Праця і заробітна плата

Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує, що у розпорядженні КМУ про перенесення робочих днів у 2021 році йдеться про те, що керівники підприємств, установ та організацій, у яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, зможуть перенести робочі дні:

– з п’ятниці 8 січня на суботу 16 січня;

– з понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня;

– з п’ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня.

Водночас відповідно до ст. 73 КЗпП на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у 2021 році у такі святкові та неробочі дні:

– 1 січня – Новий рік;

– 7 січня – Різдво Христове;

– 8 березня – Міжнародний жіночий день;

– 1 травня – День праці;

– 2 травня – Пасха (Великдень);

– 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

– 20 червня – Трійця;

– 28 червня – День Конституції України;

– 24 серпня – День незалежності України;

– 14 жовтня – День захисника України;

– 25 грудня – Різдво Христове.

Згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2021 році, переносяться:

– вихідні дні у суботу та неділю 1 і 2 травня – на понеділок та вівторок 3 і 4 травня;

– вихідний день у неділю 9 травня – на понеділок 10 травня;

– вихідний день у неділю 20 червня – на понеділок 21 червня;

– вихідний день у суботу 25 грудня – на понеділок 27 грудня.

_______________________________________

Податок на додану вартість

За загальним правилом, відсутність реєстрації протягом граничного строку податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Однак штрафні санкції не застосовуються за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК протягом періоду з 01.03.2020 року по 31.05.2020 року, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 01.03.2020 року по 31.05.2020 року.

Також податківці зауважують – зменшення розміру штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних шляхом вилучення із загальної кількості днів порушення строку реєстрації тих днів, які припадають на період з 01.03.2020 року по 31.05.2020 року, не передбачено

Інші цьогорічні новації у справлянні ПДВ розглянуто в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН «Розбираємо Закон № 466 по кісточках: ПДВ-зміни».

Джерело: ІПК ДПСУ від 25.08.2020 р. № 3568/ІПК/99-00-04-01-03-06

В ГУ ДПС у Харківській області звернули увагу тих платників ПДВ, в яких упродовж року придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні.

В такому разі треба нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ПКУ).

Платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ПКУ).

Частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначають у відсотках як відношення обсягів оподатковуваних операцій (без ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначену у процентах величину застосовують протягом поточного календарного року (п. 199.2 ПКУ).

Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображають у податковій декларації за останній податковий період року.

Отже, платникам ПДВ за підсумками 2020 року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

________________________________________

Податок на прибуток

Офіс великих платників податків ДПС повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 29.10.2020 р. № 649 затвердило зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом від 20.10.2015 №897.

Завдяки останнім змінам подання декларації стало можливим для:

– юридичних та фізосіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, які є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;

– іноземних компаній;

– юридичних осіб, які здійснюють управління активами щодо діяльності інститутів спільного інвестування, утвореними без статусу юридичної особи, активами яких управляють такі особи.

Форма декларації доповнена додатками, в яких відображатиметься інформація про контрольовані іноземні компанії та розрахунок податку на прибуток контрольованої іноземної компанії:

– додаток КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

– додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

– додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

– додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації.

Нові редакції отримали наступні додатки до декларації:

– додаток ПН до рядка 23 ПН декларації;

– додаток РІ до рядка 03 РІ декларації;

– додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації.

Незначних змін зазнали:

– додаток ЗП до рядка 16 ЗП;

– додаток ВП до рядків 26 – 29, 31 – 33, 35;

– додаток ПП декларації.

Наказ № 649 набрав чинності з 01.12.2020 року.

За загальним правилом, неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до «неприбуткового» Звіту та його невід’ємною частиною.

Тож неприбуткові організації у разі наявності будь-яких показників, які підлягають декларуванню (в тому числі показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подається разом зі Звітом), зобов’язані подавати весь свій «звітний комплект» у строки, передбачені п. 49.18 ПКУ.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що відповідно до пп. 169.4.2 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:

– за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

– під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);

– під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Підпунктом 169.4.3 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП.

Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП відображаються працедавцем у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. №1 ДФ.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.4.4 ПКУ).

При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.

________________________________________

Звітність

Держстат затвердив загальний табель (перелік) форм державних статистичних спостережень на 2021 рік (наказ від 08.12.2020 р. № 344).

Табель містить перелік форм звітності, анкет, інших статистичних формулярів, необхідних для державних статистичних спостережень (далі – форми).

Перелік форм структурований відповідно до плану. По кожній формі, згідно з наказом про її затвердження, наводиться її найменування, індекс і періодичність, зазначається, хто подає, та встановлюються строки подання.

Не пропустіть подання у 2021 році нових форм статзвітності:

– з капітальних інвестицій;

– про борги із зарплати;

– № 1-підприємництво (річна);

– з праці;

– про туристичну діяльність;

– сільгосппідприємств.

Починаючи із 01.12.2020 рік діє оновлена податкова декларація з податку на прибуток. Саме із цієї дати працює наказ Мінфіну від 29.10.2020 р. № 649.

В ГУ ДПС у Івано-Франківській області відмічають, що згідно із п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Оскільки наказ № 649 опублікували 01.12.2020 р., то вперше за оновленою формою декларації з податку на прибуток слід буде звітувати:

– платникам з квартальним звітним періодом – за І квартал 2021 року;

– платникам з річним звітним періодом – за 2021 рік.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Президент Володимир Зеленський, як інформує його сайт, підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» № 1017-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 грудня 2020 року.

Закон визначає граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, зважаючи на встановлені законом розміри мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації.

Крім того, виключено норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій.

До 1 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ – ІV груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.

Документ скасовує штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів у реєстраторах розрахункових операцій (програмних реєстраторах розрахункових операцій).

Також до 1 січня 2022 року продовжено застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що уникнення подвійного нарахування ЄСВ та фізособа-підприємець, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з Єдиного державного реєстру, в якій зазначаються основні види діяльності).

Річ у тім, що за п. 1 ч.1 ст.4 Закону про ЄСВ не є платниками єдиного внеску підприємства, установи та організації, інші юрособи та ФОП, які використовують працю фізособи на умовах цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань був затверджений Наказом № 1657/5. Так відомості з ЄДР надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу, зокрема у вигляді виписки.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону № 592-ІХ внесено низку змін до Закону про ЄСВ. Відповідно до них, зокрема, з 1 січня 2021 року звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізособи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – НПД), якщо:

– вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років,

– вони є особами з інвалідністю,

– вони досягли віку, встановленого статтею 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім цього, статтю 4 Закону про ЄСВ доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе ЄСВ:

– осіб, які провадять НПД, за умови взяття їх на облік як фізосіб-підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП, так і особою, яка провадить НПД;

– осіб, які провадять НПД, та фізосіб-підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

________________________________________

Приватні підприємці

Для ФОП-загальносистемників, осіб, які займаються незалежною профдіяльністю та членів фермерських господарств зробили послаблення у сплаті ЄСВ «за себе» за грудень 2020 року.

Воно діятиме при умовах, що такий платник ЄСВ:

– не отримував дохід у грудні 2020 року;

– підпадає під дію Закону України від 04.12.2020 р. № 1071-IX.

В такому разі вказані самозайняті особи звільнені від сплати ЄСВ «за себе» за період з 1 по 31 грудня 2020 року.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ за грудень в розмірах, визначених Законом про ЄСВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначають у звітності із ЄСВ за звітний період, визначений для таких осіб.

Відповідні норми виписані у Законі України від 04.12.2020 р. № 1072-IX, який діє із 10.12.2020 р.

У Головному управлінні ДПС у Житомирській області інформують, що з 1 січня 2021 року для фізосіб – підприємців змінюється порядок ведення обліку доходів і витрат. Зокрема,

– фізособи-підприємці на загальній системі оподаткування та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані будуть вести облік доходів і витрат від такої діяльності за встановленою формою в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів. Слід зазначити, що на сьогодні і до моменту затвердження нової форми залишається чинною діюча Книга обліку доходів і витрат;

– фізособи-підприємці – платники єдиного податку І і ІІ груп та платники єдиного податку ІІІ групи, які не є платниками ПДВ, матимуть право вести облік у довільній формі як у паперовому так і в електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів;

– фізособи-підприємці – платники єдиного податку ІІІ групи, які є платниками ПДВ, зможуть вести облік у довільній формі як у паперовому так і в електронному вигляді шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Також з 1 січня 2021 року скасовано вимогу для платників єдиного податку щодо реєстрації Книги у податкових органах. При цьому, платникам не потрібно подавати будь-які заяви чи повідомлення до контролюючого органу щодо скасування реєстрації книг, які були зареєстровані у 2020 році.

Слід зазначити, що при веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів: це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі – паперовому зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel. У тому числі платники зможуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку І, ІІ та ІІІ груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку ІІІ групи, які є платниками ПДВ) за діючими на сьогодні формами.

Крім цього, зміни щодо форми ведення обліку доходів і витрат не скасовують обов’язку для всіх платників податків щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Тому інформація про місячні обсяги доходу, яку підприємці будуть з 1 січня 2021 року заносити до довільної Книги обліку доходів/витрат, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період.

Для платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, продовжуватимуть діяти всі вимоги ПКУ щодо обліку ПДВ.

Разом із тим податкові органи матимуть право запросити інформацію про обраний вид обліку доходів і витрат у порядку визначеному ПКУ для перевірки дотримання платником граничного обсягу доходу за відповідний період. Тому записи в узагальнюючому реєстрі мають містити інформацію щонайменше про місячні обсяги доходу, оскільки вони є джерелом інформації для складання платником податку звітності з єдиного податку.

Слід зазначити, що Книги обліку, які ведуть фізичні особи-підприємці, необхідно зберігати у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Тобто, фізособи – підприємці, які не вестимуть Книгу з 1 січня 2021 року у зв’язку з запровадженням ведення обліку доходу в довільній формі, мають її зберігати ще 3 роки.

Можливість вести облік доходів і витрат в електронній формі через Електронний кабінет для фізичних осіб на загальній системі оподаткування та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, буде впроваджено ДПС після затвердження Мінфіном типових форм, за якими здійснюватиметься облік доходів і витрат такими платниками податків. На наразі такий сервіс ще не запроваджено.

________________________________________

Контроль і відповідальність

За масовою ейфорією, викликаною появою Закону № 1071, який передбачає соціальну підтримку працівників та суб’єктів господарювання на період карантину, мало поміченим залишилося скасування запровадженого навесні мораторія на планові перевірки. Річ у тім, що Прикінцевими положеннями Закону № 1071 було скасовано відповідну норму Закону № 530. Вона передбачала, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином із 10 грудня 2020 року представники органів держнагляду вправі відповідно до Закону № 877 проводити планові перевірки суб’єктів господарювання. Звісно ж, якщо ті внесено до річних планів перевірок відповідних органів.

Зверніть увагу, що скасування мораторію планових перевірок у сфері держнагляду не стосується мораторію на окремі види перевірок податкових органів. А все тому, що останній передбачений нормою п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, який наразі ще не змінено.

Починаючи із 18 березня 2020 року триває мораторій на більшість видів перевірок ДПС. Як стверджують податківці, це позбавляє можливості реагувати на ризики несплати податків окремими платниками.

Тому ДПС розробила проєкт постанови КМУ «Про скорочення строків дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Запропоновано скоротити строки дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 18 березня 2020 року по дату набрання чинності цією постановою, в частині дії мораторію на такі видів перевірок:

1) тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

2) документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.12 ПКУ;

3) документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення вочевидь нереальних операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених в межах роботи Тимчасово слідчої комісії ВРУ);

4) документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення платником валютного законодавства;

5) документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіка проведення планових документальних перевірок заплановані на листопад-грудень 2020 року;

6) фактичних перевірок.

________________________________________

Інше

ДПС видала новий Інформаційний лист, який пов’язаний із поясненням додаткових заходів підтримки громадян та малого бізнесу, які запроваджені Законами № 1071 та № 1072.

Серед таких – преференції в частині оподаткування матеріальної допомоги та компенсації, які надаватимуться платникам податків на період обмежувальних протиепідемічних заходів.

Для платників податку на прибуток.

1. Які зміни щодо оподаткування податком на прибуток підприємств передбачає Закон № 1072?

Починаючи з 10 грудня 2020 року (дати набрання чинності Законом № 1072), платник податку на прибуток підприємств може зменшити фінрезультат та відповідно не враховувати при визначенні суми податкових зобов’язань з цього податку за звітний період суми доходу у вигляді:

– отриманої ним у такому звітному періоді одноразової компенсації його витрат, понесених за сплату ЄСВ за найманих осіб;

– списаних такому платнику у такому звітному періоді штрафних санкцій і пені, нарахованих за податковим боргом, що виник станом на 1 листопада 2020 року.

2. Чи поширюється право коригувати фінрезультат, визначене п. 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, на платників податку на прибуток, річний дохід яких не перевищує 40 млн гривень?

Так, поширюється, оскільки зменшення фінрезультату визначене п. 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, а відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ платники з доходом не більше 40 млн гривень не застосовують різниці, визначені лише розділом ІІІ ПКУ.

3. Як відображати у декларації з податку на прибуток підприємств різницю, визначену п. 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ?

Платник податків може відобразити нову різницю, у будь-якому рядку розділу «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств, яким передбачено зменшення фінрезультату і який не застосовується платником податків для відображення інших різниць за результатами звітного (податкового) року. Також слід буде проставити позначку (х) у спеціальному полі декларації (графа «Наявність доповнення») та зазначити код використаного рядка додатка РІ до Декларації та посилання на відповідну норму ПКУ – «п. 54 підр. 4 р. ХХ ПКУ» у графі «Зміст доповнення» (без подання інших доповнень до декларації з цієї підстави).

Для платників єдиного податку.

1. Які податкові преференції запроваджено Законом № 1072 для платників єдиного податку першої групи?

Тимчасово вони звільнятимуться від:

1) сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ умов застосування першої групи платників єдиного податку).

При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному п. 293.2 ПКУ, за такі періоди не застосовують;

2) нарахування, обчислення та ЄСВ в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за себе з 1 грудня 2020 року по 31 травня 2021 року включно.

2. Чи включається до складу доходу ФОП, який є платником єдиного податку, сума коштів, яка виплачена відповідно до ст. 2 Закону № 1071?

Ні, не включається.

3. Чи включається до складу доходу платника єдиного податку – юрособи сума коштів, яка виплачена відповідно до ст. 4 Закону № 1071?

Ні, не включається.

Для платників ПДФО та ВЗ.

До оподатковуваного доходу не включаються:

– дохід у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, що виплачується (надається) такому платнику податку за рахунок коштів держбюджету відповідно до ст. 2 Закону № 1071;

– дохід, виплачений (наданий) роботодавцем за рахунок коштів одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників, що виплачується за рахунок коштів держбюджету відповідно до ст.3 Закону № 1071;

– суми недоїмки з ЄСВ, а також суми пені та штрафів, нараховані на ці суми недоїмки, які списуються платникам ЄСВ відповідно до п.915 розділу VIII Закону про ЄСВ;

– суми списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 23 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Вказані доходи також звільняються від оподаткування військовим збором.

У ГУ ДПС у Київській області нагадали, що Закон № 1206 вніс зміни до низки кодексів та законів України, спрямовані на перехід до добровільності використання печаток суб’єктами господарювання приватного права.

Так, згідно з ч. 4 ст. 62 ГКУ підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки. Особливості статусу громадянина як суб’єкта господарювання визначено у ст. 128 ГКУ, яка не містить вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання.

Ось і нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов’язку платника податків повідомляти контролюючі органи про отримання або знищення печатки.

Водночас, згідно з ПКУ (в тому числі п. 48.3) форми документів, які подаються до контролюючого органу (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису фізичної особи – підприємця або посадових осіб юридичної особи печаткою за її наявності.

Президент України, як інформує його сайт, підписав закони для підтримки громадян і бізнесу у період дії карантинних заходів для запобігання поширенню в Україні COVID-19. Законодавчі ініціативи були ухвалені Верховною Радою 4 грудня 2020 року.

Так, Закон «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1071-ІХ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та ФОПам, які втратили частину доходу внаслідок карантину.

Але ФОПи не зможуть отримати допомогу, якщо:

– вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності цим Законом;

– якщо у 2020 році сплатили ЄСВ за себе менше ніж за три місяці;

– якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.

Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які на час набуття чинності Законом вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв’язку з впровадженням карантину. Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн.

Також Закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату ЄСВ. Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму ЄСВ з розрахунків останніх 10 місяців. Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з ЄСВ є заборгованість.

Крім того, Закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення.

Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.

Також Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1072-ІХ.

Документ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину.

Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3060 грн.

Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.

Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6800 грн.

Ці податкові стимули допоможуть бізнесу не накопичити податкові борги, якщо доведеться призупинити діяльність. У комплексі з іншими законопроектами це дасть змогу підприємцям підготуватися до можливого локдауну і пройти його без серйозних втрат.

Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ.

Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати ЄСВ за найманих працівників.

________________________________________

До відома

Як повідомляє Державна служба статистики, інфляція на споживчому ринку в листопаді 2020 р. порівняно із жовтнем 2020 р. становила 1,3%, з початку року – 4,1%. Базова інфляція в листопаді 2020 р. порівняно із жовтнем 2020 р. становила 0,7%, з початку року – 4,2%.

Серед споживчих товарів та послуг у листопаді 2020 року у порівнянні із листопадом 2019 року найбільше подорожчали природний газ (на 39,4%), цукор (на 37,3%) та водопостачання (на 18,9%).

На споживчому ринку в листопаді ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%. Найбільше (на 9,4-6,3%) подорожчали овочі, цукор, яйця та соняшникова олія. На 2,5-1,1% зросли ціни на продукти переробки зернових, сало, хліб, молоко та молочні продукти, масло. Водночас на 5,1% подешевшали фрукти, на 1,1% – свинина. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,8%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,7%. Одяг і взуття подешевшали на 2,5%, у т.ч. взуття – на 2,8%, одяг – на 2,3%.

Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 8,0% відбулося в основному за рахунок підвищення цін на природний газ на 26,7%, а також тарифів на опалення – на 8,6%.

Ціни на транспорт зросли на 0,9% в першу чергу за рахунок подорожчання палива та мастил – на 3,1%, а також автомобілів – на 0,7%.

Нагадаємо: індексацію проводять в тому випадку, коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.

Для зручності коефіцієнти (суми) індексації заробітної плати у 2020 році можна переглянути в довіднику.