Праця і заробітна плата

Координаційний центр з надання правової допомоги пояснив, чи законно те, що роботодавець вимагає від працівника результат ПЛР-тесту. Як вказують у центрі, деякі роботодавці вимагають від працівників, які повертаються з відпустки чи виходять з «лікарняного», довідку про негативний результат ПЛР-тесту на COVID-19 під загрозою недопуску на роботу та подальшого звільнення.

Це буде правомірно, якщо при влаштуванні на роботу особа підписувала трудовий договір чи колективний договір, де зазначені вимоги щодо обов’язкового проходження ПЛР-тестуванні після відпустки, «лікарняного» або за іншою вимогою роботодавця. Якщо ці вимоги не передбачені договором, а працівника відсторонюють від роботи через відсутність ПЛР-тесту, це порушення законодавства.

Відповідно до ст. 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, з яким працівник повинен бути ознайомлений належним чином. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Але враховуючи ситуацією, яка склалася в Україні щодо випадків захворювання на коронавірусну хворобу, слід звернути увагу, що згідно зі ст. 35-1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» проводиться обов’язкове тестування:

– осіб, які звертаються за медичною допомогою з ознаками коронавірусної хвороби (СOVID-19);

– осіб, які мали встановлений контакт із особою, хворою на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Регулярне тестування є обов’язковим для медичних та інших працівників, які працюють у закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19), а також осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема працівників Національної поліції та Національної гвардії, – незалежно від того, чи мали вони встановлений контакт із особою, хворою на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Відповідно до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» лабораторне обстеження на РНК SARS-CoV-2 рекомендовано проводити всім особам з ознаками ТГРС (тяжкий гострий респіраторний синдром) та/або інших ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція).

Тобто, проходження ПЛР-тесту обов’язкове для осіб з ознаками коронавірусної хвороби та які мали встановлений контакт із особою, хворою на коронавірусну хворобу, а також рекомендовано особам з ознаками ГРВІ, вірусної пневмонії та/або ТГРС. Отже, якщо працівник вийшов із відпустки, «лікарняного» тощо, та не відноситься до зазначених осіб, то проходження тесту не є обов’язковим.

Для уникнення непорозумінь з власником або уповноваженим ним органам у центрі правової допомоги рекомендують надавати довідку від сімейного лікаря щодо відсутності захворювання. Якщо роботодавець не зважає на вашу довідку та наполягає зробити ПЛР-тест, ви можете подати письмове звернення до роботодавця з вимогою надання вам письмове повідомлення щодо вашого обов’язку надання роботодавцю довідки про негативний результат ПЛР-тесту після повернення з відпустки, лікарняного тощо, на робоче місця. Це письмове повідомлення може стати підставою для звернення до суду та доказом порушення ваших трудових та громадянських прав.

Також у центрі нагадують, що відповідно до ст. 169 КЗпП, ст. 17 Закону України «Про охорону праці», п. 2 Порядку проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок проведення медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, здійснюється за рахунок роботодавця. Таким чином, у разі необхідності та наполегливості роботодавця слід звернути увагу, що проходження ПЛР-тесту повинне відбувається за рахунок роботодавця.

Особі, якій встановили інвалідність або стосовно якої визнано факт втрати професійної працездатності, МСЕК видає довідку та індивідуальну програму реабілітації. Остання є обов’язковою для виконання держорганами, підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями.

До того ж працівників, які потребують за станом здоров’я легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

Також у випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ч. 2 ст. 55 КЗпП).

Тому роботодавець повинен перевести працівника на легшу роботу у відповідності з медичним висновком або вжити заходів щодо створення додаткового робочого місця.

На ці моменти звернули увагу в Управлінні Держпраці у Хмельницькій області.

Постановою від 12 листопада 2020 року у справі № 369/9301/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду поставив крапку в спорі, в якому позивач просив поновити його на посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з незаконним звільненням.

Суд підкреслив, що п. 4 ч. 1 статті 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ч. 1 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Таким чином, у п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності.

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Роботодавець, при звільненні за ст. 38 КЗпП (за власним бажанням), може звільнити працівника з займаної посади на його прохання раніше двотижневого строку, без зазначення причин, але з зазначенням дати звільнення. Відповідний висновок містить постанова ВС/КЦС від 04.11.2020 р. № 753/1181/18.

Розглянутий трудовий спір полягав в тому, що 7 грудня 2015 року працівник подав заяву про звільнення за власним бажанням того ж дня – із 7 грудня 2015 року. Проте вже наступного дня, 8 грудня 2015 року, у зв’язку з поганим самопочуттям, працівник звернувся до лікаря, отримав лікарняний і в той же день направив роботодавцю кур’єром заяву про відкликання своєї заяви про звільнення від 7 грудня 2015 року. Але незважаючи на це, після завершення лікарняного працівник вийшов на роботу, де йому повідомили про його звільнення датою 7 грудня 2015 року.

На переконання працівника, наказ про його звільнення незаконний, оскільки в порушення ст. 38 КЗпП його звільнили до закінчення двотижневого строку з дня попередження роботодавця про звільнення.

Однак Верховний Суд вказує на те, що за змістом ст. 38 КЗпП сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення.

Тому ВС/КЦС уважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про поновлення працівника на роботі. Звільнення здійснили за ініціативою працівника з проханням звільнити його у визначену ним дату, а тому право на відкликання своєї заяви про звільнення у позивача було лише до моменту звільнення.

________________________________________

Податок на додану вартість

Чи складається розрахунок коригування до податкової накладної у разі, якщо на виконання гарантійного зобов’язання замінили частину (деталь) товару, не зазначену окремим рядком в ПН?

На думку податківців, при здійсненні протягом гарантійного періоду такої операції відбувається надання послуги з гарантійного обслуговування, а не постачання чи повернення окремої деталі.

Тому розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена за операцією з постачання такого товару, не складається.

________________________________________

Податок на прибуток

У головному податковому відомстві розповіли, що сума нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації основних засобів, які приймають участь у створенні іншого об’єкта основних засобів, може не включатися у бухгалтерському обліку до витрат звітного періоду і не впливати на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, а капіталізуватися та враховуватися при формуванні вартості об’єкта незавершеного будівництва.

Враховуючи зазначене, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації основних засобів (нематеріальних активів) та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів (нематеріальних активів) відповідно до п. 138.3 ПКУ незалежно від того, чи включена така амортизація до складу витрат за правилами бухгалтерського обліку, чи її включено до вартості об’єкта незавершеного будівництва.

При визначенні різниць згідно з пп. 138.1 та 138.2 ПКУ враховується вся сума нарахованої у звітному періоді амортизації основних засобів (нематеріальних активів) без її розподілу на частину амортизації, що брала участь у визначенні фінансового результату до оподаткування у складі витрат.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

За неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізособі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), слідує попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 2 до 3 НМДГ (від 34 до 51 грн). Адмінвідповідальність встановлена ст. 1634 прим. 4 КпАП.

Водночас п. 521 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовують.

Проте в ДПС відмічають, що зміни не вносилися в частині незастосування до фізосіб – платників податків адмінвідповідальності на період карантину. Тому адмінштрафи можуть накласти на посадових осіб, відповідальних за утримання та перерахування до бюджету сум ПДФО.

________________________________________

Єдиний податок

Юрособи – платники єдиного податку, що переходять зі спрощеної системи на загальну, задаються питаннями формування балансової вартості ОЗ для цілей нарахування амортизації. У податковому відомстві щодо цього порадили орієнтуватися на «бухоблікові» правила:

– балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку;

– придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю ( п. 7 П(С)БО 7 та п. 10 П(С)БО 8);

– об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю ( п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38).

________________________________________

Звітність

Офіс великих платників податків ДПС нагадує, що 1 липня 2020 року набрав чинності Наказ №241, який вніс зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. А саме, привели у відповідність до норм ПКУ чинні назви ознак доходів.

Так, ознаку доходу 153 поділено на дві:

– 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;

– 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку».

Ознаку доходу 106 розділено на 3 ознаки:

– 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;

– 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;

– 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».

Зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя.

Ознаки доходу 128, 150 викладено у новій редакції. Під ознакою доходу 128 «Cоціальні виплати з відповідних бюджетів» зазначається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів.

Під ознакою доходу 150 «Сума стипендії» зазначається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту

Враховуючи викладене, ознаки доходів, які внесені Наказом № 241 до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, застосовуються податковим агентами при поданні податкового розрахунку за формою № 1ДФ починаючи з ІІІ кварталу 2020 року.

________________________________________

Банківська діяльність

НБУ не підтримує ініціативу зі створення єдиного реєстру рахунків фізосіб і юросіб та індивідуальних банківських сейфів. Тому пропонує аналогічно вчинити профільному комітету Верховної Ради.

Створити зазначений реєстр передбачає законопроект № 4135 “Про засади антикорупційної політики на 2020-2024 роки”. 05.11.2020 р. Верховна Рада ухвалила документ у першому читанні. Згідно із законопроектом доступ до реєстру планують надати правоохоронним та контролюючим органам.

НБУ переконаний, що запропонований законопроектом спосіб отримання правоохоронними та контролюючими органами інформації, яка становить банківську таємницю, фактично означатиме нівелювання інституту такої таємниці. Це може погіршити стан захисту приватної інформації та знизити довіру до банківської системи.

Тому НБУ запропонував народним обранцям при доопрацюванні законопроекту до другого читання виключити положення про створення такого реєстру, безпосередній доступ до якого передбачається надати правоохоронним та контролюючим органам.

Джерело: сторінка НБУ у Facebook.

Головне науково-експертне управління ВРУ у висновку до законопроекту також вказує, що не можна погодитися із пропозицією проекту щодо створення єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб та індивідуальних банківських сейфів та надання безпосереднього доступу до нього НАЗК, НАБУ, САП, Нацагентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ДПС, Держмитслужбі, Держфінмоніторингу.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Питання розрахунків через платіжні системи та необхідності використання при цьому РРО не є новими. Та попри це вони не втрачають актуальності.

Найчастіше з запитами щодо обов’язковості РРО звертаються при здійсненні розрахунків з використанням терміналів або платіжних сервісів.

У зв’язку із цим господарюючим суб’єктам періодично доводиться поринати у тонкощі ідентифікації розрахунків на предмет їх «готівковості-безготівковості» у розумінні законодавця. Бо ж від цього розуміння залежить використовувати РРО чи ні.

Один з прикладів – чи потрібен РРО якщо розрахунки з підприємством за проведені дослідження пацієнти будуть самостійно здійснювати через мобільний POS-термінал Приватбанку, що встановлений на території комунального закладу охорони здоров’я, а грошові кошти за договором еквайрінгу з Приватбанком будуть зараховуватись на поточний рахунок підприємства?

Відповідь податківців зводиться до обов’язковості застосування РРО у такому випадку.

Джерело: ІПК ДПС України від 28.08.2020 р. № 3596/ІПК/99-00-07-05-01-06

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти.

Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.

Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

Цей висновок базується на нормі п. 2 ст. 3 Закону про РРО.

Податківці запевняють, що скасувати помилково проведені через програмні РРО операції можливо. Для цього помилково проведена сума розрахунків через ПРРО скасовується. Зробити це можна одним із способів:

– шляхом формування розрахункового документа повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів);

– шляхом сторнування попереднього чека та проведення операції продажу повторно.

При продажу товарів (наданні послуг) суб’єкти господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати покупцю в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у т. ч., але не виключно з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО), QR-коду, який дозволяє особі його зчитувати та ідентифікувати із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсилати електронний розрахунковий документ на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Норма виписана у п. 2 ст. 3 Закону про РРО.

Тому суб’єкт господарювання може надіслати фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма.

Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти. Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS-повідомлення.

Разом з тим суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек, надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.

________________________________________

Бюджет

Уряд схвалив проект Держбюджету-2021 до ІІ читання та направив його до Ради – повідомили у Мінфіні.

У проекті до другого читання зменшили дефіцит сектору загального державного управління по відношенню до ВВП з 5,8% до 5,24%, і дефіцит держбюджету з 6% до 5,5% (нагадаємо, що у бюджеті 2020 року закладалося 7,5%).

Бюджетні доходи закладені на основі реальних надходжень, які може забезпечити наступного року економіка без підвищення податків.

Доходи проекту держбюджету на 2021 рік збільшились на 21 млрд грн і передбачені у сумі 1 трлн 92 млрд грн. Видатки проекту держбюджету на 2021 рік передбачено у сумі 1 трлн 328 млрд грн. Скорочення по загальному фонду склало 12,8 млрд грн. Це дозволило зменшити рівень дефіциту на 23,7 млрд грн.

Проте уже стало відомо, що обіцяне раніше підвищення мінімальної зарплати до 6500 грн перенесуть.

Що стосується розмірів прожиткового мінімуму, то їх у процесі підготовки Держбюджету-2021 до ІІ читання вирішили не змінювати.

Зокрема, у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб закладають на рівні: з 1 січня – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень, з 1 грудня – 2481 гривня.

Фактично це означає, що розмір прожиткового мінімуму, зафіксований із 1 грудня 2020 року, протримається до 1 липня 2020 року.

________________________________________

Приватні підприємці

У виборі виду договору із контрагентами підприємці абсолютно вільні – в межах відповіді на запит запевнили у податковому відомстві. При укладенні договорів слід орієнуватися на сутність господарських відносин в кожному конкретному випадку.

Зокрема, якщо мова йдеться про надання послуг з ремонту обладнання зв’язку (КВЕД 95.12) і при цьому до вартості включено вартість матеріалів, що підлягають заміні – це не слід трактувати як продаж товару.

Продажем буде рахуватися реалізація запасних частин та матеріалів без надання власне послуг з ремонту.

Джерело: ІПК ДПСУ від 27.08.2020 р. № 3591/ІПК/99-00-04-05-03-09

________________________________________

Зовнішньоекономічна діяльність

З огляду на набрання чинності 3 липня 2020 року новим Законом «Про Митний тариф» виникають питання, як саме застосовувати коди нового УКТ ЗЕД при складанні податкових накладних. Зокрема, з метою уникнення зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Для цього податківці радять завчасно подати Таблицю зі зміненими кодами товарів згідно УКТЗЕД.

Нагадаємо, окремі позиції нових кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД версії 2017 року відрізняються від кодів товарів версії 2012 року. Тож в якості довідкового матеріалу для зручнішого використання УКТ ЗЕД затверджено Перехідні таблиці (наказ Держмитслужби від 01.07.2020 р. № 234).

________________________________________

Контроль і відповідальність

Податківці прояснили, на яку перевірку чекати у разі неподання або несвоєчасного подання податкових декларацій (розрахунків). Своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) може бути предметом камеральної перевірки. Її проводять посадові особи контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення (п. 76.1 ПКУ). Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Камеральну перевірку податкової декларації або уточнюючого розрахунку можуть провести лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Документальну позапланову перевірку здійснюють, якщо платник податків не подав в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за ТЦУ відповідно до п. 39.4 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (пп. 78.1.2 ПКУ). Про такий вид перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати:

– 15 робочих днів для великих платників податків;

– 5 робочих днів – щодо суб’єктів малого підприємництва;

– 3 робочі дні – для ФОП, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах 3 – 8 п. 82.2 ПКУ;

– 10 робочих днів – інших платників податків.

Податківці застерігають: якщо вони встановлять неутримання та/або несплату до бюджету одночасно з виплатою доходів нерезиденту податку з таких доходів, то платнику загрожує відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст. 127 ПКУ, та нараховується пеня відповідно до ст. 129 ПКУ.

Нагадаємо: нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного ДПС за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп. 129.1.1 ПКУ).

________________________________________

Інше

Офіс великих платників податків ДПС повідомляє, що у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків, відомості про яких включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання. А ось ті, відомості про які не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.

Адже відповідно до п. 66.5 ПКУ у разі виникнення змін у даних, що подаються для взяття на облік платників податків, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР), платник зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін. Своєю чергою, п. 9.2 розділу IX Порядку № 1588 визначає, що у вказаній ситуації платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формою №1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) подається з позначкою «Зміни» або заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Ми вже повідомляли про затвердження правил професійного навчання аудиторів. І ось Мінфін рапортує, що затвердив усю необхідну нормативну базу. Йдеться про низку нормативних актів в частині врегулювання питань атестації та безперервного професійного навчання аудиторів.

Зокрема, це такі акти:

– Порядок складання іспитів при атестації аудиторів (наказ від 06 липня 2020 року № 399);

– Порядок зарахування теоретичних знань (наказ від 01 червня 2020 року № 256),

– Порядок проходження стажування (наказ від 06 липня 2020 року № 398);

– Порядок безперервного професійного навчання аудиторів (наказ від 06 липня 2020 року № 400).

Цими документами визначено:

– порядок організації, проведення та оформлення результатів теоретичних іспитів та кваліфікаційного іспиту, які складають кандидати в аудитори в процесі атестації на здобуття кваліфікації аудитора, а також розподілу коштів, отриманих у вигляді плати за складання іспитів;

– умови та обсяг зарахування кандидатам в аудитори теоретичних знань при здобутті ними кваліфікації аудитора;

– процедуру, обсяг, тривалість та організацію проходження стажування кандидатами в аудитори та набуття практичного досвіду шляхом працевлаштування у суб’єкта аудиторської діяльності;

– форми, види, обсяг, тривалість, умови та порядок контролю за проходженням аудиторами безперервного професійного навчання.

Управління Держпраці у Полтавській області нагадало керівникам підприємств, установ, організацій усіх форм власності, що до 1 грудня поточного року представникам роботодавців потрібно надати до відповідного управління Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду

Процедуру проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та осіб віком до 21 року, визначено Порядком № 246.

Відповідно до вимог Порядку до 1 грудня поточного року складається та погоджується Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду на наступний рік. Представники роботодавців у вищезазначений термін повинні надати до Управління Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду.

До заяви додаються витяг зі штатного розкладу та дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників, які роботодавець проводе згідно п.3.1. Порядку.

На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників за формою зазначеною у додатку 2 Порядку та узгоджує їх у відділі з питань гігієни та експертизи умов праці Управління Держпраці.

Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець укладає договір з ЛПЗ та надає йому список працівників, які підлягають медичному огляду, на підставі якого ЛПЗ складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і Управлінням Держпраці.

Результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров’я заносяться до картки працівника за формою зазначеною у додатку 7 Порядку, і Медичної картки амбулаторного хворого (ф.025/у).

________________________________________

До відома

1 грудня 2020 року відбудеться планове підвищення розмірів прожиткового мінімуму, які визначені ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX.

На період із 1 по 31 грудня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб зросте із 2197 грн до 2270 грн. Для решти категорій осіб розміри прожиткового мінімум у 2020 році переглядайте за посиланням.

Треба враховувати, що в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, індексують зарплату працівників (абз. 2 п. 4 Порядку № 1078). Тож сума зарплати у грудні 2020 року індексується у межах 2270 грн.

Визначаючи суму індексації враховуємо норми абзаців 3 і 4 п. 5 Порядку № 1078: якщо сума підвищення зарплати більша за суму можливої індексації в місяці підвищення, то нарахування індексації припиняють, якщо менша – визначають індексацію як різницю між сумою можливої індексації та сумою підвищення.

Натомість мінімальна зарплата залишається із 1 грудня 2020 року незмінною, а востаннє вона зросла із 1 вересня 2020 року.