Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 14 — 18 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

У Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці надали роз’яснення, чи правомірною є вимога адміністрації до працівників написати заяви про відпуски без збереження заробітної плати.

У Держпраці нагадали, що Законом України «Про відпустки» передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам в силу суб’єктивного права, що належить їм за законом, тобто в обов’язковому порядку, і відпусток, що надаються за погодженням сторін (роботодавця і працівника).

У випадках, передбачених ст. 25 Закону України «Про відпустки», за заявою працівника відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку.

Статтею 26 Закону України «Про відпустки» передбачено надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Водночас ст. 84 КЗпП передбачено, що у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін – 15 календарних днів.

Таким чином згідно норм законодавства надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати здійснюється в інтересах саме працівників (статті 25, 26 Закону України «Про відпустки», ст. 84 КЗпП) за їх бажанням, а не з ініціативи роботодавця.

Будь-які форми тиску на працівника з метою змусити написати його заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати є протиправними.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Також відповідно до ст.60 Конституції ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Стаття 68 Конституції України встановлює обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

А уразі порушення законодавства про працю громадяни мають право звернутися зі скаргою до профспілки, Державної служби України з питань праці, із позовом до суду. Якщо примус приймає крайні форми: загрози життю і здоров’ю, репутації або власності слід негайно повідомляти на номер скороченого екстреного виклику «102» до оператора Call-центру Національної поліції.

Доведений в суді або виявлений Державною службою України з питань праці факт примусу до написання заяви на відпустку без збереження заробітної плати – це серйозний ризик і для організації, і для її керівництва. Відповідальність за примус до написання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати може бути не тільки дисциплінарною і адміністративною, але й кримінальною.

В Мінекономіки пояснили роботодавцям особливості застосування ст. 601 та 602 КЗпП при переведення працівника на надомну або дистанційну роботу.

Зокрема, в статтях 601 та 602 КЗпП допускається можливість переведення працівника на інший режим роботи. Проте вони не містять обов’язку роботодавця переводити працівників на інший режим роботи з ініціативи працівника. Тому таке переведення, з позиції Мінекономіки, можливе лише при згоді на це роботодавця.

Водночас треба зважати, що на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про надомну або дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівника ознайомлюють протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У такому випадку норми ч. 3 ст. 32 КЗпП (завчасне попередження за два місяці) не застосовують (ч. 8 ст. 601 та ч. 11 ст. 602 КЗпП).

Тому перевести працівника з його ініціативи на надомну або дистанційну роботу без обов’язкового укладення відповідного трудового договору в письмовій формі можна у випадках, зазначених у ч. 8 ст. 601 та ч. 11 ст. 602 КЗпП.

Джерело: лист Мінекономіки від 04.05.2021 р. № 4712-06/26182-07.

Відмова або ухилення від обов’язкових медоглядів – підстава для відсторонення роботодавцем працівника від роботи. Це допускає вчиняти ст. 46 КЗпП.

Схожа норма міститься в ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII, яка дозволяє роботодавцю притягнути працівника, який ухиляється від обов’язкового медогляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язує відсторонити його від роботи без збереження зарплати.

Посилаючись на них Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 р. у справі № 229/5715/19 доходить висновку про правомірність видання роботодавцем наказу про відсторонення від роботи слюсаря механозбірочних робіт 4 розряду без збереження зарплати до часу надання документів про проходження медогляду.

Обставинами справи встановлено, що після переведення на посаду слюсаря механозбірочних робіт 4 розряду цього працівника направили на обов’язковий попередній медогляд. Адже роботи на вказаній посаді пов’язані із локальними напруженнями переважно м’язів рук і поперекового поясу відповідно до Наказу МОЗ від 21.05.2007 р. № 246.

Проте обхідний лист з висновком про проходження медогляду працівник на підприємство не надав. Згодом підприємство отримало від медичного закладу дублікат направлення та обхідного листа з висновком про проходження медогляду, відповідно до якого працівник не придатний до роботи слюсарем механозбірочних робіт 4 розряду.

Тому суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваний наказ про відсторонення працівника від роботи відповідав вимогам чинного законодавства України.

Федерація профспілок України нагадує, що із 10.06.2021 року діє Закон № 1217, яким впроваджено облік трудової діяльності працівника в електронній формі.

Роботодавців, зокрема, зобов’язали в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, яку зберігає працівник.

Тому із 10.06.2021 року видавати копію наказу про звільнення необхідно за будь-якої підстави звільнення працівника. До появи Закону № 1217 копію наказу при звільненні працівника з ініціативи роботодавця видавали обов’язково, а з інших підстав (за власним бажанням, за угодою сторін тощо) – на вимогу працівника.

Окрім того, в Федерації профспілок України звернули увагу, що новий порядок ведення трудових книжок працівників Урядом ще не прийнятий. Проте ПФУ розробив порядок оцифрування відомостей із трудових книжок.

Кількість працівників, які перебувають у відпустках по вагітності та пологах, по догляду за дитиною, без збереження зарплати, та по яких у звітному періоді не нараховували (виплачували) доходів за ознакою «101» в графі «Працювало за трудовими договорами» додатка 4ДФ до податкового розрахунку не відображають.

Треба враховувати, що податковий розрахунок подають лише при нарахуванні сум доходів платнику податку – фізособі податковим агентом, платником ЄСВ протягом звітного періоду.

Відомості про чисельність працівників показують у додатку 4ДФ до податкового розрахунку, зокрема, у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» – проставляють кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснювали нараховування доходу за ознакою «101».

Деякі роботодавці вимагають від працівників, які повертаються з відпустки чи виходять з «лікарняного», довідку про негативний результат ПЛР-тесту на COVID-19 під загрозою недопуску на роботу та подальшого звільнення. Чи правомірні такі вимоги роботодавців – відповіли на сайті Мін’юсту.

Чи законно вимагати у працівника здати ПЛР-тест

Якщо при влаштуванні на роботу ви підписували трудовий договір чи колективний договір, де зазначені вимоги щодо обов’язкового проходження ПЛР-тестуванні після відпустки, «лікарняного» або за іншою вимогою роботодавця, в такому разі невиконання цієї вимоги буде трактуватися як порушення умов трудового чи колективного договору. Якщо ці вимоги не передбачені договором, а вас відсторонюють від роботи через відсутність ПЛР-тесту, це порушення законодавства.

Які можуть бути підстави для відсторонення від роботи

Відповідно до ст. 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

– появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

– відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

– в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення від роботи можливе у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, з яким працівник повинен бути ознайомлений належним чином. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Хто має обов’язково проходити тестування

Згідно зі ст. 35-1 Закону №1645 з метою здійснення епідеміологічного пошуку випадків зараження коронавірусною хворобою (COVID-19), а також ефективного виявлення осіб, які мали контакт із особами, хворими на коронавірусну хворобу, проводиться обов’язкове тестування:

– осіб, які звертаються за медичною допомогою з ознаками коронавірусної хвороби;

– осіб, які мали встановлений контакт із особою, хворою на коронавірусну хворобу.

Регулярне тестування є обов’язковим для медичних та інших працівників, які працюють у закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу, а також осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення коронавірусної хвороби, зокрема працівників Національної поліції та Національної гвардії, — незалежно від того, чи мали вони встановлений контакт із особою, хворою на коронавірусну хворобу.

Відповідно до пункту 4 Стандарту 1 Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» лабораторне обстеження на РНК SARS-CoV-2 рекомендовано проводити всім особам з ознаками ТГРС (тяжкий гострий респіраторний синдром) та/або інших ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція).

Тобто, проходження ПЛР-тесту обов’язкове для осіб з ознаками коронавірусної хвороби та які мали встановлений контакт із особою, хворою на коронавірусну хворобу, а також рекомендовано особам з ознаками ГРВІ, вірусної пневмонії та/або ТГРС. Отже, якщо ви вийшли з відпустки, «лікарняного» тощо, та не відноситесь до зазначених осіб, то проходження тесту не є обов’язковим.

ПЛР-тест – за чий рахунок?

Відповідно до ст. 169 КЗпП, ст. 17 Закону України «Про охорону праці», п. 2 Порядку № 559 проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, здійснюється за рахунок роботодавця. Таким чином, вважають у Мін’юсті, проходження ПЛР-тесту повинне відбувається за рахунок роботодавця.

Чи можна просити у роботодавця письмове пояснення його вимог

Для уникнення непорозумінь з власником або уповноваженим ним органам у Мін’юсті рекомендують надати довідку від сімейного лікаря щодо відсутності у вас захворювання. Якщо роботодавець не зважає на довідку та наполягає зробити ПЛР-тест, працівник може подати письмове звернення до роботодавця з вимогою надання письмове повідомлення щодо обов’язку надання роботодавцю довідки про негативний результат ПЛР-тесту після повернення з відпустки, лікарняного тощо, на робоче місця. Це письмове повідомлення може стати підставою для звернення до суду та доказом порушення ваших трудових та громадянських прав.

________________________________________

Податок на додану вартість

Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім штрафних (фінансових) санкцій застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи), то з 1 січня 2021 року, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу, встановленого п. 124.1 ПКУ:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання – у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені п. 124.1 ПКУ, при вчиненні умисно тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ПКУ).

При цьому, вина буде підтверджуватися тим, що платник мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема:

– самостійно визначив та подав декларацію з ПДВ, в якій задекларував суму податкового зобов’язання з ПДВ. Вказана декларація складена і підписана відповідно до ст. 48 ПКУ, та подана у спосіб визначений діючим законодавством;

– у попередніх періодах своєчасно та в повному обсязі сплачував задекларовані суми ПДВ;

– в електронному кабінеті платника засобами податкового календаря контролюючий орган нагадує про терміни декларування та сплати податків;

– в попередньому акті камеральної перевірки роз’яснено терміни сплати з цього податку/збору, його отримано платником належним чином;

– платник податків був обізнаний з вимогами ПКУ в частині своєчасності та повноти сплати ПДВ у визначені законодавством терміни та інші обставини (у разі їх наявності).

Саме можливість платником дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, однак невжиття цим платником достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчиненні податкового правопорушення.

При встановленні порушення термінів сплати податків вперше у 2021 році, після набрання чинності змін до ПКУ, штрафні санкції застосовуються у відповідності до п. 124.1 цього Кодексу у розмірі 5 або 10 відсотків.

До ДПС надійшов запит такого змісту: якою датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг слід вважати, якщо платником податку – покупцем було здійснено попередню оплату за товар, при цьому сума такої попередньої оплати була списана з банківського рахунка покупця в один день, а зарахована на банківський рахунок постачальника у наступний день.

Податківці відповіли, що право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

У вищезазначеній ситуації постачальник товарів повинен скласти податкову накладну на дату зарахування коштів (попередньої оплати, отриманої від покупця) на його банківський рахунок та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для покупця віднести суми ПДВ, зазначені у ній, до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).

Джерело: ІПК ДПС від 09.04.2021 р. № 1477/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Головне управління ДПС у Запорізькій області інформує, що у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ (п. 4.1 розд. IV Положенням № 1130).

Перереєстрація у зв’язку із зміною прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.

До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації (п. 4.3 розд. IV Положення № 1130).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця при використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє прізвище, ім’я, по батькові.

Отже, у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця зазначається у податкових накладних/розрахунках коригування одночасно нове та попереднє прізвище, ім’я, по батькові від дня внесення даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і до дня перереєстрації, здійсненої в порядку, запровадженому Положенням № 1130.

З дати перереєстрації зазначаються тільки нове прізвище, ім’я, по батькові.

________________________________________

Єдиний податок

В Головному управлінні ДПС у Харківській області пояснили, чи можна новоствореній ФОП обрати ставку 3 групу ЄП (3%) та бути відразу платником ПДВ.

Новостворених підприємців, які упродовж 10 днів з дня їх держреєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи та ставки ЄП третьої групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважають платниками ЄП з дня їх державної реєстрації (пп. 298.1.2 ПКУ).

Однак за умови зміни ставки ЄП відповідно до пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПКУ реєстраційну заяву подають не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому розпочнуть застосовувати ставку ЄП, що передбачає сплату ПДВ (абзац 2 п. 183.4 ПКУ).

Тому новостворена ФОП може обрати ставку ЄП третьої групи (3% + сплата ПДВ) лише після реєстрації платником ПДВ. Для цього треба зареєструватися з дня держреєстрації як платник ЄП третьої групи зі ставкою 5% та не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату ЄП за ставкою 3% та подати заяву на реєстрацію платником ПДВ.

Головне управління ДПС у Луганській області інформує, що за п. 292.2 ПКУ при продажу основних засобів юрособами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин). Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.

Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (пп. 14.1.145 ПКУ). До підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009:2010 Класифікації економічних видів діяльності, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, стверджують у ДПС, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити продаж транспортного засобу, який обліковується на її балансі. При цьому юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Щойно зареєстровані ФОПи, які подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування (першої чи другої групи), вважають платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась держреєстрація (пп. 298.1.2 ПКУ).

Тому ФОП до кінця місяця, в якому відбулась держреєстрація як суб’єкта господарювання, перебуває на загальній системі оподаткування і базу нарахування ЄСВ за цей місяць визначає як суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, тоді він може самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ та не менше за розмір мінімального страхового внеску.

Починаючи із 1-ого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася держреєстрація, новостворені ФОП, які обрали ЄП першої та другої груп, нараховують ЄСВ у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Водночас сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

За повідомленням ГУ ДПС у Харківській області.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що доходом платника єдиного податку для фізособи – підприємця у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ПКУ).

РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ПКУ), а у 2021 році не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп ФОП, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, крім тих, які здійснюють реалізацію:

– технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

– ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп указаного обсягу доходу, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника є обов’язковим.

Таким чином ФОП — єдинники, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінзарплати, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

При цьому через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

________________________________________

Звітність

Головне управління ДПС у Запорізькій області інформує, що підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (абзац другий п. 48.1 ПКУ).

Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є ,зокрема, підписи посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ПКУ).

________________________________________

Банківська діяльність

Облікова ставка із 18 червня 2021 року залишиться на попередньому рівні — 7,5%. Цією новиною поділився НБУ під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.

Рішення прийнято попри те, що інфляція у травні прискорилася вище за прогноз НБУ.

Найближчі місяці інфляційний тиск буде значним з огляду на переважно тимчасові чинники, зокрема на фактори пропозиції та низьку базу порівняння минулого року. Проте інфляція прогнозовано повинна сповільнитись вже у IV кварталі 2021 року та повернутись до цілі 5% у першому півріччі 2022 року.

Також в НБУ очікують продовжувати співпрацю з МВФ.

Наступне рішення з облікової ставки ухвалять з урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу, який опублікують у липні 2021 року.

Нагадаємо, що облікова ставка у розмірі 7,5% була встановлена із 16 квітня 2021 року.

Національний банк повідомив, що на виконання вимог норм нового законодавства України унормував низку питань, пов’язаних з відкриттям банківських рахунків.

Зокрема регулятор розширив можливості використання рахунків умовного зберігання (ескроу):

  • приватні нотаріуси зможуть відкривати рахунок умовного зберігання (ескроу) для вчинення нотаріальних дій із прийняття від боржника грошової суми боргу;
  • бенефіціари рахунку умовного зберігання (ескроу) (зазначені у договорі, як отримувачі коштів з цього рахунку) зможуть давати вказівку банку для перерахування іншій особі коштів з такого рахунку.

Також Нацбанк визначив порядок обігу нових цінних паперів – ощадних сертифікатів банку та врегульовував питання відкриття рахунків міжнародним організаціям.

Для іноземних представництв, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, та юридичних осіб-нерезидентів зменшений перелік документів, що подаються під час відкриття рахунків.

НБУ надав громадянам право під час відкриття рахунків пред’являти працівнику банку е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон, е-свідоцтво про народження та дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з використанням мобільного додатку «Дія».

Такі норми передбачені постановою Правління НБУ від 14.06.2021 р. № 50, яка набрала чинності 16 червня 2021 року. Цим документом внесені зміни до:

– Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків;

– Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами;

– Порядку відкриття і закриття рахунків виборчих фондів.

________________________________________

Бюджет

Парламентом прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (законопроект № 5153). Про цей документ ми вже розповідали у повідомленнях » Депутати схвально поставилися до ідеї податкової амністії зі сплатою одноразового збору до бюджету», » Парламент зробив перший крок до податкової амністії, загального декларування активів фізосіб та сплати одноразового збору» та » Спецподатки для ІТ і загальне декларування житла та автомобілів — у Раді підтримали законопроекти».

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. Збір — це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізособи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Також Законом:

  • внесено зміни до статті 172 ПКУ, якими запроваджується оподаткування доходів від продажу нерухомого майна з врахування витрат пов’язаних з таким придбанням;
  • передбачено, що декларантами не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні визначені публічні функції, передбачені в п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону про запобігання легалізації злочинних доходів, а також особи, по відношенню до яких з боку України застосовані санкції відповідно до Закону про санкції;
  • визначено, що об’єктами декларування не можуть бути активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаною державою — агресором, чи мають джерело походження з такої країни;
  • конкретизовано, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається виключно декларантом в електронному формі;
  • встановлено, що у разі одноразового декларування коштів валюті та/або банківських металах, які на дату подання добровільної декларації розміщені на спеціальних рахунках в банках України, вони мають зберігатись на таких рахунках до закінчення періоду проведення заходів щодо встановлення джерел походження цих активів;
  • конкретизовано, склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізособою права на подання одноразової декларації, вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема, в частині визначення вартості нерухомого майна;
  • встановлено, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
  • узгоджено терміни та особливості проведення камеральної перевірки питання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та визначені підстави для проведення документальної позапланову невиїзної перевірки.

На початку червня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект № 5600, який стосується змін податкового законодавства країни. В Європейській Бізнес Асоціації зауважують, що в ньому буквально кілька пропозицій бізнесу було враховано. А представники бізнесу також пропонували не встановлювати обмеження права великих платників податків на використання накопичених збитків минулих років, регулювання кількості тютюнових виробів в точках, збільшення ставки акцизного податку на алкогольні напої та зміни алгоритму його розрахунку тощо.

Також в ЄБА пропонували не дозволяти тимчасове обмеження права керівника платника податків на виїзд за межі України у разі непогашення у встановлені строки податкового боргу, скорочення граничних термінів реєстрації платниками податків ПДВ податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї, зменшення строку на включення податкової накладної до складу податкового кредиту з 1095 днів до 180 днів з дати виникнення податкового зобов’язання, тощо.

В асоціації підкреслюють, що законопроект не проходив громадського обговорення, не узгоджувався з усіма найбільшими бізнес-асоціаціями України. Крім того, в ЄБА викликає занепокоєння, що уряд вчергове пропонує внести зміни до ПКУ, які можуть призвести до порушення принципу стабільності податкового законодавства.

На думку Анни Дерев’янко, виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації, складається враження, що даним законопроектом намагаються не стимулювати розвиток економіки та бізнесу, а просто будь-якою ціною перекрити діру в бюджеті шляхом підвищення ставок податків та зборів.

Європейська Бізнес Асоціація закликає не приймати даний документ навіть в першому читанні, а відхилити його повністю.

Також в асоціації розкритикували новий законопроект № 5420 щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів. З одного боку, компанії-члени Асоціації підтримують встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів. Водночас, законопроектом № 5420 пропонується встановити занадто низькі порогові значення для притягнення до кримінальної відповідальності за товарну контрабанду, а суто технічні помилки, наприклад, помилка при внесенні певних відомостей до окремих граф митної декларації може стати підставою притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Також даним проектом закону покладається контроль на ще не створений орган Бюро економічної безпеки, а поки його не створять – на податкову міліцію, яка залишається досі нереформованою і має «негативну історію». На переконання бізнесу, недосконалі норми законопроекту у застосуванні податковою міліцією можуть призвести до грубих зловживань та ще більшого тиску на бізнес.

Починаючи з 19.07.2020 року постановою ВРУ від 17.07.2020 р. № 807-IX утворено нові райони із визначенням затверджених розпорядженнями КМУ територій територіальних громад, що ввійшли до їх складу. Розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. № 707 – 730 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад усіх областей України.

Це зумовило те, що наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 р. № 290 затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який впроваджений на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ). Відповідно із впровадженням Кодифікатора ведення КОАТТУ буде припинено. Проте у перехідний період для заповнення повідомлення № 20-ОПП може використовуватись КОАТУУ.

Проте платники податків цікавляться, чи треба подавати повідомлення № 20-ОПП з ознакою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», якщо унаслідок зміни адміністративно-територіального устрою змінилась адміністративно-територіальна одиниця, на території якої знаходиться об’єкт оподаткування, водночас адреса залишилась та ж сама.

Податківці вказують, якщо унаслідок зміни адміністративно-територіального устрою змінилась адміністративно-територіальна одиниця, на території якої знаходиться об’єкт оподаткування, то повідомлення № 20-ОПП подають з ознакою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», а у графах 6-7 повідомлення № 20-ОПП вказують код та назва населеного пункту – адміністративного центру новоствореної територіальної громади згідно з КОАТУУ. Такий порядок заповнення граф 6-7 повідомлення № 20-ОПП діятиме до завершення перехідного періоду – до запровадження Кодифікатора.

Повідомлення № 20-ОПП подають упродовж 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Джерело: ІПК ДПС від 30.04.2021 р. № 1799/ІПК/99-00-12-01-02-06.

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 20 – 24 вересня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Парламентом прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (№

Підсумки тижня (огляд за 13 — 17 вересня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Пресслужба Державної податкової служби України констатує, що для мінімізації витрат на оподаткування оплати праці платники податків часто підмінюють трудові договори з

Курс «Право в Україні»

«Право в Україні»—практичний курс з вивчення господарського права України. Курс побудований в рамках програми міжнародної сертифікації САР/СІРА Програма курсу: ТЕМА 1. Загальна характеристика правової системи

Стартує група на навчання і підготовку до іспиту: P1 «Управління ефективністю операцій»

Відкрита реєстрація на навчання і підготовку до іспиту: P1 «Управління ефективністю операцій» (Сертифікат CIMA «Управління ефективністю бізнесу»). Початок занять 18 вересня! Навчання проводиться за авторською