ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Наказом № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням. У разі встановлення відносно працівників підприємств, установи, організації, включених до Наказу № 2153, фактів, що свідчать про їх відмову або ухилення від обов’язкового проведення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та відсутності у них абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, підтверджених належно оформленим документом, з дня набрання чинності Наказом № 2153 роботодавцю доцільно невідкладно здійснити заходи, спрямовані на відсторонення таких працівників від роботи. Про це йдеться у листі Мінекономіки № 4712-06/61731-07 від 31.12.2021 р.

Відсторонення від роботи працівників слід оформити відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким ознайомити працівників під підпис не пізніше дня, що передує дню початку відсторонення від роботи.

З огляду на викладене, якщо період тимчасової непрацездатності працівника розпочався до дати набрання чинності Наказом № 2153, на думку Мінекономіки, не вбачається підстав для відсторонення такого працівника від роботи. Водночас у разі відмови або ухилення працівника від проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 він має бути відсторонений від роботи датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

У випадку, якщо період тимчасової непрацездатності працівника, який підлягає обов’язковому профілактичному щепленню проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 і відмовляється або ухиляється від нього, розпочався у день початку відсторонення від роботи, Мінекономіки вважає, що такий працівник має бути відсторонений від роботи за умови ознайомлення з відповідним наказом (розпорядженням).

В Державному центрі зайнятості виклали алгоритм основних кроків роботодавця, який планує звільнити працівників у зв’язку зі скороченням штату.

До таких віднесли:

1. Затвердити новий штатний розпис, до якого не вносять посади, які скорочують.
2. Письмово попередити кожного працівника, посаду якого скорочують, про наступне вивільнення не пізніше ніж за 2 місяці.
3. Одночасно з попередженням про вивільнення запропонувати працівнику іншу роботу на тому ж підприємстві.
4. Повідомити Державну службу зайнятості про масове вивільнення працівників за формою № 4-ПН.
5. Отримати згоду профспілки на звільнення тих працівників, які є членами профспілки.
6. При прийнятті рішення про фактичне вивільнення працівників (після закінчення двомісячного попереджувального строку) видати наказ про звільнення працівників.
7. В день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним розрахунок у встановлені законом строки.

Однак за більш детальними роз’ясненнями і консультаціями порадили звертатися до Держпраці.

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Верховний Суд розглянув спір платника податків та Офісу великих платників податків ДПС, який стосується штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Позивач переконував, що 30.04.2019 року року з використанням комп’ютерної програми подав в електронному вигляді 36 податкових накладних, з метою їх реєстрації в ЄРПН. Їх було направлені на реєстрацію упродовж операційного дня. Однак, з боку ДФС до закінчення операційного дня, а саме до 20-ї години 30.04.2019 року, всупереч вимогам законодавства, в день направлення на реєстрацію податкових накладних не надійшло ані квитанції про реєстрацію податкових накладних, ані квитанції про відмову у такій реєстрації.

Суди першої та апеляційної інстанції погодилися із доводами позивача і скасували спірне податкове повідомлення-рішення.

Проте податківці переконували, що судами замість оригіналів електронних доказів досліджувалися паперові електронні докази та електронні копії електронних доказів.

Мова йде про те, що направлення позивачем на реєстрацію даних 36 податкових накладних саме 30.04.2019 року підтверджувалось роздруківкою скріншотів файлів спеціалізованого програмного забезпечення та компакт – диском з оригіналами відповідних файлів.

Верховний Суд визнає вказані роздруковані скріншоти файлів належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію податкових накладних, оскільки до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 р. у справі № 810/198/16 та від 20.10.2020 р. у справі № 620/817/19.

Суд вказує на те, якщо до 20-ої години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.

Тому, оскільки позивач не пропустив встановлений строк для реєстрації податкових накладних, то підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120-1 ПКУ, були відсутні.

Джерело: постанова ВС/КАС від 24.11.2021 р. у справі № 200/12604/19-а.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Про це повідомили у Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з ВПП.

Якщо за операцією з постачання товарів/послуг у відповідному звітному податковому періоді в податковій декларації з ПДВ не відображено податкове зобов’язання та не складено податкову накладну, то платник зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому виникли податкові зобов’язання, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, у полі «Дата складання» якої зазначити дату виникнення податкових зобов’язань (здійснення відповідної операції).

________________________________________

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Засади визначення операцій контрольованими встановлені пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу.

Згідно з пп. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК, вони набирають чинності з 01 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК під час визначення переліку держав (територій) для цілей пп. «в» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

– держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб’єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб’єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні;

– держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

– держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 01 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.

Відповідно до пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК, право власності на предмет (результат) такої операції, перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій), переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:

– не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);

– не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).

Для цілей пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК:

– під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент – сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;

– під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента – сторін контрольованої операції;

– під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.

Згідно з пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 пп 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

– річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

– обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

________________________________________

Єдиний Податок

ДПС роз’яснила, чи повинні ФОП – платники ЄП 2-3 груп вести облік товарних запасів та застосовувати РРО та/або ПРРО у разі роздрібної торгівлі лише ПММ в ємностях до 20 літрів, пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

ФОП – платники ЄП 1-3 групи – не платники ПДВ, які проводять розрахункові операції при реалізації лише паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів.

Однак ФОП – платники ЄП, які зареєстровані платниками ПДВ, за тих же умов зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО та зобов’язані вести облік товарних запасів.

Водночас треба зважати, що такі розрахункові операції проводять з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а для столових вин із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Юрособи – платники єдиного податку третьої групи не включають до складу доходів (п. 292.11 ПКУ):

1) суми ПДВ;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фіндопомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від ПФУ та інших фондів загальнообов’язкового державного соцстрахування, з бюджетів або державних цільових фондів, у т. ч. в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юрособи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

7) суми ПДВ, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми ЄСВ, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юрособою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ;

11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за встановлених умов;

12) суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку – юрособою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання.

Також до складу доходу платника єдиного податку – юрособи не включають :

– суму коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до ст. 4 Закону України від 04.12.2020 р. № 1072-IX;

– суму доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених КМУ, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

________________________________________

ЗВІТНІСТЬ

Оновлена форма повідомлення ДПС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу запрацювала із 5 січня 2021 року завдяки постанові № 1392.

Податківці уже повідомляли, що у повідомленні вказують не тільки дані про прийняття працівника на роботу, але і про укладення гіг-контракту.

Тепер же роботодавці мають можливість подавати нове повідомлення про прийняття на роботу в електронній формі.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС України за посиланням в переліку розміщено формати нового повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (F3001002 – для фізичних осіб та J3001002 – для юридичних осіб).

З 1 січня 2021 року статтю 4 Закону про ЄСВ доповнено частиною шостою, згідно з якою передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та фізосіб – підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску. Про це нагадала пресслужба Державної податкової служби України.

Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі, меншому мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Оскільки з 1 січня 2022 року розпочалася кампанія з подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) за результатами 2021 року, ДПС звертає увагу фізосіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування на окремі особливості заповнення декларації, за умови наявності основного місця роботи:

1) ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та протягом всього 2021 року мали основне місце роботи, на якому роботодавцем за таку фізичну особу сплачувався щомісячно ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску, не заповнюють та не подають разом з декларацією додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску»;

2) ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та лише в окремих місяцях 2021 року мали основне місце роботи, на якому роботодавцем за таку фізичну особу сплачувався єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, або мали основне місце роботи протягом всього 2021 року, проте роботодавцем за таку фізичну особу в усіх чи окремих місяцях сплачувався ЄСВ у розмірі менше мінімального страхового внеску, заповнюють та подають разом з декларацією додаток 1.

У такому випадку в додатку 1 ФОП в рядку 8 вказує період перебування на спрощеній системі оподаткування протягом року (наприклад з 01.01.2021 по 31.12.2021), а в таблиці Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ, у місяцях, в яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску в колонках «2» та «4» проставляє значення 0, в колонці «3» розмір єдиного внеску вказується відсоток єдиного внеску, тобто значення 22.

У місяцях, в яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску в колонках «2» та «4» ФОП визначає базу нарахування єдиного внеску та суму єдиного внеску, але не менше мінімального страхового внеску (з січня по листопад 2021 року це 6000,00 та 1320,00 відповідно, в грудні – 6500,00 та 1430,00 відповідно), в колонці «3» незмінним залишається розмір єдиного внеску, тобто 22.

Головне Управлiння Держпрацi в Одеськiй областi нагадує, що Кабмін постановою № 1392 вніс зміни до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.

Прийняття постанови обумовлено вступом в дію з 1 січня 2022 року Закону № 1946. Він запроваджує особливу систему оподаткування для ІТ-компаній, що є резидентами Дія Сіті, та створює для них особливий вид працевлаштування.

Змінено назву форми Повідомлення. Тепер вона називається «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту». Нова форма передбачає чотири категорії працівників, про яких надсилають Повідомлення:

1 – наймані працівники за основним місцем роботи;

2 – працівники за сумісництвом (раніше їх позначали як працівників без трудової книжки);

3 – гіг-спеціалісти за гіг-контрактом;

4 – працівники на підставі цивільно-правових договорів.

Зобов’язані повідомляти ДПС про прийняття на роботу роботодавці:

– підприємство, установа, організація незалежно від форми власності та підпорядкування;

– фізична особа, що використовує найману працю (ФОП-роботодавець);

– резидент Дія Сіті.

Порядком № 413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті.

ФОПи 1-3 групи можуть подати річну декларацію у застосунку Дія. Це можна зробити з будь-якого місця у декілька кліків – стверджує Мінцифри.

«Сплатити податки і збори ФОП, переглянути декларації та розрахунки за минулі періоди, – все це можна зробити на порталі та в застосунку Дія. Зараз до цих послуг ми додали ще подачу об’єднаної річної декларації у застосунку для ФОП», – зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Усі дані та суми в декларації редагуються. Тому уважно перевірте та виправте за необхідності, радять у Мінцифрі. Внизу під кнопкою «Підписати та надіслати» можна завантажити PDF-файл із попередньою версією, щоб перевірити заповнені поля.

Як подати декларацію ФОПам 1 та 2 груп:

• У застосунку Дія у розділі Послуги оберіть «Податки ФОП».
• Натисніть «Декларації».
• Введіть суму доходу за рік.
• Введіть контактні дані.
• Дія заповнить дані про єдиний податок та єдиний соціальний внесок.
• Підпишіть декларацію Дія.Підписом.

Як подати декларацію ФОПам 3 групи:

• У застосунку Дія у розділі Послуги оберіть «Податки ФОП».
• Натисніть «Декларації».

Декларація заповнюється за принципом всіх попередніх періодів – потрібно внести суму доходу лише за 4 квартал. Дія зробить запит до податкової на декларацію за три квартали і підтягне суму задекларованого доходу за 9 місяців. Загальна сума доходу рахується шляхом додавання суми задекларованого за 9 місяців доходу та вказаного доходу за 4 квартал.

• Введіть контактні дані

Сума податку до сплати сформується автоматично, а дані про єдиний соціальний внесок заповнить Дія

• Підпишіть декларацію Дія.Підписом.

________________________________________

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

В Парламенті зареєстровано законопроект № 6540 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»».

Пропонується тимчасово, до 1 січня 2023 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, застосовувати в таких розмірах:

• 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
• 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлений в розділі III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317.

Реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, яку проводять шляхом виключення його з реєстру ПРРО та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Аби скасувати реєстрацію ПРРО подають Заяву про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) з позначкою «Скасування реєстрації» або Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання такої заяви суб’єкт господарювання повинен забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Автоматично реєстрацію ПРРО скасовують, якщо:

– до ЄДР внесли запис про держреєстрацію припинення юрособи або ФОП;

– щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування за ф. № 20-ОПП як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

– щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

– стосовно ФОП наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

– суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах.

Джерело: повідомлення ДПС.

ДПС розмістила відеороз’яснення «Фіскалізація у деталях» у рамках інформаційно-роз’яснювальної кампанії, де надала практичну інформаційну підтримку суб’єктам господарювання стосовно фіскалізації, яка відбулась з 1 січня 2022 року.

Основні тези меседжів від податкової служби.

1. На суб’єктів господарювання – платників єдиного податку, на яких не розповсюджується порядок ведення обліку товарних запасів, окрім тих, які торгують складними побутовими виробами, ювелірними виробами та виробами із дорогоцінних металів, медичними виробами та лікарськими засобами і/або надають послуги у сфері охорони здоров’я, не поширюється обов’язок або зберігати облікові документи на господарській одиниці, або інші будь-які документи бухобліку, які свідчать про походження товарів. Також не поширюється щодо них вимога накопичувати чи пред’являти для податкових перевірок таких документів.
2. Критерії відбору ФОП для перевірок чітко визначені ст. 80 ПКУ. Якщо на суб’єкта господарювання не буде скарг споживачів, які повідомлять про невидачу чека, якщо не буде повідомлень, що кількість господарських одиниць перевищує кількість найманих працівників, якщо не буде звернень від органів держвлади, тоді у контролюючого органу не буде підстав для перевірки.
3. У разі приймання платежів суб’єктом господарювання із застосування покупцем реквізитів платіжних карток (через Інтернет, ПКТС, платіжні сервіси, застосунки банків тощо) вони потребують фіскалізації.
4. Якщо фізично надавати платіжне доручення або розмістити реквізити на сайті, або надіслати у рахунку споживачу, і оплата буде здійснено із IBAN рахунку покупця на IBAN рахунку продавця, тоді фіскалізація не потрібна.

 

_______________________________________

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

МОЗ розробив проект наказу «Про внесення змін до деяких наказів МОЗ» стосовно МВТН та електронних лікарняних. Відтак, паперові листки непрацездатності у чотирьох виключних випадках продовжать видавати до 1 травня 2022 року.

Лікарі зможуть виписувати паперові лікарняні, якщо:

• потрібно продовжити чи закрити листок непрацездатності, який було видано в паперовій формі до 1 жовтня 2021 р.;
• сплив термін (сім днів), протягом якого лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я. У такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності – головний лікар закладу;
• відбувається усиновлення дитини протягом двох місяців з дати її народження, зазначеної у свідоцтві про народження. Листок непрацездатності видається на підставі рішення суду про усиновлення та свідоцтва про народження;
• виникли технічні проблеми з передачею даних, що призводить до неможливості формування електронного листка непрацездатності протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність до усунення таких проблем.

Водночас факт непідключення закладу охорони здоров’я до електронної системи охорони здоров’я не є підставою для видачі паперових лікарняних.

Федерація профспілок України заявила про часті випадки призупинення виробництва, скорочення госпдіяльності у зв’язку із карантином, значним підвищенням цін на енергоносії.

Тому нагадали роботодавцям про порядок сплати ЄСВ за період простою та зарахування цього періоду до страхового стажу працівників.

Оплата простою (який стався не з вини працівника) належить до фонду додаткової зарплати. Тому ЄСВ нараховують за цей період обов’язково.

У місяці, в якому стався простій, за працівників, зайнятих на основному місці роботи, ЄСВ нараховують не нижче мінімального страхового внеску.

Якщо в такому місяці база нарахування ЄСВ за ставкою 22% виявиться нижчою за мінімальну зарплату, тоді ЄСВ нараховують на різницю між фактично одержаним заробітком і мінімальною зарплатою. Це ж стосується і тих випадків, коли простій триває весь місяць.

Мінімальну базу ЄСВ не застосовують щодо зарплати:

– працівників за сумісництвом – ЄСВ нараховують завжди на їх фактичний дохід;

– нових і звільнених працівників, які відпрацювали неповний місяць через прийняття на роботу або звільнення в цьому місяці;

– осіб з інвалідністю – до фонду оплати праці застосовують ставки ЄСВ 8,41% 5,3 та 5,5 %.

Тому, наприклад, якщо працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати повний календарний місяць, ЄСВ не нараховують, оскільки немає бази його нарахування.

Оскільки за час простою ЄСВ нараховують, тоді періоди простою зараховують до страхового стажу.

Проте треба враховувати, що місяць, в т.ч. коли на нього приходився простій, зараховують як повний місяць роботи за умови, що за цей місяць сплачений страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша мінімального страхового внеску, тоді цей місяць зараховують до страхового стажу пропорційно сплаченим страховим внескам (за встановленою формулою).

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України у листі від 16.12.2021 р. № 2931-11-1 дала пояснення щодо надання матеріального забезпечення застрахованим особам за період відсторонення від роботи через відмову або ухилення від обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Так, згідно з Законом № 1105 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

На думку ФСС у випадку відсторонення особи від виконання посадових обов’язків з припиненням виплати зарплати відповідно до норм чинного законодавства, яка не дотримується вимог щодо обов’язкової вакцинації проти COVID-19, факт втрати заробітної плати у разі хвороби або травми в такий період відсутній. Тому відстороненій особі, яка не дотримується вимог щодо обов’язкової вакцинації проти COVID-19, допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого листка непрацездатності не надається за дні тимчасової непрацездатності, що збігаються з днями відсторонення від виконання обов’язків.

Своєю чергою, Мінсоцполітики у листі № 6748/0/290-21/45 від 09.12.2021 р. теж торкнулося питання виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за період відсторонення працівника від роботи. На думку міністерства, у разі настання тимчасової непрацездатності у період фактичного відсторонення від роботи з припиненням виплати заробітної плати працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності не фінансується, оскільки у зазначеному періоді відсутній факт втрати заробітку. Водночас, уточнює Мінсоцполітики, у разі якщо у застрахованої особи тимчасова непрацездатність настала до початку відсторонення, то оплата тимчасової непрацездатності має здійснюватися на загальних підставах.

________________________________________

ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ

Податківці пояснили, в яких випадках ФОП повинна подавати податкову декларацію з плати за землю.

Якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на ФОП, то така особа подає до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата).

Коли право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то орган ДПС нараховує плату за землю (земельний податок та/або орендну плату) та надсилає фізичній особі податкове повідомлення-рішення разом із детальним розрахунком суми податку.

Також треба зважати, що ФОП платники єдиного податку звільняються від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, які використовуються платниками єдиного податку 1-3 груп для госпдіяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, які знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ПКУ).

________________________________________

ТРАНСПОРТ

Група нардепів внесли до ВРУ законопроект № 6534 від 20.01.2022 року, який повинен запровадити товарно-транспортну накладну (ТТН) в електронній формі.

Пропонується, що реєстр товарно-транспортних накладних в електронній формі (далі – Реєстр е-ТТН) – спеціалізована електронна база даних з реєстрації ТТН в електронній формі учасниками вантажних перевезень.

Порядок функціонування Системи, ведення та надання інформації з Реєстру е-ТТН затверджуватиме Уряд.

Без оформлення е-ТТН дозволять внутрішні вантажні перевезення у разі:

1) здійснення суб’єктами господарювання технологічних перевезень вантажів в межах одного виробничого об’єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування;

2) перевезення суб’єктами господарювання вантажів між належними їм виробничими, торговими або складськими приміщеннями, з використанням власних вантажних автомобілів, без залучення автомобільного перевізника;

3) перевезення вантажу на адресу споживача, якому вантаж підлягає передачі на умовах доставки за наявності між таким споживачем і продавцем договору та/або розрахункового документу;

4) перевезення вантажів фізичними особами, але за певних умов.

У разі прийняття цей Закон введуть в дію з 1 серпня 2022 року, крім положень щодо обов’язкової наявності е-ТТН, зареєстрованої у Реєстрі е-ТТН, для вантажних перевезень окремих видів вантажів, які введуть в дію з 1 січня 2023 року.

 

________________________________________

МИТНА СПРАВА

Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях)» (законопроект № 4278) та Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування)» (законопроект № 4279).

Головна новація – неоподатковувану вартість посилок, що завозяться на митну територію України, збільшили зі 100 до 150 євро. Треба зауважити, що таким чином повернули норму, яка діяла до 2019 року. З 1 липня 2019 року неоподатковуваний ліміт поштових посилок був зменшений зі 150 євро до 100 євро. Але, як йдеться у пояснювальних записках до законопроектів, зменшення ліміту виявилося неефективним, оскільки «призвело до стрімкого скорочення імпортних відправлень в Україну, зменшення доходів міжнародних поштових та міжнародних експрес-перевізників, та активізації «сірих» схем ввезення товарів через кордон».

Після того, як законопроекти №4278 та №4279 перейдуть в статус повноцінних законів, ПДВ (20%) оподатковуватиметься лише частина вартості, що перевищує ліміт в 150 євро. Наприклад, якщо товари в посилці коштують 170 євро, то ПДВ слід буде сплатити з 20 євро. Відповідальними за нарахування та сплату ПДВ, якщо товар приходить в Україну через поштові служби, будуть оператори поштового зв’язку. Вартість відправлення визначається за допомогою касових або товарних чеків, ярликів, банківських виписок, електронних повідомлень з інтернет-магазинів, інших документів, які містять відомості про вартість товарів.

Отже, Законом про зміни до ПКУ вдосконалено адміністрування ПДВ щодо операцій із ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також спрощено сплату податку одержувачами через покладання функцій із його сплати на операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників у разі декларування таких товарів із застосуванням відповідних електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень. Базою оподаткування ПДВ визначено частину митної вартості (для юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців) або частину сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб) міжнародних посилок, що перевищує неоподатковуваний мінімум (еквівалент 150 євро).

Також Законом встановлено можливість відстрочення сплати ПДВ – протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру.

Законом про внесення змін до МКУ запроваджується електронне декларування міжнародних поштових та експрес-відправлень шляхом подання операторами поштового зв’язку та експрес-перевізниками відповідних реєстрів (тимчасових та додаткових), визначення відомостей, що вносяться у такі реєстри, встановлення процедури та строків їх подання митному органу. Законом закріплено виключно у письмовій формі декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Розширено перелік товарів, переміщення (пересилання) яких забороняється в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом включення до такого переліку алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, які переміщуються (пересилаються) на адресу громадян або відправляються громадянами незалежно від вартості, а також щодо пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до переміщення відповідно до законодавства України.

Законом розширено перелік документів, якими може підтверджуватись фактурна вартість товарів громадянами.

________________________________________

ІНШЕ

Мінфін у листі від 04.01.2022 р. № 26110-03-5/15 повідомив, що від юридичних осіб надходять численні звернення щодо відмови у здійсненні державними реєстраторами реєстраційних дій з підстав невідповідності структури власності юридичної особи зразкам складання схематичного зображення структури власності.

У зв’язку з цим Міністерство нагадує, що відповідно до норм статті 17 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» юридичні особи повинні мати інформацію про КБВ та структуру власності, підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни.

Тобто обов’язок складання структури власності та встановлення інформації про КБВ законодавством покладено на юридичних осіб.

Положення про форму та зміст структури власності відображає форму і зміст структури власності, яка з метою встановлення КБВ має в обов’язковому порядку надаватися державному реєстратору.

Разом з тим Міністерство фінансів України відповідно до абзацу другого пункту 3 Положення розробило зразки складання схематичного зображення структури власності та оприлюднило їх на своєму офіційному вебсайті (mof.gov.ua/uk) в рубриці «Діяльність / Фінансовий моніторинг / Зразки складання схематичного зображення структури власності».

У Мінфіні наголошують, що оприлюднені на сайті зразки складання схематичного зображення структури власності є лише прикладами, які можуть використовуватися юридичними особами для складання ними структури власності, і мають змінюватися юридичною особою в залежності від специфіки утворення, форми власності та підпорядкування, особливостей та обставин володіння власністю даної юридичної особи.

Зазначену інформацію буде доведено до відома державним реєстраторам з метою її врахування під час прийому документів.

Група нардепів зареєструвала законопроект № 6548 від 25.01.2022 року, який повинен змінити норми ПКУ та інших законодавчих актів щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці.

Запропоновано об’єднати ПДФО, військовий збір та ЄСВ у єдиний податок – ПДФО із ставкою податку у розмірі 20%.

Проте тимчасово до 2026 року ставка ПДФО буде застосовуватись:

– в період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно – у розмірі 29%;

– в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно – у розмірі 26%;

– в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року включно – у розмірі 23%.

Водночас скасовується Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та норми ПКУ щодо військового збору.

Також ініціюють розширення переліку витрат, на які поширять право податкової знижки для платників податків, зокрема для платників податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, або батьків віком понад 80 років.

У разі прийняття такого Закону, він запрацює із 01.01.2023 року.

Уряду, місцевим органам влади, роботодавцям з дня набрання чинності цим Законом запропонують збільшити місячну зарплату працівникам на середню суму місячного ЄСВ, який нараховувався у 2022 році.