Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 30 серпня — 3 вересня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

Управління Держпраці у Хмельницькій області нагадало, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки»:

– право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві;

– у разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Винятковими є лише випадки, вказані в частині 7 статті 10 Закону України «Про відпустки» – коли щорічна відпустка може надаватися за бажанням працівника до настання цього 6-місячного терміну безперервної роботи:

1) жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

2) особам з інвалідністю;

3) особам віком до вісімнадцяти років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Тобто, резюмують у Держпраці, відпустка наперед може надаватися як працівникам, що працюють до одного року в організації, так і з тривалим стажем роботи.

Уряд вдосконалив механізм обчислення середньої заробітної плати, що сприятиме спрощенню здійснення розрахунків для суб’єктів господарювання. Відповідну постанову було ухвалено на засіданні уряду 1 вересня, інформує Мінекономіки.

Згідно з прийнятим Кабміном рішенням при обчисленні середньої заробітної плати враховуватимуться премії та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця їх нарахування.

«Діючий механізм обчислення середньої зарплати є досить складним в адмініструванні, особливо для підприємств, де працює багато працівників. Ухвалене рішення дозволить його спростити, а також сприятиме зменшенню кількості спірних ситуацій, що виникають при застосуванні чинного порядку», – прокоментувала заступник міністра економіки України Світлана Глущенко.

Рішення Уряду також передбачає зобов’язання роботодавців здійснити перерахунок середнього заробітку працівникам за новими правилами у разі, якщо ними не було забезпечено перерахунок відповідних сум середньої заробітної плати з урахуванням премій та виплат за підсумками роботи за певний період згідно з правилами, що діяли з 12 грудня 2020 року.

Згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Новачок замінив собою вже класичний ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів».

Таким чином з 01.09.2021 року юрособам треба оформляти службові документи саме згідно з ДСТУ 4163:2020, чия дія поширюється на державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально– цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності. Тобто підприємства застосовують ДСТУ 4163:2020 обов’язково, а ось ФОПи можуть застосовувати цей стандарт за бажанням, добровільно.

Працівникам відділів кадрів доведеться керуватися новим стандартом при складанні усього спектру документів – організаційних (посадові інструкції, штатні розписи тощо), розпорядчих (накази, розпорядження), інформаційно-аналітичних (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи і т.п.). При цьому – незалежно від носія інформації. Новації торкнулися реквізитів документа, їхнього змісту та місця розташування, вигляду бланків юрособи, проставлення підписів, резолюцій, грифів затвердження, процедури засвідчення копій тощо.

Також наказом № 144 з 1 вересня 2021 року запроваджено новий національний стандарт – ДСТУ 9031:2020 «Правила публікування інформації архівних документів».

Мінінфраструктури наказом від 24.06.2021 р. № 337 скоригував норми Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. Зміни запрацюють із дня опублікування цього наказу – 10.09.2021 року.

Глобальних змін у нормуванні робочого часу і часу відпочинку водіїв не передбачено, проте на основних зупинимося в деталях.

  1. Уточнено, що змінна перерва – сумарна тривалість перерв за робочий день (зміну), період, протягом якого водій не керує автомобілем та не виконує іншої роботи і який використовується для відпочинку. У свою чергу робоча зміна – період роботи водія відповідно до графіка змінності (зміна), який може бути як безперервним, так і розділеним на частини.
  2. Час, коли водій не зобов’язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв’язку, бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу, також відносять до часу простоїв не з вини водія і включають до робочого часу водія.
  3. Додана вимога, що тривалість періоду керування не може перевищувати 56 годин на тиждень та 90 годин протягом двох тижнів.
  4. Уточнено, якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у транспортному засобі чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 10 годин, але не частіше ніж двічі на тиждень, та 9 годин в інші дні.
  5. При підсумованому обліку робочого часу водіїв треба забезпечити наявність не менше ніж одного вихідного дня протягом тижня.
  6. Вилучено норму, за якою час охорони транспорту з вантажем або без нього зараховується водію в розмірі 1/3 робочого часу.
  7. Передбачено для водіїв автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення, за їх згодою можливість встановити робочий день з розподілом зміни на дві частини за умови, що тривалість цих частин не перевищує 4 години 30 хвилин з урахуванням часу, необхідного для повернення на місце стоянки.
  8. Вилучено норму, за якою для водіїв транспорту, який здійснює перевезення великовагових, та (або) великогабаритних, та (або) небезпечних вантажів, змінний період керування, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 8 годин.
  9. Додана умова, що водій має вказати на роздруківці тахографа характер і причину виникнення непередбачуваних обставин не пізніше ніж у момент прибуття до місця стоянки.
  10. Уточнена норма, за якою водіям, яким установлено підсумований облік робочого часу, тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку в окремі періоди може бути зменшено до 9 послідовних годин протягом будь-якого 24-годинного періоду, але не частіше ніж тричі на тиждень, рахуючи від початку робочої зміни, при цьому робочий час протягом облікового періоду не повинен перевищувати норми робочого часу, установленої законодавством.
  11. Встановлена вимога, що водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
  12. Додана вимога, що, окрім індивідуальної контрольної книжки, водій повинен мати копію графіка змінності водіїв у разі, коли транспорт не обладнаний тахографом.
  13. Маємо нову вимогу, що при тимчасовій непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців. Також затверджено форму бланку підтвердження діяльності.

Тепер норми Положення не поширюються на заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності.

Із 09.05.2021 року діє Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15.04.2021 р. № 1401-IX. Серед його змін – правки до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР та ст. 1821 КЗпП.

Мова йде про умови надання додаткової оплачуваної відпустку тривалістю 10 календарних днів працівникам із дітьми (далі – додаткова відпустка на дітей). Якщо раніше її отримувала жінці, яка працює і має дітей, то тепер – один з батьків, які мають дітей.

З цього приводу Мінекономіки розглянуло окремі аспекти у наданні додаткової відпустки на дітей в листах від 10.08.2021 р. № 4712-06/40797-07 та 10.08.2021 р . № 4712-06/40796-07.

  1. Лише один з батьків дітей має право на додаткову соціальну відпустку і за умови, що інший з батьків дітей у поточному календарному році не скористався своїм правом на таку відпустку.

Водночас чинне законодавством не визначає конкретного переліку документів, які слід пред’явити одному з батьків для підтвердження того, що мати (батько) не скористалася(-вся) правом на додаткову соціальну відпустку.

Тому роботодавцю надають будь-який належним чином оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка.

Рішення про надання зазначеної відпустки приймає роботодавець з урахуванням наданих документів.

  1. Додаткова відпустка на дітей є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу.
  2. Грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку на дітей при звільненні виплачується у разі підтвердження, що один з батьків не скористався правом на таку додаткову соціальну відпустку за кожен рік окремо.
  3. Стосовно компенсації за додаткову соціальну відпустку матері (батьку) за період її (його) перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то законодавство про працю не передбачає надання двох відпусток одночасно.

________________________________________

Податок на додану вартість

У разі відшкодування перевізником вартості пошкодженого при перевезенні товару, у податковій накладній, що складається отримувачем товару за такою операцією, у графі 2 вказується найменування товару, вартість якого відшкодовується, яке зазначене у відповідних первинних (бухгалтерських) документах. Про це повідомила ДПС в черговій ІПК.

В свою чергу, перевізник, отримавши зареєстровану в ЄРПН податкову накладну, складену за операцією з відшкодування таким перевізником вартості пошкодженого при перевезенні товару, відносить суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

При цьому оскільки такий пошкоджений при перевезенні товар, вартість якого відшкодовується, не може бути використаний платником податку – перевізником у його господарській діяльності, то перевізник за такими товарами зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 ПКУ.

Джерело: ІПК ДПС від 15.06.2021 р. № 2419/ІПК/99-00-21-03-02-06.

ДПС розглянула ситуацію платника ПДВ, в якій між орендарем та орендодавцем 01.03.2021 року укладено та нотаріально посвідчено додаткову угоду до договору оренди, згідно з якою розмір орендної плати зменшений, починаючи з 01.01.2021 року. При цьому на підставі усних домовленостей акти приймання-передачі послуг та орендні платежі складалися та сплачувалися виходячи із зменшеного розміру орендної плати (який надалі був зафіксований у додатковій угоді), починаючи з 01.01.2021 року.

Звісно ж надалі платника ПДВ цікавив порядок складання ПН/РК та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі такої зміни ціни договору.

Податківці роблять такі висновки:

  1. До компетенції ДПС не належить питання правомірності застосування зворотної дії в часі до умов договору, які змінюють врегульовані та виконані договірні відносини.
  2. Якщо керуватися описаною ситуацією і ПН за операціями з надання майна в оренду за періоди, починаючи з 01.01.2021 року, складалися орендодавцем на підставі актів приймання-передачі послуг або за отриманими орендними платежами, виходячи з фактичного обсягу таких операцій, та надалі такий обсяг не змінюється (не відбувається перерахунок вартості наданих послуг та/або повернення коштів), то підстави для складання РК до таких ПН у цьому випадку відсутні.
  3. Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає на підставі ПН, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату «першої події», показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Джерело: ІПК ДПС від 12.07.2021 р. № 2730/ІПК/99-00-21-03-02-06 .

Не обкладаються ПДВ лише путівки для інвалідів – нагадують у податковому відомстві.

Так, звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів ( пп. 197.1.6 ПКУ).

Для інших категорій споживачів продаж путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України здійснюється з нарахуванням ПДВ в загальному порядку.

Джерело: ІПК ДПС від 11.06.2021 р. № 2377/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Платнику ПДВ вдалося відстояти свою позицію про безпідставність блокування ПН податковим органом. Позитивне рішення втілене у постанові Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18.

Цього разу спір виник через те, що орган ДПС протиправно зупинив реєстрацію ПН підприємства в ЄРПН з підстав невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД за результатами опрацювання СМКОР. Підприємство направило пояснення разом із необхідними документами (договір, акти надання послуг, виписки банку, акт звіряння розрахунків, штатний розклад, оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 «Основні засоби», ін.), які беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію цих ПН.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті на користь платника ПДВ, однак ДПС не зупинилась і вирішила подати касаційну скаргу до Верховного Суду. Проте і тут отримала програш.

Верховний Суд вказує, що для кожного критерію оцінки ступеня ризиків передбачений самостійний перелік документів, за умови подання якого, приймають рішення про реєстрацію ПН. При цьому загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації ПН, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

В цій справі копіями квитанцій, якими зупинено реєстрацію ПН, та які досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій, ДПС не зазначено конкретного підпункту критерію оцінки ступеня ризиків, як і не вказано орієнтовного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Загальне зазначення, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації ПН призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.

Користуйтесь у роботі публікаціями:

– «Блокування податкових накладних: подання документів на розблокування»;

– «Блокування податкових накладних: як сформувати позитивну податкову історію»;

– «Блокування податкових накладних: як оскаржити рішення регіональної комісії».

З метою збільшення обсягів постачання товариство має намір здійснити низку заходів із стимулювання збуту алкогольних напоїв, а саме постачати вина у наборах – пляшка червоного та білого вина.

На це податківці зауважують, що операція з постачання набору товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції, та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком.

Графи 6 та 7 податкової накладної щодо кількості та ціни постачання одиниці товару заповнюються у встановленому порядку (ціна одиниці набору (комплекту) товарів та кількість таких наборів (комплектів)).

Також контролери нагадали, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару:

  • для підакцизних і імпортних товарів – 10 знаків,
  • для інших товарів – не менше 4 знаків.

У випадку постачання товару, ввезеного на митну територію України у графі 3.2 податкової накладної проставляється позначка «Х».

Джерело: ІПК ДПС від 10.06.2021 р. № 2368/ІПК/99-00-21-03-02-06.

________________________________________

Єдиний податок

Єдинник звернувся за роз’ясненням до ДПС: як правильно враховувати (у трактуванні вимог пп. 2 п. 291.4 ПКУ) основного працівника лікаря-стоматолога, який в той же час працює як внутрішній сумісник на посаді лікаря-стоматолога-хірурга як одну особу, що перебуває у трудових відносинах з підприємцем чи як дві.

Податківці надали відповідь наступного змісту: згідно з абз. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Тобто чинним законодавством про працю передбачено можливість працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Оскільки пп. 2 п. 291.4 ПКУ встановлено обмеження щодо кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, а не кількості укладених трудових договорів з однією фізичною особою (найманим працівником), то у разі укладання з одним із найманих працівників двох трудових договорів (угод) як з основним працівником і як з внутрішнім сумісником, фізична особа – підприємець рахує такого найманого працівника як одну особу, незалежно від кількості укладених з ним трудових договорів (угод).

Джерело: ІПК ДПС від 15.06.2021 р. № 2429/ІПК/99-00-04-03-03-06.

________________________________________

Акцизний податок

Податківці нагадують: розпорядники акцизних складів, які отримали ліцензію на зберігання пального для власного споживання та використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов’язані щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°C.

Якщо за результатами зіставлення виявлено розбіжності більше ніж на 5 % обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, – більше ніж на 15%) чи більше ніж на 2% об’єму відповідного резервуара і до проведення перевірки платником не здійснено дій для усунення таких розбіжностей, у разі виявлення у ході проведення перевірки заниження податкового зобов’язання акцизного податку, неподання відповідної звітності з акцизного податку до платника застосовується відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Докладніше на цю тему читайте в матеріалі «Новації Закону № 1117: акцизний податок».

Джерело: ІПК ДПС від 14.06.2021 р. № 2382/ІПК/99-00-09-03-02-06.

Анулювання реєстрації платника акцизного податку, та анулювання реєстрації акцизних складів можливе за умови, що в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального, що обліковуються за такими акцизними складами за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 232.3 ПКУ платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (АНакл), обчислений за такою формулою:

АНакл = АНаклОтр + АМитн + ЗаявкиПоповн – КоригЗаявкиПоповн – АНаклВид – Втрат – АМитнЕкспорт.

В зазначеній формулі, за якою обчислюється обсяг пального, на яке платник може зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування, враховуються, зокрема обсяги пального:

– за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН, що підтверджено другим примірником такої акцизної накладної, зареєстрованим в ЄРАН (які збільшують обсяг, що обчислюється за формулою);

– за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в ЄРАН (які зменшують обсяг, що обчислюється за формулою).

Джерело: ІПК ДПС від 14.06.2021 р. № 2388/ІПК/99-00-09-03-02-06.

________________________________________

Звітність

Податківці вказали на порядок відображення у додатку 4ДФ до податкового розрахунку доходу, який виплачують самозайнятій особі, якщо дохід нарахував та виплатив податковий агент в різних кварталах.

При нарахуванні (виплаті) ФОП доходу суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, який підтверджує її держреєстрацію відповідно як суб’єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ПКУ).

Якщо ж виплачують фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходи, безпосередньо пов’язані з такою діяльністю, то ПДФО у джерела виплати не утримують при наданні такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (п. 178.5 ПКУ).

Тож, якщо дохід виплачують самозайнятій особі від операцій, здійснюваних в межах підприємницької або незалежної професійної діяльності, то в додатку 4ДФ заповнюють графи 3а, 3 та графу 6, у якій вказують ознаку доходу «157».

Водночас графу 3 «Сума виплаченого доходу» заповнюють у разі фактичної виплати доходу самозайнятій особі.

Наприклад, якщо нарахували дохід у лютому місяці (І квартал), а виплату провели у квітні місяці (ІІ квартал), то нараховану суму відображають в графі 3а «Сума нарахованого доходу» додатка 4ДФ за лютий у І кварталі, а виплачену сума покажуть в графі 3 «Сума виплаченого доходу» додатка 4ДФ за квітень у ІІ кварталі.

Графи 4а «Сума нарахованого податку», 4 «Сума перерахованого податку», 5а «Сума нарахованого військового збору» та 5 «Сума перерахованого військового збору» не заповнюють, в даному випадку в таких графах проставляють прочерки.

ДПС листом від 05.07.2021 р. № 15125/6/99-00-04-01-03-06 нагадала що у рядку 7 Декларації з плати за землю зазначається «Код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за КОАТУУ». Для кожного такого органу складається окрема Декларація. Тож виникає питання стосовно подання податкової звітності, зокрема стосовно кількості звітних декларацій, якщо земельні ділянки розташовані в одній об’єднаній територіальній громаді, але на території різних населених пунктів, та щодо того, який код КОАТУУ зазначається в таких деклараціях (ОТГ чи населеного пункту).

Податківці в листі зазначили, що згідно з частиною першою ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) органи місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Населений пункт є адміністративно-територіальною одиницею і не є органом місцевого самоврядування ( ст. 1 Закону).

Таким чином, платник плати за землю – власник декількох земельних ділянок, що розташовані у населених пунктах, територія яких входить до однієї територіальної громади, подає до відповідного контролюючих органу одну Декларацію.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Починаючи із 1 вересня 2021 року усі заклади охорони здоров’я повинні перейти на видачу електронних медичних висновків, на підставі яких на вебпорталі електронних послуг ПФУ з’являються сформовані е-лікарняні. Цього вимагає наказ МОЗ «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» від 01.06.2021 р. № 1066.

Зважаючи, що не усі лікарні опанували нову електронну систему та провели підключення до неї, дату повного переходу на е-лікарняні перенесли із 1 вересня на 1 жовтня 2021 року.

Про це свідчить наказ МОЗ «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України» від 28.08.2021 р. № 1836, який поспіхом опублікували 31.08.2021 року.

Перш за все, перенесли із 1 вересня на 1 жовтня 2021 року обов’язок для всіх закладів охорони здоров’я формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність в електронній системі охорони здоров’я, які стають підставою для створення електронних листків непрацездатності.

Також документ передбачає виключення для обов’язкового переходу на е-лікарняний із 1 вересня і переносить цю дату на 1 жовтня у випадку відсутності технічної можливості для формування електронних медичних висновків:

– для категорії медичних висновків «Вагітність та пологи»;

– для тимчасової непрацездатності, яка виникала внаслідок захворювання на ВІЛ, або внаслідок психічного розладу.

Тобто, до 1 жовтня 2021 року продовжили можливість формувати паперові листки непрацездатності.

На перехідний період маємо нову вимога – до 1 жовтня 2021 року листок непрацездатності уважається виданим через 5 днів після дати його закриття.

Користуйтеся у роботі матеріалом «Електронні лікарняні: особливості підтвердження тимчасової непрацездатності».

Координаційний центр з надання правової допомоги нагадує, що е-лікарняний або ж офіційно “електронний листок непрацездатності” – це документ, який прийшов на заміну паперовому лікарняному. З 1 вересня цього року листки непрацездатності реєструватимуть лише в електронному вигляді, а тому варто знати, як саме відбувається оформлення цього документа.

Перший крок у формуванні лікарняного залишається незмінним: працівник звертається до лікаря (закладу охорони здоров’я). А далі розпочинається робота лікаря: він відкриває лікарняний лист в електронній системі і підписує його своїм електронним підписом. Лікар обов’язково вносить до системи найменування роботодавця, у якого працює пацієнт, та його податковий номер в Єдиному державному реєстрі, а тому працівник повинен знати податковий номер підприємства, на якому працює.

Після цього на підставі лікарського висновку в Реєстрі (який веде Пенсійний фонд України) формується запис з унікальним номером – єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності. І саме тепер можна вважати, що електронний листок непрацездатності створено – лікарняний вже є підставою для нарахування виплат. Працівник повинен повідомити свого роботодавця про те, що захворів і звернувся до лікарні за оформленням е-лікарняного.

Роботодавець може переглянути інформацію з електронного листка непрацездатності свого працівника на вебпорталі ПФУ. Йому потрібно зайти в електронний кабінет страхувальника в розділ «Електронний реєстр листків непрацездатності». По податковому номеру фізичної особи працівника буде доступна необхідна інформація. Така інформація доступна роботодавцю лише про тих працівників, які працюють у нього за основним місцем роботи. Варто наголосити, що роботодавець не матиме доступу до даних з вказаним діагнозом працівника!

Після отримання інформації роботодавець одразу може сформувати заяву-розрахунок для фінансування коштів від Фонду соціального страхування. І знову ж таки: інформація одразу стає доступна Фонду соціального страхування.

Сам працівник також має доступ до е-лікарняного і може ознайомитися з інформацією в ньому на порталі електронних послуг через свій особистий електронний кабінет у пункті меню “Мої листки непрацездатності”. Там будуть вказані номер листка, дата його відкриття, закриття та причина непрацездатності.

Таким чином увесь обіг інформацією здійснюється віртуально й дуже швидко між закладом охорони здоров’я, Національною службою охорони здоров’я України та Пенсійним фондом України. А Фонд соціального страхування, Держпраці, роботодавець та працівник можуть одразу ознайомитися із внесеними даними.

В електронний лікарняний вносять таку інформацію:

– номер запису в Реєстрі;

– посилання на запис про пацієнта у відповідному реєстрі системи охорони здоров’я;

– посилання на запис про лікаря, який оформив медичний висновок у Реєстрі медичних працівників;

– посилання на запис про суб’єкта господарювання в Реєстрі суб’єктів господарювання у галузі охорони здоров’я;

– дата і час формування медичного висновку;

– суть медичного висновку лікуючого лікаря;

– період дії медичного висновку.

На відміну від паперового попередника, електронний лікарняний має значні переваги, упевнені у центрі. Перш за все – стає набагато швидшим і простішим процес оформлення лікарняного, скорочується час від оформлення листка непрацездатності до нарахування коштів, і головне: виключається можливість зловживань під час обігу листків непрацездатності.

________________________________________

Приватні підприємці

ФОПи все частіше звертаються до ДПС для роз’яснення порядку застосування РРО у випадку продажу своїх товарів, замовлених через Інтернет.

В ІПК ДПС від 26.07.2021 р. № 2887/ІПК/99-00-07-05-01-06 податківці відповіли ФОП групи 2, яка планує на добровільних засадах застосовувати програмний РРО при продажу меблів, виготовлених за індивідуальними замовленнями, у тому числі зробленими через Інтернет.

  1. Чи створювати розрахунковий документ у день відправки меблів замовнику із зазначенням найменування товару, його повної вартості та форми оплати «кредит» із вкладенням у відправлення меблів компаніями «Нова Пошта» та «Делівері» накладеним платежем?

У разі доставки товару поштою (кур’єрською службою) та проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит, необхідно надати покупцеві разом з товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту із позначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

  1. Чи зобов’язаний підприємець наступного банківського дня після отримання коштів від компанії-перевізника на свій рахунок додатково створювати розрахунковий документ із зазначенням «Погашення кредиту» за формою оплати «безготівково» та надсилати його електронними засобами зв’язку покупцю?

Законодавств не передбачає створення додаткового розрахункового документа внаслідок отримання коштів на свій рахунок від компанії-перевізника.

  1. Чи потрібно підприємцю створювати розрахунковий документ на повернення коштів із зазначенням у ньому форми «безготівкова» у разі відмови покупця від замовлення та поверненні йому авансового платежу?

При поверненні підприємцем замовнику авансового платежу створюють на РРО/програмному РРО розрахунковий документ на таку операцію, і зазначають форму розрахунку, за допомогою якого здійснено повернення коштів.

У разі повернення коштів замовнику із використанням ЕПЗ, підприємець забезпечує надання/відправлення йому відповідного розрахункового документа, що засвідчить повернення коштів, сплачених ним раніше у вигляді авансового платежу із зазначенням форми, якою здійснюється повернення коштів.

Коли ж повернення коштів заявнику буде здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN, то РРО/програмний РРО застосовувати не потрібно.

  1. Чи достатньо підприємцю за умови доставки меблів найманим вантажним транспортом зареєструвати один програмний РРО «пересувний» на адресу виробництва меблів або потрібно реєструвати два програмних РРО – «стаціонарний» і «пересувний»?

Якщо господарський об’єкт (транспортний засіб) належить та/або використовуються іншим суб’єктом господарювання (стороннім вантажним перевізником), то підприємець не може зареєструвати програмний РРО на такий транспортний засіб.

Тож, підприємець має зареєструвати РРО/програмний РРО на адресу виробництва та при доставці меблів замовнику забезпечити надання йому відповідного розрахункового документа.

Водночас суб’єктам господарювання не заборонено реєструвати у органах ДПС декілька РРО/програмних РРО.

Також ДПС вказує, що можливість ідентифікації оплат, здійснених за допомогою платіжного сервісу, має забезпечуватись фінансовим партнером (посередником в контексті звернення), який фактично надає інформацію про перекази на рахунки підприємця, методом формування для такого платника персоналізованої виписки про рух коштів на його рахунках.

________________________________________

Земля

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Також податківці нагадали, що в пп. 177.4.3 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого, зокрема, включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізособи – підприємця, крім ПДВ для ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, ПДФО з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості.

Таким чином, якщо ФОП на загальній системі оподаткування володіє нерухомим майном, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності та розташоване на земельній ділянці, на яку оформлено право власності, то така особа має право включити до складу своїх витрат суму сплаченого земельного податку за вказану земельну ділянку.

_______________________________________

Контроль і відповідальність

У ДПС пояснили, чи має право контролюючий орган протягом дії карантину проводити перевірки юридичних осіб за період, який перевищує 1095 днів.

Порядок проведення податкових перевірок регулюється главою 8 розд. II Податкового кодексу України, а також розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Наразі норми ПКУ не передбачають проведення інших перевірок, ніж зазначені у п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас положеннями постанови Кабміну від 3 лютого 2021 року № 89, яка набрала чинності 09.02.2021, передбачено скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

  • тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;
  • документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ;
  • документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків);
  • документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
  • документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ. Згідно з абзацами першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст. ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган має право протягом дії карантину (починаючи з 18 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину) проводити перевірки юридичних осіб, передбачені п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та Постановою N 89, якою скорочено дії обмежень на проведення деяких видів перевірок встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, збільшуються на весь період дії карантину.

Головне управління ДПС у Тернопільській області розповіло про позапланові перевірки ризикових платників. Особливість таких перевірок полягає в тому, що вони призначені для перевірки окремих питань, не передбачені певним планом і можуть проводитися без обмеження їх кількості чи періодичності.

В межах відпрацювання платників податків ризикових категорій виділяють наступні категорії:

– суб’єкт господарювання, що зареєстрований платником ПДВ, який отримував необґрунтовану податкову вигоду за рахунок відображення у даних податкової звітності оформлених нереальних операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

– суб’єкт господарювання, що зареєстрований платником ПДВ, який формує для інших платників схемний податковий кредит за рахунок оформлення нереальних операцій постачання (продажу) товарів/послуг, відмінних від придбаних.

Підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником законодавства, виявлення недостовірності даних у поданих податкових деклараціях. Підставою буде, коли платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит протягом 15 робочих днів.

Якщо платник не надав відповіді або відповідь не спростовує інформації про допущене порушення, податковий орган може призначити позапланову перевірку. Рішення про призначення оформлюється наказом.

На письмовий запит органу ДПС суб’єкт господарювання в письмовій формі (листом) надає документальне підтвердження в загальновстановленому порядку, в один із таких способів:

– особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупинено перебіг строків, встановлених статтями 73 і 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли чи надійдуть платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабміну від 03.02.2021 р. №89 дозволено проведення документальних позапланових перевірок за фактом взаємовідносин з ризиковими контрагентам суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (з переліку ризикових платників податків, визначених у рамках роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної ради України).

Контролюючий орган, крім окремих випадків, визначених пунктом 102.2 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – при проведенні перевірки з трансфертного ціноутворення), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, чи граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Однак з 1 січня 2021 року передбачено, що перебіг строків давності для здійснення перевірок та донарахувань до бюджету зупиняється на період коли їх проведення неможливе, зокрема у зв’язку з законодавчою або судовою забороною на проведення перевірок.

Якщо платник вважає перевірку незаконною, у нього є два шляхи можливих дій:

– відмова в допуску до перевірки і подальше оскарження наказу в суді;

– допуск до перевірки та подальше оскарження її результатів, в тому числі з посиланням на процедурні порушення під час призначення перевірки.

_______________________________________

Інше

Міністерство фінансів повідомило про підписання 02.09.2021 року Протокол між Урядом України та Урядом Держави Катар про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Протокол, Угода).

Такий Протокол передбачає:

– розширення положень ст. 25 Угоди «Процедура взаємного узгодження», відповідно до якої будь-яка домовленість, досягнута компетентними органами України та Катару в рамках процедури взаємного узгодження, повинна виконуватись незалежно від будь-яких обмежень в часі, передбачених національним законодавством Договірних Держав;

– доповнення ст. 26 Угоди «Обмін інформацією» положенням, яким передбачається розширення можливостей компетентних органів України та Катару щодо використання отриманої інформації за умови отримання дозволу відповідного компетентного органу, який надав інформацію;

– нову редакцію ст. 28 Угоди «Право на отримання вигід», що обмежує можливості застосування пільгових положень Угоди, якщо основною метою є отримання таких пільг.

Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, списує відповідну суму.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування ( п. 102.5 ПКУ).

При цьому надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату ( п.п. 14.1.115 ПКУ).

 

Останні публікації

Курс «Право в Україні»

«Право в Україні»—практичний курс з вивчення господарського права України. Курс побудований в рамках програми міжнародної сертифікації САР/СІРА Програма курсу: ТЕМА 1. Загальна характеристика правової системи

Стартує група на навчання і підготовку до іспиту: P1 «Управління ефективністю операцій»

Відкрита реєстрація на навчання і підготовку до іспиту: P1 «Управління ефективністю операцій» (Сертифікат CIMA «Управління ефективністю бізнесу»). Початок занять 18 вересня! Навчання проводиться за авторською

Підсумки тижня (огляд за 25 — 28 серпня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Мінекономіки наголошує на неправомірності застосування роботодавцем до працівника заходів примусу та/або дисциплінарного стягнення за відмову вакцинуватися від COVID-19.Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні