Праця і заробітна плата
В Державному центрі зайнятості звертають увагу на той факт, що карантинні обмеження зумовили додатковий попит на нестандартні режими праці, зокрема, неповну зайнятість. Тому пояснили нюанси регулювання роботи на умовах неповного робочого часу.
- При встановленні неповного робочого часу оплату праці провадять пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Якщо укладено трудовий договір про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, тоді умова про оплату праці на рівні не нижче мінімально зарплати виконується пропорційно до виконаної норми праці.
- Усі, хто працюють неповний робочий час, мають право на відпустку, як і зайняті повний робочий час.
Проте до стажу роботи, який дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховують час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (ч. 2 ст. 82 КЗпП). Для працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу, тривалість їхньої роботи напередоднi святкових i неробочих днiв не скорочується.
- Неповний робочий час можна запровадити при прийнятті на роботу або згодом, за угодою сторін трудового договору або з ініціативи роботодавця. Його можуть встановлювати на певний період (на визначений строк) або без обмеження строком, про що обов’язково зазначають в наказі про переведення на неповний робочий час.
- Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час – підстава для штрафу у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (ст. 265 КЗпП). При цьому не важливо, на скільки годин було оформлено зменшення робочого часу.
- Неповний робочий час не рекомендують застосовувати одночасно з іншими нестандартними формами організації праці. Зокрема, не застосовується ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
- Законодавство не обмежує коло осіб, які мають право працювати на умовах неповного робочого часу. Однак роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час на прохання таких працівників:
– вагітної жінки;
– жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі таку, що перебуває під її опікою;
– жінки, що доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку;
– батька, який виховує дітей без матері (зокрема, у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
– опікунів (піклувальників);
– одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів;
– жінки в період перебування у відпустці для догляду за дитиною. Це право поширюється також на батька дитини, інших родичів, які фактично доглядають за дитиною в період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною;
– осіб з інвалідністю незалежно від групи інвалідності;
– осіб похилого віку.
- Роботодавець зобов’язаний нараховувати ЄСВ за основним робочим місцем працівника у розмірі не меншому, аніж від мінімальної зарплати. Якщо ж база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
Середня номінальна зарплата штатного працівника у листопаді 2020 року становила 11987 грн. Це у 2,4 раза вище рівня мінімальної зарплати (5000 грн). Порівняно із вереснем розмір середньої номінальної зарплати зменшився на 1,5%, а за останні 12 місяців (відносно листопада 2019р.) збільшився на 12,2%. Такими є дані Дерстату.
Найвищі зарплати фіксують у сфері «Інформація та телекомунікації» – 21079 грн, а найнижчі – й сфері тимчасового розміщування й організації харчування (6331 грн).
Якщо розглядати розміри зарплат по регіонам, то найвищі зарплати у м. Києві (17582 грн), а найнижчі – у Чернігівській області (9615 грн).
Починаючи із 12 грудня середню зарплату для відпускних обчислюють за оновленими правилами. Із цієї дати працюють зміни до Порядку № 100, які внесені постановом КМУ від 09.12.2020 р. № 1213.
Тепер Мінекономіки видало роз’яснення щодо порядку обчислення середньої зарплати у зв’язку з набранням чинності постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1213.
По-перше, якщо дата початку події, з якою пов’язаний розрахунок середньої зарплати, відбулася до 11.12.2020 року (включно), то застосовують попередні правила із Порядку № 100. Якщо ж дата початку події, з якою пов’язаний розрахунок середньої зарплати, припадає на 12.12.2020 року і пізніше, то необхідно застосовувати положення Порядок № 100 з урахуванням змін, внесених постановою № 1213.
Практично це означає, що середній заробіток для відпусток, які починаються із 12.12.2020 року, рахуємо за новими правилами.
По-друге, виключено норму щодо застосування коефіцієнту коригування при обчисленні середньої зарплати при підвищенні тарифних ставок (посадових окладів) у розрахунковому періоді чи у періоді збереження середньої зарплати.
Тобто, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), наприклад з 1 січня 2021 року, всі виплати, які враховують при обчисленні середньої зарплати враховують у тому розмірі, в якому вони нараховані без застосування коефіцієнта підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
При цьому, підстав для перерахунку середньої зарплати, яка зберігалася за працівниками до 12.12.2020 року і була нарахована з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), немає, але в подальшому її розмір коригуватися не буде.
Також в роз’ясненні наведено приклади розрахунку:
– середньої зарплати виходячи з виплат за два календарні місяці роботи працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців;
– середньої зарплати, якщо в розрахунковому періоді нараховувалися премії та інші виплати, які виплачують за два місяці або більш тривалий період;
– середньої заробітної плати, виходячи з посадового окладу чи розміру мінімальної зарплати.
Добові для відряджень по Україні встановлено в розмірі не більш ніж 0,1 розміру мінзарплати, визначеної станом на 1 січня податкового року, за кожен день відрядження: у 2021 році – не більш ніж 600 грн за добу (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).
Із 2017 року добові для закордонних відряджень установлено в розмірі не вище ніж 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, у розрахунку за кожен такий день. Тож їх розмір залишився незмінним на 2021 рік.
________________________________________
Податок на додану вартість
До податкового кредиту можуть бути включені лише ті ПН, що складені з дотриманням усіх вимог – наголошують у податковому відомстві.
Дрібні неточності, звісно, можуть бути «прощені», але тільки ті, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань.
Про включення до ПК тих ПН, що мають помилки у ключових реквізитах, не може бути й мови.
Оскільки ПН, яка містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію – вона не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу ПК.
Втім, якщо при складанні ПН допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару РК до такої ПН на дату виявлення помилки та реєстрації РК в ЄРПН.
Джерело: ІПК ДПС від 10.12.2020 р. № 5118/ІПК/99-00-05-06-02-06.
________________________________________
Податок на прибуток
Коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації застосовується виключно для активів, що є основними засобами або нематеріальними активами.
В цілях ж оподаткування податком на прибуток МНМА не належать до основних засобів.
Тож, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації МНМА.
Оскільки ж загальна амортизація, яка накопичена на субрахунках 13 рахунку включає, зокрема, амортизацію по субрахунку 132, на якому накопичується знос МНМА – значення рядка 1.1.1 додатка РІ до декларації, у якому відображається сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, що враховується для збільшення фінрезультату до оподаткування, то вона може не співпадати із значенням рядка 2515 розділу III «Елементи операційних витрат» Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід).
Джерело: ІПК ДПС від 14.12.2020 р. № 5168/ІПК/99-00-05-05-02-06 та від 15.12.2020 р. № 5196/ІПК/99-00-05-05-02-06.
________________________________________
Єдиний податок
Податківці пояснили, чи слід визначати загальний річний дохід з метою оподаткування за підвищеною ставкою, якщо був перехід з однієї групи на іншу, без перевищення граничної суми доходу в кожній.
Нагадали, що у 2020 році граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку було встановлено:
– перша група – 1 млн грн за календарний рік;
– друга група – 5 млн грн за календарний рік;
– третя група – 7 млн грн за календарний рік.
Якщо підприємець-єдинник протягом календарного року змінив групу платника єдиного податку, то з метою перебування на обраній ним групі у поточному році щокварталу визначає загальний обсяг доходу, отриманий з початку календарного року.
Якщо при визначенні загального обсягу доходу в окремому календарному кварталі (враховуючи дохід, отриманий ним під час перебування на іншій групі платника єдиного податку) перевищено обсяг річного доходу, визначеного для групи платника єдиного податку, на якій вона перебуває, то до суми перевищення такого доходу застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15%________________________________________
Звітність
Починаючи із звітного періоду І квартал 2021 року платники податків подаватимуть об’єднану форму із ПДФО, військового збору та ЄСВ.
Наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773 у новій редакції викладено податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який фактично поглинув таблиці Звіту з ЄСВ. Наказ набирає чинності з 01 січня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Оновлена форма отримала назву «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску».
Такий Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Розрахунок складається із:
– заголовної частини;
– додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;
– додатку 2, який формується та подається лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення;
– додатку 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»:
– додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;
– додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;
– додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».
Податкові декларації платника єдиного податку – ФОП та платника єдиного податку четвертої групи подають за новими формами, затвердженими наказом Мінфіну від 09.12.2020 р. № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.
У новій редакцій Мінфін виклав форми декларацій:
– платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;
– платника єдиного податку четвертої групи.
У формі декларацій платника єдиного податку – ФОП з’явився окремий Додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Наказ Мінфіну від 09.12.2020 р. № 752 набирає чинності з 1 січня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Мінфін своїм наказом від 05.11.2020 р. № 670 вніс зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ. Документ набирає чинності з 1 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.
Тож маємо декілька важливих уточнень в Порядку № 435.
- У разі припинення або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати Звіт з ЄСВ за останній звітний період до дня держреєстрації припинення, в якому:
– здійснено держреєстрацію припинення страхувальника або підприємницької діяльності;
– припинено незалежну професійну діяльність згідно з даними реєстру страхувальників;
– платник втратив статус члена фермерського господарства, набув статусу особи, яка підлягає страхуванню на інших підставах, звільнений від сплати ЄСВ.
В інших випадках страхувальники, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зобов’язані подати Звіт з ЄСВ до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника ЄСВ, в якому подано заяву про зняття з обліку.
Зі Звітом з ЄСВ за останній звітний період страхувальники зобов’язані подати звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
Змінами до Порядку № 435 також передбачено за які звітні періоди та в які строки подають Звіт з ЄСВ із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
- Уточнено, що Таблицю 5 Звіту з ЄСВ подають, якщо протягом звітного періоду:
– особу було переміщено з одного структурного підрозділу до іншого, переведено на іншу постійну посаду або роботу у того самого страхувальника;
– особу призначено на нову посаду у того самого страхувальника.
- Таблиця 5 Звіту з ЄСВ викладена у новій редакції. У ній з’явилася нова графа «Професійна назва роботи». А графу 17 виклали у новому формулюванні «Документ підстава про початок, кінець трудових або цивільно – правових відносин, переведення на іншу посаду, роботи та відпусток».
- В таблиці 1 Звіту з ЄСВ рядок 2 отримав оновлену назву «підприємствами, установами і організаціями, фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, працюючим особам з інвалідністю (8,41 %)», що дає можливість ФОП вносити до нього інформацію про нараховану зарплату працівникам з інвалідністю.
- З’явилися нові позиції в Таблиці відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів ЄСВ.
_______________________________________
Готівкові розрахунки
РРО не потрібен при розрахунках за послуги, якщо таких розрахунки проводять виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів – наголошують в ДПС.
Відповідна норма діє із 10.12.2020 року завдяки Закону № 1071.
Якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), то такі операції здійснюють без застосування РРО надавачем послуги.
Водночас ще раніше НБУ у листі від 28.09.2020 р. № 57-0009/53844 пояснив, що для суб’єкта господарювання безготівковий розрахунок – оплата товарів та послуг, яку здійснюють шляхом переказу коштів на його рахунок незалежно від способу ініціювання такого переказу покупцем. Сюди потрапляють також перекази за допомогою сервісів переказу коштів (Liqpay, Portmone, iPay тощо), банківських систем дистанційного обслуговування таких як Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 тощо (у т.ч., з використанням платіжної картки), шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи (у тому числі, шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС).
А готівковим розрахунком для суб’єкта господарювання уважають виключно приймання ним готівки безпосередньо від покупця.
Зазначені вимоги законодавства НБУ просив враховувати під час надання податкових консультацій платникам податків.
Сподіваємось ДПС змінить свою позицію у роз’ясненнях та ІПК щодо вказаного питання.
За загальним правилом, за поточними рахунками в національній валюті фізосіб – резидентів здійснюють всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Єдине обмеження – поточні рахунки фізосіб, які відкривають для власних потреб, заборонено використовувати для операцій, пов’язаних із підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Тож на думку податківців, обмежень щодо перерахування сум позики, яка надається суб’єктом господарювання (юрособою або ФОП) своєму працівнику, чинним законодавством не встановлено.
________________________________________
Бюджет
Мінфін наказом від 28.12.2020 р. № 816 змінив норми Методрекомендацій з бухобліку для суб’єктів держсектору.
Фактично було скасовано вартісний критерій у розмірі 6000 грн для віднесення необоротних активів до МНМА.
При формуванні положень облікової політики бюджетні установи вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА, можуть установлюватися самостійно, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак. Зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу МНМА, розглядається як зміна облікових оцінок. У зв’язку із зміною вартісних ознак зміни в бухобліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не проводять.
Також в наказі про облікову політику визначатимуть:
– перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;
– види звітних сегментів та їх пріоритетність;
– строки корисного використання груп довгострокових біологічних активів.
За відсутності затверджених типових форм для оформлення окремих господарських операцій із запасами суб’єкт держсектору може самостійно розробляти і затверджувати у розпорядчому документі про організацію бухобліку відповідні форми необхідних первинних документів, при цьому такі форми первинних документів повинні містити обов’язкові реквізити.
Бюджетні установи отримали оновлену форму акту списання запасів. А записи в оборотні відомості вносяться на підставі первинних прибутково-видаткових документів.
Передбачали додатково, що придбані (збудовані) суб’єктом держсектору або за його замовленням житлові будинки, квартири або інші жилі приміщення включають до складу основних засобів, якщо ці активи контрольовані суб’єктом держсектору, існує ймовірність отримання суб’єктом держсектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з їх використанням, і вартість цих об’єктів може бути визначена. У такому самому порядку обліковують жилі приміщення для військовослужбовців, які будують у військових містечках для їх проживання.
________________________________________
Пенсійне і соціальне забезпечення
Мінфін наказом від 21.12.2020 р. № 790 виклав у новій редакції Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.
Даний наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Його прийняли аби втілити в підзаконних нормативних актах норми Законів України від 19.09.2019 р. № 115-IX , від 16.01.2020 р. № 465-IX, від 13.05. 2020 р. № 592-IX.
Ці зміни дозволяють реалізувати норми, які передбачають звільнення від сплати за себе ЄСВ для ФОП, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських. Також вони врегульовують питання сплати ЄСВ на єдиний рахунок при бажання платника використовувати такий рахунок.
Не пропустіть зимові знижки до – 60% на системи ЛІГА:ЗАКОН для бухгалтера! Обирайте рішення для себе та оцініть всі переваги роботи з інформаційно-правовими системами:
– Різноманітні бухгалтерські ситуації.
– Відповіді контролюючих органів на гарячі питання.
– Повна база законодавства та новації.
– Форми та бланки з формулами, готові до заповнення .
– Бухгалтерські проводки, калькулятори відпусток та індексації зарплати.
Замовляйте вже зараз за посиланням, до завершення акції залишились лічені дні.
Максимальна база нарахування ЄСВ складає 15 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом, на яку нараховують ЄСВ (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 2464).
Тож у 2021 році вона становить:
– із 1 січня по 30 листопада – 90000 грн (6000 грн х 15);
– із 1 по 31 грудня – 97500 грн (6500 грн х 15).
Мінімальний страховий внесок визначають як добуток мінімального розміру зарплати та розміру ЄСВ, установленого законом на місяць, за який нараховують зарплату (дохід), і підлягає він сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
У 2021 році становить:
– із 1 січня по 30 листопада — 1320 грн (6000 грн х 22%);
– із 1 по 31 грудня – 1430 грн (6500 грн х 22%).
Також переглядайте решту показників, які змінюються у зв’язку із збільшенням мінімальної зарплати у 2021 році.
________________________________________
Приватні підприємці
ФОП, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, і члени фермерського господарства нараховують ЄСВ у сумі не більше за максимальну величину бази нарахування ЄСВ і не менше за розмір мінімального страхового внеску (п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
Максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити зазначеним фізособам у 2021 році:
– із 1 січня – 19800 грн (90 000грн х 22%);
– із 1 грудня – 21450 грн (97 500 грн х 22%).
Натомість мінімальна сума ЄСВ становить у 2021 році:
– із 1 січня – 1320 грн (6000 грн х 22%);
– із 1 грудня – 1430 грн (6500 грн х 22%).
Також переглядайте решту показників, які змінюються у зв’язку із збільшенням мінімальної зарплати у 2021 році.
________________________________________
Ліцензування
Перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та обсяги їх квот, визначені постановою КМУ від 28.12.2020 р. № 1329.
В ній же містяться також:
– перелік контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;
– перелік товарів та обладнання, що можуть містити озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами);
– перелік товарів, імпорт яких з Республіки Північна Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія.
Не використані у 2020 році суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у постанові КМУ від 24.12.2019 р. № 1109, дійсні до 1 березня 2021 року, якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.
________________________________________
Контроль і відповідальність
ДПС на виконання п. 77.1 ПКУ повинна оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті план-графік документальних планових перевірок до 25 грудня року.
Тому уже 24.12.2020 року на порталі ДПС з’явились:
– розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юросіб»;
– розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів»;
– розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізосіб»;
– розділ IV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юросіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ».
________________________________________
Інше
ДПС оновила довідники пільг (станом на 01.01.2021 року):
– Довідник № 101/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
– Довідник № 101/2 інших податкових пільг.
У довідниках надано перелік пільг, початок та кінець дії пільг із:
– ПДВ;
– податку на прибуток підприємств;
– акцизному податку;
– плати за землю;
– податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки;
– місцевих податках та зборах.
Майте на увазі, що звіт про суми податкових пільг з 2020 року скасовано. Тепер облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюватимуть на підставі інформації, наявної в поданих податкових деклараціях. Як правило, для цього затверджені окремі додатки до декларацій.
________________________________________
До відома
В газеті «Голос України» від 31.12.2020 року опублікований Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» від 17.12.2020 р. № 1117-IX.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до пп. 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 ПКУ, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.
Тож основні норми Закону запрацюють із 01.01.2021 року.
Саме ним норми щодо КІК відтермінують до 2022 року, пропишуть перехідні положення для «паливного» акцизу, скасують норму в Законі № 466, за якою передбачався строк давності для перевірки ПДФО та військового збору тривалістю в 7 років, змінять положення щодо коригування фінрезультату до оподаткування щодо операцій, які не мають ділової мети.
У зв’язку з тим, що із 1 січня 2021 року впроваджують єдиний рахунок для сплати податків, ДПС навела три простих кроки для платника податків для переходу на єдиний рахунок.
Крок 1. Через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.
Крок 2. Отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Крок 3. Надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Відмовитися від використання єдиного рахунку можна буде з 1 січня наступного календарного року.
Зверніть увагу, що реквізити рахунків (по областях у форматі xls) наведені тут. Реквізити IBAN-рахунків для сплати ЄСВ в розрізі областей розміщені за посиланням.