Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 25 — 29 січня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

В ГУ Держпраці у Дніпропетровській області пояснили роботодавцям, як відбувається звільнення працівника на підставі п. 6. ст. 36 КЗпП. Йдеться про звільнення у разі відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці.

Зміна істотних умови праці включає в себе зміну систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад. Це слідує із ч. 3 ст. 32 КЗпП і передбачений в ній перелік істотних умов праці не є вичерпним. Зокрема, до зміни істотних умов праці відносять встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється, відбуваються збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, ступеня шкідливості роботи, перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки та створюються інші умови, що характеризують трудовий процес.

Про зміну істотних умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити завчасно, за 2 місяці.

Якщо працівник відмовився працювати в нових умовах та повідомив про це роботодавця письмово, тоді трудовий договір розривають на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП після закінчення двох місяців з моменту попередження. Однак працівник може не бажати продовжувати роботу за нових умовах й письмово просити звільнити його до спливу двомісячного терміну з дати попередження. У такому випадку роботодавець має право звільнити працівника на підставі п. 6. ст. 36 КЗпП.

Звільнення такого працівника передбачає ряд дій:

– отримати від працівника письмову заяву про те, що він дійсно не бажає продовжувати трудову діяльність після зміни істотних умов праці;

– видати наказ про припинення трудового договору, де вказати причину звільнення та дату звільнення. Серед підстав для звільнення бажано вказати вищезгадану письмову заяву працівника;

– внести запис до трудової книжки працівника;

– провести остаточний розрахунок із працівником, а також виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Варто враховувати, що звільнити з мотивів відмови працівника від продовження роботи у зв’язку із змінами істотних умов праці можна лише тоді, коли є можливість продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією або посадою, але працівник не бажає продовжувати роботу. Коли ж змінилася спеціальність, кваліфікація або посада, тоді звільняють на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Державний центр зайнятості нагадує, що перевагою роботи за трудовим договором є гарантованість відпочинку. А це право забезпечується, зокрема, надання працівникам неробочих днів.

Допустимість залучення до роботи у неробочі дні у виняткових випадках

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається лише у таких виняткових випадках:

  • для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
  • для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, їх загибелі або псування майна;
  • для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
  • – для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення (ч. 2 ст. 71 КЗпП).

Там, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї і інші), вихідні дні встановлюють місцеві ради (ст. 68 КЗпП).

Окрім того, законодавець визначив особливості організації відпочинку на безперервних виробництвах (ст. 69 КЗпП).

Специфічна процедура залучення до роботи у неробочі дні

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати:

  • фактичну підставу, передбачену ч. 2 ст. 71 КЗпП;
  • дозвіл профспілкової організації (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;
  • згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;
  • згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено трудовим договором, крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника.

У наказі про роботу у вихідний день обов’язково зазначається:

– підстава залучення працівників до роботи;

– ПІБ і посади всіх працівників, які працюватимуть у цей день;

– спосіб компенсації за роботу у вихідний день кожному працівнику.

Працівникам гарантується підвищена оплата праці за роботу в неробочі дні

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП). Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

– відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

– працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

– працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму (ст. 107 КЗпП).

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена у подвійному розмірі.

Можливість компенсації роботи у неробочі дні наданням іншого дня відпочинку

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку (ст. 107 КЗпП). «Відгул» або інший день відпочинку надається за згодою сторін. Одночасно оплата у підвищеному розмірі та надання «відгулу» не допускається. При наданні «відгулу» робота у вихідний день не оплачується у підвищеному розмірі; не передбачено і оплати дня відпочинку. Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін.

Встановлено додаткові переваги для окремих категорій працівників

Встановлено заборону на залучення окремих категорій працівників до робіт у вихідні дні, а саме:

– працівників, яким не виповнилося вісімнадцять років; вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років;

– батьків, які виховують дітей без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);

– опікунів (піклувальників).

Стаття 192 КЗпП забороняє залучати до робіт у вихідні дні осіб молодше 18 років. Окрім того, залучення громадян похилого віку до роботи у вихідні дні допускається тільки за їх згодою і за умови, коли це не протипоказано їм за станом здоров’я (ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»).

________________________________________

Податок на додану вартість

Уряд вкотре вдається до податкових послаблень для сфери охорони здоров’я і вносить зміни до постанови КМУ від 20.03.2020 р. № 224. Саме нею визначений переліку товарів (у т. ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби із COVID-19, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від ПДВ.

Тепер постановою КМУ від 27.01.2021 р. № 54 цей перелік відкоригували, додавши декілька позицій ліків, імунобіологічних препаратів та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей. Також оновили перелік із підрозділу «Засоби індивідуального захисту». Зокрема, у разі постачань медичних масок вимагається додавати документ про відповідність ДСТУ EN 14683:2014 та/або EN 14683:2005.

Попереднього разу Уряд уже доповнював перелік звільнених від ПДВ товарів, зміни до якого почали діяти із 17.12.2020 р.

Йдеться про ситуацію, коли резидент – платник ПДВ планує здавати власні електричні самокати в оренду фізичним особам на митній території України через агента-нерезидента. Агент також буде отримувати замовлення від фізичних осіб через інтернет-платформу та грошові кошти через платіжну інтернет-систему, які йому належать. За підсумками звітного періоду агент звітуватиме принципалу та перераховуватиме отримані від фізичних осіб грошові кошти за оренду електричних двоколісних самокатів за вирахуванням агентської винагороди.

На думку податківців, ПДВ-наслідки даного формату співпраці резидента-принципала та нерезидента-агента будуть наступними.

Резидент-принципал, як безпосередній постачальник послуг із оренди електричних самокатів покупцю (фізичній особі), зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події»:

– на дату фактичного перерахування нерезидентом грошових коштів, що отримані від покупця, на розрахунковий рахунок резидента;

– або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання принципалом-резидентом послуг покупцю.

На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, визначених на дату однієї із зазначених подій, що відбулася раніше, за операцією з постачання послуг із оренди електричних самокатів покупцю (фізичній особі) принципалом повинна бути складена податкова накладна.

Операція нерезидента-агента з постачання посередницьких (агентських) послуг, пов’язаних із наданням послуг із оренди електричних самокатів, резиденту-принципалу є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг визначено на митній території України.

За операцією нерезидента-агента з постачання резиденту-принципалу посередницьких (агентських) послуг, принципал як податковий агент такого нерезидента (агента) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події», залежно від того, яка з подій відбулася раніше, а саме:

– на дату оплати принципалом посередницьких (агентських) послуг, отриманих від нерезидента (агента);

– або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання нерезидентом (агентом) посередницьких (агентських) послуг принципалу.

Також за такою операцією принципал зобов’язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для принципала підставою на включення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Суми податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ підлягають одночасному декларуванню у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний період, в якому їх сформовано.

При цьому база оподаткування ПДВ за такою операцією визначається, виходячи із суми агентської винагороди, що отримується нерезидентом (агентом) у межах та на умовах агентського договору.

Додатково у відомстві зауважили, що якщо покупець (фізична особа), використовуючи у мережі Інтернет платіжний застосунок агента, замовив у резидента-принципала послугу із оренди електричного самокату, розрахунок за яку здійснив через платіжну систему агента із застосуванням ЕПЗ, (інтернет-еквайринг), то така операція має здійснюватися із обов’язковим застосуванням принципалом, як постачальником послуги, РРО та/або ПРРО та направленням покупцю (фізичній особі) електронного розрахункового документа встановленої форми на повну суму поставленої послуги.

Джерело: ІПК ДПСУ від 04.12.2020 р. № 4981/ІПК/99-00-05-06-02-06

________________________________________

Податок на прибуток

За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій при Міністерстві фінансів, Мінфін затвердив 19 січня 2021 року дві нові УПК.

Наказом № 22 затверджено Консультацію щодо застосування окремих положень підпункту 14.1.159 ПКУ. Консультація визначає, що застосування словосполучення «для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю», «для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність» та «до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю» слід розуміти таким чином, що ці словосполучення містять посилання на дві окремі групи суб’єктів, які зазначено нижче:

– фінансові установи;

– компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю.

Іншим наказом № 23 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій комунальних некомерційних підприємств, які передають в оренду закріплене за ними майно. Узагальнююча податкова консультація визначає, що у разі, коли відповідно до договору оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство, в свою чергу, у складі свої доходів для цілей бухобліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, такий порядок розрахунків не є розподілом доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства. При цьому мають дотримуватися інші вимоги пп. 133.4.1 та пп. 133.4.2 ПКУ щодо перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

В ГУ ДПС у Запорізькій області нагадали, що до оподатковуваних доходів не включають суму, сплачену будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (пп. 165.1.21 ПКУ).

У 2021 році ця сума складає 18000 грн.

Також не оподатковують дохід в сумі витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 ПКУ).

Тому витрати роботодавця на підвищення кваліфікації (перепідготовку) працівника, не включають до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

Водночас у разі отриманні інформаційно-консультаційних послуг (семінари, конференції) необхідно враховувати умови договору.

Якщо працівник приймає участь у семінарах та конференціях і запрошеною стороною такого заходу та за умовами договору отримувачем послуг виступає(роботодавець, інтереси якої представляє працівник, тоді суму сплачену роботодавцем за участь у семінарі (конференції) не оподатковують ПДФО.

Коли ж за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, тоді суму сплачена роботодавцем за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, визнають як додаткове благо. В такому разі її включають до оподатковуваного доходу та оподатковують ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

До оподаткованого доходу не включають вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у т.ч. на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (абз. 2 пп. 165.1.35 ПКУ). Про це нагадали в ГУ ДПС у Київській області.

Тому у 2021 році роботодавці не оподатковують вартість путівки, наданої безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки), якщо її вартість (розмір знижки) не перевищує як для свого працівника, так і для членів його сім’ї (дружина та дитина) на суму 30 000 грн на кожну із вказаних осіб. Водночас треба дотримуватись умов, визначених у пп. 165.1.35 ПКУ, зокрема, один раз на календарний рік.

Також враховуйте, що при нарахуванні (наданні) доходів у будь-якій негрошовій формі база оподаткування ПДФО – вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені за ПКУ, яка помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).

________________________________________

Єдиний податок

Платники єдиного податку четвертої групи подають податкові декларації за новими формами, затвердженими Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року, – наголошують в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Нагадаємо, що із 01.01.2021 року набув чинності Наказ № 752, яким внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи та форми податкової декларації платника єдиного податку – ФОП.

Проте, якщо після змін в правилах оподаткування змінюють форми податкової звітності, то до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (п. 46.6 ПКУ).

Для платників єдиного податку четвертої групи податковий (звітний) період – календарний рік (п. 294.1 ПКУ).

Тож аби не допускати зриву деклараційної кампанії із єдиного податку четвертої групи у 2021 році та реалізувати можливість подати податкову звітність платника єдиного податку четвертої групи в Електронному кабінеті за формою, яка затверджена Наказом № 752, суб’єкти господарювання для підтвердження/набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік можуть подати податкову звітність за формою, що затверджена наказом Мінфіну від 29.06.2015 р. № 578, у термін, визначений пп. 298.8.1 ПКУ.

Головне управління ДПС у Запорізькій області інформує, що до суми доходу платника єдиного податку включається, зокрема, вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку (п. 292.3 ПКУ).

Датою отримання доходу є дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ).

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 ЦКУ).

Отже, до суми доходу підприємства – платника єдиного податку 3-ї групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін.

________________________________________

Акцизний податок

Починаючи із 27 січня 2021 року діє наказ Мінфіну від 27.11.2020 р. № 729, яким затвердили нові форми акцизної накладної та розрахунку до неї.

Саме із цієї дати платники акцизу повинні складати також нові форми:

– заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;

– заявок на поповнення (коригування) залишку пального та спирту етилового.

Діє й новий порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.

________________________________________

Звітність

Починаючи зі звіту за січень 2021 року Держстату подається нова форма статзвітності – № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці». Затвердили її наказом Держстату від 21.07.2020 р. № 222, а також видали роз’яснення Держстату від 12.08.2020 р. № 19.1.2-12/23-20 щодо форми державного статистичного спостереження № 3-борг (місячна).

Звітувати за такою формою статзвітності доведеться юрособам відповідно до затвердженої методології.

Подати форму № 3-борг за січень 2021 року треба не пізніше 8 лютого 2021 року.

Однак звітують за формою № 3-борг не лише роботодавці з наявними боргами по зарплаті. В Розділі 1 «Інформація про відсутність заборгованості з оплати праці» міститься рядок «На підприємстві (установі, організації) відсутня заборгованість з виплати заробітної плати та з виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (якщо у графі 1 є позначка «V «, то звіт далі не заповнюється)».

Показники форми № 3-борг включають дані щодо юросіб про суми невиплачених нарахувань з оплати праці, кількість працівників, яким заборгували ці виплати, про суми невиплаченої допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Також форма № 3-борг містить пояснення щодо основної причини відхилення суми заборгованості за розрахунками з оплати праці більше чи менше 25% порівняно з попереднім періодом.

Звіт за формою № 3-борг можна подавати в електронній формі, адже Держстат збільшив кількість звітів, які подаються в електронній формі у 2021 році.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю повідомив роботодавців про обов’язок подати звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний 2020 рік за новою формою № 10-ПОІ. Її затверджено наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 р. № 591.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70.

Форму звітності № 10-ПОІ (річна) подають (надсилають рекомендованим листом) відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за місцезнаходженням роботодавця до 1 березня року, наступного за звітним. Дата надходження звіту – дата його подання до відділення Фонду, а при надсиланні поштою – дата на поштовому штемпелі. Подавати звіт в електронному вигляді чинним законодавством не передбачено.

У випадку, якщо роботодавець раніше подавав цей звіт, але за 2020 рік у нього середньооблікова кількість штатних працівників зменшилася до 7 та менше осіб, тоді необхідно повідомити про це відділення Фонду листом у довільній формі.

За неподання звітів за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів, або не виправлення помилки у звіті у строк до 5 робочих днів з дня отримання повідомлення Фонду, роботодавцям варто чекати позапланову перевірку Держпраці (п. 9 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70).

________________________________________

Банківська діяльність

Постановою Правління НБУ від 26 січня 2021 року № 8 затверджені зміни до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями.

По-перше, Нацбанк розширив коло позичальників, оцінку кредитного ризику яких можна буде робити за спрощеною процедурою, тобто базуючись на стані обслуговування ними боргу. За спрощеною процедурою будуть оцінюватися кредити, у тому числі іпотечні, які не перевищують 0,1% основного капіталу банку.

По-друге, для іпотечних кредитів Національний банк дозволив враховувати доходи членів родини боржника – фізичної особи під час оцінки його фінансового стану. Також банкам надано право не здійснювати огляд стану житлової іпотеки фізичної особи за наявності договору обов’язкового страхування такої іпотеки.

По-третє, банкам надано право визначати клас боржника, який належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, з урахуванням класу групи, визначеного на підставі кредитного рейтингу її материнської компанії/контролера за міжнародною шкалою.

По-четверте, Національний банк знизив значення нижньої межі діапазону PD (ймовірність дефолту) під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитами боржників – юросіб на груповій основі – до рівня 0,005, що є аналогічним нижній межі діапазону, встановленого для оцінки на індивідуальній основі.

_______________________________________

Бюджет

Втратив чинність наказ Держказначейства України «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130. Це сталося завдяки наказу Мінфіну від 31.12.2020 р. № 838.

Саме ним були затверджені форми акту про приймання матеріалів, акту списання, накладної (вимоги), меню-вимоги на видачу продуктів харчування і т.д.

Що ж пропонує Мінфін на заміну цих форм?

Нещодавно Мінфін наказом від 28.12.2020 р. № 816 змінив норми Методрекомендацій з бухобліку для суб’єктів держсектору.

Саме цими змінами бюджетні установи отримали оновлену форму акту списання запасів.

Також дозволено за відсутності затверджених типових форм для оформлення окремих господарських операцій із запасами суб’єкту держсектору самостійно розробляти і затверджувати у розпорядчому документі про організацію бухобліку відповідні форми необхідних первинних документів, але при цьому такі форми первинних документів повинні містити обов’язкові реквізити.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Підприємство звернулося за консультацією до податківців з приводу нарахування ЄСВ на винагороду, виплачену іноземним громадянам, які працюють на умовах ЦПД.

ДПС відсилає до норм Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV (далі – Закон № 2709) згідно якого трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями – фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Натомість у питаннях сплати ЄСВ треба керуватися нормами Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Застрахованою особою виступає фізособа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соцстрахуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). А підприємства, які використовують працю фізичних осіб на умовах ЦПД, є платниками ЄСВ.

Тому сума винагороди, виплачена фізособі – іноземцю, який працює на умовах ЦПД, укладеного відповідно до законодавства України, є базою нарахування ЄСВ.

Якщо ЦПД укладений за межами України відповідно до законодавства іншої держави, то сума винагороди, виплачена фізособі – іноземцю, не є базою нарахування ЄСВ.

Джерело: ІПК ДПС від 20.01.2021 р. № 233/ІПК/99-00-04-03-03-06.

Територіальні органи ДПС у Львівській області нагадали, що відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг. А отже, ЄСВ не нараховують на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

А все тому, що згідно з ЦКУ відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Нотаріальна палата України випустила інформаційний лист щодо сплати ЄСВ у 2021 році. Зокрема, у НПУ наголошують, що відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, особи, котрі провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01 січня 2021 року самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску у разі відсутності доходу (прибутку) у звітному періоді, або окремому місяці звітного періоду стало правом, а не обов’язком платника єдиного внеску. Слід зазначити, що в разі несплати єдиного внеску в таких випадках такі місяці не будуть зараховані до страхового стажу.

Також 01 січня 2021 року набрали чинності зміни до частини 4 та частини 6, статті 4 Закону про ЄСВ, відповідно до яких особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі нотаріуси, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони:

– отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

– мають основне місце роботи та роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

________________________________________

Приватні підприємці

ФОП на загальній системі оподаткування має сплачувати самостійно розраховані авансові внески з ПДФО щокварталу, а остаточний розрахунок зобов’язань з ПДФО проводиться за підсумками року.

Чи застосовується відповідальність до ФОП на загальній системі оподаткування, якщо авансові платежі з ПДФО сплачені до бюджету несвоєчасно? Ні – заявляють податківці. А от відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені застосовується до фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування за несплату або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній податковій декларації.

________________________________________

Інше

ДПС оприлюднила оновлений довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 22.01.2021 року). До нього включили 451 позицію.

Тип об’єкта оподаткування слід вказувати в колонці 3 табличної частини форми № 20-ОПП.

Повідомлення про об’єкти оподаткування чи об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадять діяльність, за формою № 20-ОПП подають протягом 10-ти робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588). У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Починаючи із 22.01.2020 року діють зміни до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Їх внесла постанова КМУ від 20.01.2021 р. № 34.

Уряд доповнив, що контроль за діяльністю у сфері держреєстрації здійснюється також шляхом:

– спецперевірки діяльності держреєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду держреєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій держреєстратора (далі – посада державного реєстратора), перебували на посаді держреєстратора в іншого суб’єкта держреєстрації;

– тестування на знання законодавства у сфері держреєстрації осіб, які мають намір виконувати функції держреєстратора та не перебували на посаді держреєстратора у певного суб’єкта держреєстрації.

Детально виписана і сама процедура спецперевірки держреєстраторів.

Водночас серед змін до вказаного Порядку також передбачали, що при виявленні під час контролю за діяльністю у сфері держреєстрації фактів неподання юрособою держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юрособи Мін’юст рекомендованим листом інформує про це керівника відповідної юрособи або особу, уповноважену діяти від імені такої юрособи (виконавчого органу). У такому листі буде вимога звернутись такій особі у місячний строк до Мін’юсту для складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 16611 КпАП.

Але нагадаємо, що в Мін’юсті згадали, що у 2020 році мав бути прийнятий нормативно-правовий акт, яким мав затвердити форму та зміст структури власності юрособи. Проте минулого року його так і не прийняли. Деталі новини про це читайте за посиланням.

Пресслужба Державної податкової служби України інформує, що виданий службою Інформаційний лист № 18 присвячено нормам Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» від 4 листопада 2020 року № 962-IX. Цим законом запроваджено податкові преференції для підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

В інформаційному листі йдеться про:

– визначення бюджетного гранту для податкових цілей;

– преференції при оподаткуванні доходів, отриманих платниками податків у вигляді бюджетного гранту;

– преференції для платників єдиного податку;

– пільги з ПДВ для суб’єктів господарювання зі сфери культури, креативних індустрій, туризму.

Цей лист носить інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому. Кожен платник податку у порядку, визначеному статтями 52 та 53 ПКУ, може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.

Подання платником заяви за ф. № 20-ОПП для інформування контролюючого органу про всі свої об’єкти оподаткування є одним з обов’язків платника податків.

Інформувати податківців слід також і про всі зміни, що відбуваються в об’єктах платника податків. Зокрема, й про закриття таких об’єктів.

Подати ж повідомлення за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування та фактичне закриття на його підставі об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.

Отже, поданню повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

Джерело: повідомлення ДПС у Тернопільській області

________________________________________

До відома

Держстат оголосив, що середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у грудні 2020 р. становила 14179 грн, що у 2,8 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (5000 грн).

Порівняно із листопадом розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 18,3%, а за останні 12 місяців (відносно грудня 2019 р.) – на 15,6%.

Лідирують показники зарплат у сферах професійної та наукової діяльності (22381 грн), фінансової та страхової діяльності (22843 грн), інформації та телекомунікації (22606 грн), державного управління й оборони (22637 грн).

Уже традиційно, що найвищі зарплати – на підприємствах та організаціях Києва (21812 грн), а найнижчі – у Чернігівській області – 10921 грн.

 

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 12 — 16 липня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Перехід на облік трудової діяльності в електронній формі та скасування обов’язковості паперових трудових книжок стартувало із 10.06.2021 року завдяки Закону №

З днем бухгалтера в Україні!

Володарі фінансів, королі дебетів і кредитів, вітаємо вас з вашим професійним святом! Нехай у вас все сходиться, нехай завжди все ладиться, нехай буде менше звітів,

Підсумки тижня (огляд за 5 — 9 липня 2021 р.)

Податок на додану вартість Нормами податкового законодавства передбачено відображення у податковій звітності з ПДВ операцій, здійснених платником податку, а не податкових накладних, які складаються за

Підсумки тижня (огляд за 22 — 25 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Держпраці інформує про спільну з податківцями інспекційну кампанію серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці. У полі зору працівників

Підсумки тижня (огляд за 14 — 18 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата У Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці надали роз’яснення, чи правомірною є вимога адміністрації до працівників написати заяви