Праця і заробітна плата
ВРУ ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» (щодо обов’язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі)».
Він змінить норми ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження”, за якими індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше на передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому КМУ порядку. Індексація аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Якщо стягувач самостійного надсилатиме виконавчий документа безпосередньо підприємству, установі, організації, ФОП чи фізичній особі, тоді індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Із 1 вересня 2020 року Законом № 822-ІХ мінімальна зарплата у місячному розмірі збільшена до 5000 грн.
Разом зі зростанням мінімальної зарплати підвищились трудові штрафи, база нарахування ЄСВ, мінімальні трудові гарантії. Ряд податкових показників визначають залежно від розмірів мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму, які встановлено станом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто їх розмір зафіксували на 01.01.2020 р., і діють вони протягом усього 2020 року.
Тому із 1 вересня 2020 року не змінюються:
– єдиний податок для платників груп 1 та 2;
– податок на нерухоме майно;
– збір за паркування авто;
– транспортний податок;
– туристичний збір;
Єдиний податок встановлюють місцеві ради (п. 293.2 ПКУ) і на 2020 рік:
для 1-ї групи – у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня податкового (звітного) року: 2102 грн х 10% = 210,20 грн;
для 2-ї групи – у межах до 20% розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року: 4723 грн х 20% = 944,60 грн.
Проте із 1 вересня змінився розмір ЄСВ для підприємців.
Максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити самозайнятим особам, із 01.09.2020 р. складе 16 500 грн (75000 грн х 22%), а мінімальна сума – 1100 грн (5000 грн х 22%).
Починаючи з вересня 2020 року працю мають оплачувати не нижче 5000 грн у місячному розмірі та 29,20 грн у погодинному розмірі. Адже із 1 вересня 2020 року збільшується розмір мінімальної зарплати завдяки Закону України від 25.08.2020 р. № 822-ІХ.
Які показники зміняться у зв’язку із зростанням із 1 вересня мінімальної зарплати читайте в статті.
Але зупинимося саме на оплаті праці.
У свою чергу мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) встановлюють у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ч. 6 ст. 6 Закону про оплату праці).
Тож цей показник залишається незмінним упродовж 2020 року – 2102 грн, а значить роботодавці можуть не змінювати посадові оклади з вересня 2020 року.
Тому формально роботодавці госпрозрахункової сфери можуть і не вносити зміни до своїх штатних розписів із 1 вересня 2020 року.
Якщо буде складатися так, що працівнику, який виконав місячну норму праці, нарахували зарплату в меншому розмірі, роботодавець порахує доплату до її рівня, яку виплатить разом із зарплатою (ч. 3 ст. 31 Закону про оплату праці).
Тож у багатьох працівників зарплата з вересня 2020 може зросте лише на ту суму, на яку збільшилася мінімальна зарплата – 277 грн (5000 грн – 4723 грн).
Не менше прикра ситуація в бюджетній сфері. Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1-ого розряду із 1 вересня 2020 року складає 2225 грн. Тоді робітнику бюджетної установи за умови повністю відпрацьованого місяця проведуть доплату до рівня мінімальної зарплати в сумі:
– 1-ий тарифний розряд – 2775 грн;
– 2-ий тарифний розряд – 2575 грн.
Тобто доплатять до рівня мінімалки більше, аніж їх посадові оклади. Адже ці працівники, як правило, отримують лише «голий» посадовий оклад.
Не менш райдужна ситуація з рештою працівників бюджетної сфери, адже для 1-12 тарифних розрядів за ЄТС посадові оклади нижче мінімальної зарплати (5000 грн).
Така ситуація й надалі провокує «зрівнялівку» в оплаті праці в бюджетній сфері, а реформування оплати за ЄТС давно назріло. Мінімальний посадовий оклад має становити на рівні мінімальної зарплати, а не постійно в рази відставати від неї.
________________________________________
Податок на додану вартість
Податківці видали розширене роз’яснення, котре стосується останніх змін в частині штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Йдеться про Закон № 786 та оновлення п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які чинні із 8 серпня 2020 року.
В ДПС нагадали, що в інформаційному листі № 13 надавали коментарі щодо нового п. 73, доданого Законом № 466 у підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Відповідно до цього пункту (в редакції Закону № 466) підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 1 січня 2017 по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН, складених за:
– операціями, які звільняються від оподаткування ПДВ;
– операціями, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
– операціями, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених пп. «а» – «г» п. 198.5 ПКУ;
– відповідно до ст. 199 ПКУ;
– відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ПКУ.
Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку має здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням нових розмірів штрафів.
У свою чергу Закон № 786 вніс дві суттєві зміни у цю процедуру.
По-перше, зазначені правила щодо перегляду штрафних санкцій були уточнені. Встановлено, що період, за який у платника ПДВ є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 року і закінчується 22 травня 2020 року (тобто датою набрання чинності Законом № 466, а не 31 грудня 2019 року, як передбачалося спочатку).
По-друге, розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, знизили вдвічі від попередніх розмірів. Тобто штрафи становлять:
– у разі відсутності реєстрації – 2,5% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень;
– у разі несвоєчасної реєстрації – 1% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень.
Таким чином, ці перехідні штрафи є меншими за ті, що передбачені за аналогічні порушення у ст. 120 ПКУ в редакції Закону № 466.
Зазначені нові повідомлення-рішення будуть надіслані платникам податку податковими органами на підставі Закону, і не потребують подання додаткових заяв чи звернень.
Якщо податкові зобов’язання платник ПДВ визначає одночасно різними методами – за касовим та за правилом «першої події» – податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно призначенню та використанню придбаних товарів/послуг.
Таким є вердикт податківців по відповідному запиту.
Нагадаємо, що відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ касовий метод – це метод податкового обліку, за яким:
- дата виникнення податкових зобов’язань – дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів (послуг);
- дата віднесення сум податку до податкового кредиту – дата списання коштів із рахунків платника податку, відкритих в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг).
Отже, на відміну від правила «першої події», за касовим методом дата виникнення податкових зобов’язань/відображення податкового кредиту виникає за датою отримання/надання оплати за товари/послуги (у грошовій або іншій формі), а постачання/отримання товарів/послуг до ПДВ-наслідків не призводить.
До того ж, усі платники ПДВ, які одночасно використовують касовий метод і загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту (п. 16 р. ІІІ Порядку № 21), заповнюють Таблицю 4 додатка Д7 до декларації з ПДВ.
Джерело: роз’яснення ДПС у Дніпропетровській області.
Все, що стосується підтвердження нарахування та сплати ПДВ, надається контролерам, аби ті мали змогу переконатися в правильності ведення податкового обліку.
При цьому платник податків має право самостійно обирати зручний формат організації обліку своєї діяльності.
Це ж стосується електронного документообігу і виписки податкових накладних в електронній формі.
Тож, в загальному випадку, незалежно від формату – паперові чи електронні – податкові накладні мають зберігатися не менш 1095 днів.
Головне, наголошують податківці, дотримуватись таких вимог:
1) складені в електронній формі податкові накладні, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях;
2) під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені у встановленому порядку.
________________________________________
Податок на прибуток
В світлі нещодавніх змін до податкового законодавства Законом № 786 у профільному відомстві проводять актуалізацію роз’яснень.
Серед іншого, контролери нагадали про зміни, передбачені щодо обліку платників податку на прибуток – нерезидентів.
Нагадаємо, за чинними правилами п. 133.3 ПКУ на облік у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням стає постійне представництво. Проте ці норми «не стикуються» з новим підходом до оподаткування нерезидентів, згідно з яким на облік стає саме нерезидент, а не його постійне представництво.
Тож новації Закону № 786 встановлюють, що нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво в порядку, установленому Мінфіном.
Нерезидента, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, уважають таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки – прихованими від оподаткування.
Змінені норми запрацюють з 01.01.2021 р.
Джерело: інформаційний лист ДПСУ № 16.
Платник за МСФЗ створює резерви на суму штрафів та пені за порушення строку сплати грошових зобов’язань в частині:
– штрафів і пені, нарахованих податковими органами та неузгоджених платником податку, що оскаржуються відповідно до положень податкового законодавства;
– штрафів і пені, що з великою вірогідністю мають бути нарахованими податковими органами у майбутньому за фактом погашення податкового зобов’язання відповідно до положень податкового законодавства.
Але у підприємства, з огляду на цьогорічні коригування за пп. 140.5.11 ПКУ, виникає питання, як діяти у ситуації, якщо визнання витрат із створення забезпечення (резервів) на сплату штрафів та пені за порушення податкового законодавства відображено у фінансовій звітності до 23.05.2020 р., а його використання (визнання/нарахування зобов’язань в розрахунках з бюджетом) відбувається у періоді після 23.05.2020 р.
Контролери з цього приводу зауважують наступне.
Фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат на сплату штрафів та пені, нарахованих контролюючими органами за порушення вимог податкового законодавства після 22.05.2020 р.
При цьому зазначають, що відповідне коригування фінрезультату до оподаткування не стосується нарахованих сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, які відображені у складі витрат у бухобліку платником податку по 22.05.2020 р. включно.
Загалом же, фінрезультат до оподаткування:
- збільшується на суму резервів, створених підприємством відповідно до правил бухобліку для відшкодування майбутніх витрат на сплату штрафів та пені, нарахованих контролюючими органами за порушення вимог податкового законодавства;
- зменшується на суму використання та коригування (зменшення) таких резервів, сформованих відповідно до стандартів бухобліку.
Докладніше про «Різниці, на які коригується фінансовий результат, для визначення податку на прибуток» можна дізнатися з ресурсу Довідники.
Джерело: ІПК ДПС України від 20.08.2020 р. № 3470/ІПК/99-00-05-05-02-06.
Яка сума пільги з податку на прибуток (у т. ч., якщо переноситься від’ємне значення з попереднього року у звітний) зазначається у Додатку ПП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя поточного року у разі застосування її у I та II кварталах, якщо у II кварталі сума пільги є меншою ніж у I кварталі. І як при цьому заповнюють графи 3 – 5 Додатка ПП?
На це податківці зауважують наступне.
У даному разі сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років є різницею на яку зменшють фінрезультат до оподаткування.
Зазначену різницю відображають у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації та у додатку ПП до Декларації, оскільки згідно з Довідником інших податкових пільг пільгою із кодом 11020301 є сума податку, несплаченого у зв’язку із зменшенням фінрезультату до оподаткування, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Враховуючи те, що розрахунок пільги з податку на прибуток здійснюється на підставі показників Декларації, яка заповнюється наростаючим підсумком з початку року, то у додатку ПП за податковий (звітний) період – півріччя у графі 3 «Сума податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти), гривень» має зазначатися сума податку на прибуток, яка не сплачена до бюджету, розрахована на підставі показників Декларації за відповідний податковий (звітний) період – півріччя.
При цьому строк користування пільгою, у разі застосування її у I та II кварталах, є період з першого календарного дня I кварталу по останній календарний день півріччя відповідного податкового (звітного) року, який зазначається відповідно у графах 4 «число, місяць, рік початку» та 5 «число, місяць, рік закінчення» додатка ПП до Декларації.
Докладніше про те, які бувають податкові пільги з податку на прибуток підприємств та як складати та подавати додаток ПП до декларації з податку на прибуток, можна дізнатися з матеріалу «Податкова декларація з податку на прибуток підприємств. Інформація про суми податкових пільг (додаток ПП)» модуля Ситуації.
________________________________________
Податок на доходи фізосіб
Підприємства, що дбають про розвиток своїх працівників, нерідко стикаються зі складнощами відображення витрат на це в обліку.
Зокрема, в ситуації із оплатою співробітнику навчання та іспиту для підтвердження його кваліфікаційного сертифікату.
Податківці з даного приводу зауважують, що оподаткування залежатиме від сутності такої операції.
Уразі якщо витрати працівника, які відшкодовує роботодавець, пов’язані з підвищенням кваліфікації, то їх суму не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника ( пп. 165.1.37 ПКУ) та звільняють від оподаткування військовим збором ( пп.1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Якщо ж працівник здійснює витрати з метою підтвердження свого статусу «сертифікований працівник», тобто не відбувається підвищення кваліфікації, то суму таких витрат включають до загального оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковують на загальних підставах.
Щодо відображення цих витрат безпосередньо в обліку роботодавця, то у податковому відомстві зазначають – різниць для коригування фінрезультату до оподаткування на суму коштів, відшкодованих (безоплатно переданих) працівнику податковим законодавством не передбачено.
Такі операції відображають при формуванні фінрезультату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухобліку.
А як саме проводиться формування витрат у бухобліку за рахунок відшкодованих коштів працівнику податківці порадили дізнаватися у Мінфіну.
Джерело: ІПК ДПСУ від 18.08.2020 р.№ 3431/ІПК/99-00-04-05-03-06
Податковим агентам, що звітують за формою № 1ДФ, податківці нагадали про зміни до Довідника ознак доходів.
Із 01 липня 2020 року (дати набуття чинності наказу Мінфіну від 26.05.2020 р. № 241) діють нові ознаки для деяких доходів.
Оновлення застосовують при поданні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ починаючи з III кварталу 2020 року.
________________________________________
Єдиний податок
З 2021 року ФОП на І-ІІІ групі ЄП будуть вести облік діяльності в довільній формі в паперовому чи електронному вигляді. Адже скасовується вимога обов’язкової реєстрації книги обліку доходів та витрат, а також обов’язок ведення книги обліку доходів для ФОП платників єдиного податку І-ІІІ груп. Ці зміни передбачені в Законі № 786.
Проте ці норми можуть змінитися, якщо нардепи розглянуть законопроект № 3993-1 від 31.08.2020 р.
В ньому пропонують зберегти систему обліку доходів для ФОП, які є платниками єдиного податку, через ведення обліку їх доходів за типовою формою шляхом щоденного відображення отриманих доходів як в паперовому, так і в електронному вигляді, в тому числі через електронний кабінет таких платників.
В загальному випадку суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
До того ж, під час перевірки суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Втім, з огляду на встановлені особливі правила для спрощенців, такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку.
Однак не на всіх. Обліковий обов’язок закріплено за єдиноподатниками, які:
- є платниками ПДВ;
- провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- продають лікарські засоби та вироби медичного призначення;
- реалізовують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів.
Разом з тим, якщо звільнений від обов’язкового ведення обліку підприємець за власною ініціативою вирішує все ж оформлювати облікові документи та регістри – це не є порушенням законодавства про РРО.
Джерело: ІПК ДПСУ від 12.08.2020 р. № 3336/ІПК/99-00-07-05-01-06
________________________________________
Готівкові розрахунки
Чи передбачена відповідальність при здійсненні розрахунків через зареєстрований РРО та/або ПРРО з використанням платіжного терміналу, який не поєднаний (не з’єднаний) з РРО та/або ПРРО?
На це податківці відповідають ствердно. При здійсненні розрахунків з використанням платіжного терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через зареєстрований РРО із роздрукуванням розрахункових документів.
В іншому разі – це порушення порядку проведення розрахунків готівкою за товари (послуги), зокрема і недотримання встановлених законодавством вимог.
У разі невиконання цієї умови передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 у розмірі:
– 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
– 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Чи можна одночасно встановити зареєстрований ПРРО (програмне забезпечення) на інший пристрій планшету (телефону тощо) у разі його викрадення?
На це податківці зауважують – програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один ПРРО одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
При використанні декількох ПРРО необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
У разі викрадення пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа». Після цього реєстрацію такого ПРРО скасують.
У податковому відомстві невтомно відповідають на питання розрахунків з використанням новітніх технологій та необхідності використання при цьому РРО.
Серед частих запитів щодо обов’язковості РРО – чи необхідно його застосовувати при розрахунках через банківські платіжні термінали.
Зокрема, якщо підприємець надає послуги СТО і автомобілісти оплачують готівковими чи картковими перерахуваннями через термінал, що належить банку і знаходиться в сусідньому приміщенні.
Вердикт податківців – якщо ФОП не приймає від отримувачів послуг готівкові кошти, платіжні картки тощо, а кошти, сплачені споживачами послуг, зараховуються на його розрахунковий рахунок через належний банку ПТКС, тоді такі розрахунки будуть вважатися безготівковими. За умови проведення розрахунків за послуги виключно таким способом підприємцю застосовувати РРО не потрібно.
Джерело: ІПК ДПСУ від 12.08.2020 р. № 3314/ІПК/99-00-07-05-01-06
________________________________________
Приватні підприємці
ДПС видала черговий інформаційний лист (від 02.09.2020 р. № 16. Частина 1), який цього разу присвячений новаціям Закону № 786.
Згадали у ньому і про те, як змінюється порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами.
Залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 1 січня 2021 року, вони мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:
- ФОП на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. ПКУ дозволяє вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюватимуть облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначить Мінфін. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Мінфіном залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, яка затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.
- Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. ПКУ дозволяє їм вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюватимуть облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку також визначить Мінфін. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми залишається чинною діюча Книга обліку доходів і витрат.
- ФОП – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.
- ФОП – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.
Додатково податківці прокоментували декілька важливих аспектів цих нововведень.
По-перше, платникам податків не потрібно вчиняти жодних дій по скасуванню реєстрації вже зареєстрованих книг з 1 січня 2021 року (подавати будь-які заяви чи повідомлення не потрібно).
По-друге, при веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів за період (це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі – паперових зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel). У тому числі, платники можуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ) за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579.
ПКУ не містить вимоги до платника податків повідомляти контролюючи органи про обраний вид реєстру. Разом із тим податкові органи мають право запросити зазначену інформацію у порядку визначеному ПКУ для перевірки дотримання платником вимог ПКУ щодо граничного обсягу доходу за відповідний період. Тому такі записи мають містити інформацію щонайменше про місячні обороти, вони є джерелом інформації для складання платником податку звітності з єдиного податку.
По-третє, зміни, запроваджені Законом № 786 щодо форми обліку доходів самозайнятими особами, не скасовують обов’язку для всіх платників податків (включаючи таких суб’єктів) дотримуватися вимог пп. 44.1 та 44.3 ПКУ, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Тому інформація про місячні обороти, яку самозайнята особа буде з 1 січня 2021 року заносити до довільного реєстру, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період.
Для платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, продовжують діяти всі вимоги ПКУ щодо обліку ПДВ
По-четверте, через зміни, запроваджені Законом № 786, з 1 січня 2021 року зникають підстави для застосування до ФОП на спрощеній системі оподаткування адмінштрафу за неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку відповідно до ст. 1641 КпАП.
Можливість вести облік доходів і витрат в електронній формі через Електронний кабінет для фізосіб на загальній системі оподаткування та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, буде впроваджено ДПС після затвердження Мінфіном типових форм, за якими здійснюватиметься облік доходів і витрат такими платниками податків. Про запровадження такого сервісу буде повідомлено окремо.
________________________________________
Контроль і відповідальність
В Управлінні Держпраці у Кіровоградській області відзначили роль посадових інструкцій працівників та нагадали про штрафи за їх відсутність.
Посадова інструкція виступає одночасно інструментом дисциплінарного впливу на працівника та його захистом. Проте у багатьох підприємств (особливо малих) відсутні посадові інструкції відсутні чи хоча б роздруковані типові, суто формальні.
Цілком логічно постає питання, а чи треба взагалі посадова інструкція? Законодавство не забороняє відхилятися від типових інструкцій та частково перерозподіляти обов’язки працівників між іншими особами. І тоді кожний відповідає за своє, що є перевагою наявності реальних посадових інструкцій, які відповідають дійсному стану справ.
Кожний працівник має бути ознайомлений зі своїми трудовими обов’язками під розписку й саме посадова інструкція дозволяє це зробити швидко та належним чином задокументувати (“З посадовою інструкцією ознайомлений, дата, підпис” – надпис здійснюють в наказі про прийняття на роботу). Виходить, що якщо немає посадової інструкції, то працівника не ознайомлювали з посадовими обов’язками або ознайомлювали, але неповністю.
Відсутність посадової інструкції – це порушення трудового законодавства. За це слідує штраф за ст. 265 КЗпП як за порушення інших вимог трудового законодавства – 1 мінімальна зарплата (із 01.09.2020 р. – 5000 грн). При цьому його можна накласти за кожну відсутню посадову інструкцію за посадами штатного розпису.
Посадові інструкції мають бути не тільки на підприємствах, але й у ФОП, якщо вони мають найманих працівників та оформляють трудові відносини. Незалежно від того, чи це підприємство, чи ФОП, роботодавець має роз’яснити працівникові його права і обов’язки ( ч. 1 ст. 29 КЗпП). Саме ця норма трактує обов’язковість наявності посадових інструкцій.
Мораторій на перевірки – одне з послаблень для вітчизняного бізнесу на період дії карантину.
Однак, перевірочний мораторій, передбачений п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не є тотальним і частина перевірок таки може проводитися і під час карантину.
Так, у карантин податківці можуть проводити не лише документальні перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ і/або від’ємного значення з ПДВ на суму понад 100 тис. грн, а й фактичні перевірки з питань:
– обліку, ліцензування, виробництва, зберігання й транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
– цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та пп. 80.2.5 ПКУ.
Камеральні перевірки не заборонено, тож їх можуть проводити під час карантину та застосування обмежувальних заходів.
А от для тих платників, що «чекають» на перевірку контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня (на підставі пп. 78.1.12 ПКУ) слід зважити на те, що її організація і проведення можлива буде після завершення карантинних обмежень.
Джерело: ІПК ДПСУ від 20.08.2020 р. № 3469/ІПК/99-00-07-08-01-06
________________________________________
Інше
На запитання про те, які особливості заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП підприємством, у разі якщо здійснили поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), податківці зауважують наступне.
У такому разі подають повідомлення за ф. № 20-ОПП, в якому інформацію щодо такого об’єкта оподаткування зазначають декількома рядками, а саме:
- у першому рядку зазначають інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вносять значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»);
- у наступних – оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вносять значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).
При цьому кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюють відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п. 4 Пам’ятки (додаток до повідомлення за ф. N 20-ОПП).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному держоргані без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подають до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному держаоргані. У такому разі графу 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюють (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
Докладніше про те, що таке форма № 20-ОПП, у яких випадках її подають та як заповнюють, можна дізнатися з матеріалу «Повідомлення про об’єкти оподаткування чи об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» модуля Ситуації.
________________________________________
До відома
Держстат опублікував щомісячні дані про середню зарплату у липні 2020 року.
Середня номінальна зарплата штатного працівника у липні 2020 р. становила 11804 грн, що у 2,5 раза вище рівня мінімальної зарплати (4723 грн).
Порівняно із червнем розмір середньої номінальної зарплати збільшився на 2,0%, а за останні 12 місяців (відносно липня 2019р.) – на 7,6%.
Уже традиційно найвища зарплата у м. Києві – 17053 грн, а найнижча у Чернівецькій області – 9322 грн.
Найбільші зарплати уже тривалий час спостерігається у сферах «Інформація та телекомунікації» – 19789 грн та «Фінансова та страхова діяльність» – 20352 грн.
Джерело: Ліга:закон