Праця і заробітна плата

Із 1 грудня 2020 року відбудеться планове підвищення соціального показника – розміру прожиткового мінімуму, який встановлений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX.

Отже, із 1 грудня 2020 року прожитковий мінімум становитиме:

– загальний показник на одну особу в розрахунку на місяць – 2189 грн;

– для дітей віком до 6 років – 1921грн;

– для дітей віком від 6 до 18 років – 2395 грн;

— для працездатних осіб – 2270 грн;

– для осіб, які втратили працездатність, – 1769 грн.

Детально про те, що таке прожитковий мінімум і як він змінювався протягом 2020 року, читайте за посиланням.

Зовнішніх сумісників не включають ані до середньооблікової кількості штатних працівників, ані до облікової кількості штатних працівників – відмічають в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В цьому питання треба керуватися Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Держстату від 28.09.2005 р. № 286.

Згідно її п. 2.1 розділу 2 в облікову кількість штатних працівників включають усіх найманих працівників, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власників підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували зарплату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (пп. 2.5.9 розділу 2 Інструкції № 286). Однак не включають до облікової кількості штатних працівників, прийнятих на роботу за сумісництвом з інших підприємств (пп. 2.6.1 розділу 2 Інструкції № 286), тобто зовнішніх сумісників.

У свою чергу обчислюючи середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу, враховують усі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 розділу 2 Інструкції № 286, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колдоговором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 2.5.8 – 2.5.9 розділу 2 Інструкції № 286).

Координаційний центр з надання правової допомоги нагадав, що піти в відпустку для догляду за дитиною можуть як мама, так і будь-який інший родич, який фактично доглядає за малюком. Це може бути тато, дідусь, бабуся, інші родичі, опікун, один із прийомних батьків (ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону України «Про відпустки»).

Щоб оформити відпустку для догляду за дитиною батько, дід, баба або інший родич, який фактично доглядатиме за дитиною, повинен надати за місцем своєї роботи такі документи:

– заяву про надання відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

– копію свідоцтва про народження дитини;

– довідку про те, що мама дитини не скористалася правом на таку відпустку за своїм місцем роботи (навчання, служби) і не претендує на допомогу, або вийшла на роботу до закінчення терміну відпустки і виплати по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати);

– документ, що підтверджує родинний зв’язок працівника, який бажає оформити відпустку, з дитиною.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мати, батько або інші особи, мова про яких йшла вище, мають право на відпустку для догляду за дитиною до 6 років у випадку, якщо дитина потребує домашнього догляду відповідно до медичного висновку. Така відпустка належить до відпусток без збереження заробітної плати, має особливості оформлення (наявність медичного висновку), визначену законом тривалість, а також впливає на страховий і трудовий стаж.

Для отримання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку слід подати такі документи:

1) медичний висновок – видається за формою первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про необхідність дитини (дитини з інвалідністю) у домашньому догляді». Мінімальний термін дії довідки – 6 місяців;

2) письмова заява особи.

Після отримання зазначених документів роботодавець видає відповідний наказ. Роботодавець зобов’язаний надати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (без збереження заробітної плати), адже таке право гарантоване працівникам відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» та ч. 6 ст. 179 КЗпП.

Частиною 7 ст. 179 КЗпП передбачено, що відпустка для догляду за дитиною може повністю або частинами використовуватися батьком дитини, бабусею, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. Також правом на зазначену відпустку може скористатися особа, яка усиновила дитину чи взяла її під опіку, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів. Для набуття права на відпустку для догляду за дитиною до 6 років родич, що бажає її оформити, окрім заяви, повинен надати додаткові документи, на підставі яких роботодавець видає відповідний наказ. Для прикладу, бабуся з боку матері може підтвердити родинний зв’язок з онуком такими документами:

– власний паспорт;

– паспорт доньки (матері дитини);

– свідоцтво про народження доньки (матері дитини);

– свідоцтво про народження дитини (онука);

– свідоцтво про укладення шлюбу доньки (матері дитини) у разі зміни прізвища.

________________________________________

Податок на додану вартість

Розробляючи ПЗ нерезиденту слід орієнтуватися на загальні правила оподаткування – зауважують податківці.

Оскільки у випадку із замовником-нерезидентом місце постачання таких послуг визначено за межами митної території України – така операція виконавця– резидента не є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно не складається і податкова накладна.

Нагадаємо, щодо оподаткування ПДВ постачання послуг із розробки програмного забезпечення податківці радять орієнтуватися на положення Узагальнюючої податкової консультації № 536.

Ці питання традиційно пов’язані із так званою «ІТ-пільгою», що полягає у звільнені від оподаткування ПДВ операції постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не є роялті.

Застосування пільги не залежить від того, резидент чи нерезидент поставляє відповідну програмну продукцію, оскільки пільга поширюється на операції, а не на платників.

Джерело: ІПК ДПСУ від 03.09.2020 р. № 3680/ІПК/99-00-05-06-02-06

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Платники податку можуть скористатись правом на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Заявити таке право із зазначенням конкретних сум потрібно у річній податковій декларації, яку подають до 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 ПКУ).

Проте в ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертають увагу, що для розрахунку сум ПДФО, які підлягають поверненню платнику ПДФО з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовують суму сплаченого ПДФО, тобто зарахованого до відповідного бюджету ПДФО, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не сплатив ПДФО до бюджету, то фізособа не матиме права на податкову знижку.

Окрім того, фізособи – платники ПДФО, які подають документи для отримання податкової знижки після 23 травня 2020 року, зобов’язані разом з декларацією подавати копії документів, що підтверджують витрати, які включають до податкової знижки.

________________________________________

Єдиний податок

Податківці запевнили, що для юросіб – платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Тобто у цьому випадку дохід від продажу ОЗ буде зорієнтовано на ту вартість, яка зафіксована у договорі про продаж основних засобів.

Утім, слід пам’ятати: якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців із дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ПКУ).

Джерело: роз’яснення з категорії 108.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).

________________________________________

Готівкові розрахунки

Зокрема, унесені зміни до Вимог щодо контрольної стрічки та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів

Йдеться про Наказ Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057» від 05.08.2020 р. № 477 яким затверджені:

– Зміни до Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних.

Тут, зокрема, тепер по тексту поряд із РРО фігурує й ПРРО, також з’явилось визначення контрольної стрічки ПРРО. Крім того у п. 2.4 Вимог зазначено, що ПРРО має забезпечувати:

-створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;

-під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу.

ПРРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу ПРРО з режиму офлайн (п. 3.4 Вимог) ;

– Зміни до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби.

Текст цього Порядку також доповнено ПРРО. Крім того в новій редакції викладені:

а) розд. IV «Центр керування, маршрутизації та моніторингу;

б) розд. V «Центр ініціалізації модулів безпеки РРО»;

в) розд. VI. «Фіскальний сервер контролюючого органу»;

– Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Це новий Порядок, завдяки якому, зокрема, з 1 січня 2021 року буде реалізований механізм кешбеку. Якщо, звісно, нічого не зміниться.

Коментований Наказ Мінфіну № 477 набирає чинності з дня опублікування, що відбудеться 24.11.2020 р.

На цю тему будуть корисними матеріали видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН:

– «Програмні РРО: працюємо за порядками Мінфіну»;

– «Серпневі РРО-новації: готуймось до оновлених штрафів».

________________________________________

Бюджет

Бюджетним установам варто зважати на майбутні зміни до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333. Вони запрацюють із 01.01.2021 р. та передбачені наказом Мінфіну від 27.10.2020 р. № 636.

Що ж пропонують зміни?

1. З’явиться КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода».
2. Уточнюється, що лікарські засоби, вироби медичного призначення, якщо установа (організація) не має медичного кабінету чи пункту, будуть купуватися за КЕКВ 2210.
3. Все мережеве обладнання (патч-панелі, конектори, роз’єднувачі, шафи тощо) оплачуватиметься за КЕКВ 2210, а не лише пасивне.
4. Кейтерингові послуги та технічне обслуговування і ремонт офісної техніки оплачуватимуть за КЕКВ 2240.
5. Винагороду за організацію та проведення тендерів в інтересах замовників відповідно до законодавства проводитиметься за КЕКВ 2240.
6. Оплата витрат виконавчого провадження проводитиметься за КЕКВ 2800.

Держказначейство наголошує на необхідності коректної ідентифікації за економічними характеристиками операцій відповідно до економічної класифікації видатків.

Зокрема, придбання порошку для дезінфекції та захисних масок освітніми установами, що не мають медичного кабінету, слід класифікувати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Саме цей код бюджетні установи застосовують у разі придбання аптечок (у тому числі дорожніх) та їх поповнення, а також здійснюючи видатки на придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, які використовуються медичними навчальними закладами у навчальному процесі.

Загалом же, оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби, здійснюється за категорією 2200 «Використання товарів і послуг».

Джерело: лист Державної казначейської служби України від 05.06.2020 р. № 16-10-11/9837

________________________________________

Приватні підприємці

ФОП, в т. ч. спрощенці, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли пенсійного віку, як того вимагає ч. 4 ст. 4 Закону № 2464.

Щомісячно ПФУ передає ДПС дані про пенсіонера за віком, особи із інвалідністю, дату встановлення пенсії, встановлення (втрати) інвалідності. Після їх отримання в реєстрі страхувальників встановлюють/знімають відповідні ознаки «фізична особа – пенсіонер за віком», або «особа з інвалідністю», або «пенсіонер, який досяг пенсійного віку».

Проте податківці акцентують увагу, що Закон № 2464 не передбачає пропорційний розрахунок бази нарахування ЄСВ для ФЛП. Тому місяць, в якому втрачено статус «особи з інвалідністю», виступає базовим звітним періодом для таких категорій платників.

Таким чином, ФОП зобов’язана сплачувати ЄСВ за місяць, в якому було втрачено статус «особи з інвалідністю».

________________________________________

Ліцензування

Мінекономіки розробило проект постанови КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2021 рік».

Тому на 2021 рік пропонують затвердити переліки товарів, експорт, імпорт яких підлягає ліцензуванню, зокрема:

– ліцензування експорту срібла, золота, брухту дорогоцінних металів, згідно із додатком 1 до проекту постанови, що пропонується з метою уникнення масового вивезення золота та срібла, крім банківських металів, у якості сировини, створення умов для раціонального використання ресурсів держави;

– ліцензування експорту, імпорту товарів (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів) та товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази, згідно із додатками 2 і 3 до проекту постанови, що пропонується відповідно до умов Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар;

– ліцензування імпорту з Македонії сільськогосподарської продукції та продукції її переробки в межах тарифної квоти згідно із додатком 4 до проекту постанови, що пропонується на виконання вимог Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною;

– ліцензування експорту антрациту згідно із додатком 5 до проекту постанови, що пропонується з метою упередження неконтрольованому вивозу стратегічно важливого виду вугілля з країни (антрациту) та забезпечення рівноваги в енергетичній сфері.

Не використані у 2020 році суб’єктами ЗЕД ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у постанові КМУ від 24.12.2019 р. № 1109, будуть дійсні до 1 березня 2021 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.

________________________________________

Контроль і відповідальність

Верховний Суд вважає, що п’ятикратний штраф за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки, який податківці нараховували за Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 (далі – Указ № 436/95) не можна було застосовувати ще з моменту набрання чинності Закону про РРО – 28.07.1995 р.

Так, у постанові від 04.09.2020 у справі № 814/3845/15 Верховний Суд розглянув ситуацію щодо накладання штрафів за неоприбуткування готівки і вирішив, що ці штрафи були застосовані неправомірно.

Причому Верховний Суд враховував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18.

Зокрема, було приведено наступні аргументи.

Статтею 1 Указу № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Водночас п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме:

– за встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

– непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;

– невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

– нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об’єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), так і того, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фактично полягає в одних і тих самих діях.

Причому метою постановлення Указу № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб’єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.

Оскільки шляхом прийняття Закону про РРО ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій.

Отже, Велика Палата Верховного Суду, відступивши від правової позиції, викладеної ВСУ в постанові від 02.04.2013 р. у справі № 21-77а13, наголосила на неможливості застосування положень Указу № 436/95 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом про РРО.

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 06.11.2020 р. № 1000-IX – інформує Офіс Президента України.

Завдяки йому ст. 44-3 КпАП доповнюють штрафом від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 225 грн) за перебування у громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без надягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, зокрема, виготовлених самостійно.

Таким чином представники поліції, санітарно-епідеміологічної служби та органів місцевого самоврядування зможуть на місці накладати штрафи на осіб за відсутності у них маски або за маску на підборідді під час перебування у громадському місці.

Водночас підприємців та підприємства також змусять контролювати одягнену маску відвідувачами. Проте наразі проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зареєстрований за № 3890 від 17.07.2020 р.) прийняли лише за основу.

І не забувайте, що до 31 грудня 2020 року триватиме загальнонаціональний карантин по всій Україні. А із 13 листопада чинні нові карантинні обмеження, які діють у будні та вихідні.

Державна регуляторна служба України наказом від 16.11.2020 р. № 114 затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік.

Підстава для комплексної перевірки щодо суб’єкта господарювання – внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів перевірки різних органів держнагляду (контролю).

У затверджений комплексний план включили 43457 суб’єктів господарювання. Натомість на 2020 рік заплановано трохи більше 32 тисяч планових перевірок.

Переглянути План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік у форматі xlsx можна на сайті ДРС, а також на Інспекційному порталі.

Починаючи з 15 листопада та до 1 грудня 2020 року органи держнагляду (контролю) затвердять річні плани здійснення заходів держнагляду (контролю) на 2021 рік.

Зокрема, Держпраці планує перевірити у 2021 році більше 21 тис. підприємств, а Пенсійний фонд – майже 2 тис. підприємств та ФОПів.

________________________________________

Інше

На офіційному вебпорталі Державної податкової служби України у підрозділі «Проєкти регуляторних актів» розділу «Діяльність» розміщено для обговорення проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами».

Ним хочуть внести зміни до Порядку № 916, які забезпечать вдосконалення процедури оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження у відповідність до вимог податкового законодавства України.

Основною метою підготовки проєкту наказу є приведення процедури оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження у відповідність до вимог Закону № 466. Останнім до статті 56 ПКУ внесено ряд змін, що передбачають зміну підвідомчості розгляду скарги, строку подання скарги, оформлення скарги, порядку розгляду скарги та інше.

Зокрема, у Порядку № 916 закріплять:

– скарги на рішення територіальних податкових органів подаються до ДПС;

– рішення ДПС, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають надалі адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку;

– скарги на рішення контролюючого органу щодо нерезидентів, які визначено у п. 56.31 ПКУ, можуть бути подані до контролюючого органу, який прийняв такі оскаржувані рішення;

– протягом шести місяців з дати закінчення строку на оскарження платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтвердних документів поважності причин його пропуску (за наявності). Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними;

– у скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку.

У Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ створено робочу групу щодо розробки компенсаторних механізмів підтримки ресторанного, торгового та розважального бізнесу під час карантинних обмежень на час карантину вихідного дня. Уже відбулося перше засідання цієї робочої групи.

Учасники засідання обговорили проблеми, що виникли у підприємців на час запровадження карантину. Серед названих пропозицій, які сприятимуть підтримці бізнесу: мораторії на перевірки, податкові канікули, прості та доступні механізми кредитування малого та середнього бізнесу, надання державних гарантій за кредитами мікро-, малому та середньому бізнесу, запровадження компенсаційного сертифікату, можливість одноразових виплат малому та мікробізнесу на покриття витрат на заробітну плату й орендну плату, компенсація для працівників, які вимушені не працювати у вихідні тощо.

Під час обговорення наголошувалося на необхідності напрацювати два документи, а саме, законопроєкт для підтримки різних галузей економіки на час карантину вихідного дня та відповідні рекомендації Кабінету Міністрів для необхідних змін.

Участь у обговоренні взяли народні депутати, представники міністерств, Європейської бізнес асоціації, Союзу захисту підприємництва, Федерації роботодавців та низки профільних спілок та асоціацій, зокрема Спілки кінотеатрів України, Української ресторанної асоціації, представники сфери послуг.

________________________________________

До відома

Як відомо Податковий комітет Ради не прийняв урядову податкову реформу, а натомість прийняв рішення «новорічні» податкові зміни-2021 об’єднати в новий законопроект.

І ось це сталося – Голова податкового комітету Д.Гетманцев зареєстрував законопроект № 4101-д від 11.11.2020 р. (про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень).

Нагадаємо, що Урядовий законопроект № 4101 несе в собі так звану «податкову реформу» та йде в тандемі із законопроектом про Держбюджету на 2021 рік.

У свою чергу внесений законопроект № 4101-д пропонує, зокрема:

– відмінити мораторій на документальні (крім документальних перевірок платників податків з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік) та фактичні перевірки. Мораторій для окремих платників податків пропонують завершити 01.07.2021 року;

– відновити строки для розгляду скарг платників податків, надання індивідуальних податкових консультацій, направлення контролюючими органами запитів про надання інформації;

– обмежити врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток 5-ма роками;

– визначити, що з метою оподаткування ПДВ, знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами не є постачанням товарів, і відповідно сільськогосподарські товаровиробники на вартість знищеного у зв’язку із форс-мажорними обставинами врожаю або тварин, не нараховуватимуть ПДВ як на такі, що не використовуються у госпдіяльності;

– визначити, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для операцій з постачання послуг для платників податку, які застосовують електронні документи, є дата складання такого електронного документу незалежно від дати накладення електронного підпису;

– тимчасово з 1 січня 2021 року до 1 січня 2023 року знизити до 14% ставку ПДВ для операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих за визначеним переліком кодів УКТ ЗЕД;

– уточнити процедури оскарження платниками рішень контролюючих органів по питанням, пов’язаним із зупиненням реєстрації податкових накладних в ЄРПН;

– звільнити від оподаткування сум безнадійного податкового боргу та іншого податкового боргу, а також недоїмки з ЄСВ, які списані контролюючим органом фізичній особі – платнику;

– усунути дискримінацію по відношенню до учасників АТО та ООС та надати можливість зазначеній категорії платників отримувати податкову соціальну пільгу на рівні з іншими учасниками бойових дій;

– зменшити мінімальний розмір площі сільськогосподарських угідь та або/ земель водного фонду з 2 гектарів до 1,05 гектарів для фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи;

– пролонгувати строк списання заборгованості із ЄСВ для ФОП, які не здійснюють підприємницьку діяльність, строком до 1 березня 2021 року;

– врегулювати питання списання заборгованості із ЄСВ для ФОП, які припинили підприємницьку діяльність до 3 червня 2020 року;

– врегулювання питання сплати ЄСВ особами, які отримують зарплату за основним місцем роботи та одночасно отримують дохід (прибуток) від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності;

– проіндексувати ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати;

– запровадити перехідний період для включення палива, що залучене до підакцизних з 23.05.2020 р., до СЕАРП та СЕ, та нових суб’єктів, які здійснюють виробництво та обіг таких товарів; виправити технічні помилки в СЕАРП та СЕ;

– виключити з переліку документів, які подає суб’єкт господарювання для отримання ліцензії на право торгівлі або зберігання пального, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки і заміна його на будь – який документ, що надає право на виконання робіт підвищеної небезпеки;

– зменшити поріг середньоринкової вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, з 375 до 200 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;

– врегулювати питання сплати ЄСВ, частини чистого прибутку, дивідендів у разі використання єдиного рахунку;

– врегулювати питання сплати збору на обов’язкове пенсійне страхування суб’єктами, що здійснюють торгівлю ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів;

– розширити повноваження контролюючих органів щодо отримання інформації щодо банківських рахунків платників податків.