_______________________________________

Праця і заробітна плата

В роботодавців відсутній обов’язок зберігати документи на підтвердження оплати листків непрацездатності з Фонду соцстрахування понад трирічний строк – робить висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.10.2020 р. у справі № 440/57/19.

Судовий спір полягав у вимозі регіональної виконавчої дирекції Фонду соцстрахування до підприємства сплатити фінансові санкції за результатами перевірки. Останньою встановлено відсутність листка непрацездатності, а відсутність первинних документів про витрачену суму коштів означає непідтвердження правомірного (цільового) використання страхових коштів.

Проте підприємство, що ліквідовується, пояснювало, що фактично неможливо надати оригінал листка непрацездатності, виданого працівнику, через його відсутність, так як на момент перевірки минуло більше трьох років. Тобто сплинув термін, протягом якого чинне законодавство зобов’язує страхувальників зберігати лікарняні листки та документи про їх оплату.

Верховний Суд вказав на те, що строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства, установи визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства (п. 6.6 Положення № 88).

У п. 320 Переліку № 578/5 вказано, що строк зберігання документів (копії звітів, витяги з протоколів, висновки, заяви, довідки, списки працівників) про виплату допомоги, пенсій, оплату листків непрацездатності з фонду соціального страхування, становить 3 роки. Такий же строк зберігання встановлено п. 716 Переліку № 578/5 і для листків непрацездатності, корінців листків непрацездатності.

Тому колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необгрунтованість притягнення роботодавця до відповідальності у зв’язку з ненаданням до перевірки листка непрацездатності на підтвердження виплати допомоги по вагітності та пологах. Адже у роботодавця законодавчо відсутній обов’язок зберігати документи на підтвердження оплати листків непрацездатності з Фонду соцстрахування понад трирічний строк.

Як ми вже повідомляли, Верховна Рада прийняла законопроєкт №3623, який скасовує зобов’язання вести паперові трудові книжки та передбачає, що пенсії за допомогою системи електронного обліку стажу призначатимуть автоматично.

У Координаційному центрі з надання правової допомоги розповіли, що ж зміниться для українців із введенням електронного обліку трудової діяльності.

По-перше, облік трудової діяльності працівника буде здійснюватися в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному Законом про ЄСВ.

По-друге, включення до Державного реєстру відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюватиме Пенсійний фонд на підставі відомостей, поданих роботодавцем або працівником, скріплених кваліфікованим електронним підписом, протягом 5 років з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі».

По-третє, трудова книжка більше не буде основним документом про трудову діяльність, а після включення до Державного реєстру відсутніх відомостей про трудову діяльність працівника, вона буде видана працівникові під підпис. Працівник може зберігати трудову та за бажанням вимагати від роботодавця внесення до неї відомостей про трудову діяльність. Власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

По-четверте, страховий стаж обчислюватиметься за даними, що містяться в Державному реєстрі, а за періоди, за які не внесені дані до Державного реєстру – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

По-п’яте, призначення (перерахунок) пенсії здійснюватиметься або за зверненням особи, або автоматично у випадках, передбачених законодавством.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюватиметься шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи.

Призначення пенсії за віком здійснюватиметься автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, територіальний орган ПФУ інформуватиме застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом 3 місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, то буде вважатися, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (законопроект № 3623). Ним запроваджується облік трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Наповнення Держреєстру даними, які містяться в паперових трудових книжках, буде проведено у перехідний період протягом 5 років. Тобто протягом найближчих 5 років буде використовуватися як паперовий, так і електронний варіант трудової книжки.

Наповнення відомостей відбуватиметься:

– як роботодавцем, так і безпосередньо застрахованою особою;

– через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України у вигляді сканованих або оцифрованих копій передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо) з обов’язковим накладанням страхувальником або застрахованою особою кваліфікованого електронного підпису.

Після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Державного реєстру роботодавець зобов’язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис. Якщо працівник виявить бажання продовжити її ведення, то роботодавець на його вимогу буде зобов’язаний паралельно із електронним обліком трудової діяльності також внести до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.

Електронна трудова книжка дасть можливість уповноваженим органам призначати людині пенсію автоматично (без звернення) та збирання документів за всю її трудову діяльність. За людиною буде зберігатися право вибору для покращення запропонованого розрахункового розміру, а саме:

– або людина надає відомості про отримувану заробітну плату за період до 2000 року (до запровадження персоніфікованого обліку),

– або відтермінує свій вихід на пенсію для одержання підвищення до пенсії на 0,5-0,75 % за кожний повний місяць роботи після досягнення пенсійного віку;

– або використовує право на призначення пенсії.

У Держпраці відповіли на питання «Якщо працівника приймають на роботу дистанціно під час карантину, як його ознайомити із колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та провести інструктаж з техніки безпеки?».

На думку відомства, у разі неможливості ознайомлення працівника із колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку особисто можливо здійснення ознайомлення за допомогою технічних засобів. Наприклад, електронною поштою, телефоном, відеозв’язком.

Інструктажі та перевірку знань можна провести дистанційно – за допомогою сервісів відеоконференцій.

Для отримання підтвердження про ознайомлення можна використати електронний цифровий підпис (за наявності).

Нагадаємо, що нещодавно на рівні закону остаточно врегулювали правила дистанційної та надомної роботи.

________________________________________

Податок на додану вартість

Податківці нагадують, що реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати з урахуванням строку давності – з дати складання ПН минуло не більше 1095 календарних днів.

У разі, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, який підлягає постачанню відбувається повернення такого авансового платежу, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН, та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов’язань у платника податку – продавця відсутні.

При цьому покупець, у разі повернення йому постачальником авансового платежу, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Джерело: роз’яснення ДПС у Запорізькій області

Карантинні обмеження та сучасні засоби комунікацій змушують бізнес все частіше користуватися онлайн-сервісами із навчання та підготовки персоналу. Тому і питання щодо оподаткування таких онлайн послуг не залишилися осторонь.

В ДПС відповіли на ситуацію платника ПДВ, який для підвищення сервісу у магазинах, вдосконалення роботи та застосування новітніх підходів у галузі роздрібної торгівлі та обміну досвідом отримує/надає послуги з навчання персоналу від нерезидента/нерезиденту через мережу інтернет (за допомогою програм Zoom, Skype тощо).

Податківці відсилають до п.п. 186.2 – 186.4 ПКУ, якими визначені категорії послуг, місце постачання яких визначають залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і 186.3 ПКУ, є місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ПКУ).

Тому порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Зважаючи, що послуги із навчання персоналу через мережу інтернет (за допомогою програм Zoom, Skype тощо) відсутні у переліку послуг, визначених у п. 186.2 і 186.3 ПКУ, то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника.

Тож виходить, якщо послуги із навчання персоналу через мережу інтернет постачає платнику нерезидент, то операції з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Коли ж послуги із навчання персоналу через мережу інтернет постачає платник нерезиденту, то операції з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%.

Джерело: ІПК ДПС від 13.01.2021 р. № 139/ІПК/99-00-21-03-02-06.

________________________________________

Податок на прибуток

Кошти, сплачені підприємством за рішенням суду на користь місцевої ради, яка звернулася до суду з вимогами про повернення таким підприємством грошових коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, є відшкодуванням доходів. А саме доходів, які одержало таке підприємство від використання такої земельної ділянки без достатньої правової підстави, що в свою чергу є компенсацією неодержаного доходу відповідною територіальною громадою, яку представляє відповідний орган місцевого самоврядування.

Тож таке підприємство збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму таких виплат – наголошують податківці.

Джерело: ІПК ДПС від 30.11.2020 р. № 4892/ІПК/99-00-05-05-02-06

Як ми вже повідомляли, днями Мінфін затвердив нову УПК щодо трансфертного ціноутворення. А тепер ще й ДПС оприлюднила черговий інфолист. Інформаційний лист № 19 присвячено нормам Закону № 1117, який вніс зміни до ПКУ щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування. Цим законом, зокрема, переносяться терміни набрання чинності окремих положень Закону № 466. Також розглянуті окремі зміни, запроваджені Законом № 786.

У цьому інформаційному листі розглянуто окремі зміни, які стосуються виконання платниками нерезидентами та їх відокремленими підрозділами обов’язків щодо реєстрації платниками податків та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітні періоди 2020 року.

Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практиці його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.

У Мінфіні повідомили, що наказом міністерства від 08.02.2021 р. № 67 затвердили Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення.

Консультація надає ґрунтовне роз’яснення на чотири питання, які стосуються:

• особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб;
• переліку інформації, яку повинна містити документація з ТЦУ, з урахуванням змін, запроваджених Законом № 466;
• порядку застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції за звітний 2019 рік та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 1 жовтня 2020 року;
• особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному році у зв’язку зі змінами, запровадженими Законом № 466.

У частині особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб роз’яснено, що платник податків застосовує критерії, передбачені абз. 4 пп. 39.3.2.9 ПКУ, за умови відсутності інформації, що свідчить про те, що зазначені юридичні особи здійснюють операції з пов’язаними особами.

Щодо переліку інформації пояснюється, що вимоги щодо обґрунтування у документації економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети, мають в обов’язковому порядку дотримуватися платниками податків при складанні документації з ТЦУ починаючи з 2020 звітного року. Водночас, щодо документації з ТЦУ за періоди до 2020 року, яка вже складена платником і зберігається ним до моменту одержання запиту про її подання контролюючому органу, платник може за власною ініціативою включити до такої документації обґрунтування економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети.

У частині застосування штрафних санкцій роз’яснено, що у разі здійснення платником податків самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за звітний 2019 рік штрафні санкції не застосовуються:

1) при поданні уточнюючого розрахунку не пізніше 1 жовтня 2020 року;

2) при поданні уточнюючого розрахунку після 1 жовтня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

У відповіді на запитання щодо особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному періоді, розглянуто практичні випадки, з якими може стикнутися платник податків, та надано детальні роз’яснення щодо визнання операцій контрольованими.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Починаючи зі звітності за І квартал 2021 року подається оновлена форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізосіб, і сум утриманого з них податку, в якій показують також суми нарахованого ЄСВ. Фактично податковий розрахунок за ф. № 1ДФ викладений у новій редакції наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773, який поглинув таблиці Звіту з ЄСВ.

Проте все ж виникає питання за якою формою роботодавці подають звітність з ЄСВ у складі податкового розрахунку, якщо така звітність не подавалася за попередній звітний період (періоди), в тому числі до 2021 року?

Якщо платник ЄСВ не подавав податковий розрахунок за попередній звітний (податковий) період, такий платник податків зобов’язаний подати його у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого розрахунку.

Водночас коригують реквізити (крім сумових показників) та виправляють відомості у звітності по ЄСВ, яку подавали за формами, які діяли до набрання чинності Наказом № 773, за періоди до 2021 року, в порядку передбаченому пп. 10 та 11 п. 9 розд. V Порядку № 4.

При потребі коригувати реквізити (крім сумових показників) таблиць 5, 6, 7, 8, 9 додатка 4 до Порядку № 435, які діяли до набрання чинності оновленого Порядку № 4, за періоди до 2021 року платники ЄСВ подають податковий розрахунок за формою «Уточнюючий» в порядку, визначеному абз. 5 пункту 6 розділу V Порядку № 4.

________________________________________

Акцизний податок

Тільки нещодавно, із 27 січня 2021 року запрацював наказ Мінфіну від 27.11.2020 р. № 729, яким затвердили нові форми акцизної накладної та розрахунку до неї.

Попри нові форми ДПС продовжувала приймати від платників акцизу «старі» електронні форми документів. Все пов’язано із тестовими роботами з програмним забезпеченням, яке забезпечує приймання та обробку нових електронних форм документів.

Тепер черга дійшла до форми декларації акцизного податку та порядку її заповнення і подання. Зміни до них затверджені наказом Мінфіну 08.12.2020 р. № 747. Даний наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

У новій редакції викладено розділ В «Податкові зобов’язання з реалізації пального», а розділ Г «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» доповнили новими рядками.

З’явився і новий додаток 14 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального під час зміни умов оподаткування згідно з підпунктом 229.8.13 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».

Нові редакції маємо і для таких додатків:

– додаток 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно»;

– додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів»;

– додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії».

За кожний звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до декларації:

– суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ПКУ є платниками акцизного податку та мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

– платники, визначені пп. 212.1.15 ПКУ.

Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

________________________________________

Звітність

Фонд соціального захисту інвалідів нагадав, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Хто подає звіти про зайнятість та працевлаштування

Виходячи з положень, викладених у ч. 2 ст. 1 Закону №875 під «підприємствами, установами та організаціями» слід розуміти більш розширене коло суб’єктів, до яких, зокрема, належать центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації (незалежно від форми власності і господарювання, виду діяльності і галузевої належності), їх філії, відділення, представництва, що ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності, банки та інші фінансові установи, а також представництва іноземних юридичних осіб (у тому числі міжнародних організацій), які використовують працю найманих працівників – громадян України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.

Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи, належать до числа роботодавців, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, чи господарських об’єднань, створених з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань, разом зі звітом надають до відділення Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням документи, визначені Порядком реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, а також перелік підприємств за формою згідно з додатком до Звіту.

За якою формою подають звіти про зайнятість та працевлаштування

Порядок подання таких звітів, а також інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений Постановою № 70.

Відповідно до вищезгаданого Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою № 10-ПОІ (річна). Форму звітності та Інструкцію щодо її заповнення затверджено Наказом № 591.

У Фонді підкреслюють: нова форма звітності та Інструкція щодо її заповнення, затверджені Наказом № 591, вводяться в дію починаючи зі звіту за 2020 рік.

Звіти надаються тільки в паперовому вигляді безпосередньо до територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів. Чинними законодавчими та нормативними актами не передбачено подання звіту за формою № 10-ПОІ (річна) в електронному вигляді.

У Фонді звертають увагу на те, що внесено зміни до форми звітності 10-ПОІ (річна): 29 січня 2021 року в Міністерстві юстиції зареєстровано наказ Мінсоцполітики № 821, яким внесено зміни до форми звітності та Інструкції щодо її заповнення, затверджених Наказом № 591. Зокрема, очікуються зміни в одиницях виміру показників рядків 05 та 06. Ці зміни наберуть чинності з дня офіційного опублікування наказу. Від себе зауважимо, що станом на 9 лютого Наказ № 821 ще не був опублікований.

Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку № 70, роботодавець не позбавляється можливості надсилати рекомендованим листом до відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт за встановленою формою.

Як заповнювати звіти про зайнятість та працевлаштування

У Звіті чітко і розбірливо має бути заповнено всі графи та рядки. Замість відсутніх даних проставляється прочерк. Виправлення підтверджується підписом керівника.

У заголовній частині до кодів організації-респондента додано ознаки неприбутковості відповідно до Реєстру неприбуткових установ та організацій (заповнюється за наявності) та форми фінансування (бюджет – 1, госпрозрахунок – 2, за рахунок членських внесків – 3, змішана – 4). Також потрібно зазначити, зокрема, код за ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це контролюючий орган та мають відповідну відмітку в паспорті), код території (КОАТУУ), код виду економічної діяльності (КВЕД), організаційно-правову форму господарювання (ДК 002:2004; КОПФГ) тощо.

У формі Звіту змінили розділ «Кількість працівників та фонд оплати праці», де щодо кількості працівників враховується розподіл за статтю (жінки та чоловіки), місцем проживання (місто або сільські населені пункти та селища міського типу), віком (від 18 до 35 років, від 36 до 60 років, понад 60 років).

У рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за звітний рік, яка визначається відповідно до п. 3.2 глави Інструкції № 286, з розподілом за статтю, віком та місцем проживання.

У рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, з розподілом за статтю, місцем проживання та віком. Якщо фізичній особі, яка використовує працю найманих працівників, відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, вона збільшує показник рядка 02 на одиницю.

У рядку 03 відображається кількість осіб з інвалідністю – штатних працівників, які відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем. Показник рядка 03 для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, визначається шляхом множення показника рядка 01 на 4%; для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, дорівнює 1.

Дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого: якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 – в бік збільшення.

У рядку 04 відображається сума фактичних нарахувань із заробітної плати штатних працівників облікового складу, зазначених у рядку 01, за звітний рік.

У рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою, наведеною у п. 11 Інструкції № 591.

У рядку 06 відображається сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку роботодавець повинен самостійно розрахувати та сплатити у разі невиконання нормативу (ч. 4 ст. 20 Закону).

В тому випадку, коли у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно (у т.ч. за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, які містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він повинен надіслати уточнюючий розрахунок за формою чинного на час його подання.

У складі звітної або звітної нової декларації платника єдиного податку третьої групи (далі – декларація) можна уточнити лише один минулий податковий (звітний) період (квартал, півріччя, три квартали) поточного року або (квартал, півріччя, три квартали, рік) минулих років.

При необхідності уточнити показники за декілька податкових (звітних) періодів треба виправляти помилки, подавши окрему уточнюючу декларацію за кожний податковий (звітний) період, який уточнюють.

Виправляючи помилки за минулі податкові (звітні) періоді у складі звітної або звітної нової декларації, розд. I «Загальні відомості» декларації заповнюють з урахуванням наступного:

– у п. 1 зазначається відмітка в одній із клітинок: звітна або звітна нова – в залежності від типу декларації, яка подається;

– у п. 2 – податковий (звітний) період за який подається звітна або звітна нова декларація, – ставиться одна з відміток: I квартал, півріччя, три квартали, рік, та зазначається рік;

– у п. 3 – податковий (звітний) період, що уточнюється в складі звітної або нової звітної податкової декларації – ставиться одна з відміток: I квартал, півріччя, три квартали, рік, та зазначається рік;

– у п. 4 – повне найменування, код за ЄДРПОУ, основний код виду економічної діяльності, код організаційно-правової форми господарювання, податкова адреса (місцезнаходження) платника;

– у п. 5 – найменування контролюючого органу, до якого подається декларація.

В розд. II «Дохід, що підлягає оподаткуванню» та розд. III «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» звітної або звітної нової декларації платником зазначають показники податкового (звітного) періоду, за який подають декларацію.

В розд. IV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» звітної або звітної нової декларації визначають податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий (звітний) період, зазначений у п. 3 розд. I «Загальні відомості» декларації.

Водночас:

– у рядку 11 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється;

– у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за квартал податкового (звітного) періоду, у якому виявлена помилка;

– у рядку 13 – сума єдиного податку, яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12 – рядок 11 декларації);

– у рядку 14 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 11 – рядок 12 декларації);

– у рядку 16 зазначається сума штрафу в розмірі 5 % від суми недоплати (рядок 13 х 5 %);

– у рядку 17 – сума пені, самостійно нарахована відповідно до пп. 129.1.3 та абз. 3 п. 129.4 ПКУ.

Джерело: роз’яснення ДПС із категорії 108.01.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що з 1 лютого 2021 року звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) подається у редакції, затвердженій наказом Мінфіну № 670.

При поданні з 01.02.2021 р. Звіту за формами, відмінними від форм, встановлених Наказом №670, їх приймання та опрацювання здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів щодо подання Звіту за нечинними формами.

Якщо ж платником подано до 1 лютого 2021 року Звіт за формою, що була передбачена Порядком, у редакції наказу Мінфіну №511, який пройшов всі контролі при завантажені до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, у такого платника не виникає обов’язку перездавати Звіт за оновленою формою.

________________________________________

Готівкові розрахунки

РРО не вимагається при розрахунках за послуги, якщо такі розрахунки проводять виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів – наголошували в ДПС з огляду на законодавчу норму, яка діє із 10.12.2020 року.

Податківці пояснювали, якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), то такі операції здійснюють без застосування РРО надавачем послуги.

НБУ у вою чергу вкотре підтвердив, що оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay шляхом переказу коштів з рахунку за розпорядженням клієнта є банківською операцією (лист НБУ від 30.12.2020 р. № 57-0009/80572).

Аналогічна позиція була й раніше. До безготівкових розрахунків потрапляють перекази за допомогою сервісів переказу коштів (Liqpay, Portmone, iPay тощо), банківських систем дистанційного обслуговування таких як Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 тощо (у т.ч., з використанням платіжної картки), шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи (у тому числі, шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС). Її можна зустріти у листі НБУ від 28.09.2020 р. № 57-0009/53844.

Але дискусія із цього питання не вщухає. НБУ довелося додатково пояснювати, що означають розрахунки за допомогою «банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів».

У листі від 15.01.2021 р. № 57-0010/3184 регулятор констатує, що законодавство України не містить визначень вказаних термінів/понять.

Водночас законодавство містить визначення терміну «система дистанційного обслуговування», що охоплює системи типу «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта.

До систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо.

В перелік «сервісів переказу коштів» можна віднести сервіси Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно.

Натомість щодо поняття «система інтернет-еквайрингу» в НБУ коментарі відсутні, бо інформацією про такі системи не володіють.

Насамкінець платникам податків порадили з питань застосування норм п. 14 ст. 9 Закону про РРО звертатись до ДПС.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Фонд соціального страхування України та Федерація роботодавців України закликають страхувальників (роботодавців) прискорити подання заяв-розрахунків на виплату допомог від ФССУ їх працівникам.

Для отримання допомоги за листками непрацездатності застрахована особа має передати лікарняний листок своєму роботодавцю, який у свою чергу оформлює та подає до Фонду соціального страхування України заяву-розрахунок на виплату коштів. Саме на її підставі Фондом здійснюється перерахування коштів матеріального забезпечення. Дата фінансування допомог по тимчасовій втраті працездатності і по вагітності та пологах прямо залежить від строків подання зазначеної заяви.

Відповідно до нормативно-правових актів після отримання від працівника листка непрацездатності, комісія із соціального страхування підприємства має прийняти рішення щодо призначення матеріального забезпечення у строк до 10 календарних днів. Після цього роботодавець упродовж не більш ніж 5 робочих днів здійснює розрахунок суми допомоги, оформлює та передає до Фонду заява-розрахунок. ФССУ забезпечив можливість подання заяв-розрахунків дистанційно із застосуванням електронного підпису/печатки.

Водночас до Фонду соціального страхування України надходять звернення застрахованих осіб щодо затримки подання заяв-розрахунків їх роботодавцями, а отже виплати матеріального забезпечення.

З метою посилення соціального захисту працівників та пришвидшення надання допомог за листками непрацездатності, ФСС та ФРУ закликають роботодавців пришвидшити опрацювання лікарняних листків та подання відповідних заяв-розрахунків до Фонду.

________________________________________

Приватні підприємці

У Головному управлінні ДПС у Луганській області інформують, що до 1 березня 2021 року «сплячим» ФОПам продовжено строк списання ЄСВ. Тим, хто вже звернувся з заявою до ДПС, буде проведено списання цих сум автоматично, а інші мають право подати заяву до 1 березня 2021 року. ФОП з датою ліквідації з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року також мають право на списання ЄСВ.

Закон № 1072 вніс зміни до пункту 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ. Цими змінами фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені.

Коло суб’єктів, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи – підприємці (крім фізосіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Однак встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – це можна зробити до 1 березня 2021 року.

Ті, хто з будь-яких причин не зміг звернутися до ДПС за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31 серпня 2020 року), зможуть це зробити до 1 березня 2021 року.

Більше того, Закон № 1072 врегулював питання списання недоїмки з єдиного внеску тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі Законів № 592 та № 786 у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року.

Таким платникам не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи здійснять списання на підставі документів, які були подані раніше, на підставі Законів № 592 та № 786.

Всі інші суб’єкти (які не зверталися раніше, або яким було відмовлено у списанні через недотримання вимог до обов’язкових документів, необхідних для списання відповідно до Закону) можуть звернутися до контролюючих органів у порядку, описаному нижче.

Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом про ЄСВ, несплачені станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані фізособам – підприємцям (крім фізосіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови:

– такими платниками у відповідних місяцях періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб,

– якщо до 1 березня 2020 року подано необхідні документи, а саме:

а) для фізосіб – підприємців (крім фізосіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):

• заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізособи – підприємця (якщо така заява не подавалася раніше);
• заяву про списання заборгованості;
• звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше або була подана з помилками). Цю норму слід розуміти таким чином, що подана фізичною особою звітність має обов’язково відображати дані за період з 1 січня 2017 року до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 1 грудня 2020 року. Фізичній особі не потрібно звітувати за період після дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону про ЄСВ на підставі даних, одержаних контролюючим органом від державного реєстратора.

б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності):

• заяву про списання заборгованості;
• заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску (якщо така заява не подавалася раніше) та
• звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, яка подається до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше, або була подана з помилками). Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 1 грудня 2020 року.

Зазначена письмова заява про списання заборгованості подається на ім’я начальника відповідного територіального управління ДПС у довільній формі.

ФОП зобов’язана сплатити ЄСВ за місяць, в якому було втрачено статус «особи з інвалідністю» – нагадують в ДПС.

Від сплати ЄСВ за себе звільнені ФОП, в т.ч. спрощенці, якщо вони є особами з інвалідністю (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ).

ПФУ щомісяця передає ДПС дані про осіб з інвалідністю, дату встановлення (втрати) інвалідності в рамках інформаційної взаємодії.

На підставі інформації, отриманої в ПФУ, в реєстрі страхувальників встановлюють/знімають відповідні ознаки, зокрема, «особа з інвалідністю».

Враховуючи, що Законом про ЄСВ не передбачає пропорційного розрахунку бази нарахування ЄСВ для ФОПів, то місяць, в якому втрачено статус «особи з інвалідністю», є базовим звітним періодом для таких категорій платників.

Міністерство фінансів України оприлюднило проект наказу «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення». Пропонується затвердити типову форму, за якою буде здійснюватися облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку для відповідних категорій самозайнятих осіб. Відповідно втратить силу Наказ № 481, яким свого часу були затверджені форма та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат.

Нагадаємо, що згідно з п. 177.10 та п. 178.6 ПКУ фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. На сьогодні ФОПи-загальносистемники і фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, це роблять з використанням форми Книги, затвердженої Наказом № 481. Для ведення Книги у паперовому вигляді ФОПи подають до контролюючого органу за місцем свого обліку прошнурований примірник Книги для її реєстрації.

Законом № 786 передбачено, що з 01.01.2021 фізичні особи – підприємці і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за типовою формою. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Разом з тим норми щодо ведення обліку доходів та витрат у формі Книги, її порядку ведення Законом № 786 виключено з ПКУ.

У новій типовій формі враховано наявність обов’язкових відомостей, визначених у статтях 177 та 178 ПКУ. Крім того, у проекті наказу пропонується забезпечити реалізацію окремих положень Кодексу для фізичних осіб – підприємців у частині включення до складу витрат амортизаційних відрахувань з веденням їх обліку та відображенням у типовій формі.

Водночас норми проекту наказу не передбачають будь-яких додаткових дій фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, під час використання типової форми, окрім виконання вимог Кодексу. Також у разі прийняття рішення фізичною особою – підприємцем вести облік за типовою формою на паперових носіях у Кодексі відсутні вимоги щодо шнурування та здійснення реєстрації такої типової форми в контролюючому органі.

Передбачений проектом Порядок ведення типової форми встановлює: на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа буде зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи.

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа буде зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету.

Фізичні особи – підприємці, зареєстровані як платники ПДВ, не будуть включати до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Не включаються до доходу ФОП і суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Типова форма буде зберігатися у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.

________________________________________

Контроль і відповідальність

Уряд вирішив змінити умови мораторію, запровадженого на час карантину щодо податкових перевірок суб’єктів господарювання. І ось оприлюднено повний текст постанови КМУ «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 р. № 89. Вона набрала чинності 9 лютого.

Постановою № 89 вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок. А саме – дозволили проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

• тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
• документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ПКУ щодо своєчасного надіслання платнику повідомлення про планову перевірку;
• документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 ПКУ (тобто коли отримано інформацію про порушення платником законодавства та/або виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником), суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Держбюджету, утвореної відповідно до Постанови ВРУ від 24.04.2020 р. № 568-IX);
• документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
• документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 ПКУ.

________________________________________

Інше

В ДПС вкотре пояснили платникам податків можливість іншої юрособи, ФОП або фізособи (директора, засновника) сплатити грошове зобов’язання (у т. ч. з ЄСВ) або податковий борг за суб’єкта господарювання, у якого відсутні кошти на поточному рахунку.

Сплатити грошове зобов’язання (крім ЄСВ) або погасити податковий борг платника може інший суб’єкт господарювання або фізособа (в т. ч. засновник, директор), але за умови, коли вони виступають податковим агентом або представником платника податку.

Якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу була погашена іншим суб’єктом господарювання (юрособою, ФОП або фізособою), то сплачену суму включають до оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

Водночас нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності у разі погашення суми грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків іншим суб’єктом господарювання.

Що стосується сплати ЄСВ, то передача платниками ЄСВ своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Парламентом прийнято Закон «Про фінансовий лізинг» (законопроект № 1111). Він прийде на заміну Закону України «Про фінансових лізинг» 1997 року.

Під фінлізингом новий Закон розуміє вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передбачає наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановленого цим Законом.

Згідно із Законом, відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦКУ, ГКУ з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.

Державне регулювання та нагляд на ринку фінансового лізингу здійснює НБУ відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», цього Закону та інших законодавчих актів.

Згідно із Законом лізинг вважається фінансовим, якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об’єктом фінансового лізингу та виконується хоча б одна з таких ознак (умов):

• об’єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75% його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі договору фінансового лізингу, або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об’єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором фінансового лізингу або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу;
• сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об’єкта фінансового лізингу або перевищує її;
• балансова (залишкова) вартість об’єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більш як 25% первісної вартості (ціни) такого об’єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу тощо.

Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, яке визначене індивідуальними ознаками та відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого законом не встановлено обмежень про передачу його в лізинг.

Законом встановлено, що не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

На думку НБУ, новий закон про фінансовий лізинг створить передумови для розширення його сфери використання як альтернативи довгострокового фінансування придбання транспорту, обладнання, іншої техніки та нерухомості. Серед нововведень закону Нацбанк виокремлює посилення вимог щодо захисту прав споживачів послуг фінансового лізингу, надання чіткого визначення договору фінансового лізингу, врегулювання порядку набуття лізингоодержувачем права власності на предмет лізингу у кінці строку лізингу.

Парламентом прийнято Закон «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю» (законопроект № 3497).

Законом усунуто існуючу колізії між Законом про ТОВ і ГКУ в частині обов’язкових вимог до статутів ТОВ і ТДВ, яка полягає в тому, що у ГКУ міститься вимога щодо зазначення в установчих документах вказаних товариств частки учасників товариств у його статутному капіталі, а у Законі про ТОВ її немає.

Новим Законом виключено з ч. ч. 3, 4 ст. 80 ГКУ положення про визначення в установчих документах вказаних товариств розміру часток учасників у статутних капіталах.

Законом норму ч. 4 ст. 82 ГКУ викладено у новій редакції, згідно з якою перелік відомостей, що повинні міститись у статуті товариства з обмеженою визначається виключно Законом про ТОВ. Статут товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю може також містити інші відомості, що не суперечать ГКУ.

Як зазначається у пояснювальній записці, Закон дозволить усунути законодавчу колізію, що безпосередньо стосується понад 684 тис. суб’єктів господарювання.

________________________________________

До відома

Держстат інформує, що інфляція на споживчому ринку в січні 2021р. порівняно із груднем 2020 р. становила 1,3%, із січнем 2020р. – 6,1%. Базова інфляція в січні 2021р. порівняно із груднем 2020р. становила 0,3%, із січнем 2020р. – 5,0%

На споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%. Найбільше (на 15,4%) подорожчали яйця. На 6,5-1,0% зросли ціни на овочі, цукор, соняшникову олію, м’ясо птиці, хліб, яловичину, продукти переробки зернових, сири. Водночас на 1,3% подешевшала свинина. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%. Одяг і взуття подешевшали на 4,0%, у т.ч. взуття – на 4,0%, одяг – на 3,9%. Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 6,0% відбулося в основному через підвищення тарифів на електроенергію на 36,6%, каналізацію – на 17,3%, водопостачання – на 10,9%. Разом з тим на 4,5% відбулося зниження цін на природний газ. Ціни на транспорт зросли на 1,0% в першу чергу за рахунок подорожчання палива та мастил на 2,3%, автомобілів – на 1,0%. Водночас на 1,4% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті. У сфері зв’язку ціни зросли на 1,0%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 10,2%.

Своєю чергою, Мінекономіки запевняє: цінова ситуація повністю відповідає тенденціям кінця минулого року. А за певними групами товарів навпаки у січні відбулось відчутне зниження цін. Зокрема, йдеться про одяг та взуття, де ціни знизилися відповідно на 3,9% та 4%.

Нагадаємо: індексацію зарплати потрібно проводити у тому випадку, коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.

Для зручності коефіцієнти (суми) індексації заробітної плати у 2021 році можна переглянути в довіднику.