Праця і заробітна плата

У роботодавців час від часу з’являються питання щодо оплати праці за роботу у вихідний день.

Мінекономіки у листі від 31.08.2020 р. № 3511-06/53106-07 пояснило один із моментів оплати роботи у вихідний день, якщо роботу оплачують за місячним посадовим окладом.

Робота у святковий і неробочий день згідно із ст. 107 КЗпП оплачують у подвійному розмірі, зокрема:

– працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

– працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оскільки оплату у зазначеному розмірі провадять за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день, то працівникам, яким встановлено посадовий оклад, оплату за роботу у святковий і неробочий день доцільно здійснювати виходячи з годинної ставки.

Разом з тим, у Мінекономіки нагадали, що почасова система оплати праці за способом нарахування поділяється на:

• погодинну оплату, яка визначається шляхом множення годинної тарифної ставки на кількість відпрацьованих годин;
• поденну оплату – шляхом множення денної тарифної ставки на кількість відпрацьованих днів;
• місячну оплату – шляхом ділення окладу на кількості робочих днів за графіком та множенням на кількість відпрацьованих днів.

При укладенні трудового договору з працівником обумовлюють, за якою формою (системою) буде здійснюватися оплата його праці. Зокрема, якщо встановлена почасова система оплати праці, то зазначають, яку норма праці встановлюють: годинну, денну або місячну, відповідно до чого буде провадитись оплата.

Нацдержслужба розробила проект постанови КМУ, якою переглянуть рівень оплати праці в держорганах на 2021 рік.

Його розробили, аби впорядкувати структуру зарплати держслужбовців у 2021 році, затвердивши посадові оклади держслужбовців з урахуванням категорій, підкатегорій посад та рівнів держслужби.

Мінімальний посадовий оклад в держоргані найнижчої районної ланки становитиме не менше 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 р.: 2270 грн х 2 = 4540 грн.

Такий розмір посадового окладу із 01.01.2021 р. отримуватимуть спеціалісти держорганів в районах та містах обласного значення.

Натомість спеціаліст міністерства отримуватиме посадовий оклад у розмірі 8100 грн.

Що стосується керівників відділів, то вони отримуватимуть посадовий оклад: на районному рівні – 6300 грн, а ось в міністерствах – 14300 грн.

Проте це йде в розріз заявленій в законопроекті про Держбюджет на 2021 рік (№ 4000) нормі, за якою у 2021 році для всіх категорій працівників держорганів пропонують застосовувати розміри та умови оплати праці, що діяли на 1 вересня 2020 року.

При цьому посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду за ЄТС запланований із 01.01.2021 р. на рівні 2670 грн.

В Управлінні Держпраці у Тернопільській області звернули увагу на перелік документів, за якими можна здійснювати відрахування із зарплати.

Нагадаємо, що згідно із ч. 2 ст. 127 КЗпП відрахування із зарплати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок зарплати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в п. 3, 5 і 6 ст. 36 і п. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП, а також при направленні на навчання та в зв’язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ( ст. 136 КЗпП).

Тож конкретними документами, на підставі яких здійснюють відрахування із зарплати, можуть бути:

– наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);

– будь-які виконавчі документи – наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;

– письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб’єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.

Управління Держпраці у Полтавській області нагадало керівникам підприємств, установ, організацій усіх форм власності, що до 1 грудня поточного року представникам роботодавців потрібно надати до відповідного управління Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду

Процедуру проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та осіб віком до 21 року, визначено Порядком № 246.

Відповідно до вимог Порядку до 1 грудня поточного року складається та погоджується Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду на наступний рік. Представники роботодавців у вищезазначений термін повинні надати до Управління Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду.

До заяви додаються витяг зі штатного розкладу та дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників, які роботодавець проводе згідно п.3.1. Порядку.

На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників за формою зазначеною у додатку 2 Порядку та узгоджує їх у відділі з питань гігієни та експертизи умов праці Управління Держпраці.

Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець укладає договір з ЛПЗ та надає йому список працівників, які підлягають медичному огляду, на підставі якого ЛПЗ складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і Управлінням Держпраці.

Результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров’я заносяться до картки працівника за формою зазначеною у додатку 7 Порядку, і Медичної картки амбулаторного хворого (ф.025/у).

________________________________________

Податок на додану вартість

У податковому відомстві погоджуються – нинішня редакція пп. 188.1 ПКУ не передбачає включення до бази ПДВ відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно.

Однак, при цьому наполягають: якщо по втрачених товарах, вартість яких відшкодовується, було сформовано податковий кредит, а тепер вони не можуть бути використані за прямим призначенням – платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

І додають, це правило діє в загальному випадку і кожну ситуацію з відображенням в ПДВ-обліку відшкодування слід розглядати індивідуально.

Що ж до індивідуальних звернень, то, наприклад, у разі розгляду оподаткування ПДВ відшкодування платнику вартості втрачених при транспортуванні товарів перевізником, хід думок податківців наступний:

– сплачена перевізником на підставі претензії платника сума компенсації за втрачені товари включається до бази оподаткування ПДВ за ставкою 20%;

– у накладній, що складається замовником за такою операцією, у графі 2 вказується найменування товару, вартість якого відшкодовується, яке зазначене у відповідних первинних (бухгалтерських) документах;

– у разі отримання перевізником від замовника зареєстрованої податкової накладної, складеної за операцією відшкодування, зазначені в ній суми ПДВ перевізник включає до податкового кредиту звітного періоду. При цьому, з огляду на неможливість використання цих «зниклих» товарів у своїй господарській діяльності – по ним перевізник має нарахувати податкові зобов’язання.

Джерело: ІПК ДПСУ від 23.07.2020 № 3028/ІПК/99-00-05-06-02-06

В ДПС нагадали платникам ПДВ, що із 23.05.2020 р. завдяки Закону № 466 з’явився п. 73 підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ. Він передбачає, що повинні переглянути неузгоджені та несплачені станом на 23.05.2020 р. штрафи, нараховані з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р., за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН, складених:

– за операціями, які звільняються від оподаткування ПДВ;

– за операціями, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;

– за операціями, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених пп. «а» – «г» п. 198.5 ПКУ;

– відповідно до ст. 199 ПКУ;

– відповідно до абз. 11 п. 201.4 ПКУ.

Проте такий перегляд штрафів був скоригований із 08.08.2020 р. Законом № 786-IX. Як результат – період, за який у платника є право на перегляд, розпочинається з 01.01.2017 р. і закінчується 23.05.2020 р. (датою набрання чинності Законом № 466).

Також зменшили вдвічі розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, а саме:

– у разі відсутності реєстрації – 2,5% (було 5%) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 грн (було 3400 грн);

– у разі несвоєчасної реєстрації – 1% (було 2%) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 грн (було 1020 грн).

Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження).

За результатами виконання вимог ПКУ, податкові органи серед податкових повідомлень-рішень, які знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження, виявляють відповідні податкові повідомлення-рішення, штрафні санкції, яких які є предметом перегляду відповідно до вимог п. 73 підрозділу 2 розділу ПКУ.

Такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню шляхом винесення нового податкового повідомлення-рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН. Робота в цьому напрямі триває.

Уцінка не завжди пов’язана з втратою активом якісних характеристик, а може бути обумовлена іншими факторами

Податківці на запит платника розглянули ситуацію, коли для виробництва готової продукції використовується сировина, яка закуповується у нерезидентів, а з часом виявилося, що сформована з валютною складовою реалізаційна вартість значно перевищує ринкову ціну такої продукції.

У ДПС вказали, що податкових різниць на суму уцінки запасів у бухгалтерському обліку не передбачено. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Також операція з уцінки товарів не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки при її здійсненні не відбувається постачання товарів. У разі здійснення операції з постачання уцінених товарів, якщо такі товари є самостійно виготовленими, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються виходячи із бази оподаткування ПДВ, яка не може бути нижче звичайних цін.

Джерело: ІПК ДПС України від 05.08.2020 р. № 3208/ІПК/99-00-05-05-02-06

Визнання умовного постачання товарів та необоротних активів, що не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності протягом дії статусу платника ПДВ – обов’язкова умова припинення реєстрації платником ПДВ.

Про це нагадують податківці, звертаючи увагу на необхідність нарахувати податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації платника.

Джерело: роз’яснення ГУ ДПС у Тернопільській області

ДПС пояснила щодо донарахування ПДВ при продажу за цінами, нижчими митної вартості. Йдеться про базу оподаткування ПДВ операцій з постачання ввезених товарів на митній території України. Зокрема – у випадку, якщо було сплачено ПДВ, виходячи із індикативної (митної) вартості, яка є вищою, ніж договірна вартість товарів, а надалі здійснюється реалізація таких товарів на митній території України за вартістю, нижчою за індикативну (митну), але вищою, ніж ціна їх придбання у постачальника.

У такому разі, запевняють податківці, обов’язку щодо донарахування податкових зобов’язань з ПДВ не виникає.

Адже для операцій з постачання на митній території України імпортованих товарів база оподаткування ПДВ визначається за загальним правилом – виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

Наказом ДПС України від 08.09.2020 р. № 479 внесли зміни до наказу ДПС від 03.02.2020 р. № 67. Йдеться про Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції. Його виклали у новій редакції.

Якщо раніше в переліку було 116 позицій, то зараз – 149. Зокрема, додали такі товари:

– морозиво та інші види харчового льоду, що містять або не містять какао;

– білизна постільна, столова, туалетна або кухонна;

– посуд столовий, кухонний, туалетні речі, канцелярське приладдя, вироби для оздоблення житла або аналогічних цілей, крім виробів товарної позиції 7010 або 7018;

– моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія;

– мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним двигуном, з колясками або без них; коляски;

– інструменти музичні ударні (наприклад, барабани, ксилофони, тарілки, кастаньєти, маракаси);

– вироби для свят, карнавалів або інші вироби для розваг, включаючи вироби для фокусів та жартів;

– каруселі, гойдалки, тири та інші атракціони; пересувні цирки, пересувні звіринці; театри пересувні.

_______________________________________

Податок на прибуток

У головному податковому відомстві розглянули питання щодо податкових різниць по «особливих» основних засобах – які у податковому обліку повністю замортизовані і їх балансова вартість дорівнює нулю, але в бухгалтерському обліку ці основні засоби мають залишкову вартість за рахунок проведення переоцінки і вони використовуються у виробничій діяльності підприємства.

Оскільки підприємством періодично ремонтує такі ОЗ для підтримання їх в робочому стані і понесені витрати відносить у бухгалтерському обліку на витрати періоду виникло питання – чи слід коригувати фінансовий результат до оподаткування.

На це у відомстві зазначили: коригування не проводиться за такими операціями. Вони відображаються тільки у бухгалтерському обліку.

Джерело: ІПК ДПСУ від 20.08.2020 р. № 3479/ІПК/99-00-05-05-02-06

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Податківці пояснили податковим агентам-орендарям земельних ділянок, за якою ознакою доходу відобразити суми доходів у формі № 1ДФ.

По-перше, податковий агент (юрособа, (її відокремлений підрозділ), який нараховує (виплачує) доходи фізособі за договорами оренди з цільовим призначенням «особисте селянське господарство» та про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), відображає такі доходи у ф. 1ДФ під ознакою доходу «195».

По-друге, дохід від надання земельної частки (паю), земельної ділянки не сільськогосподарського призначення в лізинг, оренду або суборенду, відображається під ознакою доходу «106»,

Разом з тим у ДПС вказують на те, що для однозначної відповіді необхідно мати документи, в яких вказано цільове призначення землі.

Джерело: ІПК ДПС від 21.08.2020 р. № 3550/ІПК/99-00-04-05-03-06.

________________________________________

Єдиний податок

Чи збережеться для підприємця-спрощенця пільга зі сплати земельного податку при передачі частини ділянки в оренду – з таким запитанням звернулися до головного податкового відомства.

Відповідь податківців однозначна – карантинне звільнення стосується саме ділянок, що безпосередньо використовуються підприємцями у їх діяльності та законодавчий припис пп. 284.3 ПКУ невблаганно вимагає сплати земельного податку за передані в оренду площі на загальних підставах.

До того ж, якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики) не визначений, податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території.

________________________________________

Звітність

Платників податків, які упродовж періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин, подавали податкову звітність (крім ПДВ, акцизу, ренти) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період, але після граничного терміну подання, не оштрафують згідно із п. 120.1 ПКУ .

До того ж в цей період не застосовують штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ, у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім ПДВ, акцизу, ренти) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.

Але якщо не подана або несвоєчасно подана в період карантину податкова звітність з ПДВ, акцизу, ренти, то до платників податків застосовують штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ. Йдеться про штраф в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання податкової звітності. За таке повторне правопорушення штраф збільшується уже до розміру 1020 грн.

________________________________________

Готівкові розрахунки

ДПС роз’яснює, чи необхідно застосовувати РРО або ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснювалася за допомогою сервісу «інтернет-банкінг».

Податківці наголошують, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону про застосування РРО застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних та інших систем із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.

Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, надання дистанційної послуги або доступу до інтернет-ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням Інтернету), у такому випадку застосування РРО є необов’язковим. У інших випадках при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через інтернет-банкінг та із застосуванням інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосувати РРО на загальних підставах.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «інтернет-банкінг», суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ, а у випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг» – аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надісланий в електронній формі.

Враховуючи викладене вище, у разі, якщо покупець оплачує товар (послугу) використовуючи банківський сервіс «інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання РРО або ПРРО зобов’язаний видати (сформувати електронний розрахунковий документ) встановленої форми та, у випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – відповідним чином оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги).

 

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Мінекономіки розробило Порядок надання допомоги по частковому безробіттю. Проект відповідного наказу з’явився на сайті міністерства.

Появі цього документу передували законодавчі зміни, які містить Закон України від 30.03.2020 р. № 540-IX. Вони передбачають можливість надавати допомогу по частковому безробіттю у разі, якщо роботодавець вживає заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.

Допомога по частковому безробіттю надаватимуть центри зайнятості працівникам у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин.

Право на допомогу по частковому безробіттю матимуть працівники, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше 6 календарних місяців, сплачували та/або за яких сплачувались страхові внески та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць.

Якщо роботодавець буде вживати заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації, право на допомогу по частковому безробіттю мають усі працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.

Допомога по частковому безробіттю не буде надаватись, якщо:

1) зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;

2) є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;

3) працівник:

– письмово відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем);

– працює на цьому підприємстві за сумісництвом;

– проходить альтернативну (невійськову) службу.

________________________________________

Земля

В ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадали, що при зміні упродовж року об’єкта та/або бази оподаткування, платники плати за землю подають податкову декларацію упродовж 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Цього вимагає п. 286.4 ПКУ.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачують власники та землекористувачі земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( п. 287.4 ПКУ).

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), передбачено штраф ( п. 120.1 ПКУ).

Отже, якщо платник плати за землю не подав податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни об’єкта та/або бази оподаткування, які призвели до збільшення або зменшення податкового зобов’язання з плати за землю, до нього застосовують штраф, передбачений п. 120.1 ПКУ.

________________________________________

Контроль і відповідальність

За загальним правилом відсутність реєстрації протягом граничного строку ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до неї, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

Однак це не стосується податкових накладних за операціями, що:

– звільняються від оподаткування;

– оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою;

– не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю),

а також ПН/РК складених:

– на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання;

– для компенсувальних податкових зобов’язань (за п. 198.5 і ст. 199 ПКУ).

Для них Законом № 786 зменшено розмір штрафів за нереєстрацію таких ПН та РК до них.

Так, штрафи за відсутність реєстрації платниками податку на додану вартість протягом граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до такої ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних

нараховані протягом періоду з 1 січня 2017 року до 23 травня 2020 року строк, сплати грошових зобов’язань за якими не настав або грошові зобов’язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов’язання за ними не сплачено) станом на 23 травня 2020 року застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 грн.

Також податківці зауважують, що контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Це встановлено пп. 75.1.2 ПКУ.

Підпунктом 75.1.3 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ПКУ).

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ПКУ).

Держпродспоживслужби розповіла про випадок в Закарпатській області, коли громадянину відмовили у використанні електронних платіжних засобів при здійсненні розрахунку за товари чи надані послуги. На розгляді відповідного Управління захисту прав споживачів знаходилось звернення громадянина щодо відмови суб’єктом господарювання здійснити розрахунок за надану послугу з використанням платіжного терміналу.

З метою встановлення та фіксації фактів порушень вимог законодавства про захист прав споживачів, які були викладені у зверненні споживача, фахівці Головного управління провели позапланову перевірку, під час якої факти, вказані у зверненні, підтвердились.

За обмеження права споживача на використання електронних платіжних засобів при здійсненні розрахунку за надані послуги, згідно зі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», до суб’єкта господарювання застосовано адміністративно-господарську санкцію у розмірі 8,5 тис. грн.

 

________________________________________

Інше

Починаючи із 23.05.2020 р. діє нова редакція пп. 252.4.1 ПКУ, за якою до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать, зокрема, не включені до державного балансу запасів корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств. Зміни вніс Закон № 466.

Тобто, об’єкт оподаткування рентною платою у землевласників або землекористувачів не виникає лише при видобуванні корисних копалин у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств.

Із переліку видів використання надр, при здійсненні яких не виникає об’єкт оподаткування рентною платою, виключено норму щодо глибини загальної розробки надр до 2 метрів та прісних підземних вод до 20 метрів.

Тому незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод, включають до об’єкту оподаткування рентною платою (за виключенням вищезазначених домогосподарств).

Саме так прокоментували в Офісі великих платників питання, чи сплачувати рентну плату за воду зі скважини та криниці.

Мінфін змінив деякі норми Порядку ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК). Тепер цей Порядок стосується й ІПК, наданих в електронній формі. В електронний Реєстр ІПК вноситимуть відомості про ІПК в електронній формі та створення їх електронного архіву з можливістю перегляду ІПК у форматі «doc», засвідчених в установленому порядку кваліфікованим електронним підписом чи печаткою. Раніше йшлося про електронний архів з можливістю перегляду ІПК у форматі PDF. На ІПК або відповідь, що надається платнику податків контролюючим органом в електронній формі, накладатимуть кваліфікований електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу.

Джерело: наказ Мінфіну від 25.08.2020 р. № 520.

________________________________________

До відома

Заступниця Міністра фінансів України Світлана Воробей розповіла про майбутні податкові новації, які запропонував Мінфін одночасно із внесення законопроекту про Державний бюджет на 2021 рік (№ 4000). Йдеться про законопроект № 4101 від 15.09.2020 р.

Мінфін запропоновав повернути мінімальну вартість дорогих авто, з яких необхідно сплачувати транспортний податок, до первісного значення, залучивши таким чином більше заможних громадян до наповнення бюджетів місцевих громад, оскільки цей податок є місцевим.

Запровадять перехідні процедури включення нових видів підакцизного палива до системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ). Зокрема можуть звільнити від штрафів підприємців, які у зв’язку з затримкою прийняття Закону № 466 та карантинними заходами COVID-19 не встигнуть до 30 листопада 2020 року підготуватися зареєструватися в системі СЕАРП СЕ або не встигнуть вчасно до 31 грудня 2020 року встановити витратоміри пального.

Сільгоспвиробників Мінфін запропонує звільнити від нарахування та сплати ПДВ у разі втрати ними врожаю або поголів’я сільськогосподарських тварин через настання форс-мажорних обставин, якими, наприклад, є цьогорічна засуха особливо у південних регіонах України.

Для бізнесу, що тільки розвивається, законопроект запропонував звільнення від ПДФО коштів державної підтримки, яку отримано не безпосередньо з бюджету, а від Фонду розвитку підприємництва або Фонду розвитку інновацій.

Неприбутковим організаціям спростять порядок звітування. Таким установам не потрібно буде періодично звітувати про використання доходів (прибутків), якщо вони не допустили порушення умов перебування у неприбутковому статусі.

Бізнесу, що з будь-яких причин має непогашений податковий борг, пропонується списати нараховані їм суми фінансових (штрафних) санкцій та пені, якщо такий платник податків протягом шести місяців добровільно погасить основну суму наявного в нього податкового боргу.

Крім того, до податкових органів часто звертаються громадяни щодо порушень порядку розрахунків і ліцензування, а також – щодо відмов офіційно оформлювати із ними трудові відносини. Однак через мораторій контролюючі органи позбавлені можливості перевірити суб’єктів господарювання, на яких отримані скарги. Тому Мінфін запропонував скасувати мораторій на податкові перевірки, який тривав майже півроку.

Також у пакеті змін до ПКУ запроваджується норма, що дозволить податковим органам, як органам стягнення, отримувати від банків та фінансових установ інформацію про наявність у боржників, по яких наявні рішення судів про списання боргів, кошти на рахунках у банку та банківських сейфах, що можуть бути джерелом погашення таких боргів перед державою. Ключове в цій пропозиції – наявність рішення суду про безспірність стягнення, для виконання якого держорган повинен мати інструмент і можливості.

ДЖЕРЕЛО: ЛІГА:ЗАКОН