Праця і заробітна плата
Як відомо, уряд планує збільшити уже найближчим часом розмір мінімальної зарплати. Але на думку бізнес-спільноти Європейської Бізнес Асоціації, озвучену на сайті ЄБА, такі плани є тривожним сигналом про курс, взятий на збільшення податкового навантаження на оплату праці. На думку цієї спільноти, «зазначений хибний напрям не тільки не призведе до відчутних позитивних наслідків для бізнесу та громадян, водночас, навпаки – здатен спричинити погіршення існуючої ситуації».
Також існують побоювання, що збільшення податкового тиску на оплату праці, та ще й в період економічної кризи, стимулюватиме зростання сектору «тіньових» заробітних плат. А збільшення «тіньового» сектору створить неконкурентні умови для сумлінних платників податків, а у гіршому випадку – ще й призведе до посилення тиску на сумлінних платників з боку державних органів.
І в поточній діяльності, і в критичних ситуаціях більше інформації щодо ефективної практики бухгалтерського та податкового обліку можна почерпнути в професійному рішенні для бухгалтера – одному інструменті із безліччю можливостей для бухгалтера та аудитора. Спробуйте прямо зараз і отримуйте рішення на свої питання.
Отже, внаслідок збільшення податкового навантаження на оплату праці можна очікувати зменшення офіційної зайнятості, скорочення витрат на оплату праці та, врешті-решт, скорочення бюджетних доходів. Тож навряд такі наслідки можна вважати позитивними, наголошують в ЄБА.
________________________________________
Податок на додану вартість
ДПС пояснила порядок визнання податкового кредиту ПДВшниками-касовиками, які починаючи з 23.05.2020 р. здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку. Тобто, йдеться про визнання податкового кредиту за податковими накладними, з дати складання яких минуло 1095 днів.
Завдяки змінам, запровадженим Законом № 466, касовики тепер мають право включити до податкового кредиту суми вхідного ПДВ зі старих (складених понад 3 роки тому) зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних у звітному періоді, у якому відбулась оплата або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) їм товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 к. дн. із дати оплати (списання коштів із банківського рахунка (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій).
Отже, в зазначеному випадку платники ПДВ, які застосовують касовий метод, мають право включити суми ПДВ, зазначені у відповідних податкових накладних, до складу податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому було здійснено оплату. Таке право зберігається протягом 60 к. дн. з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).
Причому це стосується й випадків, коли 1095-денний термін з дати складання відповідної податкової накладної сплив до дати набрання чинності Законом № 466.
Джерело: ІПК ДПСУ від 15.07.2020 р. № 2896/6/99-00-05-06-02-06/ІПК
Полтавські податківці нагадали, що день анулювання ПДВ-реєстрації особи є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ та останнім днем, коли платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з податку. Отже, в день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа ще має право складати та реєструвати податкові накладні.
Нагадали контролери й про обов’язок платника, ПДВ-реєстрація якого анулюється, нараховувати ПДВ-зобов’язання за залишками активів, суми «вхідного» ПДВ за якими були включені до податкового кредиту, але які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (п. 184.7 ПКУ).
Такі ПДВ-зобов’язання нараховують в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації.
Щоправда, це не стосується випадків анулювання ПДВ-реєстрації внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Дніпропетровські податківці нагадали про зміни, які Закон № 466 уніс до ст. 43 ПКУ щодо умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.
Відповідно до нової редакції п. 43.3 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Щоправда, це не стосується повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються контролерами на підставі поданої декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку.
Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) платник податків подає у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
– на поточний рахунок платника податків в установі банку;
– на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
– повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ПКУ).
Інші напрямки повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені ПКУ не визначені.
Пунктом 43.41 ПКУ встановлено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 2001.5 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ. Лише якщо такий рахунок відсутній на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів, кошти повертають на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Також Законом № 466 п. 43.41 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, у разі ввезення товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.
Дніпропетровські податківці нагадали, що анулювання ПДВ-реєстрації відбувається, зокрема якщо платник ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.
Це прописано у пп. «г» п. 184.1 ПКУ.
Отже, якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання, але наявні обсяги придбань, за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання його ПДВ-реєстрації відсутні.
________________________________________
Податок на прибуток
Представники ДПС переконані, що для цілей амортизації у податковому обліку не враховується переоцінка (уцінка, дооцінка) (зменшення корисності) основних засобів (далі – ОЗ).
У періоді проведення зменшення корисності ОЗ платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких ОЗ, включених до витрат звітного періоду.
Така різниця відображається у рядку 1.1.1.1 додатка РІ Декларації з податку на прибуток.
Джерело: ІПК ДПСУ від 01.07.2020 р. № 2640/6/99-00-05-05-02-06/ІПК
Якщо платник податку на прибуток ліквідується (у т.ч. до закінчення першого податкового (звітного) періоду), його останнім податковим (звітним) періодом вважають період, на який припадає дата ліквідації. Це правило зафіксовано у пп. 137.4.3 ПКУ.
Зрозуміло, що коли чекати закінчення такого останнього податкового періоду (відповідного кварталу чи року), цілком може виявитися, що подати декларацію буде просто неможливо.
І ось податківці вчергове роз’яснили: чи може платник податку подати свою останню (ліквідаційну) прибуткову декларацію ще до закінчення звітного (податкового) кварталу (року), якщо дата ліквідації припадає на початок або середину такого періоду, та яку фінансову звітність при цьому подають.
Констатуємо, що їх висновки не змінилися:
1) якщо дата ліквідації припадає на початок або середину звітного (податкового) кварталу (року), платник податку на прибуток підприємств може подати останню (ліквідаційну) декларацію починаючи з дня внесення запису про ліквідацію до Єдиного держреєстру, тобто до закінчення такого звітного (податкового) кварталу (року), але у будь-якому випадку не пізніше строків встановлених п. 49.18 ПКУ;
2) додатком до такої декларації та її невід’ємною частиною є комплект річної фінансової звітності (за період з початку року по дату ліквідації), у т.ч. ліквідаційний баланс.
________________________________________
Єдиний податок
Якщо єдинник бажає встановити програму лояльності, наприклад, уклавши договір с банком про зарахування покупцю бонусів за розрахунки карткою, то йому, перш за все, необхідно подбати про наявність у чеку РРО усіх обов’язкових реквізитів. Зокрема, обов’язково повинні бути вказані форма оплати та загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг).
Такий вердикт податківців по відповідному запиту платника єдиного податку.
При цьому, чек може містити і додаткову інформацію (у т.ч. про знижки та бонуси) та от «технічну реалізацію» такого роду програм лояльності слід погоджувати саме з обслуговуючим банком – підкреслюють у
Докладніше розібратися із застосовуванням РРО та платіжних терміналів допоможе матеріал видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН «Інтернет-магазин: як оформити розрахунки».
А от щодо суми, яка поповнить склад доходів єдинника, контролери уточнюють – включається загальна сума грошових коштів, що надійшла на розрахунковий рахунок у звітному періоду, окрім «транзитних» коштів
Джерело: ІПК ДПС України від 10.07.2020 р. № 2774/6/99-00-07-05-01-06/ІПК
Не сплачують земельний податок платниками єдиного податку першої – третьої груп за земельні ділянки, які вони використовують для провадження госпдіяльності.
Однак із 01.07.2020 р. така пільга не поширюється на випадки діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, які знаходяться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку). Відповідна норма закріплена у пп. 4 п. 297.1 ПКУ, який оновлений із 01.07.2020 р.
Тому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 р. мають сплачувати податок за землю, в зв’язку з внесеними законодавчими змінами, подають звітну податкову декларацію з плати за землю (якщо така не подавалась з початку року), або проводять уточнення даних річної податкової декларації, поданої на початку року, не пізніше 20.08.2020 р.
Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Хмельницькій області.
________________________________________
Акцизний податок
Представники ДПС уточнили, яка відповідальність загрожує платнику акцизного податку, якщо в акцизній накладній він невірно зазначить акцизний склад (у т. ч. пересувний), на який фізично відвантажене (отримане) пальне або спирт етиловий.
За словами податківців, якщо в акцизній накладній невірно вказано реквізити акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне / спирт етиловий, то особа, яка склала таку акцизну накладну, повинна скласти розрахунок коригування з кодом виду коригування «2».
Після реєстрації в ЄРАН такого розрахунку, платник має скласти та зареєструвати в ЄРАН нову акцизну накладну з правильними реквізитами, при цьому дата складення такої нової акцизної накладної має відповідати даті складення помилкової накладної, а порядковий номер має відповідати поточній нумерації.
Тут головне вписатись у граничні строки такої реєстрації.
Тобто, якщо нова акцизна накладна, складена з метою виправлення, зареєстрована в ЄРАН з порушенням граничного терміну, до платника акцизного податку застосовується фінансова відповідальність, передбачена п. 1202.1 ПКУ, в залежності від кількості календарних днів порушення терміну реєстрації.
Нагадаємо: відповідно до п. 1202.1 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних в ЄРАН, встановлених ст. 231 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірах від 2 % до 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального / спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних, в залежності від кількості днів, на які порушені терміни реєстрації.
________________________________________
Бухгалтерський облік
Мінфін видав інформаційне повідомлення щодо ставки дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань.
Зокрема, йдеться про ставка дисконту, яка базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), яку використовують в операціях з аналогічними активами та зобов’язаннями. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.
Як правило, ставка дисконтування складається з трьох складових:
1) відсоткова ставка на позикові кошти – це та винагорода, яку отримав би кредитор, якби надав у користування на певний строк певну суму коштів;
2) відсоткова ставка кредитного ризику – ризик, який враховує кредитор у разі неповернення позиченої суми;
3) очікувана процентна ставка інфляції.
Визначають дисконтовану суму майбутніх платежів в кожному конкретному випадку на підставі аналізу первинних документів та сутності господарської операції, з урахуванням умов договору, положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та НП(С)БО.
Також Мінфін наводить практичні аспекти визначення ставки дисконтування безвідсоткової довгострокової дебіторської заборгованості та безвідсоткових довгострокових зобов’язань.
Визначення ставки дисконтування на рівні ринкової ставки відсотка, яка використовується в операціях з аналогічними активами: якщо підприємство регулярно, постійно користується позиками від фінансових та банківських установ, для ставки дисконту тільки за такими чи подібними позиками можливо брати відсоткову ставку, за якими отримуються такі позики цим підприємством. Про рівень ринкових ставок у певний період свідчать також статистичні дані банків оприлюднені на офіційному вебсайті НБУ.
Якщо ринкову ставку відсотка визначати проблематично, можна брати ставку відсотка на можливі позики, які може отримати конкретне підприємство. Наприклад, підприємство може взяти позику (кредит) в конкретному банку і в такому випадку для визначення ставки дисконту можливо брати ставку кредиту в конкретному банку.
У разі відсутності зазначеної інформації під час розрахунку планових показників грошових потоків можуть застосовуватись ставки, які визначаються на основі безризикової ставки, скоригованої на ризики, пов’язані з такою заборгованістю. У якості безризикової ставки може бути використана ставка дохідності за облігаціями внутрішнього державного займу, ставка відсотка за інвестиціями або банківськими депозитами на аналогічний термін і на аналогічних умовах.
Замість ставки на можливі позики можна взяти ставку, розраховану за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. Така ставка показує середню дохідність, яку очікують власники (інвестори) підприємства, вкладаючи в нього кошти.
________________________________________
Звітність
Починаючи зі звіту за 2020 рік Держстат уводить оновлену форму статзвіту № 1-підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства».
Його подаватимуть підприємства відповідно до затвердженої методології щорічно не пізніше 28 лютого.
Одночасно втратять чинність попередні дві форми № 1-підприємництво (річна) та № 2– підприємництво (річна), затверджены наказом Держстату від 26.07.2018 р. № 160.
Джерело: наказ Держстату від 22.07.2020 р. № 223.
________________________________________
Готівкові розрахунки
Податківці запевняють – усі покупці матимуть змогу перевіряти видані програмними РРО чеки.
Якщо чек виданий ПРРО в період його роботи в режимі офлайн – це не стане перепоною. Адже інформація про це буде доступна в Електронному кабінеті після відновлення онлайнового режиму роботи ПРРО.
До того ж, «офлайновий» чек міститиме спеціальну позначку.
Докладніше про «Програмні РРО» можна дізнатися з модуля Ситуації.
Джерело: роз’яснення ДПС із категорії 109.24 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)
Податківці нагадали, що Наказом № 306, який набирає чинності 01.08.2020 р., внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів (далі – Положення №13), зокрема, змінено заголовок та окремі норми викладено в новій редакції.
Так, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення №13 в редакції Наказу №306 фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13.
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:
– найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);
– назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (рядок 2);
– адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. 20-ОПП (рядок 3);
– для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з ПКУ; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
– для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки, перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
– якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
– код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
– цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);
– назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9);
– ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);
– ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);
– сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);
– вид операції (рядок 13);
– реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);
– напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);
– підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);
– підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);
– позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);
– загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);
– для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);
– для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
– заокруглення (рядок 22);
– до сплати (рядок 23);
– фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24);
– QR – код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО (рядок 25);
– для касового чека, що створюється ПРРО:
а) позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек ПРРО (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27);
б) заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 28);
в) фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29);
г) напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
________________________________________
Пенсійне і соціальне забезпечення
До платників ЄСВ на період карантину не застосовують штрафи та не нараховують пеню за неповну сплату або несвоєчасну сплату сум ЄСВ і несвоєчасне подання звітності з ЄСВ. Проте відсутня аналогічна норма щодо звільнення від адмінвідповідальності за зазначені порушення.
Таким чином, в ДПС видали нове роз’яснення та розмістили його в підкатегорії 201.09 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Вони знову нагадали, що за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по ЄСВ, до посадових осіб підприємств, установ застосовують штрафи відповідно до ст. 165 прим. 1 КпАП. Але цього разі податківці помітили, що жодних звільнень від адмінштрафів на час карантину згадана норма із КпАП не містить.
Проте тимчасово штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовують за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину:
– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують ЄСВ (авансових платежів);
– несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом про ЄСВ, до контролюючих органів.
________________________________________
Сільське господарство
ДПС роз’яснила порядок обкладення податком на прибуток та ПДВ коштів, які надходять сільгоспвиробникам із держбюджету як відшкодування вартості закупленої у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання.
За словами контролерів, положення ПКУ не передбачають коригувань фінрезультату до оподаткування на суму таких надходжень. Тож, такі операції відображають під час формування фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта обкладення податком на прибуток згідно з правилами бухобліку.
Під час отримання сільгоспвиробником державних коштів як часткове відшкодування вартості сільськогосподарської техніки й обладнання об’єкт обкладення ПДВ не виникає, та, відповідно, до бази оподаткування ПДВ такі кошти не входять.
Джерело: ІПК ДПСУ від 06.07.2020 р. № 2705/6/99-00-05-05-02-06/ІПК
________________________________________
Зовнішньоекономічна діяльність
Держмитслужба затвердила Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД). Йдеться про наказ від 14.07.2020 р. № 256.
Пояснення до УКТ ЗЕД містять:
– тлумачення змісту позицій УКТ ЗЕД, терміни, короткі описи товарів і галузі можливого застосування цих товарів;
– класифікаційні ознаки та конкретні переліки товарів, що включені або виключені з тих чи інших товарних позицій;
– методи визначення різних характеристик товарів та іншу інформацію, яка є необхідною для однозначного віднесення конкретного товару до певної товарної позиції УКТ ЗЕД.
Пояснення включають основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД. Зокрема, згідно із правилом № 1 назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.
Нагадаємо, що із 3 липня діє новий Митний тариф України. Для правильної класифікації товарів розроблені Перехідні таблиці від УКТЗЕД 2012 р. до УКТЗЕД версії 2017 року, які затверджені наказом Державної митної служби від 01.07.2020 р. № 234.
________________________________________
Інше
ДПС оприлюднила оновлений довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 27.07.2020 р.).
У вказаному довіднику маємо нові позиції:
– 715 «ПТКС»;
– 716 «ВАГОН».
Тип об’єкта оподаткування слід вказувати в колонці 3 табличної частини форми № 20-ОПП.
Повідомлення про об’єкти оподаткування чи об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадять діяльність, за формою № 20-ОПП подають протягом 10-ти робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).
Починаючи з 23.05.2020 р. з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) ДК 018-2000, які використовують за призначенням у госпдіяльності суб’єкти господарювання, основну діяльність яких класифікують у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та їх не здають власники в оренду, лізинг, позичку. Йдеться про оновлений пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ завдяки уже відомому Закону № 466.
У попередній редакції норма виключала з об’єктів оподаткування податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у т. ч. без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості. Це давало можливість застосовувати преференцію і до об’єктів нерухомості, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.
Тепер для застосування звільнення від оподаткування об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам:
– будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) ДК 018-2000;
– будівля промисловості має використовуватися протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у госпдіяльності;
– основний вид діяльність має класифікуватись у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;
– будівля промисловості (у т. ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не повинна бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.
Джерело: лист ДПС від 10.07.2020 р. № 11410/7/99-00-04-03-03-07.
Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у т. ч. постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Відповідна норма закріплена у п. 64.5 ПКУ із 1 липня 2020 року. Зміни внесені Законом № 466.
Вказані нерезиденти подають відповідну заяву до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу.
Нерезиденти, які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, зобов’язані подати відповідну заяву до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні.
Ті із нерезидентів, які відкривають рахунки в банках України, подають заяву до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок до відкриття рахунку в Україні.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви.
Якщо контролюючий орган за результатами податкового контролю встановить ознаки ведення нерезидентом госпдіяльності на території України без взяття на податковий облік, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючий орган призначить перевірку такої діяльності.
Джерело: повідомлення ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
________________________________________
До відома
Середня номінальна зарплата штатного працівника у червні 2020 р. становила 11579 грн, що у 2,5 раза вище рівня мінімальної зарплати (4723 грн).
Порівняно із травнем розмір середньої номінальної зарплати збільшився на 9,8%, а за останні 12 місяців (відносно червня 2019 р.) – на 7,4%.
Уже традиційно найвища зарплата у м. Києві – 16393 грн, а найнижча у Чернівецькій області – 9504 грн.
Найбільші зарплати уже тривалий час спостерігається у сферах «Інформація та телекомунікації» – 18926 грн та «Фінансова та страхова діяльність» – 19324 грн.
Джерело: ЛІГА ЗАКОН