👉Праця і заробітна плата
Мінекономіки видало роз’яснення щодо норм тривалості робочого часу на 2021 рік. Ними радять користуватись під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві.
Варто зважати, що за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2021 році вихідні дні:
– у суботу та неділю 1 і 2 травня переносяться на понеділок та вівторок 3 і 4 травня;
– у неділю 9 травня – на понеділок 10 травня;
– у неділю 20 червня – на понеділок 21 червня;
– у суботу 25 грудня – на понеділок 27 грудня.
Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями КМУ рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю. У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу.
Законодавство не встановлює єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві, в установі, організації (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні. У зв’язку з цим на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст. 50-53, 67 і 73 КЗпП.
Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2021 рік, розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів:
– при 40-годинному робочому тижні – 1994 години;
– при 39-годинному робочому тижні – 1950 годин;
– при 38,5-годинному робочому тижні – 1925 годин;
– при 36-годинному робочому тижні – 1800 годин;
– при 33-годинному робочому тижні – 1650 годин;
– при 30-годинному робочому тижні – 1500 годин;
– при 25-годинному робочому тижні – 1250 годин;
– при 24-годинному робочому тижні – 1200 годин;
– при 20-годинному робочому тижні – 1000 годин;
– при 18-годинному робочому тижні – 900 годин.
А зручний розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік викладений у листі Мінсоцполітики від 29.07.2019 р. № 1133/0/206-19.
Мінекономіки затвердило зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій». Йдеться про наказ від 18.08.2020 р. № 1574.
Тепер у Класифікаторі професій професійні назви робіт наводяться не лише у чоловічому роді, але матиме й назви, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра– господиня, швачка). За потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи (відповідно до пункту 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою КМУ від 22.05.2019 р. № 437). Наприклад, «інженер – інженерка, верстатник широкого профілю – верстатниця широкого профілю, соціолог – соціологіня».
Зростання мінімальної зарплати із 1 вересня потягне за собою збільшення величини бази нарахування ЄСВ.
Наразі максимальна база нарахування ЄСВ складає 15 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом, на яку нараховують ЄСВ (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 2464). Тому із вересня 2020 року вона складе 75 000 грн (5000 грн х 15).
Мінімальний страховий внесок – це добуток мінімального розміру зарплати та розміру ЄСВ, установленого законом на місяць, за який нараховують зарплату (дохід), і підлягає він сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). Таким чином, із вересня 2020 року мінімально треба сплачувати ЄСВ у розмірі 1100 грн (5000 грн х 22%).
Що стосується розмірів ЄСВ для ФОП, то:
– максимальна сума ЄСВ із 01.09.2020 р. складе 16 500 грн (75 000 грн х 22%);
– мінімальна сума із 01.09.2020 р. – 1100 грн (5000 грн х 22%).
Уряд на засіданні 26.08.2020 р. прийняв постанову «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери». Документ розглянутий на засідання Уряду.
Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1-ого розряду із 1 вересня 2020 року складатиме 2225 грн. За рештою тарифним розрядів посадові оклади теж збільшено і вони викладені у постанові.
Рішення пов’язане із підвищенням мінімальної зарплати із 4 723 грн до 5000 грн з 1 вересня 2020 року.
Тож із 1 вересня 2020 року у штатному розписі посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери встановлюються в таких розмірах:
– 1 тарифного розряду – 2225 гривень;
– 2 тарифного розряду – 2425 гривень;
– 3 тарифного розряду – 2626 гривень;
– 4 тарифного розряду – 2826 гривень;
– 5 тарифного розряду – 3026 гривень;
– 6 тарифного розряду – 3226 гривень;
– 7 тарифного розряду – 3427 гривень;
– 8 тарифного розряду – 2649 гривень;
– 9 тарифного розряду – 3349 гривень;
– 10 тарифного розряду – 4050 гривень;
– 11 тарифного розряду – 4383 гривні;
– 12 тарифного розряду – 4717 гривень;
– 13 тарифного розряду – 5051 гривня;
– 14 тарифного розряду – 5385 гривень;
– 15 тарифного розряду – 5741 гривня;
– 16 тарифного розряду – 6208 гривень;
– 17 тарифного розряду – 6675 гривень;
– 13 тарифного розряду – 7142 гривні;
– 19 тарифного розряду – 7610 гривень;
– 20 тарифного розряду – 8099 гривень;
– 21 тарифного розряду – 3566 гривень;
– 22 тарифного розряду – 9034 гривні;
– 23 тарифного розряду – 9501 гривня;
– 24 тарифного розряду – 9701 гривня;
– 25 тарифного розряду – 10035 гривень.
ВРУ в цілому ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (законопроект № 3963). Саме завдяки йому підвищать мінімальну зарплату із 1 вересня.
Тож із 1 вересня 2020 року мінімальна зарплата зросте:
– у місячному розмірі із 4723 грн до 5000 грн;
– у погодинному розмірі із 28,31 грн до 29,20 грн.
Напередодні Президент назвав три етапи підвищення мінімальної зарплати. Упродовж 2021 року також обіцяють збільшити мінімальну зарплату із 1 січня до 6000 грн, із 1 липня до 6500 грн. Проте таке рішення можливе лише при ухваленні законопроекту про Державний бюджет України на 2021 рік. Даний документ Уряд має зареєструвати у ВРУ до 15 вересня.
Водночас вже ухвалений Закон зобов’язує Уряд з 1 вересня 2020 року підвищити розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС.
Управління Держпраці у Кіровоградській області продовжує інформувати роботодавців та мешканців області про переваги легального працевлаштування, повідомляє сайт управління. Після масштабної роз’яснювальної роботи з 1 вересня поточного року розпочнеться інспекційна кампанія з питань виявлення неоформлених працівників. Тому роботодавцям роз’яснюють і наслідки використання неоформленої праці.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску. Штраф буде у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.
Вчинення указаного порушення повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – карається у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2020 року становить 4723 грн.
Інформація про факти можливого використання незадекларованої праці, зафіксовані під час інформаційних відвідувань роботодавців, буде використана з 1 вересня, коли розпочнуться інформаційні відвідування з питань виявлення неоформленої найманої праці.
До того часу роботодавці мають змогу самостійно усунути порушення та уникнути покарань.
________________________________________
👉Податок на додану вартість
До податківців звернулись із запитом щодо ситуації, коли платником ПДВ без здійснення господарських операцій було отримано помилково складену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну.
Чи можливий податковий кредит по такій ПН?
Звичайно ні, відповіли у ДПС. Адже мова йде про фактичну відсутність господарської операції, яка була б документально підтверджена.
Що ж робити такому «псевдопокупцеві», якщо «видавець» податкової накладної не реагує на прохання виправити цю помилку?
Звертатися за скасуванням цієї ПН до суду та чекати відповідного рішення – радять контролери.
А яким же чином щасливому володарю такої «безопераційної» ПН повернути реєстраційну суму у разі ненадання іншим платником податку розрахунків коригування до таких податкових накладних та у якому порядку відобразити це повернення у податковій звітності з ПДВ?
На це податківці співчутливо зауважують – іншого шляху, аніж витребувати у «автора» такої ПН розрахунок коригування, наразі не має.
Джерело: ІПК ДПС України від 06.08.2020 р. № 3223/ІПК/99-00-05-06-02-06
До переліку документів, які є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зокрема, належить транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами ( п. 201.11 ПКУ).
Якщо зведена ПН на компенсувальні зобов’язання виписується за тими операціями, де податковий кредит було сформовано на підставі таких документів – то у графі 2 зазначаються їх назви, дати складання та порядкові номери.
Нагадаємо, що не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у т.ч. передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
ДПС розробив проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість». Документ розмістили для громадського обговорення.
Запропоновані зміни до вказаного Положення, за якими:
– новостворені суб’єкти господарювання під час реєстрації зможуть заявити про бажання та бути зареєстрованими платниками ПДВ без подання реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява);
– Заяву подаватимуть до контролюючого органу виключно в електронній формі (як для обов’язкової, так і для добровільної реєстрації). Іншого способу подачі Заяви не передбачено;
– встановлять новий строк для подачі Заяви у разі добровільної реєстрації особи платником ПДВ, а також у разі переходу особи із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, або зміни платником єдиного податку третьої групи ставки єдиного податку із 5% на 3% – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів до початку податкового періоду);
– спростять (скоротять) процедуру перереєстрації платника ПДВ. Зокрема, не передбачають перереєстрацію у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а перереєстрацію у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (П.І.Б.) платника ПДВ, який включений до ЄДР, здійснюватиме контролюючий орган без подання Заяви на підставі відомостей з ЄДР;
– здійснюватимуть автоматично анулювання реєстрації платників ПДВ на підставі відомостей з ЄДР про припинення (ліквідацію) особи або на підставі даних реєстру платників єдиного податку про застосування особою спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ.
Консультанти податкового відомства поділились своїм баченням оподаткування операцій з продажу дитячих абонементів з плавання та відвідування тренажерної зали закладом освіти.
Отже, головною запорукою звільнення від ПДВ є дотримання таких вимог:
– здійснення освітньої діяльності (організація, забезпечення та реалізація освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті);
– підтверджений статус закладу освіти;
– наявність освітньої ліцензії;
– освітня діяльність є основною (надходження від освітньої діяльності перевищують половину загальних надходжень).
В такому разі операції закладу з організації групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ.
Якщо ж вимоги не дотримані – операції закладу оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Джерело: ІПК ДПС від 28.07.2020 р. № 3095/ІПК/99-00-05-06-02-06
________________________________________
👉Податок на прибуток
У податковому відомстві звернули увагу на новації, привнесені Законом № 466 щодо врегулювання технічних неточностей у законодавстві, які спричиняли невизначеність у питанні застосування звітного періоду аграріями.
Нарешті усунуто колізію у пп. 137.4.1 ПКУ щодо посилання на неіснуючу статтю 209 ПКУ щодо визначення сільськогосподарської продукції як критерію для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції.
Отже, визначення сільськогосподарської продукції, наведене у підпункті 14.1.234 ПКУ. Зокрема, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Відтак виробники сільськогосподарської продукції, що підпадають під ці критерії, подають Декларацію за звітний період – півріччя 2020 року та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.
Джерело: роз’яснення ГУ ДПС у Вінницькій області
________________________________________
👉Податок на доходи фізосіб
До податківців звернулись із запитом щодо оподаткування доходу при даруванні корпоративних прав (частки у статутному капіталі товариства).
Податківці поділились загальним баченням цього питання.
Якщо корпоративні права передаються у власність фізичної особи на підставі договору дарування, то «інвестиційно-прибуткові» положення ( пп. 170.2 ПКУ) не застосовується, оскільки вони діють саме у разі продажу корпоративних прав.
Тож в даному випадку слід застосовувати загальні правила оподаткування подарунків.
Зокрема, оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ, якою встановлено різні ставки для оподаткування доходу платника податку, одержаного у вигляді дарунку, залежно від ступеня споріднення дарувальника із обдаровуваним і їх резидентського статусу, та незалежно від вартості дарунку.
З метою оподаткування обов’язкова оцінка майна, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.
Особами, відповідальними за декларування та сплату податку до бюджету, є обдаровувані, які отримали дарунок.
Звільнення від подання декларації поширюється лише на обдаровуваних резидентів, які отримали у дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також тих резидентів, як сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування.
Також у відомстві зауважили – дохід у вигляді вартості отриманого у дарунок майна платником податку, який не є членом сім’ї дарувальника першого та другого ступеня споріднення, на загальних підставах оподатковується військовим збором.
Джерело: ІПК ДПС України від 07.08.2020 р. № 3237/ІПК/99-00-04-05-03-06.
________________________________________
👉Єдиний податок
Івано-франківські податківці нагадують, що з наступного року, відповідно до Закону № 786, скасовується вимога обов’язкової реєстрації книги обліку доходів та витрат, а також обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку І-ІІІ груп. При цьому вони будуть зобов’язані вести облік діяльності в довільній формі в паперовому чи електронному вигляді.
Зокрема, з 1 січня 2021 року фізичні особи-платники єдиного податку І і ІІ груп та ІІІ групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а підприємці ІІІ групи — платники ПДВ – у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Водночас, фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані будуть вести облік доходів і витрат від такої діяльності за встановленою формою в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
До 31 грудня 2020 року згідно з вимогами ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку I, II та III груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а єдинники III групи -– платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат. Такі Книги мають бути зареєстрованими в податкових інспекціях за місцем обліку.
Слід зазначити, що Книги обліку, які ведуть фізичні особи-підприємці, необхідно зберігати у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Тобто, фізичні особи – підприємці, які не вестимуть Книгу з 1 січня 2021 року у зв’язку з запровадженням ведення обліку доходу в довільній формі, мають її зберігати ще 3 роки.
Крім цього, відповідно до норм п. 44.1 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
________________________________________
👉Акцизний податок
Яким чином визначається сума акцизного податку з метою застосування штрафних санкцій за порушення граничного терміну реєстрації розрахунку коригування до акцизної накладної, якщо таким розрахунком коригування зменшуються обсяги пального/спирту етилового?
На це у податковому відомстві зауважили – розрахунок у такому випадку здійснюється виходячи з обсягів, на які реалізатор склав та надіслав розрахунок коригування отримувачу, а той, в свою чергу, повинен був зареєструвати його в ЄРАН.
Принагідно податківці нагадали про те, що штрафні санкції за таке порушення застосовуються контролюючими органами до отримувача на підставі акту камеральної перевірки, прийнятого за його наслідками податкового повідомлення – рішення.
Адже попри складання розрахунку коригування на зменшення обсягів реалізованого пального чи спирту постачальником, саме отримувач має провести його реєстрацію в ЄРАН.
При цьому і зменшити обсяг реалізованого пального за таким розрахунком коригування постачальник зможе лише після його реєстрації в ЄРАН отримувачем.
________________________________________
👉Звітність
Як має діяти платник податку, що виявив помилку за минулий звітний період (до 01.01.2020 р.), в якому він користувався пільгою та подавав Звіт про суми податкових пільг?
На це податківці зауважують наступне.
Наразі суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Цей «пільговий» додаток до декларації є її невід’ємною частиною. Тож в даному випадку діє загальний порядок внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок.
Отже, у разі самостійного виправлення помилок за період, в якому використовувалась пільга та подавався Звіт про суми податкових пільг, платник має право виправитися шляхом подання уточнюючої Декларації із заповненням усіх відповідних додатків до неї, у тому числі додатка ПП. При цьому про наявність додатків, які подаються разом з уточнюючою Декларацією, платник податку зазначає в таблиці основної частини Декларації «Наявність додатків».
Якщо вважатиме доцільним – платник може також подати доповнення до уточнюючої Декларації, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною її частиною. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Про цей факт платник зазначає у спеціально відведеному місці в Декларації.
________________________________________
👉Готівкові розрахунки
До підприємців, які провадять свою діяльність без створення юрособи, Положення № 148 не висуває вимоги щодо оформлення касових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами.
Така відповідь податківців на запит щодо права ФОП платник ЄП виписувати прибуткові касові ордери при розрахунках з покупцями.
Не ведуть підприємці і Касову книгу (абз. 4 п. 39 Положення № 148).
При цьому такі платники податків зобов’язані надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
Докладніше про «Форму та зміст розрахункових документів» можна дізнатися з модуля Ситуації.
Із 1 серпня 2020 року для торговців діють оновлені вимоги до розрахункових документів – нагадують у податковому відомстві.
Тепер вимоги щодо оформлення розрахункових документів та електронних розрахункових документів тотожні. Та як і раніше, це не стосується білетів, квитанцій та інших розрахункових документів «особливого призначення».
При цьому, вимоги до форми та змісту розрахункових документів у частині:
– створення електронних розрахункових документів;
– відображення найменування суб’єкта господарювання;
– цифрового значення штрихового коду товару;
– заокруглення суми до сплати;
– зазначення валюти операції;
– найменування платіжної системи;
– QR-коду – не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306. Мінфін надав відстрочку до 01.08.2021 р. на доопрацювання виробникам.
Зауважимо: для решти реквізитів – жодних відстрочок, вони мають бути вже з 01 серпня 2020 року.
Докладніше про «Форму та зміст розрахункових документів» можна дізнатися з модуля Ситуації.
Джерело: роз’яснення Офісу ВПП ДПСУ
________________________________________
👉Приватні підприємці
В ГУ ДПС у Житомирській області нагадали терміни для списання боргу з ЄСВ для «сплячих» ФОП, які визначені Законом України від 13.05.2020 р. № 592-IX.
31 серпня 2020 року – останній день аби подати заяву про списання недоїмки з ЄСВ за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року для ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Скористатись правом на списання заборгованості з ЄСВ можна, якщо:
1) відповідними платниками за означений період не отримано дохід від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО;
2) до 31 серпня 2020 року (включно) платники подали такі документи:
ФОП (крім єдинників):
– держреєстратору за місцезнаходження реєстраційної справи ФОП заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності;
– податковому органу – звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ за період з 01 січня 2017 року до 3 червня 2020 року;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність:
– податковому органу – заяву про зняття з обліку як платника ЄСВ та звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року.
ФОП та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть не подавати звітність з ЄСВ за 2017– 2020 роки, якщо вони вже її подавали.
________________________________________
👉Контроль і відповідальність
Представники контролюючого органу праві під час фактичної перевірки вимагати від платника податків, якого перевіряють, провести інвентаризацію та зняти залишки ТМЦ, готівки. На це звернули увагу податківці в ІПК ДПС від 17.08.2020 р. № 3378/ІПК/99-00-07-05-01-06.
При цьому згідно до п. 12 ст. 3 Закону про РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Проте такі вимоги не поширюються на ФОП – платників єдиного податку та які не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також ліків та виробів медпризначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Тому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати до перевірки накладні, товаро-транспортні накладні на товар, що знаходиться у реалізації, а також провести перерахунок готівки за місцем проведення розрахунків для встановлення обсягу реалізації на час перевірки.
Разом з тим, в ДПС наголошують, що вимоги Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879, застосовується для юросіб усіх форм власності та не розповсюджуються на ФОП.
В ГУ ДПС у м. Києві нагадали, що із 08.08.2020 р. діє частина норм Закону України від 14.07.2020 р. № 786-IX, якими знятий мораторій на документальні позапланові перевірки. Йдеться про дві підстави:
– розпочата процедура реорганізації юрособи (крім перетворення), припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юрособи, в т. ч. іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, подана заява про зняття з обліку платника податків ( пп. 78.1.7 ПКУ);
– надійшло звернення платника податків ( п. 78.2 ПКУ).
Податківці відмічають, що чинними нормативними актами не встановлено обов’язку стосовно завчасного повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.7 ПКУ.
Проблемним залишається питанням невстановлення платників податків та їх посадових осіб за податковою адресою, у зв’язку з припиненням своєї діяльності, що в свою чергу призводить до неможливості здійснення необхідних заходів щодо зняття з обліку таких платників податків.
ГУ ДПС у м. Києві закликає платників зазначати актуальні відомості щодо контактних даних і щодо доцільності проведення документальних позапланових невиїзних перевірок у приміщенні ГУ ДПС у м. Києві, з урахуванням особливостей, визначених ст. 79 ПКУ.
________________________________________
👉Інше
На запитання про те, які особливості заповнення повідомлення за ф. N 20-ОПП підприємством, якщо придбані чи орендовані транспортні засоби для господарських потреб своїх та відокремленого підрозділу, податківці зауважують наступне.
Про об’єкти оподаткування, що знаходяться на балансі філії, інформацію подають самі структурні підрозділи.
Головне ж підприємство інформує про всі інші об’єкти оподаткування, відомості щодо яких відокремленими підрозділами не надавалися.
При заповненні повідомлення застосовується принцип укрупнення –
інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. N 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».
Докладніше про те, що таке форма № 20-ОПП, у яких випадках її подають, можна дізнатися з матеріалу «Повідомлення про об’єкти оподаткування чи об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» модуля Ситуації.
________________________________________
☝️До відома
У період із 1 по 31 серпня 2020 року діють обмеження адаптивного карантину, які уведені постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 641.
Однак через погіршенням епідемічної ситуації (зростання кількості хворих на COVID-19) карантин пропонують продовжити до листопада 2020 року. Інформація стала відома після селекторної наради під головуванням Президента України.
З огляду на негативну динаміку захворюваності Володимир Зеленський підтримав необхідність превентивних заходів. Зокрема, впровадження заборони на роботу нічних клубів, проведення концертів.
Також уряд розробляє регламент заборони на в’їзд в Україну іноземних громадян з країн, що потрапляють у «червону зону» епідемії, строком на 30 днів. Ця заборона не стосуватиметься водіі?в транзитного транспорту та представників гуманітарних місіи?.
Втім карантин залишатиметься адаптивним та необтяжливим для підприємців. Малий і середній бізнес матимуть можливість правильно організувати роботу в нових умовах.
Нагадаємо, що починаючи із 14.08.2020 р. Кабмін відкоригував карантинні обмеження для регіонів «жовтого» та «помаранчевого» рівнів.
ДЖЕРЕЛО: ЛІГА:ЗАКОН