Підсумки тижня (огляд за 5 — 9 жовтня 2020 р.)

_______________________________________

Праця і заробітна плата

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області розповіло стосовно поновлення на роботі незаконно звільненого. Так, згідно з ч. 7 ст. 235 КЗпП рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Приписи ст. 236 КЗпП не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Тобто, рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли роботодавцем видано наказ, розпорядження про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. Після видання наказу про поновлення працівника на роботі доцільно надіслати копію наказу до державної виконавчої служби, тим самим засвідчивши факт виконання ним відповідного рішення про поновлення працівника на роботі.

Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, а не з дати винесення судом відповідного рішення.

Після поновлення працівника на роботі, відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у трудовій книжці роблять новий запис – про визнання наказу, за яким працівника було звільнено, недійсним і про поновлення на роботі.

________________________________________

Податок на додану вартість

Відповідно до п. 43.4-1 ПКУ повернути надміру сплачені суми ПДВ, зараховані до бюджету з рахунку платника податку в СЕА ПДВ, можна виключно на такий ПДВ-рахунок.

Алгоритм повернення коштів на ПДВ-рахунок наступний:

1) складаємо заяву на повернення коштів, у якій зазначаємо лише один напрям перерахування коштів — ПДВ-рахунок;

2) після того як переплата опиниться на ПДВ-рахунку (таке повернення не впливає на розмір реєстраційного ліміту), платник податків обирає один із варіантів подальшого використання коштів:

– залишити на ПДВ-рахунку та скористатись для сплати майбутніх грошових зобов’язань з ПДВ. У такому випадку в разі настання чергового терміну сплати грошових зобов’язань, визначених платником податків у декларації з ПДВ, кошти спишуться з ПДВ-рахунку автоматично;

– перерахувати кошти на поточний рахунок;

– перерахувати на погашення податкового боргу з ПДВ, що виник починаючи з 01.07.2015 р.

Останні два варіанти вимагатимуть від платника певних зусиль. Механізм та умови здійснення перерахування коштів з ПДВ-рахунку визначено в п. 200-1.6 ПКУ та п. 21 Порядку № 569.

Повернути кошти на поточний рахунок можна за таких умов:

– платник податку подає у складі податкової декларації заяву ( додаток 4 до декларації з ПДВ);

– на дату подання податкової звітності з ПДВ сума коштів на ПДВ-рахунку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності;

– зменшення загальної суми поповнення ПДВ-рахунку не призведе до формування від’ємного значення реєстраційного ліміту.

Повернення коштів з ПДВ-рахунку на поточний рахунок платника податків здійснюється в сумі залишку, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.

У момент подання додатка 4 відбудеться зменшення реєстраційного ліміту на суму, заявлену платником до перерахування з ПДВ-рахунку. Зарахування коштів за напрямом, який обрав платник податків, має бути здійснено протягом 5 робочих днів після граничного строку сплати податкового зобов’язання за декларацією. Якщо ж кошти так і не буде перераховано, сума реєстраційного ліміту має поновитись через 10 робочих днів після граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Джерело: ІПК ДПСУ від 18.09.2020 р. № 3903/ІПК/99-00-05-06-02-06

ДПС розглянула випадок, коли платнику ПДВ – покупцю було поставлено постачальником неякісну продукцію. Таку продукцію покупець утилізував із залученням сторонньої організації. Надалі покупець виставив постачальнику претензію на відшкодування понесених збитків, до складу яких включено:

– вартість неякісної продукції;

– вартість послуг, отриманих та оплачених покупцем у зв’язку з транспортуванням, зберіганням, переробкою, утилізацією такої продукції.

Тож, постало запитання: чи нараховувати ПДВ-зобов’язання у разі відшкодування постачальником покупцю таких сум?

Ось що стосовно цього зазначили податківці.

По-перше, вони не заперечували нарахування компенсуючі ПДВ-зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ за неякісною продукцією.

По-друге, податківці зазначили, що на дату отримання послуг по транспортуванню, зберіганню, переробці, утилізації неякісної продукції платник податку також зобов’язаний визначити податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ, скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну. Адже такі послуги також використовуються в операціях, не пов’язаних з господарською діяльністю платника податку (не спрямовані на отримання доходу). Звісно, за умови, що суми ПДВ, сплачені у вартості таких послуг, підлягали включенню до податкового кредиту.

По-третє, якщо кошти, які надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків, пов’язаних з отриманням послуг по транспортуванню, зберіганню, переробці, утилізації неякісної продукції, є відшкодуванням шкоди, завданої такому покупцю у зв’язку з постачанням неякісного товару, то відповідно до п. 188.1 ПКУ такі кошти не включаються до бази обкладення ПДВ. На суму таких коштів податкові зобов’язання не нараховуються, а податкові зобов’язання, визначені відповідно до п. 198.5 ПКУ за такими послугами, не коригуються.

Це саме стосується й коштів, отриманих від постачальника як компенсація за неякісні товари.

Джерело: ІПК ДПСУ від 16.09.2020 р. № 3876/ІПК/99-00-05-06-02-06

ДПС роз’яснила питання щодо коригування податкової накладної (далі – ПН) після сплину 1095 календарних днів з дати складання такої ПН. Йдеться про випадок, коли підприємство після сплину 1095 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати отримує невикористані контрагентом суми авансу.

Податківці нагадують, що реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати з урахуванням строку давності. Так, йдеться про строк не більше 1095 календарних днів з дати складання ПН.

Отже, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання ПН при отриманні авансового платежу за товар, який підлягає постачанню, відбувається повернення такого авансового платежу, то розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН. Тому за вказаних умов і підстави для зменшення податкових зобов’язань у платника податку – продавця відсутні.

Контролери також наголосили, що при цьому покупець (у разі повернення йому постачальником авансового платежу) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ використовуючи механізм, який визначений п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Джерело: ІПК ДПСУ від 01.09.2020 р. № 3664/ІПК/99-00-05-06-02-06

До податківців звернулись із запитом щодо права платника ПДВ включити до складу податкового кредиту податкові накладні за період оскарження ним рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу, у разі якщо рішення суду прийнято на його користь.

На думку податківців права на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ починаючи з дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у своєму рішенні, до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання у вказаної особи відсутні.

Також у цей період відсутній обов’язок щодо складання податкових накладних і подання податкової звітності з ПДВ.

ДПС нагадала, що у полі податкової накладної «Зведена податкова накладна» та полі розрахунку коригування «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х» слід зазначати код ознаки, який застосовується залежно від причини, з якої складається зведена податкова накладна/розрахунок коригування:

– «1» – у разі складання зведених податкових накладних/розрахунків коригування у зв’язку з нарахуванням податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ;

– «2» – у разі складання зведених податкових накладних/розрахунків коригування у зв’язку з нарахуванням податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ПКУ;

– «3» – у разі складання зведених податкових накладних/розрахунків коригування, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку № 1307 (постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. 188 і ст. 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг);

– «4» – у разі складання зведених податкових накладних/розрахунків коригування, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку № 1307 (складені за операціями з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер постачання).

Це стосується й розрахунків коригування, складених починаючи з 01.12.2018 р. до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН до 01.12.2018 р.

У розрахунках коригування, складених до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018 р., код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки, який вказано у зведеній податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування.

________________________________________

Податок на прибуток

Податківці переконані: якщо виробничі необоротні активи призначені для використання у господарській діяльності платника податку і нарахування амортизації таких активів у бухобліку протягом періоду тимчасового простою (відсутності господарської діяльності) не припиняється, то такі основні засоби будуть амортизуватись у податковому обліку.

Якщо ж такі основні засоби виведені з експлуатації у зв’язку з тимчасовим простоєм в поточному місяці та введення їх в експлуатацію відбулося у тому ж місяці, то і в податковому обліку, і в бухгалтерському обліку не припиняється нарахування амортизації на них за цей період.

Також контролери наголосили, що амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) виробничих необоротних активів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Джерело: ІПК ДПС від 21.09.2020 р. № 3935/ІПК/99-00-05-05-02-06

Платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів (далі – ОЗ) четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи, а також третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимі строки два та п’ять років відповідно.

При цьому робити це вони можуть незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку та щодо основних засобів, введених в експлуатацію у першому кварталі 2020 року.

Головне, дотримання щодо таких основних засобів ключових вимог:

– цілковита новітність (не були у використанні);

– введення в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

– використання у власній господарській діяльності;

– заборона продавати або надавати в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Джерело: повідомлення ОВПП ДПСУ

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Нагадаємо, що з 01.07.2020 р. набрали чинності зміни, внесені до Довідника ознак доходів наказом Мінфіну від 26.05.2020 р. № 241. Тож податківці нагадали, що ці зміни, зокрема, встановлюють нові правила відображення у формі № 1ДФ поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до оновленого Довідника ознак доходів порядок відображення поворотної фінансової допомоги залежить від того, йдеться про її отримання чи надання.

Так, основна сума поворотної фінансової допомоги, яка надається суб’єктом господарювання фізособі – підприємцю або фізособі, відображається формі № 1ДФ з ознакою доходу «197».

Сума поворотної фіндопомоги, яка повертається фізособі – підприємцю або фізичній особі, відображається у формі № 1ДФ ознакою доходу «153».

Контролери нагадали, що згідно з пп. 165.1.31 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Нагадаємо, що такі нові ознаки доходів застосовуються вперше під час подання форми № 1 ДФ за ІІІ квартал 2020 р.

Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Рівненській області

Страхові платежі (страхові внески), які сплачують роботодавці за договорами добровільного медстрахування працівників, включають до оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковують ПДФО та військовим збором.

Однак як діяти, коли за медстрахування працівників підприємства щоквартально наперед сплачує страховій компанії страхові платежі, а при звільненні працівника договір його медстрахування розривається.

Чи правомірно доплатити звільненому працівнику суми переплати з ПДФО, утриманого з доходу у вигляді додаткового блага, за рахунок зменшення зобов’язань підприємства як податкового агента по сплаті ПДФО до бюджету у податковому періоді остаточного розрахунку зі звільненим працівником?

На це питання податківці відповіли в ІПК ДПС від 14.09.2020 р. № 3835/ІПК/99-00-04-05-03-06.

До перелік доходів, які включають до оподатковуваного доходу платника податку віднесені, зокрема, суми страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медстрахування, сплачені будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, визначених у пп. «а» – «в» пп. 164.2.16 ПКУ (пп. 164.2.16 ПКУ).

Водночас роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на ПСП (пп. 169.4.3 ПКУ).

Проте, оскільки сплата страхових платежів юрособою – це оплата медпослуг, якими має право скористатися фізособа – працівник, тобто працівник фактично не отримує кошти, то у разі звільнення працівника, юрособа здійснює перерахунок сум нарахованого доходу та сум ПДФО, результат якого відображає в ф. № 1ДФ. При цьому підстав для повернення ПДФО працівнику у юрособи не виникає.

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що відповідно до пп. 169.2.4 ПКУ якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, – за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

________________________________________

Єдиний податок

Загалом, перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в ст. 291 ПКУ.

Також до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Якщо рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (у т. ч. без сплати ПДВ) приймає юрособа, яка була зареєстрована як платник ПДВ, то при визначенні доходу за попередній календарний рік, що передує переходу на спрощену систему оподаткування, не враховуються суми ПДВ.

Докладніше про «Порядок реєстрації платником єдиного податку» можна дізнатися з модуля «Ситуації».

Контролери нагадали єдинникам – ті вправі здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами, але крім підакцизних товарів.

До продовольчих належать товари, що представляють собою харчові продукти в натуральному або переробленому вигляді, призначені для використання людиною в якості їжі, бутильована питна вода, алкогольна продукція (у тому числі пиво), безалкогольні напої, жувальна гумка, а також біологічно активні добавки.

А от для здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках, єдинники зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (формуванням електронних розрахункових документів) встановленої форми.

________________________________________

Акцизний податок

Які дії платника, який вважає, що витяг про результати зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів та залишків обігу спирту етилового містить недостовірну інформацію?

На це податківці зауважують, що результати автоматичного зіставлення платник акцизного податку може отримати, подавши запит на отримання в електронному вигляді повідомлення про результати зіставлення з можливістю вибрати період зіставлення та уніфікований номер акцизного складу.

Якщо платник податків вважає, що витяг про результати зіставлення містить недостовірну інформацію, то з метою уникнення невідповідності він може звернутись до ДПС України чи ГУ ДПС за місцем реєстрації з наданням підтверджуючої інформації щодо операцій з обігу та залишків пального / спирту етилового для підтвердження власних показників.

До речі, цьогорічні нововведення для суб’єктів паливного ринку було розглянуто, серед іншого, в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН «Обіг пального і спирту етилового: новації-2020».

________________________________________

Звітність

5 жовтня було оприлюднено нові довідники податкових пільг – цього разу станом на 01.10.2020 р. Йдеться про наступні довідники:

– Довідник № 100/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.10.2020 р.;

– Довідник № 100/2 інших податкових пільг станом на 01.10.202 р.

Зокрема, наведено пільги з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків тощо, а також традиційно озвучено початок та кінець дії відповідних пільг.

Юрособи – єдинники, які переходять зі спрощеної на загальну систему оподаткування протягом року, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств.

Такий період для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (крім виробників сільськогосподарської продукції), а у разі ліквідації платника після переходу на загальну систему оподаткування – закінчується датою ліквідації.

Виробники ж сільськогосподарської продукції подають декларацію за звітний період півріччя 2020 р. та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 01.07.2020 р. і закінчується 30.06.2021 р.

Уряд постановою від 23 вересня 2020 р. № 858 затвердив для підприємств видобувної галузі три нові форми звітності:

– звіт про платежі на користь держави за формою згідно з додатком 1 до постанови;

– консолідований звіт про платежі на користь держави за формою згідно з додатком 2;

– звіт про отримані платежі за формою згідно з додатком 3.

Метою розкриття інформації у видобувних галузях є надання громадськості доступу до повної та об’єктивної інформації щодо платежів суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, на користь отримувачів платежів, створення передумов для суспільно відповідального використання такими суб’єктами корисних копалин загальнодержавного значення, а також для суспільного ознайомлення та обговорення питань, пов’язаних із використанням та управлінням державою і територіальними громадами корисними копалинами загальнодержавного значення.

Суб’єктами розкриття інформації за відповідними формами є:

– суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;

– материнські підприємства у видобувних галузях;

– отримувачі платежів.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Як здійснити перереєстрацію програмного РРО, у тому числі в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий програмний РРО? На це податківці зауважують, що для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому програмному РРО.

Перереєстрація та внесення змін у дані про програмний РРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Податківці повідомили, що порядок оформлення скасування реєстрації програмного РРО залежить від того, яка причина спонукала підприємця чи підприємство до таких дій.

По-перше, в загальному випадку скасувати реєстрацію програмного РРО можна на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) з позначкою «Скасування реєстрації». Вона подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій.

По-друге, скасування реєстрації програмного РРО відбувається на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа» шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

По-третє, в окремих випадках реєстрація програмного РРО скасовується автоматично фіскальним сервером. Щоправда, про які випадки йдеться, контролеми не уточнили.

Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Черкаській області

У столичному податковому відомстві також нагадали: у разі прийняття рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, суб’єкту господарювання надано право взагалі не реєструвати та не зберігати КОРО та розрахункові книжки

Ну і, звісно, суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі не менш як 1095 днів з моменту звітування.

Для цього підприємство може розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касах, де у т.ч. визначити місце зберігання щоденних Z-звітів КОРО.

Джерело: ІПК ГУ ДПС у м. Києві від 14.09.2020 р. № 3849/10/26-15-07-08-01-14/ІПК

________________________________________

Приватні підприємці

У податковому відомстві погоджуються із можливістю підприємця – загальносистемника включати до складу господарських витрат вартість утримання та експлуатації вантажного транспорту. Таку можливість закріплено в нинішній редакції пп. 177.4.6 ПКУ.

Головна умова для визнання витрат підприємцем на загальній системі – одночасне дотримання ключових вимог:

– витрати безпосередньо пов’язані із здійсненням господарської діяльності;

– витрати документально підтверджені.

Нагадаємо, що вартість самої вантажівки підприємець може амортизувати за загальним правилом. Щодо легкових автомобілів – заборона на їх амортизацію наразі лишається в силі.

Джерело: ІПК ДПСУ від 14.09.2020 р. № 3829/ІПК/99-00-04-05-03-06

Законом № 822-ІХ із 1 вересня 2020 року збільшився розмір мінімальної зарплати, який встановлений ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX. Зміна цього показника вплинула на суму ЄСВ, яку мають сплачувати усі підприємці.

Нагадаємо, що ФОП, а також особи, котрі провадять незалежну професійну діяльність, і члени фермерського господарства, нараховують ЄСВ у сумі не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, і не менше розміру мінімального страхового внеску (п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Отже, за вересень максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити самозайнятим особам становить 16500 грн (15 х 5000 грн х 22%), а мінімальна сума – 1100 грн (5000 грн х 22%).

Нагадаємо, що раніше ( з січня по серпень 2020 р.) у розрахунку на місяць мінімальна та максимальна сума ЄСВ для ФОПів дорівнювала відповідно 1039,06 грн та 15585,90 грн.

Податківці наголошують, що ті ФОП, які сплачують ЄСВ помісячно, у жовтні повинні сплатити його суму у розмірі 1100 грн за вересень місяць. У такому ж розмірі ЄСВ потрібно буде перерахувати і у листопаді, грудні 2020 р. та січні наступного року.

А от якщо ФОП сплачує ЄСВ поквартально, то в жовтні йому слід сплатити 3178,12 грн за третій квартал (1039,06 грн х 2 міс. +1100 грн ) і 3300 грн за четвертий квартал (1100 грн х 3 міс.).

________________________________________

Інше

Податківці пояснили, як сплачувати податок на нерухомість за нежитлову будівлю, яка передана в безоплатне користування дочірньому підприємству. Вони вказали, що ПКУ передбачає звільнення від оподаткування об’єктів промислової нерухомості, але лише за умови одночасного дотримання таких вимог щодо об’єкту:

– він належить до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125 Класифікатора ДК 018-2000);

– перебуває у власності промислового підприємства (основна діяльність якого класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010);

– використовується за призначенням у господарській діяльності;

– не переданий в користування іншому підприємству.

Якщо підприємство чи належна йому нерухомості не відповідає зазначеним критеріям, на пільгу зі сплати податку на нерухомість очікувати не варто.

Отже, у разі передачі в користування виробничого приміщення власник сплачуватиме податок на нерухомість на загальних підставах.

Джерело: ІПК ДПСУ від 22.07.2020 р. № 2989/ІПК/20-40-04-03-20

Джерело: Ліга Закон

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 5 — 9 жовтня 2020 р.)

_______________________________________ Праця і заробітна плата Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області розповіло стосовно поновлення на роботі незаконно звільненого. Так, згідно з ч. 7 ст. 235

Підсумки тижня (огляд за 28 вересня — 2 жовтня 2020 р.)

________________________________________ Праця і заробітна плата Облік відпрацьованого часу, який слугує підставою для нарахування зарплати працівникам, ведуть в табелі обліку робочого часу. Відмічають там і дні/години

Підсумки тижня (огляд за 14 — 18 вересня 2020 р.)

Праця і заробітна плата Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюють у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного