Праця і заробітна плата
Відряджений працівник або працівник, який отримав кошти під звіт, повинен по завершенню відрядження або придбання товарів (послуг) подати до бухгалтерії звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – авансовий звіт).
Форма авансового звіту та порядок його складання затверджені наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841 (далі – Порядок № 841).
Фізична особа, яка отримала кошти, заповнює всі графи авансового звіту, крім: «Звіт перевірено», «Залишок унесений (перевитрата видана) в сумі за касовим ордером», кореспонденції рахунків бухобліку, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнює особа, яка надала такі кошти. Графу «Звіт затверджено» підписує керівник (податковий агент).
Також працівник надає роботодавцю – податковому агенту підтвердні документи, передбачені п. 170.9 ПКУ, які засвідчують вартість витрат на відрядження або під звіт та їх зв’язок з господарською діяльністю роботодавця.
Водночас платник податку поцікавився у ДПС:
– чи можливо при складанні авансового звіту використовувати простий електронний підпис або це має бути виключно кваліфікований електронний підпис;
– чи передбачено законодавством підписання авансового звіту електронним підписом, чи, може, потрібно використовувати виключно паперову форму авансового звіту з власноручним підписом підзвітної особи.
Податківці нагадали, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа (ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV).
Проте положення Порядку № 841 не передбачають складання та надання платником податку авансового звіту в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Тому його подають у паперовому вигляді з дотриманням усіх вимог, визначених ПКУ і Порядком № 841.
Джерело: ІПК ДПС від 14.04.2021 р. № 1536/ІПК/99-00-04-03-03-06.
Податківці нагадали, як визначати базу для нарахування ЄСВ, коли працівнику нарахували зарплата та відпускні за поточний та майбутні періоди.
Таку ситуацію розглянули при умові, що база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід. В такому разі суму ЄСВ обчислюють як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки ЄСВ. Умова застосування зазначеної норми – перебування найманого працівника у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Тож для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої зарплати та відпускних, нарахованих за дні відпустки в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної зарплати, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки ЄСВ.
Одночасно ЄСВ на суму другої частини відпускних нараховують на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включають до бази нарахування ЄСВ майбутнього періоду.
Треба зважати, що нараховують ЄСВ на суми відпускних за поточний і майбутній періоди окремо. При цьому ЄСВ сплачують з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому провели нарахування.
Тільки зростання посадового окладу впливає на початок обчислення індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) при нарахуванні індексації – пояснюють в Мінсоцполітики.
Правило із п. 5 Порядку № 1078 вказує, що значення ІСЦ приймають за 1 або 100% у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Обчислюють ІСЦ для подальшої індексації з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Суму індексації у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не нараховують, якщо розмір підвищення зарплати перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення зарплати не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів), то сума індексації у цьому місяці розраховують як різниця між сумою індексації і розміром підвищення зарплати. Коли ж відбувається підвищення тарифних ставок (посадових окладів), то у місяці підвищення враховують всі складові зарплати, які не мають разового характеру.
При зростанні зарплати за рахунок інших її складових, без підвищення тарифних ставок (посадових окладів), суму індексацію не зменшують на розмір підвищення зарплати.
Порівнюють суму підвищення зарплати із сумою індексації в умовах місяця, у якому відбулося таке підвищення.
Приміром, якщо визначають суму підвищення доходу для його порівняння із сумою індексації, яка склалася на квітень 2021 року, то треба враховувати посадовий оклад до (станом на березень 2021 року) та після його підвищення та всі складові зарплати, які були встановлені на квітень 2021 року.
Джерело: лист Мінсоцполітики від 09.04.2021 р. № 2144/0/290-21/51.
Листки непрацездатності, службова записка, наявність транспортних обмежень на період карантину, відсутність реального забезпечення дистанційною (надомною) роботою обґрунтовують поважність причин звільнення за власним бажанням. Відповідні тези викладені у постанові ВС/КЦС від 21.04.2021 р. у справі № 569/9738/20.
У розглянуті судом справі працівник направив заяву про звільнення за власним бажанням у зв’язку з погіршенням здоров’я із 5 травня 2020 року. 12 травня 2020 року роботодавець надіслав йому відповідь на його заяву про звільнення, якою заперечив проти звільнення з поважних причин у строк, про який просив працівник. Також він вказав, що заява не може бути розглянута, оскільки працівник не надав підтвердження причин відсутності на робочому місці з 13 квітня 2020 року.
Роботодавець не звернув уваги на те, що працівник неодноразово хворів, лікарями йому рекомендовано не переохолоджуватися, та просив створити безпечні умови під час карантину. Також було відомо про обмеження транспортного сполучення на час карантину, а роботодавець не забезпечив доїздом до роботи працівників.
Тому працівник вважав, що причини його відсутності на роботі є поважними, оскільки його явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті ним самим.
Місцевий суд прийшов до висновку про поважність причин звільнення за власним бажанням позивача, а тому роботодавець мав звільнити такого працівника в строк, про який він просив.
Однак апеляційний суд вказав на відсутність документів, які б підтверджували неможливість виконувати трудові обов’язки, а причина, по якій працівник просив звільнити його в певну дату не знайшли документального підтвердження. Тому прийняв рішення на користь роботодавця.
У свою чергу Верховний Суд нагадав, що ст. 38 КЗпП зобов’язує роботодавця звільнити працівника в строки, про які працівник просить, також за наявності інших поважних причин, які зазначені в ч. 1 ст. 38 КЗпП, тобто перелік таких причин не є вичерпним. Поважність причин повинна вирішуватись в кожному конкретному випадку.
Судді Верховного Суду уважають, що сукупність наведених працівником конкретних обставин в обґрунтування заяви про звільнення свідчать про поважність причин звільнення за ч. 1 ст. 38 КЗпП в строк, про який просив працівник.
________________________________________
Податок на додану вартість
Чи відображається у податковій звітності з ПДВ операція, пов’язана з виправленням помилки в індивідуальному податковому номері покупця шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної та другої податкової накладної?
Податківці відповідають – оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання податкової накладної з «невірним» ІПН. Розрахунок коригування та друга податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню безпосередньо у податковій декларації з ПДВ не підлягає.
Якщо платником невірний ІПН, крім податкової накладної, було також зазначено у додатку 1 до податкової декларації з ПДВ, то виправлення такого невірного ІПН відбувається шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації із додаванням до нього додатка 1, в якому така помилка виправляється методом «сторно».
Джерело: роз’яснення ДПС в Одеській області
Якщо пропущені строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН, але при цьому ПДВ за такими ПН в декларації відображено – податківці не бачать підстав для притягнення платника до адміністративної відповідальності.
Принагідно у відомстві нагадали, що згідно з абз. 14-18 п. 201.10 ПКУ реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН потрібно здійснювати з урахуванням граничних строків:
– для податкових накладних/розрахунків коригування, складених із 1-го по 15-й календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, у якому вони складені;
– для податкових накладних/розрахунків коригування, складених із 16-го по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15-го календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені;
– для зведених податкових накладних/розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, – протягом 20 к. дн., що настають за останнім календарним днем місяця, у якому вони складені;
– для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, у яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 к. дн. із дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).
Контролери нагадують – ставка ПДВ у розмірі 7% застосовується лише в ситуації, коли юридична особа є постачальником безпосередньо послуг тимчасового розміщування (проживання) і має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування ( клас 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010) і саме щодо операції постачання клієнту таких послуг.
Тож операції санаторію з постачання саме таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування (сніданків), за умови, що таке харчування є складовою частиною послуг тимчасового розміщування (проживання) і його вартість входить до складу вартості цих послуг) підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7%.
Водночас, якщо харчування (сніданки) не є складовою частиною послуг тимчасового розміщування (проживання), то постачання цих послуг треба розглядати як окрему операцію, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Операції же санаторію з постачання додаткових послуг (у тому числі) підлягають оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Джерело: ІПК ДПС від 24.03.2021 р. № 1172/ІПК/99-00-21-03-02-06
Чи відображається у податковій звітності з ПДВ операція, пов’язана з виправленням помилки в індивідуальному податковому номері покупця шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної та другої податкової накладної?
Податківці відповідають – оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання податкової накладної з «невірним» ІПН. Розрахунок коригування та друга податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню безпосередньо у податковій декларації з ПДВ не підлягає.
Якщо платником невірний ІПН, крім податкової накладної, було також зазначено у додатку 1 до податкової декларації з ПДВ, то виправлення такого невірного ІПН відбувається шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації із додаванням до нього додатка 1, в якому така помилка виправляється методом «сторно».
Джерело: роз’яснення ДПС в Одеській області
Яким чином для підприємства-замовника пільгуються з ПДВ медпослуги – ДПС назвала підстави і порядок
Медогляди
Якщо організація проведення та фінансування медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, для роботодавця є обов’язком згідно із законодавством про охорону праці та медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ.
Послуги з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян та послуги з проведення медичного огляду осіб (крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством) для видачі дозвільних документів оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.
Щеплення
Проведення профілактичних щеплень (обов’язкових або організованих замовником) звільняються від оподаткування ПДВ, крім проведення профілактичних щеплень громадянам, які від’їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у туристичні подорожі (крім тих, що від’їжджають на лікування та в службові відрядження).
Аналітика захворюваності
Операції з надання послуг проведення щомісячного аналізу захворюваності по тимчасової непрацездатності працівників замовника є операціями з постачання послуг та підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.
Варто нагадати, що з 17 березня 2020 року і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, операції з ввезення та постачання медичних засобів (перелік яких визначено урядовою постановою № 224) звільняються від оподаткування ПДВ.
________________________________________
Податок на доходи фізосіб
Мінфін відповів на низку запитань щодо оподаткування ПДФО і військовим збором доходів від ліквідації (припинення) іноземної юрособи або іноземного утворення без статусу юрособи, отриманого фізособою за звітні періоди до 31 грудня 2020 року (включно), до 31 грудня 2021 року(включно) та починаючи з 1 січня 2022 року.
Вони втілені в узагальнюючій податковій консультації, яку затвердили наказом Мінфіну від 14.05.2021 р. № 256. Всього в міністерстві зібрали відповіді на 12 питань.
Документ роз’яснює, що доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) таких компаній у періоді з 1 січня до 31 грудня 2020 року (включно) платником податків – фізособою, яка належить до категорій осіб, визначених п. 1 та 2 п. 14 підрозділу 1 розділу XX ПКУ, не включаються до складу оподатковуваного доходу такого платника ПДФО за 2020 звітний (податковий) рік. Зазначені доходи треба показати у Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік фізособи – одержувача доходу, однак не є об’єктом оподаткування ПДФО.
Водночас такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором, а фізична особа – одержувач таких доходів не звільняється від нарахування на підставі зазначеної Податкової декларації, утримання та сплати (перерахування) збору до бюджету.
Тернопільські податківці пояснили, чи бути ПДФО із вартості проживання та проїзду працівників, які мають роз’їзний характер робіт.
Колдоговором повинно бути визначено, чи вважають службові поїздки працівників в інші населені пункти службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер.
Якщо колдоговором визначено, що службові поїздки відповідних категорій працівників – це робота, яку вони постійно проводять в дорозі і має роз’їзний характер, то відповідно до постанови КМУ від 31.03.1999 р. № 490 таким працівникам відшкодовують витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення в порядку, визначеному КМУ для відряджень у межах України і за кордон.
В такому разі відшкодування витрат на проїзд до місця відрядження (роботи) і назад, а також на наймання житлового приміщення вказаним працівникам підприємству слід розглядати як компенсаційні виплати, які включають до складу зарплати, і оподатковувати ПДФО.
________________________________________
Єдиний податок
Платники єдиного податку при зміні відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, повинні надавати заяву, до якої, зокрема, включають відомості про зміну видів господарської діяльності (пп. 298.3.1 ПКУ). ЇЇ подають не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Форма такої заяви затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 р. № 308.
Однак норми ПКУ не передбачають відповідальність за неподання ФОП – платником єдиного податку 1-3 груп заяви у разі зміни видів господарської діяльності.
Якщо ж час перевірки ДПС виявлять порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної система, тоді слідуватиме анулювання реєстрації платника єдиного за рішенням такого органу.
Податківці нагадали: уточнення податкових зобов’язань для єдинників 4-ї групи відбувається шляхом подання Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – податкова декларація).
Платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, зокрема:
– уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
– подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.
Отже, у разі набуття (втратою) протягом поточного року права власності або користування на площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, у тому числі у разі самостійного виявлення помилки, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку четвертої групи зобов’язана подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням податкову декларацію з зазначенням в рядку 1 загальної частини одночасно двох відміток: тип «03» (уточнююча загальна) та тип «06» (уточнююча).
При цьому з такою податковою декларацією подається додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» та підтверджуючі документами щодо земельних ділянок та їх нормативної грошової оцінки.
Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що юрособа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність і здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених пп. 291.4, 291.5 та 291.5-1 ПКУ.
У п. 291.4 ПКУ визначено які юридичні особи можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи, встановлений у п. 291.5 ПКУ.
Пунктом 291.5-1 ПКУ визначені обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування для платників четвертої групи.
Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено.
Згідно з п. 64.6 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
________________________________________
Звітність
При необхідності провести коригування у податковому розрахунку, зокрема його додатку 4ДФ, треба подавати:
– до закінчення строку подання податкового розрахунок – з типом «Звітний новий»;
– після закінчення строку подання податкового розрахунку – з типом «Уточнюючий».
Порядок, за яким заповнюють «Звітний новий» та «Уточнюючий» податковий розрахунок при коригуванні сум ПДФО, військового збору є однаковим. Їх подають на підставі інформації з раніше поданих податкових розрахунків і вони містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого ПДФО, військового збору, які уточнюють.
Коригують показники розділу I додатка 4ДФ в такому порядку:
– для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;
– для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» – на введення рядка;
– для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указують «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Однак при поданні додатка 4ДФ з типом форми «Звітний новий» або «Уточнюючий» та заповнення рядків на вилучення одного помилкового рядка з попередньо внесеною інформацією і введення нового або пропущеного рядка, підсумковий рядок «Всього» по графам 3а, 3, 4а, 4, 5а та 5 розділу I не заповнюють.
Для підготовки та затвердження нових форм податкових декларацій з урахуванням специфіки законодавства у сфері регуляторної діяльності Мінфін витрачає від 60 до 90 календарних днів. Аналогічно для впровадження ДПС нових форм податкової звітності у роботу програмного забезпечення електронного кабінету разом із періодом його тестової експлуатації треба до 90 днів.
На цей момент звертає група народних депутатів, пояснюючи внесення до Ради нового законопроекту № 5516 від 19.05.2021 року.
Його появі передувала провальна ситуація із компанією подання об’єднаної звітності із ПДФО та ЄСВ.
Попри те, що закони набирали чинності з 1 січня 2021 року (більш як через рік з дня їх прийняття), наказ Мінфіну № 773 про встановлення нової об’єднаної форми звітності був затверджений та оприлюднений лише 15 грудня 2020 року (за 15 календарних днів до початку звітного періоду, в якому він повинен застосовуватися). Тобто, за період з 16 по 31 грудня 2020 року ДПС зобов’язана була впровадити оновлене програмне забезпечення електронного кабінету, що звичайно не було зроблено.
В свою чергу платники податків були позбавлені можливості налагодити власні системи подання податкової звітності в електронній формі до контролюючих органів, провести тестову експлуатацію роботи оновленої системи для виявлення недоліків її функціонування для уникнення штрафних санкцій.
Поданий законопроект повинен виправити цю ситуацію і передбачає:
– встановити строк не більше 90 календарних днів з дня набрання чинності законом щодо змін правил оподаткування, протягом якого Мінфін зобов’язане затвердити та оприлюднити нові форми податкових декларацій, податкових та акцизних накладних;
– встановити строк не більше 60 календарних днів з дня затвердження таких форм, протягом якого ДПС зобов’язана впровадити у роботу програмного забезпечення електронного кабінету нові форми податкових декларацій, податкових та акцизних накладних;
– встановити строк не менше 30 календарних днів для функціонування у тестовому режимі оновленого програмного забезпечення електронного кабінету для перевірки (в тому числі платниками податків) коректності впровадження нових форм податкових декларацій, податкових та акцизних накладних;
– встановити обов’язок ДПС за позитивного результату функціонування у тестовому режимі оновленого програмного забезпечення електронного кабінету на своєму офіційному веб-сайті розміщувати повідомлення про готовність впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету нових форм податкових декларацій, податкових та акцизних накладних;
– встановити, що нові форми податкових декларацій, податкових та акцизних накладних набирають чинності у податковому періоді, що настає за податковим періодом розміщення на офіційному веб-сайті ДПС повідомлення про готовність впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету нових форм податкових декларацій, податкових та акцизних накладних.
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що після завершення граничного строку подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Коригування у додатку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) з типом «Уточнюючий» помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого ЄСВ, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться з використанням ознаки «0» (якщо рядок потрібно ввести) чи ознаки «1» (якщо рядок потрібно виключити).
Заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум ЄСВ проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, при цьому ознака «0» (якщо потрібно ввести рядок) чи ознака «1» (якщо потрібно вивести рядок) не застосовують.
Якщо платнику ЄСВ поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником ЄСВ проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» з використанням ознаки «0» ( якщо рядок потрібно ввести) чи ознаки «1» (якщо рядок потрібно виключити). Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригуванні показників ЄСВ з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників ЄСВ, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку.
Додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).
ДПС пояснила особливості подання та заповнення форми № 20-ОПП у разі передачі на баланс від однієї до іншої бюджетної установи автомобілів.
- Якщо автомобіль, який перебуває на балансі бюджетної установи, на підставі рішення розпорядника бюджетних коштів безоплатно передають на баланс до іншої бюджетної установи, тоді бюджетна установа, яка його передає, подає повідомленні № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єкта оподаткування, інша – оновлену інформацію про відкриття об’єкта оподаткування.
- Інформацію про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобілі, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, можна подати в повідомленні № 20-ОПП як узагальнену з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів у графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».
- Коли подають інформацію про автомобілі, які не використовують для власних потреб, то, керуючись принципом укрупнення інформації про об’єкти та враховуючи, що вони розміщені і зберігаються у відведених для таких цілей приміщеннях чи території, у повідомленні № 20-ОПП надають інформацію про місця їх знаходження/зберігання, наприклад – автогосподарство, гараж, про які у разі відсутності інформації про них у контролюючому органі, необхідно повідомити як про об’єкт оподаткування.
Джерело: лист ДПС від 14.04.2021 р. № 8367/6/99-00-12-01-02-06.
В ДПС вказали на особливості заповнення граф 3а, 3, 4а, 4 та 5а, 5 додатку 4 ДФ до податкового розрахунку у разі наявності у фізособи упродовж звітного місяця двох ознак податкової соціальної пільги (далі – ПСП) «02» та «04» за однією ознакою доходу «101».
Ознаку ПСП вказують у графі 9 «Ознака податкової соціальної пільги». Її заповнюють лише для фізосіб, які мали пільги щодо ПДФО у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу.
За відсутності у фізособи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляють прочерк.
При заповненні графи 9 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. За наявності у фізособи протягом кварталу кількох ознак пільг проставляють ознаку, яка була застосована у відповідному звітному місяці.
Тому за наявності у фізособи в звітному місяці двох ознак ПСП «02» та «04» за однією ознакою доходу «101» податковий агент у додаток 4ДФ формує два рядки, в кожному з яких у графі 6 зазначає ознаку доходу «101», а у графі 9 – ознаку ПСП «02» та «04» відповідно.
Водночас перший рядок заповнюють в загальному порядку з відображенням усіх граф, а в другому рядку у графах 3а, 3, 4а, 4 та 5а, 5 проставляють прочерки.
________________________________________
Контроль і відповідальність
Координаційний центр з надання правової допомоги інформує, що керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам.
Варто нагадати, що заробітна плата виплачується:
- за першу половину поточного місяця – не пізніше 16-22 числа цього ж місяця;
- за другу половину місяця – не пізніше 1-7 числа наступного місяця.
Важливо, що період від виплати авансу до виплати заробітної плати не має перевищувати 16 календарних днів.
Кодекс законів про працю України у статті 97 зазначає, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
Відповідно до ст. 265 КЗпП роботодавці несуть фінансову відповідальність у вигляді штрафу за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (наприклад, станом на травень 2021 року роботодавець сплатить штраф у розмірі 18 000 грн.)
Крім того, у статті 41 КпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 до 1700 грн). За повторне протягом року порушення, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн).
За безпідставну невиплату зарплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином, передбачено згідно ст. 175 ККУ кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 до 17 000 грн) або виправних робіт на строк до 2-х років, або позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо зарплату не виплатили через нецільове використання коштів, призначених для її виплати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 25500 грн) або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Щоправда, роботодавець звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності ним здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.
Кабінет Міністрів України постановою від 12 травня 2021 р. № 458 вніс зміни до постанови «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29 листопада 2006 р. № 1673.
Суб’єктам управління об’єктами державної власності доручено забезпечити у двомісячний строк приведення у відповідність з Постановою № 458 фінансових планів суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери їх управління, та перегляд облікових політик відповідно до законодавства.
Змінами передбачено, що суб’єкти господарювання державного сектору економіки здійснюють нарахування резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) на підставі проведеної оцінки сумнівності дебіторської заборгованості (кредитного ризику або ризику дефолту (невиконання контрагентом зобов’язань) на звітну дату. Така оцінка повинна враховувати платоспроможність окремих дебіторів та результати претензійно-позовної роботи щодо них.
Згідно з Постановою № 458 дебіторська заборгованість для розрахунку резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) визнається сумнівною лише за наявності одного з таких чинників, що свідчать про істотне зменшення суми очікуваного відшкодування дебіторської заборгованості на звітну дату порівняно з моментом її первісного визнання як активу:
– наявності об’єктивних свідчень неплатоспроможності контрагента за договірними зобов’язаннями, за якими прострочено виконання такого зобов’язання (при цьому суб’єктом господарювання державного сектору економіки ведеться претензійно-позовна робота щодо такого контрагента);
– відсутності надходження оплати від дебітора протягом 365 днів.
Величина резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) визначається із суми сумнівної дебіторської заборгованості, скоригованої на коефіцієнти ризику за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов’язань.
Резерв сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) не розраховується для дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом та фондами загальнообов’язкового соціального і пенсійного страхування.
Також Постанову № 1673 доповнено додатком з коефіцієнтами ризику за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов’язань. До таких ризиків віднесли прострочення оплати на певний строк, відкриття провадження у справі про банкрутство контрагента, початок процедури ліквідації контрагента, а також – безнадійну дебіторську заборгованість та форс-мажорні обставини.
При переїзді суб’єкта господарювання до нового адміністративного району військовий збір потрібно сплачувати до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням. А ось податковий розрахунок подають за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Адже у разі зміни місцезнаходження податки і збори сплачують за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).
Податкові агенти та платники ЄСВ подають податковий розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) до контролюючого органу за основним місцем обліку (пп. «б» п. 176.2 ПКУ).