Праця і заробітна плата

Державний центр зайнятості нагадує про ключові особливості роботи поза межами приміщення роботодавця.

1. Обов’язковість укладення трудового договору про надомну (дистанційну) роботу в письмовій формі

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (п. 6-1 ч. 1 ст. 24 КЗпП). На час загрози поширення епідемії умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

2. Рівність надомних (дистанційних) працівників з працівниками, що виконують роботу в приміщенні роботодавця

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені наявним трудовим договором (ст. 60 КЗпП). При цьому для надомників, організаційно-технічні умови праці яких близькі до прийнятих при розрахунку норм виробітку для робітників, що виконують аналогічні роботи в виробничих умовах, встановлюються ті ж норми, що і для зазначених робітників.

3. Особливості обліку робочого часу надомних (дистанційних) працівників

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.

Водночас роботодавець зобов’язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань.

4. Компенсація деяких витрат надомним (дистанційним) працівникам

Працівники можуть виконувати роботу на своєму власному обладнанні. При цьому слід пам’ятати про зміст статті 125 КЗпП. Працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.

Адміністрація може дозволяти надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів. Перелік видів власних матеріалів і кількість виготовлених з них виробів, а також порядок надання сировини і матеріалів визначаються в галузевій інструкції.

Організація в надомних умовах трудових процесів допускається тільки для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички або можуть бути навчені цим навичкам для виконання певних робіт. Положення № 275 регулює спосіб визначення наявності таких умов.

За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов’язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо). Це питання має бути вирішено при укладанні трудового договору.

5. Переважне право окремих категорій осіб виконувати роботу вдома

Переважне право на укладення трудового договору про роботу на дому надається:

– жінкам, які мають дітей віком до 15 років;

– інвалідам і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії);

– особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію;

– особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах;

– особам, які здійснюють догляд за інвалідами або тривало хворіють членами сім’ї, які за станом здоров’я потребують догляду;

– особам, зайнятим на роботах з сезонним характером виробництва (у міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах; особам, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, в районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси) ( Положення 275).

За бажанням жінки або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною до 3 років, у період їх перебування у відпустці по догляду за дитиною, вони можуть працювати вдома (ч. 8 ст. 179 КЗпП). Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою можливості виконання роботи вдома (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Управління Держпраці у Кіровоградській області інформує, що під час робити з комп’ютерною технікою потрібно керуватися Вимогами щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями.

Так, до роботи на комп’ютеризованому робочому місці з екранними пристроями допускаються працівники, що пройшли вступний та первинний інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки.

Користувач ПЕОМ один раз на 6 місяців повинен проходити повторний інструктаж з питань охорони праці.

Мінімальні вимоги безпеки до екранних пристроїв наступні:

1) екранні пристрої не мають бути джерелом ризику для працівників;

2) усе випромінювання, за винятком видимої частини електромагнітного спектра, має бути зведене до незначного рівня з погляду безпеки і охорони здоров’я працівників;

3) зображення на екрані має бути стабільним, без миготінь або інших видів нестабільності;

4) яскравість та/або контрастність символів має легко регулюватися працівником під час роботи з екранними пристроями, а також швидко адаптуватися до навколишніх умов;

5) обираючи екрани, слід надавати перевагу таким екранам, які легко та вільно повертаються і нахиляються відповідно до потреби працівника;

6) екран не має відблискувати або відбивати світло, щоб не викликати дискомфорту у працівника під час роботи з екранними пристроями.

Велика Палата Верховного Суду відступила від попередніх правових позицій Верховного Суду у питанні продовження щорічної відпустки у разі тимчасової непрацездатності працівника, що припадає на період такої відпустки. Висновки викладені у постанові ВП ВС від 13.10.2020 р. у справі № 712/9213/18.

ВП ВС вважає, що продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, що настала під час відпустки, відбувається автоматично. Вказані дії є обов’язком роботодавця, для виконання яких достатньо отримати від працівника повідомлення про тимчасову непрацездатність, засвідчену у встановленому порядку (тобто про наявність листа непрацездатності), незалежно від того, чи подав працівник відповідну заяву.

Відсутність заяви від працівника про продовження відпустки не може скасувати законодавчо встановлений обов’язок роботодавця продовжити відпустку на дні тимчасової непрацездатності. Така обставина не може бути вирішальною підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за прогул без поважних причин.

Суд дійшов висновку, що працівник, який належним чином повідомив роботодавця про волевиявлення щодо продовження відпустки на період, що йде безпосередньо за днем припинення тимчасової непрацездатності, про наявність листка непрацездатності чи надав останньому листок непрацездатності, скористався своїм правом на продовження щорічної відпустки.

За відсутності у роботодавця можливості продовжити відпустку він може скористатися своїм правом і відкликати працівника з відпустки, якщо для цього існують законодавчо встановлені підстави.

Таким чином ВП ВС відступила від правової позиції, висловленої у постановах:

– КАС/ВС від 18.07.2018 р. у справі № 223/558/15-а та від 28.04.2020 р. у справі № 200/2166/19-а;

– КЦС/ВС від 26.09.2018 р. у справі № 289/51/16-ц та від 21.08.2019 р. у справі № 466/4738/18;

– ВС від 13.09.2017 р. у справі № 6-1412цс17.

У всіх перерахованих постановах зроблено висновок, що при продовженні щорічної відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю найманий працівник зобов’язаний подати заяву про продовження відпустки та продовжувати перебувати у відпустці лише після надання згоди на це роботодавця. А така згода має бути виражена у відповідному наказі, який повинен бути доведений до відома найманого працівника.

Тобто суди звузили права найманого працівника і поклали на нього обов’язки у вигляді звернення до роботодавця про продовження відпустки з письмовою заявою та невиправдано розширили права роботодавця на обов’язкове погодження на продовження відпустки, що не відповідає як вимогам ст. 80 КЗпП, так і ст. 11 Закону про відпустки.

Такі обмеження прав найманого працівника та розширення прав роботодавця не ґрунтуються на вимогах закону, не є необхідними у демократичному суспільстві та порушують баланс інтересів сторін трудових правовідносин.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що Національний банк України постановою від 24.04.2020 р. № 56 затвердив зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Зокрема, уточнено, що платник, якщо це передбачено договором між банком і платником, має право перерахувати кошти на рахунок банку для подальшого їх переказу цим банком на рахунки отримувачів, які відкриті в цьому банку або в інших банках. Банк ініціює переказ цих коштів на підставі меморіального ордера.

При перерахуванні коштів для виплати зарплати більше ніж одному працівникові разом із платіжним дорученням подається відомість, яка має містити такі обов’язкові реквізити:

– номер рахунку отримувача;

– код отримувача;

– сума платежу;

– підписи платника;

– призначення платежу.

Супровідною відомістю виступає супровідний документ, який подає платник під час переказу зарплати. Вона містить перелік обов’язкових реквізитів та загальну суму переказу, зазначену в платіжному дорученні.

Для бухгалтерів це нова відомість, обов’язкові реквізити якої заповнюються згідно з вимогами, викладеними в додатку 9 до Інструкції.

Ці новації дозволяють працівникам обирати банк для виплати зарплати. Тож тепер працівник може зазначити бухгалтеру власний рахунок за стандартом IBAN, відкритий у будь-якому банку, а бухгалтер сформує відомість для всіх співробітників, незалежно від банку. Далі банк, який обслуговує роботодавця, автоматично переказує суми коштів, на рахунки, надані працівниками.

Однак, норми Постанови № 56 спрацюють лише, якщо вказані умови зазначені в договорі із обслуговуючим банком. Вищезазначені норми Постанови № 56 набрали чинності з 1 січня 2021 року.

________________________________________

Податок на прибуток

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області повідомляють, що Державна податкова служба України у листі від 14.12.2020 р. №22431/7/99-00-05-05-01-07 надала роз’яснення щодо змін до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

У листі зазначено, що 1 грудня 2020 року набув чинності наказ Мінфіну від 29.10.2020 р. № 649, яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зокрема, внесено зміни до основної частини декларації, якими передбачено її подання:

– юридичними та фізособами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;

– юридичними особами, що обрали спрощену систему оподаткування, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 ПКУ;

– іноземними компаніями – у разі наявності місця ефективного управління в Україні та подання такою компанією заяви про визнання податковим резидентом України.

Крім того викладено у новій редакції такі додатки до форми податкової декларації:

– додаток ПН та доповнено відміткою щодо зазначення відомостей про відсутність у нерезидента статусу юридичної особи;

– додаток РІ та доповнено новими різницями для коригування фінансового результату, які відображені у додатку;

– додаток АМ та доповнено таблицею, у якій платниками податку відображається інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів, станом на 01 число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу амортизації.

Деякі зміни внесено до додатків ЗП, ВП.

Декларацію доповнено новими додатками КІК, КІК-К, КІК-ТЦ, КІК-ЦП. Зокрема:

– додаток КІК, у якому відображається розрахунок прибутку КІК, та який заповнюється окремо по кожній КІК;

– додаток КІК-К, який відображає різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування КІК;

– додаток КІК-ТЦ, який подається у разі проведення платником податку самостійного коригування, проведеного відповідно до пп. 39.5.4 ПКУ;

– додаток КІК-ЦП, у якому відображаються показники доходів від продажу та іншого відчуження цінних паперів КІК.

Також, у листі зазначено, що відповідно до п.46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Оскільки наказ опубліковано 1 грудня 2020 року, то вперше за оновленою формою декларації з податку на прибуток слід буде звітувати починаючи зі звітного (податкового) періоду – І кварталу 2021 року.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Із 1 січня 2021 року великих платників податків (далі – ВПП) закріпили за новоутвореними міжрегіональними управліннями ДПС. Утворили п’ять міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з ВПП: центральне, східне, західне, південне, північне (далі – МУ ВПП).

Проте це спричинило питання щодо сплати ПДФО для ВПП. Передусім з’явилася необхідність уточнювати інформацію про зміну місця обліку ВПП та імовірну зміну рахунків для сплати податків з метою уникнення зарахування коштів на помилкові рахунки.

Зокрема, в Європейській бізнес-асоціації повідомили, що у зв’язку з реорганізацією податкових органів відбулась зміна місця обліку компаній.

ДПС пояснює, що згідно п. 64.7 ПКУ ВПП зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку у МУ ВПП та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням такого МУ ВПП або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого ВПП.

Тому, якщо юрособа (податковий агент), яка зареєстрована як ВПП, розташована за місцезнаходженням в межах населених пунктів розташування МУ ВПП (в містах Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові), то ПДФО за найманих працівників вона сплачує до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням на рахунки для територіальних органів МУ ВПП .

Коли ж юрособа – ВПП створює підрозділи за неосновним місцем обліку, але також в межах населених пунктів розташування МУ ВПП, які не уповноважені юрособою нараховувати (сплачувати) ПДФО, тоді цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юрособа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу на рахунки для територіальних органів МУ ВПП.

Податківці повідомляють, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, тоді ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Порядок визначений пп. 168.1.4 ПКУ.

Проте, коли оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, тоді ПДФО, який мають утримати з такого нарахованого доходу, перераховується до бюджету у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (пп. 168.1.5 ПКУ).

В ГУ ДПС у Тернопільській області нагадують, що до оподатковуваного доходу включають додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп 165.1.53 ПКУ (пп. 164.2.17 ПКУ).

Тому суму знижки оподатковують виключно у випадку, якщо вона носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, тоді її суму не включають до оподатковуваного доходу платника податку.

Також читайте статтю «Лояльність у вигляді бонусів: ПДВ-нюанси для продавця» у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

В ГУ ДПС у Миколаївській області нагадали, що наказом Мінфіну від 26.05.2020 р. № 241 змінили низку ознак доходів у Довіднику ознак доходів.

Зокрема, рядок з кодом ознак доходів 106 розподілили на три нових види ознак: 106, 195 і 196, за якими можна відображати доходи за договорами оренди земельних ділянок.

ДПС в ІПК від 21.08.2020 р. № 3550/ІПК/99-00-04-05-03-06 пояснювала, що:

1) за ознакою доходу «195» відображають доходи за договорами:

– оренди з цільовим призначенням «особисте селянське господарство»;

– про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

2) за ознакою доходу «106» відображають доходи за договорами:

– оренди земельної частки (паю) по сертифікатах на право на земельну частку (пай);

– оренди землі по державних актах на право власності на земельну ділянку;

– оренди землі за витягами з Держреєстру речових прав на нерухоме майно.

Зверніть увагу, що затверджена об’єднана звітність із ПДФО та ЄСВ вперше подається за І квартал 2021 року.

________________________________________

Єдиний податок

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що якщо ФОП – єдинник здійснює роздрібну торгівлю пива, сидру, пері (без додання спирту), то застосування РРО або ПРРО, або РК та КОРО для такого платника є обов’язковим, при цьому зазначені операції проводяться за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин).

Якщо ФОП – платник єдиного податку ІІ-ІV груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення та/або роздрібний продаж пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин лише в одній із господарських одиниць, то такий ФОП зобов’язаний проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема, застосовувати РРО або ПРРО, або РК та КОРО на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.01.2021 р. набрав чинності Закон № 1117, яким внесено зміни до пп. 291.5.3 ПКУ.

Відповідно до винесених змін не можуть бути платниками єдиного податку І – ІІІ груп фізособи – підприємці, зокрема які надають в оренду:

– земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара;

– житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 (було 100) квадратних метрів;

– нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 (було 300) квадратних метрів.

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Міністерство фінансів наказом № 752 виклало у нових редакціях форми:

– податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;

– податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Вищевказаним документом встановлено, що оновлена звітність вперше подається за податкові звітні періоди 2021 року.

Нові форми затверджено у зв’язку з введенням з 2021 року єдиної звітності з єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, змінами запроваджено окремий Додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Наказ № 752 набрав чинності з 01.01.2021 р., ми вже повідомляли про нього.

________________________________________

Бухгалтерський облік

Мінфін наказом від 08.12.2020 р. № 745 вніс зміни до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі.

Так, у Плані рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі субрахунок 385 «Рахунки, відкриті в системі електронного адміністрування податків» рахунку 38 «Рахунки, відкриті в системі електронного адміністрування податків» класу 3 «Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів» розділу 1 «Балансові рахунки» доповнили новим субрахунком 3855 «Єдиний рахунок».

Відповідні зміни внесли й до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі.

На субрахунку 3855 «Єдиний рахунок» будуть вести облік внесених грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ (крім ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також частини чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань), ЄСВ, включаючи пеню та штрафи, передбачені Законом про ЄСВ, та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

________________________________________

Звітність

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку інформує, що підприємства, визначені в ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік, подають фінансову звітність за 2020 рік, перший квартал, перше півріччя та дев’ять місяців 2021 року у порядку та строки, визначені законодавством, за формами, затвердженими Наказом № 73, а банки подають фінансову звітність за формами, визначеними НБУ.

При цьому, такі підприємства на виконання пункту 2 Порядку подання фінансової звітності також повинні будуть скласти фінансову звітність у електронній формі на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року та подати її до центру збору фінансової звітності.

24 грудня 2020 року Комітетом з управління Системою фінансової звітності прийняте рішення рекомендувати регуляторам фінансових ринків в межах своїх повноважень забезпечити необхідні заходи щодо подовження строків подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року, до центру збору фінансової звітності за 2020 рік, перший квартал, перше півріччя та дев’ять місяців 2021 року та не застосовувати санкції за неподання такої звітності суб’єктами господарювання у строки, визначені законодавством, протягом 2021 року.

Для можливості подання фінансової звітності на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ, підприємства повинні попередньо зареєструватися у центрі збору фінансової звітності.

Нагадаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Міністерством фінансів України оновлено податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Відтак документ дещо розширено. Адже він включає ще й звіт із єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тож оновлена форма отримала назву «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску».

Варто мати на увазі, що звітувати за новою формою слід буде щокварталу з розбивкою по місяцях, починаючи з першого кварталу 2021 року.

Якщо узагальнити, то оновлений розрахунок складається з основної частини та шести додатків. Основна частина – це:

– Розділ I Розрахунку «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу»;

– Розділ II Розрахунку «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби)».

До додатків належать:

– додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;

– додаток 2 «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю»;

– додаток 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;

– додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;

– додаток 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;

– додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Вищезазначені зміни передбачено наказом № 773, який набрав чинності 01.01.2021 р.

________________________________________

Бюджет

Кабінет Міністрів постановою від 13 січня 2021 р. № 15 вніс зміни до власної постанови від 18 січня 2017 р. № 15. Було затверджено Схему посадових окладів держслужбовців на 2021 рік.

Зокрема, підвищено рівень посадового окладу для спеціалістів категорії В3 на рівні районів, районів у містах, містах обласного значення, оскільки він не відповідав вимогам чинного законодавства. Відтепер він дорівнює двом прожитковим мінімумам. Для решти державних службовців умови оплати праці зберігаються і гарантується їх розмір на рівні вересня 2020 року.

Найвищий посадовий оклад – у підкатегорії А1. Це керівник в таких органах: Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Конституційного Суду України, Офісу Генерального прокурора, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Його оклад у 2021 році – 37800 грн.

Найменший оклад – у спеціаліста державного органу (підкатегорія В3). У зазначених вище органах оклад буде 8200 грн, в міністерствах – 7800 грн, в інших загальнодержавних органах – 6300 грн, в органах влади рівня області – 4670 грн. А для спеціалістів державного органу, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, посадовий оклад закріпили на рівні 4540 грн.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів отримали оновлену форму звіту про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4 – 2д, № 4 – 2м).

Зміни внесені наказом Мінфіну від 22.12.2020 р. № 794 до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Звіт за формою № 4-2д, № 4-2м складають бюджетні установи та одержувачі бюджетних коштів, які відповідно до законодавства уповноважені розпорядниками бюджетних коштів на виконання заходів та використовують надходження, що отримують бюджетні установи.

Також змінами уточнено порядок формування Звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м).

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Фонд соціального страхування України повідомляє, що допомога по вагітності та пологах у розмірі 100% середньої заробітної плати надається працюючим жінкам за рахунок коштів Фонду за весь період декретної відпустки. Після того, як роботодавець отримав кошти від Фонду, він має здійснити виплату допомоги своїй працівниці у найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати, або одразу після отримання коштів від Фонду. ФССУ звертає увагу, що виплата допомоги має бути здійснена роботодавцем у повному обсязі однією сумою, поділ допомоги по вагітності та пологах не передбачено.

Підставою для призначення такої допомоги є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, що видається лікувально-профілактичним закладом, у якому застрахована особа перебуває на обліку. У більшості випадків його тривалість складає 126 календарних днів (70 днів до передбачуваного дня пологів і 56 днів після пологів).

Лікарняний листок у зв’язку із вагітністю та пологами видається з 30 тижнів вагітності, після чого має бути переданий застрахованою особою своєму роботодавцю. Далі комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про призначення допомоги, бухгалтер здійснює розрахунок, оформлюється та подається до ФССУ відповідна заява-розрахунок.

Якщо зазначені кроки буде здійснено роботодавцем в установлені терміни, від дати передачі застрахованою особою лікарняного листка до подання заяви-розрахунку до Фонду має пройти до 17 календарних днів. Саме від дати прийняття Фондом заяви-розрахунку від роботодавця залежить дата виплати матеріального забезпечення. Кошти надходять на рахунок роботодавця упродовж декількох банківських днів після здійснення фінансування.

ГУ ПФУ у Вінницькій області нагадало, що з 01.01.2021 р. запрацювали норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» №592-IX від 13.05.2020 р. (далі – Закон № 592).

Цим Законом знижено ЄСВ-навантаження для деяких ФОПів. Так, від сплати ЄСВ за себе звільнили наступні категорії платників:

• осіб, які провадять незалежну професійну та іншу діяльність, та одночасно зареєстровані фізособами-підприємцями;
• фізосіб-підприємців та незалежних професіоналів, що мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем було сплачено ЄСВ, у розмірі не менше мінімального;
• фізосіб-підприємців (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерських господарств, які не отримали дохід (прибуток) у звітному періоді;
• осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю;
• фізосіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну та іншу діяльність, та отримують пенсію за вислугу років.

Нагадаємо, що іншим нормативно-правовим актом – Законом № 1072 платники єдиного податку І групи тимчасово звільняються від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ умов застосування першої групи платників єдиного податку). Детально про це читайте в повідомленні.

Окрім того, Законом № 592 передбачено списання заборгованості зі сплати єдиного внеску ФОПам-загальносистемникам, починаючи з 1 січня 2017 року по 1 січня 2021 року, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми заборгованості. Для цього підприємці повинні протягом 90 календарних днів з дати набрання чинності Закону подати держреєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу звітність з ЄСВ за 2017-2020 роки, якщо вона не була подана раніше, та заяву про списання недоїмки та штрафів.

________________________________________

Приватні підприємці

ГУ ДПС у Львівській області розглянуло питання, чи може ФОП здійснювати діяльність під час локдауну (посиленого карантину), якщо така особа отримала допомогу за програмою «Допомога ФОПам і працівникам – 8000 грн». На думку податківців, при отриманні зазначеної допомоги відсутня передумова повного зупинення бізнесу підприємцем з 8 по 24 січня 2021 року.

Отже, якщо постановою Кабінету Міністрів №1236 обмежувальні заходи щодо певного виду діяльності не передбачено, то фізична особа – підприємець має право отримувати доходи від такої діяльності попри одержання державної фінансової підтримки.

Податківці висловили свою позицію в питанні отримання ФОПом оплати у національній валюті України за надані послуги іноземним замовникам.

Не буде порушенням порядку здійснення валютних операцій, якщо ФОПом отримана валютна виручка від нерезидента у національній валюті Україні, із зарахуванням на відкритий банківський рахунок, у рамках виконання укладеного зовнішньоекономічного контракту. В ДПС тут не вбачають порушень вимог Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII та постанов Правління НБУ.

Натомість у питанні розрахунків за допомогою платіжних систем з нерезидентами запропонувало платнику податків звернутись до НБУ.

Джерело: ІПК ДПС від 28.12.2020 р. № 5279/ІПК/99-00-07-07-02-06.

________________________________________

Земля

Індекс споживчих цін за 2017 – 2023 роки, який використовують для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовують із значенням 100%. Відповідна норма визначена п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Тож коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовують кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:

– 1996 рік – 1,703;

– 1997 рік – 1,059;

– 1998 рік – 1,006;

– 1999 рік – 1,127;

– 2000 рік – 1,182;

– 2001 рік – 1,02;

– 2005 рік – 1,035;

– 2007 рік – 1,028;

– 2008 рік – 1,152;

– 2009 рік – 1,059;

– 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0;

– 2014 рік – 1,249;

– 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження);

– 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06;

– 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0 та 2019 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.

Джерело: сайт Держгеокадастру.

________________________________________

Контроль і відповідальність

13 січня, в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.12.2020 р. № 1113-ІХ.

Нагадаємо, що це колишній законопроєкт № 3890, внесений до парламенту Кабміном. Він передбачає внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо відповідальності бізнесу за відсутність маски на клієнтах, покупцях чи персоналі, що їх обслуговує.

Так, юридична особа чи фізособа – підприємець сплачують штраф у розмірі від 3400 до 5100 грн за допуск особи у громадські будинки, споруди, де здійснюється обслуговування населення, та громадський транспорт у період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, без попередження, донесеного в будь-якій формі та в будь-який спосіб, про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту органів дихання, зокрема респіратор або захисну маску, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовлений самостійно (далі – ЗІЗ), та/або за відсутність реагування на перебування в таких місцях осіб без вдягнутих ЗІЗ. Під реагуванням розуміють усне зауваження про необхідність одягнути ЗІЗ, припинення обслуговування, виклик представника Нацполіції з повідомленням про адміністративне правопорушення.

Аналогічний за розміром штраф юрособа чи ФОП сплатить за обслуговування споживачів у період дії указаного карантину працівниками суб’єктів господарювання та/або безпосередньо фізособою-підприємцем без вдягнутих ЗІЗ.

Штрафуватимуть за такі порушення посадові особи територіальних органів центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, тобто Держпродспоживслужби.

Призначають на посаду, звільняють, оформлюють відпустку працівника або призначають для виконання функцій тимчасово відсутнього працівника згідно наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу – відмічають в ГУ ДПС у Луганській області.

У випадку, коли установчі документи не передбачають покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків при відсутності керівника та головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо), тоді відповідними організаційно-розпорядчими документами підприємства тимчасово призначають особу, уповноважену на виконання таких функцій.

Водночас ст. 81 ПКУ не передбачає перенесення термінів документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юрособи.

________________________________________

Інше

Пресслужба ДПС інформує, що з 1 січня 2021 року діють зміни до ПКУ, якими удосконалена форма податкового повідомлення – рішення у зв’язку з реформою інституту відповідальності платника податків.

Зокрема, податкове повідомлення – рішення доповнено обов’язковим елементом – мотиваційною частиною, в якій контролюючий орган буде не тільки обґрунтовувати свою позицію, а також спростовувати аргументацію платника податків.

Новації покликані захистити права платників податків. Результат їх застосування – зменшення зловживань з боку контролюючих органів під час перевірки. У подальшому це спростить судове оскарження для платників податків.

Зміни внесені Законом № 466, зокрема, до ст. 56 ПКУ, яка встановлює склад інформації, що містить податкове повідомлення-рішення.

________________________________________

До відома

В Мін’юсті згадали, що у 2020 році мав бути прийнятий нормативно-правовий акт, яким би затвердив форму та зміст структури власності юрособи. Проте минулого року його так і не прийняли. Це означає, що подача відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юрособи вперше очікуватиметься у 2021 році після прийняття зазначеного нормативно-правового акта.

Фахівці Мінюсту підкреслюють, що оскільки мова йде про щорічне підтвердження, то наступне підтвердження планується вже у 2022 році.

Водночас Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлює протягом якого строку має відбутись підтвердження – 14 календарних днів з дати держреєстрації. Тому кожна юрособа у 2022 році протягом 14 календарних днів з дати держреєстрації створення такої юрособи має підтвердити відомості про КБВ. Наприклад, якщо юрособа зареєструють 10 лютого, то обов’язок із подання документів виникає у неї з 10 лютого 2022 року.

Передісторія цього питання полягає в тому, що

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX зобовязав всі раніше зареєстровані юрособи подати держреєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності протягом 3 місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Цей Закон також зобов’язує підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти держреєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати держреєстратору документи, що підтверджують ці зміни.

Інфляція на споживчому ринку в грудні 2020 р. порівняно із листопадом 2020 р. становила 0,9%, за рік у цілому – 5,0%. Базова інфляція в грудні 2020 р. порівняно із листопадом 2020 р. становила 0,3%, за рік у цілому – 4,5%. Про це інформує Держстат.

На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,7%. Найбільше (на 16,1%) подорожчали яйця. На 8,3 – 0,9% зросли ціни на овочі, цукор, соняшникову олію, молоко та молочні продукти, хліб, продукти переробки зернових, макаронні вироби, м’ясо птиці, масло, рис, сало. Водночас на 1,0% подешевшала свинина.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,5%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,7%.

Одяг і взуття подешевшали на 4,6%, у т.ч. одяг – на 5,0%, взуття – на 4,2%.

Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,1% відбулося в основному за рахунок підвищення тарифів на гарячу воду, опалення на 1,4%.

Ціни на транспорт зросли на 0,7% в першу чергу за рахунок подорожчання палива та мастил на 2,5%.

Порівняно із груднем 2019 року найбільше подорожчали природний газ (на 56,3%), цукор (на 47,7%) та яйця (на 30,0%). Найбільше подешевшали з грудня 2019 року по грудень 2020 року овочі (на 12,1%), паливо і мастила (на 10,5%) та взуття (на 7,5%).

Нагадаємо: індексацію зарплати потрібно проводити у тому випадку, коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.

Для зручності коефіцієнти (суми) індексації заробітної плати у 2020 році можна переглянути в довіднику.

Починаючи із 1 січня 2021 року діють нові реквізити рахунків для сплати до бюджету податків, зборів, інших платежів, які перевідкриті у зв’язку з адміністративно-територіальною реформою в Україні.

На які бюджетні рахунки сплачувати податки та ЄСВ у 2021 році, можна дізнатись за посиланням.

Зверніть увагу, що кошти, сплачені платниками на старі бюджетні рахунки, з 1 січня 2021 року не зараховуються Казначейством до бюджету та повертаються платникам як нез’ясовані платежі.

Додатково Казначейство попереджає, що реквізити рахунків, відкриті платникам в СЕА ПДВ та в СЕАРП та СЕ, з 01.01.2021 року не змінились.