Підсумки тижня (огляд за 25 — 29 травня 2020 р.)

Підсумки тижня (огляд за 25 - 29 травня 2020 р.)

Праця і заробітна плата
Чи потрібно проводити атестацію за умовами праці на робочих місцях, де виробнича діяльність не здійснюється, і як у такому випадку визначити право працівників на пільги та компенсації за роботу у шкідливих умовах – роз’яснили у Держпраці.
Атестацію за умовами праці на робочих місцях, де проводиться виробнича діяльність, необхідно провести без порушення встановлених термінів – зауважують контролери. Ці терміни, як правило, встановлюються колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. За своєчасне та якісне проведення атестації відповідає керівник підприємства. А от на робочих місцях, де виробництво зупинено, провести дослідження факторів виробничого середовища, віднести робочі місця до категорії зі шкідливими і важкими умовами праці та визначити право працівників на пільги та компенсації, наразі, неможливо.
При цьому, оскільки на таких «непроатестованих» робочих місцях виробнича діяльність не проводиться, то на працівників не впливають шкідливі виробничі фактори. А тому й право на відповідні пільги та компенсації також відсутнє.
Головне, закликають у Держпраці, при поновленні виробничої діяльності на цих робочих місцях провести атестацію за умовами праці в найкоротший час.
Джерело: Управління Держпраці у Кіровоградській області
Держпраці роз’яснила, чи підлягають індексації виплати працівникам за час простою.
Нагадаємо, що індексації підлягають, грошові доходи населення, що не мають разового характеру, зокрема оплата праці найманих працівників підприємств у грошовому вираженні, що включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами), доплати надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Таку вимогу містить п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.
Держпраці вказала, що оплата часу простою не належить до постійних виплат, які підлягають індексації. Отже, виплати за час простою індексувати не потрібно.
Працівники мають право продовжити або оформити відпустку без збереження зарплати на період продовження карантину, тобто до 22 червня 2020 року. Відповідне пояснення розмістило Управління Держпраці у Вінницькій області.
Адже згідно п. 1 постанови КМУ від 20.05.2020 р. № 392 карантин у всіх регіонах України продовжили до 22 червня 2020 року. І хоча наразі маємо так званий адаптивний карантин, за яким облдержадміністрації поетапно можуть пом’якшувати карантинні обмеження, все ж сам карантин триває й надалі.
Це значить, що працівник має право продовжити або оформити відпустки без збереження зарплати на період встановлення карантину, тобто до 22 червня 2020 року. І відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР вона не буде враховуватися в загальну тривалість відпустки.
У Міністерстві охорони здоров’я закликають людей, які старше 60 років, продовжувати самоізоляцію, незважаючи на послаблення карантину. Про це під час брифінгу повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Як відомо, раніше уряд встановив чіткі правила самоізоляції під час карантину. Зараз діє Порядок проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затверджений постановою КМУ № 392.
«Що стосується наших громадян, які старші 60 років. Це люди, які входять, перш за все, у групу ризику. Турбота про здоров’я таких громадян говорить про те, що ми рекомендуємо і наголошуємо, що їм треба знаходитися максимально в самоізоляції», – заявив М. Степанов у відповідь на питання щодо можливості їх виходу на роботу на фоні пом’якшення карантину в Україні.
Варто додати, що нещодавно Держпраці уточнила, де можуть працювати під час карантину працівники віком 60+.
Зауважимо, що у проектах та вже затверджених тимчасових рекомендаціях щодо роботи окремих сфер бізнесу під час карантину однозначної відповіді нема. Для декого звучала рекомендація не допускати до роботи працівників віком старше 60 років. Зокрема, це стосувалося роботи в офісних приміщеннях (втілилося у Тимчасові рекомендації № 16). Для інших звучала вимога про тимчасове відсторонення від роботи осіб з групи ризику (особи, які досягли 60-річного віку, особи, які мають хронічні захворювання, що пригнічують імунітет та хронічні захворювання легень). Це стосувалося, приміром, торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами ( Тимчасові рекомендації № 17), роботи закладів громадського харчування ( Тимчасові рекомендації № 18). Ну і нарешті для третіх влада говорила про тимчасове відсторонення від роботи осіб з групи ризику, визначених відповідно до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом МОЗ України від 28.03.2020 р. № 722. Скажімо, саме таке формулювання бачимо щодо послуг з перевезення пасажирів ( Тимчасові рекомендації № 23). Детальніше про ці вимоги до роботодавців, а також про породжувані неоднозначністю законодавства загрози читайте в нашій аналітиці » Чи може працедавець допускати під час карантину до роботи працівників у віці 60+».
Податок на додану вартість
Почнемо з того, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 198.3 ПКУ).
При цьому, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами у разі якщо такі товари/послуги починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (п.п.»г» п. 198.5 ПКУ).
Виходячи з цього, податківці зазначили що фізособа – підприємець, платник ПДВ, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням пально-мастильних матеріалів та отриманням послуг з ремонту вантажних автомобілів за умови підтвердження зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
Але, враховуючи викладені вище умови підприємець відповідно до п. 198.5 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового періоду) і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за операціями з отримання послуг з ремонту вантажних автомобілів.
Зверніть увагу! Суми ПДВ, сплачені у зв’язку зі здійсненням операцій з придбання пально-мастильних матеріалів для ведення господарської діяльності фізична особа-підприємець, платник ПДВ має право віднести до складу податкового кредиту в межах, які визначають Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. № 43.
Витрати палива понад такі норми вважаються використанням палива в негосподарській діяльності суб’єкта господарювання.
Джерело: ІПК ГУ ДФС У ДОНЕЦЬКIЙ ОБЛАСТI № 1782/10/ІПК/05-99-33-02-13 від 04.05.2020.
Прес-служба ДПСУ опублікувала огляд змін по Закону № 466, основою якого є Законопроект № 1210. Більшість норм цього Закону набрали чинності 23.05.2020.
Зокрема, для платників ПДВ Закон № 466:
1. Запровадив єдиний звітний період для звітності з ПДВ – календарний місяць (у т.ч. для платників єдиного податку) з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС.
2. Запровадив визначення бази оподаткування для операцій з постачання електричної енергії, виходячи з ціни, яка склалася на ринку електричної енергії без необхідності донарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо така ринкова ціна електричної енергії менша за ціну її придбання.
3. Встановив особливості визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації).
4. Забезпечив можливість формування податкового кредиту платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку у випадку, якщо оплата придбаних товарів/послуг здійснюється більше ніж через 1095 календарних днів.
5. Врегулював питання врахування у СЕА ПДВ суми коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях.
6. Продовжив граничний термін реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця.
7. Встановив тимчасову пільгу з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення (швидка медична допомога та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки) для оперативного виконання задач, направлених на захист та збереження здоров’я населення.
8. Відновив застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту сої та ріпаку (до внесення змін до операцій з експорту сої та ріпаку застосовувався режим звільнення від оподаткування ПДВ, який виключав можливість декларування до відшкодування сум ПДВ за такими операціями).
9. Уточнив, що касовий метод податкового обліку з ПДВ поширюється у т.ч. на підрядників та субпідрядників.
10. Розповсюдив пільга з ПДВ на ввезення племінних чистопородних тварин на сільськогосподарського товаровиробника.
ДПС розглянула випадок, коли орендар і орендодавець спочатку уклали попередній договір оренди, згідно з яким був перерахований забезпечувальний платіж. На суму такого забезпечувального платежу орендодавець склав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну. Потім сторони припинили договірні відносини за попереднім договором і уклали новий договір оренди. Причому забезпечувальний платіж за попереднім договором оренди зарахували як забезпечувальний платіж за новим договором оренди, який зараховується в рахунок орендної плати.
Платіж, про який йдеться, згідно з умовами договору може бути виключно забезпечувальним. У такому разі об’єкт оподаткування ПДВ згідно з п. 185. 1 ПКУ не виникає. Тож орендодавець має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на суму такого забезпечувального платежу, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. Відповідно, орендар повинен зменшити суму податкового кредиту.
Далі можливі два такі варіанти розвитку подій:
– забезпечувальний платіж зараховується в рахунок сплати забезпечувального платежу за новим договором оренди, який також виконує виключно функцію засобу забезпечення зобов’язання та підлягає поверненню орендарю після виконання таких зобов’язань, – база оподаткування ПДВ у орендодавця не виникає та податкова накладна на таку суму не складається;
– забезпечувальний платіж за попереднім договором оренди (на суму якого була складена податкова накладна) зараховується в рахунок орендної плати за новим договором оренди з тим же орендодавцем – на суму такого платежу розрахунок коригування не складається, оскільки відсутні підстави для його складання, визначені п. 192.1 ПКУ. Платіж орендодавцю не повертається, номенклатура послуг, сума платежу, постачальник, покупець не змінюються, а змінюються лише реквізиті договору, які згідно з п. 201.1 ПКУ не є обов’язковим реквізитом податкової накладної.
Джерело: ІПК ДПСУ від 14.05.2020 р. № 2020/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
ДПС роз’яснила, що оскільки на дату фактичного постачання товарів/послуг в обмін на подарунковий сертифікат відбувається зміна номенклатури, зазначеної в податковій накладній, то платник податку має скласти до неї розрахунок коригування.
Водночас, якщо в обмін на подарунковий сертифікат постачають товари/послуги, що оподатковуються за ставкою 7%, в розділі «Б» розрахунку коригування слід зі знаком «-» зазначати показники щодо подарункового сертифікату, та зі знаком «+» зазначати показники опису (номенклатури) товарів/послуг, які постачають на заміну (нові товарні позиції).
У графі 2.1 такого розрахунку коригування податківці рекомендують зазначати код причини коригування 104 – «Зміна номенклатури».
У полі «Код ставки» вказуємо відповідну ставка податку, а у розділі «А» має бути заповнений рядок, який відповідає правильній ставці податку.
Якщо ж в обмін на подарунковий сертифікат постачають товари/послуги, звільнені від оподаткування, то на дату такого постачання потрібно скласти:
– розрахунок коригування до раніше складеної податкової накладної, в якому коригується вся сума операції зі знаком «-«, у графі 2.1 розділу «Б» такого розрахунку коригування зазначаємо код причини коригування 103 – «Повернення товару або авансових платежів»;
– нову податкову накладну на операцію з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.
Джерело: Ліга закон
Податок на прибуток
Податківці переглянули свою індивідуальну консультацію, у якій забороняли МСФЗшнику продовжувати амортизацію основних засобів, які тимчасово не використовувались у госпдіяльності.
На підставі рішення суду, ДПС таку «індивідуалку» скасувала, випустивши на заміну нову – з прийнятними висновками: «…на основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, який веде бухгалтерський облік та фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, нарахування амортизації в бухгалтерському обліку на період їх виведення з експлуатації у зв’язку з консервацією, капітальним ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією, тощо не припиняється».
Джерело: ІПК ДПС від 15.05.2020 р. № 2047/6/99-00-07-02-02-06/ІПК.
Податок на доходи фізосіб
За загальним правилом кошти, що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів не оподатковуються ПДФО (п. 165.1.19 ПКУ).
Окрім того, підпунктом 170.7.4 ПКУ передбачено, що цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку не оподатковується ПДФО.
Зауважимо, що в пп. 165.1.19 та пп. 170.7.4 ПКУ йдеться про різні види доходів, які надаються фізособам. Тож уважаємо, що і в цілях оподаткування їх слід розглядати також окремо. До речі, свого часу податківці давали аналогічне нашій позиції роз’яснення – див. лист ДФСУ від 20.10.2015 р. № 22129/6/99/99-17-03-03-15.
Натомість, ДПС в своїй ІПК зазначає наступне:
«у разі не дотримання вимог пп. 165.1.19 ПКУ, пп. 170.7.4 ПКУ вартість безкоштовно отриманих послуг з медичної діагностики фізичною особою, в т.ч. дитиною до 18 років, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податку»
Як бачимо, податківці наполягають на одночасному виконанні двох норм ПКУ, у протилежному випадку такі суми будуть оподаткуватись як додаткове благо.
Окремо зазначено, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізосіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.
Джерело: ІПК ДПС № 2066/6/99-00-04-06-03-06/ІПК від 18.05.2020 р.
Акцизний податок
Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX переписав ряд положень ПКУ, які визначають порядок сплати ренти та акцизного податку.
Податківці в огляді вказують на такі основні зміни в частині:
1) рентної плати:
– змінено ставки ренти за користування надрами для видобування корисних копалин (чорних металів (крім залізної руди), кольорових та легувальних металів; залізної руди);
– уточнено перелік операцій, до яких застосовують коригуючі коефіцієнти, які визначають залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування;
– змінено деякі діапазони частот, за які сплачують рентну плату;
– уточнено ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а саме: зменшені категорії з 5 до 3;
2) акцизний податок:
– приведені норми ПКУ у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії»:
– виключено з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії;
– уточнено визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії;
– виключено з об’єктів оподаткування акцизним податком операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики;
– доповнено перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;
– визначено термінів «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах». Встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (3000 гривень за 1 літр), та визначено порядок їх оподаткування, також запроваджено маркування ємності (упаковки) з рідинами, які використовують в електронних сигаретах, марками акцизного податку.
Звітність
За роз’ясненням дніпропетровських контролерів платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток за річний податковий (звітний) період як новостворені пыдприэмства. Тобто звітний період для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абз. «а» п. 137.5 ПКУ.
Для цілей сплати податку на прибуток податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду ( п. 137.4 ПКУ).
В свою чергу платники єдинники також можуть перейти зі спрощеної системи на загальну лише з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови выд спрощеної системи ( пп. 298.2.2 ПКУ).
Податковими (звітними) періодами для сплати податку на прибуток є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому в п. 137.5 ПКУ визначено для яких платників податків встановлюється річний звітний період:
а) новостворені платники податку;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких дохід за попередній звітний рік, не перевищує 20 мільйонів гривень.
Виходячи з цього, податківці роблять висновок про річний податковий період для колишніх єдинників, а також нагадують, що декларація з податку на прибуток підприємств розраховується наростаючим підсумком.
Джерело: повідомлення ДПС у Дніпропетровській області
Банківська діяльність
23 травня 2020 року запрацював Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 р. № 590-IX. Його оперативно опублікували у спеціальному випуску газети «Голос України» від 22.05.2020 р. № 84 (7341). Саме він був потрібний для продовження співпраці із МВФ.
Документ передбачає комплекс змін, спрямованих на вдосконалення діяльності банків, зокрема шляхом зміцнення корпоративного управління, та врегулювання особливостей судового провадження у справах щодо виведення банків з ринку. Крім того, закон запроваджує оновлені механізми виведення банків з ринку, які спрямовані на удосконалення ліквідаційної процедури та задоволення вимог якомога більшої кількості кредиторів банку, які ліквідують, а також удосконалення механізмів можливої участі держави у виведенні банку з ринку.
Реалізація положень закону допоможе підвищити якість та ефективність виконання НБУ своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, завершити процедури виведення банків з ринку/ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами.
Пенсійне і соціальне забезпечення
Мінсоцполітики розробило оновлений порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Проект відповідної постанови надійшов на узгодження до СПО профспілок.
Він повністю замінить нині діючий порядок, який затверджений постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 306.
Причина – законодавчі зміни, які містить Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення іпоширення короновірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 р. № 591-ІХ. За ним право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину отримають ФОП, які є застрахованими особами. Також збільшено термін, протягом якого роботодавець або ФОП можуть звернутися до центру зайнятості за допомогою по частковому безробіттю на період карантину – із 30 до 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.
Цікаво, що інформація про підписання Закону № 591-ІХ на сайті Раді поки що відсутня. Але йдеться про вже ухвалений законопроект № 3329-д.
Якщо ж говорити про порядок отримання ФОП допомоги по частковому безробіттю, то проект постанови вказує, що ФОП її нададуть за кожну годину, на яку було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 бази нарахування ЄСВ.
Збережеться також умова для ФОП про відсутність боргу із ЄСВ за останні 6 місяців для виплати цієї допомоги.
Виплачуватиме допомогу по частковому безробіттю на період карантину ФОП центр зайнятості.
Роботодавець або ФОП може звернутися за допомогою по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.
ФОП також знадобиться й копія наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності.
У разі скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності у працівників, ФОП, які не включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, роботодавець/ ФОП зможе додатково подати центру зайнятості на розгляд відомості про таких осіб.
У владі не полишають ідею відв’язати показник прожиткового мінімуму від розмірів соціальних стандартів, штрафів та оплати праці в бюджетній сфері.
20.05.2020 р. в Раді зареєстрували законопроект № 3515, за яким пропонують:
– впровадити нову методологію розрахунку прожиткового мінімуму;
– врегулювати питання стосовно плати за адміністративні послуги, штрафи та грошові стягнення за адміністративні, кримінальні та інші порушення, які на сьогодні встановлюють від розміру неоподаткованого мінімуму та прожиткового мінімуму.
За варіантом нардепів прожитковий мінімум має встановлюватись у відсотковому співвідношенні до середньомісячної зарплати в Україні за рік, що передує року формування Держбюджету України на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року. Відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної зарплати має збільшуватися на 1% щорічно із 2021 року, коли воно складатиме 40%, і до 2031 року, коли становитиме вже 50%. Якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом трьох місяців перевищить більше, ніж на 10% розмір затвердженого прожиткового мінімуму, КМУ на основі моніторингу виконання Держбюджету України буде розглядати питання щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму.
Мінімальний оклад (тарифна ставка) або інша мінімальна базова величина в системах оплати праці працівників підприємств, установ та організацій складатиме не менше за 50% мінімальної зарплати.
Для адмінштрафів застосують штрафну ставку, яка становитиме 2% розрахункової одиниці, встановленої законом про Держбюджет України на відповідний рік.
Приватні підприємці
Із 29.05.2020 р. діятиме Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2019 р. № 591-IX.
Саме він тимчасово, за періоди з 1 березня по 31 травня 2020 року, звільняє від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за себе:
– ФОП, в т. ч. спрощенців;
– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
– членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Фактично такі особи можуть не сплачувати ЄСВ не лише за березень та квітень, а тепер й за травень 2020 року.
В результаті самозайнятим особам зарахують й травень 2020 року до страхового стажу для призначення пенсій, попри звільнення від ЄСВ.
Також тимчасово штрафні санкції (визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ) не застосовуються за такі порушення, вчинені у періоди з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться дія карантину:
– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують ЄСВ (авансових платежів);
– несвоєчасне подання звітності з ЄСВ до податкових органів. При цьому не застосовують штраф як за повторне порушення, пов’язане із несвоєчасне подання звітності з ЄСВ, яке мало місце у вказаний період.
Також упродовж періодів із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам ЄСВ не нараховують пеню, а вже нараховану пеню за ці періоди спишуть.
На період із 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, діятиме мораторій на документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.
Перелічені послаблення щодо штрафів, пені та перевірок діють для усіх платників ЄСВ, як роботодавців, так і самозайнятих осіб.
Контроль і відповідальність
В Україні продовжують мораторій на документальні та фактичні податкові перевірки по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин. Стартував такий мораторій із 18.03.2020 р. і він не поширюється на:
– документальні позапланові перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.8 ПКУ;
– фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства в частині:
а) обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
б) цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
в) обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
г) функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.
Також по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину:
1. Забороняються планові перевірки органів держнагляду у сфері госпдіяльності.
2. Не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, крім санкцій за:
– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
– відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
– порушення вимог законодавства в частині:
а) обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
б) цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
в) обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
г) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
д) здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
е) порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
3. Не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.
4. Тимчасово зупиняються документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 року та не були завершеними.
5. Зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Ці моменти визначені Законом України від 13.05.2019 р. № 591-IX, який діятиме із 29.05.2020 р.
Нагадаємо, що карантин продовжено до 22.06.2020 р., тож мораторій на перевірки та штрафи триватиме у червні 2020 року.
Антикризовий закон, який продовжує дію податкових послаблень для бізнесу на час карантину, 27.05.2020 р. повернутий до Ради із підписом Президенту України. Йдеться про Закон України «про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2019 р. № 591-IX.
Тому продовжать по останній календарний день місяця, в якому уряд оголосить про закінчення дії карантину:
– строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства;
– строк ненарахування пені;
– мораторій на документальні та фактичні податкові перевірки.
Також цей же закон звільнить від сплати ЄСВ самозайняті особи до 31 травня 2020 року.
Виправено і фіскальну позицію податківців — допомогу по частковому безробіттю звільняють від оподаткування ПДФО та військовим збором (починаючи із 2 квітня 2020 року на період карантину). Водночас роботодавцям нададуть не 30 к.дн, а 90 к.дн на звернення за такою допомогу по частковому безробіттю.
В Мінекономіки пояснили бізнесу, на які органи поширюється мораторій на перевірки, а на які – ні.
Виділяють мінімум дві великі категорії перевірок.
Перша категорія, на яку діє мораторій під час карантину – це держнагляд (контроль) у сфері госпдіяльності. Його ідентифікують за сферами контролю, а не за органами. Приміром, у Держпродспоживслужби близько 15 сфер контролю, і одні з них підпадають під дію мораторію (наприклад, захист рослин), інші – ні (наприклад, окремо виділене держрегулювання цін). Під мораторій потрапляють перевірки пожежної безпеки, охорони праці, екологічні перевірки тощо (всього більше 80 сфер). Весь цей вид контролю регулює Закон № 877.
Друга категорія – це перевірки, які здійснюються у сферах, що не підпадають під дію вищевказаного Закону (ст. 2 Закону № 877):
1) валютного контролю;
2) податкового контролю;
3) митного контролю;
4) державного експортного контролю (крім деяких питань космічної діяльності);
5) контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
6) банківського нагляду;
7) державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
8) державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення;
9) державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг;
10) законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг;
11) державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.
Передбачена специфіка й для державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції. Контроль у цій сфері здійснюють 7 органів. Серед цих органів Держпраці, ДСНС, Держпродспоживслужба. Усі вони, з одного боку, перебувають під мораторієм для більшості з їхніх сфер контролю, але можуть здійснювати будь-які перевірки у частині ринкового нагляду.
Законами 530-ІХ та 533-ІХ на час карантину заборонені планові перевірки для першої категорії та податкові перевірки з деякими винятками.
Отже, Мінекономіки сформувало три важливі висновки про перевірки:
– перевірки під час карантину можливі;
– перевірки другої категорії не підпадають під мораторій (за винятком податкових, заборонених окремо);
– перевірки другої категорії не відображаються на Інспекційному порталі inspections.gov.ua.
Інше
«З 1 червня змінюється форма заяв, що подаються для реєстрації ФОП. Це – хороша новина для невеликих інтернет-провайдерів. Адже вони можуть обирати спрощену форму оподаткування», – йдеться у повідомленні на Телеграм-каналі Міністерство цифрової трансформації України.
Як відомо, наказом Міністерства юстиції від 19 травня 2020 року № 1716/5 було затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації – вони почнуть діяти з 1 червня 2020 року і згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії.
У Мінцифрі розповіли, що останніми місяцями виникали суперечки щодо можливості провайдерам-ФОПам, які працюють за КВЕДом 61.90, бути на спрощеній системі оподаткування. Тож міністерство ініціювало зустріч представників державних органів та асоціацій операторів і провайдерів. «Завдяки спільним зусиллям державних органів та ринку відтепер у заяві про реєстрацію ФОП-провайдери можуть окремо позначити, що вони не планують займатись забороненою для ФОП діяльністю», – рапортує Мінцифра.
Варто додати, що Мін’юст застерігав: подання заяв в частині обрання спрощеної системи оподаткування здійснюється з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції відповідного оголошення про можливість обрання спрощеної системи оподаткування шляхом заповнення відповідних сторінок заяв. Іншими словами, з 1 червня 2020 року заяви у зазначеній частині «не працюватимуть» – потрібно дочекатися спеціального оголошення Мін’юсту. До появи такого оголошення як і раніше, у разі виявлення заявником бажання обрати спрощену систему оподаткування слід подавати окрему реєстраційну заяву.
Мін’юст оновлює форми заяв у сфері держреєстрації юросіб, ФОП та громадських формувань.
В новій редакції викладено форми:
1) заяви щодо держреєстрації ФОП (форма 1);
2) заяви щодо держреєстрації юрособи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2);
3) заяви щодо державної реєстрації юрособи – органу влади (форма 3);
4) заяви щодо держреєстрації юрособи – громадського формування (форма 4);
5) заяви щодо держреєстрації відокремленого підрозділу юрособи (форма 5);
6) заяви щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6);
7) заяви щодо держреєстрації громадського формування без статусу юрособи (форма 7);
8) заяви щодо держреєстрації символіки громадського формування (форма 8);
9) заяви щодо держреєстрації всеукраїнського статусу громадського об’єднання (форма 9).
Подаватимуть заяви у сфері держреєстрації юросіб, ФОП та громадських формувань відповідно до нових форм:
– в електронній формі – після доопрацювання програмних засобів, за допомогою яких такі заяви формують у довільній формі, придатній для сприйняття їх змісту, відповідно до відомостей, передбачених для кожного виду заяв, про що на вебсайті Мін’юсту розмістять відповідне оголошення;
– в паперовій формі в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника ПДВ та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій – з дня розміщення на вебсайті Мін’юсту відповідного оголошення про можливість заповнення відповідних сторінок заяв у сфері держреєстрації юросіб, ФОП та громадських формувань;
– без внесення до Єдиного держреєстру юросіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань відомостей про номер телефону та/або адресу електронної пошти засновника/учасника, керівника чи члена керівного органу юрособи – до доопрацювання програмних засобів цього реєстру.
Джерело: наказ Мін’юсту від 19.05.2020 р. № 1716/5, який діятиме з 01.06.2020 р., але не раніше дня його офіційного опублікування.
До відома
Із 2021 року в ПКУ з’являться норми, які визначать контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) та їх оподаткування. Це передбачає Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX.
Податківці у своєму огляді вказують на такі новації щодо КІК:
– запровадять концепції оподаткування прибутку КІК на рівні контролюючої особи – фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії;
– з’явиться обов’язок подавати контролюючим особам звіт про КІК до контролюючого органу;
– обмежать витрати за фінансовими операціями з пов’язаними особами.
Проте не лише оподаткуванням КІК обмежується впровадження кроків Плану дій BEPS.
1. Трансфертне ціноутворення:
Тут удосконалено контроль за трансфертним ціноутворенням з імплементацією положень 8-10, 13 кроків Плану дій BEPS, який стосується:
– контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній;
– правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на такі товари;
– запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting) – відповідно до визначених критеріїв компанії повинні будуть подавати 2 додаткових документа: глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).
2. Міжнародні процедури:
– будуть застосовані процедури взаємного узгодження, що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу тощо;
– реалізують оподаткування прирівняних до дивідендів платежів при здійсненні операцій з нерезидентами.
3. Міжнародне оподаткування:
– будуть вжиті кроки для запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
– запобігатимуть уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв.
Крім того, Законом № 466:
– змінюють з 20 до 25% визначення частки володіння корпоративними правами для терміну пов’язаної особи;
– розширюють термін розумної економічної причини (ділової мети)), внаслідок чого можливе його застосування щодо операцій як з резидентами, так і нерезидентами.
Серед ключових новин в оподаткуванні, що їх привніс Закон № 466, контролери відзначають і зміни в обліку платників податків.
Так, вдосконалюється порядок реєстрації платниками податку на додану вартість.
Надалі належність до великих платників визначатиметься за новими критеріями – сплата виключно податкових платежів у сумі 1,5 млн євро (було 1 млн податкових та митних платежів).
Забезпечується облік фізичних осіб підприємців з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності».
Встановлюється порядок обліку нерезидентів – взяття їх на облік в контролюючих органах здійснюється після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України. У разі акредитації на території України відокремленого підрозділу, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік і його відокремленого підрозділу.
Джерело: Повідомлення пресслужби Державної податкової служби України
Із 23.05.2020 р. діє більшість норми Закону України 16.01.2020 р. № 466-IX, який змінює процедуру адміністрування податків.
В ДПС підготували огляд змін, який вносить цей Закон до ПКУ, зокрема, в частині податкових перевірок.
По-перше, податківців обмежили в можливості вносити зміни до плану-графіка документальних планових перевірок. Тепер допускаються зміни не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі відповідного року (окрім випадків, коли зміни пов’язані зі змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок).
По-друге, збільшено з 3 до 5 років строк перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати ПДФО, військового збору при виплаті зарплати. До того ж податкові органи отримали право під час перевірки отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення.
По-третє, строки давності для обчислення органом ДПС грошових зобов’язань зупинять у випадках, якщо податківці не можуть провести перевірку у зв’язку з:
– відсутністю платників за місцезнаходженням, недопуском платником до перевірки;
– оскарженням наказів на перевірку протягом тривалого часу;
– вилученням документів правоохоронними органами;
– законодавчими заборонами на перевірки (мораторії) або рішеннями судів про заборону проведення перевірок.
По-четверте, удосконалюють порядок оформлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень, зокрема в них наведуть обґрунтування виявлених порушень та детального розрахунку штрафних санкцій.
По-п’яте, підкоригували порядок розгляду заперечень платників податків та винесення ППР, запровадивши їх винесення на розгляд комісій з питань розгляду заперечень контролюючого органу, однією з функцій якої буде дослідження питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення.
Також виключили з переліку підстав для позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді).
Податківці отримали право проводити позапланові перевірки вже перевірених періодів у випадку, якщо отримали від іноземних державних органів інформацію, яка свідчить про наявність порушень. Вони матимуть можливість зупиняти перевірки всіх категорій платників податків, а не лише великих.
До того ж акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Сталося нарешті те, що так багато обговорювали. Закон України»Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX, підписаний Президентом 21 травня, опублікований у парламентській газеті «Голос України» 22 травня. Це значить, що основний масив новацій та змін, яких зазнає ПКУ, набирають чинності вже 23 травня.
Складно не відзначити, що «блискавичне» набрання чинності великим масивом змін може боляче вдарити по бізнесу, адже йому доведеться оперативно переналаштовуватися і зважати на новації. Так, суттєвих змін зазнає ст. 39 ПКУ, яка регулює оподаткування контрольованих операцій. Зокрема, оновляться вимоги до звіту про такі операції, проведення перевірки дотримання платником податків принципу «витягнутої руки». Змін зазнала і ст. 42 ПКУ в частині подання податкової звітності в електронній формі, роботі платника через Електронний кабінет. Зверніть увагу, що розрахунки (у т.ч. розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подають до органів ДПС, прирівняли до податкової декларації. У новій редакції виклали і п. 46.2 ПКУ, який визначає правила подання платниками податку на прибуток річної та квартальної фінансової звітності.
Відкориговано і вимоги до адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, правила щодо оформлення результатів документальних перевірок, умови продажу майна, що перебуває у податковій заставі тощо.
А норми ПКУ щодо штрафів суттєво оновляться. Штраф за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах зросте удвічі: для самозайнятих осіб до 340 грн, а для юридичних осіб – до 1020 грн за перше порушення. Штраф за ведення нерезидентом діяльності через невзяте на облік представництво обійдеться аж у 100 тисяч грн. За помилку в ідентифікаційному коді фізособи чи його незазначення штраф буде 340 грн. Новим буде штраф за порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості. А неподання звіту про контрольовані операції буде «коштувати» 630,6 тис. грн.
Змін зазнали правила стосовно податку на прибуток, ПДФО, ПДВ, податку на нерухомість та плати за землю.
Джерело :Ліга закон ligazakon.net

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 5 — 9 жовтня 2020 р.)

_______________________________________ Праця і заробітна плата Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області розповіло стосовно поновлення на роботі незаконно звільненого. Так, згідно з ч. 7 ст. 235

Підсумки тижня (огляд за 28 вересня — 2 жовтня 2020 р.)

________________________________________ Праця і заробітна плата Облік відпрацьованого часу, який слугує підставою для нарахування зарплати працівникам, ведуть в табелі обліку робочого часу. Відмічають там і дні/години

Підсумки тижня (огляд за 14 — 18 вересня 2020 р.)

Праця і заробітна плата Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюють у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного