________________________________________
Праця і заробітна плата
У Держпраці відповіли на питання, що робити коли попередній роботодавець запис про зміну прізвища в трудовій книжці не зробив. Зокрема, чи має право новий роботодавець внести до трудової книжки такого працівника запис про зміну прізвища і поставити свою печатку або це повинен робити попередній роботодавець.
Відповідно до п.2.13 Інструкції № 58 зміна записів у трудових книжках про ПІБ і дату народження виконується роботодавцем за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім’я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім’я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Під уповноваженим органом слід розуміти відділ кадрів або інший підрозділ установи, який здійснює оформлення приймання та звільнення працівників, або відповідальна особа установи, на яку покладено обов’язок ведення трудових книжок працівників (посадовою інструкцією).
Отже, відповідно до вищезазначених вимог Інструкції, запис до трудової книжки працівника щодо зміни прізвища повинен зробити роботодавець, в період роботи у якого працівник змінив своє прізвище.
Якщо ситуація із внесенням запису щодо зміни прізвища не може бути вирішена з об’єктивних причин (роботодавець ліквідований, або перебуває на непідконтрольній території тощо) ,Держпраці вважає, що відповідні записи можуть бути внесені до трудової книжки працівника новим роботодавцем.
________________________________________
Податок на додану вартість
В ГУ ДПС у Луганській області пояснюють, що все частіше вимушені відмовляти суб’єктам господарювання у включенні їх до Реєстру платників ПДВ. Причина – збільшилась кількість подання платниками податків неякісних документів для реєстрації в якості платників ПДВ.
Результати розгляду за травень – червень 2020 року Реєстраційних заяв платника ПДВ за ф. 1-ПДВ показав основні причини для відмови платників ПДВ в реєстрації:
1. У заяві на реєстрацію платником ПДВ не зазначені обов’язкові реквізити, а саме:
– відсутня особа, яка подає заяву;
– відсутня дата підписання заяви;
– заява не підписана заявником.
2. Платник вже включений до Реєстру платників ПДВ.
3. Не дотримані строки (терміни) подачі заяви при добровільній реєстрації, встановлені п. 183.3 ПКУ та в заяві зазначена бажана дата реєстрації, що не відповідає вимогам п. 183.5 ПКУ (не відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ).
4. Реєстраційну заяву за ф. 1-ПДВ надіслали поштою, тож порушено вимоги п. 183.7 ПКУ. Проте для включення до реєстру платників ПДВ Реєстраційну заяву за ф. 1-ПДВ подають до контролюючого органу засобами електронного зв’язку.
5. Надана недостовірна інформація про причини реєстрації. Зокрема, вказано причину добровільної реєстрації відповідно до вимог п. 182.1 ПКУ, але відповідно до інформації Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб, особа є платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%
6. При поданні реєстраційної заяви платник не надав контролюючому органу документи про підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ: документальне підтвердження сукупного перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, за останні 12 календарних місяців 1 млн гривень.
Миколаївські податківці роз’яснили, чи можна відкоригувати (зменшити) податкові зобов’язання з ПДВ у разі повернення товару покупцем – неплатником ПДВ, якщо оплата за отриманий ним товар так і не здійснювалась.
За словами контролерів, у такому разі постачальник – платник ПДВ має повне право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару. Причому зменшення нарахованої суми податкових зобов’язань з ПДВ слід декларувати лише після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН.
Джерело: ІПК ГУ ДПС у Миколаївській області від 05.06.2020 р. № 2312/ІПК/14-29-04-01-07
Пресслужба ДПСУ продовжила роз’яснення змін до ПКУ, які внесені Законом № 466. Цього разу мова йшла, зокрема, про зміни в оподаткуванні ПДВ, які набрали чинності 23.05.2020 р.
Ось що роз’яснили податківці.
Які зміни відбулись у процедурі реєстрації платником ПДВ?
Зокрема, скорочено строк подачі заяви про добровільну ПДВ-реєстрацію: заява подається за 10 к. дн. до початку податкового періоду замість 20.
Також тепер реєстраційна заява подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв’язку в електронній формі. Водночас суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про бажання добровільної ПДВ-реєстрації під час держреєстрації створення юрособи або ФОП. Тоді, відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Триденний строк розгляду таких заяв або відомостей контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до ЄДР, здійснюється без подання реєстраційної заяви платником податку на підставі відомостей з ЄДР (п. 183.15 ПКУ).
Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ. Якщо такий платник, утворений шляхом перетворення, не подав у встановлений строк заяви для перереєстрації, його реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ.
З якого звітного періоду скасовується квартальний звітний період з ПДВ?
Закон № 466 скасував квартальний звітний період, який застосовували платники єдиного податку. Натомість, запроваджено єдиний для всіх платників ПДВ звітний період – місяць.
Причому останнім квартальним звітним періодом буде ІІ-й квартал 2020 року (останній день подання такої звітності – 10 серпня 2020 року). Тож, починаючи з 1 липня 2020 року всі без виключення платники ПДВ, в т.ч. й єдинники, будуть подавати податкову декларацію щомісячно.
Як ПДВшникам, які звітували поквартально, враховувати від’ємне значення, обчислене в ПДВ-декларації за ІІ-й квартал 2020 року?
Від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, слід перенести до декларацій за липень 2020 року, кінцевий термін подання якої – 20 серпня 2020 року.
Джерело: Інформаційний лист ДПСУ № 13
Донецькі податківці роз’яснили, що повернення зайво сплачених сум ПДВ з бюджетного рахунку на банківський поточний рахунок платника ПДВ можливе, якщо такі суми не були зараховані до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ згідно з п. 2001.5 ПКУ.
Адже такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ. Щоправда, якщо на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів електронний ПДВ-рахунок відсутній, то зайво сплачений ПДВ повернуть на банківський поточний рахунок платника податку (п. 43.41 ПКУ).
Звісно, не слід забувати й про податковий борг. У разі його наявності повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання можливе лише після повного погашення такого податкового боргу (п. 43.2 ПКУ).
Джерело: ІПК ГУ ДПС у Донецькій області від 01.06.2020 р. № 2258/ІПК/05-99-04-01-13
Київські податківці роз’яснили, що безоплатно розповсюджені товари у межах маркетингових/рекламних заходів вважаються використаними в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. Тобто, таке безкоштовне розповсюдження товарів не розглядається як окрема операція з постачання і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не вимагає.
Звісно, це все так за умови, що вартість таких товарів включається до складу вартості оподатковуваних операцій, зокрема до вартості продажу товарів, які підлягають оподаткуванню та пов’язані з отриманням доходів. Підтвердити це може, наприклад, калькуляція вартості товарів або інший, визначений обліковою політикою платника податку, документ, який встановлює ціни продажу придбаних (ввезених) товарів та враховує у складі таких цін вартість безоплатно розданих/наданих з рекламною метою товарів.
Водночас, якщо безкоштовне розповсюдження придбаних (ввезених) товарів здійснюється не безпосередньо платником податку, а за його дорученням третіми особами, то послуги таких третіх осіб з розповсюдження зазначених товарів є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку.
Базою оподаткування в цьому випадку буде вартість послуги з розповсюдження, а не вартість товарів, які підлягають розповсюдженню.
До того ж для безоплатного розповсюдження товарів в межах проведення рекламних заходів варто оформити:
– наказ керівника про проведення рекламного заходу. У наказі слід зазначити дату, місце та мету його проведення, строки й коло осіб, відповідальних за організацію та виконання підготовчих робіт, а також треба обов’язково вказати, що такий захід проводиться винятково з рекламною метою. Якщо під час рекламних заходів планується безкоштовне передання товарів, то в наказі зазначаються кількість кожного найменування товару й інша інформація, яка б також свідчила про рекламний характер діяльності;
– план (програму) підготовки та проведення рекламного заходу. Цей документ є вагомим доказом рекламного, передпродажного заходу. У документі наводять календарний план дій із проведення рекламного заходу із зазначенням строків і відповідальних осіб;
– кошторис витрат на проведення рекламного заходу. Вказують номенклатуру та кількість зразків товарів, рекламних матеріалів й інших ТМЦ, які передбачено передавати під час проведенні заходу, й інші видатки, необхідні для його організації;
– накладні на відпуск ТМЦ зі складу. Під час проведення безоплатного передання товарів і розповсюдження рекламних матеріалів особа, відповідальна за їх передання, одержує відповідні матеріальні цінності на складі підприємства під звіт. Відпуск матеріальних цінностей зі складу оформлюється видатковою накладною;
– звіт про проведення рекламних заходів. Після завершення рекламного заходу відповідальні особи складають звіт про фактичні витрати на його проведення та надають його на затвердження керівнику;
– акт на списання безоплатно розповсюджених товарів. Складається комісією та слугуватиме первинним документом для списання в бухобліку вартості використаних для рекламних цілей ТМЦ.
Джерело: ІПК ГУ ДПС у м. Києві від 10.06.2020 р. № 2377/ІПК/26-15-04-01-18
ДПС розглянула випадок, коли товариство постачає нерезидентам послуги з проведення семінарів, вебінарів, майстер-класів, які надаються за допомогою Інтернет в режимі реального часу.
За словами контролерів, такі послуги відносяться до послуг із пп. 186.2.3 ПКУ, місцем постачання яких є місце їх фактичного надання.
Отже, місцем постачання послуг з проведення семінарів, вебінарів, майстер-класів, які надаються нерезидентам за допомогою Інтернет в режимі реального часу, є митна територія України. У такому разі операції з постачання зазначених послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.
Джерело: ІПК ДПСУ від 10.06.2020 р. № 2387/6/99-00-05-06-02-06/ІПК
________________________________________
Податок на прибуток
Податківці поділилися своїм баченням відображення прибутковій декларації амортизації активів, вартість яких менше 6000 грн
Нагадаємо, що серед основних цьогорічних змін щодо оподаткування прибутку – збільшення вартісного критерія визнання основних засобів (далі – ОЗ).
Новий вартісний критерій у 20 тис. грн застосовується до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року.
А от основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 тис. грн.
У зв’язку із цим виникло питання про відображення у Декларації з податку на прибуток суми амортизації таких «старих» ОЗ, вартість яких менше 6000 грн.
Рішенням податківці вбачають використання «податково-різничного» підходу. Тож пропонують діяти наступним чином.
Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації:
– сума нарахованої амортизації у бухгалтерському обліку відображається у рядку 1.1.1 додатку РІ;
– у рядку 1.2.1 додатку РІ відображається сума амортизації відповідно до п. 138.3 ПКУ.
У рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.
Джерело: ІПК ДПСУ від 05.06.2020 р. № 2314/6/99-00-07-02-02-06/ІПК ________________________________________
Податок на доходи фізосіб
Як ми уже повідомляли, із 1 липня змінено порядок заповнення форми № 1ДФ. Саме з цієї дати діє наказ Мінфіну від 26.05.2020 р. № 241, який відкоригував Довідник ознак доходів фізичних осіб.
Спочатку в Офісі великих платників податків ДПС запевняли, що нові ознаки доходів потрібно буде застосовувати починаючи з ІІІ кварталу 2020 року, тобто при поданні ф. № 1ДФ за ІІІ квартал (гранична дата подання – 12 жовтня).
Проте згодом зі свого повідомлення вони цю згадку прибрали, заливши лише вказівку на те, що ф. 1ДФ подають окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.
Нагадаємо, що за ІІ квартал 2020 року ф. № 1ДФ треба подати не пізніше 10 серпня.
Верховна Рада може збільшити кількість громадян для яких стане можливим отримувати податкову знижку. Для цього ініціюють зміни до ПКУ і уже зареєстрували законопроект № 3670 від 17.06.2020 р.
Як пояснює автор законопроекту, він пропонує усунути існуюче обмеження у застосуванні податкової знижки тільки для доходу у вигляді зарплати. Такі зміни дозволять застосувати податкову знижку також громадянами, які отримують доходи в інших формах, зокрема як винагороду за ЦПД, проценти від депозитного вкладу, рентні платежі, дивіденди і т.д.. Громадяни зможуть обирати для застосування податкової знижки один певний вид доходу, передбачений підпунктами п. 164.2 ПКУ.
Також завдяки ініційованим змінам громадяни України зможуть включати до податкової знижки суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, та будуть усунуть штучні перешкоди для реалізації цього права.
________________________________________
Єдиний податок
Якщо ФОП-платник єдиного податку не подасть заяву про застосування спрощеної системи оподаткування при зміні місця провадження госпдіяльності, то відповідальності ПКУ не передбачає для нього. Так пояснюють податківці у роз’ясненні із категорії 107.04 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).
У разі зміни податкової адреси, місця провадження госпдіяльності, видів госпдіяльності, заяву платники єдиного податку першої і другої груп подають не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ПКУ).
Для платників єдиного податку третьої групи таку заяву треба подавати не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абз. 1 п. 298.6 ПКУ).
І хоча відповідальності за не подання вказаної заяви не передбачено, проте якщо виявлено контролюючим органом при перевірці порушення платником єдиного податку вимог для перебування на єдиному податку, тоді анулюють реєстрацію платника єдиного податку з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Також треба зважати, що зміна місця провадження госпдіяльності призводить до збільшення розміру ставки єдиного податку, зокрема коли ведеться госпдіяльність на територіях більш як однієї місцевої ради. Тоді до платника, яким не подано заяву про зміну місця провадження діяльності, застосовують відповідальність, передбачену п. 122.1 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи підтверджують свій статус завдяки поданню Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок), в якому визначають частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік.
Визначають цю частку, розділивши доходи від реалізації сільськогосподарської продукції на усю суму доходів сільськогосподарського товаровиробника. Право на єдиний податок 4-ї групи виникає у разі, якщо частка доходів від реалізації сільськогосподарської продукції перевищує 75%.
Проте із 01.01.2019 р. діє міжнародний стандарт МСФЗ 16 «Оренда», а також внесли зміни, зокрема до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» та П(С)БО 11 «Зобов’язання». В результаті застосування вищезазначених стандартів бухобліку у сільськогосподарських виробників можуть виникати додаткові доходи від операцій, які напряму пов’язані із сільськогосподарською діяльністю, проте включають в загальну суму доходів і матимуть негативний вплив на частку сільськогосподарських доходів (наприклад, від переоцінки довгострокових зобов’язань за договорами оренди, дострокового припинення договорів оренди, або на всю вартість земельної ділянки, переданої в суборенду, дисконтування позик, залучених для виробництва сільськогосподарської продукції тощо).
Тому виникла необхідність викласти у новій редакції форму Розрахунку. Для цього Мінекономіки напрацювало відповідний проект наказу.
________________________________________
Акцизний податок
ДПС у черговому інформаційному листі за № 13 від 24.06.2020 р. розповіла про нововведення, запроваджені Законом № 466 в частині акцизного податку.
Коротко зупинимося на тому, що треба знати платникам акцизу.
1. Доповнюють перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням. Ставка акцизу на рідини, які використовують в електронних сигаретах – 3 000 гривень за 1 літр.
Запроваджують окремі товарні підгрупи для рідин, які використовують в електронних сигаретах, виробів електричного нагрівання тютюну (ТВЕН), сигарил (тип малої сигари) із встановленням відповідних ставок акцизного податку з 2021 року і з подальшим щорічним підвищенням ставок до 2025 року.
2. Платниками акцизного податку визначено виробників електроенергії. Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта оподаткування. Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати акцизний податок з електроенергії для власного споживання.
3. Суб’єкт господарювання, що має відповідну ліцензію на право госпдіяльності з постачання електроенергії, не буде платником акцизного податку з операцій постачання (продажу) електроенергії споживачам, відповідно до пп. 212.1.13 ПКУ. Тому обов’язок з подання декларації акцизного податку з цих операцій не виникатиме.
4. Встановлено окрему ставку акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням. Передбачено, що з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 буде діяти ставка в розмірі 1456,33 грн за 1000 штук (п. 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
5. Із 23.05.2020 р. набули чинності зміни до пп. 215.3.4 ПКУ, за якими перелік підакцизного пального доповнено, товарами: «палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового» (коди УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00).
ДПС роз’яснила, що нині для суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову/роздрібну торгівлю, зберігання товарів, які з 23.05.2020 р. віднесено до підакцизного пального, НЕ передбачено будь-яких виключень щодо застосування штрафів за відсутність відповідних ліцензій.
Йдеться про штрафи, встановлені ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР.
Нагадаємо, що з 23.05.2020 р. Законом № 466 до підакцизного пального були віднесені:
– палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68 00, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00;
– розчинники або розріджувачі на основі метанолу, інші готові суміші на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90).
Джерело: роз’яснення ДПС із категорії 113.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)
________________________________________
Звітність
ДПС звернула увагу держпідприємств та госптовариств із часткою держави на останні зміни до ПКУ, які внесли Закони № 465 та № 466.
Передусім вони пов’язані із порядком подання до податкових органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – розрахунок).
По-перше, такий розрахунок прирівняли до податкової декларації. А це значить, що фінзвітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до розрахунку та його невід’ємною частиною. Розрахунок складають наростаючим підсумком та подають до контролюючих органів разом з фінзвітністю.
По-друге, податкові (звітні) періоди для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) – календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів розрахунку, який розраховують наростаючим підсумком:
– за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду;
– за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Для госптовариств з держчасткою у статутному капіталі податковий (звітний) період – календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
При цьому для госптовариств з держчасткою у статутному капіталі встановлений єдиний строк для сплати до бюджету дивідендів на державну частку та сплати частини чистого прибутку (доходу) – до 01 липня року, що настає за звітним.
По-третє, аби госптовариства з держчасткою у статутному капіталі змогли подавати до контролюючих органів розрахунку у строк до 01 липня 2020 року, ДПС буде забезпечить можливість заповнювати такими платниками необхідну інформації у додаткових полях електронної форми існуючого розрахунку (ідентифікатор форми J0108401).
По-четверте, відраховують до бюджету дивіденди на держчастку, і сплачують до держбюджету частини чистого прибутку (доходу) за підсумками 2019 року госптовариства в один строк – до 01 липня 2020 року.
Більш детальні роз’яснення наведені у листі ДПС від 09.06.2020 р. № 9109/7/99-00-05-05-01-07.
16 червня 2020 року на офіційному сайті Мінфіну в розділі «Міжнародні стандарти фінансової звітності» оприлюднено оновлені:
– МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»;
– МСБО 23 «Витрати на позики»;
– МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість»;
– КТМФЗ 16 «Хеджування чистих інвестицій в закордонну господарську одиницю».
Таким чином, Мінфін актуалізував офіційний переклад згаданих документів і тепер вони враховують низку вже діючих вдосконалень. Компаніям, які складають фінзвітність за МСФЗ, варто уважно вивчити оновлені стандарти. Адже згідно зі ст. 121 Закону про бухоблік в Україні для складання фінзвітності за МСФЗ застосовують саме міжнародні стандарти, які викладено державною мовою та офіційно оприлюднено на веб-сторінці Мінфіну.
У першу чергу ми б звернули увагу на наступні моменти.
По-перше, термін «суттєвий» у контексті МСБО 8 треба розуміти так, які він визначений у п. 7 МСБО 1 «Подання фінансової звітності».
Також вилучено п. 6 МСБО 8, який посилався на Концептуальну основу складання та подання фінансової звітності і припускав, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. Втім аналогічне положення на разі є у п. 7 МСБО 1. Хоча, у зв’язку із цьогорічним оновленням Концептуальної основи фінзвітності, і воно втратило актуальність.
По-друге, у п. 14 МСБО 23 додали положення, що при визначенні норми капіталізації (середньозваженої величини витрат за позиками стосовно всіх позик суб’єкта господарювання, що непогашені протягом періоду) суб’єкт господарювання має виключити з розрахунків витрати за позиками здійсненими спеціально з метою отримання кваліфікаційного активу допоки, значною мірою, усі заходи, необхідні для підготовки цього активу до передбачуваного використання або реалізації, не будуть завершені. Суб’єкт господарювання застосовує ці зміни до витрат за позиками, що понесені на початку або після початку річного звітного періоду, в якому суб’єкт господарювання вперше застосовує ці зміни (див. п.п. 28А, 29Г МСБО 23).
Також виправлено назву активів з кваліфікованих на кваліфікаційні та низку інших негараздів українського перекладу.
По-третє, у оновленому МСБО 40, серед іншого, розширено п.53, що стосується ситуацій неможливості достовірно оцінити справедливу вартість інвестиційної нерухомості.
По-четверте, у КТМФЗ 16 виправили посилання з МСБО 39 на МСФЗ 9.
Це лише декілька змін. Бухметодологам МСФЗ-звітуючих компаній доцільно дуже ретельно проаналізувати оновлені документи.
Джерело: сайт Мінфіну
Починаючи із звіту за 2020 рік юрособи (туроператори та турагенти), ФОП (турагенти) будуть звітувати в органи статистики за оновленою формою № 1-туризм (річна) «Звіт про туристичну діяльність».
Її затверджено наказом Держстату від 17.06.2020 р № 181.
На початку 2020 року туроператори та турагенти звітували за формою № 1-туризм (річна), яка затверджена наказом Держстату від 30.11.2012 р. № 498.
Також Держстат оновлює усю статзвітність з праці, а сільгосппідприємствам додали ще один статзвіт.
________________________________________
Приватні підприємці
Саме із 23.05.2020 р. діє так звана мала податкова реформа, яка втілена у нормах Закону України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ. Не оминула вона й підприємців на загальній системі оподаткування.
Змінами до п.177.11 ПКУ встановлено, що фізособи, стосовно яких проведено держреєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображають виключно доходи від підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Тому вони подають таку податкову декларацію протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (раніше було – протягом 30 календарних днів з дня держреєстрації припинення підприємницької діяльності).
Якщо відбулася держреєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, то останній базовий податковий (звітний) період стартує з дня, наступного за днем закінчення попереднього звітного періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено держреєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Запорізькій області.
Навіть якщо ФОП припинив свою діяльність, то це не врятує його від штрафу за порушення трудового законодавства, яке виявили в ході інспекційного відвідування, що відбулося до моменту припинення підприємницької діяльності. Це слідує із постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 р. у справі № 460/2318/19.
ФОП просив суд скасувати постанову Держпраці про накладання штрафу, оскільки її винесено після припинення підприємницької діяльності, що свідчить про неможливість притягнення ФОП до відповідальності згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
І якщо суд першої інстанції підтримав позивача, то апеляцію виграла Держпраці. В апеляційні скарзі вказувалось, що за результатами інспекційного відвідування виявили допуск працівника до роботи без укладення трудового договору. На момент призначення та проведення інспекційного відвідування, винесення припису про усунення виявлених порушень в ЄДР ФОП значився таким, що зареєстрований та відомостей про припинення його господарської діяльності не було.
Апеляційний суд зазначив, що однією із особливостей підстав припинення зобов’язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізособи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов’язання не припиняються, а залишаються за нею як фізособою. Адже фізособа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відтак, апеляційний суд вважає безпідставними доводи про наявність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови з підстав припинення державної реєстрації ФОП. Інспекційне відвідування ФОП проводилось до припинення реєстрації госпдіяльності суб’єкта господарювання та порушення норм законодавства про працю встановлено під час здійснення ФОП госпдіяльності, а зобов’язання, набуті підприємцем під час госпдіяльності, залишаються навіть після припинення держ реєстрації госпдіяльності ФОП.
Також підприємцям на замітку стаття «Списання боргу з ЄСВ «сплячих» ФОП – хто і як може скористатися Законом № 592″.
________________________________________
Контроль і відповідальність
Попри те, що з 22 червня карантинні обмеження діють в новому режимі, а карантин продовжили до 31 липня, ДПС не полишає свою улюблену справу – коригувати план-графік планових перевірок на 2020 рік.
Цього разу на сайті ДПС оновлені:
– розділ І «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб»;
– розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».
Вони оновлені з урахуванням коригування станом на 22.06.2020 р. Тепер ДПС планує перевірити 3760 юрособи, що менше аніж у березневій версії плану-графіку на 382 юрособи.
Нагадємо, що мораторій на податкові перевірки та штрафи триватиме не лише в червні, а й липні.
________________________________________
Інше
Мін’юст на своїй Фейсбук-сторінці повідомляє, що починає бета-тест послуг з держреєстрації ТОВ. Будуть доступні дві послуги:
– реєстрація ТОВ на підставі модельного статуту (подання заяви: 20 хв);
– перехід ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту (подання заяви: 10 хв).
І головне – лише один робочий день для реєстрації.
Такий сервіс надавався на порталі Мін‘юсту – онлайн-будинку юстиції близько року, після тестування буде доступним лише на diia.gov.ua
Можна буде вибрати спрощену систему оподаткування і подати заявку на реєстрацію платників ПДВ. Як зазначають у Мін’юсті, раніше ці взаємовиключні заяви формувалися одночасно, що було перешкодою для ТОВ здійснювати свою діяльність. Тепер це змінили.
Діючі ТОВ можуть перейти з власної редакції установчих документів на модельний статут.
Також у міністерстві додають, що в онлайні додали функціонал, недоступний офлайн. Змінити положення або вибрати деякі пункти статуту можна тільки онлайн.
Як інформує Урядовий портал, Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства охорони здоров’я і вніс зміни до норм, які регламентують карантин. Зокрема, передбачається заборона роботи кінотеатрів до 1 липня, а з 2 липня – дозвіл на їх роботу, але з наповненістю не більше 50%. При цьому запроваджуються зміни до порядку самоізоляції при перетині кордону та інші зміни.
«Пропонуємо передбачити, що центри надання адміністративних послуг самостійно визначають час початку своєї роботи; виключити з випадків обов’язкової самоізоляції та/або обсервації учасників вступних випробувань, зокрема для вступу через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна»; а також – запровадити заборону роботи кінотеатрів до 1 липня, а з 2 липня – дозволити їх роботу з наповненістю не більше 50% та за умови дотримання інших чітких вимог», – наголосив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час позачергового засідання уряду, 25 червня.
Зокрема, рішення Кабінету Міністрів передбачає також:
– можливість припинити режим самоізоляції або обсервації для іноземців, які перетнули державний кордон та/або контрольні пункти пропуску з тимчасово окупованої території у разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР, який проведено після перетину державного кордону або пунктів в’їзду;
– уточнення щодо поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування для іноземців та осіб без громадянства, що перетинають державний кордон, в частині його видачі страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією – партнером на території України (асистанс), та покриття витрат, пов’язаних з лікуванням COVID-19, обсервацією, діючого на строк перебування в Україні.
Аби уникати скупчень людей в транспорті постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 передбачили, що з 22 червня і на період дії карантину (тобто наразі до 31 липня) робота розпочинається:
– в органах виконавчої влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування о 8 годині;
– в центрах надання адміністративних послуг, органах соціального захисту населення, територіальних органах Пенсійного фонду України о 10 годині.
Також уряд рекомендував органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити: на період дії карантину з метою обмеження скупчення громадян в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування там, де це можливо, гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу. .
Ще рекомендували суб’єктам господарювання на період дії карантину внести (у разі необхідності) зміни до режимів їх роботи з метою встановлення початку роботи о 9, 10 чи більш пізній годині. Зокрема, встановити початок роботи о 10 або більш пізній годині суб’єктам господарювання, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності:
– оптова та роздрібна торгівля;
– ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів;
– поштова та кур’єрська діяльність;
– тимчасове розміщування та організація харчування;
– страхова діяльність;
– освіта;
– надання соціальної допомоги;
– мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.
Влада на місцях повинна опрацювати разом з суб’єктами господарювання питання щодо можливості запровадження на період дії карантину графіків роботи підприємств, установ, організацій, які передбачатимуть різний час початку (закінчення) їх роботи залежно від територіального розташування, галузевої належності, специфіки виконання робіт чи надання послуг.
________________________________________
До відома
Євроінтеграційні прагнення України активізують і процеси гармонізації законодавства з європейськими нормами. Зокрема, в останні роки досить активно нормотворча робота ведеться щодо імплементації BEPS, положень AML та перегляду податкових конвенцій.
Черговим кроком на цьому шляху став перегляд умов Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування між Україною та Австрією. Як зауважують у головному фінансовому відомстві, підписаним 15 червня 2020 року Протоколом вносяться зміни з метою приведення її положень у відповідність до Модельної Конвенції ОЕСР.
Серед ключових новації – зміна ставок оподаткування.
Ставку оподаткування дивідендів збільшено з 10% до 15%.
Проценти замість 2% оподатковуватимуться тепер за ставкою 5%.
Для «науково-технічних» роялті (за користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент тощо), що раніше оподатковувались за нульовою ставкою, встановлено 5% податок. Ставка за роялті «творчі» (за користування авторським правом на літературні твори або твори мистецтва) збільшена з 5% до 10%.
Окрім збільшення ставок передбачається введення нових положень: «Право на отримання вигід», яке обмежує можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо основною метою є отримання таких пільг, та «Обмін інформацією», яке розширює можливості компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією.
Джерело: ЛІГА:ЗАКОН

Заказати послугу та отримати консультацію фахівця:
☎ 044-285-41-41, 063-314-52-92, 068-841-02-09, 050-470-23-80