Праця і заробітна плата

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» від 04.02.2021 р. № 1213-IX. Інформація відображена на сайті ВРУ.

Документ остаточно врегулював правила дистанційної та надомної роботи.

Тепер при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу обов’язково має бути дотримана письмова форма.

Закон передбачає можливість ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, шляхом обміну електронними документами.

Також за письмовим погодженням між працівником і роботодавцем може встановлюватися гнучкий режим робочого часу.

У свою черга надомна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.

Мінекономіки повинен затвердити типову форму трудового договору про надомну та дистанційну роботу.

Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

А ось укладати трудовий договір про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів заборонено.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

________________________________________

Податок на додану вартість

Податківці нагадали, з якої дати починається відлік строку давності для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію або відсутність реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (1095 днів) та застосовуються в залежності від кількості календарних днів порушення терміну реєстрації.

Отже, відлік строку давності для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію або відсутність реєстрації ПН/РК в ЄРПН починається з дня вчинення відповідного правопорушення.

Починаючи із 9 лютого 2021 року діє постанова КМУ «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 р. № 89.

Фактично скасували мораторій стосовно окремих видів податкових перевірок, але лише юридичних осіб. Які податкові перевірки уряд дозволив з 9 лютого, читайте за посиланням.

Це стало можливим через норму в Законі № 909, яка надала право Уряду скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України.

Проте залишається чинною вимога Закону № 540 про мораторій на проведення документальних та фактичних податкових перевірок, який Законом № 591 продовжений по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Тож, аби усунуту неоднакове тлумачення норм законодавства щодо права КМУ на скорочення окремих строків, нардепи вирішили виступити із пропозицією внести уточнення до п. 4 Прикінцевих положень Закону № 909 задля чіткого визначення, про те, що мораторій на перевірки продовжує діяти.

Для цього в Раді зареєстрований законопроект № 5132 від 22.02.2021 року.

Документ передбачає уточнення, що КМУ не має права на скорочення строку дії мораторію на перевірки, передбачені ПКУ, та заборон (обмежень) на проведення інших заходів державного нагляду (контролю), встановлених з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

16.02.2021 року набрали чинність зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Їх передбачає постанова Правління НБУ від 12.02.2021 р. № 18.

Як пояснили в Мін’юсті, інформація, яку надаватимуть банки на вимогу виконавців стосовно наявності, стану рахунків боржника відтепер в обов’язковому порядку повинна містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках.

Вказані зміни не лише полегшать та прискорять роботу виконавців, а й стануть підставою запровадити автоматизацію такого процесу. Тому наразі Мін’юст розробляє зміни до відповідних нормативно-правових актів, прийняття яких найближчим часом надасть можливість автоматизувати процес отримання виконавцями номерів рахунків боржників – фізосіб та сум коштів, які наявні на таких рахунках.

В ГУ ДПС у Запорізькій області відповіли, в якому розмірі сплачують ЄСВ, якщо особа працює неповний робочий день.

Для початку нагадали абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, за яким якщо база нарахування ЄСВ не перевищує мiнiмальної зарплати, тоді ЄСВ розраховують як добуток мiнiмальної зарплати та ставки ЄСВ.

Водночас вказали на те, що роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, зарплату нижчу за мінімальну. При цьому обов’язковою є умови, що сума нарахованої зарплати має бути не менша ніж частина від мінімальної зарплати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Тому роботодавець розраховує суму ЄСВ як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день (із 1 січня 2021 року 1320 грн (6000 грн х 22%).

Якщо ж нараховують зарплату не за основним місцем роботи (сумісникам), тоді ставку ЄСВ застосовують до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

________________________________________

Податок на прибуток

При прийнятті рішення полишити лави господарюючих суб’єктів слід подати Розрахунок за формою із Наказу № 773.

Надають Розрахунок за період, у якому проводилась процедура припинення, але до завершення таких процедур (держреєстрації припинення юрособи та/або держреєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП).

_______________________________________

Єдиний податок

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» від 17.12.2020 р. № 1115-ІХ. Йдеться про ухвалений Радою законопроект № 3656.

Саме завдяки йому знижена ставка ПДВ з 20% до 14% для операцій з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції, зокрема: великої рогатої худоби, свиней, молока незбираного, пшениці та жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, цукрових буряків, насіння льону, свиріпи або ріпаку, соняшнику та інших олійних культур.

Закон повинен підтримати сільськогосподарське товаровиробництва в Україні, залучити інвестиції у галузь та підвищити конкурентоспроможность вітчизняного сільського господарства.

Також він знизить мотивацію платників податку до оптимізації податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з відповідною продукцією, що зменшить втрати бюджету та сприятиме детінізації у сфері аграрного виробництва.

________________________________________

Акцизний податок

Починаючи із 27 січня діє нова форма акцизної накладної, яка затверджена наказом Мінфіну від 27.11.2020 р. № 729.

Проте через тестові роботи з програмним забезпеченням, яке забезпечує приймання та обробку нових електронних форм документів, ДПС продовжила терміни приймання електронних документів за попередніми формами.

І ось нарешті з’явилася нова інформація від ДПС.

Вже з 1 березня 2021 року стартує приймання та реєстрація документів за новими формами, які затверджені наказом Мінфіну від 27.11.2020 р. № 729:

– акцизна накладна форми «П» – J (F) 1203202;

– розрахунок коригування акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203302;

– заявка на поповнення (коригування) залишку пального – J (F) 0210903;

– акцизна накладна форми «С» – J (F) 1203402;

– розрахунок коригування акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203502;

– заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового – J (F) 0209902.

Платники акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового також зможуть реєструвати другий примірник акцизної накладної за формою F/J1203201, J/F1203401 та розрахунку коригування до акцизної накладної – J/F1203301, J/F1203501, по яким в ЄРАН до 28.02.2021 року (включно) зареєстровано перший примірник акцизної накладної або розрахунку коригування. Реєстрація в ЄРАН другого примірника документів за формами F/J1203201, J/F1203401, J/F1203301, J/F1203501 здійснюється тільки до 31.03.2021 року (включно).

Платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі, повинні скласти та подати акцизну накладну на облікову різницю (тобто на відхилення між обсягами залишків пального в СЕА РПСЕ та фактичними залишками пального, які виникли внаслідок врахування в СЕА РПСЕ літрів пального, відпущених через паливороздавальні колонки на такому акцизному складі, як літрів, що вважаються приведеними до температури 15° C без врахування впливу змін фактичної температури повітря, яка була за такого відпуску).

Акцизну накладну на облікову різницю складають за кожний рік окремо (починаючи з 2016 року) на підставі бухгалтерської довідки. За 2016 – 2020 роки акцизну накладну можна подати до 15.03.2021 (включно).

Також враховуйте, що за березень 2021 року треба подавати оновлену декларацію акцизного податку.

________________________________________

Бухгалтерський облік

Платникам ПДВ треба звернути увагу, що із 01.03.2021 року діє наказ Мінфіну від 02.12.2020 р. № 734, яким затвердили у новій редакції форми податкової накладної та декларації з ПДВ.

ДПС пояснює, що із 01.03.2021 року в ЄРПН можна зареєструвати виключно ПН та РК, складені за новими формами. Водночас ПН і РК, які складені до 01.03.2021 року не реєструватимуть в ЄРПН.

Якщо починаючи з 01.03.2021 року виникнуть підстави для складання РК кількісних та вартісних показників до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021 року, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, то такий РК необхідно скласти за новою формою. Водночас у рядку «код» такого РК проставляють код ознаки «1», «2», «3», або «4» залежно від ознаки джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).

Також із 01.03.2021 року кількість найменувань поставлених товарів/послуг, які можуть бути зазначені в одній ПН не повинна перевищувати 99999 позицій.

________________________________________

Звітність

Починаючи із 01.03.2021 року діє наказ Мінфіну від 02.12.2020 р. № 734, яким затвердили у новій редакції форми податкової накладної та декларації з ПДВ.

Тому із 1 березня зареєструвати податкові накладні можна лише за новими формами.

Проте не встигли ще нові форми податкової накладної та декларації з ПДВ вступити в дію, як ДПС розробила зміни до них, які втілені у проєкті наказу Мінфіну «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України».

Переписування форм документів пов’язане із змінами до ПКУ на початку 2021 року.

Відповідно до змін, внесених Законом № 962 до пп. «в» п. 193.1 ПКУ, до переліку операцій, які оподатковуються за ставкою 7% включено операції з постачання послуг у сферах культури, туризму та сектору креативних індустрій.

Натомість новим пп. «г» п. 193.1 ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом № 1115, до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України відповідних товарних груп сільськогосподарської продукції, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ПКУ, передбачено ставку ПДВ у розмірі 14%.

Саме тому форму та порядок заповнення податкової звітності з ПДВ і форму та порядок заповнення податкової накладної знову викладуть у новій редакції, аби практично реалізувати застосування ставки ПДВ у розмірі 14% до операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції та у розмірі 7% до операцій з постачання послуг у сферах культури, туризму та сектору креативних індустрій.

Очікується, що цей наказ буде чинним із 1 числа місяця, що настане за місяцем його офіційного опублікування.

________________________________________

Банківська діяльність

Мінекономіки продовжує наполягати, що у 2021 році для всіх категорій працівників державних органів застосовуються розміри та умови оплати праці, що діяли на 1 вересня 2020 року. Саме таку норму прописали в ст. 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

У листі від 05.02.2021 р. № 4708-06/7404-09 міністерство пояснило які юрособи належать до держорганів.

Ну і звісно не забули згадати, що відповідно до чинного законодавства у держорганах можуть бути такі категорії посад: керівництво (керівник та його заступники), державні службовці, працівники апарату (працівники, які виконують функції з обслуговування, робітники) тощо.

Тож обмеження на рівень оплати праці у 2021 році поширюються на всі категорії працівників усіх державних органів.

В іншому листі Мінекономіки від 10.02.2021 р. № 4708-06/8399-09 вказано, що у 2021 році умови оплати праці всіх категорій працівників державних органів, у т.ч. і для працівників судів, мають визначатись відповідно до норм ст. 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

_______________________________________

Готівкові розрахунки

Реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно» заборонено. На цьому вкотре наголошено контролерами.

Шляхом операції «сторно» скасовують попередньо зареєстрований через ПРРО розрахунковий документ із помилковою сумою: формується фіскальний номер розрахункового документа з фіскальним номером документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО.

Під час скасування помилково проведеної суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо) необхідно скласти акт, в якому вказують дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акт далі передають до бухгалтерії, де він зберігається три роки. У разі відсутності бухгалтерії акт підклеюється до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій

Після отримання готівки від покупця за проданий товар (надану послугу) проводиться розрахункова операція на повну суму покупки через РРО або ПРРО та надається розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі на повну суму проведеної операції.

Реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, яка здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО необхідно забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

– до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП;

– повідомлено контролюючий орган про закриття господиниці, на якій використовувся ПРРО;

– щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

– стосовно ФОП наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

– суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом № 755-IV.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

________________________________________

Бюджет

Щоб не включити до доходів помилкові кошти – їх необхідно повернути.

В ДПС у Запорізькій області нагадали, що оподаткуванню підлягають доходи ФОП, які отримані протягом календарного року від госпдіяльності згідно із п. 177.1 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого ФОП.

Тобто, якщо ФОП помилково перерахована сума коштів була повернута, то така сума не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Мінфін видав нове роз’яснення щодо критеріїв для визначення вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА).

Нагадаємо, що наказом Мінфіну від 20.07.2020 р. № 432 вилучено норму, яка встановлювала вартісні ознаки для визнання активів основними засобами. Документ чинний з 1 січня 2021 року та покликаний упорядкувати облік подібних активів, які мають однакове функціональне призначення, але обліковуються в різних групах в залежності від вартісного критерію (ОЗ або МНМА).

Тепер відповідно до Метрекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11, вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА, суб’єкт держсектору визначає в розпорядчому документі про облікову політику з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак.

В Мінфіні при цьому вказують, що міжнародний стандарт бухобліку для держсектору 17 «Основні засоби» не визначає одиницю оцінки для визнання активу основним засобом. У свою чергу ПКУ встановлює вартісний критерій визнання активу ОЗ для платників податку на прибуток для цілей нарахування амортизації в податковому обліку.

Аби обґрунтувати критерії при визначенні вартісних ознак МНМА суб’єкти держсектору можуть використовуватись таку інформація, але невиключно:

– забезпечення достовірного представлення інформації про активи в частині визнання, очікуваного строку корисного використання, переоцінки, способу перенесення вартості активу на вартість робіт/ послуг тощо;

– особливості діяльності суб’єкта держсектору (адміністративні функції, госпдіяльність, надання платних робіт/послуг тощо);

– аналіз наявності, особливостей використання та потенціалу корисності активів у розрізі груп;

– проведення переоцінки основних засобів з метою дотримання вимог п. 3 розділу ІІІ Стандарту 121;

– призначення активів, які придбаються (утримуються з метою використання їх в процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг або для здійснення адміністративних чи соціально-культурних функцій);

– строки корисного використання активів з врахуванням технічних характеристик, обсягу продукції чи інших доходів, що очікується отримати з використанням таких активів, їх потужності, можливого фізичного і морального зносу, інтенсивності, інших умов експлуатації та інших чинників, які впливають на основні засоби протягом їх функціонування;

– ринкова інформація про активи, які придбаються суб’єктом держсектору та плануються використовуватись як основні засоби;

– здатність активу поступово переносити свою вартість на результат діяльності суб’єкта держсектору в процесі експлуатації для надання платних робіт/послуг тощо.

Для розмежування в бухобліку ОЗ та МНМА суб’єкти держсектору можуть застосовувати вартісні ознаки не вищі, ніж наведені в ПКУ (із 23.05.2020 року – 20 000 грн).

________________________________________

Приватні підприємці

Податківці звернули увагу на доопрацюванні режиму видачі витягів з реєстру платників єдиного податку.

Платники податків можуть переглянути та роздрукувати, зокрема, електронний Витяг з реєстру платників єдиного податку:

Варіант 1. Режим «Вхідні/вихідні документи», розділ «Вхідні», або

Варіант 2. Режим «Перегляд звітності» до надісланого Запиту (код форми F1302101) надходить відповідь – Витяг (код форми F1402101) у вигляді додаткової закладки до форми.

Стосується це тих, хто зазначив у запиті спосіб отримання відповіді: «в електронному вигляді» засобами сервісу «Електронний кабінет».

Якщо з будь-яких причин платники не отримали Витяг з реєстру платників єдиного податку, то в ГУ ДПС у Харківській області просять сформувати та направити Запит про отримання Витягу з реєстру платників єдиного податку повторно (обрати код форми F1302101 – Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку).

Коли платнику необхідно мати оригінал Витягу з реєстру платників єдиного податку, який завірено печаткою, необхідно при подачі Запиту про отримання витягу обрати спосіб отримання відповіді: «безпосередньо в контролюючому органі».

________________________________________

Земля

Які ставки земельного податку застосовують, якщо у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою України кожна розформована територіальна громада (сільська, селищна, міська рада) прийняла рішення про встановлення ставок земельного податку і такі ставки є різними?

На цей випадок податківці радять керуватися положеннями пп. 12.3.5 ПКУ за якими, якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, то такі податки та/або збори справляються виходячи ставок, які діяли до 31 грудня попереднього бюджетного періоду.

Отже, якщо органом самоврядування, який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади, не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів на поточний рік, то платники земельного податку застосовують ставки, затверджені рішеннями відповідних розформованих територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).

________________________________________

Контроль і відповідальність

В ДПС звернулось ТОВ із запитом такого змісту: у 2020 році придбано та введено в експлуатацію, з відповідним віднесенням до 5 групи ОЗ – екскаватор, який був у використанні. Чи можна застосовувати прискорену амортизацію два роки для вживаного екскаватора (5 група), враховуючи що для ТОВ такий екскаватор є «новим», оскільки не був відображений у складі ОЗ раніше?

Згідно з п. 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо ОЗ, зокрема, 5 групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки. Але є умови:

– ОС введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01.01.2020 р. до 31.12.2030 р.;

– не були у використанні;

– не повинні надаватися в оренду та мають використовуватися у власній господарській діяльності.

Інакше амортизацію слід нараховувати на загальних підставах.

Консультація цікава тим, що податківці додали від себе: «основними засобами, що не були у використанні з ціллю нарахування прискореної амортизації згідно п. 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, слід вважати нові основні засоби платника податків, що в контексті ст. 138 ПКУ означає, що такі необоротні активи в бухгалтерському обліку у складі основних засобів раніше не відображались».

Це один з основних критеріїв для застосування прискореної амортизації. Аналогічний висновок вже був опублікований на порталі ГУ ДПС у Запорізькій області.

Проте податківці підсумовують: для ОЗ (екскаватора), що був придбаний ТОВ після 01.01.2020 року, який вже був раніше у використанні (тобто вживаний), ТОВ не може використовувати прискорену амортизацію у податковому обліку два роки (24 місяці).

Джерело: ІПК ДПС від 10.02.2021 р. № 509/ІПК/99-00-21-02-02-06.

________________________________________

Інше

27 лютого 2021 року набирають чинності зміни до Господарського кодексу України, які покликані усунути правові колізії у вимогах до статутів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Мова йде про Закон України від 03.02.2021 р. № 1183-IX, який опублікований 26 лютого 2021 року.

За його нормами перелік відомостей, що повинні міститися у статутах товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, визначає виключно Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Про те, що розмір внесків до статутного капіталу визначається установчими документами, прибрали із норм Господарського кодексу України.

Уряд вкотре вдається до податкових послаблень для сфери охорони здоров’я і вносить зміни до постанови КМУ від 20.03.2020 р. № 224. Саме нею визначений переліку товарів (у т. ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби із COVID-19, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від ПДВ.

Тепер постановою КМУ від 15.02.2021 р. № 118 цей перелік доповнили контейнерами для збору (утилізації) медичних відходів та шприцами ін’єкційними стерильними.

Попереднього разу Уряд уже доповнював перелік звільнених від ПДВ товарів, зміни до якого почали діяти із 30.01.2021 р.