Праця і заробітна плата
Головне управління Держпраці в Кіровоградській області нагадало про залучення працівників до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні у період польових робіт.
Чинне трудове законодавство передбачає низку гарантій при залученні працівників до роботи у вихідні, святкові або неробочі дні. За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 71 КЗпП, робота у вихідні дні забороняється. Така заборона поширюється на залучення працівника до роботи не в загальний вихідний день – неділю, а у вихідний день конкретного працівника.
Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства або профспілкового представника і лише у виняткових випадках, визначених законодавством та ч. 2 ст. 71 КЗпП, а саме для:
– відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
– відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, призвести до загибелі або псування майна;
– виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів;
– виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Перелік святкових і неробочих днів встановлено ст.73 КЗпП. Робота у ці дні не проводиться. Залучення працівників до роботи допускається у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 КЗпП. Згідно зі ст. 72 КЗпП та ч. 3 ст. 107 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. На практиці цей «інший день відпочинку» зазвичай називають відгулом, хоча трудове законодавство не надає визначення цього терміну.
Трудове законодавство встановлює заборону на залучення окремих категорій працівників до робіт у вихідні дні, а саме:
– працівників, яким не виповнилося вісімнадцять років (ст. 192 КЗпП);
– вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
– батьків, які виховують дітей без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
– опікунів (піклувальників) (ст. 176, 186-1 КЗпП).
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Таким чином, для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати:
– фактичну підставу, передбачену ч. 2 ст. 71 КЗпП;
– дозвіл профспілкової організації (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;
– згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;
– згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено трудовим договором, крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника.
У наказі про роботу у вихідний день обов’язково зазначається: підстава залучення працівників до роботи; прізвища, імена, по батькові і посади всіх працівників, які працюватимуть у цей день; спосіб компенсації за роботу у вихідний день кожному. Наказ доводиться до відома всіх працівників, які залучаються до роботи у вихідний день.
Оскільки залучення працівників до роботи у вихідний день (святковий, неробочий) день оформлюється наказом, то і надання компенсації (подвійна оплата або інший день відпочинку) за роботу в такий день також має оформлюватись наказом (розпорядженням роботодавця).
Слід мати на увазі, якщо сторони виберуть грошову компенсацію, оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП, яка регулює оплату роботи у святкові та неробочі дні (ч. 2 ст. 72 КЗпП).
Відповідно до ч. 1 ст. 107 КЗпП робота у святковий та неробочий день оплачується в подвійному розмірі залежно від умов оплати праці в такому порядку:
1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий та неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 107 КЗпП оплаті в подвійному розмірі підлягають тільки години, фактично відпрацьовані працівником у святковий чи неробочий день. Частина 3 ст. 107 КЗпП також передбачає можливість надання працівнику, який працював у святковий чи неробочий день, іншого дня відпочинку (відгулу) за його бажанням, проте слід урахувати, що інший день відпочинку надається працівнику тільки за наявності згоди сторін, оскільки законодавством не передбачено такий обов’язок роботодавця.
Таким чином, спосіб компенсації роботи у вихідний день завжди визначається угодою сторін (незалежно від того, від кого виходить ініціатива), а робота у святковий та неробочий день завжди оплачується в подвійному розмірі і лише по досягненні згоди сторін працівнику за його бажанням може бути надано інший день відпочинку (відгул).
У Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області надали роз’яснення стосовно розрахунку середнього заробітку за час перебування співробітника на військових зборах.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності, як на основній, так і на сумісних роботах.
Згідно з п. 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.
Вимогами п. 12 указаної Інструкції визначено, що підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов’язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, за затвердженою цієї Інструкцією формою.
Якщо військовозобов’язаний або резервіст захворів під час зборів та продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а після дня закінчення зборів, у разі непрацездатності (перебування на лікарняному), замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які працювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
________________________________________
Податок на додану вартість
Консультанти податкового відомства поділились своїм баченням оподаткування операцій з продажу дитячих абонементів з плавання та відвідування тренажерної зали закладом освіти.
Отже, головною запорукою звільнення від ПДВ є дотримання таких вимог:
– здійснення освітньої діяльності (організація, забезпечення та реалізація освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті);
– підтверджений статус закладу освіти;
– наявність освітньої ліцензії;
– освітня діяльність є основною (надходження від освітньої діяльності перевищують половину загальних надходжень).
В такому разі операції закладу з організації групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ.
Якщо ж вимоги не дотримані – операції закладу оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Джерело: ІПК ДПС від 28.07.2020 р. № 3095/ІПК/99-00-05-06-02-06
Податківці поділилися своїм баченням оподаткування операцій з організації для співробітників розваг у вигляді турів вихідного дня.
Передусім, такий «широкий жест» роботодавця буде оподатковуватись ПДФО, ЄСВ та військовим збором.
Різниць для коригування фінрезультату до оподаткування на суму таких витрат не передбачено.
А от щодо ПДВ фіскали закликали орієнтуватися на «безоплатно-передавальні» правила:
1) якщо вартість переданого безоплатно, придбаного з ПДВ, включається до вартості постачання самостійно виготовленої продукції та компенсується споживачем збільшуючи тим самим базу обкладання ПДВ – така передача не є окремою операцією і додаткового нарахування податкових зобов’язань не потребує. Такі безоплатно передані товари/послуги вважаються обкладеними ПДВ у складі тієї операції, у вартість якої вони були включені;
2) якщо вартість переданого безоплатно, що брала участь у формуванні податкового кредиту при придбанні, не включається до вартості самостійно виготовленої продукції – таку передачу слід розглядати як окрему операцію, що є об’єктом ПДВ і обкладається в загальному порядку.
У другому випадку за такою операцією платник складає та реєструє 2 податкові накладні:
– першу – на суму фактичної поставки;
– другу – на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною.
Докладніше податкові наслідки розважання працівників було розглянуто в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН «Новорічний корпоратив і подарунки дітям: що з оподаткуванням».
Джерело: ІПК ДПСУ від 23.07.2020 р. № 3020/ІПК/99-00-05-05-02-06
До податкового кредиту можуть бути включені лише ті ПН, що складені з дотриманням усіх вимог – наголошують у податковому відомстві.
Дрібні неточності, звісно, можуть бути “прощені” – але тільки ті, що не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань.
Про включення до ПК тих ПН, що мають помилки у ключових реквізитах, не може бути й мови.
Оскільки ж податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги повною мірою ідентифікувати здійснену операцію – вона не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.
Утім, якщо при складанні податкової накладної допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару розрахунку коригування до такої податкової накладної на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
Джерело: повідомлення Офісу ВПП ДПСУ
З огляду на набрання чинності 3 липня 2020 року новим Законом «Про Митний тариф» податківці роз’яснили, як саме застосовувати коди нового УКТ ЗЕД при складанні податкових накладних.
Окремі позиції нових кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД версії 2017 року відрізняються від кодів товарів версії 2012 року. Тож в якості довідкового матеріалу для зручнішого використання УКТ ЗЕД затверджено Перехідні таблиці (наказ Держмитслужби від 01.07.2020 р. № 234).
У даному контексті податківці також нагадали, що серед унесених Законом № 466 змін – тимчасове (до 31 грудня 2022 року) звільнення від ПДВ операцій з увезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених лише електричними двигунами.
Так, режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється на операції з електромобілями, що класифікуються у товарних підкатегоріях:
– 8703 80 10 10
– 8703 80 90 10.
Джерело: лист ДПС України від 03.08.2020 р. № 13281/7/99-00-05-06-02-07
________________________________________
Податок на прибуток
Платники податків з державною часткою в капіталі повинні відраховувати частину прибутку до бюджету. Оскільки контролювати виконання цього почесного обов’язку цьогоріч доручено податківцям – ними було надано роз’яснення з ключових питань справляння держдивідендів.
- Повноваження податківців щодо адміністрування держдивідендів діють з 23 травня 2020 р. Окрім здійснення контролю за своєчасністю та повнотою їх сплати, контролери мають право також самостійно визначати суми зобов’язань.
- Зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.
- Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до
податкової декларації. Обов’язковим додатком до розрахунку та його невід’ємною частиною є фінансова звітність відповідного платника.
- До визначення нової форми розрахунку чинною залишається форма Розрахунку № 285.
- Визначені наступні податкові
(звітні) періоди:
– для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) – календарний квартал, півріччя, три квартали, календарний рік;
– для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі (які є
платниками дивідендів на державну частку) – календарний рік.
- Відрахування до бюджету дивідендів на державну частку і сплата до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за підсумками 2019 року мали бути здійснені господарськими товариствами в один строк – до 01 липня 2020 року.
- Із 23.05.2020 р. до платників частини чистого прибутку (доходу) / дивідендів на державну частку, які порушили правила подання Розрахунка до ДПС або порядок сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, податківці мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за такі порушення в порядку, визначеному, зокрема, п. п. 123.1, 126.1, 129.1 ПКУ.
________________________________________
Єдиний податок
Івано-франківські податківці нагадують, що з наступного року, відповідно до Закону № 786, скасовується вимога обов’язкової реєстрації книги обліку доходів та витрат, а також обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку І-ІІІ груп. При цьому вони будуть зобов’язані вести облік діяльності в довільній формі в паперовому чи електронному вигляді.
Зокрема, з 1 січня 2021 року фізичні особи-платники єдиного податку І і ІІ груп та ІІІ групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а підприємці ІІІ групи — платники ПДВ – у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Водночас, фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані будуть вести облік доходів і витрат від такої діяльності за встановленою формою в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
До 31 грудня 2020 року згідно з вимогами ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку I, II та III груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а єдинники III групи -– платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат. Такі Книги мають бути зареєстрованими в податкових інспекціях за місцем обліку.
Слід зазначити, що Книги обліку, які ведуть фізичні особи-підприємці, необхідно зберігати у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Тобто, фізичні особи – підприємці, які не вестимуть Книгу з 1 січня 2021 року у зв’язку з запровадженням ведення обліку доходу в довільній формі, мають її зберігати ще 3 роки.
Крім цього, відповідно до норм п. 44.1 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
________________________________________
Бухгалтерський облік
У загальному випадку суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
До того ж під час проведення перевірки суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Утім, з огляду на встановлені особливі правила для спрощенців, такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку.
Однак не на всіх. Обліковий обов’язок закріплено за єдиноподатниками, які:
– є платниками ПДВ;
– провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– продають лікарські засоби та вироби медичного призначення;
– реалізовують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів.
________________________________________
Звітність
Як має діяти платник податку, що виявив помилку за минулий звітний період (до 01.01.2020 р.), в якому він користувався пільгою та подавав Звіт про суми податкових пільг?
На це податківці зауважують наступне.
Наразі суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Цей «пільговий» додаток до декларації є її невід’ємною частиною. Тож в даному випадку діє загальний порядок внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок.
Отже, у разі самостійного виправлення помилок за період, в якому використовувалась пільга та подавався Звіт про суми податкових пільг, платник має право виправитися шляхом подання уточнюючої Декларації із заповненням усіх відповідних додатків до неї, у тому числі додатка ПП. При цьому про наявність додатків, які подаються разом з уточнюючою Декларацією, платник податку зазначає в таблиці основної частини Декларації «Наявність додатків».
Якщо вважатиме доцільним – платник може також подати доповнення до уточнюючої Декларації, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною її частиною. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Про цей факт платник зазначає у спеціально відведеному місці в Декларації.
Фахівці Офісу великих платників податків ДПС проаналізували звітність з плати за землю за 2020 рік та виявили найбільш поширені помилки, що призводять до застосування штрафних санкцій, а іноді можуть також слугувати приводом для проведення позапланової перевірки.
Тож з метою недопущення таких прикрих випадків розповіли, на що слід звернути увагу та як саме уникнути порушень.
Некоректне зазначення та/або відсутність коду категорії земельних ділянок
Код категорії земельних ділянок має відповідати класифікатору. Тобто у колонці 2, розділу І (арабськими цифрами у форматі XX.XX), слід вказувати код відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель та зазначений в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками.
Відсутність та/або невірне зазначення кадастрового номеру
Кадастровий номер земельної ділянки слід вказувати у форматі 0000000000:00:00:0000.
Інформація про площу земельної ділянки
Не допускається заповнення площі землі в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру (у га та м. кв). Слід зважати на наявність/достовірність інформації про площу земельної ділянки.
Плутанина у розділах декларації
Поширеною помилкою є заповнення невірного розділу декларації, наприклад, коли під час подання податкової звітності з орендної плати платником заповнюється розділ І та навпаки. Така плутанина унеможливлює здійснення аналізу та узагальнення інформації.
Невірний код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (п. 48.4 ПКУ).
Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Так, внаслідок подання декларації з невірно зазначеним кодом КОАТУУ за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації, що спричинить застосовуються штрафних санкцій.
Підсумовуючи, податківці закликали бути уважними під час подання звітності з плати за землю та не наражати себе на штрафні санкції.
Джерело: повідомлення Офісу ВПП ДПСУ
________________________________________
Готівкові розрахунки
Головне управління ДПС у Полтавській області розповіло, що суб’єкт господарювання (далі – СГ), який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку СГ повідомляє контролюючий орган шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.
Після установки програмного рішення (у тому числі безкоштовного) на відповідний пристрій ПРРО підлягає реєстрації відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, який набрав чинності 01 серпня 2020 року.
Для реєстрації ПРРО складається заява за формою № 1-ПРРО. Заява в електронній формі подається на фіскальний сервер засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.
При реєстрації кожному ПРРО автоматично формується і присвоюється фіскальний номер, який є унікальним числовим порядковим номером реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, не змінюється при перереєстрації ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Також для роботи ПРРО необхідно надати дані сертифікатів електронних підписів і/або печаток. Такі дані вносяться до Реєстру на підставі поданого суб’єктами господарювання в електронній формі Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) (форма J/F 1391801) із зазначенням ідентифікатора ключа.
Суб’єкти господарювання повинні застосовувати тільки переведені у фіскальний режим роботи ПРРО.
Для переведення ПРРО в фіскальний режим роботи проводиться відкриття робочої зміни на такому ПРРО шляхом формування та направлення на фіскальний сервер Повідомлення про відкриття змін ПРРО в електронному вигляді. Таке повідомлення реєструється фіскальним сервером шляхом присвоєння йому номера, який є номером зміни, ця інформація надходить заявнику у квитанції.
На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.
Для закриття робочої зміни формується фіскальний звітний чек/фіскальний звіт за таку зміну і направляється на реєстрацію на фіскальний сервер. Протягом однієї зміни може бути сформований один фіскальний звітний чек/фіскальний звіт.
Протягом робочої зміни ПРРО працює в режимі онлайн-обміну даними з фіскальним сервером і в цьому режимі забезпечує одноразове занесення на фіскальний сервер даних щодо кожної окремої розрахункової операції, виконаної в готівковій та / або в безготівковій формі.
На період відсутності зв’язку між фіскальним сервером і ПРРО розрахункові операції проводяться в режимі офлайн, що може тривати 36 годин поспіль.
У такому випадку фіскальні номери розрахунковому документу присвоюють ПРРО. Ці фіскальні номери надаються кожному ПРРО під час реєстрації із діапазону фіскальних номерів, що сформовані фіскальним сервером. Автоматично надається 2000 номерів. Така кількість може бути збільшена у разі, якщо суб’єкт господарювання у реєстраційній заяві проставив відповідну позначку.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів не більше 168 годин протягом місяця.
За бажанням на період відсутності зв’язку суб’єкт господарювання може застосовувати класичний РРО, який реєструється та застосовується у встановленому порядку.
При обміні валюти режим офлайн не застосовується!
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадало, що відповідно до п. 296.10 ПКУ реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Постановою №231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п. 12 ст. 9 Закону про РРО не застосовуються РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Враховуючи викладене, при проведенні розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО та/або ПРРО не застосовується.
Якщо фізична особа-підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.
Якщо ФОП – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
Головне управління ДПС у Запорізькій області інформує, що фахівці податкової служби проводять аналіз виторгів, діяльності підприємців і підприємств, що звітують про мінімальні виторги, а також причини ненадходження інформації від РРО.
Передусім, для проведення перевірок відбираються господарські об’єкти, на яких застосовуються РРО з середньомісячним виторгом менше 12 тисяч гривень, що свідчить, на думку податківців, «про незначний обсяг продажу, проведений через РРО, приховування реального обсягу розрахункових операцій та, відповідно, зниження рівня сплати податків».
Так, стверджують в ДПС, кожен господарський об’єкт потребує на місяць таких мінімальних витрат:
– заробітна плата одного працівника (мінімальна зарплата у 2020 році) – 4,7 тисячі гривень;
– утримання об’єкту торгівлі (послуг): оренда, комунальні платежі, земельний податок тощо – не менше 1 тисячі гривень;
– обслуговування касової та іншої техніки – 200-500 гривень;
– ліцензії та дозвільні документи – 700-2500 гривень тощо.
________________________________________
Приватні підприємці
Головне управління ДПС у Вінницькій області повідомляє, що Законом № 466 внесено зміни до пп. 177.4.3 ПКУ щодо переліку витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування (набрав чинності 23.05.2020 року).
До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, включаються, зокрема (пп. 177.4.3 ПКУ):
– суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця;
– суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
– платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця.
Разом з тим до складу витрат не включаються:
– ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,
– акцизний податок,
– податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності,
– податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було податок на майно).
Податківці нагадують, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ПКУ).
________________________________________
Сільське господарство
Механізм, за яким використовують кошти, передбачені у держбюджеті за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», визначений постановою КМУ від 07.02.2018 р. № 106.
Аби отримати фінансову підтримку фермерські господарства подають уповноваженому банку заявку та підтвердні документи в паперовій або електронній формі.
Мінекономіки наказом від 24.07.2020 р. № 1391 затвердило форми для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств. Всього їх 17. Серед них форми як заявок, так і реєстрів, та інших документів.
________________________________________
Контроль і відповідальність
Управління Держпраці у Кіровоградській області продовжує інформувати роботодавців та мешканців області про переваги легального працевлаштування, повідомляє сайт управління. Після масштабної роз’яснювальної роботи з 1 вересня поточного року розпочнеться інспекційна кампанія з питань виявлення неоформлених працівників. Тому роботодавцям роз’яснюють і наслідки використання неоформленої праці.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску. Штраф буде у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.
Вчинення указаного порушення повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – карається у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2020 року становить 4723 грн.
Інформація про факти можливого використання незадекларованої праці, зафіксовані під час інформаційних відвідувань роботодавців, буде використана з 1 вересня, коли розпочнуться інформаційні відвідування з питань виявлення неоформленої найманої праці.
До того часу роботодавці мають змогу самостійно усунути порушення та уникнути покарань.
Наразі за скаргами, які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року, перебіг строків зупинено. Відновлення перебігу відбудеться після завершення карантину.
Однак, це не стосується скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість.
На сьогодні меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:
– регіон, в якому знаходиться орган ДПС,
– орган ДПС, до якого відправляється лист (запит тощо),
– тип документа,
– тематика звернення,
– короткий зміст листа
– сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).
Відправлені листи можна переглянути у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
В ході «круглого столу» за участі Управління Держпраці, ГУ ДПС, ГУ ПФУ у Закарпатській області, Закарпатського центру зайнятості та органів місцевого самоврядування, звернули увагу на те, що деякі недобросовісні суб’єкти господарювання офіційно не працевлаштовують найманих працівників.
Провину цьому перекладають на карантинні заходи, пов’язані з COVID-19, та мораторій на перевірки.
Нагадаємо, що Уряд продовжив карантин до 31 серпня, а мораторій на документальні та фактичні податкові перевірки триває по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин. Стартував такий мораторій із 18.03.2020 р. і тепер він триватиме і по кінець серпня 2020 року (включно).
Тому держоргани – учасники заходу домовились посилити, насамперед, інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин. Тому упродовж трьох тижнів триватиме інформаційна кампанія, а з 1 вересня заплановано, що контролюючі органи розпочнуть інспекційну роботу з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Першими візити інспекторів відчують сільське господарство, будівництво, торгівля, громадське харчування, готельно-ресторанний бізнес.
Зважайте, що із 23 липня виявлення неоформлених трудових відносин здійснюють у формі інспекційних відвідувань.
________________________________________
Інше
Головне управління ДПС у Тернопільській області стверджує, що суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП.
Під час надання повідомлень за ф. №20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за ф. №20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. №20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
________________________________________
До відома
Затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії. Про це інформує сайт ПФУ. За червень 2020 року відповідний показник установили в сумі 11197 гривень 38 копійок.
ДЖЕРЕЛО: ЛІГА ЗАКОН