання зарплати за таку відпустку в терміни, визначені за згодою між працівником та роботодавцем. У таких випадках це не може розглядатися як порушення вимог законодавства про працю.
Така можливість оформлення виплати відпускних слідує з положень ст.7 Конвенції про оплачувані відпустки № 132.
Отже, за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем про надання та строки оплати відпустки (яку можна прописати в заяві та наказі про надання відпустки), коли у зв’язку зі зверненням працівника про надання такої відпустки у стислі строки, не передбачені графіком відпусток, неможливо провести її оплату відповідно до вимог ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону України «Про відпустки», виплатити відпускні можна у строки, які визначені такою угодою.
Обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Таку позицію підтверджує постанова ВС/КАС від 24.06.2020 р. у справі № 440/2008/19.
Обставини судової справи свідчать про те, що обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю прагнуло стягнути із підприємства адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Проте підприємство стверджувало, що самостійно здійснювало пошук та працевлаштування осіб з інвалідністю. Також зверталося до центру зайнятості стосовно попиту на робочу силу за формою 3-ПН. У свою чергу центром зайнятості на подані вакансії упродовж 2018 року направлено 51 особу з інвалідністю, 5 з яких відмовилися від працевлаштування, а інші – працевлаштовані на підприємстві, що підтверджується письмовими доказами.
Суди вказують на те, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність особи з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідіністю.
Тому працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюють або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю. Тож обов’язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю покладають як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Водночас, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку на підприємства із самостійного пошуку осіб з інвалідністю для подальшого працевлаштування.
________________________________________
Податок на додану вартість
Уряд скоригував перелік медичних товарів, необхідних для ліквідації епідемії COVID-19, операції з якими звільняють від ПДВ.
Йдеться про постанову КМУ від 22.07.2020 р. № 620, котра змінила перелік товарів (у т. ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій COVID-19, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ.
До Переліку № 224 включили:
– станцію автоматичну для екстракції рибонуклеїнової кислоти;
– тест-системи, призначені для якісного виявлення антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2.
Окрім того, Перелік № 224 тепер не застосовують для звільнення медичних товарів від увізного мита.
Запорізькі податківці нагадали про можливість подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця), що може вберегти від блокування податкових накладних/розрахунків коригування.
У Таблиці платником ПДВ подається до податкового органу зведена інформація про:
– коди видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності;
– коди товарів згідно з УКТ ЗЕД;
– коди послуг згідно з ДКПП, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Оскільки Таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника ПДВ, то вона може бути подана без факту блокування податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Комісія регіонального рівня розглядає Таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів та приймає рішення про її врахування або неврахування.
Якщо податковий орган врахує Таблицю, то в подальшому, коли за результатами перевірки податкових накладних/розрахунків коригування буде визначено, що у них відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТ ЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, то такі податкові накладні не блокуватимуться.
Отже, подання Таблиці може убезпечити суб’єкта господарювання від блокування податкових накладних/розрахунків коригування за ідентичними операціями, оскільки у разі правильного заповнення Таблиці та її прийняття податковим органом, у подальшому реєстрація податкових накладних із зазначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП не зупинятиметься.
Тобто, Таблиця допомагає попередити блокування податкових накладних/розрахунків коригування у разі незбігу кодів придбання товарів/послуг і кодів постачання (виготовлення) товарів/послуг з УКТ ЗЕД/ДКПП.
Зверніть увагу, що після подання Таблиці, надалі під час складання податкових накладних/розрахунків коригування, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність, щодо сплати податків до бюджетів. Також рекомендовано зазначити економічну складову отримання доход та інформацію щодо основних постачальників та покупців за основними напрямками роботи.
Рекомендовані документи:
– штатна чисельність, середня заробітна плата;
– відомості щодо основних засобів;
– звіт 20-ОПП;
– складський облік (інвентаризаційні описи), оборотно-сальдові відомості.
Додатково для сільськогосподарських підприємств:
– наявність земельних ділянок;
– статистична звітність (29сг, 4сг, 21сг, 37сг, 10мех).
Порядок подання Таблиці передбачений п. 2, п. 4, п. 12 – 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 р. № 1165.
Офіс ВПП ДПС роз’яснив, за яким курсом визначати ПДВ у разі отримання попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України.
У такому разі платник ПДВ на дату зарахування коштів на поточний рахунок визначає ПДВ-зобов’язання за офіційним курсом гривні до іноземних валют, який діє на дату визначення таких податкових зобов’язань, тобто який встановлено Нацбанком у попередній робочий день.
________________________________________
Податок на прибуток
В ДПС повідомили, чи коригувати у податковому обліку фінрезультат на суму витрат з виплати матдопомоги на народження дітей, поховання, лікування, премій у зв’язку з днем народження, ювілеями, професійними святами та створення резерву на оплату відпусток.
Для початку нагадали, що згідно із пп. 139.1.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати) відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
Натомість фінрезультат зменшують (пп. 139.1.2 ПКУ):
– на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
– на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.
При цьому ПКУ не містить визначення поняття «виплати, пов’язані з оплатою праці». До таких належать виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією № 5.
Тож операції із створення та використання забезпечень по виплатам, пов’язаним з оплатою праці та витратами на оплату відпусток працівників, не приймають участі при коригуванні фінрезультату до оподаткування відповідно до пп. 139.1.1 та пп. 139.1.2 ПКУ.
Джерело: ІПК ДПС від 03.07.2020 р. № 2692/6/99-00-05-05-02-06/ІПК.
________________________________________
Податок на доходи фізосіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з пп.169.2.1 ПКУ податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб місячного доходу у вигляді заробітної плати (пп.14.1.48 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Підпунктом 169.2.3 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована.
Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Отже, ПСП не може бути застосована до доходу від провадження підприємницької діяльності.
Про умови повернення помилково та/або надміру сплаченого ПДФО розповіли в ГУ ДПС у Тернопільській області. Процедура визначена ст. 43 ПКУ.
Обов’язкова умова для повернення сум грошового зобов’язання та пені – подати у довільній формі заяву про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Виключення -повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які повертає контролюючий орган на підставі поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами перерахунку загального річного оподатковуваного доходу.
Контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Казначейства. Останній протягом 5 робочих днів повертає помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та пеню платникам податків.
При цьому податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого ПДФО, яка була перерахована до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату. При наявності переплати податковий агент має право не сплачувати ПДФО в межах такої переплати.
Правила повернення надміру сплачених сум податків розглядались у статті виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
________________________________________
Акцизний податок
22.07.2020 р. Уряд прийняв постанову, яка змінює норми Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 р. № 408.
Ухвалена постанова передбачає:
– реєстрацію постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового платником акцизного податку;
– реєстрацію в СЕАРП СЕ акцизної накладної у разі зміни власника пального або спирту етилового, що знаходяться в транспортному засобі;
– реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального з врахуванням повернутих платнику сум акцизного податку;
– можливість відображення в СЕАРП СЕ різниці обсягу пального між даними бухобліку та даними системи в наслідок коливання температур.
Крім того, зміни торкнулись оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів.
Джерело: Урядовий портал.
________________________________________
Звітність
Починаючи зі звіту за січень 2021 року Держстат вимагатиме подання нової форми № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці».
Поширять цю форму статзвітності на юридичних осіб відповідно до затвердженої методології.
А подаватимуть форму № 3-борг не лише роботодавці з наявними боргами по зарплаті. В Розділі 1 «Інформація про відсутність заборгованості з оплати праці» міститься рядок «На підприємстві (установі, організації) відсутня заборгованість з виплати заробітної плати та з виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (якщо у графі 1 є позначка «V «, то звіт далі не заповнюється)».
Тому заповнити і подати цю форму можуть усі роботодавці, від кого Держстат захоче її отримати.
Джерело: наказ Держстату від 21.07.2020 р. № 222.
________________________________________
Готівкові розрахунки
З огляду на суворість вимог щодо ведення касових операцій, закріплених у Положенні № 148, господарюючі суб’єкти вважають за доцільне проконсультуватися зайвий раз з податківцями задля уникнення можливих непорозумінь.
Нагадаємо, що готівкові розрахунки підприємствами можуть проводитися лише в обмеженій сумі:
- між собою – до 10000 грн;
- з фізичними особами – до 50000 грн.
У зв’язку із цим виникло питання – чи потрібно торговому підприємству дотримуватися цих лімітів при внесенні виручки з каси торгової зали до основної каси підприємства.
На це податківці зауважили – в рамках одного підприємства операції між касами не лімітуються.
Такий висновок контролери роблять з того, що зазначене вище обмеження стосується саме розрахунків готівкою, а операція між касами одного й того ж підприємства фактично готівковим розрахунком не є.
Джерело: ІПК ДПСУ від 03.07.2020 р. № 2688/6/99-00-07-05-01-06/ІПК
Уряд затвердив низку постанов, якими визначаються вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) та приведено до вимог чинного законодавства діючі акти Кабміну, що регулюють сферу застосування РРО. Про це повідомив Урядовий портал.
По-перше, внесено зміни до постанови КМУ від 18.02.2002 р. № 199, якою затверджено Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, дія яких поширюється на ПРРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Вимогами визначено основні режими роботи ПРРО (режим попереднього програмування, режим реєстрації та режим звітування), умови блокування роботи ПРРО тощо.
По-друге, внесено зміни до постанови КМУ від 02.03.2016 р. № 149. Відповідні зміни визначають вимоги щодо реалізації фіскальних функцій ПРРО, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, та під час здійснення операцій з приймання готівкових коштів для подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
По-третє, змінами до урядової постанови від 12.05.2004 р. № 601 збільшено час з трьох діб до трьох робочих днів, протягом яких виконуються роботи з введення РРО в експлуатацію центрами сервісного обслуговування з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера РРО, що виключає необхідність суб’єктам господарювання – користувачам РРО повторно подавати заяву й ініціювати реєстрацію РРО у разі подання заяви в останній робочий день тижня – п’ятницю або в період пікових навантажень обробки документів ДПС.
По-четверте, відповідно до змін, внесених до постанов від 27.12.2010 р. № 1224 та від 23.08.2000 р. № 1336, норми цих нормативно-правових актів будуть застосовуватися не лише до класичних РРО, а й до ПРРО.
Нагадаємо, що ПРРО було запроваджено законами України від 20.09.2019 р. № 128-IX та № 129-ІХ.
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у зв’язку з запровадженням з 01 серпня 2020 року програмних реєстраторів розрахункових операцій, законодавством не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним РРО програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Тобто, суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону про РРО.
Податківці наголосили, що у разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
________________________________________
Пенсійне і соціальне забезпечення
Головне управління ДПС у м. Києві відреагувало на запит платника ЄСВ, котрий нараховує зарплату особі з інвалідністю.
Нагадують, що підтверджує встановлення працівнику інвалідності та слугує підставою для ЄСВ у розмірі 8,41% завірена копія довідки до акта огляду в медико– соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК).
Нараховують ЄСВ на суми зарплати (доходу), допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами працюючим особам з інвалідністю у розмірі 8,41%з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки МСЕК. Завершують застосування пільгової ставки ЄСВ датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії. При цьому до дати одержання завіреної зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 22% визначеної бази нарахування.
Тож, роботодавець, у якого працює особа з інвалідністю, нараховує та сплачує ЄСВ за таку особу в розмірі 22% з нарахованої суми зарплати (лікарняних) до дати отримання завіреної копії довідки МСЕК, в тому числі у проміжок часу між датою, до якої була встановлена інвалідність, і датою отримання завіреної копії довідки МСЕК після переогляду.
Якщо працівник надає роботодавцю у місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності на минули періоди, тоді ЄСВ нараховують за такі періоди у розмірі 8,41%.
Джерело: ІПК ГУ ДПС у м. Києві від 14.07.2020 р. № 2862/10/26-15-33-18-12-ІПК.
Податківці пояснили чи звільняють від адмінвідповідальності роботодавці за порушення законодавства про ЄСВ у зв’язку з карантином.
Вони нагадали, що за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по ЄСВ до посадових осіб підприємств, установ застосовують штрафи відповідно до ст. 165 прим. 1 КпАП. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КпАП підвідомчі суду або судді (ст. 38 КпАП).
Однак тимчасово штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовують за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину:
– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують ЄСВ (авансових платежів);
– несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом про ЄСВ, до контролюючих органів.
Тому роботодавців звільняють від адмінвідповідальності за порушення законодавства по ЄСВ, вчинені щодо періодів з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
При цьому положення ст. 38 КпАП щодо порушень, вчинених у такі періоди, не застосовують.
Джерело: zir.tax.gov.ua
Нецільова благодійна допомога не є базою нарахування ЄСВ. Про це нагадали в ГУ ДПС у Луганській області.
Пояснюють це тим, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців виступає основна та додаткова зарплата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
При цьому нецільова благодійна допомога не належить до вказаних виплат, а відповідно до п. 3.31 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру, котра не належить до фонду оплати праці.
________________________________________
Приватні підприємці
Податківці не бачать порушення умов перебування на єдиному податку 1-ої або 2-ої груп без найманих працівників, якщо у періоді звільнення від сплати єдиного податку у зв’язку з відпусткою або хворобою, ФОП отримала дохід від підприємницької діяльності.
Платників єдиного податку 1-ої та 2-ої груп без найманих працівників звільняють від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ПКУ).
Всю суму доходу, отриманого під час відпустки або хвороби ФОП – платник єдиного податку, в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі, відображає в книзі обліку доходів та декларації платника єдиного податку. При цьому вона зобов’язана сплатити єдиний податок за ставками та в порядку, визначеному ПКУ.
Джерело:zir.tax.gov.ua
________________________________________
Митна справа
Сам по собі факт неправильного визначення коду товару за УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МКУ, оскільки об’єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Тому ВС/КАС в постанові від 22.05.2020 р. № 751/1477/17 задовольнив касаційну скаргу представника підприємства, який оскаржував нарахування штрафів за порушення митних правил.
Із оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил вбачається, що при визначенні коду товару (судок (контейнер) з безбарвного скла з пластиковою кришкою) згідно з УКТ ЗЕД позивач керувався поясненнями до товарної групи 70, товарної позиції 7010 та товарної підпозиції 701090. В них зазначено, що до цієї товарної позиції включають всі ємності зі скла, застосовувані звичайно для комерційного транспортування або пакування рідин чи твердих продуктів. При цьому врахував документи, які підтверджували характеристики та сферу застосування товарів.
Аналізуючи пояснення до товарних позицій 7010 та 7013 УКТ ЗЕД, а також враховуючи ту обставину, що для перевірки правильності заявлених позивачем відомостей у митній декларації документи були передані до відділу класифікації товарів митного органу, тобто до осіб зі спеціальними знаннями, Суд вважає, що у даній ситуації мав місце складний випадок класифікації товарів у розумінні статті 69 МКУ.
На користь такого висновку також свідчить те, що попередньо позивач тричі здійснив митне оформлення аналогічних товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД – 7010906100 та 7010903190, при цьому зауважень щодо правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у митного органу не виникало.
Разом із тим, ні в протоколі про порушення митних правил, ні в постанові у справі про порушення митних правил не зазначено про недостовірні відомості, заявлені декларантом у митній декларації, їх невідповідність товаросупровідним документам або приховування важливих для правильної класифікації товарів даних.
Таким чином, митним органом не доведено наявність у діях позивача як об’єктивної, так і суб’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МКУ, тому оскаржувану постанова у справі про порушення митних правил визнали протиправною та скасували.
________________________________________
Контроль і відповідальність
Уряд змінив окремі положення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823.
По-перше, у зв’язку із тим, що до Мінекономіки від Мінсоцполітики перейшла сфера регулювання трудових відносин, то будуть перезатверджені форми:
– службового посвідчення інспектора праці;
– картки обліку даних інспектора праці;
До затвердження Мінекономіки зазначених форм застосовують форми службового посвідчення та картки обліку даних інспектора праці, затверджені Мінсоцполітики.
Також порядок складення та форми акта, висновку визначить Мінекономіки. До затвердження Мінекономіки зазначених документів застосовуються попередні документи, які затверджені Мінсоцполітики.
По-друге, уточнено, що перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюють у формі інспекційних відвідувань, які проводять інспектори праці Держпраці та її територіальних органів.
По-третє, із підстав для інспекційних відвідувань вилучили інформацію:
1) Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
2) ПФУ та його територіальних органів про роботодавців:
– які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;
– в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;
– в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.
Джерело: постанова КМУ від 08.07.2020 р. № 617.
________________________________________
Інше
В період із 05 по 16 серпня 2020 року Мін’юст впровадить в промислову експлуатацію оновлений Єдиний держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР). Відповідна заява розміщена на сайті Мін’юсту. Всі процедури визначені наказом Мін’юсту від 14.07.2020 р. № 2409/5.
Вже із 18:00 7 серпня припинять функціонування діючого програмного забезпечення ЄДР. Тому зупинять з вказаного часу прийом документів, які подаватимуть для держреєстрації юридичних осіб, ФОП та громадських формувань.
Як запевнив міністр юстиції, у зв’язку з цим з 7 по 16 серпня 2020 року дані будуть переноситись з старого реєстру до нового і доступ реєстраторів до ЄДР протягом цього часу буде відсутнім.
Документи на реєстрацію не прийматимуть з 00 годин 05 серпня, а документи, подані до цього часу повинні бути опрацьовані до 18 години 07 серпня.
Тож перепрошують за тимчасові незручності та просять запланувати реєстраційні дії (реєстрацію юросіб та ФОП, зміну директора, внесення змін до зареєстрованих даних тощо) до 5 серпня або ж після 16 серпня 2020 року.
Проте в період перенесення даних Колегія з розгляду скарг у сфері держреєстрації продовжуватиме працювати, матиме доступ до ЄДР та зможе оперативно реагувати на потенційні рейдерські атаки.
Серед переваг нового ЄДР вказують:
– безоплатний пошук відомостей за даними відокремленого підрозділу юридичної особи;
– забезпечення можливості формування виписки після будь-якої реєстраційної дії;
– можливість обліку сімейних фермерських господарств та поява окремої ознаки створення такого господарства;
– удосконалені бізнес-процеси реєстрації, зокрема створять виражене відображення проведених змін;
– припинення ФОП та внесення змін до відомостей про юросіб в один етап;
– нові атрибути розширеного пошуку.
– можливість формування запиту на видачу копій документів з реєстраційної справи;
– наявність словника адміністративно-територіального устрою з можливістю обрання вулиць з переліку, що забезпечує єдиний підхід при введенні адреси;
– оновлений атрибутивний склад форм для внесення інформації, зокрема з’явилися додаткові поля для внесення необхідної інформації в ЄДР;
– створення нової сутності – «кінцевий бенефіціарний власник».
Також у новому ЄДР:
– створені нові реєстраційні дії, зокрема, перехід на діяльність на підставі власного установчого документу або модельного статуту, внесення та скасування заборони вчинення реєстраційних дій, внесення змін до відомостей про відокремлений підрозділ;
– створені нові друковані форми документів (заява, рішення про відмову) та оновлені наявні (витяг, виписка, опис поданих документів, повідомлення про відмову);
– впроваджені додаткові механізми контролю та модулі безпеки, зокрема, контроль наявності сканованої копії поданого документа, підтвердження операцій в системі з використанням КЕП, ідентифікація користувача при отриманні витягу на порталі з використанням КЕП, автоматичний «LOG-OFF» у разі наявності ПЗ віддаленого керування та неактивності користувача в системі, що в свою чергу сприятиме у протидії рейдерству.
У разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов`язання з вини банку платника такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, однак, не звільняється від обов`язку сплатити в повному обсязі податкове зобов`язання. Такий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 р. у справі № 804/4602/16.
Суд вказав, що відповідно до п. 129.6 ПКУ за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку такий банк сплачує пеню та штрафні санкції, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Верховний Суд дійшов висновку, що платник звільнений від відповідальності у вигляді штрафу та/або пені за порушення строків або неповний обсяг перерахованого податкового зобов`язання у разі, якщо такі дії/або бездіяльність вчинені обслуговуючим його банком, оскільки вини та/або умислу у невчасній чи не в повному обсязі сплаті податкового зобов`язання у діях платника у цьому випадку немає.
Водночас звільнення платника від відповідальності за порушення строків погашення податкового зобов`язання не свідчить про звільнення від обов`язку виконати податкове зобов`язання.
З огляду на те, що оспорювана позивачем податкова вимога не є формою чи видом притягнення платника до відповідальності (не є за своєю суттю фінансовою санкцією у вигляді штрафу та/або пені), а свідчить про необхідність погашення суми податкового зобов`язання, відтак немає підстав і для її скасування, оскільки податкове зобов`язання на момент її винесення податковим органом належно виконане не було.
Крім того, саме у платника податків, а не у відповідного державного органу, існували договірні відносини із банком, цей банк в даному випадку надавав платнику податків відповідні банківські послуги, як контрагент по господарському договору про банківське обслуговування. Позивач був вільний у виборі відповідного контрагенту (банку) для здійснення зберігання та переказів його коштів, тому невиконання своїх обов`язків банком-контрагентом відноситься до комерційних ризиків позивача, і не може бути перекладено на державу.
________________________________________
До відома
НБУ залишив облікову ставку на рівні 6%. Про це повідомили на пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики.
Такий її розмір був установлений із 12.06.2020 р
Динаміку зміни облікової ставки можна прослідкувати в довіднику.
Уряд продовжить «адаптивний» карантин до 31 серпня. Про це заявив Прем’єр-міністр України, відкриваючи засідання Уряду 22.07.2020 р. Рішення Уряду удосконалить принципи адаптивного карантину.
Пам’ятаймо, що мораторій на документальні та фактичні податкові перевірки триває по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин. Стартував такий мораторій із 18.03.2020 р. і тепер він триватиме і по кінець серпня 2020 року (включно).
Попереднє рішення Уряду передбачало адаптивний карантин до 31 липня.
Джерело: ЛІГА:ЗАКОН