Праця і заробітна плата

При вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов’язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, кваліфікації і продуктивності праці

Управління Держпраці у Полтавській області повідомило, що згідно зі ст. 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Критеріїв визначення кваліфікації працівника законодавством про працю не встановлено. При їх визначенні можуть використовуватись критерії, які сукупно характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи, наявність дисциплінарних стягнень чи заохочень тощо.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов’язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов’язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.

Доплати, надбавки і премії оподатковують у тому місяці, в якому здійснені нарахування. Про це нагадують в ГУ ДПС у Запорізькій області.

Винагороди та премії, які мають одноразовий характер, належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, а доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій, – до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2, 2.3 Інструкції № 5).

А якщо нараховують зарплатну виплату за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, то її відображають у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 1.6.2 розд. 1 Інструкції № 5).

________________________________________

Податок на додану вартість

ДПС роз’яснила порядок формування податкового кредиту з ПДВ у випадку, коли платник отримує від контрагента послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, вартість яких визначається за показниками приладів обліку. Причому такий контрагент не реєструє відповідні податкові накладні в ЄРПН.

Якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, а рахунок, виставлений постачальником, містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер постачальника послуг, то на підставі такого рахунку отримувач послуг може визнати податковий кредит. І податкова накладна для цього не потрібна.

Але платник не може включити до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суми ПДВ на підставі рахунків за надані послуги, які були виставлені постачальником за показниками приладів обліку, за попередні звітні (податкові) періоди.

Якщо платник ПДВ вчасно не включив суми ПДВ до складу податкового кредиту на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можна включити до складу податкового кредиту лише шляхом подання уточнюючих розрахунків. Причому уточнюються декларації за звітні періоди, в яких виникло право на податковий кредит, за правилами, встановленими ст. 50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ).

Джерело: ІПК ДПСУ від 07.10.2020 р. № 4155/ІПК/99-00-05-06-02-06

Податкова накладна (далі – ПН) складається окремо на кожне постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата

Консультанти податкового відомства розглянули питання щодо заповнення ПН якщо в один день отримано кошти на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) та було здійснено відвантаження товарів на суму меншу, ніж отримана попередня оплата, і нагадали про наступне.

Податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

У разі, якщо отримана попередня оплата (аванс) та постачання товарів здійснювалось за одним договором, постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну на усю суму такої попередньої оплати, в якій визначити номенклатуру товарів у відповідності з умовами договору.

Джерело: ІПК ДПС від 03.09.2020 р. № 3679/ІПК/99-00-05-06-02-06

ДПС нагадала, що у разі здійснення операції зі ввезення товарів на митну територію України підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є митна декларація з урахуванням аркушу корригування, який є невід’ємною частиною відповідної митної декларації.

Датою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями з ПДВ згідно з п. 187.8 ПКУ.

Джерело: ІПК ДПСУ від 07.10.2020 р. № 4150/ІПК/99-00-05-06-02-06

У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування може бути складений та зареєстрований в ЄРПН тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, з дати складання якої не минуло більше як 1095 календарних днів, у тому числі у разі, якщо реєстрацію в ЄРПН такої податкової накладної зупинено.

Джерело: ІПК ДПСУ від 16.09.2020 р. № 3874/ІПК/99-00-05-06-02-06

Очима податківців оподаткування ПДВ операції з реалізації (продажу) подарункових сертифікатів через компанію-посередника виглядає так:

– передача подарункового сертифіката компанії-посереднику є операцією з постачання товарів;

– податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання подарункового сертифіката компанії-посереднику визначаються на дату передачі подарункового сертифіката;

– оскільки подарунковий сертифікат може бути виготовлений, зокрема з паперу чи пластику та містити магнітну стрічку, то у податковій накладній, складеній на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з постачання подарункового сертифіката, зазначається код згідно з УКТ ЗЕД та номенклатура безпосередньо подарункового сертифіката;

– на дату фактичного постачання кінцевому споживачу товарів в обмін на подарунковий сертифікат «емітент сертифікату» має визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій, зокрема, зазначити код згідно з УКТ ЗЕД та номенклатуру безпосередньо поставленого кінцевому споживачу товару.

Джерело: ІПК ДПС України від 07.09.2020 р. № 3743/ІПК/99-00-05-06-02-06

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Кошти, отримані фізичною особою на відрядження, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови дотримання таких вимог:

– наявність документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає;

– наявність підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання, страхових полісів тощо.

Також не є об’єктом оподаткування витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізособи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. А для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

В іншому випадку, або у разі якщо засновник товариства не є членом керівних органів цього товариства, то з метою оподаткування сума відшкодованих йому витрат на відрядження та добових витрат включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Джерело: ІПК ДПС України від 14.09.2020 р. № 3832/ІПК/99-00-04-05-03-06

Головне управління ДПС в Одеській області нагадало, що за пп. 170.1.6 ПКУ суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації. Роблять в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.

Наказом №497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).

Відповідно до пп. 49.18.2 ПКУ податковий розрахунок за базовий звітний (податк овий період), що дорівнює календарному кварталу, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації, відповідно до ст.119-1 ПКУ, рієлтер несе відповідальність: це тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення. Ці ж дії, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу 1360 гривень за кожне таке порушення.

________________________________________

Єдиний податок

ФОП-єдинники І-ІІІ групп (окрім платників ПДВ) починаючи із 01.01.2021 року зможуть вести облік доходів у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Водночас ФОП платники єдиного податку ІІІ групи – платники ПДВ вестимуть облік доходів у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Саме так Законом № 786 відкоригували порядок ведення обліку доходів для ФОПів.

Також для ФОПів та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, Закон № 786 дає можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через Електронний кабінет.

Тому фактично скасовується вимога обов’язкового ведення книги обліку доходів для ФОП – платників єдиного податку І-ІІІ груп, а також її реєстрація в ДПС.

Це дало привід Мінфіну розробити проект наказу, яким визнають таким, що втратив чинність, наказ Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579, яким і затверджені форми книг обліку доходів.

Зважайте, що ФОП, які не вестимуть книгу обліку з 1 січня 2021 року у зв’язку з запровадженням ведення обліку доходу в довільній формі, мають її зберігати ще 3 роки.

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Про це нагадали податківці ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники не пізніше 20 лютого поточного року подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

А от площі земельних ділянок щодо яких договори оренди не укладені або укладені, але не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, не включаються до об’єкта оподаткування єдиним податком.

Одним із нововведень цього року стало розширення кола єдинників, які зобов’язані сплачувати земельний податок.

Група народних депутатів зареєструвала проект Закону про внесення змін до ПКУ щодо спрощення реєстрації новостворених суб’єктів платниками єдиного податку та податку на додану вартість (№ 4244 від 21.10.2020 р.). Автори сподіваються досягти пришвидшення і здешевлення процедур відкриття бізнесу.

Передбачається скасувати механізм подання трьох окремих заяв, необхідних для відкриття бізнесу і початку господарської діяльності новоствореною юрособою або ФОПом, звести штучно розділені процедури реєстрації суб’єктів господарювання та їх реєстрації платниками єдиного податку (далі – ЄП) та ПДВ у єдину просту, зрозумілу і прозору реєстраційну процедуру.

Відповідно реєстраційні заяви про реєстрацію як платника ПДВ і обрання спрощеної системи оподаткування замінять офіційними відомостями про наміри новостворених суб’єктів набути статус платника ПДВ та/або платника ЄП, що на етапі державної реєстрації будуть зазначати у загальній базовій заяві про реєстрацію. Їх будуть вносити до Єдиного держреєстру і на їх підставі податковий орган здійснюватиме реєстрацію новоствореного суб’єкта господарювання як платника ПДВ та/або ЄП.

Це дозволить фізичним особам, які реєструються у якості підприємця, вже з першого дня реєстрації працювати як платник ЄП першої або другої групи.

________________________________________

Бухгалтерський облік

Мінфін розробив проект наказу «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».

Його мета – привести у відповідність до МСФЗ для малих та середніх підприємств відображення у бухобліку господарських операцій, пов’язаних з орендою.

Пропонують нову редакцію НП (С)БО 14 «Оренда». Але водночас підкоригують ще декілька нормативів:

1. В НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» приберуть згадку про «право на оренду приміщень» із норми, яка вказує вести бухоблік нематеріальних активів щодо кожного об’єкта за групою «права користування майном».
2. В Інструкції про застосування Плану рахунків також буде декілька косметичних правок, пов’язаних із зміною понять фінансової та операційної оренди.

Мінфін підготував зміни до Методрекомендацій з бухобліку для суб’єктів держсектору. Проект відповідного наказу представили громадськості.

Зміни внесуть до Методрекомендацій з бухобліку основних засобів, запасів та щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Пропонується:

– вилучити норму, яка встановлює вартісні критерії для основних засобів. Вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА, можна буде установлювати самостійно. Зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу МНМА, розглядатиметься як зміна облікових оцінок. У зв’язку із зміною вартісних ознак зміни в бухобліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не проводитиметься;

– скоротити кількість документів з обліку запасів;

– надати можливість розробляти власні форми для оформлення господарських операцій з надходження, руху та вибуття запасів відповідно до галузевих особливостей;

– визначати розпорядчим документом про облікову політику види звітних сегментів та їх пріоритетності; вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА; строки корисного використання груп довгострокових біологічних активів.

Мінфін вніс корективи у назви майже всіх стандартів бухобліку, додавши до них слово «національні».

Зміни внесені наказом Мінфіну від 29.09.2020 р. № 588, який містить й певні уточнення та доповнення до НП(С)БО.

Зокрема, в НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»:

– прибрали згадку про заборгованість засновників з формування статутного капіталу із статті «Поточна дебіторська заборгованість»;

– передбачили, що у статті «Неоплачений капітал» відображають суму заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Суми за цією статтею вираховують під час визначення підсумку власного капіталу;

– форму № 1-мс після позиції «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» доповнили новою позицією «Неоплачений капітал».

У НП(С)БО 17 «Податок на прибуток» уточнили, що відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображаються в балансі окремими статтями необоротних активів і довгострокових зобов’язань за недисконтованою сумою, що підлягає відшкодуванню або сплаті.

________________________________________

Банківська діяльність

У Нацбанку констатують поширення проблеми арешту коштів на рахунках громадян через кредитну заборгованість, несплачені штрафи, аліменти тощо. Йдеться про рахунки, на які зараховується заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога чи інші передбачені законодавством соціальні виплати. У своїх скаргах споживачі називають такі рахунки «спеціальними» та апелюють до законів, що забороняють накладати арешт на кошти, які перебувають на таких рахунках.

У НБУ вказують, що документ, який підтверджує законність арешту коштів, – це постанова виконавця про арешт коштів боржника, яка виноситься на підставі виконавчих документів, перелік яких визначений у ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду. Також арештувати кошти можуть через заборгованість зі сплати аліментів чи штрафів. Це передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати – це так звані кошти цільового призначення. Але банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Це регламентується Інструкцією № 492.

Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточними, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника. Саме тому, що немає технічної можливості розділити цільові кошти та «звичайні».

Якщо ж банк відкрив вам окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень, то банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.

Але це не означає, що з грошей цільового призначення не можуть стягуватися відрахування на погашення боргу за кредитом, штрафами чи аліментами.

Стягнення з цільових виплат боржника здійснюють підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які власне нараховують зарплату, пенсію, стипендію тощо на підставі документів від виконавців. Це визначено статтею 69 Закону України «Про виконавче впровадження».

Загальний розмір відрахувань із заробітної плати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20 до 50 відсотків. Тобто на банківський рахунок надходить сума, з якої роботодавець (установа, організація тощо) вже утримав кошти на погашення боргу.

Що ж тоді називають спеціальними рахунками, з яких заборонено стягувати заборгованість? Законодавство справді забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання. Але йдеться про рахунки, відкриті згідно з нормами законів про комунальні послуги. Простіше кажучи, рахунки зі спеціальним режимом використання – це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

Якщо державний чи приватний виконавець наклав арешт на рахунок із цільовими коштами, вам необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо.

Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, ви маєте право оскаржити винесену державним чи приватним виконавцем постанову про арешт коштів у судовому порядку.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Головне управління ДПС у Запорізькій області інформує, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

– між собою – у розмірі до 10000 грн уключно;

– з фізичними особами – у розмірі до 50000 грн уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризикорієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ Положення № 148.

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області повідомляють, що у разі використання суб’єктом господарювання реєстратора розрахункових операцій, який вичерпав свій строк експлуатації, передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.

Так, пунктом 2 Порядку № 601, визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.

Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону про РРО.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком № 11.

Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону про РРО.

Тобто, подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону про РРО та тягне накладення фінансових санкцій згідно з його п. 1 ст. 17, які тимчасово до 01 січня 2021 року застосовуються в таких розмірах:

– за порушення, вчинене вперше – 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону про РРО, товарів (робіт, послуг);

– за кожне наступне вчинене порушення – 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону про РРО, товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідно до ст. 155-1 КпАП за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф в розмірі від 34 до 85 грн на осіб, які здійснюють розрахункові операції, та на посадових осіб – від 85 до 170 грн.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 85 до 170 грн і на посадових осіб – від 170 до 340 грн.

________________________________________

Приватні підприємці

В ГУ ДПС у Луганській області нагадають, що після держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа продовжує обліковуватися в контролюючих органах як фізособа – платник податків, яка отримувала доходи від здійснення підприємницької діяльності (пп. 6 п. 11.18 Порядку № 1588).

Навіть попри держреєстрацію (реєстрацію) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізособи або внесення до Держреєстру запису про припинення такої діяльності фізособою, це не припиняє зобов’язань, які виникли під час підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (пп 65.10.4 ПКУ).

За погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу стосовно ФОП або фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідає така фізособа (пп. 97.4.3 ПКУ).

Аналогічно при держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа виконує обов’язки і несе відповідальність, передбачену для платника ЄСВ, у частині діяльності, яка здійснювалася ним як підприємцем (ч. 4 ст. 6 Закону про ЄСВ).

Податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення (ст. 102 ПКУ), а строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки з ЄСВ, а також штрафів та нарахованої пені не застосовують (ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що починаючи з 1 січня 2021 року, самозайняті особи, в залежності від обраної системи оподаткування, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:

– фізичні особи-підприємці на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару;

– фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Причому, ведення обліку може здійснюватися такими особами в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначається Мінфіном. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Мінфіном залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом № 481.

ФОП – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

ФОП – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Таким платникам дозволятиметься ведення обліку у паперовому або в електронному вигляді.

При веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів за період (це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі – паперових зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel). Також платники можуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ) за формами, затвердженими Наказом № 579.

Зміни щодо форми обліку доходів самозайнятими особами, не скасовують обов’язку для всіх платників податків дотримуватися вимог п.п. 44.1 та 44.3 ПКУ, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання.

Тому інформація про місячні обороти, яку самозайнята особа буде з 1 січня 2021 року заносити до довільного реєстру, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період.

Для платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, продовжують діяти всі вимоги ПКУ щодо обліку податку на додану вартість.

Можливість ведення обліку доходів і витрат в електронній формі через Електронний кабінет для фізичних осіб на загальній системі оподаткування та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, буде впроваджено ДПС після затвердження Мінфіном типових форм, за якими здійснюватиметься облік доходів і витрат такими платниками податків.

________________________________________

Інше

Офіс великих платників податків ДПС повідомляє, що 14.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 № 905-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно». Як ми вже інформували, Законом доповнено перелік осіб, які не можуть бути платниками туристичного збору.

Так платниками туристичного збору не можуть бути також особи, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування.

Також цим Законом, визначено, що при обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 38.6 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що відповідно до п. 87.3 ПКУ не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

– майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

– майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

– майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

– кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

– майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

– майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

– кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти фізособи – підприємця, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою ФОП.

Джерело: Ліга Закон