Праця і заробітна плата

Правовий статус Державної інспекції праці, права та обов’язки інспекторів праці, форми контролю, підстави та порядок інспекційних відвідувань пропонують закріпити в КЗпП.

Для цього Мінекономіки розробило законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю».

Серед його положень:

1. Заходи державного нагляду (контролю) (інспекційні відвідування) за додержанням законодавства про працю віднесуть до завдань Державної інспекції праці.
2. З’явиться 15 позицій із правами інспекторів праці. Вони зможуть, зокрема:

– у ході інспекційного відвідування безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця (зони), а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень, в яких використовується наймана праця;

– проходити у денний час до нежитлових будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, місць, у яких (на яких) перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовується примусова праця;

– ознайомлюватися з оригіналами та робити копії (в тому числі – електронні) актів об’єктів відвідування, які стосуються прав працівників, колективних або трудових договорів, а також документів, ведення яких передбачено законодавством про працю;

– наодинці або у присутності свідків ставити об’єкту відвідування та/або працівникам, представникам профспілок, їх організацій та об’єднань, члени яких працюють на об’єкті відвідування, запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію стосовно стану додержання вимог законодавства про працю, їх порушення та вжиті заходи щодо усунення таких порушень;

– за результатами інспекційного відвідування визнавати роботу такою, що виконується в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами;

– надавати уповноваженим органам рекомендації щодо відсторонення від виконання обов’язків винних у порушенні законодавства про працю працівників об’єкта відвідування або притягнення їх до відповідальності згідно з законом;

– витребувати для огляду у фізичних осіб, які перебувають на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, будинках, спорудах та інших об’єктах, місцях, що використовуються для здійснення господарської діяльності, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу.

3. Водночас державним інспекторам праці заборонять:

– вимагати в об’єкта відвідування надання витягів та копій документів, які надавалися ним державному інспектору праці раніше та/або перебувають у володінні державної інспекції праці, якщо ці документи залишаються актуальними, а також документи, вільний та безоплатний доступ до яких може бути отриманий через державні інформаційні системи чи ресурси;

– вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери та їх частини;

– передавати будь-які отримані від об’єкта відвідування документи або їх копії іншим особам, у яких відсутні повноваження на ознайомлення з цими документами, та вимагати їх від об’єкта відвідування з цією метою;

– розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність та повноту виконання рішень суду;

– брати участь у господарській та / або будь-якій іншій діяльності об’єктів відвідування.

4. Також змінять розміри трудових штрафів. Приміром, штраф за неоформленого працівника зросте із 10 до 15 мінімальних зарплат, а за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці – із 2 до 5 мінімальних зарплат.

Розрізняють неповний робочий день і неповний робочий тиждень. При неповному робочому дні працівник щодня працює меншу кількість часу, ніж це потрібно за графіком або за правилами внутрішнього трудового розпорядку. Наприклад, не вісім годин, а чотири. При неповному робочому тижні замість скорочення тривалості робочого дня може бути скорочено кількість робочих днів протягом тижня. Зокрема, може бути обумовлено угодою роботу через день та ін. Про це повідомляє Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Система праці за умов неповного робочого часу характеризується такими ознаками:

• працівник зайнятий на роботі лише частину робочого часу й оплата його праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від кількості виробленої продукції;
• тривалість робочого часу для осіб, яких наймають на роботу з режимом неповного робочого дня або неповного робочого тижня, встановлюється власником за згодою з працівником;
• для працівників, зайнятих протягом неповного робочого часу, робота є постійною.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язані встановити неповний робочий час за їхніми заявами вагітній жінці; жінці, яка має дитину віком до 14 років або дитину інваліда віком до 16 років, у тому числі ту, яка перебуває під опікою; жінці, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Крім цього, робота на умовах неповного робочого часу може встановлюватися для пенсіонерів, інвалідів, інших осіб, які за станом здоров’я не можуть працювати протягом повного робочого дня. При цьому тривалість щоденної роботи, як правило, не може бути меншою ніж 4 години, а робочого тижня – 20– 24 години відповідно, при 5– і 6-денному робочому тижні. Згода на роботу за умов неповного робочого часу оформляється наказом.

Робота за умов неповного робочого часу не призводить до обмежень трудових прав працівників, зокрема не обмежує їхніх прав на щорічну відпустку такої самої тривалості, як і при роботі з нормальною тривалістю робочого часу, не змінює узвичаєного порядку нарахування виробничого стажу, виплат, допомог із соціального страхування.

У деяких ситуаціях, як виняток, може вводитися ненормований робочий день. Відмінність ненормованого робочого дня від нормованого полягає в тому, що для працівників із ненормованим робочим днем мірою праці поряд із тривалістю робочого часу є також коло й обсяг обов’язків, що покладаються на них.

Ненормований робочий день є однією з умов праці деяких категорій працівників, робота яких у зв’язку зі специфікою та характером їхньої праці не завжди вкладається в рамки нормального робочого дня.

Ненормований робочий день може встановлюватися для осіб адміністративного, управлінського, технічного й господарського персоналу, робота яких не піддається обліку за часом (агенти, консультанти, інструктори та ін.); для працівників, які розподіляють час для роботи на свій розсуд; для працівників, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості.

Юридичною підставою для віднесення працівників до категорії осіб із ненормованим робочим днем на підприємствах (в організаціях і установах) є відповідні списки посад та професій, що затверджуються при укладанні колективного договору і є додатком до нього.

Компенсацією за роботу понад нормальну тривалість для таких працівників може бути надання додаткової відпустки, тривалість якої встановлюється колективним договором.

Відділ з питань гігієни праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області нагадує, що у відповідності з вимогами Порядку № 246 триває робота щодо визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам у 2021 році.

Процедуру проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі та осіб віком до 21 року, визначено Порядком № 246. Роботодавець або його представник повинні надати до Головного управління (Управління) Держпраці у відповідній області заяву на ім’я начальника цього управління щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду в 2021 році.

До заяви додаються:

• штатний розклад або витяг з переліком структурних підрозділів та всіх професій;
• дані лабораторних досліджень умов праці по всім професіям з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.

Після розгляду наданих документів спеціалістом відділу з питань гігієни праці за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи складається Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам (далі – Акт) у 2021 році. До Акту вносяться дані щодо шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу та дані щодо робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд.

Під час прийняття на роботу, також у разі переведення на іншу роботу роботодавець повинен видати робітнику направлення на обов’язковий попередній медичний огляд за встановленою формою. В направленні повинна бути вказана характеристика умов праці робітника.

На підставі Акту роботодавець протягом місяця складає чотири примірники поіменних списків працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам в 2021 році (далі – Список) та погоджує їх з фахівцем відділу з питань гігієни праці. Один примірник Списку залишається на підприємстві, другий – надається закладу охорони здоров’я для проведення медичного огляду працівників, третій – надається до відділу з питань гігієни праці управління з питань праці Головного управління (Управління) Держпраці у відповідній області, четвертий – робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

Під час прийняття на роботу, також у разі переведення на іншу роботу роботодавець повинен видати робітнику направлення на обов’язковий попередній медичний огляд за встановленою формою. В направленні повинна бути вказана характеристика умов праці робітника.

Далі роботодавець укладає договір про проведення медогляду лише з тим закладом охорони здоров’я, який має другу, першу або вищу акредитаційні категорії, ліцензію на здійснення медичної практики, у якому створено комісію з проведення медичних оглядів (далі – Комісія), а лікарі пройшли підготовку з професійної патології.

Заклад охорони здоров’я складає план-графік проведення медичного огляду працівників підприємства та погоджує його із роботодавцем та територіальним закладом Держпраці.

Роботодавець має забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медогляд та обстеження.

За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія закладу охорони здоров’я складає Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (далі – Заключний акт), який складається у шести примірниках – один примірник залишається в закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, територіальному органу Держпраці, робочому органу виконавчої дирекції Фонду, профпатологу.

Фахівці відділу з питань гігієни праці під час підписання Заключного акта надають рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики професійних захворювань, які обов’язкові для виконання. При підписанні Заключного акту роботодавець надає інформацію про виконання заходів, запропонованих у Заключному акті за попередній рік та інформацію щодо осіб, які не пройшли медичний огляд та причин, з яких вони не пройшли медичний огляд.

Черговість, в якій надають відпустки, встановлюють у графіку, який затверджує роботодавець за погодженням із первинною профспілкою (чи її представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Про обов’язок роботодавця затверджувати графік відпусток йдеться у ч. 4 ст. 79 КЗпП і ч. 10 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Як правило, графік відпусток складають на кожен календарний рік не пізніше 5 січня поточного року. Саме ці строки згадуються в п. 20 Типових правилах для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці від 20.07.1984 р. № 213.

Проте бувають ситуації, які вимагають вносити корективи до уже затвердженого графіку відпусток.

В Управлінні Держпраці у Хмельницькій області пояснюють, що працівник може подати заяву з проханням надати щорічну відпустку (її частину) поза графіком. Тоді роботодавець вносить зміни в графік відпусток, видає наказ про відпустку і ознайомлює з ним працівника.

В заяві працівник може обумовити бажаний термін отримання відпускних. Приміром: «Прошу виплатити суму відпускних, що належить мені, в найближчий термін, установлений для виплати зарплати/авансу». Проте законодавче правило для виплати відпускних – за 3 календарних дні до початку відпустки.

________________________________________

Податок на додану вартість

Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що з 1 березня 2021 року діють оновлені форми податкової декларації з податку на додану вартість – зі змінами, внесеними Наказом № 131.

Вперше декларації з ПДВ за оновленою формою подаються починаючи зі звітності за березень 2021 року (граничний термін подання – 20 квітня 2021 року).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за оновленою формою подається починаючи з 01 квітня 2021 року.

Нові форми податкової звітності з ПДВ та податкової накладної, містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14%.

У новій редакції, зокрема, викладено форми:

– податкової декларації з податку на додану вартість;

– уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

– розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

– податкової накладної.

Також внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та до Порядку заповнення податкової накладної.

16 березня 2021 року стартувала реєстрація ПН/РК до ПН в ЄРПН, які складають за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, здійснених починаючи з 01.03.2021 року.

Водночас оновлена форма податкової накладної з новими ставками ПДВ діє із 1 березня.

Нові форми податкової звітності з ПДВ та ПН, які містять рядки та графи, призначені для відображення постачання окремих видів сільськогосподарської продукції за ставкою ПДВ у розмірі 14%, затверджені наказом Мінфіну від 01.03.2021 р. № 131.

Тепер у листі ДПС від 22.03.2021 р. № 6946/7/99-00-21-03-02-07 виклали особливості складання ПН/РК за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.

1. Оскільки за ставкою 14 % оподатковують операції з постачання окремих сільськогосподарських товарів, які здійснені з 01.03.2021 року (відбулася перша подія), то ПН із ставкою ПДВ 14 % не може бути складена раніше вказаної дати.
2. Якщо до 01.03.2021 року отримано попередню оплату за частину окремих сільськогосподарських товарів, що підлягають поставці, і складено відповідну ПН за ставкою 20%, а поставка всього обсягу товару відбувається після 01.03.2021, то на дату поставки повної партії товару складають другу ПН з огляду на різницю між повною вартістю поставленого товару та сумою попередньої оплати, що була сплачена за його частину (оскільки це перша подія за операцією з постачання товару, який не був оплачений авансом). Таку ПН складають із застосуванням ставки ПДВ 14 %.
3. Якщо перша подія при постачанні окремих сільськогосподарських товарів відбулася до 01.03.2021 року, перерахунок ставки ПДВ (з 20 % на 14 %) і суми податку на дату настання другої події за такою операцією не здійснюється.
4. Враховуючи те, що ставку ПДВ 14 % застосовують до операцій з поставки окремих сільськогосподарських товарів, перша подія при постачанні яких відбулася з 01.03.2021 року, коригування операцій, за якими перша подія (відвантаження товару або перерахування передоплати/авансу) настала до вказаної дати, відбувається за ставкою ПДВ, яка була чинною на момент настання такої першої події (за ставкою 20 %).

При коригуванні слід враховувати такі моменти:

1) якщо за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів, за якими перша подія настала до 01.03.2021 року, починаючи з 01.03.2021 року відбувається повернення авансового платежу або поставлених товарів (повністю чи частково), коригують суми податкових зобов’язань з огляду на ставку ПДВ у розмірі 20 %;

2) коли починаючи з 01.03.2021 року за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, у бік зменшення або в межах суми, на яку на дату першої події була складена ПН, тоді у РК до ПН, який склали за операцією з постачання таких товарів, зазначають ставка ПДВ, вказану у ПН, яку коригують (20 %).

3) якщо починаючи з 01.03.2021 року за операціями з постачання окремих сільськогосподарських товарів відбувається збільшення вартості або кількості товарів, поставлених/оплачених до вказаної дати, РК до ПН, яку склали на дату постачання таких товарів/попередньої оплати за такі товари, складають з урахуванням таких особливостей:

3.1) коли першою подією була сплата авансу та, починаючи з 01.03.2021 року, відбувається перегляд ціни у бік збільшення:

– на дату доплати/відвантаження товарів (надання послуг) складають РК, в якому зі знаком «мінус» вказують рядок з ПН, який коригують, та додають новий рядок, в якому вказують нову (перераховану) ціну одиниці товару та кількість товару, перераховану з огляду на таку нову ціну, в межах суми отриманого авансу (суму компенсації залишають незмінною, оскільки суму отриманого авансу не змінюють) із застосуванням ставки ПДВ 20 %;

– на цю ж дату складають друга ПН з огляду на суму доплати/перевищення вартості загального обсягу оплачених (поставлених) товарів/послуг над обсягом отриманої попередньої оплати. У такій ПН вказують нову (перераховану) ціну та відповідну кількість товарів, розраховану з огляду на таку нову (перераховану) ціну товарів, яка відповідає сумі додаткової оплати. Таку ПН складають із застосуванням ставки ПДВ 14 %.

________________________________________

Податок на прибуток

Для платників податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції розробили проект наказу Мінфіну «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції».

Ця форма декларації необхідна для виконання положень ст. 336 розділу VIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції», та розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

В результаті отримаємо уніфіковану форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції, в якій буде передбачена можливість доповнення показників іншими витратами, передбаченими угодою про розподіл продукції, які не відшкодовують за компенсаційною продукцією.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Податковий агент – самозайнята особа сплачує утримані з доходів найманих працівників ПДФО, військовий збір, а також нарахований ЄСВ за місцем своєї реєстрації незалежно від місця здійснення підприємницької діяльності – пояснюють в ДПС.

Саме таким чином відповіли податківці на запит щодо місця сплати ПДФО, військового збору, ЄСВ з зарплати найманих працівників особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність і є ФОП, котра має основне та неосновне місце обліку.

Пояснюють це тим, що ПДФО який сплачують (перераховують) податкові агенти – фізособи, зараховують до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізособи у податкових органах (ч. 2 ст. 64 БКУ).

Суму ЄСВ сплачують до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄСВ (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464).

Джерело: ІПК ДПС від 04.03.2021 р. № 804/ІПК/99-00-04-03-03-06.

До податківців звернулись із запитом щодо оподаткування дивідендів одержуваних від іноземних компаній фізичними особами.

На це у відомстві зауважили наступне.

Дохід у вигляді дивідендів, отриманих платником податків – фізичною особою – резидентом з джерел за межами України до 01.01.2022 р., оподатковуються за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9%. та військовим збором – 1,5%.

Дохід у вигляді дивідендів, отриманий фізичною особою – резидентом – контролюючою особою від юридичної особи – нерезидента (контрольованої іноземної компанії), у разі набрання чинності з 01.01.2022 г. положень п. 170.13 ПКУ, буде оподатковуватися:

– за ставкою 5%, якщо зазначений дохід отримано від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування);

– за ставкою 9%, якщо дохід у вигляді дивідендів, виплачується суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

При цьому вказаний дохід також буде об’єктом оподаткування військовим збором.

Фізична особа – резидент, яка є контролюючою особою юридичної особи – нерезидента має право на зарахування суми податків, сплачені за межами України.

Слід зазначити, що зарахуванню підлягає сума сплаченого податку, а не ставка податку.

При цьому сума військового збору сплачується фізичною особою – резидентом у повному обсязі відповідно до норм діючого законодавства.

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – резидентом у вигляді дивідендів здійснюється відповідно до норм Кодексу та не залежить від зарахування зазначеного доходу на власний розрахунковий рахунок, відкритий у банку України або за межами території України.

Джерело: ІПК ДПС від 05.03.2021 р. № 835/ІПК/99-00-04-03-03-09

________________________________________

Звітність

Починаючи із звітності за І квартал 2021 року платники податків подаватимуть об’єднану форму із ПДФО, військового збору та ЄСВ. Оновлена форма податкового розрахунку, яка фактично поглинула форму № 1ДФ та таблиці Звіт з ЄСВ, затверджена наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773.

І ось нарешті 23.03.2021 року ДПС в Реєстр форм електронних документiв додала ідентифікатори форм для об’єднаної звітності із ПДФО та ЄСВ:

– J0500106 із додатками J0510106, J0510206, J0510306, J0510406, J0510506, J0510606) для юридичних осіб.

– F0500106 із додатками F0510106, F0510406, F0510506, F0510606 для ФОП.

Подається вона щоквартально протягом 40 днів після звітного кварталу, починаючи із 01.04.2021 року.

Раніше ДПС нагадала основні новації об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО.

Також Фонд соцстраху попередив – без довідкового звіту із сумами ЄСВ не призначать належні лікарняні.

Податківці пояснюють, що Звіт про управління – не складова фінзвітності. Тому не передбачений обов’язок подавати такий Звіт до ДПС разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств.

Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінзвітності аудитором.

Фінзвітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) – додатки до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємна частина.

Звіт про управління подають підприємства (крім бюджетних установ, мікропідприємств та малих підприємств) разом з річною фінзвітністю.

Методичні рекомендації зі складання такого Звіту затверджені наказом Мінфіну від 07.12.2018 р. № 982.

________________________________________

Готівкові розрахунки

В ДПС відповіли, чи буде заблокований програмний РРО при перевищенні встановлених граничних строків розрахункових операцій в режимі офлайн (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером розрахункові операції СГ здійснює в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця. При цьому створює електронні розрахункові документи, яким присвоюють фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером.

В режимі офлайн програмний РРО не може працювати після спливу граничних строків застосування такого режиму СГ (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного діапазону, а також за наявності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером.

Програмний РРО треба автоматично перевести із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ним та фіскальним сервером (пп. 2 розд. V Порядку № 317).

Як вказано у абз. 3 пп. 3 розд. V Порядку № 317, програмний РРО при роботі в режимі офлайн повинен забезпечувати постійний контроль за дотриманням граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію, про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити розрахункові операції у режимі офлайн при досягненні одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Податківці розмістили роз’яснення, в якому описали алгоритм дій проведення через РРО та/або ПРРО видачу товару за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів.

В такому разі розрахункові операції проводяться через РРО (для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД) з позначенням форми оплати: «безготівкова». При цьому суб’єкт господарювання має право уточнити вид форми оплати: «подарунковий сертифікат», «талон», «відомість», а за безкоштовними рецептами – «безоплатно» та суму коштів за цією формою оплати.

Якщо загальна сума покупки більша, ніж вартість, зокрема, подарункового сертифіката, талонів, то в чеку зазначається декілька форм оплати: «готівкова та/або безготівкова» та сума коштів за кожною формою оплати, яка була використана при здійсненні розрахункової операції.

Водночас в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто» на даний час не реалізовано можливість проведення через ПРРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу, тобто наразі відсутня можливість проведення через ПРРО розрахунків, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифікату або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів.

________________________________________

Бюджет

Наказ Мінекономіки від 22.01.2021 р. № 122 викладає у новій редакції Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки.

Форма фінансового плану також отримала оновлений вигляд, як і Звіт про виконання фінансового плану.

Фінансовий план підприємства складають на кожний наступний рік з поквартальною розбивкою і відображають очікувані фінансові результати в запланованому році. Він містить інформацію щодо фактичних показників минулого року, планових і прогнозних показників поточного року, запланованих показників на плановий рік, а також інформацію згідно із стратегічним планом розвитку підприємства.

При складанні фінансового плану, звіту про його виконання та підготовки пояснювальної записки підприємства користуються рекомендаціями щодо складання фінансового плану та звіту про його виконання, підготовки пояснювальних записок до них.

Проект фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою подають з використанням спеціалізованого програмного забезпечення із застосуванням засобів КЕП (печатки) та одночасним надсиланням у форматі Microsoft Excel на електронну пошту суб’єкту управління об’єктами державної власності до 1 червня року, що передує плановому. Його також можна подавати в паперовій формі із застосуванням власноручного підпису керівника підприємства, з відміткою «Розглянуто» з пронумерованими сторінками у двох примірниках разом з пояснювальною запискою.

При необхідності суб’єкти управління самостійно встановлюють диференційовані строки подання проектів фінансових планів підприємств, але не пізніше 1 червня року, що передує плановому.

Зважайте, що до фінансових планів на 2021 рік та звітності за 2020 і 2021 роки застосовують Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 02.03.2015 р. № 205.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області визнало, що у Вінницькій області склалась напружена ситуація з бланками листків непрацездатності. Головна причина невдоволення застрахованих осіб – неможливість отримання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування. У зв’язку із невчасним забезпеченням Міністерством охорони здоров’я України закладів охорони здоров’я області належною кількістю бланків листків непрацездатності у разі настання у застрахованої особи тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів почастішали випадки видачі довідок замість листків непрацездатності встановленої форми.

Відповідно до п. 1 ст. 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Отже, довідка не є підставою для надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування. Довідки, що видаються в закладах охорони здоров’я, тільки підтверджують факт тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, тобто відсутність працівника на роботі з поважної причини.

Видача довідок про тимчасову непрацездатність проводиться тільки тими лікувально-профілактичними закладами, у яких повністю використані бланки листків непрацездатності і тільки на період до їх виготовлення.

Після отримання бланків листків непрацездатності обмін довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності встановленого зразка проводиться посадовими особами закладу охорони здоров’я (лікуючим лікарем, завідуючим відділення, головою ЛКК) з урахуванням вимог п.2.2 та п.2.9 Інструкції № 455, із обов’язковим зазначенням у журналі реєстрації листків непрацездатності ( ф. № 036/о) номеру листка непрацездатності та дати обміну.

Порядок обміну довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності врегульований спільним листом Міністерства охорони здоров’я та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.10.2006 р. № 01-06-2125. При обміні довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності на бланку листка непрацездатності в правому верхньому куті вказується: «Замість довідки від____№___» та запис у графі «Звільнення від роботи» у листку непрацездатності проводиться одним рядком. Дата видачі листка непрацездатності має збігатися з датою обміну довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності.

Оригінал довідки після проведеної заміни зберігається у голови ЛКК закладу охорони здоров’я протягом 3 років.

________________________________________

Контроль і відповідальність

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання» № 1320-IX, який був ухвалений парламентом 4 березня 2021 року (законопроект № 958).

Закон дозволяє органам місцевого самоврядування здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах та організаціях комунальної власності відповідних територіальних громад. Органи місцевого самоврядування також можуть виступати з ініціативою щодо здійснення державної перевірки на підприємствах, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно фізосіб – підприємців, які використовують працю найманих працівників.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть звертатися до Держпраці чи її територіального органу щодо порушень суб’єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення. Натомість виконавчі органи міських рад та об’єднаних територіальних громад позбавляються права складати протоколи про адміністративні правопорушення у формі порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Законом серед іншого передбачено звільнити від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях Державну службу України з питань праці та її територіальні органи.

Також документ вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за невиконання законних вимог або недопущення посадових осіб Держпраці та її територіальних органів або недопущення їхніх посадових осіб до здійснення заходів державного нагляду передбачено штраф для посадових осіб від 850 до 1700 грн.

Президент України підписав Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 р. № 1150-IX.

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, за виключенням змін до інших законів України, які запрацюють з дня оголошення КМУ про початок роботи БЕБ (але не пізніше 6 місяців з дня набрання чинності Законом).

БЕБ повинно розпочати діяльність не пізніше 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом.

В Офісі Президента пояснюють, що основна функція Бюро економічної безпеки (БЕБ) – аналітична робота, а не силові повноваження. БЕБ аналізуватиме бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес– чи державних структур.

БЕБ буде єдиним органом держвлади, відповідальним за боротьбу з економічними злочинами, тому отримає відповідні повноваження СБУ та податкової міліції.

Цей орган отримає доступ до всіх баз даних (реєстрів) органів влади.

До завдань БЕБ належать, зокрема:

– виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;

– оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їхньої мінімізації та усунення;

– забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;

– збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їхньому виникненню в майбутньому;

– планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності;

– виявлення та розслідування правопорушень, пов’язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги.

Контролюючі та митні органи будуть зобов’язані забезпечувати виявлення порушення законодавства про податки, збори та негайно повідомляти про це органи БЕБ та відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю.

________________________________________

Інше

ДПС проінформувала платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств.

Його застосовують для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п. 252.16 ПКУ).

Інформація викладена у листі Держгеонадра від 02.03.2021 р. № 210/02.

Держкомісія по запасам корисних копалин пропонує встановити такі тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках нард, де проводять госпдіяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2021 році:

– для нафтогазовидобувних підприємств – 1,262;

– для інших гірничовидобувних підприємств – 0,103.

Джерело: лист ДПС від 22.03.2021 р. № 6927/7/99-00-04-01-01-07.

В ДПС нагадали платникам податків про нещодавні зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Вони передбачені наказом Мінфіну від 14.12.2020 р. № 766, який діє із 19.03.2021 року.

Саме цим наказом змінили процедуру видачі реєстраційного номеру фізосіб.

Серед таких новацій:

1) змінено процедуру реєстрації:

– дитини у Державному реєстрі фізичних осіб ? платників податків (далі – ДРФО) під час держреєстрації її народження;

– фізосіб від 14 до 18 років у ДРФО під час оформлення паспорта громадянина України вперше;

– іноземців або осіб без громадянства у ДРФО з метою набуття статусу електронного резидентства України та доступу до електронних послуг, що надаються в Україні;

2) під час реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з ДРФО, можна застосовувати відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки (е-паспорт), інформації, що міститься у свідоцтві про народження (е-свідоцтво про народження), інформації про зареєстроване місце проживання, що міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, та інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

3) підтвердження достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків – документ, що засвідчує реєстрацію особи у ДРФО (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;

4) особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в ДРФО, у т. ч. і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним ДРФО в електронній формі, зокрема засобами Порталу «Дія».

Податківці стверджують, що під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань платник не має права сплачувати кошти на інші рахунки Держказначейства.

Якщо ж так трапилося, що платник податків, який обрав єдиний рахунок для сплати податків, все ж таки сплатив кошти на інші рахунки наперекір правилу, прописаному у абз. 1 п. 9 Порядку № 321, то таку операцію розцінять як помилково сплачені грошові зобов’язання. Окрім того останні підлягають поверненню у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що органи ДПС приділяють особливу увагу списанню безнадійного податкового боргу за форс-мажорними обставинами (у разі надходження до органів ДПС відповідних звернень платників податків).

Так, згідно з пунктом 4 розділу II Порядку списання безнадійного податкового боргу списанню підлягає, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України) – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України. Сертифікати (висновки) регіональних торгово-промислових палат до розгляду не приймаються.

Оформлення сертифіката (висновку) ТПП України має відповідати таким основним вимогам ДПС (не виключно): закритий період фіксації форс-мажору, коротке викладення суті цих обставин та посилання на документи компетентних органів, що підтверджують причинно-наслідковий зв’язок цих обставин з фінансово-господарською діяльністю платника.

Сертифікати (висновки) ТПП України, оформлені без урахування цих вимог, не можуть бути підставою для списання безнадійного податкового боргу (за виключенням випадків, коли до органу ДПС надійшло рішення суду, що набрало законної сили і зобов’язує списати борг платника за сертифікатом, який не відповідає зазначеним вище вимогам).

На засіданні президії Конгресу місцевих та регіональних влад обговорювали допомогу бізнесу під час посилення карантинних заходів. Про захід розповіли в Офісі Президента України.

Серед пропозицій – підтримати малий й мікробізнес та найманих працівників підприємств, діяльність яких призупинена через посилення карантину, за допомогою механізму, що вже продемонстрував свою ефективність у грудні 2020 року. Тобто надати можливість подати заявку на порталі «Дія» і гарантовано отримати з держбюджету виплату в розмірі 8 тис. грн.

Місцева влада зможе додати до суми державної допомоги кошти з місцевого бюджету, збільшивши таким чином загальну суму матеріальної допомоги на одну людину.

Очільник Київської облдержадміністрації поділився новиною, що буде можливість збільшити виплати підприємцям за рахунок місцевих бюджетів громад до середньої зарплати в області. А на Київщині вона в січні 2021 року склала 12 645 грн. Минулого року на Київщині 20 858 підприємців отримали «карантинну» допомоги від держави.

19.03.2021 року опубліковані зміни до Порядку обліку платників податків і зборів. Вони оформлені наказом Мінфіну від 08.02.2021 р. № 62. Документ діє з дня його офіційного опублікування, крім окремих його абзаців, які набирають чинності одночасно із набранням чинності пп. 1 п. 84 розділу I Закону № 466-IX до пп. 133.1.5 ПКУ.

Зміни передусім покликані встановити порядок взяття на облік та реєстрації нерезидентів у контролюючих органах.

Для взяття на облік іноземна компанія, організація подає до контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПН. Цю форму виклали у новій редакції.

Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та станом на 19.03.2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом двох місяців подати для постановки їх на облік документи, визначені пунктами 4.2, 4.4 розділу IV Порядку обліку.

Також Мінфін уточнив, що дата отримання документів контролюючими органами (відомостей, заяв, запитів та інших документів):

– поданих у паперовому вигляді – дата надходження до відповідного контролюючого органу;

– поданих у електронному вигляді – час та дата надходження такого електронного документа, що зазначені в електронному повідомленні (квитанції), сформованому програмним забезпеченням ДПС, у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку.

Якщо документ, поданий у електронному вигляді, надійшов пізніше 16 години робочого (операційного) дня, тоді дата його отримання – наступний після нього робочий (операційний) день.

Взяття на облік в ДПС тепер підтверджуватиметься не випискою із ЄДР, а відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів.

Також оновлені підстави для внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізособи.