Праця і заробітна плата

Держпраці інформує про спільну з податківцями інспекційну кампанію серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці. У полі зору працівників Держпраці та ДПС будуть роботодавці, які не відреагували на тривалу інформаційну кампанію та продовжують ухилятись від декларування найманих працівників.

Відповідно до чинного законодавства, наголошують у Держпраці, інспектор праці може прийти до будь-якого роботодавця в будь-який день та час з метою перевірити оформлення трудових відносин. Для виявлення незадекларованих працівників, інспектор може безперешкодно проходити до виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавців, знайомитися з документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, спілкуватися з працівниками та представниками роботодавця, ставити їм питання та отримувати пояснення. При виявленні незадекларованих працівників невідкладно будуть вживатися заходи щодо притягнення до відповідальності за порушення у сфері законодавства про працю та податкового законодавства.

Відповідно до ст. 265 КЗпП розмір санкції за порушення законодавства про працю у 2021 році становить 60 000 грн. Йдеться про такі порушення як незадекларований працівник, факт підміни трудового договору цивільно-правовим/договором про стажування, виплати заробітної плати в конверті, виплати винагороди працівнику без нарахування/сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, фактичного використання праці працівника повний день, при оформленні його на неповний робочий день. Вчинення такого порушення повторно протягом двох років обійдеться роботодавцеві вже у 180 000 грн.

Із 10 червня 2021 року змінилися правила обліку трудової діяльності працівника. Такі зміни передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі».

Цим Законом передбачається внесення змін, зокрема, до статті 48 Кодексу законів про працю України, якою наразі передбачається, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом про ЄСВ. Але, при цьому ведення паперових трудових книжок не скасовується.

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. Власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Як і в попередній період, порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Починаючи з дати набуття чинності Законом при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Обов’язок щодо зберігання трудових книжок покладається на працівника. Роботодавець, своєю чергою, повинен забезпечити внесення записів до трудової книжки на вимогу працівника.

Видавати працівникам трудові книжки, які зберігаються у роботодавця, підстав немає. У той же час, відсутні підстави відмовити працівнику у видачі такої трудової книжки на його вимогу. Таку вимогу бажано оформити у вигляді заяви.

Видача всіх наявних трудових книжок працівникам в обов’язковому порядку передбачається після завершення робіт щодо включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників, які мають бути здійснені упродовж п’яти років.

Правила дій роботодавця щодо працівника, котрий звільняється, також змінено. Наразі, роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Джерело: роз’яснення Держпраці.

Міністерство соціальної політики України розробляє нові стимули для працевлаштування людей з інвалідністю. Про це повідомила міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Серед головних стимулів Міністр назвала:

• оплачувані контракти з роботодавцями на навчання та стажування людей з інвалідністю на робочому місці;
• компенсація роботодавцю протягом двох років з моменту працевлаштування зарплати, податків та соціальних внесків, сплачених за працюючу людину з інвалідністю, у розмірі 50-100% фактичних витрат у залежності від ступеню інвалідності працівника;
• розвиток програми надомної праці людей з інвалідністю в інтересах бюджетних закладів.

«Діюче законодавство, як показує практика, не дає достатньої мотивації роботодавцям працевлаштовувати людей з інвалідністю. Досвід успішних країн Європейського Союзу свідчить, що головним інструментом роботи в цьому напрямі має бути дієвий комплекс стимулюючих заходів для роботодавців», – зазначила Марина Лазебна.

За словами міністра, Мінсоцполітики також розпочало підготовку програми «Рука допомоги» для осіб з інвалідністю, які хочуть заснувати власний бізнес. Марина Лазебна зазначила, що держава запропонує цим людям пільгову безвідсоткову допомогу на закупівлю обладнання та матеріалів для ведення бізнесу строком на п’ять років, а повертати її вони зможуть за рахунок сплачених податків.

________________________________________

Єдиний податок

ГУ ДПС у Волинській області інформує, що у ПКУ не передбачена відповідальність за неподання фізособою – підприємцем – платником єдиного податку заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у разі зміни місця провадження господарської діяльності.

Водночас у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку І – ІІІ груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку І – ІІІ груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Крім того, якщо зміна місця провадження господарської діяльності призводить до збільшення розміру ставки єдиного податку, зокрема у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, то до платника, яким не подано заяву про зміну місця провадження діяльності, застосовується відповідальність, передбачена п. 122.1 ПКУ.

 

Для призначення страхових виплат ФОП на ЄП 1-3 груп подають протягом року податкову декларацію платника ЄП – ФОП (далі – Декларація) з типом форми «Звітна» та додатковою позначкою «Довідково», у складі якої формують додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Його заповнюють таким чином:

– у заголовній частині в комірці 01 «Звітна» та в комірці 04 «Довідково» проставляють позначку «Х»;

– у розділі 1 вказують реєстраційний номер облікової картки платника податків;

– у розділі 2 – серія (за наявності) та номер паспорта для ідентифікації платника ЄСВ в ПФУ;

– у розділі 3 – П.І.Б. (за наявності);

– у розділі 4 в полі «Податковий (звітний) період» у комірці «місяць» вказують арабськими цифрами номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок;

– у розділі 5 «Тип форми» в полі «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» проставляють позначку «Х»;

– розділ 6 «Дата державної реєстрації припинення» не заповнюють;

– у розділі 7 вказують основний КВЕД;

– у розділі 8 зазначають період перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування, як платника ЄСВ, за який сплачені страхові внески (з дня закінчення попереднього звітного періоду до дати настання страхового випадку), та код категорії застрахованої особи;

– рядки та графи у розділу 9 обов’язково заповнюють в розрізі місяців за період, визначений у розділі 8, де у графі 2 показують самостійно визначену суму доходу, на яку нараховують ЄСВ, а у графі 4 обчислюють суму нарахованого ЄСВ. Загальну суму нарахованого ЄСВ за звітний період зазначають у рядку «Усього» графи 4.

Водночас тип Додатка 1 «Уточнююча» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовують.

Також враховуйте, що подача у складі Декларації з типом форми «Звітна» як «Довідково» Додатка 1 типом форми «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» не звільняє платника ЄСВ від обов’язку подати за квартальний (річний) період до контролюючого органу у складі Декларації Додатка 1 з типом форми «Звітна».

________________________________________

Бухгалтерський облік

Мінфін оприлюднив чергову порцію змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Про це свідчить законопроект, розміщений на сайті міністерства.

Ним пропонують:

– запровадити категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств;

– звільнити від обов’язкового складання і подання консолідованої фінзвітності, крім малих груп, також групи середніх розмірів;

– удосконалити окремі норми щодо подання фінзвітності, складеної за МСФЗ на основі таксономії фінзвітності в єдиному електронному форматі;

– уточнити положення щодо оприлюднення консолідованої фінзвітності;

– удосконалити положення щодо первинних документів.

Останній пункт передбачає, що залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити. Первинні документи, складені в електронній формі інформаційно-телекомунікаційною системою суб’єкта господарювання без фізичної участі відповідальних осіб, можна буде застосовувати у бухобліку за умови наявності накладеної на електронний документ кваліфікованої електронної печатки такого суб’єкта господарювання.

________________________________________

Звітність

На засіданні уряду 23 червня прийнято постанову «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг у зв’язку з ліквідацією відокремленого підрозділу центрального органу виконавчої влади як юридичної особи, яка є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг». Про це повідомили у Мінфіні.

Впровадження такого експериментального Проекту було викликане внаслідок неможливості забезпечення передачі прав та обов’язків, пов’язаних з наданням кваліфікованих електронних довірчих послуг, від Інформаційно-довідкового департаменту (ІДД ДПС) до Державної податкової служби України у день, визначений як дата припинення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг. Даний проект буде реалізовуватися до 24.12.2022 і забезпечить безперервне надання кваліфікованих електронних довірчих послуг у зв’язку з ліквідацією відокремленого підрозділу центрального органу виконавчої влади як юридичної особи, яка є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Протягом реалізації проекту планується:

• передати права і обов’язки, пов’язані з наданням послуг, від ІДД ДПС до ДПС;
• запропонувати клієнтам ІДД ДПС продовжувати отримувати послуги в ДПС;
• зберегти сертифікати клієнтів ІДД ДПС, які не відмовляться від обслуговування в ДПС;
• забезпечити захист даних користувачів.

Тим самим за час, поки триватиме процес ліквідації ІДД ДПС, вдасться запобігти скасуванню майже 2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, що були сформовані для понад 575 тис. користувачів електронних довірчих послуг.

Схвалений експериментальний Проект забезпечить належне функціонування механізму надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на час ліквідації ІДД ДПС. А також після того як цей процес буде завершено.

Мінфін оприлюднив проект постанови «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».

Ним пропонують подовжити строки подання проміжної фінзвітності і річної фінзвітності та удосконалити положення щодо подання в єдиному електронному форматі річної фінзвітності за 2020 рік та проміжної фінзвітності за 2021 рік, складених на основі таксономії фінзвітності за МСФЗ.

Підприємства, які належать до мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницькі товариства та підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат, подаватимуть річну фінзвітність не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність, подаватимуть органам статистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) (крім консолідованих) з використанням автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» за звітний рік не пізніше 28 лютого наступного за звітним року, за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Підприємства, які для складання фінзвітності застосовують МСФЗ, річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність, складені на основі таксономії, разом з відповідними аудиторськими звітами, подаватимуть до центру збору фінзвітності не пізніше 01 червня року, наступного за звітним.

Підприємства, які належать до середніх підприємств, подаватимуть річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність не пізніше 01 червня року, наступного за звітним.

Проміжна фінзвітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, буде подаватись підприємствами не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Підприємства, які відповідно до законодавства зобов’язані подавати фінзвітність в єдиному електронному форматі до центру збору фінзвітності, подаватимуть річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність за 2020 рік, проміжну фінзвітність за 2021 рік (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), складені на основі таксономії, до центру збору фінзвітності в електронному форматі не пізніше 31 грудня 2021 року.

ДПС відповіла, чи подавати податковий розрахунок та додаток 1 роботодавцю, штат якого складає найманий працівник, який перебуває у відпустці по вагітності та пологам (відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного/шестирічного віку), та по якому у звітному кварталі не нараховували (виплачували) доходів.

Контролери вказали, що в такому випадку податковий розрахунок та додаток 1 не подають.

Пояснюють це тим, якщо платник ЄСВ у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством – Додаток 1 до податкового розрахунку за відповідний квартал не подають.

Проте за наявності законодавчих підстав для подання податкового розрахунку, рядок 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» заголовної частини такого розрахунку не заповнюють, а в рядку 104 «Облікова кількість штатних працівників» заголовної частини цього розрахунку проставляють «1».

Починаючи із 19.03.2021 року діє наказ Мінфіну від 31.12.2020 р. № 841 (далі – Наказ № 841), яким внесли зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт).

З цього приводу ДПС видала лист від 10.06.2021 р. № 13408/7/99-00-21-02-03-07, в якому пояснила новації у формі та Порядку складання Звіту.

У формі Звіту таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнили новою графою 4 «Цифровий код країни», де вказують цифровий код країни реєстрації нерезидента – сторони контрольованої операції.

У новій редакції таблицю додатку до звіту «Відомості про контрольовані операції» доповнили стовпцем «Джерело(а) інформації використане(ні) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», який складається з графи 26 «Код(и) типу джерела» та графи 27 «Назва(и) джерела (джерел) інформації».

Інформація про пов’язаність осіб доповнена кодом пов’язаності «523», де зазначають ознаку пов’язаності на момент здійснення контрольованої операції.

Податківці окремо звертають увагу на зміни у додатках до Порядку складання Звіту.

Додаток 2 «Код ознаки пов’язаності осіб» до Порядку викладено у новій редакції та доповнено новими ознаками:

1) для фізичних осіб, яка є пов’язаними особами на момент здійснення контрольованої операції – у додатку 2 присвоєно код ознаки 523;

2) для утворень без статусу юридичної особи, яких визнано пов’язаними особами на момент здійснення контрольованої операції – код ознаки 524.

Новими позиціями доповнені додатки 4 та 6 до Порядку, зокрема:

– код типу предмета операції (додаток 4) – новим рядком за кодом 209 «Сировинні товари згідно із Переліком сировинних товарів, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1221»;

– код методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (додаток 6) – новими рядком за кодом 307 «Метод порівняльної неконтрольованої ціни відповідно до підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Податкового кодексу України».

Також Порядок складання Звіту доповнили додатком 8 «Коди джерел інформації», яким визначають коди та типи джерел інформації.

Тож Звіт про контрольовані операції, які здійснені платниками податків протягом 2020 року, заповнюють та подають за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 841. Однак Звіти, подані платниками до 19.03.2021 року та до запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважають дійсними.

________________________________________

Готівкові розрахунки

ДПС повідомила про часті випадки прийому продавцями оплати за товари (послуги) на карткові рахунки фізосіб.

За такої ситуації продавці отримують необліковані доходи, не сплачують податків до бюджету, бо така схема популярна у тих, хто не зареєстрований суб’єктами господарювання.

Податківці уважають, що отримані кошти, ймовірно, використовують на придбання контрафактних товарів, виплати зарплат «у конвертах», тощо. Проте, звісно, найбільше їх турбує те, що бюджет від таких операцій не отримує ані копійки.

Покупців товарів за такою схемою попереджають, що товар може бути сумнівної якості та без можливості його повернути або ж звернутися до держорганів із захистом своїх прав. Покупець в такому випадку не отримує розрахунковий документ, який би підтвердив оплату за товар.

Наостанок ДПС попереджає, що систематичне отримання коштів на картковий рахунок фізособи за товари (послуги) має всі ознаки господарської діяльності, яку треба обов’язково реєструвати. За госпдіяльність без держреєстрації передбачена адмінвідповідальність – штраф у розмірі до 85 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення такого адміністративного правопорушення (ст. 164 КУпАП).

________________________________________

Контроль і відповідальність

При виявленні порушень податкового законодавства податківці застосовують штрафи та надсилають (вручають) податкові повідомлення-рішення (п. 113.7 ПКУ).

Якщо платник ПДВ порушив граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначені ст. 201 ПКУ, то ДПС формує податкове повідомлення-рішення за формою «Н». У ньому вказують або додають до нього розрахунок штрафу із зазначенням інформації, необхідної для його визначення (п. 2 п. 11 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204).

Про це нагадали в ГУ ДПС у Запорізькій області.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що податкове законодавство не містить відповідальності платника податків за здійснення ним діяльності, яка не передбачена установчими документами такого платника податків.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 19 ГКУ та положеннями ст. 91 ЦКУ юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Відповідно до частини другої ст. 57 ГКУ в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст. 259 ГКУ визначено, що вид господарської діяльності має місце у разі об’єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.

________________________________________

Інше

ДПС відповіла платнику податку, коли можна списувати дебіторську/ кредиторську заборгованість в період дії карантину, з огляду на норму із п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ.

Cитуація підприємства полягала в тому, що була дебіторська заборгованість, по якій строк позовної давності 3 роки минув 04.08.2020 року, а також рахується кредиторська заборгованість, по якій строк позовної давності 3 роки буде минати 28.12.2021 року. Тому його цікавило, чи означають зміни, внесені до ЦКУ, що в разі спливу строку позовної давності (3 роки) в частині списання дебіторської/кредиторської заборгованості в період дії карантину, строк позовної давності вважають таким, що не сплив та продовжують до закінчення карантину.

Безнадійною заборгованістю уважають заборгованість, за зобов’язаннями щодо якої минув строк позовної давності.

І хоча загальна позовна давність становить три роки (ст. 257 ЦКУ), на початку карантину до ЦКУ внесли п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення», за яким під час карантину ці строки продовжують на строк дії такого карантину.

Тому під час застосування правил позовної давності, зокрема, й для визначення безнадійної заборгованості, треба враховувати положення ЦКУ про їх продовження під час карантину.

Джерело: ІПК ДПС від 07.06.2021 р. № 2293/ІПК/99-00-21-02-02-06.

 

ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує платників ЄСВ про можливість безоплатно отримувати від ДПС та ПФУ в межах їх компетенції необхідну інформацію та підтвердження сплати сум ЄСВ до ПФУ.

Тому платник ЄСВ може звернутися до ДПС за основним місцем обліку з письмовим зверненням про отримання довідки, в якій засвідчити факт, що фізособа не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування.

Довідку видають безоплатно на підставі поданого звернення, яке обов’язково повинне містити посилання на найменування підприємства (установи, організації), яке потребує таку довідку. Форма довідки законодавством не визначена, а тому видають її в довільній формі.

Після надходження звернення ДПС визначає наявність/відсутність договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування та надає довідку у строки, відведені для надання відповіді на звернення громадян, тобто, не пізніше 15 днів.

Пенсійний фонд України повідомляє про затвердження показників середньої заробітної плати за січень, лютий, березень 2021 року, яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за:

• січень 2021 року в сумі 11522,64 грн;
• лютий 2021 року в сумі 11762,28 грн.;
• березень 2021 року в сумі 12349,97 грн.

Раніше ми повідомляли, що Пенсійний фонд затвердив показники середньої зарплати за грудень 2020 року і рік в цілому. Такий показник за грудень 2020 року склав 13 320,55 грн та за 2020 рік в цілому – 10 340,35 грн.