Праця і заробітна плата

Починаючи із 1 липня 2020 року збільшується розмір прожиткового мінімуму, який складе:

– загальний показник на одну особу в розрахунку на місяць – 2118 грн;

– для дітей віком до 6 років – 1859 грн;

– для дітей віком від 6 до 18 років – 2318 грн;

– для працездатних осіб – 2197 грн;

– для осіб, які втратили працездатність, – 1712 грн.

Своєю чергою, мінімальна зарплата в місячному розмірі – 4723 грн (у погодинному розмірі – 28,31 грн) не змінюється впродовж 2020 року. Тому всі похідні від неї величини лишаються в тому ж розмірі, у якому вони визначені станом на 01.01.2020 р.

Аналогічно мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) установлюють в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року (ч. 6 ст. 6 Закону про оплату праці), тобто на весь 2020 рік його мінімальний рівень – 2102 грн. Тому зміна з 01.07.2020 р. розміру прожиткового мінімуму не зумовлює обов’язкового підвищення посадових окладів працівників.

Проте із 1 липня також зростуть:

– розмір оплати праці, який індексують;

– допомога по безробіттю;

– мінімальний розмір аліментів;

– плата за видачу ліцензії.

З їх розмірами можна ознайомитись у статті «Із 1 липня зростає прожитковий мінімум: які виплати зміняться».

________________________________________

Податок на додану вартість

Тернопільські податківці роз’яснили: якщо перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації, то ПДВ-зобов’язання за такою операцією нараховувати не потрібно. Звісно, за умови, що такий платник податку не обрав касовий метод ПДВ-обліку.

Якщо ж ПДВшник застосовує касовий метод, то у разі надходження оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та сплатити їх у встановленому законодавством порядку.

До того ж, якщо платник до його ПДВ-реєстрації, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн, але не зареєструвався, то ПДВ-зобов’язання нараховуються, а права на податковий кредит не буде.

Як нагадали податківці, постановою НБУ № 25 встановлено обов’язок юридичних осіб і фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01.07.2018 р. у разі відсутності монет дрібних номіналів проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару.

Таке заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Підпунктом 188.1 ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (з певними винятками).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Таким чином, акцентують податківці, кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до Постанови № 25, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Із 17 березня 2020 року і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, операції з ввезення та постачання медичних засобів (перелік яких визначено урядовою постановою № 224) звільняються від оподаткування ПДВ.

Оскільки законодавчо звільнення передбачено на весь період дії карантину, а до переліку пільгових медикаментів вносилися зміни протягом строку його дії – податківці нагадують правила застосування «медичної» пільги з ПДВ у цей період:

– податкові накладні, складені в період з 17 березня по 2 квітня 2020 року із застосуванням ставки 7 або 20 відсотки, вважаються такими, що складені з порушенням. Тому податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у таких податкових накладних, підлягають коригуванню після повернення покупцям сплаченої ними суми ПДВ, або зарахування її в рахунок оплати майбутніх поставок;

– розрахунки коригування до податкових накладних, складених з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, складаються на дату повернення сум податку покупцям, а у разі зарахування таких сум податку в рахунок майбутніх поставок – на дату такого зарахування;

– у разі зарахування сум податку в період з 17.03.2020 по 02.04.2020 року в рахунок майбутніх постачань – на дату такого зарахування складається податкова накладна на операцію з постачання товарів за номенклатурою, визначеною договором щодо обсягу таких майбутніх постачань;

– в декларації за березень операція з постачання товарів з Переліку № 224 відображається виключно як звільнена від оподаткування ПДВ. Платник, який при складанні податкової звітності з ПДВ за березень 2020 року включив податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, і не подав «Звітну нову» податкову декларацію з ПДВ у термін до 21 квітня 2020 року з виправленими показниками – такий платник податку має право подати до податкової звітності з ПДВ за березень 2020 року уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за такими операціями.

А от щодо врегулювання оподаткування спирту, що одночасно потрапив і до пільгового переліку, і до переліку оподатковуваних за ставкою 7 % препаратів, податківці порадили звернутися до МОЗ.

Джерело: ІПК ДПСУ від 22.06.2020 р. № 2505/6/99-00-05-06-02-06/ІПК

ДПС роз’яснила: якщо кошти, які платник податку отримує у вигляді гранту, є оплатою вартості товарів/послуг, які постачаються (у т.ч. третім особам), то платник податку повинен включити їх до бази оподаткування ПДВ. Відповідно, потрібно скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Водночас, платник податку не включає до бази оподаткування ПДВ і не складає податкову накладну, якщо отриманні у вигляді гранту кошти не є оплатою вартості товарів/послуг які постачаються (у т.ч. третім особам).

Крім того, операції з постачання товарів/послуг у рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) у межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за рахунок МТД, у тому числі у вигляді грантів, звільняються від оподаткування ПДВ. Звісно, за умови дотримання умов, передбачених Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженим постановою КМУ від 15.02.2002 р. № 153.

У разі здійснення таких операцій постачальник повинен скласти виконавцю проекту МТД податкову накладну, яка підлягає реєстрації в ЄРПН.

Джерело: роз’яснення ДПС із категорії 101.16 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)

ДПС в Інформаційному листі № 13 прокоментувала, зокрема, й зміни запроваджені Законом № 466 щодо формування податкового кредиту платниками податку, які застосовують касовий метод ПДВ-обліку, які набрали чинності 23.05.2020.

Нагадаємо, що Закон № 466 доповнив п. 198.6 ПКУ новим абзацом, у якому визначено, що право на формування податкового кредиту за відповідними податковими накладними для «касовиків» зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів/послуг.

Тобто, якщо з дати складання податкової накладної минуло 1095 календарних днів, але податковий кредит й досі не визнали, бо придбанні товари так і не оплатили, то у покупця – платника ПДВ («касовика») все ще буде можливість визнати податковий кредит. Зробити це він зможе не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з його банківського рахунку (видачі з його каси) або надання інших видів компенсацій вартості придбаних товарів/послуг.

Як зауважили податківці, це стосується й оплат, які були здійсненні до 23 травня 2020 року.

ДПС розглянула випадок, коли товариство передає у фінансовий лізинг лізингоотримувачу (орендарю) готове новозбудоване житло (об’єкт житлового фонду). Причому на таке житло товариством зареєстровано право власності в держреєстрі речових прав на нерухоме майно. Товариство (лізингодавець) не є забудовником цього нерухомого майна чи підрядною організацією, що здійснює будівництво. Об’єкт житлового фонду, який передається у фінансовий лізинг, товариство придбало у забудовника на умовах договору купівлі-продажу. Чи діє у цьому випадку ПДВ– пільга з пп. 197.1.14 ПКУ?

Нагадаємо, що відповідно до пп. 197.1.14 ПКУ звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:

– першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) зі спорудження такого житла за рахунок замовника;

– перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією чи капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

У зазначеному випадку передача товариством об’єкта житлового фонду в користування лізингоотримувачу/орендарю (фінансовий лізинг) є операцією з другого постачання житла (об’єкту житлового фонду), яка звільняється від обкладення ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ПКУ. Адже такий об’єкт житлового фонду був придбаний товариством у забудовника на умовах договору купівлі-продажу, та на такий об’єкт товариством зареєстровано право власності в держреєстрі.

Джерело: ІПК ДПСУ від 24.06.2020 р. № 2545/6/99-00-05-06-02-06/ІПК

________________________________________

Податок на прибуток

ДПС роз’яснила, чи можна використовувати мінімально допустимі строки амортизації, запроваджені Законом № 466, до об’єктів основних засобів, які були введені в експлуатацію у період із 01.01.2020 р. по 22.05.2020 р., тобто – до набрання чинності Законом № 466.

Нагадаємо, що згідно з п. 431 підрозділу 4 р. XX ПКУ на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

– четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації 2 роки;

– третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації 5 років.

Щоправда, прискорено амортизувати можна лише нові основні засоби (тобто ті, що не були у використанні), які платник уводить в експлуатацію з 01.01.2020 р. до 31.12.2030 р. для використання у власній господарській діяльності. До того ж такі основні засоби не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам, але це не стосується платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна.

У випадку дострокового продажу таких основний засобів або їх негоспвикористання на платника очікують коригування фінрезультату, мета яких – зменшити суму раніше визнаної прискореної податкової амортизації до звичайного рівня амортизації, розрахованої з використанням основних мінімальних допустимих строків із пп. 138.3.3 ПКУ (докладніше про це див. у п. 431 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

Такі норми набрали чинності 23.05.2020 р.

Отже, за словами податківців, платник податку на прибуток має право використовувати мінімально допустимі строки амортизації, передбачені п. 431 підрозділу 4 р. XX ПКУ, до основних засобів, уведених в експлуатацію ще до моменту набрання чинності такою нормою – з 01.01.2020 по 22.05.2020. Звісно, за умови, якщо такі основні засоби не були у використанні.

Причому платники податку мають право провести перерахунок сум амортизації щодо зазначених об’єктів, які вказані в декларації за І квартал 2020 року, та врахувати результати перерахунку вже в декларації за півріччя 2020 року, і відобразити відповідні суми прискореної амортизації в додатку АМ до декларації за цей період.

Джерело: ІПК ДПСУ від 12.06.2020 р. № 2410/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Податківці звернули увагу держпідприємств та госптовариств із часткою держави на останні зміни до ПКУ, які внесли Закони № 465 та № 466 в частині адміністрування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку. Контролери звернули увагу на три важливі мосенти.

По-перше, для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі встановлений єдиний строк для сплати до бюджету дивідендів на державну частку та сплати частини чистого прибутку (доходу) – до 01 липня року, що настає за звітним.

По-друге, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю до 1 липня року, що настає за звітним.

Таким чином, всі господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі до 1 липня 2020 року повинні були надати до податкових органів Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) за 2019 рік та сплатити дивіденди на державну частку або частину чистого прибутку (доходу).

По-третє, до платників частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, які порушили правила подання розрахунку або сплати (перерахування) грошових зобов’язань з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, або у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цих платежів, контролюючі органи мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за такі порушення у порядку, визначеному, зокрема п. 120.1, п. 123.1, п. 126.1, п. 129.1 ПКУ.

________________________________________

Єдиний податок

Податківці повідомили, коли ФОП-єдинники відповідних груп повинні будуть використовувати РРО в обов’язковому порядку.

З 1 січня 2021 р. використання РРО стає обов’язковим для ФОП-єдинників, які здійснюють:

– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

– надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

– роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265/95-ВР;

– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

– реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.

Також майте на увазі, що з 1 квітня 2021 р. використання РРО стає обов’язковим для усіх ФОП-єдинників 2-4 груп, незалежно від того, який дохід отримує ФОП.

Джерело: ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

________________________________________

Звітність

Загальносистемники, щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, востаннє подають ліквідаційні податкові декларації за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Ця звітність подається у строки, встановлені для місячного податкового періоду.

Як таке подання ліквідаційної звітності для спрощенців не передбачено. Тож вони востаннє подають податкові декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року. Зробити це слід протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Подавати свою «прощальну» звітність можна у зручний спосіб (звісно, з урахуванням карантинного графіку роботи):

– особисто;

– поштою;

– засобами електронного зв’язку (крім останньої декларації єдинника).

Слід зауважити, якщо після внесення до ЄДР запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Тож аби уникнути непорозумінь всі справи таки варто закінчити до моменту держреєстрації припинення діяльності.

За словами податківців, власникам будівель промисловості необхідно протягом 30 к. дн. з дня набрання чинності Законом № 466 подати декларації з типом «Уточнююча» або «Звітна» (у разі, якщо на граничну дату подання декларації не виникало об’єктів оподаткування), в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди, починаючи з 23 травня 2020 року.

Декларацію для новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості слід подати протягом 30 к. дн. з дня виникнення права власності на такий об’єкт. При цьому податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Таким чином, уточненку щодо промислової нерухомості, яка з 23 травня стала об’єктом оподаткування, слід було подати не пізніше 22 червня.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Офіс великих платників податків ДПС роз’яснив нюанси з питань, які найчастіше задають платники податків щодо застосування програмних РРО.

Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати поряд із класичними РРО програмний?

Законодавчих заборон і обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання поряд із класичними РРО програмних, не встановлено.

Як здійснюється відлік часу дозволеного для роботи програмного РРО в режимі офлайн?

Відлік часу, протягом якого програмний РРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення програмний РРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн». Також такий відлік здійснюється від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення програмного РРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

Чи накладається відмітка про час на розрахункових документах, що створюються програмним РРО в режимі офлайн?

Під час роботи програмного РРО в період відсутності зв’язку між ним і фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.

________________________________________

Контроль і відповідальність

Податківці розповіли про адміністративну відповідальність платника за порушення правил сплати грошових зобов’язань (крім ЄСВ) в період карантину. Так, Законами № 533, № 540 та № 591 внесено зміни до ПКУ з урахуванням особливостей діяльності в умовах карантину.

Так, відповідно до п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

– відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

– порушення вимог законодавства в частині:

а) обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

б) цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

в) обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

г) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

д) здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

е) порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 1632 КУпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 85 до 170 грн.

Дії, передбачені частиною першою ст. 1632 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 170 до 255 грн.

Отже, норма п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ стосується фінансової відповідальності платників податків. Що стосується адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 1632 КУпАП, то зміни в частині незастосування до платників адміністративної відповідальності на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), до КУпАП не вносились.

Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ (далі – Закон № 466) внесено ряд змін, які стосуються проведення документальних перевірок юридичних осіб, зокрема, змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок.

Так, із 23.05.2020 р. підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема:

1. Неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом.
2. Отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

Крім цього, з 23.05.2020 р. з ПКУ виключено норму, згідно якої документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.

Із 01.07.2020 року підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Із 01.01.2021 р. документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення. При цьому така перевырка проводиться тоді, якщо в зазначених документах вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

ДПС роз’яснила, чи має право платник податків бути присутнім під час проведення камеральних перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок.

Камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС.

Причому згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

У разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, один з яких вручається або надсилається для підписання протягом 3 робочих днів платнику податків (п. 86.2 ПКУ).

Якщо платник податків або його представники незгодні з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи. До речі, для цього відведено 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Ось уже під час розгляду таких заперечень та/або додаткових документів платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь. У разі якщо платник виявить таке бажання, про це такий платник податків має зазначити у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів (п. 86.7 ПКУ). Відповідно, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Також податківці нагадали, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ПКУ).

Щодо форми акту про результати камеральної перевірки, то ПКУ не передбачена вимога його складання за формою, що має бути затверджена нормативно-правовим актом.

Щоправда, зразки форм таких актів наведені у додатку 2 до Методрекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165. Утім, ці Методрекомендації є актом рекомендованого, роз’яснювального, інформаційного характеру.

Джерело: ІПК ДПСУ від 23.06.2020 р. № 2540/6/99-00-04-01-03-06/ІПК

ДЖЕРЕЛО:ЛІГА:ЗАКОН