Праця і заробітна плата
В Управлінні Держпраці у Рівненській області пояснили, чи можна брати відпустку «авансом».
Відпустку наперед можуть надати як працівникам, які працюють до одного року на підприємстві, так і працівникам з тривалим стажем роботи на підприємстві.
Щорічна відпустка наперед (основна і додаткова) в повній тривалості може надаватися працівнику в перший рік роботи після безперервної роботи тривалістю шість місяців на підприємстві. Винятковими є лише випадки, вказані в ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР. Тоді щорічну відпустку можуть надати за бажанням працівника до настання цього 6-місячного терміну безперервної роботи.
Якщо працівник звільняється з роботи до закінчення робочого року, за який він уже одержав щорічну відпустку повної тривалості, то за ним рахується заборгованість перед підприємством. Адже працівникові нараховані відпускні за невідпрацьовану частину робочого року, а для покриття цього боргу роботодавець проводить відрахування із зарплати. Цей випадок прописаний у ст. 127 КЗпП.

________________________________________
Податок на додану вартість
Запровадження в рамках «малої податкової реформи», яка сталася завдяки коригування положень ПКУ нормами Закону № 466, єдиного звітного періоду для платників ПДВ викликало низку гострих запитань. Передусім платників хвилювала правильна відповідь на питання, починаючи з якого звітного періоду платники єдиного податку, які є платниками ПДВ, застосовують виключно звітний період місяць з метою подання податкової декларації з ПДВ? І ось податківці дали на це відповідь.
Якщо коротко, то, на думку податківців, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ-й квартал 2020 року. Починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.
Додатково у ДПС інформують, що від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.
Платники податку, які до внесення змін Законом № 466 подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені ПКУ терміни, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні періоди, які дорівнювали календарному кварталу, квартальну звітність.
Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом № 466 подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.
Джерело: роз’яснення ДПС із категорії 101.23 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)
ДПС роз’яснила, чи можна скласти одну податкову накладну у випадку, якщо:
– протягом одного дня в межах одного і того ж договору покупець здійснив передоплату за один і той самий товар декількома платежами;
– протягом одного дня в межах одного і того ж договору постачальник здійснив декілька відвантажень товару.
На думку контролерів, не буде вважатися помилкою, якщо постачальник складе одну податкову накладну на загальну суму таких авансових платежів або на загальну суму товарів поставлених протягом одного дня.
Джерело: ІПК ДПСУ від 27.05.2020 р. № 2222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

ДПС роз’яснила порядок застосування «карантинної» ПДВ-пільги, встановленої п. 71 підрозділу 2 р. XX ПКУ, до операцій з постачання дезінфікуючих засобів.
За словами контролерів, операції з постачання таких товарів на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ (з 17.03.2020 р.) у разі дотримання таких умов:
– назва конкретного товару відповідає назвам товарів, зазначених у розділі «Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні » Переліку № 224;
– дезінфекційний засіб відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (далі – Закон № 1645);
– дотримано також інших вимог, визначених у ПКУ і у примітках до Переліку № 224.
Нагадаємо, що згідно з Законом № 1645:
– дезінфекційні засоби – це хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, що застосовуються для проведення дезінфекційних заходів, підлягають гігієнічній регламентації та держреєстрації;
– забороняється застосування дезінфекційних засобів, не зареєстрованих у встановленому порядку в Україні, а також тих, у процесі виготовлення, транспортування чи зберігання яких було порушено вимоги технологічних регламентів та інших нормативно-правових актів.
Якщо товари не відповідають вимогам, встановленим Законом № 1645, то з приводу можливості продажу таких товарів на митній території України та правомірності їх застосування, платнику податку доцільно звернутися до МОЗ.
Джерело: ІПК ДПСУ від 21.05.2020 р. № 2142/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

________________________________________
Податок на прибуток
Серед основних прибуткових змін, які привнесла мала податкова реформа ( Закон № 466) – збільшено вартісний критерій, за яким визнають основні засоби з 6 до 20 тис.грн.
Оскільки ці зміни відбулись посеред звітного періоду без особливих уточнень щодо початку їх застосування, то логічно треба орієнтуватись на дату набуття чинності Закону № 466 – 23 травня 2020 року.
Саме до такої думки схиляються і у податковому відомстві:
• вартісний критерій 20 тис. грн. застосовують до основних засобів, які введені в експлуатацію після 22 травня 2020 року;
• основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 тис. гривень.
Джерело: роз’яснення ДПС із категорії 102.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).

________________________________________
Податок на доходи фізосіб
Податківці пояснили чи буде ПДФО із доходу, отриманого внаслідок відступлення права вимоги фізособою.
Відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 ПКУ).
Якщо внаслідок відступлення права вимоги до інвестиційного договору фізособа отримує дохід у вигляді коштів від іншої фізособи, яка не виступає податковим агентом, то суму такого доходу включають до оподаткованого доходу як інший дохід та оподатковують ПДФО на загальних підставах. При цьому об’єкт оподаткування – уся сума коштів, яку отримує фізособа за вказаним договором, без урахування суми коштів, яка була попередньо внесена такою фізособою за інвестиційним договором.
Крім того, коли відступлення права вимоги до інвестиційного договору здійснює фізособа на користь юрособи, то така особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання, сплати (перерахування) до бюджету ПДФО з доходу, отриманого платником податків внаслідок відступлення права вимоги.
Джерело: ІПК ДПС від 29.05.2020 р. № 2253/О/99-00-04-06-03-09/ІПК.

________________________________________
Єдиний податок
ФОП – платники єдиного податку, які не отримували протягом звітного періоду доходи та не мають об’єктів оподаткування, які треба декларувати, не зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку ФОП. Такої позиції притримуються податківці в роз’ясненні із категорії 107.01.07 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Проте є окремі нюанси для платників єдиного податку третьої групи. Якщо у них протягом звітного періоду відсутні доходи, які підлягають оподаткуванню єдиним податком, але у попередніх звітних періодах цього ж року було отримано та задекларовано дохід, то за поточний звітний період вони мають знову наростаючим підсумком задекларувати отриманий ними раніше дохід (без сплати єдиного податку).
Платники єдиного податку:
– першої та другої груп подають податкову декларацію у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображають обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески (п. 296.2 ПКУ).
– третьої групи – у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ПКУ).

Головне управління ДПС у Закарпатській області повідомляє, що Законом № 466 внесено зміни до ПКУ, зокрема пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПКУ викладено у новій редакції. Відповідно до нього ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3%, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5%, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ.
Також змінено редакцію п. 298.6 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

________________________________________
Банківська діяльність
НБУ із 12.06.2020 р. знижує облікову ставку до 6% річних, яка досягла найнижчого рівня за історію незалежної України. Попередній її розмір 8% протримався із 23.04.2020 р. до 11.06.2020 р.
Як заявили в прес-службі НБУ, з високою імовірністю споживчий та інвестиційний попит залишатиметься пригніченим довше, ніж прогнозувалося у квітні 2020 року. З одного боку, це утримуватиме інфляцію нижче цільового рівня довше, ніж передбачає квітневий прогноз. З іншого боку, це означає, що українська економіка може впасти глибше, ніж очікувалось. Такий розвиток подій вимагає в подальшому пом’якшувати монетарну політику для підтримання економіки на етапі поступового згортання карантину.
Також 09.06.2020 р. Рада директорів МВФ ухвалила нову програму співпраці з Україною – Stand-By Arrangement – на суму близько 5 млрд дол. США тривалістю 18 місяців. 11.06.2020 р. надійде перший транш на 2,1 млрд дол. США. Це відкрило доступ до фінансування Світового банку, а також Євросоюзу, перші 500 млн євро від якого вже надійшли на рахунок уряду.
Проте ключовим ризиком для макрофінансової стабільності залишається триваліший термін пандемії коронавірусу та карантинних заходів, необхідних для її подолання як в Україні, так і в світі.
За нової облікової ставки кредити рефінансування овернайт будуть надаватися під 7%, а депозитні сертифікати овернайт розміщуватися під 5%.

________________________________________
Готівкові розрахунки
Мінфін інформує, що спільно з ДПС завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО, який уже найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі. Протягом місяця представники бізнесу матимуть можливість ознайомитись з функціоналом додатку в Електронному кабінеті платника податків, протестувати його та надати пропозиції щодо його вдосконалення. Вже з 1 серпня 2020 року продукт буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатний основі.
Споживачі, йдеться у повідомленні, за лічені хвилини зможуть перевірити наявність виданого чеку у базі даних ДПС. В разі його відсутності та видачі чеку з порушенням законодавства покупець матиме право на відшкодування частини витрат на придбання товару.
Нагадаємо, що запровадження програмного РРО передбачено Законом № 128, що має суттєво змінити Закон про РРО. Запуск цього продукту повинен був розпочатись ще 19 квітня 2020 року, але у зв’язку з карантинними заходами цей термін було перенесено.

________________________________________
Пенсійне і соціальне забезпечення
Фахівці Головного управління Держпраці в Одеській області розглянули питання щодо оформлення лікарняного жінці, яка зламала руку під час виконання посадових обов’язків вдома. Чи має вона право на оплату лікарняного? Страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) згідно зі ст. 18 Закону № 1105. Тобто необхідно з’ясувати: чи є запитувач застрахованою особою під час роботи вдома.
У Законі № 530 прописана можливість роботи з дому, розширюються повноваження для роботодавців у частині встановлення режиму роботи підприємств. Так, роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома [ймовірно, на сайті Держпраці помилка у номері закону, адже можливість запровадження дистанційної роботи передбачено не Законом № 530, а нормами Закону № 540 – Ред.]. Порядок виконання завдань врегульовано виключно внутрішніми правилами підприємства, якщо буде визначено, що робота може виконуватися дистанційно.
Додаткові умови дистанційної роботи для держслужбовців можуть визначити правила внутрішнього службового розпорядку в державному органі. Про це йдеться у Наказі № 39-20, який вніс відповідні зміни до Типових правил внутрішнього службового розпорядку.
При дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, правила внутрішнього трудового розпорядку на них не поширюються і оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу.
Таким чином, на працівників, які виконують роботу дома («надомників», «дистанційників») в повній мірі поширюється законодавство про працю з урахуванням специфіки та особливостей застосування дистанційного режиму роботи, які обумовлюються у трудовому договорі. Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Про те, що при дистанційній роботі посаду та зарплату роботодавці повинні зберігати, говорив і міністр юстиції при затвердженні Постанови № 256. Відповідно до Постанови № 256 на час встановлення карантину за державними службовцями та працівниками, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, зберігаються займана посада, умови оплати праці та соціальні гарантії. Виконання такої роботи не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав державних службовців та працівників.
У Держпраці роблять висновок: якщо роботу вдома працівника було оформлено з урахуванням викладених моментів – то він є застрахованою особою у розумінні Закону № 1105 та підлягає соціальному страхуванню, а отже має право на відкриття лікарняного та його оплату на загальних умовах – як і решта працівників. Право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи час випробування та день звільнення.
До того ж, Інструкція № 455 не містить заборони видавати лікарняні працівникам-надомникам.
Оформлюючи заяви-розрахунку для отримання лікарняних від Фонду, роботодавці мають вказувати ті ЛН, на підставі яких необхідно здійснити виплату матеріального забезпечення. Включати до заяви-розрахунку лише первинний ЛН без зазначення ЛН, які були видані як продовження первинного, та за якими призначено допомогу від Фонду, – порушення порядку використання страхових коштів.
Кожен ЛН вважають окремою підставою для нарахування допомогу по тимчасовій непрацездатності незалежно від того, є він первинним, чи виданим як продовження первинного.
Отже, при оформленні заяви-розрахунку страхувальник вносить дані по кожному з ЛН застрахованої особи, які підтверджують страховий випадок, в окремі рядки.
Подати до Фонду заяву-розрахунок, у якій зазначено одним записом дані про серію та номер первинного ЛН застрахованої особи, а кількість днів тимчасової непрацездатності, що підлягали оплаті, та суму матеріального забезпечення – за весь період непрацездатності застрахованої особи (згідно з первинним ЛН та відповідно до продовжених ЛН) – порушення порядку використання страхових коштів.
Сума страхових коштів, яку отримано та використано страхувальником на підставі таких даних заяви-розрахунку, вважаэться неправомірно витраченою. Тож вона підлягає поверненню до Фонду із застосуванням фінансових санкцій.
Джерело: роз’яснення на сайті Фонду.
Державна служба зайнятості спільно із Мінекономіки в черговий раз відповідає на питання, як отримувати фінансову допомогу від держави при втраті роботи.
Цього разу пояснили нюанси із отриманням допомоги по частковому безробіттю (далі – допомоги).
По-перше, із 29.05.2020 р. діє Закон № 591-IX, за яким:
– виплачують допомогу ФОП, які не мають найманих працівників;
– збільшили строки для звернення за допомогою до 90 днів з моменту зупинення (скорочення) діяльності;
– звільнили роботодавців від оподаткування ПДФО та військовим збором сум допомоги.
По-друге, вказали, через скільки днів після подачі документів на допомогу можна отримати кошти.
Упродовж 3 робочих днів з дня прийняття позитивного рішення центр зайнятості укладає договір з роботодавцем про надання допомоги, а той щомісяця надає центру зайнятості відомості про осіб, у яких виникло право на допомогу.
Центр зайнятості протягом 3 робочих днів після отримання коштів на свій рахунок перераховує їх роботодавцю, а він у строк не більше ніж 3 робочі дні після їх надходження за окремою платіжною відомістю виплачує працівникам.
Джерело: сайт Мінекономіки.

________________________________________
Контроль і відповідальність
В ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомили про оновлення термінів зберігання та відновлення документів платником податків, у разі їх втрати, пошкодження, які підтверджують виконання платником податків вимог податкового законодавства. Зміни передбачені Законом України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ.
Відтак платники податків зобов’язані зберігати документи, пов’язані із вимогами іншого законодавства, яке контролюють податкові органи, але не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Також скориговано обов’язок платника податків при втраті, пошкодженні або достроковому знищенні документів. За такого сценарію платник податків повинен у п’ятиденний строк з дня настання перелічених подій письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та надати документи, які підтверджують настання події, котра призвела до втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.
Якщо надано повідомлення та неможливо провести перевірку платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням документів, тоді строки таких перевірок переносять до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах встановлених строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).
Коли ж документи не відновлені, або їх повторно втратили, пошкодили чи достроково знищили, що відбулися після використання права на їх відновлення, тоді вважають, що такі документи були відсутні на час складення звітності або на час виконання вимог митного, валютного та іншого законодавства, яке контролюють податкові органи.
Але і це не все. Із 01.01.2021 р. наберуть чинності норми ПКУ, відповідно до яких:
– якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, які не надані під час перевірки, такі документи врахує контролюючий орган під час розгляду ним питання про прийняття рішення;
– якщо до закінчення перевірки або протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), котрі підтверджують показники, відображені у податковій звітності, тоді вважатимуть, що такі документи були відсутні на час складення такої звітності;
– якщо під час перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, тоді перевірку продовжують на строк, визначений ст. 82 ПКУ;
– якщо надіслані документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, тоді контролюючий орган може не приймати рішення за результатами перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Чинне законодавство України про працю не передбачає пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності юросіб та ФОП, які використовують найману працю, з урахуванням розміру порушення. На цьому акцентує увагу Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в постанові від 22.05.2020 р. № П/811/1996/17.
По цій справі інспекторами праці встановлено, що підприємство порушило ч. 4 ст. 121 КЗпП, оплативши 4 працівникам працю у службовому відрядженні у розмірі нижчому середнього заробітку. Тому до підприємства застосували штраф у розмірі 128 тис. грн як за порушення мінімальних гарантій в оплаті праці.
Проте підприємство вказало на те, що виконало припис Держпраці та доплатило працівникам 71,16 грн, а сума штрафу становить 128 тис. грн. що свідчить про непропорційність суми застосованого до позивача штрафу сумі виявленого порушення.
І якщо в першій інстанції позивач виграв, то апеляція та касація була на стороні Держпраці.
Верховний Суд пояснив, що за змістом п. 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживають одночасно із внесенням припису і незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Тому виконання вимог припису не могло бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до суб`єкта господарювання фінансові санкції, і, відповідно не звільняло від обов`язку понести відповідальність за вчинення правопорушень законодавства про працю, оскільки згідно з ч. 7 ст. 265 КЗпП сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Також Верховний Суд переконаний, що гарантії при службових відрядженнях є мінімальними державними гарантіями.
Джерело: повідомлення Управління Держпраці у Кіровоградській області.
В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що Законом № 466 внесено зміни до ПКУ, відповідно до яких змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок.
Зокрема, з 23.05.2020 року підставами для проведення документальної позапланової перевірки є:
– неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом;
– отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.
З 01.07.2020 року контролюючий орган матиме право провести документальну позапланову перевірку у разі, якщо після проведення планової або позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводитиметься виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
З 01.01.2021 року документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами ППР. Але у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводитиметься виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Водночас, з ПКУ вилучено норму, коли документальна позапланова перевірка проводилась на підставі отриманого судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.
Головне управління ДПС у Сумській області інформує, що Законом № 466 змінено штрафні санкції за порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості. Такий порядок передбачений у спеціальній ст. 119-1 ПКУ.
Нагадуємо, відповідно до пп. «б» пп. 170.1.5 ПКУ у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену статтею 119-1 ПКУ.
Так, п. 119-1.1 ПКУ визначено, що порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн. Повторне протягом року вчинення такого порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн.
Аналогічні штрафи, за порушення порядку подання зазначеної інформації, застосовуватимуться і до посередників зі здачі нерухомості в оренду.
Адже, згідно з пп. 170.1.6 ПКУ суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену статтею 119-1 ПКУ.

________________________________________
Інше
У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадали, що Законом № 466 в новій редакції викладено підпункти «е» і «є» пп. 266.2.2 ПКУ, в яких зазначено перелік нерухомості, з якої не сплачується податок. Зокрема, це об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках. Тобто, з 23 травня 2020 року до переліку пільгованих об’єктів додано тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності.
Також уточнено перелік будівель промисловості, за які не треба сплачувати податок на нерухомість. Починаючи з 23 травня 2020 р. не будуть оподатковуватися об’єкти нерухомості, які належать до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Такі будівлі промисловості мають використовуватися за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.
В попередній редакції норма ПКУ виключала з об’єктів оподаткування всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів нерухомості, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.
Від себе додамо, що за абз. 2 пп. 266.7.5 ПКУ щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юрособою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Ця норма традиційно трактується податківцями доволі широко і, на їх думку, повинна застосовуватися й у разі нормативних змін щодо, зокрема, об’єктів оподаткування. Так, у ЗІРі бачимо наступний висновок податківців: «Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна ставок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування».
Додатково в ІПК від 31.01.2019 р. № 352/ІПК/28-10-27-01-11 Офіс великих платників податків ДФС стверджував: «Форму Декларації [з податку на нерухомість – Ред.] затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408. Якщо зміни відбулися (перехід права власності, зміна ставок, пільг тощо) до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання подається Декларація з типом «Нова звітна». Якщо ж зміни відбулися після 20 лютого – з типом «Уточнююча»».
В Мінфіні вирішили повністю оновити Порядок ведення контролюючими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та ЄСВ. Тому розробили проект нового Порядку. Він замінить існуючий порядок, який визначений наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. № 422.
Контролюючі органи за новим порядком будуть здійснювати попередній та загальний контроль, котрий повинен забезпечити достовірність відображення облікових показників в інтегрованих картках платників (далі – ІКП).
Етапи попереднього контролю:
– формування реєстрів співставлень;
– аналіз даних реєстрів співставлень;
– здійснення заходів щодо відпрацювання реєстрів співставлень.
Етапи загального контролю:
– генерування модулів контролю за кожним реєстром співставлень;
– проведення комплексу заходів, направлених на генерування всіх модулів контролю в установлені терміни;
– маркування облікових показників на звітні дати, що пройшли загальний контроль.
В інформаційній системі забезпечать формування реєстрів співставлень:
– реєстр співставлення інформації про сплачені, повернуті та відшкодовані суми (далі – надходження) за даними Казначейства та контролюючих органів;
– реєстр співставлення сум грошових зобов’язань, самостійно визначених платником, та облікових показників, відображених в ІКП;
– реєстр сум переплат з ПДВ зі спеціальним статусом;
– реєстр співставлення сум податкових зобов’язань платників, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, визначених контролюючим органом, та облікових показників, відображених в ІКП;
– реєстр співставлення сум, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, з них узгоджених та неузгоджених (за результатами адміністративного та/або судового оскарження), та облікових показників, відображених в ІКП;
– реєстр співставлення даних журналу розстрочень (відстрочень) та облікових показників, відображених в ІКП;
– реєстр співставлення даних журналу списання (поновлення) та облікових показників, відображених в ІКП;
– реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов’язаних з контрольно-перевірочною роботою.
Фахівці ОВПП ДПС повідомили, що Реєстр великих платників у 2021 році скоротиться.
Таке скорочення відбудеться, завдяки змінам, внесеним до пп. 14.1.24 ПКУ.
Якщо конкретніше, то для таких платників змінено показник обсягів платежів до Держбюджету – він зріс з суми, що перевищувала еквівалент 1 млн. євро, до суми, що перевищує 1,5 млн. євро.
Зверніть увагу, що включення підприємств до Реєстру великих платників податків на 2021 рік здійснюватимуть за оновленими критеріями, а відтак при здійсненні заходів з податкового планування на майбутній рік, підприємство вже сьогодні може визначитись із потенційним місцем обліку і податкового супроводження в органах ДПС. Нагадаємо, що Порядок формування Реєстру великих платників податків затверджено наказом Мінфіну № 911.
Джерело: офіційний портал ОВПП ДПСУ.
Для суб’єктів господарювання-власників будівель промисловості із 23.05.2020 р. діє важлива зміна у справлянні податку на нерухомість, внесена Законом України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ.
Із переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) ДК 018-2000, якщо їх здають здаються в оренду, лізинг, позичку.
Йдеться про оновлений пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ. Попередня редакція цієї норма виключала з об’єктів оподаткування всі будівлі промисловості, у т. ч. без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і до об’єктів нерухомості, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.
Тепер же аби застосувати звільнення від оподаткування будівля промисловості має однозначно відповідати таким ознакам:
– бути класифікована у групі «Будівлі промисловості та склади» (код 125) ДК 018-2000;
– використовуватись протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у госпдіяльності;
– не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.
Також основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010.
Джерело: сайт ГУ ДПС в Хмельницькій області.

________________________________________
Джерело: ЛІГА:ЗАКОН www.ligazakon.net

☎Замовити консультацію за телефоном: 044-285-41-41, 068-841-02-09, 063-314-52-92, 095-067-82-51

або на нашому сайті у вкладці зворотного зв’язку