Праця і заробітна плата

Міністерство економіки України у листі від 17.09.2021 р. № 4711-06/45906-07 пояснило нюанси застосування Порядку № 100. Як відомо, до нього нещодавно було внесено зміни постановою КМУ № 917.Цього разу Мінекономіки акцентувало, що постанова Кабінету Міністрів набирає чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такою постановою, але не раніше дня її опублікування. Постанова № 917 була опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» № 170 від 04.09.2021 року, отже норми Постанови № 917 застосовують з дня офіційного опублікування, а саме – з 04.09.2021 року.Тобто, наголошує Мінекономіки, працівникам, яким у період з 12.12.2020 до набрання чинності Постанови № 917 обчислення середньої заробітної плати було здійснено без врахування нарахованих у цьому періоді (з 12.12.2020 р. по 03.09.2021 р. включно) премій та виплат за підсумками роботи за певний період, протягом трьох місяців після набрання чинності Постанови № 917 повинні здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням редакції пункту 3 Порядку № 100, яка була чинна на час розрахунку середньої заробітної плати, а саме – з урахуванням редакції Постанови № 1213.

Для визначення частини винагороди за підсумками роботи за рік, яка враховуватиметься при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки у вересні 2021 року, необхідно суму нарахованої працівнику винагороди за підсумками роботи за 2020 рік розділити на кількість відпрацьованих працівником робочих днів у 2020 році та помножити на кількість відпрацьованих працівником робочих днів в місяцях розрахункового періоду, до якого відноситься премія (січень – серпень 2021 року). Про це повідомляє лист Мінекономіки № 4711-06/46416-07 від 21.09.2021 р.Відповідно до ч. 1 абз. 3 п. 3 Порядку № 100 премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.Винагорода за підсумками роботи за 2020 рік, яка нарахована в січні 2021 року, враховуватиметься при обчисленні середньої заробітної плати згідно положень Порядку № 100 шляхом додавання до заробітку працівника частини винагороди протягом січня – грудня 2021 року.Тож при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, яка надається працівнику у вересні 2021 року, необхідно врахувати частину річної винагороди, яка відноситиметься до січня – серпня 2021 року.Частиною другою абз. 3 п. 3 Порядку № 100 встановлено, що для врахування премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період необхідно до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додати частину, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Податок на додану вартість

На ДПС покладений обов’язок визначати умовні коди причин коригування, які зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та оприлюднити їх на власному офіційному веб-порталі для використання при складанні розрахунків коригування. Цього вимагає Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.На сайті ДПС розміщений оновлений Довідник умовних кодів причин коригування (далі – Довідник).Тож із 1 жовтня 2021 року діють такі коди причин коригування:– 101 – зміна ціни;– 102 – зміна кількості;– 103 – повернення товару або авансових платежів;– 104 – зміна номенклатури;– 201 – коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ПКУ;– 202 – коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ПКУ;– 203 – коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ПКУ;– 204 – коригування податкової накладної, складеної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг;– 301 – виправлення помилки (п. 24 Порядку заповнення податкової накладної).Проте із 1 жовтня 2021 року не діятимуть такі коди:– 302 – усунення неоднозначностей;– 303 – зменшення обсягу при нульовій кількості;– 304 – зменшення кількості при нульовому обсягу.Про це повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Консультанти податкового відомства розглянули питання щодо заповнення ПН у разі кількох постачань в один день та по одному договору на прикладі автівок і нагадали про наступне.Податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.Тож, у випадку постачання протягом дня кількох товарів у межах одного договору постачальнику необхідно скласти одну податкову накладну з відображенням окремими рядками номенклатури усіх поставлених товарів.Але не буде вважатися помилкою складання окремих податкових накладних на кожен із таких товарів – кажуть податківці.Джерело: ІПК ДПСУ від 02.07.2021 р. № 2622/ІПК/03-20-18-03-06.

При отримані авансової оплати від покупця за товари/послуги, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, у разі якщо придбання/виготовлення товарів/послуг, які будуть використані в таких звільнених від оподаткування ПДВ операціях, буде здійснено у наступних звітних періодах, при заповненні таблиці 2 додатка 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ платник податку у розрізі податкових пільг, визначених згідно з довідником пільг, зазначає суму податку, не сплачену до бюджету у звітному (податковому) періоді у зв’язку з отриманням податкової пільги та обсяг звільнених від оподаткування операцій, який переноситься до рядків 5 та 5.1 податкової декларації з ПДВ.При цьому, графи 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 не підлягають заповненню (залишаються пустими).Докладніше про всі цьогорічні перипетії зі звітністю з ПДВ – в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН «Друга (допрацьована) версія форм податкової накладної та ПДВ-звітності, що набули чинності заднім числом».

Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ постачальником при отриманні гарантійних внесків, які згідно з умовами договору в оплату за товари/послуги не зараховуються, а повертаються отримувачу таких товарів/послуг, та чи включаються такі суми до складу податкового кредиту?На думку податківців, якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та згідно з умовами договору в оплату за товари/послуги не зараховуються, а повертаються отримувачу таких товарів/послуг, то ця сума гарантійних платежів (внесків) не збільшує базу оподаткування у постачальника товарів/послуг.Податкові зобов’язання постачальником та податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.Нагадаємо також, що у випадку зміни в процесі дії договору напряму використання отриманого раніше забезпечувального (гарантійного) платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань за договором, а потім його було направлено в рахунок оплати товарів/послуг (що має бути обумовлено додатковою угодою до договору), на дату такої зміни (дату укладення додаткової угоди до договору) одержувач повинен нарахувати податкові зобов’язання на суму отриманого забезпечувального (гарантійного) платежу, скласти й зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.Водночас, якщо згідно з договором платіж у вигляді гарантійних внесків у майбутньому буде зараховано в оплату за товари (роботи, послуги), податкові зобов’язання за такою операцією виникають на дату одержання коштів.А ось у тому випадку, коли гарантійні внески зараховують у рахунок сплати штрафних санкцій (наприклад, за дострокове розірвання договору), податкові зобов’язання з ПДВ не виникають, оскільки суми штрафів не оподатковуються ПДВ на підставі п. 188.1 ПКУ.  Податківці поділилися своїм баченням оподаткування операцій з організації для співробітників розваг у вигляді турів вихідного дня за кошти профспілки. Передусім, такий широкий жест буде оподатковуватись ПДФО та військовим збором. Адже вартість такої екскурсії оподатковують як додаткове благо на загальних підставах.Нагадаємо, раніше податківці також зауважували (ІПК ДПСУ від 23.07.2020 р. № 3020/ІПК/99-00-05-05-02-06), що різниць для коригування фінрезультату до оподаткування на суму таких витрат не передбачено.А от щодо ПДВ фіскали закликали орієнтуватися на «безоплатно-передавальні» правила:1) якщо вартість переданого безоплатно, придбаного з ПДВ, включається до вартості постачання самостійно виготовленої продукції та компенсується споживачем збільшуючи тим самим базу обкладання ПДВ – така передача не є окремою операцією і додаткового нарахування податкових зобов’язань не потребує. Такі безоплатно передані товари/послуги вважаються обкладеними ПДВ у складі той операції, у вартість якої вони були включені;2) якщо вартість переданого безоплатно, що брала участь у формуванні податкового кредиту при придбанні, не включається до вартості самостійно виготовленої продукції – таку передачу слід розглядати як окрему операцію, що є об’єктом ПДВ і обкладається в загальному порядку.У другому випадку за такою операцією платник складає та реєструє 2 податкові накладні:• на суму фактичної поставки;• на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною.Джерело: повідомлення ДПС у Дніпропетровській області

Податок на прибуток

Якщо, наприклад, проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітному періоді 2021 році, збільшені на суму неврахованих процентів станом на 01.01.2021 та зменшені на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ПКУ, то сума таких не списаних процентів станом на 01.01.2021, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за цей звітний період 2021 року.Якщо при розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ, сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення, то фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді не підлягає зменшенню на суму не списаних на початок звітного періоду процентів за борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами.Щодо залишку сум процентів минулих періодів у розмірі 5 відсотків, то платник податку не має права в подальшому враховувати такий залишок в майбутніх звітних періодах.Тобто, для цілей п. 140.3 ПКУ платники податку, які відповідно до п. 140.2 ПКУ збільшили фінансовий результат до оподаткування на суму процентів, мають право у наступних звітних періодах зменшити фінансовий результат до оподаткування на таку суму, зменшену щорічно на 5 відсотків від цієї суми до повного її погашення.Зменшення має здійснюватись з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ, одночасне збільшення і зменшення фінансового результату згідно п. 140.2 ПКУ не передбачено.Також у ДПС зазначили, що сума до зменшення для цілей п. 140.3 ПКУ розраховується від сум збільшення, попередньо відображених в додатках РІ податкових декларацій з податку на прибуток за минулі періоди.Докладніше – в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН «Новації Закону № 1117: «процентні» коригування в операціях із нерезидентами – зміни в розрахунку».Джерело: ІПК від 10.06.2021 р. № 2348/ІПК/99-00-21-02-02-06

Податок на доходи фізосіб

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує: якщо продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті, не оподатковується.

Єдиний податок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємця (ФОП) є:• для платників єдиного податку першої групи – не використання праці найманих осіб;• для платників єдиного податку другої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;• для платників єдиного податку третьої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;• для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) – не використання праці найманих осіб.У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів (пп. 6 пп. 298.2.3 ПКУ).Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша ст. 837 ЦКУ). Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.Враховуючи зазначене, якщо ФОП – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то ФОП – платник єдиного податку не враховує осіс, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

Звітність

Уряд на засіданні 29 вересня схвалив проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».Зокрема, запропоновано внести зміни до Податкового кодексу в частині встановлення місячної звітності зі сплати єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб.Мінсоцполітики повідомляє, що законопроект спрямований на вирішення проблеми своєчасності обчислення страхового стажу, призначення та отримання пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням.У міністерстві нагадали, що з 1 січня 2021 року відповідно до внесених змін до Податкового кодексу та Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску запроваджено подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб, яка відповідно до вимог Податкового кодексу подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу; до 2021 року звітним періодом для платників єдиного внеску був календарний місяць.Разом з тим практика реалізації у поточному році зазначених змін показала, що встановлення квартального звітного періоду спричиняє відтермінування надходження до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування інформації, що використовується для призначення пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням.

Головне управління ДПС у Запорізькій області нагадує платникам податків, які здійснювали контрольовані операції, про обов’язок подати відповідний звіт до 1 жовтня. Згідно оновленої статті 39 ПКУ, в 2021 році вперше разом зі звітом про контрольовані операції подається Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.Форма та Порядок складання Повідомлення затверджені наказом №839, відповідно до якого Повідомлення подають всі платники, які здійснювали контрольовані операції, в тому числі ті з них, які не входять до міжнародної групи компаній.Зокрема, формою Повідомлення передбачено графу 6 «Код повідомлення щодо належності до міжнародної груп компаній» заголовної частини Повідомлення, в якій проставляється один з двох кодів, що повідомляють про статус платника податків, який подає Повідомлення, щодо його належності до міжнародної групи компаній:– UNC101 – платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог п. 39.2 ПКУ, входить до складу МГК у її визначенні, наведеному у пп. 14.1.113 3 ПКУ;– UNC102 – платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог п. 39.2 ПКУ, не входить до складу МГК у її визначенні, наведеному у пп. 14.1.113 3 ПКУ.У разі зазначення коду «UNC102» графи 7.1 – 11 та розділи I, II основної частини Повідомлення не заповнюються, а у графі 12, за потреби, можуть бути надані додаткові пояснення щодо непоширення на нього визначення «учасник міжнародної групи компаній».Звіт про контрольовані операції та Повідомлення мають бути подані в електронній формі. Відповідальність за неподання передбачена пунктом 120.3 ПКУ – штрафна санкція складає 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.Від себе додамо, що Міністерство фінансів України наказом від 27.08.2021 г. № 484 оновило форму та порядок складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Цей наказ набрав чинності 24.09.2021 р.В оновленій формі не потрібно зазначати дані про суму сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній (МГК). Також виключено вимогу щодо надання інформації про обмінний курс, який застосовується платником податків при перерахунку валюти звітності МГК, відмінної від євро у євро.Натомість, впроваджено інший підхід, який передбачає інформування контролюючих органів про один з трьох інтервалів за сумою сукупного консолідованого доходу МГК у графі 11.1 форми (обов’язково проставляється один із трьох кодів – «UNC 901», «UNC 902» або «UNC 903»). Ці інтервали, фактично, визначають обсяг обов’язків платників податків щодо складання звітності з трансфертного ціноутворення за «трирівневою моделлю» (згідно з вимогами кроку 13 Плану Дій BEPS, які імплементовані у статті 39 ПКУ).Наказом № 484 врегульоване питання заповнення граф Повідомлення про участь к МГК у випадку, коли платник податків є учасником МГК, іншим, ніж материнська компанія МГК, і при цьому – не уповноважений на подання Звіту в розрізі країн МГК. Для такої ситуації перелік кодів, доступних для заповнення у графі 10 доповнено новим кодом «CBC709».

Приватні підприємці

Для цілей оподаткування платники зобов’язані вести облік показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів – нагадують податківці.Для приватних підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, та самозайнятих осіб і надалі залишається обов’язок ведення обліку доходів і витрат за типовою формою ( п. 177.10 ПКУ).Типова форма затверджена наказом № 261.А от фізособи – підприємці – платники єдиного податку І і ІІ груп та платники єдиного податку ІІІ групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Реєструвати її в органах ДПС непотрібно.Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.Нагадаємо, що за неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності – попередження або накладення штрафу у розмірі від 51 до 136 грн (ст. 164-1 КУпАП).Докладніше про форму ведення обліку підприємцями читайте в матеріалі «Облік у ФОП: нова форма дохідно-витратної реєстрації».

Транспорт

В Україні посилили відповідальність учасників перевезень та запровадили нові штрафи за порушення габаритно-вагових параметрів.Відповідний Закон від 29.06.2021 № 1582-IX набув чинності з 1 жовтня 2021 року, одночасно з Законом від 03.06.2021 № 1534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю».Відтепер законодавчо закріплено можливість автоматичної фіксації порушень габаритно-вагових параметрів та розширено повноваження Укртрансбезпеки в частині здійснення габаритно-вагового контролю.Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.Вантажовідправник зобов’язаний:• вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім’я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім’я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством;ЄБА зауважила, що через оновлені правила оформлення ТТН бізнес нестиме мільйонні витрати• надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію;• здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків під час перевезення вантажів;• відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.За перевищення вагово-габаритних нормативів від 5% до понад 30% передбачено штраф у розмірі від 8 500 грн до 51 000 грн.Крім того, перевезення пасажирів і вантажів в Україні без необхідних документів передбачено штраф у 17 тис. грн. Для міжнародних перевезень – 34 тис. грн.Серед нових штрафних санкцій, які впроваджуються Законом № 1582:1. Штраф для вантажовідправників за порушення при внесенні відомостей у товарно-транспортні накладні або інші документи на вантаж у розмірі 51 тис. грн;2. Штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:8500 грн – у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно;17 тис. грн – у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %;34 тис. грн – у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %;51 тис. грн – у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %»;3. Штраф за відмову від проходження ГВК у розмірі 51 тис. грн.4. Штраф за невиконання законних вимог працівників Укртрансбезпеки щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків, завдань у розмірі 850 – 2550 грн.Крім цього, збільшено штрафні санкції для водіїв за невиконання ними вимог про зупинку з 3400 грн до 51 тис. грн.Також запроваджує адміністративну відповідальність за порушення, зафіксовані в автоматичному режимі.

Контроль і відповідальність

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).У свою чергу нагадаємо, що наразі діє мораторій на проведення перевірок, що є одним з послаблень для вітчизняного бізнесу на період дії карантину.Однак, перевірочний мораторій, передбачений п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не є тотальним і частина перевірок таки може проводитися і під час карантину.Так, у карантин податківці можуть проводити не лише документальні перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ і/або від’ємного значення з ПДВ на суму понад 100 тис. грн, а й фактичні перевірки з питань:• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання й транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.Камеральні перевірки не заборонено, тож їх можуть проводити під час карантину та застосування обмежувальних заходів.А от для тих платників, що «чекають» на перевірку контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня (на підставі пп. 78.1.12 ПКУ) слід зважити на те, що її організація і проведення будуть можливі після завершення карантинних обмежень.Докладніше читайте у матеріалі «Мораторій на податкові перевірки: що з ним».Джерело: повідомлення ДПС у Дніпропетровській області

Інше

Поняття форс-мажорних обставин регулюється Законом № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 671). Згідно з пунктом 2 статті 14-1 Закону № 671 форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.Про це повідомляє Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.Засвідчення форс-мажорних обставин і видача Сертифіката про настання таких обставин відноситься до компетенції Торгово-промислової палати України (далі – ТПП) та уповноважених регіональних органів ТПП.Водночас в Україні впроваджує свою діяльність Асоціація «Український національний комітет Міжнародної торгової палати» (ICC Ukraine), яка також видає сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).Засвідчення форс-мажорних обставин і видача Сертифіката про настання таких обставин належить виключно до компетенції Торгово-промислової палати України та уповноважених регіональних органів ТПП.Зокрема, в Єдиному реєстрі судових рішень вже є рішення суду, де Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий ICC Ukraine, визнаний неналежним і недопустимим доказом у цій справі, з огляду на те, що такий сертифікат не виданий ТПП України чи регіональною ТПП.З цього приводу ТПП України звернулось до суду про визнання статуту ICC Ukraine недійсним і заборону вчиняти незаконні дії, а також до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження щодо протиправних дій ICC Ukraine, яка спричиняє шкоду підприємцям і Державному бюджету.Згідно з Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (Регламент) за зверненням суб’єктів господарської діяльності (юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців) та будь-яких фізичних осіб, окремо, по кожному окремому договору, окремим податковим та/або іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди та ін.), законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, видають цей сертифікат.Залежно від того, які зобов’язання неможливо виконати, у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин, необхідно заповнити відповідні заяви, а саме:1) Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб’єктів господарювання / фізичних осіб за договірними зобов’язаннями;2) Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб’єктів господарювання / фізичних осіб за податковими зобов’язаннями;3) Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб’єктів господарювання / фізичних осіб за податковими зобов’язаннями для списання безнадійного податкового боргу;4) Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов’язків (зобов’язань) для суб’єктів господарювання / фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України.Сертифікат видається на платній основі. Суб’єкти малого підприємництва відповідно до ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» мають право отримати безкоштовно сертифікат про настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), сплачуючи тільки за розгляд заяви і наданих документів.Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.Заява за встановленою ТПП формою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням – довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням– довіреною особою. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.Заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних, вірність завірених ним копій згідно з чинним законодавством України.

Мін’юст у листі № 82310/8.4.4/32-21 від 20.09.2021 р. надав рекомендації щодо питань, пов’язаних з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) юридичної особи. Зокрема – на підставі посвідок про тимчасове або постійне проживання, оформлених із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.З аналізу положень Закону № 755 у міністерстві дійшли висновку, що для встановлення відомостей про КБВ юридичної особи та внесення їх до ЄДР державному реєстратору разом із відповідною заявою щодо державної реєстрації мають бути подані, зокрема, такі документи, як:– структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;– нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 в ЄДР про КБВ міститься, зокрема, інформація про серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру з заповненої заявником заяви щодо державної реєстрації юридичної особи.Відповідно, дані, зазначені в заяві щодо державної реєстрації, мають бути підтверджені даними з документів, які подаються разом із вказаною заявою.Враховуючи викладене вище, оскільки положеннями п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 передбачено наявність в ЄДР даних про серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, та, відповідно, вказані дані вносяться з поданої заяви щодо державної реєстрації, то і документом, що подається разом із вказаною заявою, має бути той документ, реквізити якого вказані у заяві, а отже нотаріально засвідчена копія паспорта громадянина України (якщо він оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру) або паспортного документа іноземця.З озвученого Мін’юстом можна зробити висновок – при подачі до 10 жовтня відомостей про КБВ нотаріально засвідчену копію паспорта потрібна надати, коли йдеться про паспорт громадянина України у формі паперової книжечки або про паспортний документ іноземця. А ось для паспорту громадянина України у формі ID-карток нотаріальне посвідчення не потрібне, оскільки дані такого паспорта держреєстратор може перевірити самостійно – за даними Єдиного демографічного реєстру. Тому дані ID-картки просто вносять до реєстраційної форми.

Головне управління ДПС у Львівській області інформує, що у ПКУ не передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі якщо податкове повідомлення-рішення з такого податку не надіслане за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або не вручене йому або його представнику особисто.Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п. 266.7 ПКУ).Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст.42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).Згідно зі ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).Податкові повідомлення – рішення повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою контролюючого органу.

До відома

Фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) визначили 10 новел ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».1. Сферою застосування ДСТУ 4163:2020, на відміну від ДСТУ 4163:2003, є організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації, тобто стандарт визначає склад і зміст постійної інформації реквізитів для організаційно-розпорядчих документів незалежно від носія інформації (паперовий, електронний). ДСТУ 4163:2003 не поширювався на процеси створення та обігу електронних організаційно-розпорядчих документів.2. У ДСТУ 4163:2020 змінився склад реквізитів документів, а саме: наразі ДСТУ 4163:2020 не передбачає використання такого реквізиту як «зображення нагород», змінилась нумерація реквізитів, новим у переліку є реквізит 28 «відмітка про ознайомлення з документом». Незважаючи на зазначені зміни у складі реквізитів, загальна кількість реквізитів залишилась незмінною – 32.3. Новим є деталізація складу довідкових даних про юридичну особу, а саме деталізація складу реквізитів поштової адреси – встановлено чітку послідовність реквізитів: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.ДСТУ 4163:2020 передбачив допустимість зазначення у довідкових даних двох адрес: юридичної (зазначеної в ЄДРПОУ) та фактичної (для листування), якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу.4. Важливим є закріплення в ДСТУ 4163:2020 вимоги щодо відповідності місця складення документа найменуванню населеного пункту згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України. Наприклад: м. Дніпро; смт Гостомель Київської області; с-ще Степове; Фастівського району Київської області; с. Березівка Макарівського району Київської області.Однак у разі зазначення в цьому реквізиті столиці «Київ» скорочення «м.» не застосовують.5. Також у ДСТУ 4163:2020 чітко зазначено, що датуванню підлягають усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: віза, резолюція, відмітка про засвідчення копії документа, відмітка про надходження документа до юридичної особи, відмітка про виконання документа та відмітка про ознайомлення з документом.6. При застосуванні у текстах нормативно-правових актів і посиланнях на них і в документах, що містять відомості фінансового характеру, словесно-цифрового способу зазначення дат ДСТУ 4163:2020 передбачив проставляння нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру.7. Деталізованими є положення в ДСТУ 4163:2020 щодо реєстраційного індексу документа, а саме стандарт передбачив склад реєстраційного індексу, спосіб відокремлення складових частин реєстраційного індексу одна від одної, навів наочні приклади.8. Суттєвими стали і зміни у складі реквізиту «підпис». ДСТУ 4163:2020 встановив, що підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ, особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім’я і прізвище. Крім того, прізвище (у складі будь-якого реквізиту) друкується великими літерами. Ініціали особи, використання яких передбачалось в ДСТУ 4163:2003, наразі не використовуються.9. Важливими є положення ДСТУ 4163:2020, що пов’язані із забезпеченням функціонування української мови як державної. Стандарт 2020 року встановлює, що документи складають державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні. Документи ж, адресовані державним органам, складають лише українською мовою.10. Окрім зазначеного, вагомими змінами ДСТУ 4163:2020 стали вимоги до виготовлення документів, а саме вимоги щодо використання шрифтів розмірами 8-12, 12-14 та 14-16, використання міжрядкових інтервалів та дотримуватися відповідних відступів від межі лівого поля документа.Новими є і вимоги щодо способу друкування документів: тексти документів постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання друкують на одному боці аркуша. Документи тимчасового строку (до 10 років включно) зберігання можна друкувати на лицьовому і зворотному боці аркуша.Таким чином, за результатами аналізу положень, що знайшли своє відображення в ДСТУ 4163:2020, вбачається чергова спроба уніфікувати систему організаційно-розпорядчої документації та вимоги до оформлення документів. Однак для відповідних суб’єктів при роботі із документами обов’язковим також є дотримання вимог і Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», і Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну та Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 17 січня 2018 р. № 55, а також вимог власних інструкцій з діловодства.