Податок на додану вартість
На сайті ДПС з’явився проект наказу Мінфіну, яким викладуть у новій редакції форми:
– податкової накладної;
– податкової декларації з ПДВ;
– уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Завдяки цьому проєкту наказу:
– об’єднають додатки 1 та 5 до податкової декларації з ПДВ та, відповідно, скасують обов’язок щодо відображення розшифровки податкових зобов’язань платника ПДВ за звітний період у розрізі контрагентів, який заповнюють у таблиці 1 додатка 5 до податкової декларації з ПДВ;
– доповнять додаток 4 до податкової декларації з ПДВ інформацією стосовно відомостей щодо зміни поточного рахунку платника податків, яка, відповідно, дасть змогу уникнути непорозумінь при поверненні суми бюджетного відшкодування у разі зміни поточного рахунку такого платника податку, зазначеного в раніше поданій ним заяві у додатку 4 до податкової декларації з ПДВ;
– скоротять кількості податкових накладних, які складають платники, та їх реєстрацію в ЄРПН шляхом збільшення кількості найменувань поставлених товарів/послуг в одній податковій накладній з 9999 до 99999 позицій;
– удосконалять методику ідентифікації платника податків шляхом зазначення у формі податкової накладної коду ознаки джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи;
– виключать додаток 1 «Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду»;
У разі прийняття цього наказу він запрацює із 1 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.
________________________________________
Податок на прибуток
ДПС напрацювала зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Відповідний проект наказу Мінфіну розмістили на сайті ДПС.
Аби привести форму декларації у відповідність до положень ПКУ передбачать подання декларації:
– юридичними та фізособами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізособами, які провадять незалежну профдіяльність, які є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;
– іноземними компаніями;
– платниками податку юрособами, які здійснюють управління активами щодо діяльності інститутів спільного інвестування, утвореними без статусу юрособи, активами яких управляють такі особи.
Також проектом наказу додаток РІ до декларації приводиться у відповідність із положеннями ПКУ, якими, зокрема, передбачено:
1) збільшення фінарезультату податкового (звітного) періоду:
– на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, реалізованих на користь нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій;
– на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети;
2) зменшення фінрезультату податкового (звітного) періоду:
– на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на його користь від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об’єкт оподаткування;
– на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі контрольованих іноземних компаній) та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що частка участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10% протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій);
– платником податку правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується.
Крім того, відповідно до Законів № 466 та № 786 до окремих додатків декларації вносяться такі зміни:
1) у додатку ЗП виключать рядок 16.5 щодо зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль);
2) у додатку ПН:
доповнено перелік доходів нерезидентів такими доходами (прибутками):
– прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юросіб – резидентів, акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, утворених відповідно до законодавства інших держав;
– доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту.
З урахуванням пп. 141.4.2 ПКУ у цьому додатку буде можливість відображати суму доходу, яка виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової;
3) у додатку АМ:
– виокремлено позиції для відображення даних по групах основних засобів, щодо яких передбачено застосування на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року прискореної амортизації: третьої групи (передавальні пристрої), четвертої групи (машини та обладнання), п’ятої та дев’ятої груп;
– доповнено таблицею «Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 1 число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу амортизації».
Форму декларації також доповнять додатками, в яких відображається інформація про контрольовані іноземні компанії та розрахунок податку на прибуток контрольованої іноземної компанії: КІК; КІК-К;КІК-ТЦ; КІК-ЦП.
Платники податків, які здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.
Подають же ТЦУ-документацію на запит податківців протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного запиту. Сам запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком здійснення контрольованої операції.
Документація з трансфертного ціноутворення складається у довільній формі як сукупність документів або єдиний документ. Головне, повинна містити таку інформацію:
– дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції;
– загальний опис діяльності групи компаній (включно з материнською компанією та її дочірніми підприємствами) ;
– опис структури управління платника податків;
– опис діяльності та стратегії ділової активності;
– відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу;
– опис контрольованої операції й копії відповідних договорів (контрактів);
– опис товарів (робіт, послуг);
– відомості про фактично проведені розрахунки в контрольованій операції (сума й валюта платежів, дата, платіжні документи);
– чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни;
– функціональний аналіз контрольованої операції;
– економічний і порівняльний аналіз;
– відомості про здійснене платником податку самостійне пропорційне коригування податкової бази та сум податку.
Джерело: роз’яснення ДПС у Дніпропетровській області
В світлі нещодавніх змін до податкового законодавства Законом № 786 – ІХ у профільному відомстві проводять актуалізацію роз’яснень.
В ДПС нагадали про уточнення щодо порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток
при виплаті дивідендів.
Зокрема, чітко визначено,
що авансові внески не справляються та не нараховуються на суми операцій, які
прирівнюються до дивідендів – так званих, «конструктивних дивідендів».
Нагадаємо до них відносять:
– платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
– суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
– виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Джерело: інформаційний лист ДПСУ № 16.
________________________________________
Податок на доходи фізосіб
В ГУ ДПС у Закарпатській області нагадують, що порядок заповнення та подання форма № 1ДФ затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 (далі – Порядок № 4).
Якщо звернутися до його п. 3.7 розділу III, то графи 6 та 7 форми № 1ДФ заповнюють на фізосіб, які:
– приймались на роботу у звітному періоді (графа 6);
– були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді зарплати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7).
Для тих фізосіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюють.
Навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» у реквізитах форми № 1ДФ проставляють кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п. 3.1 розділу III Порядку № 4).
Якщо ж, наприклад, станом на 1 квітня 2020 року за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи.
Тому, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» форми № 1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.
ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентами – юрособами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) чи представництвами нерезидентів – юросіб, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізособі ( ч. 2 ст. 64 БКУ).
Проте в ПКУ не чітко перелічено, хто ж потрапляє у відокремлені підрозділи.
Виправити це пропонують законодавчими змінами, які прописали в законопроекті № 4062 від 07.09.2020 р.
З’явиться термін «виробничий структурний підрозділ» – для розділу IV ПКУ – у визначенні Господарського кодексу України.
А суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом та/або виробничим структурним підрозділом на користь фізосіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (філії, відділення, представництва) та/або виробничого структурного підрозділу (виробництва, цеху, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо).
Необхідність таких норм пояснюють тим, що наразі таке поняття як «відокремлений підрозділ» звужує коло території по сплаті ПДФО тільки за місцезнаходженням «відокремленого підрозділу».
Починаючи із 29 травня 2020 року діє Закон № 591, згідно якого звільняють від оподаткування ПДФО та військовим збором дохід платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
До того ж уточнюють в п. 13 підрозділу 1 розділі ХХ «Перехідні положення» ПКУ, що на період з 2 квітня 2020 року до оподатковуваного доходу не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Проте як діяти в ситуації коли перераховані обласним центром зайнятості підприємству кошти по частковому безробіттю на період карантину виплачені працівникам підприємства 21.05.2020 р. та з них утримано і сплачено ПДФО та військовий збір? Чи можливий перерахунок сум утриманого ПДФО та військового збору, оскільки на дату виплати коштів Закон № 591 ще не набрав чинності?
Податківці відповідають схвально. Вони підсумовують, що оскільки дохід платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину починаючи із 2 квітня 2020 року звільняють від оподаткування ПДФО та військовим збором, то роботодавець як податковий агент у разі оподаткування зазначеного доходу має право здійснити перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку (військового збору) для визначення правильності оподаткування.
Джерело: ІПК ДПС від 18.08.2020 р. №3430/ІПК/99-00-04-05-03-06.
За загальним правилом, отримана платником податків знижка є доходом у вигляді додаткового блага.
Для цього виду доходів встановлені свої правила оподаткування і регламентуються вони положеннями пп. 164.2.17 ПКУ.
Однак, у випадку отримання фізособою товару зі знижкою, суму такої знижки включають до оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
Якщо ж знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є персональною, то суму такої знижки не включають до оподатковуваного доходу платника податку.
Джерело: роз’яснення ДПС у м. Києві.
________________________________________
Звітність
До податкових агентів за неподання або несвоєчасне подання податкового розрахунку за ф. 1ДФ застосовують адмінвідповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 2 до 3 НМДГ (від 34 до 51 грн).
При цьому жодних зміни в частині незастосування до податкових агентів адмінвідповідальності на період карантину до КпАП не вносили.
Водночас пам’ятаємо, що мораторій на документальні та фактичні податкові перевірки триватиме по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин. Водночас не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства.
Адаптивний карантин із посиленням обмежень для «зеленої» зони продовжили до 31 жовтня.
Однак все ж Держпраці та ДПС відновили із 1 вересня перевірки з неофіційного працевлаштування.
Суб’єктам господарювання доводиться подавати близько сотні різних форм звітів про свою діяльність до Держстату. Це створює величезне навантаження на підприємства, значно ускладнює ведення бізнесу, негативно впливає на інвестиційний клімат.
Водночас значна частина інформації, яку подають в цих звітах, вже є в інших держорганів у вигляді адміністративних даних. Великий обсяг адміністративних даних, які можуть використовуватися для формування державної статистики, наявний у МВС, МОН, Мін’юсту, ПФУ, ДПС, Держмитслужби, Державного агентства лісових ресурсів, НБУ, НКРЕКП, НКЦПФР.
В спільному проекті Держстату та Мінекономіки був налагоджений обмін адміністративними даними, були переглянуті джерела даних для проведення державних статистичних спостережень, проаналізована доцільність здійснення збирання звітності з підприємств під час державних статистичних спостережень, здійснено приведення цих спостережень у відповідність до міжнародних стандартів у сфері статистики.
В результаті першого етапу проекту запропоновано скорочення їх кількості (9 форм ДСС), відміна деяких додатків до них (що зменшує обсяг деяких звітів удвічі), зміна періодичності збирання (наприклад, замість квартального звіту – річний).
Джерело: сайт Мінекономіки.
________________________________________
Банківська діяльність
НБУ спростить ведення касових операцій у нацвалюті, що пов’язано зі змінами в законодавстві – повідомляє прес-служба банківського регулятора.
Адже Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців” спростив облік доходів у ФОП – платників ЄП 1 та 2 груп та платників ЄП 3 групи, які не є платниками ПДВ. Такі ФОП вестимуть облік у довільній формі (паперовій або електронній), помісячно відображаючи отримані доходи.
Оскільки чинне Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні містить посилання на документи, які застосовують ФОП для обліку готівки, то НБУ приведе його у відповідність до вимог цього закону.
Уже розробили проєкт постанови, котра також урегулює питання щодо вимог оформлення суб’єктами господарювання заготівлі металобрухту та операцій із металобрухтом за готівкові кошти.
________________________________________
Готівкові розрахунки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що останнім часом запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, у разі незастосування РРО або програмних РРО (ПРРО), застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.
Так, тимчасово з 01.08.2020 р. застосовується штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).
Із 01.01.2021 р. розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що при несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:
– якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;
– якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО з позначкою про відновлення роботи;
– якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. №2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.
Яким чином вноситься інформація до фіскального чеку щодо коду товарної продукції із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД: повністю чи скорочено та чи передбачені інші символи в рядку 7 чеку?
Проаналізувавши перелік законодавчо визначених реквізитів чеків РРО, у ДПС дійшли по даному питанню таких висновків:
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що встановлений Законом № 674 і зазначається для підакцизних товарів в рядку 7 чеку, є одним із обов’язкових реквізитів;
- взаєморозміщення у формах розрахункових документів написів та даних на полі документа є рекомендованим;
- для підакцизного товару необхідно забезпечити зазначення у фіскальному касовому чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який складається з 10 цифр.
________________________________________
Пенсійне і соціальне забезпечення
В ГУ ДПС у Запорізькій області нагадали порядок заповнення платіжного доручення на сплату ЄСВ.
Правила формування платіжних документів на сплату ЄСВ визначає наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.
Відтак у полі «Призначення платежу» розрахункового документа на сплату ЄСВ вказують:
– у полі № 1 – службовий код («*»);
– у полі № 2 – розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
– у полі № 3 – розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (код за ЄДРПОУ);
– у полі № 4 – розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
– у полі № 5 – розділовий знак «;», поле не заповнюється;
– у полі № 6 – розділовий знак «;», поле не заповнюється;
– у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказують, але водночас у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаютьс найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.
________________________________________
Контроль і відповідальність
На черговому засіданні Кабінету Міністрів України 9 вересня було затверджено з техніко-юридичними правками План пріоритетних дій Уряду. Про це інформує Урядовий портал.
Зокрема заплановано:
– напрацювання законопроекту щодо вільної економічної зони для ІТ-галузі;
– подовження на 6 місяців після закінчення карантину мораторію на держконтроль та перевірки бізнесу;
– запровадження стимулів для молодих сімей, які хочуть започаткувати фермерське господарство;
– запровадження «нульової декларації»;
– завершення ліквідації Державної фіскальної служби, а також забезпечення умов для створення нового органу, який буде розслідувати економічні злочини;
– комплексна реформа митниці (відкрита онлайн-база вартості товарів, зменшення суб’єктивного впливу митника на всі процедури);
– встановлення понад півсотні систем автоматичного зважування на дорогах;
– остаточна ліквідація ДАБІ та діджиталізація дозвільних процедур у будівництві;
– продаж дозволів на користування надрами виключно на відкритих онлайн-торгах;
– розробка законопроекту щодо накопичувальної пенсійної системи.
Продовжити мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) перевірок бізнесу уряд планує строком на 6 місяців від дня скасування обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням COVID-19. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства має розробити та подати до Верховної Ради відповідний законопроект. Очікується, що мораторій на перевірки буде продовжено для всіх, крім суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику, а також суб’єктів сфери санітарно-епідемічного благополуччя населення та сфери техногенної і пожежної безпеки.
Також планується запровадити дворічний мораторій на проведення перевірок ФОП (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності із істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно використання ними РРО. Паралельно має відбутися пом’якшення відповідальності за порушення встановленого порядку подання звітності щодо застосування РРО.
Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення встановлює Порядок № 509.
Штрафи можуть бути накладені також й на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю (абзацом 5 п. 2 Порядку № 509).
В цьому контексті Верховний Суд зауважує, що відповідно до п. 8 Порядку № 509 розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абз. 5 п. 2 Порядку № 509, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.
При розгляді справи заслуховують осіб, які беруть участь у розгляді справи, досліджують докази і вирішують питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа Держпраці на підставі акта, зазначеного в п. 3 Порядку № 509, складає постанову про накладення штрафу.
Тому в одній із розглянутих справ Верховний Суд приходить до висновку, що відомості, викладені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це свідчить, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці.
Тому доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що позивачем порушено законодавство про працю, приймати до уваги лише висновки актів фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС, є помилковими, а доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм абз. 5 п. 2 Порядку № 509, безпідставні.
Джерело: постанова ВС/ КАС від 21.08.2020 р. у справі № 822/1037/18.
________________________________________
Інше
У контексті запровадження карантинних послаблень для орендарів, Фонд держмайна нагадав про основні положення дії цього «пільгового режиму».
Орендарі, які потрапили до урядового переліку (постанова КМУ № 211), повністю або частково звільняються від орендної плати незалежно від того, чи припинили такі орендарі на період дії карантину свою діяльність на орендованому майні чи ні.
У такому випадку не вимагається доведення факту не користування об’єктом оренди, тобто проведення його комісійного огляду.
А от щодо карантинних послаблень решти орендарів у відомстві зауважили – наразі зберігається законодавча підстава звільнити їх від орендної плати на умовах Закону № 692 і для цього вже слід здійснити комісійний огляд об’єкта оренди на предмет підтвердження факту відсутності діяльності.
Джерело: лист Фонду держмайна від 04.08.2020 р. № 10-16-15429
________________________________________
До відома
Як інформує ПФУ, затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії, за липень 2020 року. Він становить 9 837,35 грн.
Як відомо, аналогічний показник за червень 2020 року становив 11 197,38 грн.
Індекс інфляції за серпень становить 99,8%. Про це повідомляє Держстат. Так, споживчі ціни в серпні 2020р. порівняно із липнем 2020р. знизилися на 0,2%, з початку року зросли на 1,2%. Базова інфляція в серпні 2020 р. порівняно із липнем 2020 р. становила 0,1%, з початку року – 1,5%.
На споживчому ринку в серпні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 1,5%. Найбільше (на 13,5% та 8,4%) подешевшали овочі та фрукти. На 0,9-0,6% знизилися ціни на кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, продукти переробки зернових, макаронні вироби, цукор. Водночас на 3,4-0,9% подорожчали яйця, рис, м’ясо та м’ясопродукти, соняшникова олія.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,5%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,2%.
Одяг і взуття подешевшали на 3,0%, у т.ч. взуття – на 4,0%, одяг – на 2,3%.
Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 5,7% відбулося в основному за рахунок підвищення цін на природний газ на 37,7%.
Ціни на транспорт зросли на 1,2% в першу чергу за рахунок подорожчання палива та мастил на 2,8%, автомобілів – на 2,4%.
Нагадаємо: індексацію зарплати проводять в тому випадку, коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.
ДЖЕРЕЛО:ЛІГА:ЗАКОН