Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (050) 477-59-63, (050)347-09-92, (098)-108-84-89

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ (ОГЛЯД ЗА 17 — 21 СІЧНЯ 2022 Р.)

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Податківці звертають увагу, що Законом № 1914 запроваджені змінив порядку оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнових виробів. Тепер встановлений окремий порядок визначення бази оподаткування на етапі першого постачання таких товарів їх виробниками та на етапі першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з такими виробниками, а також запроваджений пільговий режим оподаткування ПДВ (звільнення) на всіх наступних етапах постачання таких товарів.

Тож, встановлений п. 189.18 ПКУ порядок визначення бази оподаткування застосовують виключно 3 категорії платників:

– суб’єкти господарювання – виробники тютюнової продукції;

– суб’єкти господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції». Перелік таких контрольованих суб’єктів господарювання затверджує КМУ;

– імпортерами тютюнової продукції.

У свою чергу суб’єкти господарювання, які постачають таку тютюнову продукцію, але які не відносяться ні до категорії виробників тютюнових виробів, ні до категорії контрольованих суб’єктів господарювання, ні до імпортерів такої продукції (далі – «Інші суб’єкти господарювання»), не застосовують правила визначення бази оподаткування, встановлені п. 189.18 ПКУ.

Для операцій з постачання тютюнової продукції, які здійснюють такі «Іншими суб’єктами господарювання», із 1 січня 2022 року застосовують режим звільнення від оподаткування, встановлений п. 197.27 ПКУ, незалежно від дати придбання ними такої продукції.

Тому ДПС наголошує на необхідності з 1 січня 2022 року забезпечення «Іншими суб’єктами господарювання», які зареєстровані як платники ПДВ, вимог про відображення (при торгівлі тютюновими виробами) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів, відповідно до Положення № 13, зокрема:

– назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (окреме для товарів, що звільнені від оподаткування, та окреме для товарів, що оподатковуються ПДВ) (рядок 10);

– окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у %, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами, що оподатковуються ПДВ, на початку рядка друкують великі літери «ПДВ» (рядок 21).

________________________________________

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

ДПС випустила новий інформаційний лист № 1/2022, який присвячений новаціям податковим змінам, уведеним Закону України від 30.11.2021 р. № 1914-ІХ. В частині 1 цього листа розмішена інформація про податок на прибуток підприємств.

Інформаційний лист містить пояснення із змінами:

– пов`язаними з коригуванням фінрезультату при розрахунку податку на прибуток підприємств;

– в обліку витрат на надання безповоротної фіндопомоги при визначення об`єкту оподаткування;

– у порядку визначення податкового зобов`язання платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом;

– в обліку витрат на сплату роялті при визначенні об`єкту оподаткування;

– у застосуванні різниць при використанні резерву сумнівних боргів та очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів);

– у складі осіб, які мають право на пільги з податку на прибуток підприємств.

Зокрема, Закон № 1914-ІХ змінив підхід до визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств великими платниками податків: запроваджено окремий порядок відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків минулих податкових (звітних) років («податкових збитків»).

Починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50% накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Тобто при складанні податкової декларації за перший квартал 2022 року великий платник податків має застосувати нові правила. Він має визначити, яка частина з накопичених податкових збитків, які обліковуються станом на 1 січня 2022 року (за наявності), буде врахована у зменшення об’єкту оподаткування такого податкового (звітного) періоду.

Натомість, при складанні податкової декларації за останній податковий (звітний) період 2021 року великі платники податків будуть керуватися попередньою редакцією пп. 140.4.4 ПКУ, яка не містила обмежень щодо суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, дозволеної до врахування у зменшення фінрезультату до оподаткування.

Застосування нових правил проілюстровано на умовних ситуаціях.

Також Закон № 1914-ІХ розширив перелік осіб, здійснення операцій з якими по наданню їм безповоротної фіндопомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) вимагатиме від платника податку на прибуток підприємств збільшення фінрезультату до оподаткування відповідного податкового (звітного) періоду на суму такої перерахованої безповоротної фіндопомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг).

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗОСІБ

З 1 січня 2022 року відповідно до статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга у 2022 році становить 3470,00 грн., цей розмір обчислюється як добуток місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн. – (2481,00 * 1,4) (п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).

Отже, сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму податкової соціальної пільги у 2022 році у розмірах:

– базова (загальна) ПСП для будь-якого платника податку – становить половину (50 %) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року – 1240,50 грн = (2481,00 * 50%);

– ПСП для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, становитиме 100% суми базової (загальної) ПСП у розрахунку на кожну таку дитину – 1240,50 грн;

– ПСП для платника, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років – 150% суми базової (загальної) пільги, – 1860,75 грн = 150% * (2481,00 * 50%);

– ПСП для платників, визначених у п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ (зокрема Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) становить 200% суми загальної пільги, – 2481,00 грн = 200% * (2481,00 * 50%).

________________________________________

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Податківці відповіли, чи передбачена ПКУ відповідальність ФОП – платника ЄП 1-2 груп у разі заниження річного обсягу доходу в податковій декларації.

Платники єдиного податку 1-2 груп подають до податкову декларацію у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій показують обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, а також відомості про суми ЄСВ (п. 296.2 ПКУ).

Податкову декларацію подають, якщо єдинник не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Положення ПКУ не передбачають відповідальності ФОП – платника ЄП 1-2 груп при заниженні річного обсягу доходу, відображеного у розділах II та III «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку» податково декларації.

Якщо ж будуть виявлені органом ДПС під час перевірок порушення платником ЄП 1-3 груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, тоді анулюють реєстрацію платника ЄП 1-3 груп за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Фізособи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Виключенням є фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, які:

– отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

– мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті на умовах, передбачених Законом № 1667, – за місяці, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ для фізосіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Як підприємцю самостійно орієнтуватися в законодавстві? Усі роз’яснення доступні в системі LIGA360:Підприємець. А ще система миттєво направлятиме сповіщення про зміни законодавства. Деталі за посиланням.

Право на звільнення від сплати ЄСВ за себе мають, зокрема, ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом № 1667, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Фізособи – підприємці, що використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платниками ПДВ та не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю за дотриманням законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій. Про це нагадує лист ДПС від 22.12.2021 р. № 28290/7/99-00-07-05-01-07.

У ДПС наголошуєють, що Порядок № 496 не поширює свою дію на платників єдиного податку I групи.

З загального числа платників єдиного податку II – IV груп Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п. 61 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ, які здійснюють:

– реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Водночас Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

Разом з цим, Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування, та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

________________________________________

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надало рекомендації, як перереєструвати програмний РРО (далі – ПРРО) при зміні місця торгівлі.

Для реєстрації ПРРО необхідно до органу ДПС подати заяву за формою № 1-ПРРО, яка наведена у додатку 1 до Порядку № 317, за ідентифікатором форми J/F 1316604. Така заяву надають в електронній формі.

У заяві вказують локальний номер ПРРО, який присвоюють такому ПРРО суб’єкт господарювання. Він зберігається за ПРРО до дати скасування йог реєстрації.

Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО містить графу «Ідентифікатор об’єкта оподаткування», яку заповнюють згідно з повідомленням за ф. 20-ОПП.

Якщо місце підприємницької діяльності після реєстрації ПРРО змінюється, тоді суб’єкт господарювання подає повідомлення за ф. № 20-ОПП уже з зазначеними змінами. Надалі потрібно ще раз подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО з позначкою “Перереєстрація” та вказати в графі «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» дані про господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО, згідно з поданим новим повідомленням за ф. № 20-ОПП.

В ГУ ДПС у Волинській області пояснюють, що при продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяоплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

Якщо покупець перераховує кошти на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі ІВАN), то РРО/ПРРО може не застосовуватись.

При застосуванні різних способів оплати, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі ІВАN, а інший – готівкою, то видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку – на приймання готівки) буде обов’язкова.

Така позиція викладена у листі ДПСУ від 13.01.2022 г. № 453/7/99-00-05-01-07.

Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцеві складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.

Водночас п. 15 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватися покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом № 265, є правомірним.

Разом з тим, якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення), то форма та зміст товарного чека законодавчо не визначена.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Проте, виходячи зі змісту Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом № 265 терміна «розрахункові документи», до яких, зокрема належать товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам п. 2 розд. II Положення за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек».

За матеріалами ДПС

Останнім часом збільшилася кількість скарг споживачів щодо відмови з боку продавців у безготівковому розрахунку за придбані товари, у зв’язку з чим Держпродспоживслужба інформує про таке.

Статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Також згаданою статтею встановлено право споживача на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

У ДПСС зазначають, що Постановою № 878 передбачене звільнення окремих категорій продавців від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), зокрема суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Аналогічна норма щодо обов’язкового приймання продавцями електронних платіжних засобів встановлена Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів.

Так, пунктом 21 згаданої постанови визначено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства.

Таким чином, відмова у безготівковому розрахунку за придбані товари та надані послуги свідчить про обмеження прав споживача та є порушенням вимог законодавства, за яке передбачена відповідальність статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та статтею 155 КпАП.

У разі порушення права на безготівковий розрахунок особа має право з відповідним зверненням звернутися до Держпродспоживслужби України та її територіальних органів.

Податківці нагадали, що в законодавстві визначені випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцеві складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих РРО, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.

Чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватися покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу (п. 15 ст. 3 Закону про РРО).

Тому оформлювати розрахункові операції з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом про РРО, правомірно.

Водночас, якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів встановлені п. 2 розділу II Положення № 13, то форма та зміст товарного чека законодавчо не визначена.

Тож суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Якщо виходити зі змісту Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII, а також визначення Законом про РРО терміну «розрахункові документи», то в ДПС уважають, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам п. 2 розділу II Положення № 13, але за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек».

________________________________________

ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ

У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що базою нарахування ЄСВ для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню ПДФО. Для підприємців – платників єдиного податку I – III груп базою нарахування ЄСВ є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць і встановлена у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі та платники єдиного податку, звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують соціальну допомогу чи пенсію.

Фізичні особи – підприємці на єдиному податку, на загальній системі та особи, які провадять незалежну професійну діяльність сплачують ЄСВ до 19 числа місяця, що йде за звітним кварталом.

Звітність по ЄСВ за найманих працівників, до контролюючого органу, подається поквартально, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Нараховані за себе суми ЄСВ фізичні особи – підприємці 1-ї та 2-ї групи відображають в складі «Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» за 2021 рік в Додатку 1 (Розрахунок ЄСВ).

Строк подання — до 1 березня 2022 року.

Нараховані за себе суми ЄСВ фізичні особи – підприємці 3-ої групи за весь рік відображають у складі «Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» за 2021 рік в Додатку 1 (Розрахунок ЄСВ).

Період створення звіту з Додатком I – IV квартал 2021 р., строк подання — до 9 лютого 2022 року.

Додатково: алгоритм заповнення додатку 1 до декларації з ЄП та ЄСВ.

Розділ 9 Додатка 1 заповнюється наступним чином:

у графі 2 «Самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) з урахуванням максимальної величини» – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, та не більшою максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірів МЗП, на яку нараховується ЄСВ;

у графі 3 «Розмір єдиного внеску» – зазначається ставка єдиного внеску 22%;

у графі 4 «Сума нарахованого єдиного внеску» – відображається сума єдиного внеску, розрахована шляхом множення суми, зазначеної у графі 2, на розмір єдиного внеску в розрізі кожного місяця, зазначений у графі 3.

Усі графи розд. 9 заповнюються в розрізі календарних місяців.

Показники граф 2 та 4 розд. 9 підсумовуються у рядку «Усього».

У випадках звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску графи 2, 3 та 4 не заповнюються.

________________________________________

ЗЕМЛЯ

Законом № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Податковий кодекс доповнено новою статтею 381, інформують фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Статтею 381 ПКУ визначено мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ).

Так, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд x К x М / 12,

де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12,

де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

При обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 ПКУ, застосовується у половинному розмірі.

Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

– земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

– земель запасу;

– невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

– земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

________________________________________

КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

В Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків поінформували про новації Закону № 1914 в частині перевірок платників податків.

По-перше, надано право платникам податків, а також контролюючим органам відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію під час перевірок (зміни до пп. 17.1.17, п. 20.1 ПКУ).

По-друге, пп. 20.1.9 ПКУ, яким передбачено право контролюючих органів вимагати під час перевірок від платників податків проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, доповнили словами «з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю».

По-третє, терміни відновлення втрачених документів при документальних перевірках з питань заявленого до відшкодування з бюджету та/або від’ємного значення ПДВ приведені у відповідність до термінів таких перевірок, а саме: строки зазначених перевірок не переносять до дати відновлення та надання втрачених документів до перевірки (зміни до п. 44.5 ПКУ).

По-четверте, надано право контролюючим органам отримувати на відповідний запит інформацію (пояснення) від платника податків не лише по факту виявленого правопорушення, а й з інших питань, пов’язаних з оподаткуванням, можливими порушеннями у господарській діяльності платника, здійснених операцій. При цьому платник податків звільнений від обов’язку надавати інформацію та її документальне підтвердження на повторний запит контролюючого органу, якщо такі документи вже надавались (зміни до п. 73.3 ПКУ).

Мінфін наказом від 22.12.2021 № 702 затвердив новий Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків.

Дія Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

Документом визначаються основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки) документальної перевірки, порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень – довідка документальної перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, а також платниками податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними представниками (у разі наявності).

Факти виявлених порушень викладаються в акті чітко, об’єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов’язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Зміни, що внесені до п. 95.5 ПКУ нормами Законом № 1914, дозволяють керівнику контролюючого органу чи його заступнику приймати рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків без звернення до суду. Про це повідомляє Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.

Позасудова процедура стягнення застосовуватиметься до податкового боргу, що виник в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих грошових (податкових) зобов’язань, які є узгодженими, не підлягають оскарженню та повинні бути самостійно сплаченими платником або погашеними за допомогою органу стягнення.

Так, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу якщо:

– податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (без обмежень по сумі);

– борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання;

– у разі відсутності чи наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково чи надміру сплачених ним грошових зобов’язань або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Тобто, у випадку наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається контролюючим органом в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.

Однак, стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, здійснюється, як і раніше, на підставі рішення суду.

________________________________________

ІНШЕ

Міністерство юстиції з метою формування єдиної практики застосування положень Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а також у зв’язку з надходженням численних звернень щодо щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (КБВ) сформулювало роз’яснення в листі № 3738/8.4.3/32-22 від 12.01.2022.

Прийнятий 06 грудня 2019 року Закон N 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Пунктом 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 361-IX було встановлено, що юридичні особи повинні оновити інформацію про КБВ протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким затверджується форма та зміст структури власності.

Так, Положення про форму та зміст структури власності затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року N 163 та набрало чинності 11 липня 2021 року.

Враховуючи вищезазначене, відлік строку оновлення інформації про КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на виконання пункту 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 361-IX розпочався з 11 липня 2021 року та мав завершитися 11 жовтня 2021 року.

Проте 8 жовтня 2021 року Верховною Радою прийнято Закон N 1805-IX, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 361-IX в частині продовження строку для оновлення відомостей про КБВ у Єдиному державному реєстрі з трьох місяців до одного року. Відповідно, строк для оновлення зазначених відомостей продовжено до 11 липня 2022 року (включно).

Зазначається, що аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що зобов’язання щодо оновлення відомостей про КБВ залишилося незмінним, лише продовжено строк його виконання з метою розвантаження суб’єктів господарювання та державних реєстраторів.

Разом з тим, зобов’язання стосовно щорічного підтвердження відомостей про КБВ встановлено статтею 17-1 Закону про реєстрацію, якою вказаний Закон доповнено Законом N 361-IX.

При цьому варто звернути увагу, що побудова Закону N 361-IX є логічно-послідовною. Так, є норми, які першочергово зобов’язують оновити відомості про КБВ у Єдиному державному реєстрі (пункту 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення»), а вже потім виникає необхідність щорічно підтверджувати відповідну інформацію.

Враховуючи зазначене, слід зробити висновок, що процес щорічного підтвердження відомостей про КБВ відповідно до положень статті 17-1 Закону про реєстрацію має розпочатися з 2023 року, після завершення процедури оновлення зазначених відомостей, незалежно від того, чи оновлення відбулося у 2021 або 2022 році.

Наприклад, якщо юридична особа зареєстрована 15 липня, то обов’язок з подання документів відповідно до статті 17-1 Закону про реєстрацію, тобто щодо підтвердження актуальності відомостей про КБВ, які вже мають бути оновлені у Єдиному державному реєстрі, в неї виникає з 15 липня 2023 року.

Разом з тим в Мін’юсті зауважили, що аналогічна позиція щодо початку відліку строку для щорічного підтвердження відомостей про КБВ з нового календарного року була викладена у листі Міністерства юстиції України від 13 січня 2021 року N 245/8.4.4/32-21.

Також, в міністерстві звернули увагу, що на сьогодні у Верховній Раді зареєстровано низку законопроєктів, які передбачають зміну переліку суб’єктів господарювання, щодо яких до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про КБВ та подається структура власності, а також підходу стосовно щорічного підтвердження відомостей про КБВ, зокрема, законопроекти № 6131, № 6131-1, № 6131-2, № 6320.

Міністерство фінансів наказом від 13 січня 2022 року № 11 затвердило Консультацію щодо практичного застосування комплексу норм стосовно наявності «розумної економічної причини (ділової мети)» під час проведення перевірок контролюючими органами.

Мінфін зазначив, що в консультації надано роз’яснення стосовно положень Податкового кодексу щодо ділової мети, зокрема:

  • алгоритму та особливостей застосування положень Кодексу, пов’язаних з ідентифікацією контрольованих операцій, їх аналізом, а також застосуванням відповідного коригування;
  • особливостей застосування положень Кодексу щодо наявності ділової мети у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2021 року, а також податкових (звітних) періодах, що охоплюють період з 23 травня до 31 грудня 2020 року (включно);
  • застосування критеріїв ділової мети до правочинів, що були укладені до січня 2021 року, але господарські операції за якими здійснювались після 1 січня 2021 року;
  • визначення та застосування альтернативних варіантів операції, реально доступних для кожної із сторін угоди, з метою визначення умов договору (контракту), які були б узгоджені непов’язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних умовах;
  • пов’язаності критеріїв ділової мети, визначених підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, та критеріїв, визначених абзацом третім пункту 103.2 статті 103 розділу ІІ Кодексу, щодо застосування податкових вигод у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбаченої міжнародним договором.

Крім того, у Консультації наведено практичні ситуації (5 прикладів) застосування ділової мети, які відповідають Положенням Керівництва ОЕСР з трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб та відображають найбільш поширені ситуації, що можуть виникати у платників податків.

Мінфін звертає увагу, що 20 січня на офіційному веб-сайті ОЕСР буде опубліковано оновлену версію Керівництва з трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб.

У податківців запитали: які гарантії, що декларування не призведе до тотальних перевірок підприємств, адже декларування фізособою зарплати в «конверті» несе ризик для підприємств, на яких працювала (працює) така людина?

У ДПС відповіли: оскільки в рамках податкової амністії контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи, та відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, відповідно для роботодавців декларантів, які не в повній мірі виконали функції податкового агента по утриманню податків і зборів із заробітної плати, немає ризиків щодо проведення перевірок в рамках податкової амністії.

Відповідно до п. 13 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з абзацом восьмим пп. 6.1 п. 6 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Одночасно п. 17 підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що відомості, які містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню ДПС, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

Наказом Мінфіну від 12 січня 2022 року № 7 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків. Наведемо відповіді з УПК на найбільш поширені питання.

Податковий облік щодо відокремленого підрозділу з працівниками

Перше питання УПК звучить так: «Юридична особа відкриває за межами територій, де вона перебуває на податковому обліку, у власному чи орендованому приміщенні свій відокремлений підрозділ, в якому будуть за трудовим договором працювати (мати постійне місце роботи) співробітники цієї юридичної особи. Чи повинна така юридична особа стати на податковий облік у відповідному контролюючому органі за неосновним місцем обліку, за місцем створення цього підрозділу та повідомити про відкриття цього підрозділу контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подачі повідомлення за ф. 20-ОПП?»

У Мінфіні відповіли, що згідно з пп. 168.4.3 ПКУ податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі наявності того, що вказаний відокремлений підрозділ веде бухгалтерський облік своїх операцій, має відокремлений баланс, реєструється в ЄДР, та йому делеговано юридичною особою право сплачувати податок на доходи фізичних осіб, юридична особа не зобов’язана згідно з вимогами статті 63 ПКУ, розділів VII та VIII Порядку № 1588:

а) ставати на облік у відповідному контролюючому органі за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, в якому за трудовим договором будуть працювати (мати постійне місце роботи) співробітники цієї юридичної особи;

б) повідомляти про створення такого підрозділу контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подачі повідомлення за ф. 20-ОПП.

Використання побутового газового котла та паливного генератора

У цьому питанні юрособа використовує у своїй господарській діяльності побутовий газовий котел для обігріву приміщення в зимовий час, та паливний генератор, для відновлення електропостачання у приміщенні у нештатних ситуаціях. Ця юридична особа перебуває на обліку за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням приміщення (власного або орендованого), обладнаного котлом та генератором. Чи потрібно подавати повідомлення за ф. 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку про зазначене обладнання? На думку Мінфіну, оскільки юридична особа перебуває на обліку у контролюючому органі за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням приміщення (власного або орендованого), про яке вже подавалося повідомлення за ф. 20-ОПП, застосовується принцип укрупнення інформації відповідно до норм розділу VIII Порядку.

Тобто не потрібно окремо повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подачі повідомлення за ф. 20-ОПП про котел та генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юридичної особи, стосовно яких подавалося повідомлення за ф. 20-ОПП.

Обов’язковість рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування на офіційному сайті ДПС

У додатку 10 до Порядку № 1588 затверджено зразок Повідомлення за ф. № 20-ОПП, в пункті 3 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначено, що графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебсайті ДПС.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування не є нормативно– правовим актом, має рекомендований характер та у разі зазначення іншої інформації, ніж в Рекомендованому довідку, під час подання повідомлення за ф. 20-ОПП до платників податків не можуть застосовуватись штрафи згідно з ПКУ. Водночас заповнення платником податків графи 3 «Тип об’єкта оподаткування» є обов’язковим.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування відокремлених підрозділів юридичної особи

Пунктом 63.3 ПКУ встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Оскільки платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, орендної плати за земельну ділянку є суб’єкт господарювання (фізична та юридична особа), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, щодо рухомого, нерухомого майна та земельних ділянок подається за ф. № 20-ОПП таким платником податків – суб’єктом господарювання.

Згідно з пунктом 8.2 розділу VIII Порядку № 1588 відокремлений підрозділ юридичної особи (філія, представництво) зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що знаходяться на його балансі, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП, крім об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, де платником податку відповідно до ПКУ визначений суб’єкт господарювання (юридична особа, якою створені такі відокремлені підрозділи, філії, представництва), інформація про які подана таким суб’єктом господарювання.

Відповідно до п. 141.10 ст. 141 ПКУ для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Заява подається в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»).

Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

За інформацією Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

________________________________________

ДО ВІДОМА

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що з 01 січня 2022 року змінилися реквізити рахунків для зарахування надходжень окремих податків, які стовідсотково зараховуються до загального фонду Державного бюджету, відкриті на обласному рівні по одному, а не для кожної громади, як було у 2021 році. Це стосується таких податків як:

– податок на додану вартість (КБК 14060100),

– податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів (КБК 11010800),

– військовий збір (КБК 11011000),

– військовий збір, що сплачується фізичними особами (КБК 11011001),

– податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (КБК 11020100),

– рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України (КБК 13060000),

– акцизний збір з підакцизних товарів по таких КБК (14020100, 14020200, 14020300, 14020400, 14020600, 14021000, 14021300, 14022000, 14022100, 14022300),

– екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000),

– податки та збори, не віднесені до інших категорій (КБК 19090500),

– частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (КБК 21010100),

– дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (КБК 21010500),

– штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (КБК 21080900),

– пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (КБК 21081000).

Працюйте із новими бюджетними рахунками, які згруповані за областям у зручному довіднику «Реквізити бюджетних рахунків, які діють із 01.01.2022».

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 31 січня — 4 лютого 2022 р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА Законодавчими актами, а також цивільним законодавством не передбачений обов’язок будь-якої із сторін ЦПД інформувати ДПС про його укладення, а також відповідальності

Підсумки тижня (огляд за 24 – 28 січня 2022 р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА Наказом № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням. У разі встановлення відносно працівників підприємств,

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ (ОГЛЯД ЗА 17 — 21 СІЧНЯ 2022 Р.)

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ Податківці звертають увагу, що Законом № 1914 запроваджені змінив порядку оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнових виробів. Тепер встановлений окремий

Підсумки тижня (огляд за 10 — 14 січня 2022 р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що Постановою № 1392 внесено зміни до порядку повідомлення ДПС та її територіальним

ПІДСУМКИ ТИЖНЯ (ОГЛЯД ЗА 4 – 6 СІЧНЯ 2022 Р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА У разі використання роботодавцем праці іноземців на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця стягується штраф за