Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 25 — 29 жовтня 2021 р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Постанова Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 607/14453/20 (провадження № 61-10296св21) поставила крапку в спорі про скасування наказу про переміщення та поновлення на попередньому місці роботи.

Верховний Суд нагадав: згідно зі ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Зазначена норма трактує поняття «переміщення» у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Вона передбачає у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну: робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи); структурного підрозділу у тій самій місцевості; роботи на іншому механізмі або агрегаті. Переміщення може здійснюватися лише у випадку, коли не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника.

Зміна істотних умов праці включає зміну системи та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (ч. 2 ст. 32 КЗпП).

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП (ч. 4 ст. 32 КЗпП).

Суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що з дня видачі оспорюваного

наказу позивач почав працювати у шкідливих умовах праці, суттєво змінилися його трудові обов’язки на посаді лікаря-невропатолога інсультного відділення. Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що особі було змінено істотні умови праці, у зв’язку із чим відповідач мав його попередити за два місяці про такі зміни і у випадку згоди позивача на продовження роботи перевести його на посаду лікаря-невропатолога інсультного відділення, чи у випадку незгоди на продовження роботи звільнити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Проте фактично відбулось переведення особи на іншу роботу без її згоди, яке названо переміщенням.

Роботодавець зобов’язаний за свої кошти фінансувати та організувати попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медогляду осіб віком до 21 року (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII).

Процедура проведення медоглядів працівників регламентована Порядком № 246.

Представники роботодавців щорічно до 1 грудня зобов’язані подати до органу Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають медогляду в наступному році.

До заяви додають витяг зі штатного розкладу стосовно переліку всіх професій по структурним підрозділам підприємства, установи, організації та дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Після розгляду наданих документів за участю представника профспілки або уповноваженої працівниками особи складають Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медоглядам (далі – Акт).

На підставі цього акту роботодавець формує упродовж місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників та узгоджує їх у відділі з питань гігієни та експертизи умов праці Управління Держпраці.

Далі роботодавець укладає договір про медогляд з відповідним закладом охорони здоров’я, який відповідає вимогам п. 2.1 Порядку № 246, та надає йому список працівників, які підлягають медогляду.

Саме роботодавець повинен забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медогляд та обстеження.

Роботодавець несе адмінвідповідальність за своєчасність проходження працівниками обов’язкових медоглядів і за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкових медоглядів – штраф згідно з ч. 5 ст. 41 КпАП (від 20 до 40 НМДГ).

Джерело: повідомлення Управління Держпраці у Черкаській області.

________________________________________

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств було затверджено наказом Мінфіну від 04.06.2021 р. № 317, який набрав чинності 17.08.2021 р. Про це інформує Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи з 01.01.2022 за звітний (податковий) період 2021 року. Платники з річним звітним періодом вперше будуть звітувати за оновленою формою за 2022 р.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств доповнено в основній частині новим рядком 7.1, який заповнюється нерезидентами у разі здійснення ними діяльності на території України через постійне представництво.

У разі, якщо нерезидент має кілька постійних представництв в різних регіонах України, нерезидент визначатиме оподатковуваний прибуток в порядку, встановленому п. 141.4.7 ПКУ, окремо по кожному такому постійному представництву і окремо складатиме та подаватиме податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за неосновним місцем свого обліку, по місцезнаходженню таких постійних представництв.

Додаток ПН доповнено позицією щодо надання інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу.

У додатку РІ виключили із рядка 3.1.14 різниці щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, понесених платником при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Також замінили цей рядок новою різницею щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Цей же додаток доповнено новими рядками:

– щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму бюджетних грантів, отриманих платником та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;

– щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму одноразової компенсації суб’єктам господарювання, отриманої відповідно до Закону № 1071 та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, або на суму списаних штрафних санкцій і пені, списаного податкового боргу відповідно до підрозділу 10 розділу XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування згідно з п. 140.2 ПКУ, додаток АМ доповнено рядком «КП», у якому відображається інформація про капіталізовані проценти, які підлягали включенню до собівартості необоротного активу відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗОСІБ

В ГУ ДПС у Чернігівській області нагадали, що у випадку компенсації роботодавцем вартості використання нерухомості для проживання працівником такий дохід для працівника – додаткове благо. Його оподатковують ПДФО за ставкою 18% від бази оподаткування.

До оподатковуваного доходу платника податку включають дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колдоговору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які виплачують (надають) платнику податку, якщо такий дохід не є зарплатою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (пп. 14.1.47 ПКУ).

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує роботодавцям про обов’язок проводити за місцем застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) перерахунок суми доходів, нарахованих у вигляді зарплати, а також суми наданої ПСП, в таких випадках:

– за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування зарплати за останній місяць звітного року;

– при розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);

– під час остаточного розрахунку з платником ПДФО, який звільняється.

Перелічені норми викладені у пп. 169.4.2 ПКУ.

Результати такого річного перерахунку показують у додатку 4ДФ до податкового розрахунку .

Коли за результатами перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то суму такої недоплати стягує роботодавець за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.4.4 ПКУ).

Якщо внаслідок перерахунку виникає переплата ПДФО, тоді на її суму зменшують суму нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.

Податківці відреагували на питання, чи відображається у додатку 4ДФ до податкового розрахунку сума штрафу, нарахованого в результаті неправомірного застосування платником податку ПСП?

Відповідно до пп. 169.2.4 ПКУ , якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ПКУ, внаслідок чого ПСП застосовують також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, то такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.

Однак Порядок № 4 не передбачає відображення у додатку 4ДФ до податкового розрахунку сум штрафних санкцій, які застосовують до платника ПДФО у разі порушення ним норм застосування ПСП.

Тож, коли роботодавець у поданому додатку 4ДФ за звітний період зазначив ознаку ПСП, надану платнику податку, який не мав права на її застосування, то необхідно провести відповідне коригування показників та подати уточнюючий додаток 4ДФ до податкового розрахунку за цей період.

Для цього в уточнюючому додатку 4ДФ вказують два рядки:

– рядок, який підлягає вилученню з попереднього розрахунку (у гр. 9 такого рядка у попередньому додатку 4ДФ відображалась ознака неправомірно наданої ПСП);

– новий рядок, який підлягає введенню.

У новому рядку:

– у гр. 3а та гр. 3 відображають суму нарахованого та виплаченого доходу (дорівнюють сумам, відображеним у цих же графах рядка на вилучення);

– у гр. 4а – суму вірно нарахованого ПДФО (без застосування ПСП);

– у гр. 4 – суму перерахованого ПДФО (дорівнює сумі, відображеної у гр. 4 рядка на вилучення);

– у гр. 5а та 5 – суми нарахованого та перерахованого військового збору (дорівнюють сумам, відображеним у цих же графах рядка на вилучення);

– у гр. 6 – ознака доходу «101»;

– у гр. 9 – прочерк;

– у гр. 10 – «0» (ознака рядка на введення).

Суму утриманої недоплати, перерахованої до бюджету, показують у додатку 4ДФ до податкового розрахунку за звітний період, в якому це перерахування фактично відбулось.

________________________________________

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Пресслужба Державної податкової служби України інформує, що згідно з п. 295.1 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (абз. другий п. 295 ПКУ).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ПКУ).

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ПКУ).

Згідно з п. 295.3 ПКУ платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (п. 295.6 ПКУ).

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.

Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.7 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ПКУ).

ДПСУ у ІПК № 3749/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 07.10.2021 р. надала розяснення щодо надання послуг по громадському харчуванню (КВЕД 56.10) юридичним особам. При цьому запит подала ФОП – платник єдиного податку другої групи.

Податківці вказали, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

Вимоги до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, названі у пп. 2 п. 291.4 ПКУ.

Абзацом третім п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням РРО або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 3.2 Правил).

________________________________________

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Уряд на засіданні 28 жовтня розглянув одразу два законопроекти про зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», обидва були схвалені Кабміном.

Перший з законопроектів передбачає удосконалення ведення бухобліку та фінзвітності, зокрема пропонується:

– запровадити категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств для цілей консолідації, подання і оприлюднення фінансової звітності;

– звільнити від обов’язкового складання, подання і оприлюднення консолідованої фінансової звітності малі та середні групи з метою спрощення ведення бізнесу;

– удосконалити окремі норми щодо подання фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами фінансової звітності на основі таксономії фінансової звітності в єдиному форматі;

– доповнити перелік підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності;

– уточнити положення щодо оприлюднення консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом з метою забезпечення прозорості та доступності інформації про фінансову звітність підприємств;

– удосконалити положення щодо вимог до первинних документів у зв’язку із обробкою документів за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Так, первинні документи, складені в електронній формі інформаційно-телекомунікаційною системою суб’єкта господарювання без фізичної участі відповідальних осіб, застосовуються у бухобліку за умови наявності накладеної на електронний документ кваліфікованої електронної печатки такого суб’єкта господарювання.

Прийняття акта, на думку його авторів, дозволить не тільки вдосконалити законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку та спростити ведення бізнесу в цій сфері, але й сприятиме прозорості фінансової звітності та позитивному інвестиційному клімату в Україні.

Ще один законопроект спрямований на внесення змін у ст. 9 Закону про бухоблік. У ній хочуть додати положення наступного змісту: регістри бухобліку, складені в електронній формі, повинні мати реквізити, як у паперових, а також відповідати вимогам Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Якщо підприємство зобов’язане надавати органам влади показники бухобліку та фінансової інформації в електронній формі, то ведення регістрів бухобліку ведеться в електронній формі.

Держстат перевидав наказ про скасування деяких типових форм первинної облікової документації.

Початково наказом Держстату від 17.09.2021 р. № 238 визнали такими, що втратили чинність:

– наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. № 352;

– наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів» від 22.05.1996 р. № 145;

– наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.1996 р. № 193;

– наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку роботи будівельних машин та механізмів» від 13.06.1997 р. № 149.

Проте згодом вказаний наказ Держстат скасував, а видав на заміну новий – наказ від 22.10.2021 р. № 266. Проте у ньому знову таки визнають втрату чинності все тих же наказів про затвердження типових форм первинного обліку.

На сайті Мінфіну розміщено проект наказу «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі».

В міністерстві пропонують коригування до додатків 1 – 4 до НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності», додатка до НП(С)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами», Типової форми фінансової звітності № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності». У разі схвалення передбачених змін уточнять форми фінзвітності в держсекторі в частині застосування Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, а також скоригують окремі розділи форми № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності».

Запропонована дата набрання чинності наказу -01.01.2022 року.

________________________________________

БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

ДПС пропонує оновити Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів. Відповідний проект змін розміщено на сайті податкової служби.

Проєкт наказу пропонує зміни до Порядку № 721, в частині:

  1. Виключення з Порядку № 721 положень, які стосуються процедур подання, обробки, форми і змісту повідомлень про зміну рахунків платників податків (кореспондентських рахунків) за стандартом IBAN (файли повідомлень V та T, файл-відповідь W), визначають перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік, наданих у цих повідомленнях.
  2. Приведення Порядку № 721 у відповідність до змін, внесених до п. 63.14 ПКУ, щодо визначення терміну «дата отримання контролюючим органом повідомлення» у випадках надходження до контролюючих органів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків в електронному або паперовому вигляді.
  3. Узгодження положення Порядку № 721 з положеннями Порядку обліку платників податків і зборів, в частині уточнення переліку юридичних осіб – нерезидентів, стосовно яких банки повинні направляти повідомлення до контролюючих органів у разі відкриття/закриття рахунку нерезидента.
  4. Запровадження нової форми повідомлення про зміну рахунків платників податків у національній та іноземній валютах у зв’язку із зміною/наданням податкових номерів платників податків.
  5. Виключення обов’язкового реквізиту банківського рахунку «код банку (МФО банку)», оскільки після запровадження міжнародного номера банківського рахунку IBAN такий реквізит включено до номера рахунку.
  6. Створення можливості для платників податків надсилати до ДПС в електронній формі запиту для отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах.

________________________________________

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

Державна податкова служба в ІПК № 3940/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 21.10.2021 р. розглянула питання застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО). Згідно із зверненням, фізособа – підприємець є платником єдиного податку другої групи і зареєстрував РРО у контролюючих органах, у зв’язку з чим виникли питання щодо розмінної монети на місці проведення розрахунків.

Податківці пояснили: згідно з п. 6 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування РРО, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

– операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

– операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Оскільки сума готівки на місці проведення розрахунків складається із готівки, отриманої від покупців при проведенні розрахункових операцій, та готівки, що використовується для видачі решти, то для забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, що зазначена у денному звіті РРО, операцією «службове внесення» реєструється сума готівки, яка буде використовуватись для видачі решти покупцям.

Така операція «службове внесення» проводиться касиром при відкритті зміни до проведення першої розрахункової операції.

В кінці зміни кошти для видачі решти вилучаються з робочого місця касира операцією «службова видача» і зберігаються до початку наступної зміни у грошовій скриньці.

При проведенні операцій «службове внесення» і «службова видача» РРО створюються і друкуються відповідні документи, які підтверджують проведення таких операцій, а також зазначаються їх суми.

В кінці робочого дня (зміни) на РРО створюється фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому окрім іншої інформації відображаються, зокрема, суми готівки за операціями «службового внесення» та «службової видачі» (п. 17 Вимог № 199).

Чинним законодавством для фізичних осіб – підприємців обмеження строку зберігання розмінної монети на місці проведення розрахунків не передбачено. У зв’язку з виконанням підприємцем вимог чинного законодавства щодо відображення руху готівки, який не пов’язаний із проведенням підприємцем розрахункових операцій, податкових обов’язків у нього не виникає.

В ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі відповіли, чи треба проводити через новий РРО суму розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, якщо попередній РРО не підлягає подальшому ремонту.

При виході з ладу РРО, який не підлягає подальшому ремонту, суб’єкти господарювання подають до органу ДПС:

– заяву про скасування реєстрації РРО разом з реєстраційним посвідченням;

– звіт про використання КОРО (РК) за ф. № ЗВР-1 та Довідку про використані РК у разі використання розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО.

Водночас при введенні в експлуатацію нового РРО суб’єкт господарювання не повинен проводити через такий РРО суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО, зареєстрованої на попередній РРО, який не підлягає подальшому ремонту.

________________________________________

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

У Фонді соцстраху пояснюють роботодавцям правила роботи із е-лікарняними для їх оплати.

Розпочати призначати матеріальне забезпечення і оформлювати заяву-розрахунку можна з дати видачі е-лікарняного. Датою видачі для е-лікарняних вважають 8-ий день після дати закриття, яка зазначена в документі. Для е-лікарняних по вагітності та пологах – 8-ий день після дати відкриття.

Наприклад, е-лікарняний, створений 25.10.2021 р. строком на 10 днів, має дату закриття 03.11.2021 р. та буде вважатись виданим (стане готовим до сплати) із 11.11.2021 р.

Проте треба враховувати, що часто лікарняні по вагітності та пологах не змінюють свій статус на «готовий до сплати», незважаючи на настання дати видачі, а е-лікарняні по хворобі стають «готовими до сплати» зарано. В таких випадках потрібно орієнтуватись на дати е-лікарняного, а допомогу по вагітності та пологах можна призначити по е-лікарняному зі статусом «закритий». Ці технічні неточності поступово врегулюють.

На оформлення і подання до Фонду соцстраху заяви-розрахунку роботодавцю відводять не більше 5 робочих днів з дати прийняття комісією із соцстрахування підприємства рішення про призначення допомоги.

Форма заяви-розрахунку не змінилась і роботодавці застосовують її для паперових і електронних лікарняних.

Враховуйте, що у е-лікарняному відсутня серія та відрізняються причини непрацездатності, тому не можна поєднувати листки непрацездатності різних видів – за паперовими і е-лікарняними треба подавати дві окремі заяви-розрахунки.

Зверніть увагу, хоча форми заяв-розрахунків однакові для всіх лікарняних, більшість клієнтських спеціалізованих програмних забезпечень для електронного документообігу пропонують окремі форми заяв для паперових і електронних листків непрацездатності.

________________________________________

ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ

В ДПС відмічають, що витрати на оплату за розрахунково-касове обслуговування належать до тих, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходів ФОП від госпдіяльності на загальній системі оподаткування (п. 177.4 ПКУ).

Для ФОП – загальносистемника до документів, які підтверджують витрати, відносять, зокрема, платіжне доручення, ПКО, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг). Про це зазначено у пп. 5 п. 1 розділу ІІ Порядку № 261.

Виписки з особових рахунків клієнтів підтверджує виконані за день операцій і призначені для видачі або відсилання клієнту (п. 62 Положення № 75).

Тож ФОП на загальній системі оподаткування може використовувати виписку з особового рахунку клієнта банку як документ, який підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування, за умови зазначення в ній інформації про надання банком таких послуг, сум операцій та заповнення обов’язкових реквізитів.

________________________________________

ІНШЕ

Загальні збори товариства не наділені правом уповноважувати посадових осіб створеного ними підприємства на ведення касових операцій. Лише керівник підприємства може визначити внутрішнім розпорядчим актом посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, без можливості передовіряти виконання дорученої роботи іншим особам. Про це йдеться в ІПК ДПСУ № 3703/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 05.10.2021 р.

Відповідно до п. 26 розділу ІІІ Положення № 148 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.

Згідно з п. 30 розділу ІІІ Положення № 148 виплати, пов’язані з оплатою праці, проводяться касиром установи/підприємства за видатковими касовими ордерами, складеними на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

Дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, робиться на титульній сторінці видаткової відомості із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень – словами, копійок – цифрами).

Одноразові видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, окремим особам проводяться за видатковими касовими ордерами.

Відповідно до п. 45-1 розділу IV Положення № 148 керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV цього Положення, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю.

Органи держвлади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, держреєстратори, нотаріуси для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Норма закріплена у абз. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII (далі – Закон № 2155).

Захищений носій особистих ключів – засіб КЕП чи печатки, який призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (абз. 2 п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2018 р. № 749).

Згенерований особистий ключ користувача захищається паролем та записується на захищеному носії ключової інформації відповідно до пп. 5.1 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» (якщо його отримували в кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС).

Кваліфікований сертифікат відкритого ключа містить відкритий ключ підписувача та додаткову інформацію, в якій, зокрема, зазначають, що особистий ключ згенерований на захищеному носії ключової інформації.

Тому користувач може зробити резервну копію шляхом копіювання КЕП з файлового носія на захищений носій ключової інформації, але такий КЕП не буде вважатися як згенерований на захищеному носії.

Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Мінфін своїм наказом від 30.08.2021 р. №489 виклав у новій редакції:

– Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу;

– форму Рішення про залишення скарги без розгляду (додаток 1 до Порядку);

– форму Рішення про результати розгляду скарги (додаток 2 до Порядку).

Щоправда, не підлягають адміністративному оскарженню:

– зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

– вимоги та/або рішення, які оскаржувалися, та скарги щодо яких були розглянуті згідно з вимогами цього Порядку;

– вимоги та/або рішення, які оскаржені платником у судовому порядку.

Оновлений Порядок набере чинності через 10 днів після опублікування.

Новація сталася завдяки Закону № 465, яким строк розгляду податковим органом скарги платника єдиного внеску у Законі про ЄСВ скорочено з 30 до 20 календарних днів, передбачено можливість продовження строку розгляду до 60 днів та визначено, з якої дати скаргу вважають задоволеною на користь платника ЄСВ у зв’язку із закінченням строку її розгляду.

Рішення за результатами розгляду скарги платника єдиного внеску підписує керівник апарату ДПС (його заступник або уповноважена особа). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.

В ГУ ДПС у Харківській області повідомляє про можливість сплатити грошові зобов’язання та/або податковий борг з податків і зборів, ЄСВ та інших платежів через єдиний рахунок.

Для цього треба подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет. Використовувати єдиний рахунок платник податку може уже з наступного робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.

Через єдиний рахунок можна сплачувати всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з ЄСВ, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Проте єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

ДПС презентувала зміни до Порядку обліку платників податків і зборів та деяких нормативно-правових актів Мінфіну. Проект відповідного наказу розміщено на сайті податкової служби.

Серед пропонованих змін такі:

  1. Розділи ІІІ та ХІ Порядку обліку доповнять новими пунктами щодо порядку взяття на облік/зняття з обліку особи – нерезидента, яка постачає на митній території України фізичним особам електронні послуги.
  2. Із Порядку обліку виключать положення щодо встановлення платникам податків ознаки «суб’єкт ВЕЗ «Крим»
  3. У зв’язку із зміною адміністративно-територіального устрою та ураховуючи реорганізацію ДПС зняття з обліку/взяття на облік платника податків у контролюючому органі за основним місцем обліку проводять у тому випадку, коли змінюється контролюючий орган (головні управління в областях та м. Києві), а зміна місця сплати податків – у разі зміни територіальної громади. Тому до Порядку обліку пропонують внести відповідні зміни, якими визначать процедури для випадку зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаної/не пов’язаної зі зміною контролюючого органу (області), території територіальної громади та ДПІ обслуговування. Чинні процедури переведення платників по суті не змінюються, але якщо раніше вони застосовувались у разі зміни адміністративного району, то тепер – у разі зміни контролюючого органу.
  4. До форм документів внесуть зміни, які передбачатимуть надання інформації про територію або згідно з КАТОТТГ, або згідно з КОАТУУ.
  5. Змінами до Порядку обліку встановлять, що довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, за формою № 34-ОПП, формуватимуть та видаватимуть в ДПІ за місцем обслуговуванням. За бажанням дублікат або копію такої довідки платник податків зможе отримати в будь-якому контролюючому органі або ДПІ. Порядок обліку доповнять новим додатком – формою запиту для отримання довідки.
  6. Також Порядок обліку доповнять положеннями щодо обліку нерезидентів, їх відокремлених підрозділів і постійних представництв.

Більшість змін запрацюють із 01.01.2022 року, якщо наказ своєчасно буде затверджений.

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 1 — 5 листопада 2021 р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА Із 8 листопада 2021 року застосовуватиметься наказ МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням»

Підсумки тижня (огляд за 18 — 23 жовтня 2021 р.)

Праця і заробітна плата 10 червня 2021 року стало відправною датою для обліку трудової діяльності в електронній формі. Зміни передбачає Закон України «Про внесення змін

Підсумки тижня (огляд за 11 — 13 жовтня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Міністерство економіки України у листі № 4712-06/42842-07 від 27.08.2021 р. розглянуло звернення щодо надання соціальних відпусток.Так, відповідно до ч. 2 ст.