Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 29 березня — 2 квітня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

Примус працівника до звільнення з роботи є протизаконним, оскільки Конституція України гарантує кожному громадянинові захист від незаконного звільнення (ч. 6 ст. 43). Ця гарантія забезпечується шляхом закріплення цілої низки вимог до порядку припинення трудового договору, інформують у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області.

Так, розірвати трудові відносини можна тільки за наявності на те законних підстав. Перелік таких підстав закріплений у КЗпП (статті 36,38-41,43,45 КЗпП).

Зокрема, відповідно до положень ст.36 КЗпП підставами припинення трудового договору є:

– угода сторін;

– закінчення строку трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

– призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 ПКУ;

– розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП);

– переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

– відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;

– набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

– підстави, передбачені контрактом;

– підстави, передбачені іншими законами.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті (а саме: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників; виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу) допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч.6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Кабінет Міністрів України встановив механізм нарахування розміру аліментів, визначеного судом у разі їх стягнення державним чи приватним виконавцем, зокрема, проведення індексації з наступного року після визначення розміру аліментів, про це інформує Мінсоцполітики. Йдеться про те, що для проведення державним або приватним виконавцям індексації аліментів у твердій суми обчислення індексу споживчих цін провадиться наростаючим підсумком з наступного року після встановлення розміру аліментів.

Крім того, рішенням уряду уточнено окремі положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, якими передбачається врегулювати питання нарахування індексації:

– грошового забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;

– грошових доходів у разі їх підвищення не з 1 числа місяця, а пропорційно часу, відпрацьованому до та після підвищення доходів.

Також правило незменшення суми індексації у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) узагальнили для всіх видів грошових доходів (а не лише для заробітної плати, як раніше).

Оприлюднено текст урядового законопроекту № 5266 щодо застосування колективних договорів та заборони дискримінації при працевлаштуванні. Зокрема, проектом акта пропонується передбачити можливість укладення колективного договору фізичними особами, які використовують найману працю, поширення дії положень галузевої угоди на всіх роботодавців галузі. Простіше кажучи, у разі прийняття Закону укладати колдоговори з найманими працівниками повинні будуть і ФОПи.

Також проектом пропонується:

– встановити обов’язок роботодавця ознайомлювати працівника з текстом колективного договору, змінами і доповненнями до нього, обов’язок сторін забезпечити безперешкодний доступ до тексту договору, можливість його копіювання, обов’язок сторін колективної угоди інформувати про її укладення та внесення до неї змін безпосередньо заінтересованих у цьому суб’єктів;

– встановити строк дії умов колективного договору не менше року в разі реорганізації, зміни власника юридичної особи, відокремленого структурного підрозділу юридичної особи;

– встановити зобов’язання для роботодавців надавати повідомлення щодо запланованого масового звільнення профспілковому представнику;

– посилити відповідальність за порушення порядку повідомлення роботодавцем профспілок про масове звільнення.

Так, на осіб, які представляють роботодавця, винних у ненаданні працівнику інформації про укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень, буде накладатися штраф до 170 грн, а також вони понесуть дисциплінарну відповідальність.

Крім цього, у чинне законодавство включать норми щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування (відповідні зміни внесуть до Закону про рекламу). Також хочуть надати особам, що зазнали дискримінації при працевлаштуванні, право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Верховний Суд уважає, що арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання зарплати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу). Тому висновок судів про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання зарплати є необґрунтованим.

Аргументація Верховного Суду полягає в тому, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться. У разі знаходження таких коштів на рахунку, на які заборонено накладення арешту, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними. Банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Зняття арешту виконавець проводить на підставі поданих боржником документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати зарплати.

Відповідні висновки містить постанова ВС/КЦС від 03.02.2021 р. у справі № 756/1927/15-ц.

Інспектор праці пояснила дії роботодавця у випадку, коли за результатами медогляду працівникові протипоказані роботи за професією, а перенавчатися для роботи на іншому місці він відмовляється.

За результатами періодичного медогляду працівника в рекомендаціях медкомісії йому можуть бути протипоказані роботи за професією, наприклад, в умовах шуму, на висоті, газонебезпечні роботи, тяжка фізична праця. Тоді на підставі медичної довідки працівнику пропонують іншу вакансію, а медико-санітарна частина повинна надати згоду на відповідність даного робочого місця медичним рекомендаціям.

Якщо працівник не бажає скористатись пропозицією нової вакансії, мотивуючи тим, що не знає робочого місця, про що свідчить персональний підпис працівника, то підприємство пропонує йому професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Зазвичай дані питання підприємства обумовлюють у колдоговорі.

У разі відмови працівника від іншої вакансії та проходження перенавчання або ж перепідготовки його звільняють за станом здоров’я.

Роботодавець адресує голові профкому підприємства подання, де просить дати згоду на звільнення працівника за п. 2 ст. 40 КЗпП у зв’язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я.

Отримавши витяг з протоколу засідання профспілки про згоду на звільнення працівника оформлюють звільнення з займаної посади з причини невідповідності виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи.

Працівнику, трудовий договір якого припиняють на підставі 2 ст. 40 КЗпП, виплачують вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Джерело: роз’яснення Управління Держпраці у Рівненській області.

________________________________________

Податок на додану вартість

Контролери вважають, що у разі списання нематеріальних активів у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигод від їх використання (для нематеріальних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) платник податку повинен врахувати норми пп. «г» п. 198.5 ПКУ та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, нарахувати податкові зобов’язання за основною ставкою виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. Також потрібно скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну (адже такі нематеріальні активи не використовуються у господарській діяльності такого платника ПДВ.

База оподаткування при списанні таких нематеріальних активів визначається відповідно до п. 189.1 ПКУ виходячи з вартості їх придбання. При цьому не потрібно нараховувати податкові зобов’язання за операціями з ліквідації нематеріальних активів відповідно до п. 189.9 ПКУ.

Якщо платник податків відповідно до п. 198.3 ПКУ включив до складу податкового кредиту суми за податковими накладними, зареєстровані в ЄРПН постачальниками нематеріальних активів, та у відповідному звітному періоді нарахувало податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, то додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій із списання таких нематеріальних активів відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ не потрібно.

Якщо нематеріальні активи, які списуються у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигод від їх використання, було придбано після 1 липня 2015 року без ПДВ, тобто податковий кредит за операціями з їх придбання не був сформований, то податкові зобов’язання згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

Джерело: ІПК ДПС від 25.02.2021 р. № 715/ІПК/99-00-21-03-02-06

Консультанти податкового відомства розглянули питання щодо того, яким чином заповнюється графа 11 розд. Б податкової накладної / графа 14 розд. Б розрахунку коригування до податкової накладної, у разі якщо при їх розрахунку числове значення суми ПДВ не співпадає з визначеною сумою ПДВ у документах первинного обліку за рахунок округлення.

Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I – XI розділу А податкової накладної.

На сьогодні ДПС реалізовано можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, в графах 7 та 11 (графи 14 розрахунку коригування) яких зазначено ціну постачання одиниці товару/послуги та суми ПДВ відповідно з більше ніж двома знаками після коми.

Таким чином, обрахунок суми ПДВ у податковій накладній / розрахунку коригування здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення в показниках, які беруть участь у обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11) / розрахунку коригування (графа 14). При цьому дані податкового обліку платника податку повинні відповідати даним первинного (бухгалтерського) обліку.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

В ГУ ДПС у Тернопільській області звернули увагу на терміни для подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Його подають згідно із пп. 170.9.2 ПКУ до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує:

– відрядження;

– виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Водночас в ПКУ не визначені терміни для повернення авансу, виданого на відрядження, яке так і не відбулося.

Тобто, нормами законодавства не передбачено додаткових строків для повернення коштів, отриманих як аванс на відрядження, у випадках, якщо відрядження не відбулось з поважних причин (в тому числі у разі хвороби працівника).

Податківці звертаються до п. 11 розд. II Інструкції № 59, згідно якого, якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у на відповідний рахунок підприємства (або до каси у разі отримання авансу готівкою).

Проте відмітимо, що Інструкція № 59 обов’язкова для органів держвлади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Але в ДПС все ж наполягають, що аванс на відрядження, яке не відбулось, повертають упродовж трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки.

________________________________________

Єдиний податок

Податківці розповіли про податкові наслідки в ситуації, коли плату за послуги по договору заплатили ФОП, який вже втратив статус суб’єкта підприємницької діяльності. Хоча на час укладення договору та надання послуг ФОП був у статусі платника ЄП 3 групи.

Якщо на дату нарахування (виплати) доходу ФОП – платник ЄП втратила свій податковий статус у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності і на підставі повідомлення від держреєстратора виключена з Реєстру, то виплачений такій фізособі дохід оподатковують.

Тому дохід, виплачений юрособою фізособі, треба включати до оподатковуваного доходу як інші доходи і утримати ПДФО та військовий збір на загальних підставах. При цьому зазначений дохід не є базою нарахування ЄСВ.

Джерело: ІПК ДПС від 17.03.2021 р. № 1008/ІПК/99-00-04-03-03-06.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Потрібно підтвердити трудову діяльність, але архівні документи у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями втрачені? Що робити? Відповідає Пенсійний фонд: стаж роботи, який неможливо підтвердити архівними документами, може бути встановлений на підставі показань не менше ніж двох свідків, які працювали із заявником на одному підприємстві чи організації та мали документи про трудову діяльність за період, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Опитування свідків проводиться органами Пенсійного фонду України.

Також у ПФУ порадили переглядати внесені записи до трудової книжки заздалегідь. А в разі виявлення неточних чи неправильних записів, одразу звертатися до підприємства чи архівних установ за отриманням відповідних довідок.

В МОЗ активно працюють над впровадженням електронних листків непрацездатності. Про це на брифінгу розповів заступник міністра охорони здоров’я України.

Наразі міністерство розробило зміни до деяких постанов КМУ щодо роботи Електронного реєстру листків непрацездатності. Вони перебувають на розгляді в КМУ.

На першому етапі електронні лікарняні існуватимуть паралельно з паперовими. На практиці електронний листок непрацездатності передбачає розмежування зон відповідальності медичної сторони та соціальної (щодо питань страхових виплат).

«Насамперед ми хотіли спростити роботу лікарів і пацієнтів, адже листок непрацездатності може формуватися не лише у випадках хвороби. Є ще низка випадків, відповідно до яких особа має право на тимчасову непрацездатність згідно з законодавством України, наприклад, у разі усиновлення дитини. Запуск електронних лікарняних із повною інтеграцією в електронну систему охорони здоров’я – це революційний сервіс, який спростить життя пацієнтам і лікарям», – наголосив заступник міністра охорони здоров’я України.

Планують із 1 травня 2021 року забезпечити формування електронних медичних висновків на основі яких і формуватимуть електронні листки непрацездатності. Проте для цього має бути реалізована відповідна технічна можливість.

________________________________________

Митна справа

Мінфін визначив новий Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED.

Відповідний наказ Мінфіну від 02.03.2021 р. № 139 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім процедури заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR-MED, яка набирає чинності з дати, зазначеної у повідомленні про застосування кумуляції, опублікованому в Офіційному віснику Європейського Союзу (серія C).

Сертифікат EUR.1 або EUR-MED видають безоплатно у разі, якщо його потрібно пред’явити як доказ, що товар(и) відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження та міжнародними угодами про вільну торгівлю, у разі застосування преференційних ставок ввізного (вивізного) мита.

Його видає посадова особа митниці під час експорту (реекспорту) товару(ів) за місцем його (їх) митного оформлення та/або розташування структурного підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, або після експорту (реекспорту) товару(ів) у випадках, встановлених Конвенцією та Угодами, за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) та/або розташування структурного підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, або за місцем державної реєстрації експортера.

Аби отримати сертифікат EUR.1 або EUR-MED експортер подає структурному підрозділу митниці такі документи:

– письмову або електронну заяву, що містить декларацію від експортера;

– електронну копію сертифіката EUR.1 або EUR-MED у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений бланк сертифіката EUR.1 або EUR-MED;

– декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження, та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження, що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, та/або їх електронні (скановані) копії.

________________________________________

Контроль і відповідальність

Мінфін змінює норми Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків. Відповідний наказ від 08.02.2021 р. № 63 запрацює із 06.04.2021 року.

Зокрема, збільшена до 180 НМДГ сума податкового боргу платника податків, при якому податкову вимогу не надсилають.

Податкова вимога, яку надсилають (вручають) у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкують у двох примірниках, які підписує керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу, скріплює печаткою податкового органу та один примірник надсилає (вручає) платнику податків, другий долучають до справи платника податків.

У свою чергу податкова вимога, яку надсилають в електронній формі, у день її формування в ІТС підписує керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та печатки, після чого надсилають в електронний кабінет платника засобами ІТС з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.

У випадку неотримання податковим органом квитанції про доставку податкової вимоги в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня її надіслання така податкова вимога на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається у паперовій формі.

При цьому строк доставки податкової вимоги в електронний кабінет не зараховують до строку надіслання такої вимоги.

Дата вручення платнику податків податкової вимоги в електронній формі – дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, яку відправляють з електронного кабінету автоматично, та свідчить про дату та час доставки податкової вимоги платнику податків. Якщо доставка документа відбулася після 18 години, дата вручення податкової вимоги платнику податків – наступний робочий день. Коли доставка відбулася у вихідний чи святковий день, то дата вручення податкової вимоги платнику податків – перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Форми податкових вимог виклали у нових редакціях.

________________________________________

Інше

В ГУ ДПС у Закарпатській області нагадали порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків. Керуватися треба розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків повинен подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП в електронній формі або нарочно. Для цього відведено 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням,

Таку заяву можна подати, як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При поданні заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подають заяву, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговує такий орган.

Якщо подано заяву за основним місцем обліку, тоді платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговують такі органи.

Починаючи із 1 січня 2021 року платники податків можуть сплачувати податки і збори, відкривши єдиний рахунок.

Також оновили порядок заповнення платіжок на сплату податків, який діє із 26 лютого 2021 року. В ньому прописаний алгоритм заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у випадку сплати на єдиний рахунок.

Тепер Уряд змінює деякі норми Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади.

Інформація про реквізити єдиного рахунка розміщуватимуть також на порталі «Дія».

Уточнили, що на єдиний рахунок у національній валюті зараховують кошти, сплачені платником із інших рахунків у банку, та надміру сплачені суми ЄСВ.

Якщо на єдиний рахунок надійшли кошти від юридичної чи фізичної особи, яка не є платником, включеним до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, або від платника, якого ДПС не може ідентифікувати з інформації про рух коштів на єдиному рахунку, такі кошти повертає ДПС на рахунок у банку, через який здійснено таке зарахування.

При сплаті грошових зобов’язань (зобов’язань з ЄСВ) до закінчення граничного строку подання відповідної податкової декларації (розрахунку з ЄСВ) за податковий (звітний) період (календарні: місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік), що передує даті включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, суми таких коштів зараховують в рахунок погашення грошових зобов’язань і пені, зобов’язань з ЄСВ, самостійно визначених платником та/або визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи за одним і тим самим видом доходів державного та/або місцевих бюджетів, у частині зобов’язань з ЄСВ – до бюджетів ПФУ та фондів загальнообов’язкового державного соцстрахування, за якими такі кошти обліковують.

Джерело: постанова КМУ від 31.03.2021 р. № 290.

Верховна Рада прийняла Закон України «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Тож після його підписання Президентом України та офіційного опублікування працівники та ФОП із галузей економіки, які зупинили діяльність в силу карантинних обмежень, отримають допомогу від держави та місцевих громад.

Допомога вказаним особам виплатять:

– за рахунок коштів Держбюджету України – у розмірі 8000 гривень;

– за рахунок коштів місцевого бюджету – у розмірі, визначеному рішенням органу місцевого самоврядування.

ФОП та наймані працівники зможуть звернутись із заявою про виплату допомоги упродовж 30 днів із дня запровадження на території відповідного регіону додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів. Тобто із дати внесення регіону до «червоної» зони карантину, де уведені додаткові посилені карантинні обмеження, що зупинили бізнес.

В ДПС нагадують, що розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. № 707 – 730 визначені адміністративні центри та затверджено території територіальних громад усіх областей України. Починаючи з 19.07.2020 року діє новий районний поділ, зокрема, утворено нові райони із визначенням затверджених розпорядженнями КМУ територій територіальних громад, що ввійшли до їх складу (постанова ВРУ від 17.07.2020 р. № 807-ІХ).

У зв’язку з цим наказом Мінрегіон від 26.11.2020 р. № 290 затвердив Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який замінить Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).

Тому із впровадженням Кодифікатора ведення КОАТТУ буде припинено. Але у перехідний період для заповнення повідомлення № 20-ОПП може використовуватись КОАТУУ.

В ситуації, коли унаслідок зміни адміністративно-територіального устрою змінилась адміністративно-територіальна одиниця, на території якої перебуває об’єкт оподаткування, тоді повідомлення № 20-ОПП подають з ознакою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у графах 6-7 повідомлення № 20-ОПП зазначають код та назва населеного пункту – адміністративного центру новоствореної територіальної громади згідно з КОАТУУ. Такий порядок заповнення граф 6-7 повідомлення № 20-ОПП діятиме до завершення перехідного періоду – до запровадження Кодифікатора.

Повідомлення № 20-ОПП подають упродовж 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, до органу ДПС за основним місцем обліку платника податків.

Державна податкова служба оприлюднила оновлений 29 березня 2021 року План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік. Зміни стосуються трьох розділів Плану:

– розділу І «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та розділу ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів»;

– розділу IV «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Юрособам додали ще 93 перевірки, а з питань ПДФО, військового збору та ЄСВ буде на 2 перевірки більше. Попереднє коригування плану податківці провели у лютому.

Без оновлень лишився розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб». Він представлений у редакції від 24.12.2020.

За інформацією МОЗ станом на 26.03.2021 року до «червоної» зони карантину відносять м. Київ та ще 10 областей: Житомирську, Закарпатську, Івано-Франківську, Київську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Черкаську, Чернівецьку.

На цих територіях діють посилені карантинні обмеження, що означає тимчасове припинення ведення бізнесу в галузях, які приймають відвідувачів.

Прем’єр вже пообіцяв виплатити по 8 тис. грн підприємцям та найманим працівникам у червоних зонах. Розмір таких виплат навіть можуть підвищити до середньої зарплати в області.

Все це втілилося у президентському законопроекті № 5300 від 24.03.2021 року, за яким і будуть надавати допомогу застрахованим особам на період обмежувальних протиепідемічних заходів у зв’язку із карантином. Розглянемо його деталі.

Хто отримає «карантинну» допомогу

Її зможуть отримати наймані працівники суб’єктів господарювання, а також ФОП, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 році, починаючи з лютого, обмежувальних протиепідемічних заходів.

Перелік КВЕД стосовно яких запроваджені додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, які призвели до тимчасової зупинки роботи суб’єктів господарювання, в яких працюють застраховані особи, та ФОП, визначить КМУ.

Раніше був визначений Перелік КВЕДів, які дають право на отримання одноразової допомоги в розмірі 8000 грн, постановою КМУ від 09.12.2020 р. № 1236.

Який розмір «карантинної» допомоги

Її будуть виплачувати:

– за рахунок коштів Держбюджету України – у розмірі 8000 гривень;

– за рахунок коштів місцевого бюджету – у розмірі, визначеному рішенням органу місцевого самоврядування.

Виплату проведуть одноразово у 2021 році.

Які умови виплати «карантинної» допомоги

Працівники повинні працювати у суб’єктів господарювання, основний КВЕД якого заявлений першим у відомостях з ЄДР станом на останній день місяця, який передує місяцю, в якому буде подане звернення на отримання допомоги, та відповідає КВЕД, визначеним у Переліку КВЕД. Аналогічне стосується й ФОП та їх КВЕД.

Допомогу НЕ отримають:

1) наймані працівники:

– які на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що не нарахував ЄСВ за усі місяці відповідного кварталу;

– які працюють у суб’єкта господарювання, основний КВЕД якого на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення, не відносився до Переліку КВЕД;

– які працюють у суб’єкта господарювання за сумісництвом;

– середня зарплата яких перевищує 30000 гривень на місяць. При цьому для обчислення середньої зарплати враховують усі три місяці останнього звітного кварталу, який передує поданню звернення;

2) ФОП, які є застрахованими особами:

– держреєстрація яких на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення, становить менше трьох місяців;

– які за останній звітний рік сплатили ЄСВ за себе менше ніж за шість місяців;

– основний КВЕД яких на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення, не відносився до Переліку КВЕД;

– які є найманими працівниками та ФОП одночасно;

– підприємницька діяльність яких на останній день місяця, який передує місяцю, в якому у відповідному регіоні запроваджені додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, за даними ЄДР припинена.

Який порядок виплати «карантинної» допомоги

Він буде аналогічний, як працівники та ФОП отримували допомогу у розмірі 8000 грн під час «зимового» локдауну.

Заява на отримання допомоги можна буде подати через Портал «Дія». Звернутися за допомогою можна буде упродовж 30 днів з дня запровадження посилених карантинних обмежень, що призвели до зупинення госпдіяльності. Проте відлік почнеться після сплину 10 днів від дня опублікування Закону.

Допомогу у розмірі 8000 грн із Держбюджету виплатити ПФУ на рахунки отримувачів, вказаних у заяві.

Натомість допомогу за кошти місцевого бюджету виплатять після того як Мінцифри надасть місцевим громадам перелік працівників та ФОП, що сформований на виплату допомоги за рахунок коштів Держбюджету.

Порядок виплати допомоги застрахованим особам за рахунок коштів місцевих бюджетів визначать органи місцевого самоврядування.

________________________________________

До відома

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у лютому 2021 р. становила 12549 грн, що у 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн). Порівняно із січнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 1,7%, а за останні 12 місяців (відносно лютого 2020 р.) – на 15,7%. Про це інформує Держстат.

Найбільша середня номінальна зарплата за лютий 2021 року була у галузі інформації та телекомунікацій – в середньому 23 001 грн (на 23,3% більше, ніж за лютий 2020 року). На другому місці за цим показником – сфера фінансової та страхової діяльності (22 319 грн, на 3,3% більше); на третьому – професійна, наукова та технічна діяльність (17 550 грн, на 11,4% більше).

Найменші середні номінальні зарплати за лютий 2021 року були у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (7 892 грн, на 6,5% більше, ніж за лютий 2020 року); сільському, лісовому та рибному господарстві (9 596 грн, на 14,4% більше); будівництві (9 845 грн, на 6,1% більше).

Найбільше зростання середньої зарплати штатних працівників у лютому 2021 року порівняно з лютим 2020-го було у Рівненській, Чернівецькій та Хмельницькій областях

 

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 12 — 16 липня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Перехід на облік трудової діяльності в електронній формі та скасування обов’язковості паперових трудових книжок стартувало із 10.06.2021 року завдяки Закону №

З днем бухгалтера в Україні!

Володарі фінансів, королі дебетів і кредитів, вітаємо вас з вашим професійним святом! Нехай у вас все сходиться, нехай завжди все ладиться, нехай буде менше звітів,

Підсумки тижня (огляд за 5 — 9 липня 2021 р.)

Податок на додану вартість Нормами податкового законодавства передбачено відображення у податковій звітності з ПДВ операцій, здійснених платником податку, а не податкових накладних, які складаються за

Підсумки тижня (огляд за 22 — 25 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Держпраці інформує про спільну з податківцями інспекційну кампанію серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці. У полі зору працівників

Підсумки тижня (огляд за 14 — 18 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата У Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці надали роз’яснення, чи правомірною є вимога адміністрації до працівників написати заяви