ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати і несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником настає у разі наявності вини роботодавця, при цьому сама по собі відсутність у нього грошових коштів не є поважною причиною. Про це нагадує Управління Держпраці у Кіровоградській області. Та що ж все-таки робити працівникам, яким затримують або не виплачують заробітну плату?
Заборгованістю з виплати заробітної плати є сума не виплаченої своєчасно заробітної плати всім категоріям працівників (штатні працівники, зовнішні сумісники, звільнені працівники тощо). Сума такої заборгованості включає всі нарахування в грошовій і натуральні формі, строк виплати яких минув до кінця місяця, у якому вони мали бути виплачені, за винятком обов’язкових утримань.
Працівник, право якого порушене, може звернутись із заявою до Держпраці. На підставі такого звернення посадові особи Держпраці мають здійснити позаплановий захід контролю за дотриманням законодавства про працю. У разі підтвердження обставин, викладених у скарзі працівника, інспектор Держпраці надасть роботодавцю припис про усунення виявлених порушень у встановлений у приписі строк. Про виконання припису в повному обсязі роботодавець має повідомити Держпраці до закінчення встановленого строку, інакше інспектор завітає знову.
За порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Так, ст. 41 КпАП передбачає за таке та інші порушення вимог законодавства про працю відповідальність у вигляді штрафу від 510 до 1700 грн. Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року, або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде складати від 1700 до 5100 грн.
У разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць, що вчинена роботодавцем умисно, настає вже кримінальна відповідальність за ст. 175 ККУ.
У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, відповідно до ст. 233 КЗпП, працівник також має право звернутись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. Таке звернення може бути реалізоване шляхом подачі заяви про видачу судового наказу або позову.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Водночас у ст.34 Закону України «Про оплату праці» передбачено право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати. Розраховується така компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до ст. 117 КЗпП звільнений працівник має право на компенсацію у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
КЗпП не обмежує працівника у строках звернення до суду в разі порушення законодавства про оплату праці (ч. 2 ст. 233).
Починаючи із 10.06.2021 року діє Закон № 1217, який дав старт обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, відмови від паперової трудової книжки та переведення даних про трудовий стаж в електронну форму.
Механізм подання відомостей про трудову діяльність працівника, ФОП, фізособи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, визначений постановою Правління ПФУ від 12.03.2021 р. № 11-1, яка чинна із 23.07.2021 року.
До цієї постанови ПФУ пропонує зміни, які втілені в проекті постанови «Про порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок». Цей проект вже друге доопрацьований ПФУ.
По-перше, вимагатимуть аби відомості про трудову діяльність працівника в електронній формі подавались в будь-який період упродовж 5 років з дня набрання чинності Законом № 1217, але з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання пенсійного віку залишилося 2 і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 1 липня 2000 року.
По-друге, уточнять, що відомості про трудову діяльність працівника будуть подавати до територіального органу ПФУ працівник особисто або через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі з обов’язковим накладанням кваліфікованого електронного підпису працівника, страхувальника або представника страхувальника, якому керівник страхувальника делегував відповідні повноваження.
По-третє, не доведеться сканувати сторінки трудової книжки, до яких не внесено записи.
По-четверте, відомості про трудову діяльність працівника за період після 10.06.2021 року подаються у складі об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ. А відсутні в реєстрі застрахованих осіб відомості про прийняття на роботу, переміщення з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу, звільнення, поновлення на роботі, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складання присяги, стажування, навчання будуть подаватись страхувальником через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі шляхом створення відповідного електронного запису в електронному кабінеті страхувальника не пізніше дня звільнення працівника.
Наразі діючою залишається Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін’юсту, Мінсоцзахисту та Мінпраці від 29.07.1993 р. № 58.
В її розділу 5 вказано, якщо трудова книжка (або вкладка до неї) стала непридатною (наприклад, обгоріла, розірвалася, забруднилася) або загублена, то в першу чергу особа, яка загубила трудову книжку, зобов’язана негайно заявити про це роботодавцю за місцем останньої роботи. Роботодавець видає працівнику іншу трудову книжку або вкладку до неї з написом «Дублікат» у правому верхньому кутку першої сторінки не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення – в інші строки.
Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюють за загальними правилами (п. 5.2 Інструкції № 58).
Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то під час заповнення дубліката трудової книжки в розділ «Відомості про роботу» у графу 3 спочатку вносять запис про загальний стаж роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджують документами.
Загальний стаж роботи записують сумарно, тобто вказують загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Якщо на момент звернення особи підприємство вже ліквідовано, в такому випадку довідки, що підтверджують загальний стаж, можуть бути видані правонаступниками таких підприємств.
Отримавши такі довідки, необхідно подати заяву про видачу дублікату трудової книжки за останнім місцем роботи і підтвердити свій попередній стаж роботи, а також зайняті посади цими ж довідками.
В ситуації, коли немає, куди звертатися, в зв’язку з ліквідацією підприємства, особа може звернутися по довідку до Трудового архіву, в якому зберігають всю документацію підприємства, яке ліквідоване.
Якщо документи в архіві не збереглися, тоді трудовий стаж можна встановити за рішенням суду.
Джерело: повідомлення ГУ Держпраці у Запорізькій області.
________________________________________
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗОСІБ
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує роботодавцям про обов’язок проводити за місцем застосування податкової соціальної пільги перерахунок суми доходів, нарахованих у вигляді зарплати, а також суми наданої ПСП, в таких випадках передбачених п. 169.4.2 ПКУ, а саме:
– за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування зарплати за останній місяць звітного року;
– при розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);
– під час остаточного розрахунку з платником ПДФО, який звільняється.
Результати такого річного перерахунку не забувайте відобразити у додатку 4ДФ до податкового розрахунку.
Допоможіть нам стати кращими. Беріть учать в опитуванні читачів за посиланням.
Коли за результатами перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то суму такої недоплати стягує роботодавець за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.4.4 ПКУ).
Якщо внаслідок перерахунку виникає переплата ПДФО, тоді на її суму зменшують суму нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.
Громадяни можуть реалізувати право на податкову знижку за витратами, понесеними упродовж 2020 року, до 31 грудня 2021 року (включно) – повідомили в ГУ ДПС у Донецькій області.
Подати декларацію про майновий стан і доходи для права на податкову знижку потрібно за місцем податкової адреси.
До податкової знижки включають фактичні витрати платника ПДФО за 2020 рік, які підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії таких документів (крім електронних розрахункових документів) надають разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилають органу ДПС, але зберігають упродовж строку давності, встановленого ПКУ.
Податкову декларацію можна подати:
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– направити засобами електронного зв’язку.
________________________________________
ЄДИНИЙ ПОДАТОК
Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Податківці зазначають, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ПКУ).
До складу доходу юрособи – єдинника групи 3 не включають суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника – нагадали в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідна норма передбачена у пп. 8 п. 292.11 ПКУ.
В ліквідаційному балансі, який затверджують учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображають результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно призвести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
Якщо при ліквідації суб’єкта господарювання після задоволення усіх вимог кредиторів відсутні активи (власний капітал), які підтверджують дані ліквідаційного балансу такого суб’єкта, то можливості повернення засновникам належної їм частки майна та коштів, внесених ними до статутного капіталу, не має.
Тобто, коли не повернуто засновникам належні їм внески при ліквідації, у зв’язку з відсутністю активів після задоволення вимог кредиторів, то дохід у юридичної особи – платника єдиного податку не виникає.
________________________________________
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
Первинні документи, які є підставою для відображення в бухгалтерському обліку й узагальнення у фінансовій звітності господарських операцій, повинні містити обов’язкові реквізити, визначені Законом про бухоблік та Положенням № 88. Одиниця виміру господарської операції зазначається в первинному документі у натуральних вимірниках за можливості, в залежності від властивостей, характеру/способу зберігання і витрачання/використання активів. Так Міністерство фінансів України у листі від 06.10.2021 р. № 41010-07-10/30597 відповіло на запит щодо питань, пов’язаних з документальним оформленням господарських операцій.
Одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, вказали у Мінфіні, є принцип єдиного грошового вимірника, за яким вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
У Мінфіні підкреслили, що відповідно до Закону про бухоблік питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, який здійснює керівництво підприємством та несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.
Згідно із Законом про бухоблік та Положенням № 88, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
ДПС нагадала: у разі використання міжнародних стандартів фінансової звітності нормативним документом, що регламентує принципи визнання, оцінки, подання оренди та розкриття інформації про неї є Міжнародний стандарт фінансової звітності 16 «Оренда» від 30.06.2017 (далі – МCФЗ 16).
Суб’єкт господарювання застосовує цей стандарт до всіх видів оренди, включаючи оренду активів з права користування в суборенду, крім, прав, утримуваних орендарем за ліцензійними договорами, що належать до сфери застосування МСБО 38 Нематеріальні активи на такі види продукції, як кінофільми, відеозаписи, п’єси, рукописи, патенти й авторські права (пп. ґ п. 3 МCФЗ 16).
Орендар може, але не зобов’язаний, застосовувати цей стандарт до оренди нематеріальних активів, окрім тих, що зазначені в пп. ґ п. 3 (п. 4 МCФЗ 16).
Згідно з параграфом 22 МCФЗ 16 на дату початку оренди орендар визнає актив з права користування та орендне зобов’язання.
Отже, операції з активами з права користування за договорами оренди, визнаними орендарем як нематеріальні активи згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку без застосування коригуючих різниць згідно з пп. 138.1 – 138.3 ПКУ.
Джерело: ІПК ДПСУ від 07.10.2021 р. № 3763/ІПК/99-00-21-02-02-06.
________________________________________
ЗВІТНІСТЬ
Податківці виклали алгоритм коригування показників додатку 4ДФ до податкового розрахунку, якщо виявили помилку при нарахуванні ПДФО.
Якщо керуватись п. 10 розділу V Порядку № 4, то коригують показники додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до податкового розрахунку таким чином:
1) у розділі I:
– для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;
– для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» – на введення рядка;
– для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 вказують «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
2) у розділі II:
– у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників за минулі періоди зазначають період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.
Зверніть увагу, що коригування показників за періоди до 01.01.2021 року у розділі I графи 5а, 5 не заповнюють.
Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило про нюанси заповнення додатку 4ДФ до податкового розрахунку.
Податківці нагадали, що дохід, отриманий платником податку у вигляді індексації зарплати не підпадає під дію пп. 169.4.2 ПКУ, а тому такий дохід оподатковують у відповідному податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку № 4, доходи у вигляді зарплати, включаючи індексацію, вказують в додатку 4ДФ до податкового розрахунку за ознакою доходу «101».
Тому суми індексації зарплати, зокрема за попередні періоди, показують в додатку 4ДФ до податкового розрахунку у тому кварталі, в якому проводять таке нарахування (виплату).
У випадку тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладають КЕП керівника (директора) та печатка (за наявності) – нагадали в ГУ ДПС у Рівненській області.
Якщо ж тимчасово відсутній (відпустка, лікарняний) директор (керівник), то на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладають КЕП посадових осіб, яким делеговано право підпису, шляхом направлення Повідомлення, яке прийняте органом ДПС, у такому порядку:
– першим – головного бухгалтера;
– другим – особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»;
– третім – печатка (за наявності).
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності виступає наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП чи печатки платника податку (пп. 48.5.1 ПКУ).
Аби надати право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП в електронному вигляді (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557).
________________________________________
ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ
В ГУ ДПС у Чернівецькій області пояснили, коли видати електронний розрахунковий документ у разі оплати за товар за допомогою «Інтернет-банкінгу».
Якщо місце розрахунків визначити неможливо (наприклад надання дистанційної послуги або доступу до Інтернет-ресурсу), то застосовувати РРО та/або ПРРО необов’язково. У інших випадках, при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через Інтернет-банкінг та із застосуванням Інтернет-еквайрингу, продавець (постачальник) зобов’язаний застосувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах.
При доставці товару поштою на умовах передоплати із застосуванням банківського сервісу «Інтернет-банкінг», суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. Роздруківка розрахункового документа проводиться на підставі виписки з фінансової установи.
Якщо доставляють товар поштою на умовах післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «Інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби на умовах передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг», аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.
Якщо доставляє товар кур’єрська служба за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надісланий в електроннiй формi.
________________________________________
ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Як подати заяву-розрахунок, якщо в ПІБ працівника в е-лікарняному є помилка, за якими даними визначати страховий стаж, як оплачувати лікарняні по догляду за дитиною тривалістю понад 14 днів і чи можна продовжити е-лікарняний паперовим? На ці та інші питання відповіли фахівці ФСС.
Щодо визначення страхового стажу для розрахунку суми допомоги за лікарняним
Допомога по тимчасовій втраті працездатності покликана компенсувати працівнику втрачений за час лікування заробіток. Її розмір залежить від середньоденного доходу і тривалості страхового стажу – сума допомоги складе від 50% середньої зарплати (якщо стаж до 3-х років) і до 100% (якщо стаж понад 8 років).
Для визначення страхового стажу, якщо застрахована особа працює на одному підприємстві менше 8 років, можуть використовуватись такі відомості:
– додаток 4 «Форма ОК-5»;
– додаток 5 «Форма ОК-7»;
– додаток 9 «Дані про трудовий та страховий стаж»;
– трудова книжка.
Якщо працівник почав трудову діяльність у 2016 році та пізніше, достатньо врахувати дані з додатку 9. Це пов’язано з тим, що з 01.01.2016 р. для платників єдиного внеску було запроваджено однакову ставку єдиного внеску в розмірі 22%. Тож, починаючи з цієї дати, страховий стаж за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за пенсійним страхуванням співпадають.
Однак до цього періоду страхові стажі можуть мати відмінності, тож використовувати дані з додатку 9 потрібно з обережністю. Період страхового стажу з 01.01.2011 по 01.01.2016 необхідно обчислювати з використанням довідок «Форма ОК-5» або «Форма ОК-7», а також даних про трудову діяльність, зазначених у трудовій книжці. А період страхового стажу до 2011 року – на підставі трудової книжки.
Водночас, завдяки роботі Пенсійного фонду по цифровізації трудових книжок, після її завершення визначення страхового стажу суттєво спроститься.
Як діяти, якщо наявні невідповідності ПІБ у реєстрі застрахованих осіб та е-лікарняному?
Інформація щодо пацієнта завантажується з реєстру пацієнтів у медичний висновок автоматично і співпадає з даними, зазначеними у декларації із сімейним лікарем. Тож ідентифікаційні дані застрахованої особи в е-лікарняному будуть тотожні саме даним, зазначеним у реєстрі пацієнтів. Однак, якщо ці дані не співпадуть із даними у реєстрі застрахованих осіб – е-лікарняний може не створитись, або створитись із помилкою в ПІБ. Саме тому працівникам важливо завчасно перевірити правильність внесення інформації і оперативно повідомляти лікаря і роботодавця про всі зміни.
Однак, якщо помилка все ж сталася, і е-лікарняний містить несуттєві відмінності у написанні ПІБ із даними у реєстрі застрахованих осіб (наприклад, Наталя і Наталія, пропущенні букви тощо), роботодавці можуть подати заяву-розрахунок попри неточності.
Раніше подібні невідповідності при прийнятті Фондом заяв-розрахунків автоматично підсвічувались як помилки, тож у окремих випадках заява могла бути відхилена. Однак, аналізуючи зворотній зв’язок від страхувальників, ФСС вже вніс зміни до програмних засобів, аби незначні неточності не приводили до уповільнення виплати допомог від Фонду.
Як нараховувати допомоги за е-лікарняними по догляду за дитиною тривалістю понад 14 днів?
Надання допомоги з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років здійснюється за весь період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше 14 календарних днів. А в разі стаціонарного лікування – за весь час перебування застрахованої особи в стаціонарі разом із хворою дитиною. Цей вид допомоги фінансується за кошти ФСС з першого дня.
Однак наявні окремі випадки, коли е-лікарняний з цієї причини непрацездатності створюється на тривалість понад 14 календарних днів попри амбулаторне лікування. У таких випадках комісія з соціального страхування підприємства при розгляді е-лікарняного має звернути увагу на заклад, лікарем якого було створено медичний висновок – є він амбулаторно-поліклінічним, чи забезпечує стаціонарне лікування. Якщо в комісії достатньо інформації для встановлення, що лікування дитини здійснювалось в амбулаторних умовах, вона може відмовити в призначенні матеріального забезпечення за період понад 14 календарних днів. Якщо такої інформації недостатньо, для коректного призначення допомоги необхідно звернутись до відділення ФСС для здійснення перевірки правильності оформлення медичного висновку.
Зверніть увагу, відповідно до діючого порядку, медичний висновок за категорією «Догляд за хворою дитиною» в амбулаторних умовах може створюватись на максимальний термін 14 календарних днів в межах одного страхового випадку. У разі продовження потреби догляду за хворою дитиною при її амбулаторному лікуванні понад 14 днів, нормативно-правовими актами передбачено видачу лікарем довідки за формою № 095-2/о про тимчасове звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною.
Чи може лікар відкрити е-лікарняний без особистого огляду пацієнта?
Лікар має провести особистий огляд пацієнта для створення йому медичного висновку, за яким автоматично сформується електронний лікарняний.
Наявні ситуації, коли застраховані особи вважали початком свого лікарняного день запису на прийом до лікаря, який передував фактичному огляду. Тож працівникам важливо пам’ятати, що телефонна розмова із спеціалістом рецепції лікарні при записі на прийом до лікаря не є експертизою його непрацездатності. Початок непрацездатності може зафіксувати виключно лікар під час особистого огляду – саме цей день буде першим днем е-лікарняного.
У який термін потрібно призначити допомогу за е-лікарняним?
Процедура, а також строки призначення допомог за е-лікарняними не змінились – як і раніше, призначити працівнику матеріальне забезпечення необхідно упродовж 10 календарних днів з дати видачі лікарняного, ще 5 робочих днів відведено для формування заяви-розрахунку. Водночас, дата видачі паперового і е-лікарняного відрізняються.
Датою видачі для електронних листків непрацездатності вважається восьмий день після дати закриття, яка зазначена в документі. А для е-лікарняних по вагітності та пологах – восьмий день після дати відкриття.
Тож 10 днів на призначення матеріального забезпечення починають рахуватись саме з дати видачі е-лікарняного, тобто з восьмого дня після дати його закриття (або дати відкриття для е-лікарняних по вагітності та пологах).
Як перетинаються періоди тимчасової непрацездатності в різних е-лікарняних?
Період непрацездатності працівника визначається в медичному висновку та відображається в е-лікарняному. Однак, якщо до електронної системи охорони здоров’я надходить інший медичний висновок, і періоди непрацездатності перетинаються, тривалість е-лікарняних може бути скорочена.
Є три найчастіші причини скорочення:
1) коли новий медвисновок створено в межах одного випадку непрацездатності;
2) коли новий медвисновок не пов’язаний із попереднім, але засвідчує непрацездатність в межах тієї ж категорії;
3) коли новий медичний висновок засвідчує початок іншого страхового випадку з іншої категорії причин непрацездатності.
Хто змінює причину непрацездатності на пов’язану із виробництвом?
Незалежно від обставин набуття хвороби або отримання травми, пацієнту відкриється е-лікарняний з причини «Тимчасова непрацездатність з хвороби або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві». Однак, якщо випадок стався внаслідок професійної діяльності працівника, одночасно буде розпочато процедуру розслідування. Участь в розслідуванні беруть, зокрема, представники ФСС – якщо під час розслідування зв’язок з виробництвом буде підтверджено, вони оновлять причину непрацездатності в електронному лікарняному. Для цього роботодавцям не потрібно додатково звертатись до Фонду – лікарі ФСС внесуть зміни самостійно.
Чи можуть паперові лікарняні видаватись як продовження е-лікарняних?
Існують чотири виключення, у разі яких пацієнту видадуть паперовий листок непрацездатності:
- технічні помилки, які призвели до неможливості формування е-лікарняного, та які не було усунуто упродовж 7 днів;
- помилки при створенні медичного висновку та спливу строку (7 днів), протягом якого лікар мав можливість внести зміни;
- продовження лікарняних, які було видано на папері до 01.10.2021 р.;
- а також у разі всиновлення новонародженої дитини.
У перших двох із наведених випадків паперовий лікарняний можуть видати як продовження електронного. Такі лікарняні складають один страховий випадок та оплачуються за загальними правилами. При цьому в паперовому лікарняному, виданому на продовження, обов’язково має бути наведено номер електронного листка непрацездатності.
Як з’ясувати, коли оплатять е-лікарняний?
Це можна зробити онлайн – інформація про стан фінансування лікарняних і декретних допомог щоденно оновлюється у телеграм-каналі. Перші п’ять днів страхового випадку оплатить роботодавець, а решту аж до одужання фінансує ФСС (за винятком допомог по вагітності та пологах і по догляду за хворими дітьми – вони оплачуються за кошти ФСС з першого дня). Щоб дізнатись дату фінансування, потрібно знати точну дату подання роботодавцем заяви-розрахунку за е-лікарняним – не втрачайте зв’язок і цікавтесь станом оформлення заяви. Уточнити дату можна також у відділенні Фонду, для цього у кожному обласному управлінні створено окремі гарячі лінії.
________________________________________
ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ
Запровадження з 26 листопада обов’язкового ведення обліку товарних запасів привернуло чимало уваги. Воно й не дивно, зрештою. Але у багатьох ФОПів постало питання наскільки це стосується їх. З цього приводу рівненські та харківські податківці нагадують про п. 12 ст. 3 Закону про РРО.
Ця норма передбачає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Нагадаємо, що 26 листопада набере чинності Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку.
________________________________________
КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПК, зокрема направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу.
Строки (тривалість) проведення перевірок встановлені ст. 82 ПК, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків.
Відповідно до частини другої ст. 56 Закону «Про державну службу» для державних службовців установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Законодавством України не надано чіткого визначення понять «робочий день» і «робочий час». Разом з цим, відповідно до роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України, наданого листом від 22.06.2007 № 199/13/116-07, робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.
При цьому відповідно до ст. 52 Кодексу законів про працю для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Частиною першою ст. 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Водночас, у КЗпП передбачено можливість затвердження на підприємствах, установах та організаціях іншого режиму роботи (наприклад, дво– чи триденні робочі тижні).
Крім того, частиною другою ст. 50 КЗпП визначено, що підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у частині першій цієї статті.
Відповідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Згідно з п. 21.1 ст. 21 ПК посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані, зокрема дотримуватися Конституції та діяти виключно у відповідності з ПК та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
При цьому слід зазначити, що у разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених ст. 16 ПК, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст. 81 ПК не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.
Отже, працівники ДПС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні) чи фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.
За матеріалами Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП
Під час здійснення планових та позапланових перевірок територіальні органи Держпраці перевіряють проведення медоглядів роботодавцями. Роз’яснення з цього питання надало Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Так, під час проведення заходу державного нагляду (контролю) головні державні інспектора перевіряють наступні питання:
– чи забезпечено власником за свої кошти організацію проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року;
– чи організовано за рахунок роботодавця у випадках, визначених законодавством позачерговий медичний огляд працівників;
– чи відсторонено працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, від роботи;
– чи забезпечено дотримання вимог Порядку №246.
Під час перевірок встановлюються факти непроведення медоглядів на підприємствах через карантинні заходи у державі. У Держпраці роз’яснюють, що з початку встановлення карантину в Україні одним із обмежувальних заходів, які визначені постановами уряду, було питання прийняття на роботу та виконання роботи працівниками без проходження медичних оглядів. На ці підзаконні акти посилалися роботодавці та медичні заклади під час перевірок територіальними органами Держпраці.
Справді, окремими актами КМУ дозволялося на період карантину та протягом 30 днів після закінчення такого періоду залучення працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених Переліком № 559, без проходження періодичних медичних оглядів. Однак усі ці дозволи вже скасовані.
Отже на сьогодні такий захід обмежувальних протиепідемічних заходів не передбачено чинним законодавством. Як і раніше, медогляди проходять працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, що потребують професійного добору, та особи віком до 21 року, відповідно до Порядку № 246.
Тож у Держпраці звертають увагу роботодавців, що необхідно активізуватись тим, хто ще не розпочав процес організації медоглядів-2022.
________________________________________
ІНШЕ
Ми вже повідомляли про ухвалення парламентом закону, який покликаний забезпечити діяльність БЕБ. І ось він підписаний Президентом та оприлюднений, тепер це Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов’язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів» від 17.11.2021 р. № 1888-IX.
У КпАП встановлено відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до БЕБ (ст. 184-3). Санкція передбачає накладення штрафу від 17000 до 34000 грн. Якщо таке порушення вчинено юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, а також громадськими об’єднаннями, то штраф на ФОПів, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань становить від 34000 до 51000 грн. Повторне порушення обійдеться фізособам у суму від 51000 до 68000 грн, а ФОПам чи посадовцям – від 68000 до 85000 грн.
За невиконання законних вимог посадових осіб БЕБ (ст. 185-13 КпАП) штраф становить від 4250 до 600 грн, а за повторне порушення – від 6800 до 10200 грн.
У ККУ збільшено кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків та зборів. З введенням в дію Закону № 1888 покаранням за такий злочин буде штраф від 85000 до 170000 грн (зараз – від 51000 до 85000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Якщо ж ухилення здійснено групою осіб або призвело до ненадходження до бюджету податків чи зборів у великих розмірах, то штраф буде від 170000 до 255000 грн (зараз – від 85000 до 119000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Цікавою є й зміна ч. 4 ст. 212 ККУ, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Зараз це можливо, якщо саме особа, яка вчинила відповідне діяння, сплатить до бюджету несплачену суму податку з фінсанкціями та пенею. Своєю чергою, Закон № 1888 говорить, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Тобто зникнуть оці слова «вона сплатила… відшкодувала…», відтак сплатити заборгованість зможе, як треба розуміти, й підприємство (коли йдеться про притягнення до відповідальності його керівника).
Аналогічно виключать слова про сплату заборгованості з ЄСВ саме особою, яка притягається до відповідальності, і зі ст. 212-1 ККУ. Тож і «кримінальні» борги з ЄСВ теж зможе платити не керівник-порушник, а відповідна юрособа.
Щодо звільнення від відповідальності за несплату податку чи ЄСВ ФОПа ми б не були так впевнені, адже ПКУ чи Закон про ЄСВ не говорить про можливість їхньої сплати третьою особою, а отже для підприємців залишиться можливість уникнути покарання лише в разі самостійного погашення фіскального боргу.
Зміни внесено також у КПК. Так, детективи органів БЕБ будуть здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених:
1) статтями 199, 200, 203-2, 204, 205-1, 206, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 223-1, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 ККУ;
2) статтями 191 (якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування), 206-2, 210, 211 ККУ, у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності ДБР чи НАБУ;
3) статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2) та 364 ККУ, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від 500 до 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних, встановленого на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності ДБР чи НАБУ.
Закон № 1888 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня оголошення Кабміном України про початок діяльності БЕБ.
ДПС вказала, що код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальником товару у документах, що свідчать про надходження товару. Тому у фіскальному касовому чеку має, зокрема, зазначатися найменування товару, його ціна за одиницю виміру та кількість, а також код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у накладній постачальника такого товару.
Далі, оскільки в запиті мова йшла про конкретну продукцію (пиво, придбане за кодом УКТ ЗЕД – 2203 00 10 00 (місткістю більше 10 л), при реалізації із зазначенням УКТ ЗЕД – 2203 00 01 00 (місткістю 10 л і менше), податківці зазначили, що при роздрібному продажу пива, яке розфасоване виробником у посудинах більше як 10 л (30 л або 50 л), у фіскальному касовому чеку РРО необхідно зазначати код його товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а не пива, яке фасується у посудинах місткістю менше 10 л або пляшки по 0,5 л.
При придбанні покупцем певної кількості пива, наприклад, 0,3 чи 0,5 л, у фіскальному касовому чеку має бути зазначено його найменування, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у супровідних документах.
Таким чином, облік, продаж та можливе повернення постачальнику пива, яке було придбане у кегах (тарі) 30 та/або 50 літрів, має супроводжуватись зазначенням в документах, що підтверджують здійснення наведених операцій, УКТ ЗЕД, який відповідає супровідним документам виробника (постачальника), що свідчить про походження такого товару і є підставою для його обліку.
Джерело: ІПК ДПСУ від 01.09.2021 р. № 3202/ІПК/99-00-07-05-02-06