Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ (ОГЛЯД ЗА 4 – 6 СІЧНЯ 2022 Р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

У разі використання роботодавцем праці іноземців на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої на момент виявлення порушення (при мінзарплаті 6500 штраф становить 130 000 грн).

Використання праці іноземців на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (при мінзарплаті 6500 штраф становить 65 000 грн).

Допуск до роботи іноземця на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця тягне за собою накладення адмінштрафу на посадових осіб підприємств від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17000 грн).

Джерело: роз’яснення Держпраці у Житомирській області.

Мінекономіки змінило розміри посадових окладів (тарифних ставок) робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів.

В нових редакція виклали схеми:

– місячних тарифних ставок робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших держорганів;

– місячних окладів робітників наскрізних професій, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших держорганів;

– а також місячні тарифні ставки водіїв автотранспортних засобів, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших держорганів.

Це сталося завдяки наказу Мінекономіки від 23.03.2021 р. № 609, який чинний із 31.12.2021 року, проте застосовується «заднім числом» із 21.10.2021 року.

До того ж місячні посадові оклади (тарифні ставки) для робітників підвищені у два етапи: із 01.10.2021 року та із 01.12.2021 року.

Зокрема, для двірників, гардеробників, кур’єрів, візників, кубівників, ліфтерів, опалювачів, прибиральників службових приміщень місячні оклади зросли: із 21.10.2021 року із 2723 грн до 3268 грн, а із 01.12.2021 року – до 3541 грн.

Це пов’язано із тим, що:

1) із 21.10.2021 року діє Закон України від 08.10.2021 р. № 1807-IX, який скасував обмеження на розміри зарплат в держорганах на 2021 рік;

2) із 01.12.2021 року підвищено розміри окладів за ЄТС.

Таким чином, бухгалтерам доведеться робити перерахунки зарплати. А керівникам таких бюджетних установа віднайти кошти на ці перерахунки, адже їм доручено забезпечити виконання цього наказу виключно в межах фондів зарплати, затверджених у кошторисах.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області надало консультацію з питання тривалості перерви для відпочинку та харчування, яка повинна бути встановлена на підприємствах, установах aбo організаціях.

Фахівці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області роз’яснили, що відповідно до вимог ст. 66 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП України) працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку i харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. При цьому час початку i закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, тобто на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок i місце приймання їжі встановлюються власником aбo уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (частина 4 статті 66 КЗпП України).

Крім того, статтею 7 Закону «Про колективні договори та угоди» законодавчо визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих трудових, соціально-економічних відносин, в тому числі режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

________________________________________

Податок на додану вартість

Податківці з приводу формування податкових зобов’язань та податкового кредиту при отриманні коштів з місцевого бюджету міркують так. Якщо згідно з умовами договорів отримувачем товарів/послуг, придбаних за рахунок коштів місцевого бюджету, є розпорядник бюджетних коштів, то податкові накладні постачальниками складаються на такого розпорядника. Суми ПДВ, нараховані (сплачені) таким розпорядником при придбанні товарів/послуг, зокрема, за рахунок бюджетних коштів, відносяться до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

Якщо згідно з умовами договору отримувачем товарів/послуг вказано не розпорядника бюджетних коштів, а іншу особу, то податкова накладна складається на таку іншу особу (незалежно від того, що виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги може бути покладено на розпорядника бюджетних коштів). При цьому суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг (у тому числі за рахунок коштів місцевого бюджету) включаються до складу податкового кредиту саме такою іншою особою (за умови наявності відповідного документального підтвердження).

Якщо придбані розпорядником бюджетних коштів товари/послуги призначені для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, то податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ при придбанні таких товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів не нараховуються.

Якщо придбані товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних ПДВ операціях (зокрема, звільнених від оподаткування ПДВ операціях відповідно до п. 197.1.7 ПКУ), то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ.

Якщо товари/послуги було придбано без ПДВ, тобто податковий кредит за операціями з їх придбання не був сформований, то податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

Джерело: ІПК ДПСУ від 04.11.2021 р. № 4166/ІПК/99-00-21-03-02-05

Із 1 січня 2021 року діє більшість норм податкових новацій, передбачених Законом України від 30.11.2021 р. № 1914-IX, зокрема, в частині ПДВ. Про це інформують в ГУ ДПС у Сумській області.

Тож платникам ПДВ треба зважати, що:

– змінено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН до 365 календарних днів;

– тимчасово до 01.01.2026 року запроваджується касовий метод обрахунку для постачання електроенергії;

– поширено касовий метод також на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування;

– приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України;

– звільнено від ПДВ друге та наступне постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни;

– продовжено до 01.01.2025 року пільги щодо розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання.

Ми уже сповіщали, що із 2022 року діють нові строки для формування податкового кредиту.

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗОСІБ

Податківці пояснили, чи оподатковувати ПДФО участь у семінарі (конференції, навчанні) працівника, якщо семінар (конференція, навчання) проводиться за профілем діяльності юрособи, у тому числі за кордоном.

З огляду на п. 165.1.21 ПКУ до оподаткованого доходу не включають суму, сплачену будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище 3-кратного розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2022 році – 19500 грн), за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Окрім того, до оподатковуваного доходу не включають суму витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 ПКУ).

Тому, сума коштів, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2022 році 19500 грн за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включається до складу оподатковуваного доходу працівника.

При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначеної пп. 165.1.21 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюють до додаткового блага та оподатковують ПДФО за ставкою 18%.

В ситуації, коли запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг виступає юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, тоді сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО.

Якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг буде працівник, тоді суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включають до оподатковуваного доходу та оподатковують за ставкою 18%.

________________________________________

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

ДПС нагадує, що з 1 січня 2022 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ-ІІІ групи при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону про застосування РРО.

Водночас частиною другою статті 664 ЦК передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару.

Разом з цим, за умови надання продавцем, як можливого способу оплати товарів покупцем, виключно реквізитів розрахункового рахунку, відкритого в установі банку, РРО/ПРРО таким продавцем також може не застосовуватись.

Крім того, Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики надав роз’яснення щодо застосування з 1 січня 2022 року РРО/ПРРО та відповів на запитання:

Продаж товарів з використанням мережі Інтернет. У якому випадку обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, а в якому випадку ні?

РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.

У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві. Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо). У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції. Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Як проводити розрахункові операції у разі продажу товарів з частковою оплатою у тому числі при оплаті з розстроченням платежу?

При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяоплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця. За умови оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі IBAN) РРО/ПРРО може не застосовуватись. У разі застосування різних способів оплати, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN, а інший – готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку – на приймання готівки).

Малий Бізнес потребує впевненості у партнерах та клієнтах. Перевіряйте інформацію про юридичних та фізичних осіб у рішенні LIGA360:Підприємець. Дані ЄДР, публічні кошти, перевірки держорганів, банкрутство, судові рішення, ризики у співпраці. Деталі за посиланням.

Із 1 січня 2022 року застосування РРО/ПРРО залишається не обов’язковим для ФОП – платників єдиного податку:

– першої групи ;

– другої-четвертої груп, яким відповідно до Постанови № 1336 дозволено замість РРО/ПРРО використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій (РК та КОРО).

Про це нагадує Мінфін. Зокрема, Постановою № 1336 встановлено, що з 1 січня 2022 року при продажу товарів (крім підакцизних) на території села ФОП дозволено не використовувати РРО/ПРРО (за умови використання РК та КОРО) якщо:

  • річний обсяг розрахункових операцій не перевищує 167 МЗП (у 2022 році – 1,09 млн грн) на один структурний (відокремлений) підрозділ;
  • така торгівля не здійснюватиметься в одному торговельному об’єкті, де також продаються підакцизні товари;
  • такими ФОП не здійснюється дистанційна торгівля, в тому числі через мережу Інтернет;
  • сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад не прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО на території відповідних громад.

Водночас скасовано можливість не використовувати РК та КОРО при наданні послуг хімчистки, страхування та наданні туристичних та екскурсійних послуг.

Для платників єдиного податку першої групи обов’язок вести облік товарних запасів не запроваджується. У всіх інших випадках для платників єдиного податку другої-четвертої групи застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року стає обов’язковим.

________________________________________

ЗВІТНІСТЬ

В ДПС відповіли, яка відповідальність передбачена до страхувальника-роботодавця за неподання, несвоєчасне подання додатків 1, 2, 3, 5 та 6 у складі податкового розрахунку за періоди, починаючи з 01.01.2021 року.

Інформація про додатки 1, 2, 3, 5 та 6 по ЄСВ – невід’ємна частина податкового розрахунку (п. 1 розділу III Порядку № 4).

За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, слідує штраф в розмірі 1020 грн (п. 119.1 ПКУ).

Водночас з 1 березня 2020 року на період дії карантину встановлено обмеження щодо застосування штрафних санкцій, зокрема згідно з п. 119.1 ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені податковими агентами з 1 березня 2020 року по теперішній час.

Проте абз. 3 ч. 1 ст. 26 Закону № 2464 передбачено, що посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування ЄСВ у складі звітності з ПДФО (єдиного податку).

Тому неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, тягнуть накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 30 до 40 НМДГ (від 510 грн до 680 грн), шо передбачає ст. 1651 КпАП.

________________________________________

Готівкові розрахунки

В ДПС відповіли, чи штрафуватимуть продавця, який створив електронний фіскальний чек із застосуванням ПРРО, але на вимогу покупця не надав його в паперовому вигляді та не надіслав електронний розрахунковий документ, оскільки у покупця відсутні засоби телекомунікаційного зв’язку.

Вони відсилають до п. 2 ст. 3 Закону № 265, який зобов’язує при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надавати покупцю в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму операції. Фіскальний чек створюють в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек, надісланий на наданий такою особою абонентський номер та/або адресу електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.

У разі невиконання цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу у зручний для нього спосіб) передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Ця норма передбачає, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовують фінансові санкції, якщо встановлено в ході перевірки факт, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, в таких розмірах:

– 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

– 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Застосування нового Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ) дійшло і до форм документів, які застосовують у разі реєстрації та застосування РРО (ПРРО), розрахункових книжок (РК), книг обліку розрахункових операцій (КОРО), а також порядку опломбування РРО.

Наказом Мінфіну від 13.12.2021 р. № 662, який діє із 01.01.2022 року, внесені зміни в додатки до:

– Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

– Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;

– Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО;

– Порядку опломбування РРО;

– Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО;

– Порядку ведення реєстру центрів сервісного обслуговування РРО.

В результаті у формах реєстраційних документів для роботи РРО (ПРРО), а також формах РК та КОРО, передбачено замість кодів КОАТУУ вказувати коди код території за п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем КАТОТТГ.

Додатково встановлено, що наявні у суб’єктів господарювання КОРО, РК за формами, встановленими у додатках 1, 2 та 6 до Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО, затверджених цим наказом, у редакції, що була чинною до 01.01.2022 року, можуть використовуватись суб’єктами господарювання до скасування реєстрації таких КОРО, РК або їх закінчення. За зверненням суб’єкта господарювання, а також під час реєстрації чи перереєстрації таких книг контролюючими органами у порядку, встановленому для перереєстрації книг, на титульній сторінці проводять зміни кодів КОАТУУ на відповідні коди територій згідно з п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем КАТОТТГ.

________________________________________

ЛІЦЕНЗУВАННЯ

Кабінет Міністрів України постановою від 29.12.2021 р. № 1424 затвердив переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квоти на 2022 рік. Зокрема, затверджені на поточний рік:

1) обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;

2) перелік контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;

3) перелік товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами);

4) перелік товарів, імпорт яких з Республіки Північна Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія від 18 січня 2001 р.;

5) перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.

Також установили, що не використані у 2021 році суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у Постанові № 1329, дійсні до 1 березня 2022 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.

________________________________________

ІНШЕ

Наказом Мінфіну від 13.12.2021 р. № 662 скориговано норми Порядку обліку платників податків і зборів. Він діє із 01.01.2022 року.

  1. Облік платників податків буде вестись з визначенням щодо кожного платника податків:

– територіального органу ДПС, який є контролюючим органом за основним місцем обліку платника податків;

– державної податкової інспекції, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків;

– коду території територіальної громади згідно з третім рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), що відповідає місцезнаходженню (місцю проживання) платника податків.

У відповідності до цих норм ДПС доручено упродовж січня-лютого 2022 року забезпечити ведення обліку платників податків.

  1. Визначається порядок взяття на облік особи-нерезидента, яка постачає на митній території України фізичним особам електронні послуги.
  2. Прописано, що постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податку на прибуток підприємств у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками цього податку до реєстрації як платниками податку на прибуток підприємств відповідних нерезидентів. Зняття ознаки платника податку на прибуток стосовно постійного представництва нерезидента проводиться після реєстрації нерезидента платником податку на прибуток. Подавати постійному представництву заяву про зняття такої ознаки не треба.
  3. Для перевірки, уточнення або внесення змін до відомостей про платника податків можуть використовуватись дані, розміщені на офіційних вебпорталах держорганів, торгових та/або комерційних реєстрів компетентних органів держави, резидентом якої є платник податків – іноземна компанія, організація, а також на власних вебпорталах платника податків.
  4. За потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за формою № 34-ОПП, подавши запит:

– за формою № 34-ОПН;

– до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції;

– в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через електронний кабінет в електронній формі.

  1. Уточнені процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування.
  2. У формі № 20-ОПП у розділі 3 слова «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ» замінили словами «Територія територіальної громади», слова «Код за КОАТУУ» – словами «Код КАТОТТГ». Також графи 6 – 7 «Територія територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» форми № 20-ОПП заповнюють відповідно до КАТОТТГ, що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

Із 1 січня 2021 рокі діють зміни в Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Їх внесено наказом Мінфіну від 08.12.2021 р. № 647.

Визначено, що надміру зараховані кошти – сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов’язання.

Тепер у процесі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (крім податків, зборів, пені та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби):

– застосовується система дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство» (далі – система Казначейства) з використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства;

– між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, органами, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, місцевими фінансовими органами, Казначейством та головними управліннями Державної казначейської служби здійснюється обмін електронними документами із застосуванням кваліфікованих електронних підписів та печатки.

Передбачено, що заява про повернення коштів з бюджету судового збору, за виключенням помилково зарахованого, складають із обов’язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці 8 п. 5 розділу І Порядку № 787, і номера судового рішення та подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства із оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, копією судового рішення, засвідченою належним чином.

При поданні платником заяви про повернення коштів з бюджету в електронній формі одночасно подають скановану копію з обов’язковим накладанням електронного підпису платника: документа на переказ або електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідченого належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого), довіреності на отримання коштів довіреною особою, засвідченої згідно з вимогами Цивільного кодексу України, паспорта довіреної особи (у разі повернення коштів довіреній особі).

Додатково наказом Мінфіну від 28.12.2021 р. № 716 передбачено, що за відсутності у фізичних осіб рахунків у банках, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, сплачених фізичними особами, проводиться у готівковій формі відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Мінфіну від 11.02.2019 р. № 60.

________________________________________

ДО ВІДОМА

З 1 січня 2022 року у зв’язку з прийняттям Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Державною казначейською службою України змінені реквізити бюджетних рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету та окремих рахунків для зарахування платежів до місцевих бюджетів. Про це повідомила прес-служба ДПС.

Дізнатись актуальні реквізити бюджетних рахунків для сплати платежів до бюджету у 2022 році можна за посиланням.

Зазначається, що кошти, сплачені платниками на бюджетні рахунки, які діяли до 1 січня 2022 року, не будуть зараховуватися Казначейством до бюджету та повертатимуться платникам для уточнення реквізитів.

 

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 10 — 14 січня 2022 р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що Постановою № 1392 внесено зміни до порядку повідомлення ДПС та її територіальним

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ (ОГЛЯД ЗА 4 – 6 СІЧНЯ 2022 Р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА У разі використання роботодавцем праці іноземців на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця стягується штраф за

Підсумки тижня (огляд за 13 — 17 грудня 2021 р.)

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків роз’яснило алгоритм дій платника якщо протягом операційного дня не отримано квитанції

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ (ОГЛЯД ЗА 6 — 10 ГРУДНЯ 2021 Р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА В ГУ ДПС у Тернопільській області нагадують, що до оподатковуваного доходу не включають добові витрати, понесені у зв’язку з відрядженням у